ІНСАЙДИ:

Андрій Єрмак лишається фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Джерела

За інформацією наших джерел, офіційно звільнений Андрій Єрмак залишається  фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Саме з цим фактом пов’язана заява Володимира Зеленського під час зустрічі з представниками ЗМІ в четвер 11 грудня про те, що “питання призначення голови Офісу президента не є пріоритетним”. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що остаточне рішення щодо призначення нового […]

Перемир’я заради виборів: нова стратегія ОП перед планом Трампа

Наші джерела повідомляють, що в Офісі Президента розглядають можливість використати виборчий трек як інструмент для тимчасового перемир’я. За інформацією співрозмовників, знайомих із внутрішніми обговореннями, це може стати єдиним способом виграти час на тлі різкого погіршення ситуації на фронті й неможливості Збройних сил утримувати лінію оборони без оперативної паузи. За задумом Банкової, ключовим має стати зміщення […]

«Міндічгейт» і тиск британської розвідки: чому Єрмаку довелося йти на публічний конфлікт

Андрій Єрмак продовжує конструювати внутрішньополітичний блок і одночасно визначає контури майбутньої зовнішньої політики України. Про це повідомили джерела, обізнані з ситуацією на Банковій. За їхніми словами, нещодавній публічний конфлікт і гучне «звільнення», яке злили в медіа як сенсацію, було елементом тактичної гри, спрямованої на охолодження скандалу, відомого як «Міндічгейт», та на корекцію комунікації з британською […]

Джонні Депп готує першу англомовну екранізацію “Майстра і Маргарити”

Джонні Депп оголосив про запуск амбітного кінопроєкту — повнометражної англомовної адаптації роману Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”, в якій він також виконає одну з головних ролей. Незважаючи на численні спроби відомих режисерів, таких як Роман Поланський, Федеріко Фелліні, Террі Гілліам та Баз Лурман, раніше повного англомовного втілення твору на екрані не було. Цей проєкт стане першим, який представить класичний сюжет світовій аудиторії у форматі великого кіно англійською мовою.

Студія IN.2 Film веде роботу над проєктом разом з виконавчими продюсерками Світланою Мігуновою-Далі та Грейс Ло, проте поки не розкриті деталі щодо режисера та повного акторського складу. Попередньо зйомки заплановані на кінець 2026 року, а виробники обіцяють зберегти атмосферу та дух оригінального роману, одночасно адаптуючи його для сучасного кіноглядача.

Цікаво, що співпродюсерки вже тривалий час судяться з Михайлом Локшиним, який у 2024 році випустив російськомовну екранізацію “Майстра і Маргарити”. Локшин звинувачує Далі та Ло у блокуванні показів його фільму в США, посилаючись на їхні права на англомовну адаптацію.

Ім’я Булгакова в Україні викликає суперечки. Письменнику закидають антиукраїнські погляди та критикують його ставлення до української незалежності. Після початку російської агресії у 2014 році активісти неодноразово вимагали закрити музей Булгакова на Андріївському узвозі у Києві. Міністр культури Олександр Ткаченко у 2022 році захищав музей, зазначивши, що Булгаков – уродженець Києва, а окремі сумнівні репліки належать персонажам.

Джонні Депп давно висловлював підтримку Україні: ще з 2014 року він підтримував Революцію Гідності, виступав за звільнення Олега Сенцова та відкрито висловлював солідарність після 2022 року.

Майбутня екранізація “Майстра і Маргарити” може стати не лише культурною подією, але й предметом дискусій через історичні суперечки щодо автора в Україні та складну репутацію минулих екранізацій.

Не пропустіть

Складна схема заволодіння землею санаторію “Жовтень” та роль її ключових організаторів

Основним архітектором багаторівневої земельної схеми став Борис Рафаїлович Кауфман — впливовий бізнесмен, відомий своєю роллю в тіньовому контролі дистрибуції тютюнової продукції через структури, пов’язані з ТОВ «Тедіс Україна». За даними розслідувань, саме він розробив план забудови ділянки площею 7,9 гектара, що перебуває у сфері впливу Федерації профспілок України. Його інтереси збіглися з інтересами Олександра Грановського (Боруховича) — підприємця, чия діяльність раніше неодноразово пов’язувалася з операціями щодо виведення активів і землі за допомогою кіпрських офшорів. У тандемі вони створили механізм, спрямований на переведення цінної території в контрольоване ними користування.

