Ексчиновники часів Януковича перетворили партію Шарія на власний політичний актив

Сьогодні в Україні відзначають День працівника державної виконавчої служби, вшановуючи тих, хто забезпечує виконання рішень судів та сприяє відновленню справедливості у суспільстві. Одночасно в церковному календарі 17 грудня присвячене святкуванню пам’яті пророка Даниїла — видатного старозавітного праведника, який залишив по собі приклад мудрості, стійкої віри та вміння тлумачити сни навіть у період Вавилонського полону.

Пророк Даниїл відомий тим, що завдяки своїй мудрості та чесності обіймав високі посади при дворах царів Навуходоносора та інших правителів того часу. Його непохитна віра в Бога та здатність залишатися вірним духовним принципам під час випробувань зробили його символом моральної стійкості та духовної зрілості. У народній традиції цей день вважають сприятливим для молитов про мудрість, захист від зла та правильне прийняття рішень.

Однією з найвідоміших біблійних історій є перебування пророка у лев’ячій ямі. За відмову поклонятися цареві його кинули до левів, однак Бог зберіг йому життя. Цей епізод став символом божественного заступництва та праведності. Книга пророка Даниїла містить також видіння і пророцтва, пов’язані з кінцем часів та приходом Месії. Пророк помер у глибокій старості, залишивши по собі духовну спадщину віри та мужності.

У цей день не радять сваритися, лаятися, кричати та бажати зла іншим. Також варто утриматися від масної їжі, зловживання шкідливими звичками та зациклення на негативних думках.

Наші предки уважно спостерігали за погодою цього дня:яка погода 17 грудня, таким буде травень;сильна заметіль віщує гарне роїння бджіл навесні;багато снігу — до потепління наступного тижня;іній на деревах — на теплі різдвяні свята.

Також цього дня жінки ворожили на судженого. Під подушку клали три лаврові листки з іменами Азарія, Мисаїл і Ананія та молилися святому Даниїлу про віщий сон.

Іменини святкують Данило, Денис, Іван, Микита, Микола, Олександр, Петро, Сергій та Степан. Талісманом народжених цього дня вважається бірюза — камінь, що сприяє психічному здоров’ю, допомагає при безсонні та головному болю.

1963 рік — Герой України, воєначальник Сергій Кульчицький1975 рік — акторка українського походження Міла Йовович1977 рік — канадська акторка і режисерка українського походження Кетрін Винник

У цей день в історії відбулося чимало важливих подій — від першого польоту братів Райтів у 1903 році до ухвалення резолюцій ООН і початку роботи українських промислових підприємств та політичних інституцій.

В Україні 17 грудня відзначають День працівника державної виконавчої служби — професійне свято людей, відповідальних за виконання судових рішень. Також цього дня у світі проходить Міжнародний день захисту секс-працівниць від насильства і жорстокості та День братів Райтів, присвячений розвитку авіації.

Маша Полякова вирішила влаштувати для свого чоловіка Едена емоційний і символічний сюрприз — уперше привезти його до України та познайомити з найріднішими людьми. Пара, яка одружилася влітку 2025 року і вже планує гучне святкування весілля в наступному сезоні, без зайвого анонсу прилетіла до Києва. Ця поїздка стала не просто туристичним візитом, а важливим кроком у поєднанні двох культур і родин.

Про свою подорож Маша розповіла у соціальних мережах, де поділилася серією коротких і життєрадісних відео з дороги. В кадрі — аеропорт, валізи, сміх і щире хвилювання перед знайомством, яке має особливе значення. В одному з роликів Маша звертається до чоловіка з питанням, чи радий він поїздці та майбутній зустрічі з її батьками. Відповідь Едена викликала теплу реакцію підписників: американець з усмішкою заговорив українською, демонструючи не лише гарний настрій, а й повагу до країни дружини.

Це перший візит Едена до України, і, за словами Маші, він давно мріяв побачити батьківщину дружини. Ба більше, зять Олі Полякової вже встиг полюбити українську кухню — зокрема борщ, який, за словами Маші, він «може їсти щодня».

