Енергетична криза: підйом цін на паливо по всій Україні

У сучасному світі, де кожен день приносить нові виклики та стресові ситуації, важливість психічного здоров'я неможливо переоцінити. Психологічне благополуччя не тільки визначає нашу здатність справлятися з труднощами, але й впливає на якість життя в цілому. Від здоров’я нашого розуму залежить, як ми сприймаємо світ навколо, як реагуємо на стрес і як будуємо стосунки з іншими людьми.

На жаль, проблема психічного здоров’я все ще стикається з численними стереотипами та забобонами. Багато хто вважає, що звертатися за допомогою до психолога чи психотерапевта — це ознака слабкості. Проте, насправді, визнання проблеми і бажання її вирішити — це прояв сили та мудрості. Так само, як ми доглядаємо за фізичним здоров’ям, потрібно звертати увагу і на внутрішній стан, щоб підтримувати гармонію між тілом і розумом.

Дослідники з Великої Британії перевірили просту річ: що буде, якщо людина перед довгим сидінням вип’є напій із високим вмістом какао-флавоноїдів. У випробуванні взяли участь 40 здорових чоловіків, яких посадили сидіти без перерви протягом двох годин. Частина добровольців перед цим отримувала какао з високою концентрацією флавоноїдів (приблизно 700 мг), інші — напій із мінімальним вмістом цих сполук. Потім вчені вимірювали стан судин рук і ніг, кровотік і тиск.

Результат був показовим. У тих, хто випив «багате» на флавоноїди какао, не зафіксували типового для довгого сидіння погіршення стану судин: еластичність артерій зберігалася, кровотік не падав, а підвищення діастолічного тиску було мінімальним. Натомість у групі з напоєм із низьким вмістом флавоноїдів судинна реакція помітно погіршувалася вже за ці ж дві години.

Один із механізмів — какао стимулює вироблення оксиду азоту. Це молекула, яка розширює судини, покращує мікроциркуляцію і допомагає тримати артеріальний тиск під контролем. Саме завдяки цій дії флавоноїдів судини залишаються більш «живими», навіть коли м’язи майже не працюють.

Що важливо: ефект був помітний і в учасників із кращою фізичною формою, і в менш тренованих. Іншими словами, навіть хороша загальна витривалість не повністю захищає від шкоди довгого сидіння — але флавоноїди какао частково компенсували цей фактор у всіх групах.

Чи означає це, що какао «лікує сидіння»? Не зовсім. Експерти попереджають, що дослідження проводили на здорових добровольцях без серцево-судинних захворювань, і мова йде про короткочасний ефект після однієї дози. Поки немає доказів, що какао може довгостроково знизити ризик інфаркту чи інсульту, особливо у людей з діабетом, гіперхолестеринемією чи вже підвищеним тиском. Це не «антидот від офісу», а тимчасова підтримка судинної функції.

Як це застосувати на практиці– Мова не про солодке какао з цукром і вершками, а про напій на основі какао з високим вмістом флавоноїдів (темне какао/какао-порошок хорошої якості або натуральний темний шоколад із високим відсотком какао-бобів).– Орієнтир дослідників — досить концентрована доза флавоноїдів, приблизно кілька сотень міліграмів. У побутових умовах це зазвичай 1–2 несолодкі чашки на день на воді або молоці з мінімумом підсолоджувача. Це співвідноситься з попередніми позиціями регуляторів ЄС і США, які допускають обережну заяву, що близько 200 мг какао-флаванолів на день може підтримувати нормальну еластичність судин, але доказ залишається «підтримувальним, не остаточним».

– Кориця, спеції, якісні подрібнені какао-боби — це скоріше смак і додаткові поліфеноли, але не магія. Головне — не перетворити «судинний напій» на десерт із зайвими калоріями. Надлишок цукру і зайва вага самі по собі б’ють по судинах.