Схема із заволодіння землею санаторію «Жовтень» вирізнялася складністю та ретельною підготовкою. Спершу штучно сформували боргові зобов’язання санаторію — приблизно 16 мільйонів гривень. Збільшення заборгованості створювало підстави для подальшого тиску на установу та можливості маніпулювати її майновими активами. Окремі юридичні структури, наближені до організаторів, виступали кредиторами, а відтак отримували право претендувати на майно у разі неплатоспроможності боржника.

Заключним етапом стало входження компанії «Бенефіт оффер» із сумнівним внеском у 13,12 млн грн до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Клінічний санаторій „Жовтень“», що дало їй 49% частки. Контроль над об’єктом перейшов до ТОВ «Девелопмент Солюшн», кінцевий бенефіціар якого – кіпріотка Крістіна Софоклеус, пов’язана з Кауфманом. Київрада на чолі з Віталієм Кличком, за сприяння Оленича П.С. та Пелиха В.М., надала право оренди ділянки площею 7,9 га (кадастровий номер 8000000000:90:400:0006) для «обслуговування об’єктів рекреаційного призначення».

Скандал набрав нових обертів через залучення Головного управління розвідки Міністерства оборони у військовому форматі. Військові в/ч А4005 понад рік за власний кошт проводили ремонтні роботи та тренування на території санаторію. За наявними даними, ГУР МОУ уклало угоду саме з компанією, пов’язаною з Кауфманом, нібито для «повернення об’єкта», хоча в/ч А4005 мала договір із «Укрпрофоздоровницею».

Скандал викликає серйозні питання щодо прозорості земельних операцій та використання державних ресурсів для приватної вигоди.

Суперечка щодо помилкового кредиту: Дарницький суд поставив крапку у конфлікті між ПриватБанком і військовослужбовцем

Як свідчать матеріали справи, під час оформлення зарплатної картки військовослужбовця клієнт підписав заяву про приєднання до умов і правил банку. Саме в цей момент він отримав і кредитну картку «Універсальна Gold», ліміт якої міг сягати 200 тисяч гривень, з річною відсотковою ставкою 40,8%. Позичальник заявив, що не розбирався у змісті документації та не був належним чином поінформований про те, що разом із зарплатною карткою фактично погоджується на відкриття кредитної лінії.

У суді представники банку наголошували: підпис клієнта під заявою про приєднання підтверджує, що він погодився на всі умови обслуговування, включно з відкриттям кредитного ліміту. Крім того, відповідно до даних транзакцій, чоловік користувався кредитними коштами, що вказувало на прийняття ним умов договору на практиці, а не лише формально.

Чоловік подав зустрічний позов, вимагаючи визнати договір недійсним, посилаючись на формальні порушення при його укладенні та відсутність чіткого розуміння умов. Він зазначив, що працівники відділення ввели його в оману, переконавши, що підписується лише за отримання зарплатної картки.

Суд, проаналізувавши виписку по рахунку, встановив факт користування кредитними коштами: зняття готівки, поповнення рахунку та витрати на особисті потреби. Це, на думку суду, підтвердило реальне отримання та використання кредиту, а також існування непогашеної заборгованості.

Представник банку повідомив суд, що сума боргу в процесі розгляду зменшилася до 145 005 гривень через часткові платежі відповідача. Суд визнав ці дані доведеними та такими, що підтверджуються документами.

Зустрічний позов чоловіка про визнання договору недійсним було залишено без задоволення. Суд наголосив, що банк виконав свої зобов’язання, а позичальник добровільно здійснював операції за кредитною карткою, що є підтвердженням фактичного укладення кредитного договору.

Таким чином, суд ухвалив стягнути з чоловіка 145 005 гривень на користь ПриватБанку.

Геополітичний тиск навколо Донбасу та нова хвиля міжнародних перемовин

Донбас опинився у центрі масштабного геополітичного торгу після того, як президент США Дональд Трамп ініціював прискорену спробу досягти мирної угоди з Росією. За даними The Times, у Вашингтоні намагаються сформувати пакет пропозицій, що передбачає згоду Києва на фактичну передачу Москві всієї території регіону. Ця ідея подається як шлях до оголошення припинення вогню вже до Різдва, що, на думку американської адміністрації, могло б створити ефект політичного прориву та водночас продемонструвати результативність нової дипломатичної стратегії США.