Тепер шанувальники очікують нових сторіз уже від самої Олі Полякової, яка не раз жартувала, що весілля доньки оплачувати не збирається. Проте зустріч зятя зі «зірковою тещою» може стати однією з головних світських подій тижня.

Протягом багатьох років українці проводжають старий рік 31 грудня та зустрічають новий 1 січня, сприймаючи цей порядок як єдино можливий. Втім, історія зберегла пам’ять про іншу дату настання нового року, яка сьогодні відзначається як Старий Новий рік. Це свято, хоч і має переважно світський характер, тісно переплелося з народними обрядами та християнськими традиціями, зберігаючи відтінки минулого в сучасному житті українців.

Старий Новий рік виник після календарної реформи 1918 року, коли Україна перейшла з юліанського календаря на григоріанський. Різниця між двома системами становить 13 днів, тому «перше січня» за старим стилем припадає на 14 січня за новим. Завдяки цьому традиція святкування другого нового року збереглася у народі і дійшла до наших днів як символ зв’язку поколінь та історичної пам’яті.

Для українців 14 січня має не лише світське, а й релігійне значення. За староцерковним календарем цього дня вшановують святого Василя Великого. Тому більшість звичаїв і вірувань, пов’язаних зі Старим Новим роком, мають християнське коріння.

Напередодні, у вечір Маланки, який називали Щедрим, уся родина збиралася за святковим столом. Вважалося, що зустрічати рік потрібно в чистому одязі та з добрим настроєм, аби наступний рік був щасливим і заможним. Стіл накривали щедро: подавали м’ясні страви, а завершувала трапезу щедра кутя.

Уранці 14 січня, у день Василя, молодь ходила по домівках із посіванням. Юнаки брали зерно, заходили до хат і бажали господарям достатку, здоров’я та добробуту. Вважалося, що чим щедріше посівальників обдарують, тим успішнішим буде рік. Також цього дня було заведено відвідувати хрещених, родичів і сусідів, засіваючи зерном поріг та коридор оселі.

Віруючі українці на Старий Новий рік відвідують церковну службу. Оскільки святий Василь вважається покровителем свинарства, традиційними є страви зі свинини, які символізують достаток і ситість.

Існували й заборони. Наші предки вірили: як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Тому 14 січня не можна сваритися, лихословити, згадувати старі образи чи бажати зла іншим. Також не радили давати гроші в борг або залишати гаманець порожнім — вважалося, що це може принести фінансові труднощі впродовж року.

Попри зміну календарів і сучасний ритм життя, Старий Новий рік залишається для багатьох українців особливим днем — тихою, теплою нагодою ще раз зібратися з родиною і символічно побажати одне одному щастя та достатку.

Сьогодні за новим церковним календарем в Україні православні віряни вшановують святого пророка Аггея — одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту. Ця дата має глибоке духовне значення, адже пов’язана з молитвами за зміцнення віри, благословення праці, добробут родини та духовну стійкість у складні періоди життя. 16 грудня (за староцерковним стилем — 29 грудня) Православна церква України згадує постать пророка, чия місія була тісно пов’язана з відродженням надії та відповідальності перед Богом.

Святий пророк Аггей жив приблизно за п’ять століть до Різдва Христового і став сучасником непростого етапу в історії єврейського народу — повернення з вавилонського полону. У той час громада зіткнулася з духовним виснаженням, матеріальними труднощами та зневірою. Саме Аггей закликав людей не відкладати відновлення храму Господнього, нагадуючи, що духовні цінності мають бути вищими за повсякденні турботи та страхи.

За церковними переказами, Аггей народився саме в полоні, а після падіння Вавилона разом із іншими ізраїльтянами повернувся до Юдеї. Саме в цей час розпочалося відновлення Єрусалимського храму, зруйнованого під час завоювань. Однак будівництво було зупинене через заборону перської влади.

У 520 році до нашої ери пророк Аггей разом із пророком Захарією закликали правителя Зоровавеля відновити роботи. Аггей пророкував, що новий храм буде величнішим за попередній, адже саме в ньому Господь явить Свою благодать усьому світові. Єрусалимський храм було остаточно відбудовано у 516 році до нашої ери.

