Футболіст “Шахтара” Петряк розповів чому не розриває контракт із клубом

На Харківщині поліція оголосила про розшук потерпілих від дій працівниці моргу, яку підозрюють у викраденні особистих речей загиблих українських військових. Інцидент став відомий у квітні 2025 року, коли правоохоронці викрили жінку, що працювала в морзі Чугуївського району. За попередніми даними слідства, вона зловживала своїм службовим становищем та привласнювала золоті прикраси й інші цінні речі, які належали полеглим захисникам України.

Замість того, щоб вшанувати пам’ять героїв, які віддали своє життя за країну, працівниця моргу вчинила цинічну наругу, збагачуючись на чужому горі. Правоохоронці, які працюють над справою, відзначають, що це не просто кримінальний злочин, а глибоке моральне падіння особи, що мала доступ до останків загиблих.

Наразі слідчі встановлюють усіх можливих потерпілих, оскільки кількість випадків може бути більшою, ніж відомо на цей момент. Поліція закликає сім’ї загиблих військовослужбовців, які виявили зникнення особистих речей чи ювелірних виробів після передачі тіл, звертатися до правоохоронців.

Для контактів надано телефони Куп’янського районного відділу поліції:– відділ кримінальної поліції: 099 036 54 52– чергова частина Куп’янського РВП: 050 401 52 82

Правоохоронці наголошують, що кожне звернення буде опрацьоване, аби відновити справедливість та притягнути винних до відповідальності за зраду людяності та пам’яті полеглих героїв.

Підвищений артеріальний тиск є однією з найбільш поширених проблем сучасного суспільства, і часто він виникає непомітно. Стрес, поганий сон, надмірне споживання солі чи навіть активні фізичні навантаження можуть стати провокаторами підвищення тиску. Багато людей, коли стикаються з цим, одразу прагнуть звернутись до медикаментів. Однак перш ніж вдаватися до лікарських засобів, варто спробувати прості, але ефективні природні методи, які можуть не лише знизити тиск, але й допомогти підтримувати його в нормі.

Одним з найефективніших і простих способів нормалізації артеріального тиску є глибоке дихання. Стрес і нервове напруження — часті супутники високого тиску, і саме дихальні техніки здатні зменшити його рівень. Кілька хвилин повільного і глибокого дихання можуть значно знизити як систолічний, так і діастолічний тиск. Це не тільки допомагає заспокоїти нервову систему, але й сприяє нормалізації серцебиття. Потрібно лише зробити серію з 8–10 глибоких вдихів і видихів, концентруючи увагу на диханні.

Скоротіть сіль, пийте достатньо водиНадлишок натрію затримує рідину й підвищує тиск; зменшення споживання солі — одна з найбільш ефективних дієвих змін. Слід також пити воду в помірній кількості, аби підтримувати баланс електролітів. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує обмежити сіль до ~5 г на добу.

Рухайтеся щодня — 30 хвилин достатньоАеробні навантаження (швидка ходьба, плавання, їзда на велосипеді) по 30 хвилин більшість днів тижня знижують тиск і укріплюють серце. Загальна рекомендація — ~150 хвилин помірної активності на тиждень.

Їжте більше калію та магніюПродукти, багаті калієм (банани, шпинат, буряк, квасоля, авокадо), допомагають нейтралізувати надлишок натрію і знижують судинний тонус. Збалансована дієта — важлива складова контролю артеріального тиску.

Сон має значенняХронічний недосип і нерегулярний режим сну пов’язані з підвищеним ризиком гіпертензії. Намагайтеся лягати в один і той самий час і спати не менше ~7 годин; при підозрі на апное — звернутися до спеціаліста.

Менше кави — або заміна на зелений чайКава може тимчасово підвищувати тиск, особливо у чутливих людей, тоді як помірне вживання зеленого чаю асоціюється з користю для серця і може не мати такого ж негативного впливу. Якщо ви помічаєте, що після кави тиск росте — скоротіть порції або спробуйте зелений чай.

