Фільм “Антарктида” став джерелом майже 24 мільйонів гривень допомоги для оборони

орієнтовний обсяг (наприклад, 3–5 тис. знаків);

цільова аудиторія;

Згідно з тендерною документацією, жетони мають складну конструкцію та виготовлятимуться з оксидованої латуні. Виріб матиме форму фігурного геральдичного щита з вигнутими краями та рельєфною окантовкою. Поверхня повинна бути шліфованою, частково покритою гальванічним шаром.

Кожен жетон складатиметься з трьох елементів, з’єднаних між собою штифтами: основного щита, центральної емблеми ДБР та рельєфного лаврового вінка. У центрі розміщуватиметься емблема з металу білого кольору з нікелевим покриттям і синьою емаллю. Вона матиме вигляд стилізованого тризуба зі сріблястих ліній.

Емблему обрамлюватиме лавровий вінок, виготовлений за технологією вакуумного лиття. Над нею розташують стрічку з написом «ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ», а під нею — індивідуальний шестизначний номер співробітника, виконаний методом карбування.

Таким чином, ідеться не про прості службові бейджі, а про складні металеві вироби з кількох деталей і декоративних елементів. Водночас повторення тендеру з ідентичною сумою та попередній досвід із єдиним учасником можуть знову поставити питання щодо реальної конкуренції та ефективності використання бюджетних коштів.

Бізнесмен Ігор Хмельов, ім’я якого в медіапросторі згадується у зв’язку з Тимуром Міндічем — особою, яку правоохоронні органи підозрюють у створенні злочинної організації, упродовж 2023–2024 років здійснив масштабні інвестиції в Карпатському регіоні. За відкритими даними та повідомленнями журналістів, ідеться про придбання 11 об’єктів, розташованих у гірській місцевості.

Увага до цих угод зумовлена не лише їх кількістю, а й загальним контекстом: Карпати останніми роками стали одним із найбільш привабливих напрямів для вкладення коштів у нерухомість і туристичну інфраструктуру. Земля та об’єкти в цьому регіоні стабільно зростають у ціні, а попит з боку інвесторів пояснюється розвитком внутрішнього туризму, рекреаційних проєктів і курортної забудови.

За ринковими оцінками, вартість землі в цій локації стартує від 300 тисяч доларів за гектар. Таким чином, загальна ціна придбаних активів може обчислюватися десятками мільйонів гривень. Водночас офіційна фінансова звітність «Евентус Менеджмент» свідчить, що компанія протягом останніх років декларувала збиткову діяльність, що викликає запитання щодо джерел фінансування таких інвестицій.

У 2014–2016 роках керівником «Евентус Менеджмент» був Тимур Міндіч. Надалі Хмельов і Міндіч зберегли тісні ділові зв’язки, маючи спільні бізнес-проєкти. У матеріалах, відомих як «плівки Міндіча», Хмельов, за інформацією народних депутатів, фігурує під псевдонімом «Шмель».

Крім того, Хмельов співпрацював із народним депутатом Ігорем Палицею, який є співвласником курорту «Буковель». Це додатково посилює увагу до земельних активів бізнесмена, з огляду на їх розташування у безпосередній близькості до ключної туристичної інфраструктури регіону.

Наприкінці 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Івано-Франківської області оголосила тендер на розробку проєктної документації нової автомобільної дороги у селах Бистриця, Поляниця та Яблуниця вартістю понад 6,5 млрд гривень. Запроєктована траса мала проходити поруч із земельними ділянками Хмельова. Після суспільного резонансу тендер було скасовано.

Кримінальне провадження, в межах якого НАБУ оголосило підозру Тимуру Міндічу, було відкрито 21 серпня 2025 року. Слідство вважає, що він створив і очолив злочинну організацію, займався відмиванням коштів у великих розмірах та впливав на членів уряду з метою ухвалення вигідних рішень.