Пророцтва Аггея увійшли до біблійної книги одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту, яка є частиною канонічного Писання.

Окрім святого пророка Аггея, цього дня за новим церковним календарем вшановують мученика Марина Римського, а також святу благовірну імператрицю Візантійську Феофанію.

За юліанським календарем 16 грудня православні згадують святого Іоанна Мовчальника, єпископа Колонійського. Саме його пам’ять відзначали віряни до переходу на новоюліанський церковний календар.

Святого пророка Аггея вважають покровителем немовлят, дітей і працьовитих людей. До нього звертаються з молитвами про здоров’я малечі, захист від зла, духовну підтримку, а також про допомогу в подоланні лінощів і шкідливих звичок.

Вважається, що Аггей особливо прихильний до тих, хто сумлінно працює. Тому день його пам’яті радять провести в корисних справах, не уникаючи праці. У народі це свято відоме як Агеїв день. Існує повір’я, що старанна робота 16 грудня приносить добробут і достаток на весь наступний рік.

Цього дня рекомендують більше часу проводити з родиною, приділяти увагу дітям і онукам, а також продовжувати підготовку до Різдва та Нового року.

У церковне свято забороняються сварки, лихослів’я, заздрість, помста та лінощі. Не можна відмовляти в допомозі тим, хто її потребує. Тим, хто дотримується Різдвяного посту, слід пам’ятати, що 16 грудня дозволяється вживати страви з олією.

Серед народних заборон — небажано влаштовувати генеральне прибирання, займатися ремонтом або важкими перебудовами. Також вважається поганою прикметою бути надто замкненим або приховувати важливі речі від близьких.

Існують і грошові повір’я: у гаманці цього дня має бути хоча б невелика сума грошей, аби не притягнути бідність. Водночас перераховувати гроші 16 грудня не радять — за повір’ям, це може призвести до фінансових втрат.

З Агеєвим днем у народі пов’язують чимало погодних прикмет:кішка шукає тепле місце — до сильних морозів;багато інею на деревах і дахах — на Святки буде рясний сніг;міцний мороз цього дня — зима буде суворою і тривалою.

Також вважається, що погода 16 грудня підказує, яким буде квітень.

Депутатці Одеської міської ради від партії «Довіряй ділам» Ірині Куценко (Єсенович) повідомлено про нову підозру у справі розкрадання бюджетних коштів, призначених на програми боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, гепатитами та наркоманією. Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області повідомило, що слідство встановило систематичне порушення фінансової дисципліни протягом 2023–2024 років із боку депутатки та групи її спільників.

За даними слідчих, Куценко, як член постійної комісії з питань охорони здоров’я міськради, організувала схему з розподілу та використання бюджетних коштів у змові з шістьма особами, серед яких були посадовці комунального некомерційного підприємства «Центр профілактики та боротьби з хворобами» та інші пов’язані фігуранти. Схема передбачала підконтрольне укладання договорів із приватними структурами та перерахування фінансів на рахунки, які не забезпечували належного виконання програм, або й взагалі використовувалися не за призначенням.

За даними слідства, учасники схеми складали акти виконаних робіт, у яких штучно завищували кількість осіб, яким нібито була надана допомога, а також включали послуги, що фактично не виконувалися. Один із ФОПів, який використовувався у програмі, був створений родичами Куценко, що, за даними слідства, дозволяло привласнювати частину бюджетних коштів. Загальний встановлений збиток становить понад 2,2 мільйона гривень.

Сімом учасникам, включно з депутаткою, оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 3 ст. 28 (злочин, учинений організованою групою), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство продовжується.

Для забезпечення відшкодування збитків суд наклав арешт на нерухомість і транспортні засоби фігурантів. Водночас, як повідомляють у БЕБ, депутатка заздалегідь переоформила своє майно на дітей — це сталося ще влітку 2025 року.

