ІНСАЙДИ:

Керівника Куп’янської МВА Андрія Беседіна можуть призначити очільником Полтавської області

За інформацією з поінформованих джерел, в Офісі Президента розглядають кандидатуру Андрія Беседіна на посаду начальника Полтавської обласної військової адміністрації. Його називають основним претендентом від харківської управлінської групи, пов’язаної з чинним керівництвом області та близькими до нього політичними й бізнесовими колами. Беседін 1983 року народження, уродженець Будапешта. Наразі він очолює Куп’янську міську військову адміністрацію, є депутатом […]

Адміністрація Трампа виступає проти референдуму як умови мирних переговорів

Адміністрація Дональда Трампа виступає проти проведення референдуму як елемента можливого мирного врегулювання та розглядає таку ініціативу як свідоме затягування переговорного процесу. Про це повідомляють джерела, обізнані з перебігом консультацій. За інформацією співрозмовників, позицію Вашингтона було донесено під час контактів на високому рівні. У Білому домі вважають, що винесення ключових питань на референдум не наближає сторони […]

Київська ТЕЦ-6 практично повністю зруйнована внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки

За інформацією наших джерел, одна з найпотужніших в Києві та всій Україні ТЕЦ-6 зазнала критичних руйнувань внаслідок прямого ракетного попадання. При цьому, за інформацією джерела,  зруйновані як основні, так в резервні потужності. Відповідно, без тепла до кінця зими ризикують залишитися велика кількість житлових і адміністративних будинків Дарницького, Дніпровського, Подільського, Деснянського та Оболонського районів столиці, а […]

Ексчиновники часів Януковича перетворили партію Шарія на власний політичний актив

Попри публічне мовчання і гучні скандали у минулому, прізвище Кацуб знову спливає у новинах. Цього разу — через неформальний союз з проросійським блогером Анатолієм Шарієм та його політичною партією. Як з’ясувалось, родина колишніх чиновників часів Януковича не лише фінансово підтримувала «Партію Шарія», а й активно просувала у її списки своїх наближених.

Родина Кацуб — це політична династія, яка здобула популярність за часів Віктора Януковича. Володимир Кацуба — колишній народний депутат від Партії регіонів, знаний за скандали з кнопкодавством та «гречкосійством». Його син Сергій Кацуба — ексзаступник голови НАК «Нафтогаз України», фігурант справи про закупівлю бурових установок, відомих як «вишки Бойка». Інший син, Олександр Кацуба, також працював заступником голови «Нафтогазу» і був фігурантом так званої «бензинової справи» Курченка. Його було затримано, але згодом звільнено після угоди зі слідством.

У 2019 році 83% фінансування «Партії Шарія» надходили від осіб, зареєстрованих у Харкові та області. Частина цих «донорів» має зв’язок із бізнес-структурами Кацуб — родини, чиї представники були помічені у справах «вишок Бойка» і «бензинової схеми» Курченка. Серед них — Наталія Гордієнко, ексдружина Володимира Кацуби, яка очолила харківський осередок партії і публічно визнавала дружбу сина Олександра з Анатолієм Шарієм.

Гордієнко увійшла до парламентського списку «Партії Шарія» під №14, а дружина Олександра Кацуби Тетяна Гузенко — під №11. Обидві позиціонувались як «громадські діячки», але їхній зв’язок із родиною Кацуб не викликає сумнівів. Ще один фігурант — Олександр В’юник, перший заступник голови партії, — у 2012 році працював помічником Сергія Кацуби у Верховній Раді.

Щоб обійти вимогу про п’ятирічне проживання в Україні для кандидатів, низка осіб зі списку Шарія та ОПЗЖ надала медичні довідки від німецької компанії Med Cologne. Документи підтверджували начебто перебування на лікуванні. Але суд з’ясував: Сергій Кацуба у вказані дати був в Україні, а сама фірма не є клінікою.

Попри це, ЦВК зареєструвала кандидатів від «Партії Шарія» з такими ж довідками. Виняток — Кацуба, якому було відмовлено. Решта пройшла.

