Економічний стрес та тиск від держави: Український бізнес стоїть на межі кризи

Суддя Шевченківського районного суду Києва Андрій Анохін, який став фігурантом гучної справи про незаконне збагачення, досі зберігає свою посаду і, за даними джерел, продовжує впливати на хід справ у власних інтересах. Його ім’я давно перебуває в полі уваги журналістів-розслідувачів, які фіксують численні випадки системної корупції та сумнівних рішень у його роботі.

Раніше видання KYIVOPERATIV повідомляло, що Анохін, отримавши хабар, відпустив серійного злодія, відомого викраденнями елітного майна, незважаючи на наявність достатніх доказів для арешту. Подібні випадки формують образ судді, який користується службовим становищем для власної вигоди, ставлячи під загрозу довіру до судової системи в цілому.

За інформацієї нардепа Олександра Дубінського, сума хабара, який зазвичай бере суддя Андрій Анохін за потрібне рішення у справі починається від 30 тис. доларів США.

ФОТО: Скріншот ТГ каналу Олександра Дубінського

Про намагання суддею Андрієм Анохіним приховати свої статки раніше також писали журналісти, звертаючи увагу на той факт, що рівень життя судді ніяк не відповідає офіційний декларації, а нажите в незрозумілий спосіб майно оформлене на родичів.

Нагадаємо, після серії публікацій в ЗМІ, незадекларованими статками судді Андрія Анохіна зацікавились правоохоронці.

Так, влітку 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до суддів Андрія Анохіна та його дружини Лесі Будзан про визнання необґрунтованими активів на суму понад 7 мільйонів гривень і стягнення їх у дохід держави.

Зокрема, прокуратура вимагає конфіскувати частину квартири і два машиномісця (гаражі) в елітному Київському ЖК, якими користуються судді.

Йдеться про квартиру площею 104 кв.м., яка відображена в майнових деклараціях суддів. 50% зареєстровано на суддю Лесю Будзан, а решта 50% — на Сергія Бабушкіна, який є рідним братом чоловіка Будзан судді Андрія Анохіна. Брат судді є лише номінальним власником одного з машиномісць та частки квартири, оскільки не використовує їх і з огляду на законні доходи не мав можливості придбати.

Крім того, вартість придбаного майна в договорах купівлі-продажу вважається суттєво занижена, а реальна ціна вдвічі більшою. Вартість частки квартири в декларації судді станом на дату набуття в жовтні 2022-го зазначена як 1,64 млн грн. Але в прокуратурі стверджують, що частка квартири коштувала понад 6 млн грн.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо двох учасників масштабної корупційної схеми, яка завдала державному підприємству «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» збитків на понад 13,4 мільйона гривень. До відповідальності притягнуто колишнього керівника цього державного закладу та очільника двох приватних компаній, які стали фактичними співорганізаторами незаконних дій.

Розслідування встановило, що обидва фігуранти діяли у змові, використовуючи службове становище для реалізації схеми, що дозволяла виводити фінансові ресурси державного підприємства. За даними слідства, посадовець ДП та його спільник з бізнес-середовища розробили механізм укладення договорів та ухвалення управлінських рішень, які не мали економічного обґрунтування і створювали штучні умови для перекачування коштів на користь приватних структур.

Суд визнав колишнього керівника ДП винним за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Йому призначено 4 роки позбавлення волі та заборону обіймати керівні посади у державному секторі протягом трьох років. Також суд зобов’язав його сплатити штраф 13 600 грн.

Директора приватних компаній визнано винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Він отримав 3 роки 10 місяців позбавлення волі, а також заборону займати керівні посади у сфері господарювання строком майже на три роки. Крім того, суд призначив йому штраф у розмірі 12 750 грн.

ВАКС також повністю задовольнив цивільний позов державного підприємства і постановив стягнути солідарно з обох засуджених 13 407 841 грн як компенсацію за завдані збитки.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів у Апеляційній палаті ВАКС.