Контролюйте стрес і вагуЗайва вага й постійний стрес — два головні вороги артеріального тиску. Медитація, прогулянки, йога або короткі дихальні вправи знижують рівень стресових гормонів і допомагають стабілізувати тиск у довгостроковій перспективі. Комплексні програми зі зниження стресу й доказово зменшують показники артеріального тиску.

Короткі поради на практиці • Ведіть щоденник тиску — записуйте показники вранці і ввечері.• Замінюйте сіль на прянощі (куркума, базилік, розмарин).• Починайте з невеликих змін: 10 хв дихання, 20–30 хв прогулянки, додайте порцію овочів з кожним прийомом їжі.• Якщо тиск стабільно високий або супроводжується болем у грудях, задишкою чи сильною слабкістю — негайно звертайтесь до лікаря.

Важливе застереженняЦі поради доповнюють, але не замінюють медичну допомогу. Якщо у вас вже є діагноз гіпертонії або ви приймаєте ліки, узгодьте будь-які зміни з лікарем, перш ніж коригувати лікування.

16 жовтня на 46-й позачерговій сесії Чернігівської міської ради було ухвалено рішення про перейменування одного з міських скверів на честь колишнього президента США Дональда Трампа. Сквер «Казка», що розташований у мікрорайоні Шерстянка, стане символом вшанування «видатного політичного лідера сучасності», як зазначено в документі, що був поданий на розгляд.

За пропозицію проголосували 22 депутати міської ради, серед яких важливу роль в ініціативі відіграла голова фракції «Європейська солідарність» Марина Семененко. Це рішення покликане не лише вшанувати постать Трампа, а й звернути увагу світової спільноти на важливість відбудови Чернігова після масштабних руйнувань, яких місто зазнало внаслідок військової агресії. Перейменування скверу має на меті привернути увагу до важкої ситуації в Чернігові та сприяти залученню міжнародної допомоги для відновлення міської інфраструктури.

У пояснювальній записці наголошується, що жителі Чернігова висловлюють надію на можливу роль Дональда Трампа у припиненні нинішньої війни. Автори рішення переконані, що саме він може зробити внесок у досягнення стійкого миру та, на думку ініціаторів, навіть заслуговувати на Нобелівську премію миру.

Рішення вже викликало активне обговорення серед містян і в соцмережах. Частина громадськості сприйняла ініціативу як символічний дипломатичний жест, інші — як суперечливий крок на тлі політичної поляризації навколо особи Дональда Трампа у світі.

Святогірська громада розташована в Донеччині, всього за 14 кілометрів від лінії фронту, і нині знаходиться в зоні активних бойових дій. Щодня тут можна почути вибухи, а російські дрони та керовані авіаційні бомби регулярно атакують територію громади. У відповідь на ці загрози українська армія активно працює над зміцненням оборони, і вже в 2024 році на території громади розпочали будівництво фортифікаційних споруд, щоб забезпечити надійний захист і не дати ворогу можливості просуватися далі.

Проєкт по укріпленню Святогірської громади реалізується за підтримки Полтавської обласної військової адміністрації, а самі укріплення охоплюють понад 21 кілометр. Це бетонні блоки, вогневі точки, бліндажі та інші об’єкти, які повинні забезпечити максимальний захист для військових та місцевих мешканців у разі наступу. Важливість цих споруд важко переоцінити, адже вони є частиною стратегії оборони України на Донбасі, який, як і раніше, є однією з найгарячіших точок конфлікту.

Наскільки нині небезпечно залишатися у Святогірську, та чи стала нова лінія оборони частиною корупційної схеми, дізнавалися журналісти Реальної Газети.

Ще торік на території Святогірської громади розпочали масштабне будівництво фортифікаційних споруд — бліндажів, вогневих точок та бетонних укріплень. Народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що замість реальних укріплень були зведені лише імітаційні конструкції, які не відповідають вимогам обороноздатності. Він заявив, що через фіктивні контракти, завищені ціни та «фронтові» компанії було виведено близько 200 мільйонів гривень. Відтак, аби спростувати таку заяву, Полтавська ОВА організувала престур на Донеччину, щоби журналісти мали можливість особисто оглянути споруди.