Проте для України така концепція виглядає неприйнятною не лише з політичного чи правового погляду, а й через величезну людську ціну, яку країна вже заплатила за Донбас. Саме цей регіон пережив найбільші випробування після російського вторгнення 2014 року та ще масштабнішої хвилі насильства у 2022-му. Розбиті міста, зруйнована інфраструктура, тисячі загиблих і мільйони вимушених переселенців стали болючим нагадуванням про те, що будь-які поступки агресору можуть мати довгострокові наслідки для національної безпеки.

За даними ЗМІ, Кремль не розглядає можливість припинення бойових дій без повного виведення українських військ із Донбасу, включно з укріпленими містами Краматорськ і Слов’янськ. Трамп, зі свого боку, розраховує завершити війну до Різдва і дає Києву лічені дні для відповіді щодо територіальних поступок.

Конституція України не дозволяє передавати території без загальнонаціонального референдуму, який провести під час війни практично неможливо. Однак формально референдум не знадобився б, якби влада просто наказала військам відійти з регіону. Саме цей сценарій, як зазначає видання, викликає найбільше занепокоєння серед українських експертів.

Аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков вважає, що частина військових могла б не виконати наказ про відступ, що створює ризики внутрішньої дестабілізації. Він наголошує, що вимога піти без бою для багатьох захисників буде сприйматися як національне приниження. За його словами, бої за Краматорськ і Слов’янськ можуть коштувати Росії десятків тисяч життів, і відступ без спротиву матиме серйозні наслідки для оборони України у майбутньому.

Бєлєсков також попереджає, що навіть передача Донбасу навряд чи зупинить агресію Кремля. На думку експерта, Москва прагне не лише територій, а й зміни політичного курсу Києва, недопущення вступу України до НАТО та обмеження її армії. Тому будь-які “мирні плани”, що передбачають поступки, можуть бути використані Росією для подальшого наступу.

Позиції Зеленського у переговорах ускладнені внутрішньою ситуацією. Після корупційного скандалу, що призвів до відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, західні партнери уважно стежать за стабільністю в українській владі. Попри це, як пишуть ЗМІ, жодних сигналів про зміну переговорної позиції Києва не надходило. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що політичний вплив Єрмака був значно меншим, ніж вважали.

Окремим пунктом американського плану є проведення в Україні президентських виборів протягом 100 днів. Трамп заявив, що затримка з виборами означає “відсутність демократії”, але Зеленський наполягає, що голосування можливе протягом 60–90 днів за умови належної безпеки та підтримки партнерів.

Колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який нині живе в еміграції, вважає, що Путін одержимий ідеєю повного контролю над Донбасом і прагне домогтися міжнародного визнання своїх завоювань. Він переконаний, що для російського президента це питання демонстрації сили та недопущення враження слабкості.

За оцінками експертів, тиск на Україну з вимогами територіальних поступок не припиняється, проте такі умови несуть в собі ризики як для безпеки держави, так і для єдності суспільства. Москва ж продовжує наполягати на сценарії, який означав би фактичну капітуляцію Києва на сході.

Вирок у справі про збитки державному підприємству: ключові фігуранти отримали покарання

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо двох учасників масштабної корупційної схеми, яка завдала державному підприємству «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» збитків на понад 13,4 мільйона гривень. До відповідальності притягнуто колишнього керівника цього державного закладу та очільника двох приватних компаній, які стали фактичними співорганізаторами незаконних дій.

Розслідування встановило, що обидва фігуранти діяли у змові, використовуючи службове становище для реалізації схеми, що дозволяла виводити фінансові ресурси державного підприємства. За даними слідства, посадовець ДП та його спільник з бізнес-середовища розробили механізм укладення договорів та ухвалення управлінських рішень, які не мали економічного обґрунтування і створювали штучні умови для перекачування коштів на користь приватних структур.

Суд визнав колишнього керівника ДП винним за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Йому призначено 4 роки позбавлення волі та заборону обіймати керівні посади у державному секторі протягом трьох років. Також суд зобов’язав його сплатити штраф 13 600 грн.