15 грудня 2025 року припадає на понеділок і є 349-м днем у році, що робить його завершальною частиною календарного циклу перед святковими зимовими днями. Ця дата поєднує офіційні, церковні, світові та народні традиції, а також низку заборон і рекомендацій, яких дотримувалися наші предки, вірячи в їхню користь для здоров’я, праці та врожаю. День має багатошаровий характер: він одночасно відзначається як професійне свято, є частиною міжнародних ініціатив і пов’язаний із спостереженнями за природою в народному календарі.

В Україні 15 грудня святкують День працівників суду — професійне свято, покликане підкреслити важливість роботи суддів і працівників правової системи. Це нагода вшанувати тих, хто забезпечує верховенство права, справедливість та довіру громадян до інститутів правосуддя. Святкування супроводжується урочистими заходами, нагородженням відзначених працівників та обговоренням сучасних викликів у сфері правозастосування.

Церковний календар сьогодні вшановує святителя Стефана Сурозького та інших кримських святих. За старим стилем, яким нині не користується ПЦУ, цього дня згадували пророка Авакума. Віряни традиційно звертаються до святого Стефана з молитвами про зцілення та укріплення у вірі.

У світі 15 грудня відзначають Міжнародний день чаю — свято, присвячене популярному напою, який має багатовікову історію та уособлює культурні традиції десятків народів. У цей день проводять тематичні ярмарки, фестивалі, чайні церемонії та майстер-класи з приготування різних сортів чаю. Окрім того, сьогодні відзначають День Заменгофа — на честь Людвіка Заменгофа, творця міжнародної мови есперанто, яку він задумав як інструмент для простого і доступного спілкування людей з різних країн. Серед інших міжнародних дат — День кексів, День перлів і День отаку.

У народному календарі 15 грудня має давні погодні прикмети. Вважалося, що замерзлі вікна віщують рясний овочевий урожай, а велика кількість снігу — добрий рік для зернових. Потепління у цей день сприймали як знак ранньої весни. Якщо ворони та граки збиралися у великі зграї, це означало наближення негоди. Через традиційні грудневі морози люди намагалися зайвий раз не виходити з дому, займаючись прибиранням, рукоділлям і підготовкою господарства до зими. У садах розвішували годівниці для птахів, і їхня велика кількість вважалася доброю прикметою.

Народні заборони цього дня передусім стосувалися скарг. Наші предки вірили, що скарги на здоров’я, нестачу грошей чи погоду лише погіршують ситуацію. Не рекомендували також вирушати на риболовлю — для цього дата вважалася невдалою.

Відновлення медичної інфраструктури на деокупованих територіях Харківської області має вирішальне значення не лише з гуманітарної точки зору, а й для загальної стійкості регіону. Ізюм, який після звільнення продовжує жити під постійною загрозою обстрілів, гостро потребує повноцінної лікарні, здатної надавати допомогу як цивільним, так і постраждалим унаслідок бойових дій. Саме тому будь-які проєкти з відбудови медичних закладів тут перебувають у фокусі уваги громади та експертного середовища.

Черговий масштабний контракт, укладений Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, знову актуалізував питання ефективності та прозорості використання бюджетних коштів. Йдеться про договір на суму понад 110 мільйонів гривень, підписаний із ТОВ «СК Пантеон», яке має відновити лікувально-діагностичний корпус Центральної міської лікарні Ізюма. Формально проєкт покликаний повернути місту критично важливу медичну спроможність, однак деталі закупівлі викликають низку запитань.

Однак саме зміст кошторису викликає найбільше запитань. На низці позицій вартість матеріалів штучно завищена до рівня, який важко пояснити ринковою логікою чи наближеністю об’єкта до фронту. Вартість фіброцементних фасадних панелей у документах становить майже 3,9 тисячі гривень за квадратний метр, хоча їхня реальна ринкова ціна — мінімум у півтора раза нижча. Аналогічна ситуація з внутрішніми алюмінієвими дверима, де закладена ціна перевищує середню ринкову приблизно на третину.