Розлучена з Володимиром Кацубою Наталія Гордієнко залишається комерційним директором фірм, що входять до бізнес-групи Кацуб. Вона, як і раніше, має тісний зв’язок із родиною. У соцмережах — спільні фото, лайки й коментарі. А сама партія, схоже, стала інструментом не для просування ідей, а для політичного камбеку старої гвардії.

Аналітики вважають, що родина Кацуб могла використати партію Шарія як трамплін для повернення до публічного впливу. Серед інструментів — фінансування, участь у виборах, формування регіональних осередків і розмиті джерела доходів.

Для Шарія така співпраця була шансом отримати ресурс. Для Кацуб — можливість тримати ногу в політиці під чужим брендом.

Не пропустіть

Конфлікт між колишньою та нинішньою дружиною Володимира Остапчука: суперечка за будинок триває вже майже рік

Між нинішньою дружиною телеведучого Володимира Остапчука, Катериною Полтавською, та його колишньою дружиною, Христиною Горняк, спалахнув черговий публічний конфлікт, що привернув увагу громадськості. Причиною стала тривала суперечка щодо продажу будинку, який Володимир Остапчук придбав під час шлюбу з Христиною Горняк.

Після розлучення між колишнім подружжям було досягнуто домовленості про продаж спільно придбаної нерухомості та поділ виручених коштів порівну. Однак, за словами Катерини Полтавської, процес продажу будинку фактично заблокований уже майже рік через позицію Христини Горняк, яка, за її словами, не погоджується на реалізацію майна за оголошену ціну та не бере участі в організації продажу.

Полтавська стверджує, що будинок було придбано за 240 тисяч доларів, а згодом виставлено на продаж за 200 тисяч. За цей час покупців знайти не вдалося. Нещодавно, за її словами, з’явився клієнт, готовий придбати будинок за 165 тисяч доларів, однак Христина Горняк відмовилася погодитися на таку ціну.

За словами Катерини Полтавської, аналогічні будинки в цьому ж районі продаються приблизно за такою самою вартістю, а небажання знижувати ціну призводить до подальшого простою об’єкта та унеможливлює розподіл коштів між колишнім подружжям.

Окремо дружина телеведучого заявила про тиск з боку колишньої дружини Володимира Остапчука. За її словами, юрист Христини Горняк домігся підписання договору щодо розподілу майна, використовуючи погрози. Полтавська стверджує, що в разі відмови Горняк нібито погрожувала публічними інтерв’ю з негативними заявами на адресу Остапчука.

Нагадаємо, Володимир Остапчук і Христина Горняк перебували у шлюбі з 2020 до 2022 року. Після розлучення між ними неодноразово виникали публічні конфлікти щодо поділу майна, зокрема будинку, придбаного у 2021 році під Києвом.

Депозити українців продовжують зростати: обсяг коштів у банках перевищив півтора трильйона гривень

Станом на 1 грудня сукупний обсяг коштів населення на рахунках українських банків досяг 1,553 трлн гривень. Такі дані оприлюднив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на статистику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. За підсумками року заощадження громадян у банківській системі збільшилися на 206 млрд гривень, що відповідає зростанню на 15,3%.

Найвідчутніша позитивна динаміка спостерігається саме у національній валюті. Обсяг гривневих депозитів сягнув 1,021 трлн гривень, що на 155 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року. Така тенденція свідчить про поступове відновлення довіри населення до гривні та банківської системи загалом, попри складні економічні умови та воєнні ризики.

Вклади в іноземній валюті також зросли, але менш динамічно — на 50,3 млрд грн, до 531,5 млрд грн. Таким чином, 65,8% коштів населення зберігається у гривні, тоді як 34,2% — в іноземній валюті.

Структура заощаджень свідчить про домінування невеликих і середніх сум. Понад половина вкладників — 57,8% — тримають у банках від 10 до 200 тисяч гривень. Для порівняння, торік цей показник становив 57,2%.

Традиційно переважна частка коштів розміщена на рахунках «до запитання». Їхня частка у загальному обсязі депозитів зросла до 70,4% проти 69,3% роком раніше. Частка строкових депозитів, відповідно, скоротилася до 29,6% з 30,7%.

