Гігантський айсберг у Південній Атлантиці стрімко руйнується: крижана маса може зникнути за тижні

Підшлункова залоза відіграє надзвичайно важливу роль у підтримці життєдіяльності організму. Вона регулює рівень цукру в крові, забезпечує організм енергією та впливає на імунітет і загальне самопочуття. Наукові дослідження підтверджують, що саме цей орган починає старіти раніше за інші, а його перевантаження може стати причиною серйозних проблем зі здоров’ям: від діабету та ожиріння до серцево-судинних захворювань і хронічної втоми.

Однією з основних причин порушень функції підшлункової є неправильне харчування. Часті перекуси, надлишок солодощів, жирної та смаженої їжі, а також великі порції їжі навантажують орган і змушують його працювати в посиленому режимі. З часом це призводить до зниження його здатності виробляти ферменти та інсулін, що відображається на обміні речовин та загальному самопочутті людини.

Кава на порожній шлунок здається нешкідливою, але насправді завдає стресу всьому травному тракту. Підшлункова отримує кислотний удар, а організм запускає вироблення кортизолу — гормону стресу.Замість енергії ви отримуєте тимчасову стимуляцію, а потім — втому і дратівливість. Ендокринологи радять пити каву не раніше 15:00–16:00, коли рівень енергії природно падає. Безпечна денна доза кофеїну — до 400 мг, тобто приблизно чотири еспресо.

Постійні перекуси — фрукти, печиво, горіхи кожні 2–3 години — не дають підшлунковій відпочити. Вона змушена безперервно виділяти інсулін, через що з часом порушується обмін речовин.

Лікарі наголошують: найкраще, що можна зробити для підшлункової — дати їй паузи між прийомами їжі.

Починайте день із білкового сніданку — яєць, риби, сиру чи авокадо. Уникайте солодощів зранку, а каву пийте після обіду. Так ви збережете енергію, стабільний рівень цукру і допоможете організму старіти повільніше.

Директор Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Роман Ткачук, який обіймає цю посаду з грудня 2018 року та водночас є депутатом Київради від партії «УДАР», знову опинився у центрі уваги правоохоронців. 8 жовтня йому повідомили про нову підозру, пов’язану з можливою службовою недбалістю під час закупівлі спеціальної техніки для столичного управління ДСНС у 2022 році. Збитки, завдані бюджету міста, правоохоронці оцінили у 10,9 мільйона гривень.

Слідство ведеться у межах кримінального провадження №12023100000001338. За версією правоохоронців, Ткачук мав проконтролювати правильність проведення процедури закупівлі та дотримання всіх законодавчих норм. Наразі перевіряється, чи були порушення, що призвели до завищення вартості обладнання або неефективного використання коштів.

Однак, як зазначається у матеріалах справи, підлеглі Ткачука не звернулися ані до виробників, ані до дилерів, не провели аналізу ринку та не перевірили ціни на додаткове обладнання. Усе це суперечить «Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженій Мінекономіки.

Проведені експертизи встановили: через завищення вартості закупівлі бюджет Києва недоотримав 10,9 млн грн.

13 жовтня Голосіївський райсуд столиці обрав Ткачуку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяці. Чиновника зобов’язано з’являтися за викликом слідчих і прокурорів та утримуватися від контактів зі свідками. Того ж дня суд відсторонив його від посади директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Санкція інкримінованої статті — ч.2 ст. 367 ККУ — передбачає до п’яти років ув’язнення.

Переможцем закупівлі стала компанія ТОВ “Валідус Спецавто”, що належить киянину Андрію Нагорному. За понад 10 років роботи фірма уклала державних контрактів на загальну суму 2,6 млрд грн.

Попри це, слідство стверджує: техніка була закуплена з істотним завищенням вартості.

Ця підозра стала вже п’ятою для очільника департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Ткачук фігурує одразу у кількох кримінальних провадженнях:

справа про генератори від “Епіцентру” — йому інкримінують розтрату 1,8 млн грн через включення ПДВ, який не підлягав сплаті;

справа щодо системи оповіщення в Деснянському районі — за версією слідства, переплата становила 377,2 тис. грн;

справа про закупівлю генераторів у 2023 році — збитки оцінені у 4,8 млн грн;

справа про неналежне функціонування укриттів у Києві — одне з найбільш резонансних розслідувань, у якому Ткачук є підозрюваним з червня 2023 року.