«Як бачите, ми тут, і крім нас тут нікого більше немає. Основна мета нашого приїзду — це показати, що фортифікаційні споруди збудовані, вони на підконтрольній території України. Дані фортифікаційні споруди проєктувалися і будувалися відповідно до проєкту, який був розроблений проєктною організацією на замовлення Генерального штабу й проєктного інституту Міністерства оборони України», — сказав тимчасово виконувач обов’язки начальника Полтавської ОВА Володимир Когут.

Журналісти звернулися до Народного депутата Ярослава Железняка з питанням, що він думає стосовно такого престуру. Від своїх слів нардеп не відмовляється, натомість каже, що організаторам вже потрібно готуватися до допитів. Свої претензії до фортифікаційних споруд, зведених під керівництвом Полтавської обласної військової адміністрації, він також не раз озвучив у відео на своєму YouTube-каналі.

«Існує цілеспрямований та чіткий план привласнення близько 200 мільйонів гривень, який, на жаль, успішно реалізували у 2024 році. Полтавська ОВА взяла на себе один із ключових напрямів робіт на Донеччині, ближче до Покровська», — розповідає народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк.

У відповідь т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут запевнив, що адміністрація курувала роботи виключно на території Святогірської громади Донецької області, а народний депутат казав про Покровський район:

“Ми перебуваємо у Святогірському. Це — Краматорський район, Святогірська територіальна громада”.

4 вересня 2025-го стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України виправило до своєї підслідності кримінальне провадження щодо можливих зловживань посадовців Полтавської ОВА та пов’язаних із ними підрядників під час будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій.

Раніше ця справа перебувала в Бюро економічної безпеки на Полтавщині. Тамтешні детективи припускали, що службові особи ОВА спільно з підрядниками завищували вартість матеріалів у звітах. У документах, які передали до суду, йшлося, зокрема, про дерев’яні бруски, які у звітах коштували понад 9 тисяч гривень за кубометр, тоді як середня ринкова ціна — близько 6,6 тисячі. За підрахунками БЕБ, це могло спричинити збитки державі на понад 3 мільйони гривень.

Натомість Володимир Когут запевняє, роботи були не тільки виконані в рамках закладеного бюджету, а ще й кошти вдалося заощадити:

«Закінчилися роботи взимку 2024 року. Загальний кошторисний бюджет, згідно з проєктно-кошторисною документацією був з доповненнями, тому що коли приїхали виконувати роботу, виникла деяка ситуація на місцевості. Прийшлося коригувати деякі речі. Загальний бюджет становив 381 мільйон гривень. Згідно з актами від підрядника, загальна цифра склала 375,5 мільйонів гривень. Відповідно 5,5 мільйонів гривень, які були зекономлені, повернуті до державного бюджету», — наголосив Володимир Когут.

У Святогірській громаді фортифікаційні роботи виконували під керівництвом двох обласних військових адміністрацій — Полтавської та Хмельницької. Роботи розпочали й завершили майже одночасно, зазначив начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. І додав, що побудувати лінію оборони поблизу фронту — задача не проста. Під час робіт працівники часто потрапляли під ворожі атаки. А у суму робіт входить не тільки вартість будівельних матеріалів, а й оплата роботи працівників та технічного ресурсу.

«Працювало багато людей, техніки, будували ж і великі об’єкти, а для цього потрібні й крани, й екскаватори. Тобто це великі роботи, і ми їх зробили вчасно», — каже Рибалкін.

За його словами, під час будівництва не обійшлося без неприємностей: є поранені, підбита техніка, стався підрив екскаватору.

Водночас триває процес передачі робіт до Державної спеціальної служби транспорту. Це передбачає ретельну перевірку кожного об’єкта — від точності відповідності проєкту до технічного стану укріплень. Паралельно усуваються незначні недоліки, виявлені під час інспекцій, аби забезпечити максимальну готовність споруд до виконання бойових завдань у разі загострення ситуації на фронті.