Командування російських окупаційних військ дедалі виразніше розглядає район Лимана як стратегічно важливу точку для подальшого просування у напрямку Слов’янська. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), який фіксує помітне зростання інтенсивності бойових дій на цьому відтинку фронту. Аналітики вказують, що саме контроль над Лиманом може відкрити противнику додаткові логістичні можливості та створити умови для тиску на українську оборону в північній частині Донеччини.

За оцінками ISW, ситуація на Лиманському напрямку залишається динамічною та напруженою. Просування фіксується з обох сторін: Сили оборони України зосереджуються на укріпленні позицій, стабілізації лінії фронту та поверненні раніше втрачених ділянок, тоді як російські підрозділи намагаються виявити вразливі місця в обороні, щоб розвинути наступальні дії. Такі маневри супроводжуються постійними спробами змінити тактичну обстановку на користь кожної зі сторін.

Особлива увага прикута до району Серебрянського лісництва, де ворог намагається реалізувати тактику оточення. Речник 11-го армійського корпусу ЗСУ полковник Дмитро Запорожець пояснює, що росіяни намагаються зайти до Ямполя з флангів — як з півночі, так і з півдня. Якщо ці маневри продовжаться, ситуація в самому Ямполі може суттєво погіршитися. Погодні умови значно ускладнюють оборону для українських підрозділів, тоді як для росіян основною проблемою залишаються водні перешкоди, включно з руслом Сіверського Дінця. Саме вони не дозволяють окупантам повноцінно підтримувати свої сили в районах Серебрянки та Дронівки.

Напруженою залишається й ситуація на Покровському напрямку. Російські війська продовжують штурмові спроби, проте за останню добу немає підтверджених змін лінії фронту. Аналітики ISW звернули увагу на відео з присутністю російських штурмових груп у центрі Мирнограда, однак оцінюють це не як захоплення території, а як інфільтраційну операцію без можливості закріплення. Попри заяви російських «воєнкорів» про успіхи, фактична ситуація свідчить радше про локальні проникнення, які не впливають на конфігурацію фронту.

Бої тривають у самому Покровську та на його околицях, зокрема в районах Гришиного, Родинського та Сухецького. На окремих ділянках у російських підрозділів фіксується нестача артилерійських снарядів, що знижує їхні можливості підтримувати наступальні дії. Натомість українські оператори далекобійних FPV-дронів продовжують успішно вражати скупчення живої сили окупантів у районах Мирнограда й Родинського, що суттєво впливає на бойову динаміку.

Ситуація на Лиманському та Покровському напрямках залишається напруженою, а характер боїв — маневровим і нестабільним. Аналітики ISW вказують, що найближчими днями інтенсивність зіткнень може зрости, особливо з огляду на спроби росіян отримати тактичну перевагу до погіршення погодних умов.

У Харкові протягом тривалого часу зберігається практично безальтернативна модель забезпечення навчальних і медичних закладів продуктами харчування. Ця система, за інформацією з відкритих реєстрів і публічних закупівель, пов’язана з бізнес-інтересами родини чинного прокурора області Аміля Омарова. Ключовою фігурою в ланцюгу постачання називають його дядька — Шахіна Анвер огли, який є засновником та керівником ТОВ «Фірма «Хазар» ЛТД», компанії, що роками утримує провідні позиції на ринку бюджетних тендерів.

Окрему роль у цій структурі відіграє й дружина підприємця — ФОП Омарова Сехрана Фікрет кизи, діяльність якої також пов’язують із постачанням продуктів для установ, що фінансуються з бюджету. Така концентрація контрактів у межах однієї родини викликає запитання щодо реальної конкуренції та рівних умов участі інших постачальників у закупівлях.

Схема приносила суттєві прибутки, навіть коли до закладів освіти постачалися прострочені чи неякісні продукти. У судовому реєстрі зафіксовано, що у 2013 році Міністерство економічного розвитку наклало на «Хазар» санкції за контрабандне ввезення товарів з Туреччини, заборонивши компанії зовнішньоекономічну діяльність. Уникнути кримінальної відповідальності дозволила декриміналізація контрабанди урядом Януковича.