Саме ця трагедія зумовила масштабне слідство: 1 червня 2023 року під час ракетної атаки в Деснянському районі загинули троє людей, які не змогли потрапити до укриття, двері якого були зачинені.

Роман Ткачук — один із найдовше працюючих керівників у команді мера Віталія Кличка. До приходу у КМДА він багато років очолював аварійно-рятувальні служби. Попри численні кримінальні провадження, він залишався на посаді аж до відсторонення судом у жовтні 2025 року.

За масштабом кримінальних справ чиновник фактично є “рекордсменом” серед керівників підрозділів КМДА.

Найближчим часом суди мають розглянути кілька обвинувальних актів щодо діяльності Романа Ткачука. У разі доведення вини йому загрожують реальні строки ув’язнення — від 5 до 12 років залежно від конкретного епізоду.

Квашена капуста — справжня зимова класика українського столу, без якої важко уявити холодний сезон. Її освіжаюча кислинка й хрустка текстура роблять її улюбленою стравою мільйонів українців. Проте за цим простим і на перший погляд ідеальним продуктом ховається не лише користь, а й певні харчові ризики, про які нагадують фахівці з харчування.

За словами дієтологів, квашена капуста — джерело природних пробіотиків, що сприяють здоровій роботі кишківника та підтримують імунну систему. Під час процесу ферментації в ній утворюються корисні бактерії, які допомагають відновлювати мікрофлору після застуд, стресів чи курсу антибіотиків. Крім того, продукт містить вітаміни С, К, групи В, а також кальцій, залізо й клітковину, що робить його цінним доповненням до зимового раціону.

Ферментація робить капусту не лише пікантною, а й функціональною. У процесі утворюються молочнокислі бактерії – ті самі пробіотики, які зміцнюють мікробіом кишківника, зменшують запалення та допомагають травленню. «Здоровий кишківник – це основа сильного імунітету», – пояснює дієтолог Кріс Морх, наголошуючи, що ферментовані продукти підсилюють захист організму не гірше за модні БАДи.

Користь не обмежується лише травленням. Квашена капуста містить вітамін С – природний помічник імунітету, а також вітамін K2, який, за словами кардіодієтологині Мішель Раутенстайн, спрямовує кальцій у кістки, а не в судини. Це означає міцніший скелет і менший ризик судинної кальцифікації. Додайте до цього добову порцію клітковини – і отримаєте кращу моторику кишківника, стабільніший рівень цукру і довше відчуття ситості.

Є й менш очевидні бонуси. Помірна кількість натрію в квашеній капусті може допомагати людям, які активно тренуються або багато пітніють, підтримувати електролітний баланс. А завдяки «осі кишківник – мозок» ферментований продукт навіть здатний впливати на настрій і концентрацію, зменшуючи стресове навантаження.

Втім, є і зворотний бік. Основний ризик – надлишок солі. За даними Американської кардіологічної асоціації, добова норма натрію не має перевищувати 1500–2300 мг, а квашена капуста легко підштовхує до цієї межі. Це може провокувати стрибки тиску, затримку рідини й набряки. Окрім цього, людям із чутливим ШКТ перші порції можуть «відгукнутися» здуттям, спазмами чи дискомфортом. Лікарі радять починати з малого, щоб дати кишківнику час адаптуватися.

Фахівці сходяться в одному: квашена капуста – сильний продукт із реальним впливом на організм. Але сила ця працює на користь лише тоді, коли знаєш міру. Регулярність – так, безконтрольність – ні. І хоча квашена капуста не замінить повноцінний раціон, вона може стати його найціннішою зимовою складовою.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели масштабну спецоперацію, спрямовану на викриття корупційних схем у галузі енергетики. За результатами тривалого розслідування, правоохоронці виявили діяльність організованої злочинної групи, яка роками здійснювала вплив на діяльність стратегічних підприємств у державному секторі.

Слідчі дії тривали понад 15 місяців і дозволили зібрати значну кількість доказів, серед яких понад тисяча годин аудіозаписів, що підтверджують існування складної корупційної мережі. За даними слідства, учасники цієї мережі займалися організацією незаконних схем, що впливали на функціонування ключових енергетичних об'єктів. Зокрема, вони забезпечували незаконні виплати, призначення осіб на важливі посади та маніпулювання контрактами на постачання енергетичних ресурсів.