«Виконується робота приймання й передачі даних споруд на баланс нашої служби, ВОПи (взводні опорні пункти) обстежуються. Є деякі недоліки, які одразу усуваються підрядними організаціями. Що саме це за недоліки, я не можу сказати. Також триває робота з приймання та перевірки документації. Вже зараз прийнято 2 опорних пункти, по інших роботи тривають», — розповів військовослужбовець Державної спеціальної служби транспорту.

Роки війни навчили українських захисників цінувати кожен метр укриття. Бо на початку війну укриттями слугували траншеї у посадках. Серед тих, хто вже бачив нові укріплення на власні очі, військовослужбовець Святослав.

Він дає позитивну оцінку виконаним роботам: «У 2022 році ми просто раділи траншеї у посадці, тут укріплені стінки широка траншея, не вузька, що сам ледве проходиш. Вже поросло травою, а влітку це — добре, це додаткове укриття. Загалом же фортифікації створені для життєдіяльності, щоби ти не рив собі нору десь, і тут я бачу, що умови створенні й основа на мою думку хороша. Натягнути сіточку від дронів, облаштуватися, й можна давати відсіч ворогу», — каже військовослужбовець Святослав.

Святогірська громада й досі живе під постійною загрозою війни. Від лінії фронту її відділяє всього кілька кілометрів — найближчий населений пункт громади близько 10 км від зони бойових дій. Попре це тут залишаються понад 2,6 тисячі людей, хоча ще після деокупації у 2022-му їх було понад 3 тисячі.

Щодня виїжджає кілька родин, частина евакуюється через державні програми, частина — власними силами. А небезпека для мирних жителів лише зростає: громада відчуває удари С-300, шахедів, крилатих ракет, а особливо «КАБів» (керованих авіаційних бомб), проти яких не існує захисту.

«Наші люди бачили фактично все. Наприклад якщо ми кажемо про Ярову, то там фактично немає жодного двора. У Святогірську теж немає жодної неушкодженої будівлі. Трошки інше тут життя і трошки інші тут дії. Тому найголовніше у нас питання зараз це — евакуація й взаємодія з військовими, які виконують свої безпосередні обов’язки на лінії бойового зіткнення», — розповідає Володимир Рибалкін.

У такій ситуації питання укріплень дуже важливе. Якщо росіяни все ж таки почнуть тиснути, перед противником має постати не просто ряд укриттів, а складна, продумана система фортифікацій, підкріплена десятками кілометрів траншей, бетонних блоків та вогневих точок. Це не лише перешкода на шляху ворога, але й нова можливість для українських воїнів тримати позицію та завдавати значних втрат противнику.

Бажання з’їсти щось смачне – це не лише фізіологічна потреба, а й психологічний процес, який може мати багато нюансів. Всі ми знаємо, що їжа виконує важливу роль у нашому житті: вона забезпечує енергію для тіла, дарує задоволення та можливість відпочити, а також може стати частиною спільних моментів із близькими людьми. Однак іноді це бажання йде далі простого бажання наситити організм. Воно стає емоційним, залежним або навіть символічним.

Бажання з’їсти що-небудь особливе часто пов'язане з певними емоціями або настроєм. Наприклад, у моменти стресу чи нудьги багато хто з нас шукає підтримку саме в їжі, вибираючи не тільки те, що може заспокоїти, але й те, що викликає приємні спогади або дарує миттєве задоволення. Це може бути солодке, жирне або комфортне, те, що не завжди є здоровим, але здатне миттєво підняти настрій. І хоча науковці давно вивчають зв'язок між емоціями та харчуванням, іноді ми й самі не помічаємо, як їжа стає нашим "емоційним ліками".

Недоїдання та жорсткі дієти. Коли організм не отримує достатньо калорій або певних макроелементів, він шукає швидке джерело енергії — і солодощі ідеально на це підходять. Звучить парадоксально, але надмірне обмеження їжі часто призводить до неконтрольованих перекусів.

