Ексдиректори «Запоріжжяобленерго» завдали збитків на 730 мільйонів — СБУ

Європейська Комісія працює над розробкою правового механізму, який дозволить заблокувати можливість Угорщини перешкоджати продовженню санкцій проти Росії. Це питання набуває особливої ваги, оскільки без узгодженого продовження санкцій використання понад 140 мільярдів євро заморожених російських активів на користь України стає неможливим. Джерела Politico повідомляють, що Єврокомісія наполягає на створенні системи, яка зніме ризики блокування з боку окремих держав-членів, зокрема Будапешта.

Одним із ключових мотивів для пришвидшення цього рішення є ризики для бельгійської фінансової системи, де розташований кліринговий гігант Euroclear. Якщо санкції проти Москви не будуть продовжені одностайно, Бельгія може опинитися перед необхідністю повернення Росії мільярдів євро з прибутків, отриманих від заморожених активів. Саме ця загроза створює додатковий тиск на Брюссель у пошуку правового інструменту, який дозволить обійти потребу у згоді всіх членів ЄС.

Санкції ЄС проти РФ нині мають поновлюватися кожні шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх країн-членів. Це дає прем’єру Угорщини Віктору Орбану право заблокувати рішення — і поставити під загрозу схему використання доходів від російських активів.

Щоб уникнути цього, Єврокомісія пропонує застосувати статтю 122 Договору ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю, якщо цього вимагає економічна ситуація та «солідарність між державами-членами».

Юристи ЄС уже підтвердили, що таке тлумачення статті є можливим, оскільки зупинка санкцій спричинить економічні ризики для всього Союзу. Використання цієї норми дозволило б:

— позбавити Угорщину можливості блокувати поновлення санкцій;— продовжувати санкції не раз на пів року, а один раз на три роки;— гарантувати безпеку механізму надання Україні фінансової допомоги із прибутків від активів РФ.

Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, побоюється, що у разі зриву санкцій країна юридично стане відповідальною за повернення заморожених коштів Росії. Йдеться про десятки мільярдів євро, які Euroclear отримав як прибуток від операцій з активами РФ.

Саме цей ризик стримував Брюссель від погодження фінансової моделі допомоги Україні. Тому юридична «страховка» від Єврокомісії є вирішальною.

За інформацією Politico, Єврокомісія прагне переконати прем’єра Бельгії Барта Де Вевера підтримати пакет, щойно буде готовий юридичний механізм.

Питання повністю прив’язане до термінів: у разі провалу домовленостей до квітня бюджет України може вичерпатися, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів під час війни.

18 грудня відбудеться саміт ЄС, на якому лідери розглянуть питання російських активів та санкційного пакета. Повна пропозиція Бельгії щодо механізму позики очікується 3 грудня.

За 11 місяців 2025 року 24 261 пара офіційно зареєструвала шлюб у дистанційному форматі, скориставшись цифровим сервісом «Шлюб онлайн», який реалізується Міністерством юстиції спільно з Міністерством цифрової трансформації. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на дані Мін’юсту. Така кількість онлайн-реєстрацій свідчить про стрімке зростання довіри громадян до державних цифрових послуг і зміну традиційного підходу до укладення шлюбу.

Сервіс «Шлюб онлайн» дає змогу подати заяву, обрати дату церемонії та отримати офіційний шлюбний статус без особистого відвідування відділів ДРАЦС. Це рішення особливо актуальне для військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, громадян, які перебувають за кордоном, а також для тих, хто живе у віддалених громадах. Дистанційний формат значно скорочує час на оформлення документів і усуває значну частину бюрократичних процедур.

Лідером за кількістю зареєстрованих відеошлюбів традиційно став Цифровий офіс ДРАЦС міста Києва — тут протягом року оформили вже 18 079 онлайн-шлюбів.

Не менш вражаючу динаміку показали й два нові цифрові ДРАЦС, які запрацювали лише восени:

Дніпро — 4145 онлайн-одружень;Львів — 2037 онлайн-одружень.

Послуга «Шлюб онлайн» дає можливість подати заяву через застосунок «Дія», обрати зручні дату та час церемонії та провести її у форматі відеоконференції з державним реєстратором. Паперове свідоцтво надсилає «Укрпошта», а електронне — з’являється в «Дії» протягом доби.

