Фінансова стабільність і довголіття: як гроші можуть впливати на тривалість життя

9 січня 2026 року російські війська здійснили один з найбільших за останній час комбінованих повітряних ударів по території України. За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, напад включав запуск балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, що розташований в Астраханській області Росії. Цей удар став частиною масштабної операції, в ході якої, згідно з повідомленням ПС ЗСУ, було виявлено та супроводжено 278 повітряних цілей, серед яких — 36 ракет різних типів, а також 242 безпілотники та інші засоби повітряного нападу.

Українські сили протиповітряної оборони продовжують активно знижувати ефективність ворожих атак, зокрема перехоплюючи частину ракет і безпілотників до того, як вони досягли своїх цілей. Однак, масштаби атаки, а також використання різних типів боєприпасів свідчать про високий рівень організації та синхронізації дій агресора, який продовжує ескалацію війни. Паралельно із цим російські війська також застосовують ракетні удари для психологічного тиску на цивільне населення України, що залишає безпорадними навіть найбільш захищені райони.

Силам протиповітряної оборони вдалося знищити 244 повітряні цілі. Основним напрямком удару стала Київська область. Під атакою перебували об’єкти критичної інфраструктури. Водночас зафіксовано влучання на 19 локаціях, що свідчить про значну інтенсивність обстрілу.

У Повітряних силах підтвердили застосування однієї балістичної ракети середньої дальності. Запуск було здійснено о 23:47. Повітряна ціль рухалася по балістичній траєкторії зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину.

Відомо, що на полігоні Капустин Яр базується ракетний комплекс «Орєшнік». Водночас у Повітряному командуванні «Захід» зазначили, що точний тип ракети буде встановлено після детального вивчення всіх її елементів.

Українські військові наголошують: попри надскладні умови та масованість атаки, система ППО продемонструвала високу ефективність, запобігши значно більшим руйнуванням і жертвам серед цивільного населення.

Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) 12 січня 2026 року оголосив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару, визнавши його винним у проханні та одержанні неправомірної вигоди у розмірі 10 тисяч доларів США. Сума хабара була запропонована з метою ухвалення пом’якшувального вироку у справі про смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Згідно з рішенням суду, Гончар, діючи за пособництва іншої особи, пропонував забезпечити покарання, яке не передбачало реального позбавлення волі винуватця ДТП, що викликало суспільний резонанс через масштабність і трагічність наслідків справи.

Розслідування встановило, що суддя використав своє службове становище для тиску на процесуальні рішення, намагаючись отримати особисту вигоду. ВАКС підкреслив, що такі дії підривають довіру до судової системи та створюють серйозну загрозу верховенству права. Судове засідання тривало кілька місяців, під час яких були детально розглянуті докази, свідчення учасників справи та записи переговорів, що підтвердили факт пропозиції і прийняття хабара.

Гончару призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі та конфіскації всього належного йому майна. Крім того, його позбавлено права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на три роки. Вирок набирає чинності через 30 днів, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Розслідування здійснювалось детективами НАБУ спільно з УСБУ та ДСР Нацполіції за процесуального керівництва прокурорів САП.

Кіровоградський окружний адміністративний суд 26 грудня 2025 року ухвалив рішення на користь Державної податкової служби, відмовивши фізичній особі-підприємцю Марку Іванцю у задоволенні позову про скасування штрафних санкцій. Загальна сума фінансових стягнень склала 661 973 гривні. Підставою для звернення до суду стали результати податкової перевірки, яка стосувалася торгівлі технікою Apple у магазині мережі «YABLUKA».

Контрольні заходи проводило Головне управління ДПС у Рівненській області у період з 18 по 24 жовтня 2024 року. Під час перевірки податківці зафіксували суттєві порушення вимог податкового законодавства. Зокрема, було встановлено відсутність належного обліку товарних запасів на суму 659 933 гривні, а також ненадання підприємцем первинних бухгалтерських документів, які підтверджують походження та рух товару.

