Елітні авіалайнери, розкішні яхти та успішний бізнес у Росії: як син Черняка під прицілом правоохоронців знаходиться у своєму власному світі

Служба безпеки України разом з підрозділом внутрішньої безпеки Бюро економічної безпеки провела спецоперацію, результатом якої стало затримання заступника керівника територіального управління БЕБ в Одеській області Олега Скупінського. Його підозрюють у пособництві державі-агресору та фінансуванні російської армії через незаконну підприємницьку діяльність на тимчасово окупованих територіях України.

За даними слідства, Скупінський організував систему, через яку кошти, здобуті на окупованих землях, направлялися на підтримку ворожих військових формувань. Встановлено, що він використовував свої посадові повноваження для налагодження зв'язків з представниками російських структур, що дозволяло йому отримувати вигоду від діяльності на цих територіях, а також забезпечувати фінансові потоки, що підтримували агресора.

Компанія, пов’язана зі Скупінським, здає офісні приміщення комерційним структурам та організаціям у Луганську, які сплачують «податки» до російського бюджету. Більше того, через власний сайт та соціальні мережі підприємство поширювало оголошення про збір коштів на підтримку російських військових підрозділів.

Разом із посадовцем був затриманий його партнер, який володіє іншою половиною бізнесу. Наразі слідчі готують обом фігурантам підозру за статтею 111-2 Кримінального кодексу України — пособництво державі-агресору. Після вручення підозри суд визначатиме запобіжний захід.

Це затримання стало одним із найгучніших випадків причетності високопосадовця органу, що має боротися з економічними злочинами, до підтримки держави-окупанта.

Національна поліція України розпочала розслідування можливих випадків розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєктів з «діджиталізації» в столиці. Слідство зацікавлене в діяльності посадовців Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації (КМДА), а також керівників трьох комунальних підприємств — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ». За попередніми даними, ці особи могли бути причетні до організації схеми завищених закупівель, яка включала перерозподіл бюджетних коштів через підконтрольні підприємства, із подальшими «відкатами».

В рамках розслідування правоохоронці перевіряють більше тридцяти договорів, укладених між комунальними підприємствами та сторонніми постачальниками. Загальна сума цих угод становить близько 918 мільйонів гривень. Відомо, що частина коштів могла бути спрямована не за цільовим призначенням, а використана для особистого збагачення посадовців та їхніх спільників.

Особливу увагу слідчих привернули роботи з впровадження системи відеоспостереження. За версією слідства, низка договорів з виконання цих робіт була укладена з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Сек’юріті Хаб» та ТОВ «Техком-Сервіс». Також під приціл потрапили контракти СКП «Київтелесервіс» з ТОВ «Ві Єм Джі» (пакети ПЗ для кіберзахисту на суму близько 26,1 млн грн) та з ТОВ «Технології для бізнесу» (два договори 2024–2025 рр. на загальну суму 138,9 млн грн щодо монтажу та наладки базових станцій зв’язку і поставки засобів зв’язку).

Правоохоронці вивчають і численні угоди між КП «Інформатика» та ТОВ «Українські інфосистеми» — мінімум 11 договорів на 257,7 млн грн (поставка джерел безперебійного живлення та монтаж), а також додаткові контракти на близько 70,7 млн грн, які можуть дублюватися у підрахунках. Загалом у справі фігурують також договори на поставку обладнання для оплати проїзду та електронного квитка — зокрема угода КП «ГІОЦ» з ТОВ «Центральний маршрутизатор» 2025 року на 3,5 млн грн.

У межах провадження суди вже надали дозволи на проведення обшуків у КП «Інформатика» та офісах окремих компаній-підрядників — всього 11 судових ухвал, повідомляє слідство. Найближчим часом планується проведення судово-економічних експертиз для встановлення розміру збитків, а також, за результатами слідчих дій, можуть бути вручені підозри.

Аналітичні дані показують широке співробітництво згаданих компаній з комунальними підприємствами: за даними Clarity-Project, на рахунках цих фірм — договори на загальну суму понад 1,54 млрд грн. Зокрема, ТОВ «Українські інфосистеми» має десятки угод із КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», ТОВ «Сек’юріті Хаб», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Ві Єм Джі» та інші фігурують у значних закупівлях.

Це розслідування продовжує низку перевірок у сфері столичної «діджиталізації»: раніше щодо КП «Інформатика» та «Київтелесервіс» вже фіксувалися фінансові порушення, підозри та втрати бюджетних коштів. При цьому в правоохоронних провадженнях за останні роки декому з посадовців висували підозри, деякі справи завершувалися звільненнями або передачею матеріалів до суду, а інші — залишалися в стадії розслідування.

Український артист EL Кравчук відкрито заявив, що його вибір — не брати до рук вогнепальної зброї, бо нині його головна місія проходить на сцені й у живому діалозі з людьми. Він переконаний: музика, слово і прості людські зустрічі здатні розгортати те, що не завжди вдається виправити силами армії — страхи, нерозуміння, підозру між цивільними та військовими, втрату довіри і розбиті емоційні зв’язки. Коли музикант виходить у село чи містечко з концертною програмою, грає не лише для розваги — він створює простір, в якому можна почати діалог, підписати неписані договори довіри й повернути людям відчуття захищеності.