Турецький вектор бізнесу забезпечував інший родич, Мурад Омаров, брат Шахіна. Він заснував компанію «Харівест-ВНЗ» та був деканом підготовчого факультету для іноземців у ХНУРЕ. Схема передбачала подвійні платежі від турецьких студентів, які надходили через почесного консула України в Ізмірі Четіна Гюверджина. Останній також допомагав у переміщенні контрабандних товарів, що зрештою опинялися у харківських освітніх закладах.

До корупційного впливу підключалися й інші члени родини. Третій брат, Азад Омаров, очолював обласну та регіональну інспекцію ЖКГ, а його син Аміль Омаров нині є прокурором Харківської області. За даними джерел, прокурор активно втручався у ситуації, де зачіпали інтереси його родичів. Коли Мурада Омарова тимчасово відсторонили від посади проректора ХНУРЕ на час перевірки, племінник негайно звернувся до міліції з вимогою з’ясувати причини такого рішення.

Попри регулярні скандали навколо якості продуктів та вартості закупівель, «Хазар» продовжує утримувати вплив на ринку бюджетного харчування у Харкові. Лише після зміни керівництва ХНУРЕ і проведення незалежного аудиту частину схем вдалося зламати: ціни були знижені, а постачання вдалося вирівняти за якістю.

Ситуація з діяльністю родини Омарових свідчить про системну проблему: поєднання бізнес-інтересів і посадової влади створює корупційні ризики, які десятиліттями залишаються неврегульованими.

У Чехії завершилися понаддвотижневі пошуки 22-річної Андріяни Офрім із Закарпаття, які перетворилися на резонансну справу для української громади за кордоном. Правоохоронці міста Фрідек-Містек, де дівчину бачили востаннє, повідомили про виявлення її тіла. Інформацію підтвердили у селищі Кобилецька Поляна, звідки родом Андріана, посилаючись на слова її батька.

Зникнення молодої жінки оголосили 21 листопада, після того як вона перестала виходити на зв’язок із рідними та знайомими. Пошукові заходи тривали безперервно: чеська поліція опитувала свідків, перевіряла камери відеоспостереження та маршрути, якими могла пересуватися дівчина. Виявлення тіла у Фрідеку-Містеку стало поворотним моментом, що дозволив слідчим швидко просунутися в розкритті обставин трагедії.

«Після необхідних процесуальних та адміністративних заходів тіло дівчини буде передано родині та доставлено в Україну для поховання», – зазначили у повідомленні.

За даними журналіста Віталія Глаголи, Андріянa Офрім родом із села Кобилецька Поляна Рахівського району. У Чехії вона перебувала на заробітках. Причини вбивства наразі не відомі.

Нагадаємо, що раніше, 22 серпня 2025 року, в американському місті Шарлотт, штат Північна Кароліна, в електричці вбили 23-річну українку Ірину Заруцьку. Того ж дня правоохоронці затримали підозрюваного у злочині – 34-річного безпритульного Декарлоса Брауна-молодшого, який раніше відбував покарання за інші злочини.

У польському місті Гдиня стався резонансний інцидент у продуктовому магазині, жертвою якого стала продавчиня — громадянка України. Подія відбулася 9 грудня в крамниці на вулиці Starowiejska й швидко набула розголосу через агресивну поведінку покупця та серйозність висловлених ним погроз. За інформацією правоохоронців, чоловік поводився вкрай зухвало, ображав працівницю магазину та словесно залякував її фізичною розправою.

За словами постраждалої Ольги, конфлікт виник через м’ясний продукт, який приблизно за чверть години до цього придбала дружина агресивного чоловіка. Повернувшись до магазину, покупець почав стверджувати, що товар був зіпсований і нібито становив небезпеку для його родини. Він звинувачував продавчиню у навмисних діях, підвищував голос і намагався прорватися до службових приміщень, чим створив загрозливу ситуацію для персоналу та інших відвідувачів.