І дуже важливе нагадуванняКакао не скасовує рух. Найкращий захист серцево-судинної системи — регулярні перерви від сидіння, короткі прогулянки, розминка шиї та ніг, базові вправи і нормальний тиск. Флавоноїди можуть тимчасово поліпшити роботу судин під час сидіння, але вони не замінять м’язову роботу, адже саме м’язи — головний насос для венозного повернення крові з ніг і фактор стабільного тиску.

Маленька чашка несолодкого какао — це приємна звичка, яка може допомогти судинам пережити офісний день. Але вона працює лише разом із рухом, а не замість нього.

У районі Покровська тривають інтенсивні бойові дії. Попри те, що українська піхота змушена була відступити з окремих позицій, місто ще не перейшло під повний контроль російських військ. Про це повідомила воєнна кореспондентка Юлія Кирієнко-Мерінова, зазначивши, що ситуація на напрямку залишається вкрай складною та динамічною.

За її словами, підрозділи, які діяли в районах населених пунктів Лисівка, Сухий Яр і Новопавлівка, опинилися в умовній блокаді. Саме там українські захисники понад рік утримували оборону, стримуючи просування противника. Останніми днями ці райони стали одними з найгарячіших точок на мапі фронту — російські сили активно намагаються розірвати українські оборонні рубежі та створити передумови для подальшого наступу.

Кирієнко-Мерінова зазначила, що ворог намагається розділити місто на дві частини, а ситуація у Покровську та Мирнограді виглядає критичною. Водночас її дані спростовують заяву президента РФ Володимира Путіна про майже повне захоплення міста.

У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили активність російських штурмових дій, зазначивши, що протягом доби українські сили зупинили 55 атак ворога. Оборону утримують у Покровську, Мирнограді та низці населених пунктів поблизу, зокрема Шахове, Дорожнє, Новопавлівка, Лисівка та Кучерів Яр.

Українські підрозділи продовжують стримувати просування ворога, контролюючи стратегічні напрямки та застосовуючи розвідувальні засоби для виявлення окупантів.

Улітку 2025 року Олена Таможня отримала посаду заступниці керівника Київської обласної прокуратури. Це призначення стало важливою віхою в її кар'єрі, але не без певних контроверсій, що супроводжували її професійний шлях. До цього моменту, Таможня вже неодноразово потрапляла в центр уваги через низку інцидентів, зокрема через невдале проходження атестації прокурорів, що було одним з найбільш обговорюваних моментів у її кар'єрі.

Завдяки попередньому досвіду роботи в прокуратурі, зокрема на посаді прокурорки Бучанської окружної прокуратури, Таможня продемонструвала високий рівень професіоналізму в різних аспектах правозастосування. Однак її кар’єра не була позбавлена складнощів. Однією з найбільш обговорюваних тем стало її невдале проходження атестації прокурорів у 2020 році. Тоді вона обіймала посаду прокурорки відділу забезпечення діяльності керівника регіональної прокуратури Київщини.

Саме на останньому етапі — під час співбесіди — прокурорка не пройшла перевірку. За інформацією журналістів, однією з можливих причин могли бути сумнівні джерела походження майна родини Таможніх. Вартість нерухомості та активів значно перевищувала офіційні доходи сім’ї, що викликало питання щодо їхньої доброчесності.

Попри це, після звільнення Таможній вдалося поновитися на посаді через суд. Суд не лише скасував рішення про відсторонення, а й зобов’язав Офіс Генерального прокурора виплатити їй компенсацію за період вимушеного прогулу.

Зараз Олена Таможня обіймає одну з ключових посад у Київській обласній прокуратурі. Проте історія її атестаційного “фіаско” та судового повернення викликає запитання: чи дійсно система очищення прокуратури працює, якщо на високі посади знову повертаються ті, хто не пройшов перевірку на доброчесність?