ФОП Іванець оскаржував штраф, стверджуючи, що перевірка проводилася з порушеннями, а товар належав іншим суб’єктам. Суддя Ольга Кравчук, посилаючись на Податковий кодекс та практику Верховного Суду, визнала перевірку законною. Суд зазначив, що підприємець не надав документи на початку перевірки та не довів наявність обліку.

У рішенні йдеться: “Висновки фактичної перевірки підтверджені належними та допустимими доказами, що виключає підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення”.

Ця справа демонструє, що навіть при формально активній діяльності ФОП може опинитися перед великими фінансовими ризиками через порушення правил обліку та документування товарів.

Польща офіційно підтвердила, що тимчасовий захист для громадян України, наданий через російське вторгнення, діятиме до 4 березня 2026 року. Цей захист, який було введено на тлі війни, дозволяє українцям перебувати в Польщі на спеціальних умовах, зокрема отримувати доступ до медичних послуг, освіти та інших соціальних переваг. Після 4 березня 2026 року умови перебування для власників статусу PESEL UKR поступово зміняться, і вони будуть приведені до загальних правил для іноземців, що проживають у Польщі.

Згідно з інформацією, яку повідомило видання Visit Ukraine, після закінчення дії спеціального закону українці, які перебувають на території Польщі за статусом тимчасового захисту, зможуть залишатися в країні лише за загальними підставами, аналогічно громадянам інших третіх країн. Це означає, що для продовження перебування українці будуть змушені виконувати вимоги для іноземців, включаючи отримання відповідних дозволів на проживання та роботу.

Одним із ключових варіантів стане отримання дозволу на тимчасове проживання, відомого як карта побуту. Після 30 вересня 2025 року українці зможуть подати заяву на тимчасове проживання лише один раз. Також планується запровадження спеціальної карти CUKR, яка дозволятиме легально проживати в Польщі до трьох років і буде орієнтована саме на українців зі статусом UKR.

Ще одним надійним варіантом для тих, хто планує довгострокове проживання, є статус довгострокового резидента Європейського Союзу. Для його отримання необхідно мати щонайменше п’ять років легального перебування в Польщі, стабільний дохід протягом мінімум трьох років та знання польської мови не нижче рівня B1. Попит на цей статус серед українців уже зростає, що свідчить про його привабливість для інтеграції в польське суспільство.

Крім того, українці зможуть легалізувати своє перебування через стандартні підстави, зокрема працевлаштування або ведення бізнесу, навчання у польських закладах освіти, возз’єднання сім’ї або гуманітарні причини. Кожен із цих варіантів має власні вимоги, але дозволяє зберегти безперервність легального проживання після завершення тимчасового захисту.

Експерти радять українцям заздалегідь визначитися з підставою для подальшого перебування в Польщі, щоб уникнути проблем з документами після березня 2026 року.

На польсько-українському кордоні правоохоронні органи виявили одразу два транспортні засоби, що перебували в міжнародному розшуку. Йдеться про викрадений у Польщі екскаватор, а також легковий автомобіль марки Lexus, який розшукували правоохоронні служби Іспанії. Обидва випадки стали результатом перевірок, проведених під час перетину кордону, і вкотре підтвердили ефективність міжнародної співпраці у боротьбі з транскордонною злочинністю.

Як повідомили польські прикордонники, 9 січня на пункті пропуску «Корчова – Краківець» під час спроби виїзду з Польщі було зупинено вантажівку з напівпричепом. За кермом перебував 35-річний громадянин України. Під час огляду з’ясувалося, що транспортний засіб перевозив кілька одиниць будівельної техніки, серед яких був екскаватор, внесений до бази даних як викрадений на території Польщі.

Під час перевірки законності походження одного з екскаваторів з’ясувалося, що машина перебуває в розшуку польською владою. За даними правоохоронців, екскаватор вартістю близько 160 тисяч злотих був викрадений на території Польщі понад дев’ять років тому. Техніку вилучили, а водія допитали в межах слідчих дій. Розслідування триває.

Крім того, ще один випадок викриття викраденого транспорту стався 8 січня у Дембіці. Співробітники прикордонної служби в Медиці спільно з місцевою поліцією під час перевірки автомобіля Lexus RX 450h виявили ознаки підробки ідентифікаційних номерів.