Коли один із покупців спробував заступитися за жінку та перегородив йому шлях, агресор почав погрожувати йому. Очевидці розповідають, що чоловік поводився вкрай збуджено: метався по магазину, вигукував антиукраїнські гасла та демонстрував рукою жест, схожий на нацистське привітання. Частину подій Ольга встигла зняти на відео. Зрештою з приміщення його вивела жінка, яка, ймовірно, була його дружиною.

Поліцію викликала одна з відвідувачок магазину. Ольга зізнається, що після інциденту перебувала у важкому психологічному стані. За її словами, вона не могла говорити і сильно тремтіла, однак зібралася з силами, відпрацювала зміну, після чого закрила магазин і звернулася до поліції.

Наступного дня чоловік Ольги через соціальні мережі зв’язався з адвокатом Давідом Дехнертом, який співпрацює з фондом допомоги жертвам ксенофобії. Юрист повідомив, що поліція Гдині оперативно прийняла заяву та розпочала розслідування. Про інцидент також було поінформовано консульство України в Гданську. Відео з магазину адвокат опублікував у своїх соцмережах.

12 грудня поліція Гдині затримала підозрюваного. Слідчі дії тривають. За словами речника поліції, зібрані на цей момент докази дають підстави для доповнення правової кваліфікації справи статтею, пов’язаною з пропагандою нацистського режиму.

Адвокат Давід Дехнерт зазначає, що випадки нападів і погроз на адресу громадян України в Польщі стають дедалі частішими. Він пов’язує це зі зростанням радикалізації суспільних настроїв, зокрема під впливом агресивної інтернет-риторики та заяв окремих політиків, які намагаються здобути популярність, граючи на ксенофобії.

Адвокат Андрій Доманський, який захищає бізнесмена Тимура Міндіча, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За словами захисника, сторона Міндіча вважає, що рішення суду було прийнято з порушенням норм процесуального законодавства, а клопотання прокурора — без належного обґрунтування.

У заяві адвоката зазначено, що слідчий суддя, на думку захисту, не взяв до уваги ряд важливих обставин справи, зокрема відсутність ризиків переховування або впливу на свідків з боку Міндіча. Крім того, захист вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували необхідність тримання бізнесмена під вартою, що суперечить принципам пропорційності та справедливості.

8 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформувала колегію суддів для розгляду скарги: суддя-доповідач Сергій Бондар та двоє колег – Даниїла Чорненька і Ігор Панаід. Адвокат Доманський зауважив, що до складу трійки входять очільники апеляційної палати, але висловив сподівання на неупереджене та всебічне розгляд апеляції.

Доманчкий також підтвердив, що йому вдалося погодити правову позицію з Міндічем відповідно до вимог законодавства та правил адвокатської етики.

Нагадаємо, що 1 грудня Вищий антикорупційний суд заочно обрав Тимуру Міндічу тримання під вартою. Бізнесмена підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, легалізації коштів на суму понад 256 млн грн та незаконному впливі на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада правоохоронці оголосили його та ще одного фігуранта, Олександра Цукермана, у розшук.

Європейські лідери продовжують заявляти про непохитну солідарність з Україною, однак за цією публічною риторикою дедалі чіткіше проступає брак спільної та довгострокової стратегії завершення війни. Аналітики наголошують: без активного залучення Сполучених Штатів, зокрема у сфері економічного та політичного тиску на Росію, європейські держави залишаються обмеженими у можливостях вплинути на розвиток подій. На тлі непередбачуваної позиції президента США Дональда Трампа це породжує занепокоєння щодо майбутніх рішень, які визначатимуть траєкторію міжнародної підтримки України.

За інформацією The New York Times, європейські урядовці дедалі наполегливіше говорять про необхідність створення надійної системи безпекових гарантій для України, яка стане ключовою умовою будь-яких потенційних переговорів. Саме гарантії розглядаються ними як аргумент, здатний забезпечити Києву впевненість у майбутньому та дозволити розглядати складні дипломатичні формули, які раніше вважалися неприйнятними.

Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.