Елітні маєтки посеред природного парку: прокуратура вимагає демонтаж

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».

Кава давно перестала бути лише способом прокинутися зранку і перетворилася на складову повсякденного стилю життя. За помірного та усвідомленого споживання цей напій здатен позитивно впливати на обмін речовин і рівень енергії протягом дня. Водночас звичка додавати до кави цукор, жирні вершки чи пити її у невідповідний час може нівелювати потенційну користь і навіть створити додаткове навантаження для організму.

Ключову роль у впливі кави відіграє кофеїн — природний стимулятор, що активізує центральну нервову систему. Після його надходження в організм зростає пильність, тимчасово прискорюється серцевий ритм і запускається термогенез. Цей процес пов’язаний із підвищеним виробленням тепла, на що тіло витрачає додаткову енергію. Саме тому багато людей відчувають приплив сил і легке зростання активності після чашки кави.

Крім того, кофеїн може зменшувати відчуття втоми та підвищувати витривалість, що опосередковано допомагає бути фізично активнішими — ще один важливий чинник у процесі схуднення.

Без цукру та солодких добавокЦукор, сиропи, згущене молоко і жирні вершки різко підвищують калорійність напою та провокують стрибки рівня глюкози в крові. Це стимулює накопичення жиру й нейтралізує потенційну користь кави. Для м’якшого смаку краще використовувати корицю, кардамон або невелику кількість рослинного молока без підсолоджувачів.

Правильний час має значенняНайкраще пити каву через 30–60 хвилин після пробудження, а також за 20–30 хвилин до фізичної активності. У першій половині дня кава підтримує енергетичний баланс, тоді як вечірнє вживання може порушувати сон. Хронічний недосип, у свою чергу, негативно впливає на гормони, що регулюють апетит і обмін речовин.

Оптимальний спосіб приготуванняНайкориснішими для метаболізму вважаються еспресо, американо та фільтр-кава. Вони містять мінімум калорій і зберігають активні сполуки. Розчинна кава та напої формату «3 в 1» часто містять цукор, рослинні жири й ароматизатори, тому практично не мають користі для фігури.

Помірність — ключовий принципОптимальною вважається кількість до трьох чашок кави на день. Надлишок кофеїну може викликати підвищення рівня кортизолу, тривожність, проблеми зі сном і навіть посилення апетиту. У такому разі ефект буде протилежним очікуваному.

Важливо розуміти, що кава не є засобом для схуднення сама по собі. Вона лише підсилює процеси, які вже відбуваються в організмі. Найкращий результат досягається у поєднанні зі збалансованим харчуванням, регулярним рухом і повноцінним сном. У такому комплексі кава може стати корисним каталізатором, а не ілюзією швидкого результату.

У столиці завершено досудове розслідування у справі щодо інженера-проєктувальника комунального підприємства «Київміськсвітло», якого обвинувачують у службовій недбалості, що завдала значної шкоди міському бюджету. Матеріали кримінального провадження вже скеровано до суду, де посадовець відповідатиме за свої дії у межах чинного законодавства.

За інформацією слідства, під час реалізації проєкту з оновлення системи зовнішнього освітлення в Деснянському районі Києва було допущено грубі порушення. Інженер-проєктувальник, відповідальний за підготовку технічної документації та розрахунків, не забезпечив належної перевірки вартості опор для світильників. У результаті комунальне підприємство здійснило закупівлю за завищеними цінами.

За матеріалами справи, КП «Київміськсвітло» реалізовувало проєкт капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення у Деснянському районі. У межах робіт планувалося замінити застарілі ртутні та натрієві світильники на сучасні світлодіодні. Інженер-проєктувальник відповідав за формування кошторису, зокрема мав провести моніторинг ринкових цін на опори для світильників.

Слідство встановило, що посадовець неналежно виконав свої обов’язки та не здійснив повноцінного аналізу цін на ринку будівельних матеріалів. У результаті підприємство закупило опори за завищеною вартістю, що призвело до переплати з міського бюджету на суму понад 3,8 млн гривень.

Досудове розслідування здійснювали слідчі Головного управління Національної поліції у Києві. Процесуальне керівництво забезпечувала Київська міська прокуратура, а оперативний супровід — Служба безпеки України у Києві та Київській області. Наразі підозрюваний перебуває на волі, а справу розглядатимуть у суді по суті.

Це не перший випадок проблем із закупівлями у КП «Київміськсвітло». Станом на літо 2024 року правоохоронні органи розслідували щонайменше три кримінальні провадження щодо службової недбалості посадовців підприємства, а загальні можливі втрати бюджету оцінювалися приблизно у 7 млн гривень. У вересні 2024 року фігурувала справа про переплату майже 14,5 млн гривень за вуличні ліхтарі, а в січні 2025 року до суду передали матеріали щодо розкрадання понад 1,4 млн гривень під час ремонтних робіт.