За інформацією НАБУ, учасники організації налагодили механізм контролю за державними компаніями, серед яких — АТ “НАЕК “Енергоатом”. Мета схеми полягала у незаконному збагаченні та впливі на прийняття управлінських рішень у сфері енергетики.

Зранку детективи НАБУ проводять обшуки у низки посадовців, серед яких — чинний міністр юстиції та колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

«Це ще не кінець», — зазначив парламентар, натякаючи на можливе продовження розслідування та нові викриття.

Обшуки також тривають в офісах «Енергоатому» та пов’язаних із підприємством осіб. Офіційних коментарів від міністрів поки немає.

Експерти вважають, що ця операція може стати однією з найбільших антикорупційних справ останніх років, оскільки торкається стратегічного сектору енергетичної безпеки країни.

Ексочільник прокуратури Харківської області, а нині прокурор Олександр Фільчаков, за даними журналістських розслідувань, міг бути причетним до сумнівної приватизаційної схеми, унаслідок якої державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» перейшло у власність бізнесмена Ярослава Костенка. Імовірна оборудка, що відбулася у 2021 році, викликає запитання щодо прозорості торгів і справжніх мотивів сторін.

Державне підприємство, про яке йдеться, володіє масштабним майновим комплексом: майже 9 тисяч квадратних метрів землі у постійному користуванні, 12 об’єктами нерухомості, автомобільною технікою та тисячами одиниць необоротних активів. Тільки річний податок на землю перевищував 1,7 мільйона гривень, що свідчить про значну економічну вагу інституту.

За даними джерел розслідувачів, Костенко попередньо узгоджував «комбінацію» з керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна, а сам процес сопровождувався регулярними дзвінками Фільчакова з проханням посприяти оформленню угоди. Костенка в Харкові відкрито описують як фінансового оператора місцевих еліт: на нього оформлені низка шинних бізнесів, будівельні компанії, нерухомість у столиці, а його житлом і автопарком, за словами інсайдерів, користуються посадовці силового блоку.

Це не перший публічний скандал навколо прокурора. У 2011 році журналісти зафіксували заяви підприємця Юрія Скрипки про вимагання 150–200 тисяч гривень у «прокурорський фонд», за який нібито купили автомобіль Skoda Octavia для Фільчакова. Після розголосу прокурор пішов на підвищення, а заявник опинився в СІЗО.

Новий масив запитань до Фільчакова з’явився і під час повномасштабного вторгнення. У перші тижні війни прокурор, за інформацією джерел у силових структурах, виїхав на Закарпаття, а згодом працював дистанційно з Дніпра, отримуючи службову документацію для підпису виїзним способом. Паралельно в інформаційному полі з’явилося іміджеве інтерв’ю, яке експерти назвали спробою «перезавантаження репутації».

У матеріалах розслідувачів згадуються й давні контакти Фільчакова з колишнім прикордонником Вадимом Слюсарєвим, який перед війною виїхав до Росії, а згодом оформив на себе завод «Рапід» і вивіз частину активів в Угорщину. Їхня комунікація, за даними джерел, почалася ще в роки спільної роботи на дергачівському напрямку, критичному для контрабандних потоків.

Попри численні конфлікти й публічні претензії, нині Фільчаков обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. Його родина володіє нерухомістю вартістю понад 3,25 млн гривень, декларує майже 1,9 млн готівкою, користується преміальними авто, що записані на третіх осіб, а сам прокурор пересувається містом на броньованому Toyota Land Cruiser 300, який відсутній у декларації та не значиться службовим транспортом.

Окрему увагу розслідувачі звертають на незадекларований будинок у Холодногірському районі Харкова, оформлений на тещу прокурора, і епізод із раптовим зникненням броньованого авто з-під будівлі прокуратури після публічного розголосу.

Колишній міністр економіки Тимофій Милованов заявив про складання повноважень члена Наглядової ради державної компанії «Енергоатом». Його рішення збіглося з діями уряду, який ухвалив постанову про дострокове припинення повноважень усієї ради підприємства. Кабінет міністрів також доручив провести терміновий аудит діяльності компанії, аргументуючи цей крок необхідністю з’ясувати всі обставини масштабної корупційної справи, що, за словами представників влади, може бути однією з найгучніших у секторі енергетики за останні роки.