Після встановлення фактичного реєстраційного номера з’ясувалося, що автомобіль, орієнтовною вартістю близько 100 тисяч злотих, був втрачений на території Іспанії та перебуває в розшуку іспанських правоохоронних органів. Авто вилучили, обставини його переміщення та походження з’ясовуються.

Польські правоохоронці зазначають, що контроль за викраденими транспортними засобами на кордоні залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, зокрема в межах міжнародної співпраці.

Дефіцит вітаміну Е часто не привертає увагу, хоча це може бути серйозною проблемою для здоров’я. Незважаючи на його важливість у роботі імунної, нервової та серцево-судинної систем, рівень цього вітаміну рідко перевіряється під час стандартних медичних обстежень. Вітамін Е є потужним антиоксидантом, здатним захищати клітини організму від ушкодження вільними радикалами — шкідливими молекулами, які можуть спричиняти серйозні захворювання. У нормі цей вітамін допомагає підтримувати здоров'я шкіри, очей і судин, знижує запальні процеси та підвищує ефективність імунної відповіді.

Недостатність вітаміну Е здатна викликати низку серйозних проблем, хоча перші ознаки дефіциту можуть бути незначними або проявлятися поступово. Дефіцит цього вітаміну часто призводить до ослаблення імунної системи, що збільшує вразливість організму до інфекцій. Порушення у функціонуванні нервової системи також є типовим наслідком: можуть виникати проблеми з координацією, слабкість у м'язах, порушення зору. Вітамін Е також важливий для нормальної роботи серцево-судинної системи, і його брак може спровокувати підвищення ризику розвитку атеросклерозу і серцевих захворювань.

Фахівці Cleveland Clinic зазначають, що нестача вітаміну Е може серйозно впливати на нервову систему. Серед найбільш поширених проявів — м’язова слабкість, порушення координації рухів, оніміння кінцівок, підвищена втомлюваність і сповільнення рефлексів. У тяжких випадках можливі серйозні ускладнення, зокрема порушення зору аж до розвитку сліпоти.

Також дефіцит цього вітаміну може призводити до ослаблення імунної відповіді, через що організм гірше протистоїть інфекціям. Додатковими ознаками можуть бути гемолітична анемія та загальне зниження витривалості. Медики наголошують: якщо такі симптоми зберігаються тривалий час, зволікання з обстеженням може мати серйозні наслідки.

Основною причиною нестачі вітаміну Е часто є порушення засвоєння жирів. Це може бути пов’язано із захворюваннями печінки, підшлункової залози, кістозним фіброзом або хронічними запальними хворобами кишківника, зокрема целіакією чи хворобою Крона. В окремих випадках проблема виникає навіть без серйозних діагнозів — через тривалу дієту з низьким вмістом жирів.

Особливо вразливою групою залишаються новонароджені, передусім недоношені діти, які отримують мінімальну кількість вітаміну Е ще під час внутрішньоутробного розвитку. Надалі цей ризик знижується завдяки грудному вигодовуванню або адаптованим сумішам. У дорослому віці ключовим фактором ризику залишається харчування: без достатньої кількості жирів вітамін Е просто не засвоюється.

Медики підкреслюють, що дефіцит вітаміну Е може тривалий час не мати яскравих симптомів, але водночас поступово підточувати роботу життєво важливих систем. Саме тому регулярні обстеження та збалансований раціон є критично важливими для збереження здоров’я.

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Григорій Шабрацький, який нині здійснює правосуддя у Таращанському районному суді Київської області, опинився під пильною увагою через низку фактів, виявлених під час аналізу його майнових декларацій. За оцінкою Громадської ради доброчесності, зафіксовані невідповідності можуть свідчити про проблеми з дотриманням стандартів прозорості та етичної поведінки, що є ключовими критеріями для судді апеляційної інстанції.