У практичних випадках це працює просто: перед концертом або після нього артист знайомить місцевих з військовими, розповідаючи про конкретних людей, їхні історії, обов’язки й наміри. Така знайомість демократизує образ захисника — він вже не абстракція з новин, а реальна людина з іменем і обличчям. Коли капітан або солдат виходять на сцену поруч зі співаком і щиро звертаються до людей, напруга спадає. Це не замінює безпеки, яку забезпечує армія, але допомагає будувати міжособистісні стосунки, що дуже важливі в умовах тривалого конфлікту.

EL Кравчук також наголосив на важливості інформаційного фронту: сьогодні війна ведеться не лише засобами воєнної техніки, а й через фейки та пропаганду. У цій боротьбі артисти, на його переконання, можуть бути надзвичайно потужними. Тому він закликає колег не зосереджуватися лише на великих містах, а їхати туди, «де справді потрібні підтримка й щире слово» — у менш захищені громади та прифронтові населені пункти.

Коментар артиста підкреслює, що внесок культури і живих виступів нині розглядають як важливу складову національної стійкості: через мистецтво можна знімати страх, зміцнювати мораль і протидіяти інформаційним загрозам, не вдаючись до озброєного протистояння.

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

Олег Кивлюк, колишній керівник Волинського обласного територіального центру комплектування, після звільнення зі служби продовжує працювати в цивільній сфері на посаді в комунальному підприємстві «Луцькспецкомунтранс». Проте його діяльність викликає чимало запитань через низку незадекларованих активів та майна, що не співвідноситься з офіційними доходами.

Попри те, що він уже не займає військову посаду, Кивлюк продовжує мешкати у квартирі, що належить Міністерству оборони, а також користується автомобілем Porsche Cayenne 2017 року випуску. Цей автомобіль не зазначений у його деклараціях, що викликає серйозні сумніви щодо прозорості його фінансових справ.

Автомобіль Porsche зареєстрований на киянку Аліну Маленьку, власницю бренду «Міс Даймонд», яка стверджує, що «подарувала машину» Кивлюку. Його вартість становить близько 38 тисяч доларів. Раніше дружина декларувала Mazda CX-7 та Hyundai Santa Fe, які пізніше переписала на родичів.

У Володимирі Кивлюк володіє двоповерховим котеджем, офіційно позначеним як «незавершене будівництво», хоча фактично він добудований. Журналісти підрахували, що навіть з урахуванням пенсії, зарплати в КП та виплат за вислугу років, офіційні доходи Кивлюка не покривають вартість його майна.

Правоохоронці Київської області розкрили діяльність злочинної групи, яка організувала серію шахрайських операцій, спрямованих на незаконне заволодіння товарами та коштами інтернет-магазину косметики та парфумерії. Зловмисники діяли на території кількох областей України, зокрема Київської, Рівненської, Дніпропетровської та Миколаївської. Схема їхньої діяльності полягала у використанні зламаних іноземних банківських карток для проведення оплат за товари та подарункові сертифікати на популярних онлайн-майданчиках.

Шахраї отримували доступ до карток, без відома їхніх власників здійснювали покупки, після чого перепродавали товар через різні онлайн-платформи. В результаті цих дій підприємству було завдано збитків на суму понад 700 тисяч гривень. Цей випадок став ще одним прикладом того, як злочинці використовують сучасні технології для обману та маніпуляцій з фінансовими ресурсами, що завдає серйозної шкоди не лише підприємцям, а й довірливим споживачам.

Після відпрацювання злочинної мережі поліцейські провели одночасні обшуки за місцями проживання фігурантів. Вилучено готівку, мобільні телефони, ноутбуки, банківські картки, чорнові записи та кілька автомобілів, які, за версією слідства, використовувалися у злочинній діяльності.

За фактом шахрайства відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство в особливо великих розмірах). Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі дії тривають, перевіряють причетність інших осіб та встановлюють повний механізм відмивання коштів.

Нове дослідження виявило важливі ризики, пов’язані з надто суворим обмеженням калорій у раціоні, особливо коли мова йде про дієти з різким скороченням калорійності до менше 800 ккал на день. Це може мати серйозні наслідки для здоров’я кишківника, що є критично важливим для загального стану організму. Особливо ці висновки актуальні для людей старшого віку, які мають проблеми з вагою.

Дослідження проводилося на групі з 80 літніх жінок, які страждали від надмірної ваги або ожиріння. Протягом 16 тижнів половина з них слідувала спеціальній рідкій дієті, що обмежувала калорії до мінімуму, під постійним медичним наглядом. Інша група учасниць продовжувала харчуватися звичайним способом і виконувала роль контрольної групи. До та після експерименту всім жінкам були проведені аналізи стану їх кишківника.

Результати показали, що в контрольній групі не відбулося суттєвих змін. Натомість у жінок, які дотримувалися жорсткої низькокалорійної дієти, було зафіксовано значне порушення балансу кишкових бактерій. Мікроорганізми адаптувалися до виживання в умовах дефіциту поживних речовин, почавши активніше поглинати цукри. Це спричинило підвищення рівня шкідливих бактерій Clostridioides difficile.

Надмірне розмноження цих бактерій може викликати небезпечні стани — від діареї до важкого коліту, який здатен перейти у хронічну форму навіть при регулярному лікуванні. Вчені попереджають: бажаючи швидко схуднути, люди ризикують порушити роботу кишківника та заробити серйозні захворювання.

Фахівці наголошують, що зниження ваги має бути поступовим, із збереженням балансу поживних речовин і консультацією з лікарем, а не через екстремальні дієти, які виснажують організм.