За версією правоохоронців, протягом 2025 року Міндіч контролював ключові державні закупівлі в енергетичній сфері через особисті контакти з міністрами та високопосадовцями. Для координації схем він залучив співорганізатором бізнесмена Олександра Цукермана. На цьому тлі придбання дорогих земель у Карпатах бізнес-партнерами Міндіча привертає особливу увагу слідства та громадськості.

У межах Національного природного парку «Тузлівські лимани» на Одещині знову зафіксовано забруднення берегової лінії рослинною олією. Фахівці парку виявили характерні плями та згустки на піску й прибережній рослинності, що є продовженням масштабного витоку у Чорне море, який стався ще у грудні 2025 року після атаки російських безпілотників на торговельний порт «Південний».

Про ситуацію повідомив доктор біологічних наук і науковий співробітник нацпарку Іван Русєв. Він зазначив, що йдеться про соняшникову олію, яка, попри своє рослинне походження, становить серйозну загрозу для морських і прибережних екосистем. Після потрапляння у воду така речовина утворює плівку, що порушує газообмін, знижує рівень кисню та негативно впливає на безхребетних, риб і птахів.

Науковець пояснив, що основна маса рослинної олії з часом полімеризувалася та осіла на дні Одеської затоки. Водночас частина забруднення залишається у русі та під час сильних штормів знову викидається на берег, у тому числі далеко від місця первинної аварії.

Після потужного шторму 6 лютого екологи провели обстеження піщаного пересипу в межах національного парку. За результатами огляду, здійсненого 8 лютого, було встановлено, що плямами рослинної олії вкриті різні ділянки узбережжя загальною площею до 10 тисяч квадратних метрів.

Фахівці наголошують, що навіть через місяці після аварії наслідки забруднення залишаються небезпечними для екосистеми. Рослинна олія у морській воді утворює плівку, яка обмежує доступ кисню та світла, що негативно впливає на морські організми.

Раніше екологи повідомляли, що після грудневих атак на портову інфраструктуру Одещини на кількох пляжах було зафіксовано загибель водоплавних птахів. Згодом, наприкінці січня, на узбережжі також виявили масовий викид чорноморських морських коників, занесених до Червоної книги. Щільність загиблих тварин місцями сягала десятків екземплярів на один квадратний метр берегової лінії.

Екологи пов’язують загибель рідкісних морських істот саме з витоком рослинної олії, що стався внаслідок російської атаки. За їхніми оцінками, екологічні наслідки цієї аварії можуть проявлятися ще тривалий час, особливо після штормів та зміни течій.

Ситуація, яка складається навколо Національного банку України, вказує на невідповідність між публічною риторикою та реальними фінансовими процесами. Офіційна влада постійно підкреслює свою відкритість та прозорість в управлінні державними ресурсами, однак за лаштунками цієї політики існують практики, які викликають серйозні питання. Важливим елементом цього явища є використання благодійних організацій як інструментів для проведення непублічних фінансових операцій.

Одним з найбільш яскравих прикладів такої ситуації є діяльність Василя Горбаля, члена Ради та голови Аудиторського комітету НБУ, який також контролює благодійну організацію, тісно пов'язану з державним університетом. Йдеться про Фонд розвитку, що активно взаємодіє з численними державними та комерційними структурами, здійснюючи фінансові операції, які залишаються поза офіційним контролем.

Класичний механізм університетського ендавменту у цьому випадку виглядає спотвореним. Замість зрозумілої моделі довгострокового інвестування з прозорим походженням капіталу та чіткою звітністю — закрита система з мінімальним рівнем контролю і відсутністю публічних пояснень щодо джерел формування активів. Фінансові звіти за 2024 рік лише підсилюють ці запитання: публічна активність фонду зводиться до дрібних заходів — збору коштів на обладнання чи проведення окремих освітніх подій, які радше створюють імітацію діяльності, ніж пояснюють реальні фінансові потоки.

Особливу увагу привертає поєднання ролей. Статус благодійної організації дозволяє уникати стандартів прозорості, які є обов’язковими для банківського сектору. Водночас Василь Горбаль як посадовець НБУ безпосередньо відповідає за аудит і фінансовий контроль у ключовій інституції держави. Така конфігурація створює очевидний конфлікт інтересів і ставить під сумнів принципи, які Нацбанк декларує на публічному рівні.