Для військових передбачена окрема швидка процедура: ідентифікація відбувається через застосунок «Армія+», після чого захисники та захисниці можуть оперативно оформити шлюб у «Дії».

Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич оприлюднила декларацію за 2024 рік, у якій вказала дохід у розмірі майже 2,95 мільйона гривень, а також значні валютні заощадження. Основну частину доходів складає заробітна плата — 2,94 мільйона гривень. Окрім цього, вона отримала близько 8 тисяч гривень відсотків від банківського депозиту.

У поданій декларації суддя не зазначила членів сім’ї, що означає декларування виключно особистих доходів, майна та фінансових активів. Такий формат подання передбачає, що на момент подання звіту інших осіб, чиї доходи підлягали б обов’язковому декларуванню разом із суддею, офіційно не було внесено до документа.

Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов, у якому вимагає визнати активи чинного народного депутата необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави. Підставою для цього стали результати глибокого моніторингу способу життя політика, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції. Виявлені дані вказують на істотні розбіжності між офіційно задекларованими доходами та фактичним майном, яким користувався народний обранець.

У НАЗК зазначають, що їхній аналіз включав перевірку витрат, стилю життя та доступу посадовця до ресурсів, що виходять за рамки задекларованих можливостей. Серед підтверджених доказів — інформація про користування об’єктами нерухомості та транспортом, фінансова вартість яких суттєво перевищує рівень задекларованих доходів депутата. Такі дані створили підстави для підготовки позову, спрямованого на повернення сумнівних активів державі.

Йдеться про такі транспортні засоби:

— Toyota Land Cruiser 200 (2020 р.в.),— BMW 730LD (2020 р.в.),— BMW X5 (2020 р.в.).

Загальна вартість цих активів становить понад 8,6 млн гривень.

За даними НАЗК, посадовець мав навіть офіційний допуск для заїзду на територію Верховної Ради на одному з цих авто. Аналіз доходів депутата, членів його сім’ї та пов’язаних осіб показав, що законні прибутки не дозволяють придбати такі транспортні засоби.

У зв’язку з цим НАЗК дійшло висновку, що автомобілі є необґрунтованими активами в розумінні законодавства та підлягають цивільній конфіскації.

Відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України, такі активи можуть бути стягнуті на користь держави за рішенням ВАКС. САП просить суд застосувати цей механізм.

Заява мера Києва Віталія Кличка про заплановане відкриття метро на Виноградар у 2026 році не збігається з фактичними прогнозами самого КП «Київський метрополітен». На цю розбіжність звернули увагу представники громадської організації «Пасажири Києва», які проаналізували виступи транспортних чиновників під час засідання профільної комісії Київради.

У ході обговорення керівник комунального підприємства «Київський метрополітен» Віктор Вигівський повідомив, що станом на сьогодні у 2026 році планують завершити лише основні будівельні конструкції станції «Мостицька». Йдеться саме про бетонні та інженерні елементи без повного комплексу внутрішніх робіт, технічного обладнання та систем безпеки, необхідних для запуску руху поїздів.

Ці слова різко дисонують із заявою міського голови Віталія Кличка, зробленою під час сесії Київради 9 жовтня. Тоді мер запевнив, що вже у 2026 році щонайменше одна станція метро на Виноградарі буде відкрита для пасажирів.

У «Пасажирах Києва» наголошують: різні позиції посадовців створюють дезінформацію для мешканців та формують нереалістичні очікування. Будівництво продовжує затягуватися, а об’єктивних підтверджень можливості запуску у 2026 році немає.

Запуск метро на Виноградар залишається одним із ключових інфраструктурних проєктів столиці. Проте через нестабільне фінансування та розбіжності в офіційних заявах люди досі не мають чіткого розуміння, коли нова лінія стане реальністю.

Під час останнього публічного виступу колишній Президент США Дональд Трамп висловив чергову оцінку ситуації в Україні, поєднавши критику з певним оптимізмом щодо майбутнього. Він знову наголосив на проблемі корупції, яку неодноразово називав головною перепоною для ефективної взаємодії між державами та міжнародними партнерами. За його словами, в Україні існують «серйозні проблеми», а «корупційна ситуація не йде на користь країні», що, на думку Трампа, гальмує розвиток державних інститутів та ефективну підтримку з боку міжнародної спільноти.