Директора приватних компаній визнано винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Він отримав 3 роки 10 місяців позбавлення волі, а також заборону займати керівні посади у сфері господарювання строком майже на три роки. Крім того, суд призначив йому штраф у розмірі 12 750 грн.

ВАКС також повністю задовольнив цивільний позов державного підприємства і постановив стягнути солідарно з обох засуджених 13 407 841 грн як компенсацію за завдані збитки.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів у Апеляційній палаті ВАКС.

Заступниця Харківського міського голови задекларувала численні активи та валютний кредит

Заступниця Харківського міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Неллі Цибульник, яка офіційно виховує доньку-підлітка самостійно, задекларувала вражаючі обсяги майна та фінансових активів. У її декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості, розташованих у Харкові, що оформлені безпосередньо на її ім’я, а також кілька автомобілів. Крім того, посадовиця має значні готівкові заощадження в національній та іноземній валютах.

Разом із цим у декларації зазначено валютний кредит у грузинському банку, що нараховує значну суму і перебуває на її особистому рахунку. Деталі цього кредиту включають умови обслуговування та строк погашення, однак точна інформація про джерела його погашення у відкритих даних відсутня.

— квартирою площею 47,5 м², купленою у 2019 році за 389 тис. грн;— квартирою 62,2 м², придбаною того ж року за 510 тис. грн;— житловим будинком площею 299,3 м² (2021 рік), вартість під час купівлі не зазначена;— нежитловою будівлею на 403 м² (2020 рік), ціна також не вказана;— двома земельними ділянками у місті — 351 м² та 971 м²;— орендою двох торгових павільйонів по 16 м² кожен.

У декларації Цибульник вказала одразу три транспортні засоби:

— Toyota Highlander (2013) — придбана у 2019 році за 526 тис. грн;— Toyota Corolla (2013) — куплена у 2018 році за 152 тис. грн;— вантажівка ГАЗ-330232 (2016) за 400 тис. грн.

За минулий рік чиновниця отримала 1,27 млн грн зарплати у Холодногірській райадміністрації.

Також вона задекларувала значні готівкові заощадження:

— 170 тис. доларів,— 10 тис. євро,— 100 тис. гривень.

З 2018 року на Цибульник числиться кредит у грузинському TBC Bank. На кінець 2024 року залишок боргу становив 491 тис. доларів. За рік посадовиця погасила лише 45 тисяч основного боргу.

Попри офіційний статус самотньої матері та відсутність бізнес-активності, Цибульник володіє значними обсягами нерухомості й готівки. Розмір заощаджень і майно викликають питання щодо відповідності доходам посадовиці, тим більше з огляду на великий валютний кредит, що залишається майже непогашеним.

Приховані підключення до Wi-Fi як причина повільного інтернету та ризиків для домашньої мережі

Низька швидкість інтернету вдома нерідко виявляється наслідком не проблем на боці провайдера, а надмірного навантаження на ваш Wi-Fi. У багатьох випадках до мережі під’єднано більше пристроїв, ніж власник очікує, і серед них можуть бути гаджети сторонніх користувачів. Такі підключення не лише помітно знижують пропускну здатність, але й створюють додаткові загрози для безпеки вашої мережі та даних.

Визначити небажаних користувачів можна за допомогою інструментів, які вже вбудовані у веб-панель керування роутером. Більшість сучасних маршрутизаторів дозволяють переглядати список усіх активних пристроїв, їхні IP-адреси, назви або щонайменше MAC-ідентифікатори. Це дає змогу зрозуміти, які гаджети належать вам, а які виглядають підозріло, особливо якщо вони з’являються у мережі в моменти, коли ніхто з родини додаткових пристроїв не підключає.

Ще один спосіб — відкрити вебінтерфейс роутера, ввівши його IP-адресу в браузері. Тут також можна переглянути список усіх підключень, хоча розібратися в ньому без досвіду буває складніше.

Найефективніший захід у разі виявлення сторонніх пристроїв — зміна пароля Wi-Fi. Після оновлення пароля всі підключені будуть автоматично відключені, і тільки ті, кому ви надасте новий пароль, зможуть знову користуватися мережею.

Дотримуючись цих порад, ви зможете захистити домашню мережу та підтримувати стабільну швидкість інтернету для всіх своїх пристроїв.

