Фортифікаційні споруди Святогірської громади: стратегічний захист чи політичний конфлікт?

У часи, коли країна переживає важкі випробування, важливість підтримки вітчизняних виробників стає ще більш очевидною. Однак не всі бренди відповідають вимогам ринку, намагаючись знайти баланс між підтримкою національного виробника та задоволенням потреб споживачів. Одним з таких прикладів є бренд J’amemme, заснований Юлією Ярмолюк. Під час війни цей бренд пропонує своїм клієнтам продукцію, ціна якої явно завищена порівняно з аналогічними товарами на міжнародних торгових платформах.

За даними видання 360ua.news, вартість продукції бренду J’amemme, що продається в Україні за 1 300 євро, значно перевищує ціну тих самих товарів на китайських або українських онлайн-майданчиках, де їх можна придбати всього за 20 євро. Ця ситуація викликає занепокоєння у багатьох споживачів, адже в умовах війни питання ціни і доступності стає особливо важливим для багатьох громадян.

Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

Зарема, в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.

За інформацією з антишахрайського проєкту «190», заступник керівника Київської обласної прокуратури Дмитро Сітар разом із родиною володіє значним нерухомим майном у столиці, а також має чималий автопарк і готівкові заощадження. Більшість активів, серед яких кілька квартир у Києві, зареєстровані на його дружину, Аліну Мотузкову. Ці факти стали предметом детального розслідування, яке викликало значну увагу серед громадськості.

Дмитро Сітар працює в органах прокуратури з 2014 року, і за цей час здобув значну кар'єрну сходинку. З липня 2025 року він обіймає посаду заступника керівника Київської обласної прокуратури. Раніше Сітар працював першим заступником керівника Печерської окружної прокуратури, що свідчить про його впливовість у правоохоронній системі.

Більшість нерухомості зазначена на дружину: кілька квартир у Києві (зокрема квартира 53,24 м², квартира 82,6 м² та обʼєкт незавершеного будівництва 40,52 м²). Сітар вказує, що проживає в одній із квартир дружини. Минулого року він отримав понад 1,2 млн грн зарплати та 2,5 млн грн доходу від відчуження нерухомого майна; дружина задекларувала доходи від підприємницької діяльності та понад 2 млн грн відчуження нерухомості. За підсумками розслідування, готівкові запаси подружжя та гривневі накопичення, як заявлено в деклараціях, перевищують 9 млн грн.

Щодо транспорту: сімейний автопарк включає Mitsubishi Pajero (2006), який Сітар продав тестю, і Nissan X-Trail 2021 року, який, за даними розслідування, був подарований дружині її батьком.

Розслідування також наголошує на попередній роботі Сітара помічником народного депутата Сергія Мошака і на зближенні з нинішнім керівництвом прокуратури — зокрема з Дмитром Прокудіним, який у липні 2025 року став головою Київської обласної прокуратури.

Родина Олега Трофіменка, 40-річного полковника Держприкордонслужби, несподівано стала власницею елітної нерухомості, земельних ділянок та розкішного автопарку на суму понад 13 мільйонів гривень. Всі ці активи, незважаючи на офіційно задекларовані скромні доходи сім'ї, суттєво суперечать інформації, поданій в деклараціях посадовця. Частина цих цінних предметів не відображена в офіційних документах, однак встановлено, що вони знаходяться в безпосередній близькості до найближчих родичів та дружини Трофіменка.

Журналісти дослідницького проекту Absolution виявили значну невідповідність між стильним життям полковника та його фінансовими звітами, що створює серйозні питання щодо прозорості його доходів та витрат. Найбільш примітним фактом є наявність простору для розкоші, яку родина Трофіменка зуміла забезпечити для себе, не маючи відповідного відображення в деклараціях. Однією з головних знахідок стала просторна дворівнева квартира в елітному житловому комплексі «Медовий» у Києві, загальна площа якої складає 143 квадратні метри. Офіційно в декларації Трофіменка зазначено лише паркомісце вартістю кілька сотень тисяч гривень, однак його родина фактично мешкає в розкішному житлі, яке на порядок дорожче.

Ще більш вражаюче — придбання батьком полковника, 72-річним пенсіонером МВС Володимиром Трофіменком, майже 13 соток землі у селі Нові Безрадичі — одному з найдорожчих передмість столиці. Формальна ціна — 57 тисяч гривень, хоча ринкова — у десятки разів більша. У 2024 році Трофіменко отримав дозвіл на будівництво садового будинку площею понад 200 м², але йдеться про котедж у закритому містечку «Друзі», де ціни стартують від 6,5 млн грн.

Зміни в автопарку теж вражають. Від скромного Volkswagen Polo до низки преміальних авто:

Toyota Highlander (2022)

Skoda Superb (2024)

Skoda Octavia (2020)

Toyota Camry (2023)

Загалом — понад 4 млн грн. Додатково родина користувалася Audi E-Tron S за понад 60 тисяч доларів, оформленою на бізнесмена, пов’язаного з тещею.