Ситуація навколо «Київміськсвітла» вкотре демонструє системні проблеми з контролем у сфері комунальних закупівель. Відсутність належного цінового моніторингу та відповідальності посадовців призводить до втрат мільйонів гривень, які формуються з податків мешканців столиці. Судові рішення у цих справах мають показати, чи понесуть винні реальну відповідальність.

П’ятнадцятого січня для українців поєднує в собі одразу кілька важливих подій — духовних, державних і міжнародних, а також багаті народні звичаї, що формувалися протягом багатьох поколінь. Цей день має особливе значення як для вірян, так і для тих, хто цікавиться історією та культурною спадщиною.

Згідно з новим церковним календарем Православної церкви України, 15 січня вшановують пам’ять преподобного Павла Фівейського, якого вважають одним із перших християнських пустельників. Його життєвий шлях символізує духовну стійкість, смирення та відданість вірі. У храмах цього дня звершуються богослужіння, під час яких віряни моляться про зцілення від хвороб, духовне очищення, захист від злих сил і звільнення від шкідливих звичок та залежностей.

В Україні ця дата має і професійне значення. 15 січня відзначається День Державної охорони України. Співробітники цієї служби забезпечують безпеку президента, прем’єр-міністра, народних депутатів та інших високопосадовців, а також охорону стратегічних об’єктів. Більшість аспектів їхньої роботи залишаються закритими, адже саме конфіденційність є запорукою ефективності служби.

Також цього дня народилися відомі українці, серед яких історик і сходознавець Агатангел Кримський, поет Леонід Чернов та воїн Збройних сил України Василь Гукало.

На міжнародному рівні 15 січня відзначають День народження Вікіпедії — найпопулярнішої онлайн-енциклопедії світу, якою щодня користуються мільйони людей. Водночас експерти нагадують, що інформація в ній створюється користувачами, тому потребує критичного ставлення. Окрім цього, у світі святкують Всесвітній день комбучі — ферментованого напою на основі чайного гриба, який останніми роками став модним серед прихильників здорового способу життя. Також на цю дату припадають День бейгла, День капелюха, День полуничного морозива і День свіжовичавленого соку.

В українській народній традиції 15 січня вважали непростим і навіть небезпечним днем. За прикметами, сині хмари ввечері віщували різку зміну погоди, яскравий місяць — сильний вітер, а відлига або танення снігу — ранню весну. Люди вірили, що саме цього дня активізується нечиста сила, тому намагалися менше виходити з дому. У помешканнях прибирали, мили вікна, чистили димарі, а жінки пекли ситні пироги з овочами. Для захисту дітей від пристріту під колиску клали суху гілку чортополоху.

Згідно з народними уявленнями, 15 січня не варто починати важливі справи, змінювати місце проживання чи роботи, вирушати в далекі подорожі. Особливо застерігали від спілкування з незнайомцями — не приймати від них подарунків і не запрошувати в дім, щоб не накликати біду.

Упродовж 2025 року органи державної виконавчої служби забезпечили стягнення з боржників 16,24 мільярда гривень аліментів, що стало одним із найвагоміших результатів за останні роки. Порівняно з попереднім роком сума надходжень зросла на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка, що свідчить про підвищення ефективності примусового виконання судових рішень у сфері утримання дітей.

Окрему увагу у 2025 році було приділено боржникам із тривалою заборгованістю. До них застосовувалися передбачені законом заходи впливу, зокрема обмеження у праві керування транспортними засобами, виїзду за кордон, користування зброєю, а також штрафні санкції. Такі інструменти довели свою результативність і стали додатковим мотиватором для погашення боргів.

У Мін’юсті зазначають, що зростання обсягів стягнення пов’язане з активним застосуванням передбачених законом інструментів тиску на неплатників. Йдеться як про фінансові санкції, так і про обмеження особистих прав боржників.

Відповідно до закону «Про виконавче провадження», якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернене не лише на зарплату, а й на інше майно боржника. Також такого неплатника вносять до Єдиного реєстру боржників, а стягувачеві роз’яснюють право звернення до правоохоронних органів у разі ознак кримінального правопорушення — ухилення від сплати аліментів.

Коли борг перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Якщо ж заборгованість сягає понад шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, складається адміністративний протокол, який направляють до суду.

Окремо законом передбачені фінансові штрафи. Якщо борг перевищує суму річних аліментів, накладається штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, при двох роках несплати — 30 відсотків, а при трьох роках — 50 відсотків. Усі ці кошти стягуються з боржника і перераховуються безпосередньо одержувачу аліментів.

У Міністерстві юстиції підкреслюють, що всі ці заходи не застосовуються, якщо заборгованість не перевищує трьох місяців, однак у випадках системної несплати держава має достатній арсенал інструментів, щоб примусити боржників виконувати свої зобов’язання перед дітьми.