У структурі строкових вкладів продовжують домінувати короткострокові депозити. На вклади терміном до трьох місяців припадає 17,04%, від трьох до шести місяців — 7,42%, від шести місяців до року — 4,39%, а депозити терміном понад один рік становлять лише 0,75%.

Сюрстремінг як кулінарний феномен Швеції: традиція, ферментація та причина різкого аромату

Сюрстремінг — одна з найвідоміших і водночас найсуперечливіших страв скандинавської кухні, яка давно стала частиною культурної ідентичності Швеції. Йдеться про ферментований балтійський оселедець, що кілька місяців дозріває в спеціальних бочках, поступово змінюючи свою структуру, смак і аромат. Попри численні жарти та репутацію продукту з «найсильнішим запахом у світі», для самих шведів сюрстремінг — не екзотика, а повноцінна гастрономічна традиція, пов’язана з літніми святами та родинними зібраннями.

Щороку наприкінці літа, зазвичай у серпні, у Швеції стартує так звана прем’єра сюрстремінгу. Саме в цей період ферментований оселедець офіційно з’являється у продажу, а поціновувачі з нетерпінням чекають нагоди скуштувати нову партію. Для багатьох шведських родин це окрема подія, яка супроводжується традиційною подачею, спілкуванням і дотриманням усталених ритуалів.

Відкрити банку з сюрстремінгом можна кількома способами, аби уникнути неприємностей. Наприклад, проколоти дно банки під водою, що зменшить бризки і поширення запаху. Рекомендується робити це на свіжому повітрі, мати рукавички та підтримку друзів, а також відкрити банку з гумором.

Як їсти сюрстремінг? У Швеції існують різні способи дегустації. Найпопулярніший — на хлібцях або хрусткому хлібі з маслом, картоплею, червоною цибулею та сметаною чи йогуртом. Також його можна їсти як оселедець: з картоплею, цибулею, твердим сиром і келихом пива. Важливо насолоджуватися ритуалом і атмосферою, адже сюрстремінг — це не просто їжа, а досвід.

Сюрстремінг вчить, що запах не завжди дорівнює смаку, а кулінарна культура — це не лише традиційні страви. Правильне відкриття банки, компанія друзів та свіже повітря допомагають перетворити цю екзотичну рибу на справжню гастрономічну пригоду.

Тіна Кароль не з’явиться в передноворічному випуску “Танців з зірками”: спростування конфлікту

У передноворічному випуску популярного шоу «Танці з зірками», який вийде 28 грудня на телеканалі «1+1 Україна», глядачі не побачать багаторічну ведучу та співачку Тіну Кароль. Її відсутність на ефірі вже викликала чимало припущень серед фанатів та ЗМІ щодо можливого конфлікту між артисткою та командою проєкту. Різні джерела навіть почали спекулювати на тему, що Тіна могла залишити шоу через непорозуміння з продюсерами або через внутрішні суперечки.

Проте продюсер «Танців з зірками» Володимир Завадюк поспішив спростувати ці чутки. Він запевнив, що між ним і Тіною Кароль немає жодних конфліктів чи напружених відносин. Завадюк пояснив, що відсутність Кароль в цьому випуску зумовлена особистими обставинами, а не будь-яким професійним чи особистим конфліктом. За його словами, Тіна Кароль є невід'ємною частиною шоу, і її внесок у популярність програми неможливо переоцінити.

За словами Завадюка, Тіна Кароль залишається однією з ключових постатей в історії шоу, а її внесок у проєкт важко переоцінити. Продюсер також зазначив, що, як і в будь-яких близьких стосунках, можуть траплятися періоди, коли взаємодія стає складнішою, але це не впливає на взаємну повагу.

«Тіни Кароль не буде. Але я б хотів, щоб вона була. Передаю їй привіт і вважаю її однією з найважливіших зірок шоу „Танці з зірками“. Для тих, хто вважає, що між нами щось не так, — ні: між нами усе так. Я обожнюю Тіну й вважаю її для себе абсолютно рідною людиною», — підкреслив Завадюк.