Масове пошкодження автомобілів у Личаківському районі Львова: поліція шукає винних

У ніч на понеділок, 8 грудня, мешканці Личаківського району Львова виявили пошкодженими близько десяти приватних автомобілів. Вранці власники транспортних засобів звернулися до правоохоронців із заявами про злочин. Поліція оперативно розпочала перевірку та відкрила кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження майна.

За попередніми даними, серія інцидентів сталася одночасно в кількох локаціях району. Найбільше постраждалих автомобілів зафіксували на вулиці Личаківській — там пошкоджено щонайменше п’ять машин. Ще два транспортні засоби зазнали руйнувань на вулиці Ігоря Дашка, а окремі випадки було зафіксовано й на вулиці Гартмана Вітвера. Інформація щодо точного переліку адрес та кількості пошкоджених авто ще уточнюється.

У поліції Львівщини підтвердили отримання повідомлень про інциденти на трьох вулицях. За попередньою інформацією, особу ймовірного хулігана вже встановили — ним виявився чоловік у нетверезому стані. Деталі події та мотиви правопорушника поліція обіцяє повідомити пізніше.

Поліцейські наразі розслідують обставини інциденту та перевіряють усі можливі версії, включно з хуліганством. Власникам пошкоджених автомобілів радять звертатися до поліції для оформлення заяв та документування збитків.

Нові підозри у справі “Чисте місто” та схема привласнення київських земель

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили чергові підозри в межах масштабної операції «Чисте місто». Її мета — викриття корупційних механізмів, пов’язаних із незаконним розпорядженням землею та використанням бюджетних ресурсів столиці. Цього разу під підозрою опинилися колишній заступник голови Київської міської державної адміністрації та його спільник, яких слідство вважає організаторами схеми із фіктивною реєстрацією нерухомості.

Слідчі встановили, що у 2023–2024 роках підозрювані запустили механізм оформлення низки «будівель» на підставних громадян. У документах зазначалося, що ці об’єкти нібито були зведені ще на початку 1990-х років. Така легенда мала створити враження, що споруди існували задовго до сучасних регуляцій і можуть претендувати на право оформлення земельних ділянок у власність чи користування згідно з нормами, які діяли в минулому.

Як зазначають детективи, для фіксації права на землю учасники схеми спільно з депутатом Київради, головою земельної комісії, ініціювали зведення на територіях примітивних конструкцій — так званих «туалетів». Після цього виготовлялися технічні паспорти та реєструвалося право власності на ці споруди.

У НАБУ повідомляють, що підозрювані також передавали кошти невстановленим представникам правоохоронних і контролюючих органів, аби ті не реагували на незаконне будівництво та не перешкоджали процедурі реєстрації.

За оцінками слідства, потенційні збитки територіальній громаді Києва від таких дій перевищують 19,5 млн грн. Загалом у справі щодо земельних рішень у столиці вже дев’ять осіб отримали статус підозрюваних. Двоє фігурантів перебувають на лаві підсудних, а щодо ще одного учасника вже винесено обвинувальний вирок.

Антикорупційні органи продовжують процесуальні дії у справі, яка охоплює кілька епізодів та різні рівні посадових осіб.

Напад на артистів “Гуцулії”: поліція притягнула до відповідальності неповнолітніх учасників інциденту

Інцидент із нападом на артистів Івано-Франківського національного ансамблю пісні і танцю «Гуцулія» набув розголосу після того, як поліція оголосила про притягнення до відповідальності трьох неповнолітніх дівчат. Віком 15 і 17 років, ці школярки стали причетними до конфлікту, що стався 7 грудня на автозаправній станції у Шептицькому, під час повернення артистів із гастрольного туру Польщею та Фінляндією.

За інформацією правоохоронців, група, до складу якої входили як повнолітні, так і неповнолітні особи, вчинила хуліганські дії щодо членів ансамблю. Спочатку між молодими людьми та артистами виник словесний конфлікт, який згодом переріс у відкриту агресію. У результаті інциденту кілька учасників ансамблю постраждали морально та фізично, хоча серйозних травм, на щастя, не було зафіксовано.

Унаслідок нападу один з артистів зазнав перелому, ще кілька осіб отримали забої та садна. Постраждалим надали медичну допомогу.

Спочатку поліція затримала двох чоловіків віком 18 та 20 років, а також 21-річного студента місцевого училища. Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Досудове розслідування триває за кількома статтями Кримінального кодексу, зокрема за хуліганство.