Ім’я колишнього депутата Бучанської міської ради Олександра Таможнього знову викликає широкий резонанс у суспільстві. Колишній керівник фракції “Партії регіонів” у міськраді Бучі (2011–2015) нині претендує на посаду заступника керівника Проєктного інституту Служби безпеки України. Проте його минула політична та господарська діяльність продовжує породжувати запитання щодо прозорості та доброчесності.

У часи активного будівельного буму в Бучі Таможній, за свідченнями місцевих активістів, мав вплив на ухвалення рішень, пов’язаних із розподілом земельних ділянок. Саме тоді, у 2011–2015 роках, місто стало епіцентром земельних конфліктів, які згодом набули значного суспільного розголосу. Ексдепутата неодноразово згадували в контексті схем із виділення землі під забудову, що, на думку громадських організацій, мало ознаки корупційних ризиків.

Таможній неодноразово намагався потрапити до великої політики: у 2014 році балотувався до Верховної Ради від “Ліберальної партії України”, у 2019 році був самовисуванцем, проте відмовився від участі. Нині займається підприємницькою діяльністю, зокрема став співзасновником ТОВ “Сімпл Таск”.

Схеми з землею у Бучі виявилися масштабними. Приблизно 10 років тому поблизу санаторію “Дружній” було вирубано ліс і розпочато забудову, об’єднавши 62 земельні ділянки загальною площею понад 6 гектарів. Землі оформлювалися на депутатів та підставних осіб, включно з родичами Таможнього, які брали участь у схемі. Частину ділянок продали ексдепутату Руслану Скарбовійчуку, згодом вони потрапили до Володимира Зайця, а пізніше – до Тетяни Мухамової.

Крім того, Таможній збудував таунхауси на вулицях Пролетарській та Толстого, оформлені на мешканок Кіровоградщини Наталію Опришко та Галину Придибайло. Дружина ексдепутата Олена Таможня також отримала земельну ділянку. У схемі брали участь члени родини та партійні зв’язки Таможнього.

Таким чином, земельні схеми у Бучі демонструють тісне переплетення політичних, родинних і бізнес-інтересів, де ключову роль відігравав колишній депутат Таможній.

Уряд та Національний банк України активно працюють над впровадженням законопроєкту, який передбачає створення спеціального реєстру осіб та ФОПів, чії рахунки будуть визнані ризиковими. Цей законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді під номером 14161. Він покликаний сприяти посиленню боротьби з фінансовими злочинами, такими як відмивання грошей та фінансування тероризму, через виявлення підозрілих транзакцій.

Згідно з цим документом, Національний банк України отримає право ведення централізованого реєстру осіб, рахунки яких можуть бути використані для здійснення незаконних фінансових операцій. Інформація в реєстрі буде збиратися на основі даних про транзакції, що викликають підозри у банків та платіжних установ. У свою чергу, ці установи зможуть оперативно вносити дані клієнтів до реєстру, що матиме автоматичні наслідки для їхнього доступу до фінансових послуг.

Логіка законопроєкту проста й жорстка: якщо активність на рахунку виглядає «не вашою» — наприклад, обсяги платежів не відповідають офіційним доходам, або один і той самий IP-адрес/пристрій використовується для керування кількома різними картками, або операції мають ознаки типових готівково-безготівкових «прокачок» — клієнта можуть визнати ризиковим і загнати в цей реєстр. Банку при цьому не потрібно чекати вироку суду за відмивання коштів.

У документації цей крок позиціонують як боротьбу з тіньовою економікою, зокрема з підпільними платіжними сервісами, конвертаційними центрами та псевдолегальними казино, що працюють через мережі дропів. Ідея виглядає привабливо: якщо перекрити дрібні кишені, великі сірі потоки просто зникнуть. Так подають це і автори законопроєкту, і профільні медіа.

Проблема починається там, де закінчується пресрелізна логіка. Усі нові інструменти контролю спрямовані на кінцеву ланку — пересічного власника картки, студента, підприємця-«ФОПа», якого визнали «ризиковим». А от великі джерела цих потоків — організатори схем — лишаються практично поза кадром.