Причину відсутності співачки у передноворічному випуску продюсер порадив уточнювати безпосередньо у самої Тіни. Водночас він висловив сподівання, що у майбутніх повноцінних сезонах шоу Кароль повернеться до звичної для глядачів ролі на паркеті.

Юрій Бойко та масштабна схема виведення активів за кордон під прикриттям нерухомості

Поки Україна бореться за незалежність та виживання в умовах війни, колишній політичний лідер забороненої партії ОПЗЖ Юрій Бойко активно реалізує складну схему перерозподілу своїх активів та виведення капіталу за межі країни. Центральною ланкою цієї операції став розпродаж дороговартісної курортної та житлової нерухомості, що оформлена через низку закритих венчурних структур, які значно ускладнюють відстеження справжніх власників та кінцевих бенефіціарів.

Особливу увагу привертає готель Mirotel Resort у Трускавці, який виступає ключовим активом у цій схемі. Продаж закордонним інвесторам або «спорядженим» компаніям здійснюється через закритий венчурний фонд «Хантер», що формально відповідає за операції з об’єктом. Управління активом формально покладене на кіпрську компанію Kotryna Holding LTD та давнього партнера Бойка, Павла Якубенка, проте така конструкція має всі ознаки класичної схеми для прихованого виведення капіталу та мінімізації податкових зобов’язань.

Фінансова архітектура фонду «Хантер» вибудовувалася роками. Протягом близько десяти років він інвестував понад 70 мільйонів доларів у будівництво елітних житлових комплексів у Києві, зокрема «Французького кварталу 2», Welcome Home, «Камертона» та LaLaLand. При цьому на початкових етапах проєктів продажі квартир практично не здійснювалися, що унеможливлювало класичне реінвестування прибутків і вказувало на масштабні вливання коштів невстановленого походження — щонайменше 47 мільйонів доларів.

У результаті через цю модель було акумульовано понад 1100 квартир. Активи, оформлені на членів родини Бойка — дружину Віру та синів Миколу й Анатолія, — зросли до тисяч квадратних метрів житла і сотень тисяч квадратних метрів землі.

Особливий цинізм ситуації полягає в тому, що запроваджені державою санкції фактично не зачепили економічне ядро цієї імперії. Вони обмежилися позбавленням нагород і декларативними обмеженнями, не завадивши Бойку зберегти контроль над стратегічним активом «Волиньобленерго» через АТ «Онікс Інвест».

Спроби домогтися правової оцінки цих фактів довгий час наштовхувалися на глуху стіну. Суддя Печерського суду Вовк відмовився зобов’язати прокуратуру розпочати розслідування за наведеними обставинами можливого відмивання доходів. Проте повністю зупинити процес не вдалося.

Мандарини на святковому столі: користь і можливі ризики для здоров’я

Мандарини, що стали символом новорічних свят, дарують не тільки святковий настрій, але й чимало користі для організму. Однак лікарі попереджають: хоча цей фрукт є смачним і корисним, надмірне його споживання може призвести до певних проблем зі здоров’ям. Важливо пам'ятати про поміркованість, щоб насолоджуватися його перевагами, не нашкодивши організму.

Оптимальною нормою споживання мандаринів вважається 2–4 плоди на день. Така кількість дозволяє отримати всі переваги від цього фрукта, не перевищуючи допустимі межі. Мандарини багаті на вітамін С, який підтримує імунітет, покращує стан шкіри і допомагає боротися з простудними захворюваннями. Усього 100 грамів мандаринів (що відповідає приблизно одному або півтора плодам) містять близько 44% добової потреби у цьому важливому вітаміні.

Дієтологи зазначають, що 2–4 середніх мандарини на день є науково обґрунтованою нормою для здорової дорослої людини. Такої кількості достатньо для підтримки імунітету та отримання клітковини, не перевантажуючи організм надлишком фруктового цукру.

Для дітей, а також людей із цукровим діабетом або порушенням вуглеводного обміну, допустима кількість може бути меншою. У таких випадках важливо враховувати загальну добову норму фруктів і споживання цукру протягом дня.