13 грудня правоохоронці повідомили, що встановили особи ще трьох неповнолітніх учасниць конфлікту. На одну з 17-річних дівчат склали адміністративні протоколи за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) та ст. 178 КУпАП (розпивання алкогольних напоїв). Також протоколи оформили на батьків або законних представників підлітків за ст. 184 КУпАП (невиконання батьківських обовʼязків), а також на осіб, які придбали та передали неповнолітнім алкоголь, за ст. 180 КУпАП (доведення неповнолітнього до стану сп’яніння).

Штрафи за використання російської музики у закладах громадського харчування мають бути підвищені

Штрафи за використання російської музики у закладах громадського харчування в Україні потребують значного підвищення, оскільки наявні санкції не виконують роль ефективного стримувального механізму. Таку заяву зробив голова підкомітету з питань музичної індустрії Верховної Ради та президент Всеукраїнської асоціації музичних подій UAME Олександр Санченко в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна». Він зазначив, що поточний штраф у розмірі 170 гривень виглядає фактично символічним, особливо для великих ресторанів, кафе та розважальних закладів.

Санченко підкреслив, що навіть із наявністю відповідних заборон, поточні штрафи не є достатнім стимулом для бізнесу дотримуватися законодавчих вимог. За його словами, для великих підприємств, які часто працюють з прибутками в сотні тисяч або навіть мільйони гривень, такі штрафи не складають серйозної загрози, що дозволяє їм ігнорувати обмеження без великих наслідків. Підвищення штрафів дозволить створити реальну загрозу для порушників, стимулюючи їх до більш свідомого ставлення до музичної політики країни.

Санченко наголосив, що для реальної ефективності санкцій потрібна не лише чітка процедура фіксації порушень, а й значно вищий розмір штрафу. На його думку, сума має перевищувати 50 тисяч гривень, щоб у власників закладів виникав реальний страх перед покаранням і бажання дотримуватися законодавства.

Він також повідомив, що наразі профільний комітет працює над створенням дієвого механізму контролю та відповідальності спільно з уповноваженою із захисту державної мови Оленою Івановською. Йдеться про напрацювання нових правил, які дозволять ефективніше реагувати на порушення мовного законодавства у сфері обслуговування.

Очікується, що рішення щодо посилення відповідальності за трансляцію російської музики у закладах громадського харчування можуть бути ухвалені вже наступного року. Законодавці підкреслюють, що йдеться не про формальну заборону, а про реальний інструмент захисту українського культурного простору.

Право військовослужбовців на оскарження рішень командування: що гарантує закон

Військовослужбовці в Україні мають закріплене законом право захищати свої права у випадках, коли накази, рішення або дії командування суперечать законодавству чи виходять за межі наданих повноважень. У Міністерстві юстиції підкреслюють: проходження військової служби не позбавляє людину права на правовий захист, а держава зобов’язується забезпечити ефективні механізми оскарження та доступ до безоплатної правничої допомоги.

Законодавство передбачає можливість оскарження широкого кола управлінських рішень. Зокрема, військові можуть звертатися зі скаргами щодо наказів про звільнення з військової служби, переведення до іншої частини або призначення на посаду. Також предметом оскарження можуть бути рішення, пов’язані з укладенням, продовженням чи достроковим розірванням контракту, а також питання присвоєння, пониження або позбавлення військового звання.

Серед найпоширеніших проблем, з якими звертаються військовослужбовці, — невиплата грошового забезпечення та інших належних коштів, незаконне звільнення мобілізованих, відмова у розірванні контракту, порушення процедури звільнення за станом здоров’я, ненадання соціальних виплат і допомоги.

Захист своїх прав військові можуть здійснювати кількома шляхами. Зокрема, через органи військового управління, Військову службу правопорядку, Уповноважену Президента з питань захисту прав військовослужбовців, а також через систему безоплатної правничої допомоги.

У системі безоплатної правничої допомоги фахівці надають консультації, допомагають підготувати заяви та скарги. Для ветеранів і учасників бойових дій передбачена також підготовка процесуальних документів і представництво інтересів у суді. У Мін’юсті підкреслюють, що звернення за правовим захистом є законним інструментом відновлення порушених прав і не може бути підставою для тиску чи переслідування з боку командування.