Олег Трофіменко служить у прикордонних військах понад два десятиліття: від застави «Малнів» до Донецького аеропорту та керівництва 7-м Карпатським загоном. Але кар’єрний шлях не пояснює раптове збагачення родини. Доходи пенсіонерів-батьків та нова робота дружини у компанії «Бубібо», пов’язаній із забудовниками того ж котеджного містечка, викликають нові запитання.

Народна депутатка VIII скликання Тетяна Чорновол оголосила про своє рішення не повертатися до парламенту та залишити політичну діяльність, обравши шлях служби в Збройних силах України. Про своє рішення вона повідомила через соціальні мережі, зазначивши, що ставить військову службу вище політичної кар'єри в цей складний для країни час. За її словами, служба у лавах армії для неї стала пріоритетом, адже вона відчуває, що може бути корисною саме на фронті, а не в політичних кулуарах.

Не так давно Центральна виборча комісія продовжила для Тетяни Чорновол термін подачі документів для реєстрації народною депутаткою ще на рік. За її словами, вона сама звернулася до ЦВК із проханням надати відстрочку, оскільки перебуває в зоні бойових дій та зосереджена на виконанні своїх обов'язків у ЗСУ. Це рішення вона ухвалила свідомо, чітко розуміючи, що в умовах війни її місце не в парламенті, а поряд з іншими захисниками України на фронті.

«Я прийняла рішення – продовжити службу на лінії бойового зіткнення. Петро Порошенко вже мене привітав із прийнятим рішенням, яке він глибоко поважає. Привітань від Верховного головнокомандувача я ще не отримала… Ну, зрештою, я лише командир взводу», – написала Чорновол.

Вона також подякувала ЦВК за «державницьку позицію» та засудила тих, хто ухиляється від служби, прикриваючись політичними гаслами. За словами Чорновол, своїм прикладом вона прагне показати, що обирає не парламент, а армію.

Нагадаємо, що Центральна виборча комісія визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України. Вона має зайняти місце Андрія Парубія, який загинув у Львові 30 серпня.

Одеський припортовий завод, один з найбільших і стратегічно важливих об'єктів промислової інфраструктури України, став об'єктом палких обговорень та критичних зауважень на тлі проголошеної великої приватизації. У зв'язку з оголошенням Фондом державного майна про продаж активів цього підприємства через електронний аукціон, виникають серйозні питання щодо прозорості процесу та можливих порушень у підготовці до його проведення. Висловлюються побоювання щодо можливості маніпуляцій із результатами аукціону та того, що у нього може бути «узгоджений» переможець.

До приватизаційного лоту включено понад 99,5% акцій Одеського припортового заводу, а також пакет нерухомості, що складається з 45 одиниць, загальна площа яких перевищує 285 тис. кв. м. Це включає виробничі комплекси, логістичні потужності та інші об'єкти, що відіграють важливу роль у забезпеченні економічної діяльності країни, зокрема у хімічній промисловості та виробництві добрив.

Проте в низці дописів і заяв громадських активістів ідея «великої приватизації» подається як фасадна — і, мовляв, реальний розподіл активу вже відбувся в кулуарах. Зокрема, у повідомленнях фігурує назва компанії «Кернел Холдинг S.A.», яку пов’язують із бізнесменом Андрієм Веревським: нібито компанія вже внесла гарантійний внесок у розмірі 50 млн грн, через що сам аукціон розглядають багатьма як формальність із відомим наперед переможцем. Ці твердження подаються як позиція авторів публікацій і потребують підтвердження від сторін.

У публічних заявах активістів і експертів лунає ще одна критична претензія: відсутність актуальної державної екологічної оцінки стану заводу та прилеглих територій. Зауважують, що згідно з вимогами для приватизації стратегічних об’єктів та об’єктів з потенційним впливом на довкілля, має бути проведена відповідна екологічна експертиза або оцінка — й використання застарілих висновків може ставити під сумнів законність подальших рішень. Якщо ці оцінки відсутні або не відповідають чинним вимогам, це може стати підставою для оскарження результатів аукціону в судовому порядку, наголошують правники, опитані в публікаціях.

Критики приватизації також побоюються, що у разі передачі контрольного пакета «непрозорим» структурам буде створено ризики для національної безпеки та енергетичної незалежності: ОПЗ має важливі логістичні й виробничі функції, які можуть впливати на роботу критичної інфраструктури регіону. У світі подібні ризики зазвичай ретельно оцінюються компетентними органами під час продажу стратегічних активів, але у відкритих повідомленнях громадськості критикують швидкість і непрозорість поточної процедури.

Міністерство освіти і науки України наголошує, що навчання в університетах або аспірантурі не може використовуватися як підстава для ухилення від мобілізації. Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко зазначає, що всі спроби використати освітні інститути для уникнення військової служби підлягають ретельній перевірці спільно з правоохоронними органами та Державною службою якості освіти. В рамках цієї роботи було виявлено спроби маніпуляцій з боку деяких навчальних закладів. Так, у результаті перевірки Класичного приватного університету стало відомо, що заклад намагався заднім числом внести до Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО) близько трьох тисяч аспірантів, що, безсумнівно, свідчить про спробу маніпуляцій з метою ухилення від мобілізаційних вимог.

