Фото окривавленого лікаря Охмадіт виявилося постановочним

Згідно з розслідуванням міжнародного детективного бюро Absolution, на високому рівні в Національній поліції України виникли серйозні корупційні схеми, що включають примусове виведення грошей з осіб, які ухиляються від мобілізації, та зі СЗЧ (суб’єктів, що підлягають адміністративним стягненням). Зокрема, начальник департаменту превентивної діяльності, Максим Ахрамєєв, ймовірно, організовує систематичне збирання коштів від своїх підлеглих за «відпуск» осіб, яких поліція разом із ТЦК (територіальними центрами комплектування) виявляє на вулицях під час рейдів.

Як зазначають джерела, сума «відкупу» залежить від регіону і може коливатися від 5 до 10 тисяч гривень за одну особу. Це свідчить про те, що корупційна схема охоплює значну кількість людей і набуває масштабів, що виходять за межі окремих областей. Гроші, отримані від "відпущених" ухилянтів, частково передаються до департаменту превентивної діяльності, що розташований у Києві. Цей процес координується керівниками місцевих підрозділів, які збирають кошти та централізовано передають їх на вищі рівні.

Також зазначається, що області, які «приносять більше грошей», отримують бензин і нові автомобілі, а ті, хто не виконує план, змушені заправляти авто за власний рахунок. У маленьких районах, наприклад, групам видають лише 20 літрів пального на місяць через невиконання показників.

За даними джерел, останнім часом відзначаються випадки, коли бандити разом із поліцією ходять по місту, що створює обґрунтовані підозри в існуванні подібної схеми.

Максим Ахрамєєв працює в поліції з 2015 року. Починав як інспектор патрульної служби в Києві, потім очолював управління патрульної поліції в Миколаєві, з 2017 року був помічником начальника ГУНП в Миколаївській області та заступником керівника. Пізніше обіймав посаду т.в.о. заступника начальника поліції Полтавщини.

Державна екологічна інспекція Столичного округу оперативно відреагувала на численні звернення мешканців Києва, які звернули увагу на незвичне забарвлення води в Русанівському каналі. Жителі столиці повідомляли про появу води з синьо-зеленим відтінком, що викликало побоювання щодо забруднення водного ресурсу. З огляду на зростаючі занепокоєння серед киян, екологи негайно здійснили обстеження та відібрали проби поверхневих вод для детального аналізу.

Для визначення складу та властивостей води були проведені дослідження у спеціалізованому відділі інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Столичного округу. Попередні результати показали, що синьо-зелений колір води може бути наслідком активного розвитку водоростей, зокрема синьо-зелених водоростей, які часто з'являються в умовах високої температури та підвищеного рівня поживних речовин у воді.

З’ясувалося, що у каналі розташована металева труба, частково занурена у воду. Вона належить підприємству, яке раніше використовувало її для забору води, але зараз труба не експлуатується.

Щодо зміни кольору води, експерти зазначили, що синьо-зелене забарвлення має природне походження. Це результат процесів розкладання органічних залишків — водоростей та очерету, які залишилися після розчищення каналу.

Результати аналізів показали незначне перевищення гранично допустимої концентрації за показником хімічного споживання кисню — у 1,1 раза. Це свідчить про підвищений вміст органічних речовин, однак небезпечного забруднення не зафіксовано.

Екологи запевнили, що ситуація під контролем, а подібні природні зміни води не становлять загрози для мешканців.

У 2024 році родина заступниці керівника Державної податкової служби у Тернополі Марії Мельник продемонструвала вражаючий фінансовий приріст, що викликає певні запитання щодо джерел цього достатку. Чоловік Марії Мельник став власником розкішного автомобіля Mercedes-Benz GLE 450D, ціна якого перевищує 5 мільйонів гривень. Цей покупок стає ще більш цікавим на фоні тих об'єктів нерухомості, які фігурують у деклараціях посадовиці.

Документи свідчать, що родина Мельник володіє значною кількістю нерухомості, яка охоплює як житлові, так і комерційні об'єкти по всій Україні. Власність родини включає квартири в таких містах, як Тернопіль, Львів, Вінниця, Київ і Могилів-Подільський. Це свідчить про не лише широкий географічний спектр, а й можливість фінансувати такі придбання на рівні, який не завжди співвідноситься з офіційними доходами.