Показовий момент: одне з головних українських бізнес-видань, яке активно пише про загрозу «дропінгу», належить бізнесмену Артуру Гранцу. Саме Гранц є мажоритарним власником компанії-видавця Forbes Ukraine після повернення бренду в країну; він відкрито позиціонує себе як людину, яка «повернула Forbes в Україну» і контролює структуру, що стоїть за виданням.

І тут починається головне питання довіри. Ім’я Гранца роками фігурує у розслідуваннях щодо сірих потоків готівки та контрабанди. Він контролює або контролював мережі duty free на прикордонних переходах — зокрема «СП Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ», «МЕЛЛО Д’ЮТІ ФРІ», «Автопорт-Чоп» — які, за оцінками депутатів та учасників тимчасових слідчих комісій, були ключовими каналами для виведення цигарок і алкоголю «повз митницю». Журналісти та правоохоронці припускають, що обсяги продажів сигарет через такі точки перевищували реальні потоки пасажирів у рази, що вказувало не на легальний продаж туристам, а на постійне «переливання» тютюну в тінь.

Тіньовий тютюн — це не дрібниця. За оцінками ринку, контрабанда й ухилення від сплати акцизу на сигарети в Україні вимірюються мільярдами гривень щороку і напряму б’ють по держбюджету. Саме цей сегмент — duty free на кордоні — тривалий час називали одним із центрів збагачення людей, пов’язаних із власниками мережі. У публічних розслідуваннях прямо згадувалося ім’я Гранца як одного з бенефіціарів таких схем, а його бізнес неодноразово потрапляв у поле зору парламентських комісій через підозри у контрабанді. Сам Гранц публічно відкидає звинувачення і каже, що його мережі діють у межах закону, а історії про «сотні фур контрабанди через duty free» називає маніпуляціями конкурентів і політиків.

Ще один ключовий блок — онлайн-гемблінг. Ринок азартних ігор в Україні після легалізації став величезним грошовим насосом, і одним із найбільших гравців є Vbet. Цей бренд пов’язують із тим самим Артуром Гранцом як фактичним керівником/ключовим бенефіціаром в Україні. За даними журналістських публікацій, саме через такі онлайн-казино роками будувалися схеми з відмивання грошей і мінімізації податків, включно з так званим «міскодингом» — підміною коду транзакції, коли платіж за гру маскується під щось зовсім інше, щоб банки пропускали операцію без зайвих питань. Потім ці кошти розносили по ланцюгу — через «дропів», підставних ФОПів і картки фізосіб, а далі виводили в офшори, у тому числі на Кіпр і в ОАЕ.

Саме ці потоки — гемблінг, обналічка, duty free-коридори тютюну й алкоголю — і створюють попит на «дропів». Тобто не навпаки: не дроп → схема, а схема → дроп. Але законопроєкт і вся риторика навколо «реєстру ризикових рахунків» концентруються не на тих, хто генерує гроші, а на тих, через кого їх проганяють.

Це і є головне протиріччя. Держава каже, що візьме під жорсткий контроль людей, у яких «щось не так з транзакціями», обмежить їм кількість карток, поставить під постійний фінансовий нагляд і може фактично паралізувати їхні рахунки до двох років. Але чи буде так само жорстко відпрацьовано питання, звідки походять самі грошові потоки, як працюють «конверти», хто стоїть за міскодингом і хто реально заробляє на дропах? На це відповіді законопроєкт не дає.

Політично це виглядає так. Банкам готують новий обов’язок: стежити за власними клієнтами, фіксувати підозрілу поведінку й негайно ділитися нею з Нацбанком. НБУ буде тримати централізований «чорний список», доступний усій банківській системі. Людині з таким статусом можуть урізати можливість проводити платежі, заблокувати звичні p2p-перекази, обмежити роботу ФОПа. І все це — без суду на старті.

