Енергетична криза: Україна під загрозою зникнення світла через російську агресію

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів розширений круглий стіл, присвячений темі «Оцінювання повсякденного функціонування: шлях пацієнта для встановлення інвалідності, виклики та проблематика». Учасники заходу зосередили увагу на ключових труднощах, які супроводжують військовослужбовців під час проходження процедури встановлення інвалідності, починаючи від збору медичної документації та закінчуючи етапом ухвалення офіційного рішення.

Очільник підкомітету із соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю Сергій Гривко підкреслив, що з 1 січня 2025 року в Україні розпочалася масштабна реформа, яка кардинально змінює підходи до визначення ступеня втрати функціональності. Замість традиційних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) впроваджено нову модель оцінювання, що базується на визначенні рівня повсякденного функціонування людини, а не лише на переліку діагнозів чи медичних протоколів.

Заступник Міністра у справах ветеранів Руслан Приходько підкреслив, що реформа є складною, але критично важливою для підтримки поранених військовослужбовців як під час служби, так і після повернення до цивільного життя. Він зазначив, що найбільші труднощі виникають на місцевому рівні через формальний підхід окремих сімейних лікарів, проблеми з маломобільними ветеранами та необхідність відвідувати кілька установ для отримання висновків лікарів.

Голова підкомітету Анатолій Остапенко звернув увагу на те, що реформа впливає на доступ ветеранів до реабілітації, соціальних гарантій та повноцінного життя. Він наголосив на тимчасових фінансових труднощах військових під час оформлення інвалідності. Остапенко також підкреслив важливість збереження системи санаторно-курортного лікування, яка може значно покращити реабілітацію захисників та їхніх родин, використовуючи наявні фахові та матеріальні ресурси.

На Чернігівщині завершився розгляд резонансної справи проти 40-річного блогера, який використовував власний YouTube-канал для публічних закликів зривати мобілізаційні заходи та чинити силовий опір працівникам територіальних центрів комплектування. Чернігівський обласний ТЦК повідомив, що суд визнав чоловіка винним і призначив йому п’ять років позбавлення волі.

Автор каналу, що налічував понад 7,6 тисячі підписників, фактично перетворив його на майданчик для поширення деструктивної пропаганди. Під виглядом нібито «консультацій» він надавав поради, як уникати виконання законних вимог ТЦК та СП, дискредитував представників військових структур і формував у глядачів негативне ставлення до мобілізаційних процесів. Його ролики містили відверті підбурювання до протидії державним інституціям, що створювало загрозу громадській безпеці та підривало правові норми.

За даними ТЦК, контент блогера містив прямі заклики до застосування сили проти представників мобілізаційних органів. Це підтвердила й лінгвістична експертиза Служби безпеки України, яка виявила у відео чіткі формулювання, спрямовані на перешкоджання діяльності військових структур.

На підставі матеріалів СБУ суд визнав чоловіка винним одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Перша — ч.1 ст.114-1, що передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Друга — ч.1 ст.161, яка стосується умисних дій, спрямованих на порушення рівноправності громадян за національною, расовою або релігійною ознакою.

Блогеру призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Це один із найпомітніших вироків останнього часу, пов’язаний із антимобілізаційною пропагандою, яка активно поширюється в соцмережах та на відеоплатформах.

Українська громада у Сполучених Штатах, яка скористалася гуманітарною програмою Uniting for Ukraine, опинилася перед серйозною загрозою втрати легального перебування. Після зміни адміністрації у Вашингтоні механізм продовження дозволів, що мав забезпечувати безперервність гуманітарного статусу, фактично перестав працювати. Попри часткове відновлення розгляду документів, ситуація залишається невизначеною, а тисячі людей — у підвішеному стані. Про поточний стан справ повідомляє агентство Reuters, звертаючи увагу на масштаби проблеми та її можливі наслідки для українців у США.