Крім квартир, у декларації вказані два житлові будинки — у селах Васильків (Тернопільщина) та Попелюхи (Вінниччина), а також магазин площею 109 кв. м у Могилеві-Подільському, який чоловік Мельник придбав ще у 2008 році.

Родина володіє щонайменше чотирма великими земельними ділянками — двома у Тернопільській області (по 2,5 га кожна) та двома у Вінницькій області (понад 2 га кожна). Частину з них придбано ще у 2005–2009 роках за символічні 35–89 тисяч гривень.

Найгучнішою покупкою 2024 року став Mercedes-Benz GLE 450D — преміальний кросовер, який чоловік Марії Мельник придбав за понад 5,1 мільйона гривень. Для цього він узяв кредит у «Ощадбанку» на суму 2,9 мільйона гривень.Цікаво, що родина продала свій попередній автомобіль Hyundai Santa Fe 2017 року за 1,3 млн грн — хоча ринкова ціна таких авто нині коливається у межах 600–900 тисяч, що може свідчити про завищену оцінку.

За 2024 рік Марія Мельник задекларувала зарплату у 553 тисяч гривень і ще 35 тисяч від оренди майна. Її чоловік вказав 5,4 млн грн доходу від підприємницької діяльності, 44 тисячі пенсії та 1,3 млн грн від продажу рухомого майна.Подружжя також тримає чималі суми готівкою — Мельник має 540 тис. грн, а її чоловік — 2,6 млн грн. Обоє також задекларували по 89 тисяч гривень на банківських рахунках.

Попри офіційні доходи, рівень майнового стану родини Мельник викликає запитання — особливо у контексті купівлі дорогого автомобіля, квартир у новобудовах Києва та Львова й володіння великою кількістю землі.Експерти зазначають, що подібні декларації демонструють системну проблему непрозорості в податкових органах — коли рівень життя посадовців не відповідає офіційним доходам.

Народний депутат від партії «Слуга народу» Олександр Горенюк оприлюднив інформацію про своє майно, вказавши у декларації про проживання в будинку площею 451,5 квадратного метра, розташованому в селі Підгірці під Києвом. Це стало об'єктом пильної уваги журналіста Василя Крутчака, який звернув увагу на деталі декларації, зокрема на факти, що стосуються власності цього об'єкта нерухомості.

Згідно з поданими документами, хоча Горенюк фактично проживає в цьому будинку, він не є його офіційним власником. Власницею нерухомості вказана 83-річна Катерина Солоненко, яка є бабусею нардепа. В декларації зазначено, що саме вона «надала будинок у користування» своєму онуку. Така ситуація викликала неоднозначні реакції у суспільстві, адже, хоча законодавчо це не є порушенням, питання щодо джерел фінансування та можливості придбання такого майна залишається відкритим.

Це не єдине майно, яким користується депутат, але яке оформлене на старших членів родини. У декларації Горенюка також вказано, що він їздить на електрокросовері Hyundai Ioniq 5. Сам нардеп пояснює, що авто належить його батькові. Водночас, як стверджує журналіст, автомобіль був придбаний 11 червня 2025 року й оформлений не на батька, а на матір депутата, Ольгу Горенюк.

Електричний Hyundai Ioniq 5 — це сучасна дороговартісна модель, яку на українському ринку продають як технологічний кросовер із преміальними опціями; вартість нових авто цієї лінійки у 2024–2025 роках стартувала від еквіваленту приблизно 2,3–2,9 млн грн залежно від комплектації, повного приводу та батареї. Це ставить додаткові питання щодо реального рівня доходів родини депутата й походження коштів на такий транспорт.

Ситуація з будинком у Підгірцях схожа на класику е-декларацій українських політиків: дорога нерухомість записується на літніх родичів, а сам посадовець офіційно лише «користується» майном. Такий механізм формально дозволяє не показувати актив як власність чиновника, але фактично забезпечує йому доступ до елітного житла під Києвом.

Поєднання великого котеджу під столицею і нового електромобіля, оформлених на батьків і бабусю, виглядає як спроба мінімізувати репутаційні й антикорупційні ризики для чинного депутата монобільшості. Особливо з огляду на те, що питання походження статків родичів регулярно стає предметом уваги НАЗК та антикорупційних органів.