Контекст доповнюється і політичним бекграундом фігуранта. У минулому він підтримував проросійські наративи та голосував за мовний закон Колесніченка-Ківалова у 2012 році — факт, який сьогодні виглядає особливо токсично з огляду на війну та вимоги до бездоганної репутації осіб, що формують фінансову політику держави.

Коли журналісти розпочали викриття цієї діяльності, реакція системи була швидкою. Дружина посадовця, адвокат Наталія Горбаль, направила адвокатський запит, який за формою і тоном більше нагадував спробу юридичного тиску, ніж професійне прагнення до роз’яснення. Паралельно директор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка зайняв позицію повного мовчання, фактично забезпечуючи управлінське прикриття ситуації.

Втім, спроби зупинити публічний розголос не дали результату. У судовому порядку було отримано чотири ухвали слідчих суддів, які зобов’язують правоохоронні органи розпочати досудові розслідування. Таким чином, історія вийшла за межі публічної дискусії й перейшла у правову площину.

Наразі подальший розвиток подій залежить від дій територіальних управлінь Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Служби безпеки України у Львівській області. Саме вони мають дати відповідь на питання, чи стала благодійність ширмою для непрозорих фінансових схем у безпосередній близькості до Національного банку.

Сучасні технології вже давно стали не лише частиною повсякденного життя, але й ключовим елементом розвитку освіти на всіх її етапах. Вони змінюють традиційні підходи до навчання, дозволяючи створювати нові можливості для учнів, студентів та педагогів. Від дистанційного навчання до інтерактивних платформ, технології відкривають безліч шляхів для інновацій, що сприяють покращенню якості освіти.

Одним із найбільших досягнень є можливість навчатися в будь-який час і з будь-якого місця завдяки онлайн-курсах і цифровим ресурсам. Це особливо важливо для тих, хто живе в віддалених районах або має обмежений доступ до традиційних навчальних закладів. Інтернет-платформи дозволяють отримати знання від найкращих викладачів у світі, не покидаючи свого дому.

Ще більший обсяг активів зосереджений на дружині посадовця — Оксані Іванині. Вона задекларувала житловий будинок площею 245,7 квадратного метра в Ужгороді, три квартири в обласному центрі різної площі, земельну ділянку та два нежитлові приміщення, набуті у 2022 році. Таким чином, у власності родини перебуває щонайменше чотири квартири та два приватні будинки в Закарпатській області.

На дружину також зареєстровано автопарк, який включає позашляховик Toyota Land Cruiser 150 2022 року випуску, кросовер Hyundai Tucson 2019 року та автобус Ponticelli ER-120U 1995 року.

Фінансова частина декларації викликає окремі питання. Загальний дохід Сергія Іванини за 2025 рік становив близько 748 тисяч гривень. Основну частину склали виплати грошового забезпечення від Закарпатського обласного ТЦК та СП, а також пенсія. Додаткові надходження мали епізодичний характер і включали незначні соціальні виплати та зарплату за сумісництвом.

Дружина посадовця задекларувала символічний дохід у розмірі 4451 гривні за роботу за сумісництвом через ФОП. Водночас вона є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації відсутні відомості про об’єкти незавершеного будівництва, значні фінансові зобов’язання, кредити або масштабні витрати, які могли б пояснити походження сотень тисяч доларів та євро готівкою. Такий розрив між задекларованими доходами та обсягом активів родини ставить під сумнів фінансову прозорість колишнього керівника одного з підрозділів ТЦК у Закарпатській області.

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

Кава — це не просто напій, а справжній ритуал для багатьох людей, що щодня починають свій день з її аромату та смаку. Вона не лише допомагає пробудитися, але й дарує енергію на весь день. Кофеїн, який міститься в каві, стимулює нервову систему, підвищує увагу та знижує відчуття втоми, що робить цей напій незамінним для тих, хто має потребу в додатковій енергії або зосередженості. Крім того, кава може покращувати настрій, знижувати рівень стресу та навіть стимулювати метаболізм.