Гуманітарна програма Uniting for Ukraine була створена у квітні 2022 року адміністрацією Джо Байдена як тимчасовий механізм захисту для громадян України, які рятувалися від війни. Завдяки ній близько 260 тисяч українців отримали дозволи на перебування строком на два роки з можливістю подальшого продовження. Для багатьох це стало шансом знайти безпечне місце проживання, розпочати роботу, оформити навчання для дітей та стабілізувати своє життя за кордоном.

Після зустрічі президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у березні та публічної заяви Трампа про можливе повне скасування статусу українців ситуація стала ще більш напруженою. Хоча програму зрештою не зупинили, система продовження дозволів залишилася паралізованою.

У травні федеральний суд зобов’язав імміграційні служби відновити обробку заяв. Але за оприлюдненими минулого тижня урядовими даними, за кілька місяців було опрацьовано лише близько 1900 заяв українців та інших іноземців — мізерна частина від загальної кількості людей, у яких спливає термін дії статусу.

Конгресмен-демократ Майк Квіглі повідомив, що лише до його офісу надійшло понад 200 звернень від українців, які опинилися у невизначеному стані. Він наголосив, що через затримки люди ризикують формально втратити легальний статус і стати кандидатами на депортацію.

Енн Сміт, виконавча директорка Імміграційної робочої групи України, повідомила, що адвокати щотижня отримують десятки дзвінків про затримання українців імміграційними органами. За її словами, затримання фіксують у різних сферах — на будівельних майданчиках, у службах доставки їжі, серед водіїв Uber, у сфері вантажних перевезень, а також під час масштабних рейдів у Чикаго та Клівленді.

Правозахисники попереджають: затягування розгляду заяв перетворює тисячі українців, які рятувалися від війни, на заручників американської бюрократичної системи. Вони закликають владу негайно прискорити процедури, щоб уникнути масової втрати статусу та хвилі депортацій.

У Коломийському районі Івано-Франківської області стався резонансний інцидент, що призвів до загибелі двох членів родини. За попередніми даними, 24-річний місцевий житель незаконно придбав та приніс до будинку бойову гранату Ф1. Боєприпас опинився в оселі без жодних засобів безпеки, що стало критичною передумовою майбутньої трагедії.

У певний момент граната потрапила до рук його молодшого брата. Ніхто з присутніх не усвідомлював ступінь небезпеки, поки боєприпас раптово не здетонував. Вибухова хвиля була настільки потужною, що 13-річний хлопець загинув на місці. Його 64-річний вітчим, який намагався врятувати дитину або відреагувати на небезпеку, отримав численні тяжкі поранення. Медики боролися за його життя кілька днів, проте травми виявилися несумісними з життям.

Поліція затримала 24-річного чоловіка, відповідального за зберігання боєприпасу. Йому загрожує від 3 до 7 років ув’язнення за статтею 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

Правоохоронці наголошують на небезпеці зберігання вибухонебезпечних предметів у домашніх умовах і закликають громадян дотримуватися закону.

Закарпатська область знову опинилася у центрі суспільної уваги через серію корупційних скандалів, що охоплюють одразу кілька сфер життя регіону. У фокусі обговорень — заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, якому приписують причетність до системних схем із незаконним збагаченням та використанням службових повноважень у власних інтересах. Масштаб проблеми вражає: від криміналізованого перетину кордону до махінацій у будівництві та зловживань у сфері природних ресурсів.

Особливо резонансним залишається питання незаконного виїзду військовозобов’язаних через систему «Шлях». Попри війну та загальну мобілізацію, саме Закарпаття посідає перше місце серед регіонів за кількістю таких випадків. За даними джерел, вирішальну роль у видачі фіктивних дозволів відігравали підписи заступників Білецького, що дозволяло оформлювати виїзд сотням чоловіків під виглядом волонтерської діяльності. Ця практика набула системного характеру й стала одним із найприбутковіших напрямів тіньової діяльності у регіоні.