Польща офіційно підтвердила, що тимчасовий захист для громадян України, наданий через російське вторгнення, діятиме до 4 березня 2026 року. Цей захист, який було введено на тлі війни, дозволяє українцям перебувати в Польщі на спеціальних умовах, зокрема отримувати доступ до медичних послуг, освіти та інших соціальних переваг. Після 4 березня 2026 року умови перебування для власників статусу PESEL UKR поступово зміняться, і вони будуть приведені до загальних правил для іноземців, що проживають у Польщі.

Згідно з інформацією, яку повідомило видання Visit Ukraine, після закінчення дії спеціального закону українці, які перебувають на території Польщі за статусом тимчасового захисту, зможуть залишатися в країні лише за загальними підставами, аналогічно громадянам інших третіх країн. Це означає, що для продовження перебування українці будуть змушені виконувати вимоги для іноземців, включаючи отримання відповідних дозволів на проживання та роботу.

Одним із ключових варіантів стане отримання дозволу на тимчасове проживання, відомого як карта побуту. Після 30 вересня 2025 року українці зможуть подати заяву на тимчасове проживання лише один раз. Також планується запровадження спеціальної карти CUKR, яка дозволятиме легально проживати в Польщі до трьох років і буде орієнтована саме на українців зі статусом UKR.

Ще одним надійним варіантом для тих, хто планує довгострокове проживання, є статус довгострокового резидента Європейського Союзу. Для його отримання необхідно мати щонайменше п’ять років легального перебування в Польщі, стабільний дохід протягом мінімум трьох років та знання польської мови не нижче рівня B1. Попит на цей статус серед українців уже зростає, що свідчить про його привабливість для інтеграції в польське суспільство.

Крім того, українці зможуть легалізувати своє перебування через стандартні підстави, зокрема працевлаштування або ведення бізнесу, навчання у польських закладах освіти, возз’єднання сім’ї або гуманітарні причини. Кожен із цих варіантів має власні вимоги, але дозволяє зберегти безперервність легального проживання після завершення тимчасового захисту.

Експерти радять українцям заздалегідь визначитися з підставою для подальшого перебування в Польщі, щоб уникнути проблем з документами після березня 2026 року.

11 січня має суперечливу репутацію в українській традиції. З одного боку, цей день вважався небезпечним і навіть нещасливим, зокрема через народні прикмети, які застерігають від початку нових справ або подорожей. Однак, незважаючи на такі уявлення, 11 січня також насичений важливими світськими, релігійними та символічними подіями, що надають йому особливого значення в культурному контексті.

У цей день увага світу особливо прикута до кіноіндустрії. 11 січня 2026 року відбудеться церемонія вручення премії «Золотий глобус», однієї з найпрестижніших нагород у світі кіно та телебачення. Ця подія відкриває головний нагородний сезон року і традиційно збирає мільйони глядачів по всій планеті, які слідкують за вибором кращих фільмів, акторів та творців. «Золотий глобус» є важливим етапом на шляху до Оскара, адже багато номінантів і переможців цієї премії згодом отримують визнання на Академії кінематографічних мистецтв і наук.

Крім того, 11 січня у світі відзначають Міжнародний день «дякую». Це символічна дата, яка нагадує про важливість простих слів подяки у спілкуванні між людьми. Також на цю дату припадають День молока, День рівності колег, День дружніх секретів, День шкоди від сигарет і День обізнаності про хворобу Педжета.

В Україні 11 січня не має статусу державного чи офіційного свята, однак цей день пов’язаний з іменами відомих українців. Саме цього дня народилися композитор Рейнгольд Глієр, діяч Української греко-католицької церкви Йосип Кладочний, головнокомандувач УПА Василь Кук, біатлоністка Тетяна Водоп’янова та композитор Ігор Гайденко.

За церковною традицією Православної церкви України, яка нині живе за новим стилем, 11 січня вшановують преподобного Феодосія Великого — одного з засновників християнського чернецтва. Йому моляться про мир у родині, здоров’я дітей і підтримку для літніх людей. За старим церковним календарем цього дня раніше згадували 14 тисяч вифлеємських немовлят, убитих за наказом царя Ірода.

У народній традиції 11 січня вважався небезпечним. Після завершення Святок, за віруваннями, по землі нібито ходить нечиста сила, тому люди намагалися не виходити з дому, особливо після заходу сонця. У цей день було прийнято пекти пироги з цибулею як оберіг від зла. Народні прикмети говорять, що хмари, які пливуть проти вітру, віщують сильну негоду, північний вітер — посилення морозу, а різке похолодання — пізню і холодну весну.

З цим днем також пов’язано чимало заборон. 11 січня не радять позичати гроші чи особисті речі, щоб не накликати фінансові проблеми. Варто уникати роботи з гострими та гарячими предметами через підвищений ризик травм, а також не ділитися планами на майбутнє. З огляду на церковне значення дати, заборонено ображати дітей та людей похилого віку.