Гарвардські вчені: вік матері впливає на стать майбутніх дітей

Багато людей, які сплять поруч із партнером, що хропе, часто дивуються, як можна спокійно відпочивати під таким гучним і постійним шумом. На перший погляд здається, що хропіння повинно бути серйозним перешкоджанням для сну, але дослідження показують, що все не так однозначно. Виявляється, що самі хропуни іноді навіть прокидаються від власних звуків, однак ці пробудження тривають лише кілька часток секунди й майже не запам'ятовуються. Про це розповідає видання IFLScience.

Науковці пояснюють цей феномен тим, що мозок людини має здатність адаптуватися до знайомих звуків і подразників, які не сприймаються як загроза. Якщо хропіння є звичним для людини, мозок фільтрує цей шум і не дає йому стати на заваді глибокому сну. Такий механізм є частиною процесу, відомого як «сенсорна адаптація». Це дозволяє людині не прокидатися від незначних звуків, таких як звуки серфінгу або шелест вітру, що є постійними і не мають для нас загрози.

Дослідження 2013 року показало, що люди, які хропуть, мають більше порушень циклів сну, але менше мікропробуджень, коли використовують засоби захисту від шуму, зокрема беруші. Це підтверджує, що мозок активно блокує сигнали, які вважає неважливими. Ключову роль у цьому процесі відіграє таламус — ділянка мозку, яка фільтрує сенсорну інформацію, подібно до того, як люди звикають до постійного шуму вулиці за вікном.

Оскільки хропіння походить від самої людини, підсвідомість сприймає його як безпечний і знайомий звук. У результаті мозок віддає пріоритет збереженню сну, ігноруючи власні шуми, навіть якщо вони заважають оточуючим.

Водночас лікарі попереджають, що хропіння може бути не просто побутовою проблемою. Якщо воно супроводжується апное сну — короткими зупинками дихання — людина може переживати десятки мікропробуджень за ніч, що значно погіршує якість відпочинку та шкодить здоров’ю.

Щоб зменшити інтенсивність хропіння, фахівці радять змінювати позу для сну, зокрема спати на боці або з піднятою головою. Сон на спині може посилювати хропіння через вплив гравітації, тому будь-які методи, що запобігають перевертанню, часто дають помітний ефект.

Ігнорування проблеми може мати серйозні наслідки — від хронічної втоми та дратівливості до підвищеного ризику гіпертонії й діабету. За наявності симптомів апное лікарі рекомендують звертатися до спеціалістів, адже сучасні дихальні апарати для сну працюють тихо і значно покращують стан здоров’я, дозволяючи організму повноцінно відновлюватися.

Мармелад вважається одним із небагатьох солодощів, який за правильно підібраного складу може не лише тішити смакові рецептори, а й мати певну поживну цінність. Його історія бере початок із простих рецептів, коли фрукти та ягоди уварювали до густого стану, зберігаючи природний аромат і корисні властивості. Основою такого продукту слугували соки або пюре, що містили природні загусники.

Традиційно для приготування мармеладу використовували плоди з високим вмістом пектину. Саме ця речовина забезпечує характерну пружну текстуру без додавання сторонніх компонентів. Найпопулярнішими інгредієнтами були яблука, айва, абрикоси та чорна смородина. У процесі уварювання зайва рідина випаровувалася, а фруктова маса перетворювалася на щільну й тягучу.

Користь мармеладу здебільшого пов’язана з пектином, який міститься у фруктах. Ця речовина допомагає знижувати рівень «поганого» холестерину, нормалізує обмін речовин і підтримує роботу шлунково-кишкового тракту. Пектин також сприяє виведенню важких металів з організму та позитивно впливає на стан шкіри.

Агар-агар, який отримують із морських водоростей, також має корисні властивості. Він покращує роботу печінки та шлунка, сприяє виведенню токсинів і містить йод. Саме тому мармелад на основі агар-агару може бути корисним для людей із порушеннями функції щитовидної залози, за умови помірного споживання.

Окрім цього, мармелад здатен підтримувати здоров’я суглобів, сприяючи зміцненню хрящової тканини. Завдяки желювальним компонентам він іноді рекомендується як легкий десерт у період відновлення після фізичних навантажень.

Водночас шкода мармеладу найчастіше пов’язана не з самим продуктом, а з його складом. Штучні барвники, ароматизатори та хімічні добавки, які використовують у масовому виробництві, можуть викликати алергічні реакції або негативно впливати на здоров’я. Тому при виборі мармеладу варто звертати увагу на склад і надавати перевагу натуральним варіантам із мінімальною кількістю цукру.

Навіть мармелад на основі агар-агару потребує помірності, адже надлишок йоду може бути шкідливим. Людям із цукровим діабетом рекомендується обирати спеціальні мармелади без цукру або з цукрозамінниками.

У другому півріччі 2025 року в Україні збереглася виразна тенденція до поєднання традиційних українських імен із сучасними міжнародними та рідковживаними варіантами. Вибір імен для новонароджених дедалі частіше відображає не лише сімейні традиції, а й прагнення батьків підкреслити індивідуальність дитини та її відкритість до глобального світу.