Особливе обурення викликають проєкти вітрової енергетики у високогірній частині Карпат. Під керівництвом Білецького просувається будівництво близько 30 вітрових електростанцій, що супроводжується масштабною вирубкою лісів. Екологи та активісти називають ці дії варварством, яке суперечить нормам Земельного кодексу та загрожує природним екосистемам Карпат.

На цьому тлі ще однією резонансною темою стало стабільне отримання тендерів компанією ТОВ «ШБУ-77» (ЄДРПОУ 41412376). Фірму пов’язують із російським бізнесменом Олегом Дерипаскою, який перебуває під міжнародними санкціями. Таким чином, бюджетні кошти на дороги опиняються у компанії з російським впливом.

Схеми, що приписуються Білецькому, торкаються й ринку нерухомості. Зокрема, ТОВ «Коралфенікс» (ЄДРПОУ 42837404), засновану його «колишньою» дружиною, пов’язують із Валерієм Пересоляком — фігурантом санкцій РНБО, якого називали одним із ключових контрабандистів. До співвласників цього бізнесу залучено й неповнолітнього сина Іллю Білецького, що виглядає як спроба приховати реальні активи чиновника.

Джерела також повідомляють про поновлення проєктів, пов’язаних із Владиславом Каськівим — колишнім посадовцем, причетним до корупційних скандалів. Йдеться, зокрема, про відновлення будівництва гірськолижного курорту в селі Пилипець.

Тіньова мережа, яку пов’язують з оточенням Білецького, включає низку юросіб — «Карпатські Золоті Горішки» (40280546), «Мілкор Сервіс» (43608683), «ЮНП» (36732176), «Новем» (43965130) та АТ «Естейт Фінанс» (45529156). Вони використовуються як ланцюг для відкатів та легалізації коштів, що виводяться з регіональних проєктів.

Окремі питання залишаються і щодо особистих статків чиновника. Білецький не може пояснити походження 400 тисяч доларів, за які у 2007 році було придбано цегельний завод у селі Нанково. Його розлучення у 2016 році називають фіктивним: після документального розриву стосунків він продовжив жити з ексдружиною, а майно оформлювалося переважно на неї.

У переліку активів родини також фігурує квартира в елітному ЖК Taryan Towers у Києві, оформлена на його сина Дмитра. Офіційні доходи Білецького та його родини не підтверджують можливість придбання такого майна.

Скандали навколо діяльності заступника голови Закарпатської ОВА набирають обертів, а громадськість очікує на реакцію правоохоронних органів та перевірку джерел походження статків посадовця.

Погодні умови на території України 26 листопада визначає тепла повітряна маса, що надходить із південних широт. Фахівці Укргідрометцентру зазначають, що саме вона стане головним чинником незвично високих температур для цього періоду пізньої осені. Особливо відчутним потепління буде на півдні країни, де денні показники значно перевищуватимуть середні кліматичні норми.

Атмосферні фронти цього дня оминатимуть більшу частину України, тож істотних опадів не очікується. Погодна карта залишатиметься відносно стабільною, без потужних циклонів або різких перепадів тиску. Лише західні області можуть потрапити під вплив фронтального розділу, який наближатиметься у другій половині дня. Саме там прогнозують невеликий локальний дощ, але синоптики підкреслюють, що інтенсивність опадів буде помірною.

У Києві та області синоптична ситуація також залишиться стабільною: хмарно з проясненнями та без опадів. Південно-східний вітер зберігатиметься на рівні 5–10 м/с. У Київській області температура вночі становитиме +4…+9, вдень — +8…+13. У столиці вночі очікується +5…+7, вдень — +10…+12.

За прогнозом синоптика Наталії Діденко, 26 листопада в Україні буде достатньо тепло, проте не обійдеться без сильного південного вітру. Вона зазначила, що саме пориви вітру стануть характерною ознакою дня. За її словами, відчутне похолодання слід очікувати з 30 листопада.