Наразі сам Горенюк публічно не пояснив, за які саме кошти 83-річна одеситка змогла дозволити собі нерухомість площею понад 450 квадратів у Підгірцях — селі, яке вважається однією з «котеджних спальних зон» для заможних мешканців Києва. Публічної реакції на сумніви щодо оформлення Hyundai Ioniq 5 також не надано.

Співробітники Державного бюро розслідувань та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції здійснили важливу операцію, під час якої було викрито керівницю одного з підрозділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, що охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області, у незаконному збагаченні. Як повідомляє ДБР, правоохоронці провели обшук у квартирі посадовиці та виявили велику кількість незадекларованих грошових коштів — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро. Ці кошти були вилучені як речові докази в межах розслідування кримінальної справи.

За даними правоохоронців, жінка організувала схему, через яку незаконно отримувала значні суми коштів від бізнесменів та підприємств, що мали справу з екологічними перевірками та контрольними заходами. Враховуючи масштаби злочину, фігурантка справи отримала величезні прибутки від здійснення своїх службових обов'язків, використовуючи своє службове становище для вимагання хабарів і підкупу.

За інформацією видання «ВИЙ», йдеться про Лілію Чигрикову — керівницю одного з відділів Держекоінспекції Придніпровського округу.

На цей момент суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень.

Слідство перевіряє можливу причетність інших посадових осіб інспекції до незаконного збагачення та отримання хабарів за «непомічені» екологічні порушення.

ДБР наголошує, що боротьба з корупцією серед державних службовців залишається одним із ключових напрямів роботи бюро, особливо у сферах, де корупційні зловживання безпосередньо впливають на екологічну безпеку та економічну стабільність держави.

На Київщині жінка стала черговою жертвою кібершахраїв, які діяли через популярний месенджер Telegram. Зловмисники переконали її інвестувати у нібито прибуткову криптовалютну програму, обіцяючи значне зростання доходів за короткий час. Потерпіла перерахувала 25 тисяч гривень на банківську картку, відкриту в «ПриватБанку», однак жодного прибутку не отримала. Про це йдеться у рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області, оприлюдненому 22 жовтня 2025 року.

Слідство встановило, що у червні 2024 року жінка познайомилася в соціальній мережі з невідомими особами, які представилися консультантами з інвестицій. Вони запропонували їй можливість заробити «без ризику», вклавши кошти у криптовалюту. Маніпулюючи емоціями та демонструючи фальшиві скріншоти прибутків інших «інвесторів», шахраї переконали її зробити переказ на зазначену ними банківську картку.

2 червня 2024 року жінка перерахувала 25 тисяч гривень на рахунок невідомого чоловіка — клієнта «ПриватБанку». За умовами обманної схеми їй повідомили, що кошти нібито будуть зараховані на баланс та доступні для виведення, а жодних додаткових оплат не потрібно.

Після здійснення переказу зв’язок із «представниками інвестиційного проєкту» зник, а вкладені кошти так і не повернулися. Згодом жінка звернулася до суду, вимагаючи відшкодування збитків.

Суд, проаналізувавши матеріали справи та документи від «ПриватБанку», встановив, що між сторонами не існувало жодних договірних відносин, які б виправдовували перерахування грошей.

У рішенні суду зазначено:«Проаналізувавши норми чинного законодавства України та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки не встановлено жодних договірних правовідносин між сторонами».

Таким чином, суд постановив стягнути з чоловіка, на чий рахунок були перераховані гроші, 25 тисяч гривень на користь потерпілої.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть через відомі месенджери громадяни можуть стати жертвами шахрайських схем, особливо коли йдеться про «швидкі заробітки» на криптовалютах.

Державна аудиторська служба України завершила детальну перевірку діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період керівництва Володимира Кудрицького і зафіксувала численні фінансові порушення, що мають значні наслідки для державного бюджету. За підсумками ревізії встановлено факти нарахування безпідставних премій керівництву, завищення кошторисів на виконання робіт, а також укладення сумнівних контрактів з ризиком нанесення шкоди державним інтересам.