Ексглава Білого дому підкреслив, що покращення ситуації потребує радикальних змін у підходах до управління та контролю фінансових потоків, а також активного залучення антикорупційних механізмів. Він зазначив, що ефективна боротьба з корупцією здатна значно підвищити довіру міжнародних партнерів і полегшити реалізацію реформ.

Втім, поруч із критикою пролунали й стримані сигнали щодо можливостей дипломатичного поступу. Президент США заявив, що, попри проблеми, бачить «хороший шанс» на укладення певної угоди. Про яку саме угоду йдеться — Трамп не уточнив, однак у політичних колах США це висловлювання розцінили як натяк на можливе мирне врегулювання або новий формат домовленостей щодо підтримки України.

Його слова прозвучали в момент, коли українсько-американські відносини перебувають під пильною увагою. З одного боку, Києву важливо демонструвати прогрес у боротьбі з корупцією, а з іншого — будь-які заяви Вашингтона одразу стають приводом для політичних дискусій як всередині України, так і на міжнародній арені.

Трампова модель комунікації одночасно створює тиск і залишає простір для переговорів. Його новий сигнал може вплинути на дипломатичні позиції та очікування щодо подальшого розвитку подій.

У Закарпатській області антикорупційні підрозділи задокументували та припинили отримання неправомірної вигоди суддею Воловецького районного суду Мукачівського району. За повідомленнями Національного антикорупційного бюро України, посадовець був затриманий під час передачі грошей, які, згідно з матеріалами слідства, вимагав за ухвалення рішення про скасування арешту на 20 кубічних метрів деревини. Цей епізод став черговим свідченням того, що незаконні операції з лісовими ресурсами й надалі залишаються одним із найбільш корупційно вразливих напрямів у регіоні.

Слідчі встановили, що суддя не просто погодився на отримання грошової винагороди, а й фактично супроводжував увесь процес. Він надавав детальні інструкції щодо того, як правильно оформлювати клопотання, у які строки його подавати та які формулювання використовувати, аби уникнути передачі розгляду іншому слідчому судді. Така участь створювала для заявника штучно керований «маршрут» рішення, де результат був заздалегідь визначений не законом, а сумою хабаря.

Під час передачі 1300 доларів США посадовця затримали детективи НАБУ спільно з прокурорами САП та співробітниками Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області.

Наразі вирішується питання щодо обрання судді запобіжного заходу.

Державне некомерційне підприємство «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» оголосило масштабний проєкт реконструкції будівлі «А», попередня вартість якого становить 1,32 млрд грн. Процес закупівлі привернув увагу експертів і громадськості, адже на торгах упевнено виривається вперед компанія ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» із пропозицією на рівні 1,05 млрд грн. Попри формальне зниження вартості, участь цієї фірми породила низку запитань, оскільки саме вона розробляла проєкт реконструкції і мала повний доступ до детальних кошторисів, що створює ризики нерівних умов для інших потенційних учасників.

Фахівці, які здійснили незалежну експертну оцінку поданого кошторису, виявили значні відхилення від середньоринкових цін на базові матеріали. Зокрема, арматура, металопластикові вікна, теплоізоляційні плити та керамічна плитка на відкритому ринку коштують на 21–40% дешевше, ніж зазначено у документації. Такі розбіжності свідчать про можливе завищення витрат, яке може вплинути на кінцеву вартість робіт навіть після знижених тендерних пропозицій.

Тендерні умови були складними та вибірковими: учасники мали надати детальну технічну документацію на десятках сторінок, підтвердження постачання від виробника, чинний договір на вивезення будівельних відходів та п’ять сертифікатів ISO. Дешевшого конкурента – «Укрбуд-Проєкт-Реконструкція» – відхилили через формальні невідповідності.

ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» зареєстроване у 2020 році та належить Юрію Ромашко. Компанія отримала державних підрядів на 1,37 млрд грн, більшість без конкурентних торгів, включно з підрядами на будівництво захисних споруд на атомних станціях. Підряди «Кантріінвестбуду» фігурували у «плівках Міндіча» – записах НАБУ про відкатні схеми при закупівлях «Енергоатому».

Реконструкція будівлі «А» Інституту серця передбачає створення відділення інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії до кінця 2027 року. Очолює Інститут Борис Тодуров, уповноважена особа з закупівель – Аліна Сухомлин.