Одним із найбільш обговорюваних моментів стала інформація про квартиру в Луганську площею 70,5 квадратного метра. Вперше цей об’єкт нерухомості з’явився в декларації кандидата лише у 2019 році, хоча, за наявними даними, право користування або інший майновий зв’язок із ним виник ще у 2012 році. Така значна часовa різниця між фактичним набуттям права та його відображенням у деклараційних документах стала підставою для запитань з боку громадськості.

У 2019 році Шабрацький придбав автомобіль Nissan Rogue 2014 року за 230 тис. гривень, що значно нижче ринкової вартості — 480–560 тис. грн. Суддя пояснив це тим, що авто було після ДТП зі США та потребувало ремонту, однак документального підтвердження не надав. ГРД розглядає це як можливе заниження вартості для приховування реальних витрат.

У 2020 році дружина кандидата купила квартиру в Скадовську (63,3 м²) за 385 тис. грн, що значно нижче ринкових цін 700–800 тис. грн. За словами Шабрацького, покупка була здійснена за рахунок спільних заощаджень, виплат по вагітності та недорогого ремонту. ГРД прийняла пояснення, але рекомендує врахувати його при оцінці кандидата.

Крім того, суддя систематично не декларував залишки на банківських рахунках, маючи при цьому готівкові заощадження. Пояснення про нульові залишки та кредитні ліміти ГРД визнала недостатніми. Також викликало питання, що батько кандидата у 2008 році отримав будинок у Луганській області за рішенням суду, що потребує додаткових пояснень для виключення впливу статусу сина-судді.

Згідно з декларацією доброчесності за 2022 рік, Шабрацький та його дружина неодноразово відвідували тимчасово окупований Луганськ у 2015–2016 роках через територію РФ.

ГРД рекомендує врахувати ці обставини під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду. Остаточне рішення щодо кандидатури ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.

За двох народних депутатів від парламентської фракції партії «Слуга народу» — Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова, яких правоохоронні органи підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді, було внесено заставу на загальну суму близько 36,7 мільйона гривень. Грошові кошти сплатили адвокат та кілька фізичних осіб, що стало відомо з матеріалів, на які посилаються журналісти-розслідувачі.

За інформацією проєкту «Схеми» («Радіо Свобода») з посиланням на джерела у правоохоронних структурах, 8 січня частину застави у розмірі 16,6 мільйона гривень за народну депутатку Ольгу Савченко вніс один із її захисників — адвокат Ігор Фомін. Саме такий розмір застави раніше визначив Вищий антикорупційний суд у межах обраного запобіжного заходу. Суд, ухвалюючи рішення, враховував тяжкість інкримінованих діянь, можливі ризики впливу на хід слідства, а також фінансовий стан підозрюваної.

У коментарі журналістам адвокат зазначив, що частина внесених коштів є його особистими, а ще частину довелося позичити через значний розмір застави. За його словами, після цього сторони обвинувачення та захисту продовжать роботу в межах досудового розслідування.

Того ж дня заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб. Суми окремих платежів коливалися від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень, а загальний розмір застави склав майже 20 мільйонів гривень.

Нагадаємо, 27 грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття корупційної мережі у Верховній Раді. За даними слідства, правоохоронці діяли під прикриттям, а учасники схеми отримували від 2 до 20 тисяч доларів США за підтримку або блокування окремих законопроєктів. Уже 29 грудня підозри у отриманні хабарів було вручено п’ятьом народним депутатам.

У САП повідомляли, що лише за листопад–грудень 2025 року один з учасників групи отримав понад 145 тисяч доларів для подальшого розподілу між колегами. Передача коштів, за версією слідства, відбувалася регулярно — кожного першого четверга нового місяця за підсумками роботи у попередньому.

1 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура поінформувала, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застав для всіх п’ятьох підозрюваних депутатів. Зокрема, Юрію Кісєлю та Ігорю Негулевському було призначено застави у 40 та 30 мільйонів гривень відповідно. Євгену Пивоварову та Михайлу Лабі визначили застави по 20 мільйонів гривень, а Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

Окрім фінансових зобов’язань, на всіх підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронних браслетів. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а самі народні депутати та їхні захисники публічних коментарів не надавали.