Фахівці радять вживати мандарини не окремо, а в поєднанні з іншими продуктами. Найкраще їсти їх як перекус або десерт після основного приймання їжі — це допомагає уникнути різких стрибків рівня глюкози в крові. Корисним є поєднання мандаринів із горіхами, натуральним йогуртом або іншими джерелами білків і жирів, що робить перекус більш збалансованим.

Водночас лікарі наголошують: навіть корисні цитрусові не можуть замінити повноцінного харчування. Надмірне захоплення мандаринами може призвести до подразнення шлунка, алергічних реакцій або набору зайвої ваги через надлишок цукру.

Максим Микитась та масштабні схеми рейдерства в Україні

Максим Микитась протягом років вибудовував складні багаторівневі сценарії рейдерського захоплення як державних, так і приватних активів. Основою цих схем був прямий тиск на власників майна, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами створював можливість для перерозподілу майна на користь вузького кола осіб. З часом окремі епізоди перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор і стратегічну інфраструктуру країни.

У цій конструкції державні кошти фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні процедури лише маскували незаконні маніпуляції. Систематичне використання контрольованих судів і реєстраторів дозволяло обходити законодавчі обмеження та формально легалізовувати захоплення активів, що створювало відчуття безкарності серед учасників схем.

Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.

У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.

Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.

Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.

Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.

Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.

У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.

Шабунін заявив про бездіяльність прокуратури у справі витоку особистих даних

Голова Центру протидії корупції та військовослужбовець Віталій Шабунін публічно звинуватив Офіс генерального прокурора у відсутності належної реакції на його заяву про злочин, що стосується витоку особистих фотографій. За його словами, йдеться про інтимні зображення, які нібито потрапили у сторонній доступ із мобільного телефону, вилученого співробітниками Державного бюро розслідувань під час проведення обшуків.

Про ситуацію антикорупціонер повідомив у соціальних мережах, зазначивши, що ще 18 грудня направив офіційну заяву на електронну адресу генерального прокурора Руслана Кравченка. У зверненні він просив зареєструвати кримінальне провадження за фактом незаконного поширення приватної інформації та дати правову оцінку діям осіб, які могли бути причетні до витоку.

«Ми змусимо генпрокурора зробити це через суд — відповідну скаргу вже подано. Доступ до вилученого телефону мали виключно прокурори Кравченка та ДБРівці Сухачова. Очевидно, що злочин вони вчиняли не з власної ініціативи, тож Кравченко банально рятує свою шкуру», — зазначив Шабунін.

Пізніше того ж дня Офіс генпрокурора повідомив, що зареєстрував заяву та вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя) та ч. 2 ст. 387 (розголошення даних досудового розслідування) КК України.

Віталій Шабунін стверджує, що реєстрація провадження відбулася лише через суспільний резонанс і публічний розголос. На його думку, ОГП не має наміру серйозно розслідувати справу, і він досі не отримав офіційного повідомлення про реєстрацію заяви.

Нагадаємо, 16 грудня у деяких телеграм-каналах з’явилися інтимні фото Шабуніна. Антикорупціонер звинувачує керівництво ДБР та Офісу генпрокурора у тому, що вони могли організувати витік у помсту за публікацію переліку посадовців силових структур, причетних до спроби позбавити незалежності антикорупційні органи — НАБУ та САП.

У липні 2025 року ДБР оголосило Віталію Шабуніну підозру в ухиленні від служби під час мобілізації у ЗСУ. Центр протидії корупції назвав дії ДБР свавіллям та політичною розправою, спрямованою на дискредитацію Шабуніна.

Настя Каменських звернулася до прихильників українською після хвилі критики

Після резонансу навколо публікації російською мовою в Instagram Настя Каменських, імовірно, переосмислила власну публічну комунікацію. Артистка вперше за тривалий період записала звернення до аудиторії українською мовою, чим привернула підвищену увагу не лише відданих фанів, а й тих, хто раніше скептично ставився до її позиції.

У новому відео співачка спочатку почала говорити іспанською, однак майже одразу перервала себе, пояснивши, що цього разу обирає іншу мову для розмови. Після цього Каменських перейшла на українську та наголосила, що для неї важливо бути чесною із собою та тими, хто за нею стежить.