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про визнання необґрунтованими активів родини колишнього керівника Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на суму понад 5,3 млн грн. Йдеться про два елітні автомобілі, які були придбані за цінами, що суттєво відрізнялися від реальної ринкової вартості. Рішення стало результатом спільної роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань.

Моніторинг способу життя родини екскерівника, проведений НАЗК, виявив суттєві розбіжності між задекларованими доходами та вартістю придбаних активів. Зокрема, Toyota Land Cruiser 2008 року випуску була куплена за 300 тис. грн, тоді як її ринкова ціна на момент придбання перевищувала мільйон гривень. Audi RSQ8 2020 року придбали за 1,4 млн грн, хоча середня ринкова вартість цього автомобіля становила значно більше. Такі операції викликали підозру у необґрунтованості витрат та можливому порушенні антикорупційного законодавства.

Згодом родина продала Audi RSQ8 вже за ринковою ціною, а отримані кошти спрямувала на купівлю нового автомобіля — BMW X7 xDrive.

Суд, розглянувши позов прокурора САП, частково його задовольнив. У дохід держави стягнули Toyota Land Cruiser та частину вартості Audi — понад 2,8 млн грн. Рішення може бути оскаржене в апеляції протягом 30 днів після оприлюднення повного тексту.

Офіційно ім’я фігуранта не розкривається. Водночас джерела LIGA.net повідомляють, що йдеться про Руслана Хвана, який у різні роки очолював податкові підрозділи в Одеській та Львівській областях. До травня 2024 року він працював керівником ДПС в Одеській області, а до квітня 2025-го — заступником начальника Львівської податкової.

Ринок однокімнатних квартир в Україні демонструє значну нерівномірність та фрагментацію, що впливає на доступність житла для громадян. За останніми даними ЛУН, розрив у цінах між містами досяг рекордних показників: від 14,8 тисячі до 68 тисяч доларів США. Така диспропорція свідчить, що можливість придбати власне житло залежить не лише від рівня доходів, а й від географічного розташування, що створює додаткові соціальні та економічні бар’єри для українців.

Львів знову очолив рейтинг міст із найдорожчим однокімнатним житлом: середня вартість становить близько 68 тисяч доларів. Для того щоб зібрати цю суму, львів’янину довелося б працювати без жодних витрат понад 8,5 років. Київ та Ужгород також входять до верхньої частини списку, демонструючи високі ціни, які істотно перевищують середні по країні. У той же час, у менших містах та регіонах із нижчими доходами квартири доступні за набагато нижчими цінами, що створює суттєву нерівність у можливостях для молодих сімей або тих, хто планує придбати перше житло.

Абсолютним “антирекордом” за тривалістю накопичення стала ситуація у Луцьку — майже дев’ять років необхідно пересічному мешканцю, щоб зібрати на однокімнатну квартиру. До другого ешелону дорогих міст увійшли Рівне, Чернівці, Житомир, Вінниця, Черкаси та Одеса — із середньою вартістю житла від 44 500 до 57 600 доларів.

Зовсім інша динаміка спостерігається у містах, що найбільше постраждали від російської агресії. Через втрату значної частини попиту Херсон, Запоріжжя та Миколаїв нині мають найнижчі ціни на “однушки” — від 14,8 до 20 тисяч доларів. Тут на купівлю житла можна накопичити за 2,6–3,3 року — найшвидші терміни по країні.

У Сумах та Харкові ціни також залишаються відносно низькими — 21,5–22 тисячі доларів. Термін накопичення — від 3,4 до 3,8 року, що теж значно менше, ніж у західних регіонах.

У містах центральної та західної України сформувався умовний “середній сегмент”: Кропивницький, Хмельницький, Івано-Франківськ, Чернігів, Полтава та Тернопіль. Тут однокімнатні квартири коштують від 30 до 43,2 тисячі доларів, а мешканцям доводиться відкладати на житло від п’яти до шести років.

Оприлюднена статистика не охоплює тимчасово окуповані території — Донецьку, Луганську області та Крим.