З огляду на виявлені порушення, Міністерство освіти та науки України прийняло рішення анулювати ліцензію цього навчального закладу. Такий крок є частиною ширших заходів, спрямованих на забезпечення прозорості та відповідальності в системі освіти країни. Водночас Міністерство закликає інші навчальні установи дотримуватись законодавства і не ставати інструментами для ухилення від виконання громадянських обов’язків.

Попри це, вступна кампанія до аспірантури триває, і цього року держава виділила 7 тисяч бюджетних місць, тож кількість аспірантів очікувано зросте. Плановане впровадження єдиного державного заліку з української та іноземної мов для аспірантів поки відкладено.

Міністерство освіти підкреслює, що закон та порядок у сфері освіти та мобілізації залишаються пріоритетом, і жодна спроба використати навчання для уникнення служби не залишиться поза увагою.

8 жовтня в Україні відзначається низка важливих подій, які мають значення не тільки для професіоналів у певних сферах, а й для широкого кола громадян. Найбільше уваги привертає головне професійне свято — День юриста, яке є важливим не лише для тих, хто працює в правовій сфері, а й для всієї країни, адже правова культура є основою стабільного розвитку будь-якої держави. Це свято — чудова нагода привітати родичів, друзів та колег, що працюють юристами, наголосивши на важливості їхньої праці в забезпеченні правопорядку, справедливості та розвитку правової держави.

У цей день також згадують важливі історичні постаті та події. Наприклад, саме 8 жовтня на світ з’явилися відомі українці, які зробили великий внесок у розвиток різних галузей. Спортивна гордість України — Іван Піддубний, художник Олекса Булавицький та перекладач Лесь Герасимчук — стали символами праці, таланту та самовідданості у своїх сферах. Їхні досягнення вражають і сьогодні, адже їхні життєві історії — це приклади того, як можна змінювати світ на краще завдяки наполегливості та вмінню відстоювати свої переконання.

За церковним календарем (за новим стилем) сьогодні вшановують мученицю Пелагію Антіохійську та преподобну Таїсію; за старим стилем згадують преподобну Євфросинію Олександрійську. Віряни у цей день можуть звернутися в молитві до святої Пелагеї з проханням про порятунок близьких, які ведуть неправедний спосіб життя, про зцілення від залежностей або за мир у родині.

Народні прикмети й традиції на 8 жовтня пов’язані з підготовкою до зими. Наші предки порівнювали листя на капусті, ворожили на погоду в жовтні й звертали увагу на напрям вітру: північний віщий — до морозної зими, південний — до теплішої. Вважали, що багатий урожай горіхів обіцяє сніжний січень. У господарстві цього дня завершували підготовку до зими: лагодили й утеплювали будівлі, прибирали в хлівах, ховали вози й діставали сани; жінки ремонтували одяг і в’язали теплі речі.

За народними віруваннями 8 жовтня — не найкращий час для далеких поїздок; день радить уникати ліні та неробства. Існують також обмеження щодо поведінки: не рекомендують лихословити, пліткувати, вступати в конфлікти або необачно говорити зайве. Традиційно на цей день накладали заборону на рубку дерев, а загалом радили берегти працю й мир у родині.

Сьогодні православні віряни вшановують пам'ять святих мучеників Карпа, Папіли та Агатоніки — людей, що до останнього подиху залишалися вірними своїй християнській вірі, навіть під страхом смерті. Цей день має глибокий духовний зміст і є важливим етапом у церковному календарі, а також нерозривно пов'язаний з народними традиціями та прикметами, що передавалися з покоління в покоління. Вони не лише нагадують про подвиг святих мучеників, але й допомагали нашим предкам передбачати майбутні зміни в природі, зокрема погоду на зиму.

Святий Карп, єпископ Фіатиру, був одним із найбільших проповідників християнства серед язичників. Його діяльність привела до переслідувань, адже він не побоявся виступати проти пануючих традицій і релігій. За свою віру святий Карп був заарештований і підданий тяжким мукам, а його смерть стала важливим свідченням відданості та стійкості. Разом із ним постраждав і диякон Папіла, який не залишив свого наставника навіть у часи небезпеки. Він добровільно поділив долю свого духовного учителя, готовий йти за ним до кінця, не відрікаючись від віри.

Цей день вважався особливим у народному календарі. Люди уникали сварок і важких розмов, адже вірили, що будь-який конфлікт може затягнутися надовго. 13 жовтня не починали нових справ — вважалося, що без Божого благословення вони приречені на невдачу. Дівчатам не радили відмовляти сватам, бо це могло накликати самотність.

Важливе місце займали спостереження за природою. Погода цього дня підказувала, якою буде зима. Якщо віяв південний вітер — чекали теплої зими, а сильні пориви віщували вітряну пору. Осінній дощ означав затяжну осінь, а перший сніг — наближення ранньої та холодної зими. Опале з берези листя без залишку свідчило, що холод прийде швидко.

Для багатьох цей день — не лише спомин про мучеників віри, але й місток між духовністю та народною мудрістю. У цих звичаях закодована повага до природи, часу і людських вчинків.