За статистикою Міністерства юстиції, класичні імена, які мають глибоке історичне та культурне коріння, залишаються стабільно популярними. Серед них — імена, пов’язані з українською спадщиною, релігійними традиціями та національною ідентичністю. Водночас дедалі більше родин звертають увагу на імена, поширені в Європі та Північній Америці, що легко вимовляються різними мовами та мають універсальне звучання.

Регіональні особливості іменних уподобань помітні у різних частинах країни. У західних областях популярні Соломія, Юстина, Уляна та Софія серед дівчат, а серед хлопців — Марко, Дем’ян та Матвій. У центральних та південних регіонах лідирують Мілана, Єва, Софія, Марія та Злата серед дівчат і Артем, Владислав, Богдан та Дмитро серед хлопців. У східних областях поширені Софія, Поліна, Єва, Злата і серед хлопців Артем, Марк, Матвій, Тимофій, що свідчить про збереження загальнонаціональних тенденцій.

У великих містах дедалі частіше обирають короткі та міжнародні імена, які легко вимовляються різними мовами: Мія, Емма, Лія, Ніколь, Тео, Леон, Лукас, Марк.

Окремо варто виділити рідковживані імена, які надають дітям батьки, прагнучи унікальності. Серед жіночих у ІІ півріччі 2025 року зафіксовано Авіелла, Теона, Сапфіра, Ренесмі, Ноема, Ясміна, Кіара. Серед чоловічих — Еней, Тео, Одін, Рагнар, Авенір, Силас, Златан. Хоч ці імена трапляються поодиноко, вони формують яскраву картину сучасних іменних уподобань в Україні.

Поки звичайні українці змушені пристосовуватися до періодичних перебоїв зі світлом і теплом, у самому серці енергетичного сектору держави продовжує існувати інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні кошти обертаються в тіні. Вона функціонує в умовах, де відсутня конкуренція та прозорість, а публічний контроль зводиться до мінімуму. Мова йде про низку контрактів, підписаних у 2024–2025 роках компаніями, які мають тісні зв’язки з ПрАТ «Укргідроенерго».

Ці «закриті» угоди зазвичай оформлюються на мільярдні суми, що піднімає питання щодо ефективності витрат державних коштів у критичній сфері енергетики. За рахунок цієї практики не тільки порушується принцип прозорості, але й підривається довіра громадян до системи, яка повинна забезпечувати національну енергетичну безпеку. Враховуючи особливу важливість енергетичних компаній для стабільності країни, ці питання потребують негайного розслідування та змін у політиці закупівель.

Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.

8 січня здавна займало особливе місце в українському народному календарі, поєднуючи в собі родинні, духовні та світоглядні сенси. У цей день у селах і містечках вшановували повитух — жінок, які допомагали з’явитися на світ новому життю. Їх поважали як хранительок роду, досвіду й жіночої мудрості, а подяка їм вважалася доброю справою, що приносить благословення родині.

Народні звичаї 8 січня були тісно пов’язані з темами народження, продовження роду та сімейної злагоди. Молоді матері навідувалися до повитух із гостинцями, дякували за допомогу та просили доброго здоров’я для дітей. Вважалося, що щирі слова й добрі наміри цього дня мають особливу силу, а сварки та образи можуть надовго порушити гармонію в домі.

Частина вірян залишається на старому церковному календарі, за яким цього дня відзначають Собор Пресвятої Богородиці. У зв’язку з цим прийнято звертатися з молитвами до Діви Марії, просячи про поповнення в родині, здоров’я дітей, легку вагітність і пологи.

На міжнародному рівні 9 січня відзначають Міжнародний день обертання Землі. Саме цього дня 1851 року французький фізик Леон Фуко вперше публічно продемонстрував свій знаменитий маятник, який наочно довів обертання Землі навколо власної осі. Хоча вчені й раніше знали про це, експеримент Фуко став проривом і поштовхом до подальших наукових досліджень.

Також у світі сьогодні неофіційно відзначають День набору тексту, День заразного сміху, День турботи про шкіру, День цукерок тоффі, День спостереження за чоловіками та День лабрадора-ретривера.

Офіційних державних свят 8 січня в Україні немає — це звичайний робочий день. Водночас дата пов’язана з іменами відомих українців. Серед них мовознавець Степан Смаль-Стоцький, письменник Степан Васильченко, театральний режисер Юра Гнат, поет Василь Симоненко та музикант Ярослав Джусь.

У народній традиції 8 січня відоме як День повитух, або Бабині каші. Цього дня було прийнято вітати акушерок, пригощати їх кашею, пирогами та іншими домашніми стравами. Також у гості запрошували кума й куму. Вірили, що щедре частування та пошана до повитух принесуть дітям щастя й здоров’я.

Наші предки уважно спостерігали за природою, адже прикмети допомагали передбачати погоду:

якщо вогонь у печі погано розгоряється — січень буде теплим і вологим;

ясне небо віщує снігопад;

товстий лід на річках означає пізню весну;

ранкове пищання синиць — до нічних заморозків.