Штучні підсолоджувачі. Вони нібито допомагають знизити калорійність, але масове їхнє вживання змінює чутливість смакових рецепторів і може порушити мікрофлору кишківника. В результаті людина менше насичується від звичайної їжі і частіше тягнеться до ще більш солодкого.

Стрес і емоційне харчування. Солодке швидко підвищує рівень дофаміну — тимчасово покращує настрій і заспокоює. Саме цим і користуються емоційні перекуси: у періоди тривоги чи втоми десерт стає автоматичною «підтримкою».

Недосипання. Нестача сну змінює баланс гормонів апетиту: зростає грелін (сигнал голоду) і падає лептин (сигнал насичення). Мозок у втомленому стані просить швидкої енергії — і обирає цукор.

Гормональні коливання. Перед менструацією у багатьох жінок підвищується бажання шоколаду та інших солодощів через зміни рівнів естрогену, прогестерону і серотоніну. Це нормальна фізіологічна реакція, що часто минає після початку місячних.

Залежність від цукру. Цукор активує ті самі центри винагороди в мозку, що й інші «потужніші» стимулятори. Через це формується замкнене коло: радість від солодкого → повторне бажання → ще більше солодкого.

Як зменшити тягу до цукру

Не відмовляйтеся різко: поступове зменшення кількості цукру працює краще і без сильного стресу.

Поєднуйте: замість чистого десерту їжте фрукти з невеликою кількістю горіхів або темного шоколаду — це стабілізує рівень глюкози.

Ходіть вчасно до столу: регулярні прийоми їжі й білкова закуска перед довгим інтервалом між їжею зменшують раптові спалахи голоду.

Пильнуйте сон і стрес: 7–8 годин сну і прості техніки релаксації значно знижують емоційні перекуси.

Читайте етикетки: ховаючись у «здорових» продуктах, цукор може бути у різних назвах — контролюйте склад.

Збережіть підсолоджувачі в міру: не робіть їх основою смаку, щоб не перенавчити рецептори.

Пийте воду: спрагу часто плутають із бажанням їсти.

Зверніться до фахівця, якщо тяга переростає у переїдання або супроводжується провиною — дієтолог чи психолог допоможуть знайти корінь проблеми.

Коли варто йти до лікаря Якщо бажання солодкого супроводжується неконтрольованим переїданням, значною втратою або набором ваги, постійною втомою чи емоційними розладами — потрібно звернутися до фахівця. Медичне обстеження допоможе виключити гормональні або метаболічні причини та підібрати безпечний план змін.

Поганий сон — це не просто відчуття втоми чи дратівливість, це серйозний фактор, який може суттєво вплинути на здоров'я мозку. Нове дослідження, проведене вченими з Каролінського інституту у Швеції, демонструє, як хронічний недосип може «старити» мозок на цілий рік, або навіть більше, порівняно з його реальним біологічним віком. Це відкриття підкреслює важливість належної гігієни сну для підтримки когнітивного здоров’я на довгі роки.

У дослідженні, яке охопило понад 27 тисяч осіб віком від 40 до 70 років, вивчали взаємозв'язок між кількістю сну і змінами в мозку. Учасники проходили МРТ-дослідження, а результати аналізували за допомогою штучного інтелекту. Вчені використовували понад тисячу різних маркерів, щоб оцінити здоров’я мозку: товщину кори, стан судин, об’єм сірої речовини та інші параметри. Це дозволило виявити, що недостатній сон може значно пришвидшити процеси старіння мозку, що не лише впливає на когнітивні здібності, але й підвищує ризик розвитку таких захворювань, як деменція або хвороба Альцгеймера.

Ті, хто мав порушення сну, демонстрували ознаки передчасного старіння мозку. У середньому, їхній мозок виглядав на рік старшим за хронологічний вік. Найбільше негативно впливали пізнє засинання та коротка тривалість сну.

Дослідники оцінювали сон за п’ятьма критеріями:

хронотип (час засинання і пробудження),

тривалість сну,

безсоння,

хропіння,

денна сонливість.