За словами співачки, попереду на неї чекає новий етап — сюрпризи, прямі ефіри та нові пісні. Вона наголосила, що готова експериментувати, працювати з різними мовами та настроями, адже більше не боїться змін. Артистка підкреслила, що є багатогранною і не обмежується однією емоцією чи історією.

Відеозвернення Каменських прозвучало українською, однак сам допис вона опублікувала одразу двома мовами — українською та російською. Крім того, ролик був продубльований також російською мовою, що й стало новим приводом для обговорень.

Попри те, що частина підписників позитивно сприйняла повернення артистки до української мови, значна кількість користувачів залишилася незадоволеною. У коментарях люди запитують, навіщо знову використовувати російські субтитри, і для якої аудиторії вони призначені.

Користувачі наголошують, що саме зараз важливо поширювати українську культуру, мову та музику у світі, а не розчиняти українську ідентичність серед інших мовних просторів. Деякі фанати прямо заявляють, що артистці варто визначитися зі своєю позицією, адже «на кількох стільцях довго не всидіти».

У коментарях також звучать емоційні закиди про втрату довіри та розчарування у творчому шляху співачки. Частина шанувальників визнає, що питання не в іспанській мові, а саме у присутності російського перекладу, який викликає найбільше обурення.

Таким чином, навіть перехід на українську мову не зняв напругу навколо Каменських. Навпаки, нове звернення знову запустило хвилю дискусій про відповідальність публічних осіб, мовний вибір та межу між творчими експериментами і громадянською позицією.

Зимовий відпочинок Соні Євдокименко на престижному курорті у Франції привернув увагу соцмереж

Онука легендарної української співачки Софії Ротару, Соня Євдокименко, опублікувала у соціальних мережах серію світлин зі свого зимового відпочинку на одному з елітних французьких курортів. Опубліковані кадри швидко викликали жваве обговорення серед підписників, адже поєднали атмосферу альпійської зими, дорогих локацій та світського стилю життя.

Французькі гірськолижні курорти давно вважаються місцем зустрічі представників заможних родин, відомих підприємців і публічних персон з різних країн. Саме в такому оточенні Соня проводить свій час, насолоджуючись засніженими пейзажами, сервісом преміумкласу та відпочинком у колі знайомих. На фото можна побачити стильні образи, характерні для люксових зимових локацій, а також елементи активного дозвілля.

У мережі звернули увагу, що Анастасія Фукс і раніше не приховувала контактів із російським середовищем. Після початку повномасштабного вторгнення вона продовжувала публікувати дописи у компанії росіян, з якими, за її ж словами, проживала за кордоном.

На фото з відпочинку Соня Євдокименко демонструє дорогі прикраси та аксесуари, що підкреслюють формат елітного відпочинку. Разом із донькою російського магната вона також створює спільний контент, у якому дівчата розмірковують про спільну «східноєвропейську ментальність».

Оприлюднені кадри викликали жваве обговорення у соцмережах. Користувачі звертають увагу не лише на стиль життя онуки легендарної співачки, а й на її оточення, яке продовжує викликати суперечливу реакцію в українському інформаційному просторі.

Ветеранські простори як фасад: між реальною підтримкою та бюджетними будівництвами

Останнім часом держава дедалі активніше звітує про розгортання мережі ветеранських просторів, запуск нових програм і підготовку фахівців із супроводу ветеранів. У публічному просторі ці ініціативи подаються як системна відповідь на виклики післявоєнної адаптації. Втім, за гучними заявами та презентаціями дедалі чіткіше проступає інша картина, у якій ключову роль відіграє не людина з її потребами, а будівельні проєкти та освоєння бюджетних коштів.

Значна частина фінансування спрямовується на зведення або реконструкцію об’єктів, що формально називаються ветеранськими просторами. При цьому питання їх реального наповнення, доступності та практичної користі часто відходять на другий план. У багатьох випадках виконавці таких проєктів виглядають наперед визначеними, а кошториси — завищеними, що породжує сумніви щодо ефективності витрачання державних ресурсів.

Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.