В уряді наголошують, що перевірка має охопити фінансові операції, систему управління контрактами та внутрішній контроль у компанії. Особлива увага приділятиметься можливим зловживанням при закупівлях, укладанні угод та розподілі державних ресурсів. У свою чергу, експерти зазначають, що рішення розпустити Наглядову раду одночасно з початком аудиту може свідчити про намір влади оновити систему корпоративного управління в стратегічній галузі.

Тим часом один з чинних членів ради, економіст і ексміністр Тимофій Милованов, опублікував заяву про складання повноважень. У своїх публічних повідомленнях він послався на скандал навколо компанії та на необхідність не заважати розслідуванню. Проте рішення уряду формально означає, що рада була розпущена без індивідуальних відставок.

Причиною різкої реакції влади називають масштабну антикорупційну операцію, яку проводили НАБУ і САП — у ЗМІ вона з’явилась під кодовою назвою «Мідас». За повідомленнями, розслідування виявило зловживання в державних закупівлях і контрактах, що, за попередніми оцінками журналістів, могло призвести до значних втрат для компанії. Сам факт запуску аудиту та передання матеріалів до правоохоронних органів влада подає як доказ необхідності кадрових змін.

З офіційних джерел: уряд наголошує, що «усього спектру важелів впливу» — від призначення менеджменту до контролю діяльності — має нести Наглядова рада, і тому відповідальність за ситуацію в компанії лежить передусім на ній. Нове керівництво має «швидко перезапустити» компанію, провести аудит і допомогти слідству.

Поза офіційними заявами в публічному полі з’являються й припущення про мережу впливів і давніх контактів між окремими гравцями енергетичного та державного секторів. Частина журналістських матеріалів і публічних обговорень називає «переплетіння» бізнесу й державних посад як структурну проблему, але конкретні звинувачення щодо окремих осіб мають перевіряти правоохоронні органи в межах слідства. У цьому контексті урядовий аудит і кримінальні провадження мають визначити, які факти підтверджені, а які — лише припущення.

Що далі: держаудит та розслідування, швидка ротація у складі Наглядової ради та консультації з міжнародними партнерами щодо кандидатур — саме так уряд формалізував план «перезапуску». Водночас експерти попереджають: якщо аудит підтвердить системні порушення, це може спричинити не лише кадрові чистки, а й тривалі судові процеси і реструктуризацію механізмів держуправління у енергетиці.

Директор Департаменту капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації Ігор Лялюк відіграє важливу роль у процесі розподілу державних коштів для відновлення регіону, що постраждав від бойових дій. Саме від його управлінських рішень залежить реалізація багатьох великих інфраструктурних проєктів, таких як реконструкція медичних установ, відновлення шкіл, будівництво укриттів для навчальних закладів та інші заходи, що мають на меті відновлення нормального життя на прифронтових територіях. З огляду на масштаби завдань, Департамент є одним із основних гравців у процесі відбудови. Проте, на жаль, існують питання щодо прозорості та ефективності цього процесу.

Однією з найбільших проблем є те, що тендери на виконання робіт з відновлення виграють одні й ті самі компанії. Наприклад, будівельна компанія «Пантеон», яка отримала підряд на 121 млн грн для ремонту фасадів та покрівлі обласної клінічної лікарні, уже давно є постійним учасником подібних конкурсів. Така ситуація ставить під сумнів реальну конкуренцію та можливість для інших підприємств брати участь у процесі відновлення. Точно так само ТОВ «Житлобуд-3» неодноразово вигравало підряди на різноманітні роботи в регіоні, що також викликає питання про справедливість тендерних процедур.

На пряме запитання журналістів Лялюк відповів: “Треба порадитися з вищим керівництвом.” У структурі ОВА “вищим керівництвом” є голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, який погоджує більшість рішень департаменту та закриває очі на тендерні маніпуляції.

Попри відкриті кримінальні провадження, Лялюк продовжує очолювати департамент і контролювати грошові потоки, які мали б іти на безпеку та розвиток Харківщини. За оцінками, мільярди гривень державного та донорського фінансування опиняються у кишенях підрядників – «Житлобуд», «Білдінг Груп», «Промтекс» та інших.

В офіційній декларації чиновника зазначено 173 350 грн зарплати директора департаменту та 574 082 грн – у державному підприємстві “Дороги Харківщини”. Проте за цими цифрами стоїть система, яка блокує справжню відбудову регіону.

Поки Харківщина чекає на нові лікарні, школи й укриття, Ігор Лялюк продовжує “будувати” власну імперію впливу.