На основі цих показників учасників розподілили на три групи: зі здоровим, проміжним та поганим сном. Зниження якості сну на один бал відповідало «постарінню» мозку приблизно на шість місяців.

Мозок, який біологічно старший за паспортний вік, має вищі ризики:

когнітивних розладів,

деменції,

раннього погіршення пам’яті та уваги,

навіть передчасної смерті.

Вчені підкреслюють: хороша новина в тому, що здоровий сон — один із небагатьох факторів, який ми можемо контролювати. Регулярний режим, 7–8 годин сну щоночі, відмова від гаджетів перед сном і тиша у спальні можуть реально «омолодити» мозок і захистити його від вікових змін.

Корупція в українській судовій системі залишається однією з найбільших загроз для національної безпеки та стабільності. Ця проблема не тільки підриває основи правової держави, а й значно уповільнює рух країни на шляху до європейських стандартів. Замість того щоб бути гарантом справедливості, суди часто виконують роль інструмента, що забезпечує інтереси політичних і бізнесових еліт, посилюючи недовіру до правосуддя серед громадян. Під прикриттям реформ, які втілювались протягом останніх років, судова система залишилася закритою для громадськості, де рішення приймаються не на основі законів, а відповідно до неофіційних домовленостей і корупційних практик.

Особливо глибоко проблема корупції проявляється в роботі Вищої ради правосуддя, де неформальні клани мають можливість контролювати процеси призначення суддів та інших важливих посад. Така система формує закриту касту суддів, які фактично позбавлені відповідальності перед законом. На жаль, навіть найгучніші та найвідоміші справи, зокрема проти високопосадовців, часто розвалюються або затягуються на роки, що ще більше посилює відчуття безкарності серед тих, хто порушує закон.

Наше розслідування торкається конкретного прикладу — судді Миколаївського апеляційного суду Наталії Тищук. Якщо вірити її офіційній декларації, вона — людина з мінімальними доходами, без нерухомості, автомобілів та заощаджень. Її річна зарплата складає 471 526 грн, що навряд чи дозволяє вести розкішне життя. Та за фасадом декларативної бідності ховається зовсім інша реальність.

У декларації за 2024 рік суддя вказала лише дві земельні ділянки в Миколаївській області, два будинки та дві квартири у Кропивницькому. Жодного слова про розкішні авто. Проте, за нашими даними, суддя щоденно користується Porsche Cayenne вартістю близько 80 000 євро, зареєстрованим на родича. Це — типова схема приховування майна серед українських суддів.

Та головні скарби заховані не на її ім’я, а на чоловіка — Тищука В’ячеслава, підприємця з багатомільйонними активами. Серед його власності — щонайменше чотири офісні приміщення, п’ять земельних ділянок, автомобіль AUDI Q7 за понад 100 000 євро, корпоративні права та значні банківські рахунки. Однак виявилося, що й це лише вершина айсберга.

Наше джерело повідомляє, що сім’я володіє нерухомістю за кордоном — зокрема, будинком у Греції, який суддя не внесла до декларації. Але ситуація набуває скандального масштабу, коли ми з’ясовуємо, що її чоловік перебуває у міжнародному розшуку Республікою Казахстан. Його підозрюють у легалізації злочинних доходів, створенні транснаціональної злочинної групи та участі у наркоторгівлі.

У липні 2025 року його затримали у Молдові, однак українська сторона, як і раніше, зробила вигляд, що нічого не сталося. У 2021 році СБУ вже проводила обшуки родини Тищуків через підозру у відмиванні коштів на запит ФБР — але справа, як завжди, зникла у судових кабінетах.

Ця історія — не лише про одну суддю. Це про весь механізм, у якому судді, прикриваючись мантією, перетворюються на гарантів безкарності. Поки система тримається на таких “служителях Феміди”, справедливість в Україні залишатиметься лише словом. Наше розслідування буде передано НАЗК та правоохоронним органам, аби хоча б цього разу відповідальності не уникнули ті, хто ховається за законом.