Тобто держава отримує важіль тиску на мікрорівні — на окремого громадянина. А ось чи отримає вона хоч якийсь інструмент проти тих, кого в розслідуваннях роками описують як бенефіціарів контрабанди, duty free-схем і тіньових гемблінгових потоків — питання відкрите. І саме це робить історію з «реєстром дропів» настільки чутливою.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган висловив впевненість у тому, що між Україною та Росією буде знайдений компроміс, який може стати основою для досягнення миру. З його слів, це може статися в найближчому майбутньому, і Туреччина готова й надалі виконувати роль посередника в мирних переговорах. Виступаючи на форумі TRT World Forum 2025 у Стамбулі, Ердоган підкреслив важливість продовження зусиль для зупинення війни та стабілізації ситуації в регіоні. Він наголосив, що Туреччина, з початку повномасштабного вторгнення, активно прагнула знайти шляхи для переговорів і неодноразово виступала як платформа для зустрічей української та російської делегацій.

Турецький президент зазначив, що досягнення миру потребує зусиль усіх зацікавлених сторін, і важливим етапом є обговорення припинення вогню. Ердоган вважає, що лише через діалог та взаєморозуміння можливо покласти край конфлікту, який вже завдав величезної шкоди. Туреччина, як один з ключових гравців на міжнародній арені, має потенціал впливати на ситуацію, і для цього Анкара готова продовжувати свої дипломатичні зусилля.

«Я сподіваюся, що вже невдовзі між сторонами буде знайдено компроміс, який дозволить двом сусіднім народам знову жити поруч у мирі», — заявив Ердоган.

Його заява прозвучала на тлі заяв Москви про нібито готовність повернутися до переговорів з Україною. Російська сторона говорить про продовження діалогу «в стамбульському форматі» — тобто за посередництва Туреччини. Про це заявив заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін, стверджуючи, що «всі умови для переговорів є», але натякаючи, що Київ начебто не демонструє політичної волі.

Україна та Росія вже провели серію прямих контактів у Стамбулі в 2025 році — зокрема у травні, червні та липні. На цих зустрічах сторони узгоджували, зокрема, великі обміни полоненими: перший раунд у травні дав домовленість про обмін «1000 на 1000», що стало найбільшим обміном за час повномасштабної війни. Також обговорювали повернення тіл загиблих і припинення ударів по цивільній інфраструктурі.

Українська сторона виносила на стіл вимогу негайного припинення вогню, «тиші» вздовж усієї лінії фронту та зупинки атак по енергетичних і житлових об’єктах. У плані, який Київ презентував під час стамбульських контактів і який бачили міжнародні медіа, першим пунктом був повний режим припинення вогню мінімум на 30 днів, а далі — обмін усіх полонених і повернення незаконно депортованих українських дітей.

Москва на ці умови не погодилась. Публічні сигнали з російського боку свідчили, що Кремль не готовий до фіксованого припинення вогню без попередніх політичних поступок України, а ключові російські фігури прямо заявляли, що мета Росії — не компроміс, а перемога, з вимогами територіальних поступок і обмеження оборонних можливостей України.

Тобто реальна картина виглядає так: Туреччина публічно підкреслює готовність бути майданчиком для домовленостей і називає мир досяжним «у найближчому часі», Росія говорить про готовність до діалогу, але просуває максимум політичних вимог, а Україна публічно не відмовляється від переговорів як інструменту, але наполягає, що будь-який «компроміс» має починатися з припинення вогню й припинення ударів, а не з поступок у питаннях суверенітету.

На цьому тлі слова Ердогана про те, що «вже невдовзі буде знайдено компроміс», звучать як політичний сигнал: Анкара хоче й далі залишатися ключовим посередником і демонструвати, що саме Туреччина володіє каналами спілкування і з Києвом, і з Москвою.