Аудитори також виявили порушення у веденні фінансової та управлінської звітності, що ускладнює прозорий контроль за використанням коштів і створює ризики для стабільного функціонування енергетичної компанії. Матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для подальшого реагування та встановлення юридичної відповідальності осіб, причетних до порушень.

Одним із головних порушень стало нарахування премій керівництву та співробітникам компанії у період, коли «Укренерго» зазнавало значних збитків. У 2020 році збитки підприємства становили 27,5 млрд грн, проте керівництво ухвалило рішення виплатити річні премії на 203,5 млн грн. У 2021 році ця сума зросла до 390,1 млн грн, хоча компанія знову мала мінус у звітності.

Держаудитслужба зазначила, що такі виплати суперечили колективному договору, який дозволяє преміювання лише за виконання ключових показників ефективності.

Аудит також виявив завищення вартості робіт під час будівництва лінії електропередач Західноукраїнська – Богородчани. Компанія-підрядник ТОВ «Центрбуд» штучно збільшила обсяги використаного кабелю на понад 20 км, що призвело до переплати у 1,28 млн грн. Крім того, завищення витрат виявили під час облицювання фасадів — перевитрата плитки на 26,65 м² коштувала державі ще 536 тис. грн.

Окрему увагу аудитори приділили восьми договорам, укладеним без достатнього обґрунтування за переговорною процедурою. Їх загальна вартість — понад 15 млн грн. Йшлося про створення резервної системи диспетчерських команд, яка так і не була запущена.

У звіті зазначено, що відповідальність за ці порушення лежить на тодішньому голові правління Володимирі Кудрицькому, який не забезпечив контроль за дотриманням фінансової дисципліни.

Аудитори також зафіксували:– безконтрольну дебіторську заборгованість ДП «Енергоринок» на 1,67 млрд грн;– завищення показників амортизації та знецінення активів;– виплати компанії «Укренерго Цифрові рішення» на суму 34 млн грн, частина яких, за даними Пенсійного фонду, була здійснена людям без офіційного працевлаштування.

У підсумку аудитори констатували, що «керівництвом не забезпечено належного контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства», що призвело до викривлення звітності та ризику втрати державних активів.

Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.

Федеральне бюро розслідувань США розглядає можливість відкриття справи, у центрі якої може опинитися один із найближчих соратників президента України Володимира Зеленського — бізнесмен і співвласник студії «Квартал 95» Тимур Міндіч. Як повідомляє видання «Українська правда» з посиланням на власні джерела, розслідування може бути пов’язане з підозрами у корупційних оборудках, що стосуються діяльності Одеського припортового заводу (ОПЗ).

За інформацією журналістів, ще до початку повномасштабного вторгнення Росії неформальний контроль над стратегічним підприємством, яке є одним із найбільших виробників аміаку та карбаміду в Україні, нібито перейшов від іншого співвласника «Кварталу 95» Сергія Шефіра до Міндіча. Саме цей факт, за попередніми даними, міг привернути увагу американських слідчих органів, які перевіряють можливу участь українських бізнесменів у фінансових махінаціях, що мають міжнародний вимір.

У квітні 2023 року НАБУ оголосило в розшук підозрюваних у розкраданні коштів на ОПЗ. Серед них — Олександр Горбуненко, який за кілька днів до початку вторгнення РФ утік до США та отримав там тимчасовий статус біженця.

Після звернення НАБУ до американської сторони у квітні 2025 року проти Горбуненка відкрили кримінальне провадження. Його затримали під час спроби вилетіти до Дубая. Українські антикорупційні органи намагалися встановити контакт із підозрюваним, щоб провести допит.

Під час спілкування Горбуненка з представниками американських правоохоронних органів пролунали питання про Тимура Міндіча. Після цього, за інформацією джерел, ФБР несподівано взяло Горбуненка під свій захист, звільнивши його від покарання. Це може свідчити про його співпрацю з американським слідством.

«Горбуненко міг бути залучений до відмивання грошей, як і інші учасники схеми ОПЗ. Тому він може бути цікавий федеральним агентам не лише у контексті Міндіча, але й інших впливових фігурантів фінансових схем», — зазначив один із представників українських правоохоронних органів.

Якщо інформація підтвердиться, Міндіч може стати ключовою ланкою у міжнародному розслідуванні щодо відмивання коштів через державні активи України.