Далі — більше. У кошторисі містяться суттєві переплати за шпаклівку, гіпсокартон та ґрунтовку. Ціни на деякі з цих матеріалів перевищують ринкові на 20–40%, що не може бути наслідком інфляції чи логістичних ускладнень. Разом потенційна переплата лише за п’ять перевірених позицій становить понад 5,2 млн грн. Це гроші, які мали би піти на зміцнення укриттів, закупівлю обладнання або підвищення стійкості об’єкта до обстрілів, а не на різницю в ціні, що осідає в кишенях посередників.

Особливої уваги заслуговує й сам підрядник. ТОВ «СК Пантеон» давно відоме фахівцям у сфері закупівель через регулярні завищення у своїх кошторисах. Компанія, заснована й очолювана Олексієм Буряком, з 2020 року уклала контрактів більш ніж на 918 млн грн — і левова частка цих підрядів припадає саме на рішення Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА. За часів керівництва Ігоря Лялюка фірма практично не знала відмов, отримуючи перемогу за перемогою на тендерах, які, за спостереженнями експертів, нерідко були сформовані під можливості конкретного підрядника.

Цей епізод стає продовженням системного сценарію: критична інфраструктура відбудовується формально, об’єкти потребують повторних ремонтів, а кошти розчиняються у завищених цінах. І це в регіоні, де лікарні працюють під постійними обстрілами, а кожна гривня має реальну цінність для життя людей. Ізюмська лікарня, яка мала б бути символом відновлення та підтримки, перетворюється на черговий майданчик для заробітку фірм, що роками користуються прихильністю обласного департаменту.

Поки що реальних пояснень від ХОДА чи самого підрядника немає. Залишається сподіватися, що ситуація не завершиться, як і багато попередніх тендерів, де завищення та формальні перевірки так і не привели до реальних висновків. І що цього разу відбудова медичного закладу, який стоїть на передовій гуманітарного фронту, не стане черговою статистичною угодою, а нарешті відповідатиме потребам людей, для яких ця лікарня може стати останнім шансом на порятунок.

Обговорення особистого життя акторки Наталки Денисенко продовжує привертати увагу шанувальників і користувачів соцмереж. Після її емоційного допису, в якому вона відреагувала на ситуацію, пов’язану з нинішніми стосунками та минулим шлюбом з Олександром Федінчиком, хвиля коментарів стала ще інтенсивнішою. Частина аудиторії висловлювала підтримку, інші — критику, що лише посилило резонанс навколо публікації.

Неочікуваним і водночас показовим моментом стала поява під дописом Юрія Савранського — актора і моделі, з яким Денисенко нині пов’язують романтичні стосунки. Він публічно звернувся до акторки, залишивши лаконічне, але емоційно насичене повідомлення зі словами підтримки та зізнанням у почуттях. Цей коментар одразу привернув увагу читачів і став однією з найобговорюваніших реплік під постом.

Сам пост Денисенко став реакцією на слова акторки Ксенії Мішиної, яка заявила, що її колега нібито оббріхує Федінчика та поводиться непорядно. Після цього в соцмережах розгорнулася хвиля хейту, на яку Денисенко вирішила відповісти жорстко й емоційно. Вона заявила, що нікому нічого не винна, має право жити так, як вважає за потрібне, і відмовляється приймати образи на свою адресу.

«Витримуйте мою долю! Я нікому нічого не винна. Моє життя — мої правила. Ваші слова — це те, що виривається з вас. До мене це не має відношення», — написала акторка. У своєму зверненні вона підкреслила, що не дозволить себе принижувати й відтепер обиратиме, як реагувати на будь-які звинувачення.

У соцмережах реакції на її допис виявилися полярними: від підтримки до критики, яку підсилює публічна заява Мішиної. На цьому тлі коментар Савранського став чи не першим прямим жестом підтримки акторці з боку її нового партнера.

Скандал, який розпочався з обговорення шлюбу Денисенко та Федінчика, переріс у ширшу публічну дискусію про особисті кордони, поведінку артистів і межі моралі у соцмережах. Водночас сама Денисенко наголошує, що має свою правду, а її життя не є об’єктом для чужих суджень.