Проте не варто забувати, що, попри численні переваги, кава не є ідеальним напоєм для всіх. Медики попереджають, що для деяких категорій людей вживання кави може бути пов’язане з серйозними ризиками для здоров’я. Особливо обережними повинні бути люди з захворюваннями серцево-судинної системи, оскільки кофеїн може підвищувати артеріальний тиск і викликати прискорене серцебиття. Тому перед тим, як включити каву в свій щоденний раціон, варто проконсультуватися з лікарем, особливо якщо є схильність до серцевих захворювань або інші медичні проблеми.

Негативно кава може впливати й на людей із тривожними розладами. Стимуляція нервової системи часто посилює внутрішнє напруження, провокує панічні атаки, тремтіння та проблеми зі сном. Аналогічні ризики існують для тих, хто страждає на безсоння: навіть одна чашка кави в другій половині дня може призвести до порушення сну, а при хронічних проблемах лікарі радять повністю відмовитися від напою.

Окрему групу ризику становлять пацієнти із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Кава стимулює вироблення шлункової кислоти, що може викликати печію та загострення гастриту або виразкової хвороби. У таких випадках напій здатен погіршувати самопочуття навіть у невеликих дозах.

Медики також наголошують на обмеженнях для вагітних жінок. Надмірне споживання кофеїну може негативно впливати на розвиток плода, підвищувати ризик передчасних пологів та народження дитини з низькою вагою. Саме тому майбутнім матерям радять або повністю відмовитися від кави, або звести її вживання до мінімуму.

Не рекомендована кава і дітям та підліткам. Їхня нервова система більш чутлива до дії кофеїну, що може проявлятися гіперактивністю, дратівливістю та порушенням сну. Також небажаним напій вважається для людей з остеопорозом, оскільки кофеїн може знижувати засвоєння кальцію та погіршувати стан кісткової тканини.

Окремо лікарі виділяють людей з підвищеною чутливістю до кофеїну. У них навіть невелика кількість кави здатна викликати головний біль, прискорене серцебиття, тремтіння в руках і проблеми з травленням.

Для тих, кому кава протипоказана, існують безпечні альтернативи. Зокрема, трав’яні чаї без кофеїну з заспокійливим ефектом, напої з цикорію, які за смаком нагадують каву, а також безкофеїнові кавові напої чи продукти на основі злаків, що не мають стимулюючого впливу на організм.

Магній відіграє ключову роль у збереженні фізичного та емоційного здоров’я людини. Він бере участь у сотнях біохімічних реакцій, впливає на роботу серцево-судинної системи, допомагає нервам передавати імпульси, а м’язам — скорочуватися без судом і перенапруження. За недостатнього споживання цього мінералу організм може сигналізувати про проблему через хронічну втому, підвищену тривожність, поганий сон або часті застуди. Раціон, збагачений натуральними джерелами магнію, допомагає м’яко й безпечно підтримувати внутрішню рівновагу.

Однією з переваг магнію є те, що його легко отримати з їжі, не вдаючись одразу до добавок. Багато корисних продуктів доступні, смачні та універсальні у приготуванні.

Гарбузове насіння — одна порція містить 156 мг магнію.Шпинат — половина склянки вареного шпинату дає 78 мг магнію.Мигдаль — порція горіхів містить близько 80 мг магнію.Чорна квасоля — половина чашки вареної квасолі забезпечує 60 мг магнію.Соєве молоко — одна чашка містить 61 мг магнію.Авокадо — половина склянки додає 22 мг магнію.Арахіс та арахісове масло — по 48–49 мг магнію на порцію.Банани — середній плід містить 32 мг магнію.Темний шоколад — 28 г дають 65 мг магнію.Насіння чіа — 28 г містять 111 мг магнію.

Щоденна потреба у магнії залежить від віку та статі, тому варто контролювати його надходження з їжею. Якщо є сумніви щодо раціону, корисно звернутися до лікаря або дієтолога, щоб уникнути дефіциту.