За народними віруваннями, 8 січня не варто лінуватися чи порушувати обіцянки — це може накликати неприємності. Також під забороною скарги на життя, зневіра та осуд інших. Вважалося поганою прикметою приходити цього дня в гості з порожніми руками — це могло призвести до бідності.

Скорочення світлового дня в зимовий період часто супроводжується відчутними змінами у фізичному та емоційному стані людини. Менша кількість сонячного світла впливає на біоритми, гормональний баланс і загальний рівень енергії, через що багато людей відчувають втому, апатію та зниження працездатності. Для частини населення цей період стає справжнім випробуванням, адже організм змушений адаптуватися до нових умов існування.

Фахівці пояснюють, що взимку зменшується вироблення серотоніну — гормону, який відповідає за гарний настрій і відчуття внутрішнього комфорту. Натомість активніше синтезується мелатонін, що сприяє сонливості та уповільненню реакцій. Саме тому в холодну пору року багатьом складніше прокидатися зранку, концентруватися на роботі та зберігати мотивацію у повсякденних справах.

Добова потреба у вітаміні D залежить від віку. Для немовлят вона становить близько 400 міжнародних одиниць, для дорослих до 70 років — приблизно 600 МО, а для людей старшого віку — близько 800 МО. У теплу пору року значну частину цієї норми організм отримує завдяки сонячному світлу, однак узимку цей механізм майже не працює.

Отримати достатню кількість вітаміну D лише з їжею можливо, але складно. Найбільше його міститься у жирній рибі — лососі, скумбрії, тунці, форелі, печінці тріски та червоній ікрі. Менші кількості є в яєчному жовтку, твердих сирах та яловичій печінці. Водночас типовий раціон більшості людей не забезпечує добову потребу у цьому вітаміні.

Взимку лікарі радять поєднувати кілька підходів. Короткі прогулянки вдень, навіть у холодну погоду, допомагають організму синтезувати певну кількість вітаміну D. Також варто звернути увагу на раціон і, за рекомендацією лікаря, розглянути прийом добавок. Оскільки вітамін D є жиророзчинним і здатний накопичуватися в організмі, самостійно підбирати дозування не рекомендується. У деяких випадках додатковим джерелом можуть бути ультрафіолетові лампи, але їх використання також потребує обережності.

Симптоми дефіциту вітаміну D часто неспецифічні. До них належать постійна втома, м’язова слабкість, біль у кістках і суглобах, пригнічений настрій, тривожність, порушення сну та повільне загоєння ушкоджень. За наявності таких ознак у зимовий період варто звернутися до лікаря та перевірити рівень вітаміну D, щоб вчасно скоригувати стан і уникнути ускладнень.

У Міністерстві енергетики пояснили, чому в Києві можуть виникати ситуації, коли на одній і тій самій вулиці частина будинків отримує електроенергію, а інші залишаються без світла. За словами заступника міністра енергетики Миколи Кудрицького, така нерівномірність у постачанні електрики пояснюється різним підключенням до енергетичних вузлів та станом розподільчих мереж.

У столиці України електричні мережі мають складну і неоднорідну структуру, де кожен будинок або група будівель може бути підключена до різних енергетичних вузлів, що розташовані по різних частинах міста. Це означає, що в разі виникнення аварійних ситуацій або необхідності здійснення планових ремонтів, одні об'єкти можуть залишатися з електропостачанням, а інші — без нього.

За його словами, енергетики цілодобово працюють над локалізацією пошкоджень і здійснюють резервні перемикання на відновлені лінії електропередач, щоб максимально швидко збільшити обсяг доступної електроенергії для споживачів.

«Зараз відбувається цілодобова робота щодо локалізації пошкоджень, здійснюються резервні переключення на відновлені лінії електропередач, тобто такі резервні лінії, для того, щоб усіма можливими способами якнайшвидше збільшити доступну електроенергію для всіх споживачів. Але навіть після тимчасових перемикань іноді можливі повторні обриви, і лише комплексний ремонт є гарантією стабільної роботи енергосистеми», — пояснив Колісник в ефірі телемарафону.

У Міненерго наголошують, що повна стабілізація електропостачання можлива лише після завершення всіх відновлювальних робіт і ремонту пошкодженої інфраструктури.

Незважаючи на пожвавлення дипломатичної активності та збільшення кількості міжнародних контактів, перспектива завершення повномасштабної війни Росії проти України й надалі виглядає віддаленою. Таку оцінку озвучила директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у своїй колонці для британського видання The Guardian. Вона наголосила, що зовнішня динаміка переговорів не призвела до реальних змін на полі бою чи в політичних позиціях сторін.

За словами експертки, регулярні консультації між Україною, США та європейськими союзниками, а також поодинокі контакти між Вашингтоном і Москвою створюють ілюзію поступу, однак не зачіпають ключових проблем. Передусім ідеться про відсутність стійкого припинення вогню, чітких і зрозумілих безпекових гарантій та політичної волі Росії до завершення агресії. Кремль, як зазначає Сассе, продовжує діяти у логіці затягування конфлікту, намагаючись використати час у власних інтересах.

Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.