Державне бюро розслідувань повідомило про затримання військовослужбовця, який намагався покинути навчальний центр на Кіровоградщині, пропонуючи хабар командиру батальйону. За інформацією пресслужби ДБР, інцидент стався в понеділок, 3 листопада.

Слідство встановило, що чоловік проходив підготовку у навчальному взводі і намагався самовільно залишити територію частини. Після того як спроба втечі через охорону не увінчалася успіхом, він звернувся до командира з пропозицією хабара в розмірі 4 тисяч доларів, розраховуючи на сприяння у виїзді за межі навчального центру.

Командир батальйону одразу повідомив правоохоронців. ДБР затримало військового після передачі частини грошей. Йому оголосили підозру за пропозицію та надання неправомірної вигоди, а також за закінчений замах на ухилення від несення військової служби в умовах воєнного стану (ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 409 КК України). Підозрюваному загрожує до 10 років позбавлення волі.

Цей випадок нагадує аналогічну ситуацію, яка сталася у вересні 2025 року на Львівщині, де курсант пропонував 3000 доларів сержанту, щоб допомогти йому уникнути служби.

В Україні триває загальна мобілізація, в рамках якої до лав Збройних сил України (ЗСУ) залучають військовозобов’язаних чоловіків. У зв’язку з військовою ситуацією, державні органи активно працюють над посиленням обороноздатності країни, а тому питання мобілізації залишається актуальним для багатьох громадян. В даному матеріалі розглядається, хто саме підлягає мобілізації на сьогодні та чи варто очікувати змін у правилах призову в листопаді 2025 року.

Згідно з чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під призов підпадають чоловіки віком від 18 до 60 років, які не мають чинної відстрочки або броні та є придатними для служби. Однак на практиці, з огляду на специфіку військових потреб, першочергово мобілізують осіб з певним досвідом, професійними навичками та спеціальностями, які мають найвищу потребу в оборонній сфері.

чоловіків віком 25–60 років без військового досвіду, за умови придатності та відсутності броні чи відстрочки.

чоловіків віком 18–60 років із військовим досвідом — строкова служба або запас, особливо якщо вони мають спеціальність.

чоловіків, які раніше були зняті з військового обліку за станом здоров’я, але отримали статус придатного після повторної військово-лікарської комісії (ВЛК).

Також мобілізація можливе для чоловіків старше 50 років — за умови, що вони придатні до служби, не мають відстрочки і підходять для виконання тилових, допоміжних чи спеціалізованих завдань.Добровільно можуть вступати на службу:

жінки до 60 років, якщо придатні і хочуть служити;

чоловіки віком 18-24 роки без попередньої служби — через контрактну службу (проєкт «Контракт 18-24»).

За доступною інформацією, будь-яких анонсованих змін до правил мобілізації на листопад 2025 немає — процес відбувається відповідно до чинного закону. Наприклад, до таких висновків дійшли джерела, які пояснюють, що вікові межі та категорії залишаються незмінними. Таким чином, наразі не очікується кардинального переформатування призову чи введення масових нових вікових категорій.

Серед категорій, які мають право на відстрочку або звільнення від мобілізації:

особи з інвалідністю I–III груп;

чоловіки старших за 60 років;

студентство за денною або дуальною формою навчання;

працівники критично важливих підприємств або ті, хто має бронювання;

Якщо ви — чоловік віком 25-60 років, придатний за станом здоров’я, не маєте чинної відстрочки чи броні — ви автоматично потрапляєте під категорію, яка може бути призвана в рамках мобілізації. У разі, якщо у вас є військовий досвід чи спеціальність — вашу кандидатуру можуть розглядати пріоритетно.Для молодших (18-24 роки) без служби — призову немає, але є можливість служити за контрактом.Для тих, хто має сумніви у своєму статусі чи стані придатності — слід пройти медкомісію ВЛК, оновити військовий облік, перевірити, чи не втратилося право на бронь чи відстрочку.