Головком ЗСУ Валерій Сирський найняв собі піарника

Колишній перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк оприлюднив заяву, що фігурант так званих “плівок Міндіча”, відомий під позивним “Алі-Баба”, може бути пов’язаний із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. На підставі власних оцінок та аналізу обставин депутат звернувся до президента України із закликом звільнити очільника ОП, аргументуючи це можливими ризиками впливу на антикорупційні органи та ймовірною причетністю до тіньових схем.

Його заява пролунала на тлі резонансного оприлюднення НАБУ та САП аудіоматеріалів у межах операції “Мідас”, спрямованої на розслідування масштабної корупції в енергетичному секторі. Розслідування пов’язане з діяльністю бізнесмена Тимура Міндіча, який, за версією слідства, міг бути ключовою фігурою у схемах, що завдавали збитків державним компаніям та впливали на фінансові потоки у стратегічних галузях.

Окремим епізодом цієї історії стали згадки про персонажа з позивним “Алі-Баба”. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко під час публічного виступу розповів, що на записах фігурує людина, яка під псевдонімом “Алі-Баба” проводить наради та ставить силовим органам завдання переслідувати детективів НАБУ і прокурорів САП. За словами Клименка, йдеться про цілеспрямований тиск на антикорупційні органи та спроби “зупинити їхню діяльність”.

Железняк, посилаючись на власні джерела, стверджує, що за цим псевдонімом стоїть саме Андрій Єрмак. На його думку, розшифровка позивного напряму веде до ініціалів керівника Офісу президента: “Алі-Баба” – “АБ”, тобто “Андрій Борисович”.

“І оскільки у нього є окреме прізвисько, мені здається, він був повністю в курсі всіх подій в офісі Цукермана та на квартирі Міндіча”, – заявив нардеп, маючи на увазі епізоди на записах, де обговорюються корупційні домовленості й спроби впливу на правоохоронців.

За версією Железняка, Єрмак не лише був поінформований про діяльність групи, до якої НАБУ відносить Міндіча, а й нібито підтримував із ним тісні зв’язки. Депутат стверджує, що бізнесмен відіграв ключову роль у просуванні Єрмака на посаду глави Офісу президента після відставки Андрія Богдана, і саме через цей зв’язок очільник ОП опинився у полі зору розслідування.

Більше того, нардеп вважає, що Єрмак координував дії, спрямовані на обмеження повноважень НАБУ та САП, а також організовував зустрічі з представниками силових структур, на яких нібито обговорювалися способи зупинити розслідування та “покарати” окремих детективів і прокурорів. Саме про такі наради з участю “Алі-Баби” раніше натякав керівник САП Клименко, не називаючи конкретних прізвищ.

Окремо Железняк заявив, що, за його інформацією, Єрмак і зараз переконує Володимира Зеленського не йти на компроміси у конфлікті з антикорупційними структурами, зокрема в частині можливих кадрових рішень щодо керівництва НАБУ та САП.

У зв’язку з озвученими обвинуваченнями нардеп наполягає: Андрій Єрмак має бути звільнений з посади глави Офісу президента. На його думку, перебування людини, яку пов’язують із фігурантами гучної корупційної справи в енергетиці, на одній із ключових посад у державі підриває довіру до влади всередині країни та серед міжнародних партнерів.

Водночас сам Железняк висловлює сумнів, що Володимир Зеленський зважиться на такий крок, з огляду на давні особисті й політичні зв’язки з Єрмаком та його роль у формуванні нинішньої конфігурації влади.

Колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора, фігурант кримінального провадження щодо можливої розтрати більш ніж 62 мільйонів гривень, повернувся в інформаційний простір після повідомлення про свій вступ до лав Збройних сил України у серпні 2025 року. Про цей крок він заявив у соцмережах, зазначивши, що нині виконує бойові завдання на одному з напрямків фронту. Його попереднє звільнення з посади відбулося ще в листопаді 2023 року, коли розслідування лише набирало обертів і ставало зрозуміло, що попереду — тривалий період судових процедур.

Поступове просування справи у суді значно ускладнилося через необхідність враховувати графік служби підозрюваного. Перше слухання у провадженні №991/7357/25, призначене на 6 липня 2025 року, не відбулося — Жора вже перебував на військовій службі й не міг прибути до зали суду. У підсумку засідання перенесли на 14 серпня, однак і ця дата виявилася нереалістичною у зв’язку з продовженням його роботи на передовій. Суд повторно відклав слухання — цього разу на 22 вересня, втім і воно не відбулося через незмінні обставини.

Слідство встановило, що у 2020–2022 роках керівництво Держспецзв’язку разом із власником групи компаній Романом Ковалем (компанії “Інсайд Солюшенс” та “Сембер Трейд”) привласнили понад 62 млн грн на закупівлі програмного забезпечення. Закупівлі були засекречені, щоб уникнути відкритих торгів і забезпечити перемогу підконтрольних компаній.

Юрій Щиголь, колишній керівник Держспецзв’язку, після звільнення перейшов на службу до Головного управління розвідки Міноборони. Судові процеси щодо Жори та Щиголя тривають, проте постійне перенесення засідань відтерміновує завершення справи.

Ситуація викликає увагу, оскільки обвинувачений служить на фронті, що ускладнює доступ до правосуддя та унеможливлює регулярний розгляд справи.

Український артист MELOVIN повідомив про заручини зі своїм партнером Петром Злотею — 24-річним військовим, який служить інструктором і парамедиком у лавах Збройних сил України. Злотея має освіту, здобуту як за кордоном, так і в Києві, а після початку повномасштабного вторгнення без вагань став до оборони країни, обравши шлях служіння та щоденної відповідальності перед побратимами.

Попри молодий вік, Петро проявив себе не лише як фаховий медик, а й як людина з активною громадянською позицією. Він регулярно ділиться інформацією про надання першої допомоги на передовій, популяризує знання, що рятують життя, та бере участь у волонтерських ініціативах. Значну частину свого часу військовий присвячує благодійним зборам і підтримці тих, хто потребує допомоги, розуміючи, наскільки важливою є кожна внесена гривня і кожен поширений допис.

Під час служби Петро також здійснив камінґ-аут і відкрито заявив про бісексуальність. MELOVIN та його наречений провели романтичну церемонію освідчення у центрі Києва, де співак отримав каблучку та розкішний букет троянд. У соцмережах шанувальники та друзі привітали пару, зазначаючи: «сміливі мають щастя».

Історія з багатомільйонною позикою, яку дружина голови Національного банку України Андрія Пишного — Людмила Пишна — отримала ще у 2021 році, знову привернула увагу громадськості та медіа. Йдеться про суму в 15 млн гривень, яку надала ужгородська підприємиця Ларіна Котик. Попри значні задекларовані доходи Людмили Пишної, борг досі не було повернено, що викликало низку запитань про фінансову дисципліну та прозорість операцій родини, яка перебуває під пильним наглядом громадськості.

За офіційними деклараціями, у 2022–2023 роках доходи Людмили Пишної перевищили 19 млн гривень. Цей факт став приводом для суспільного обговорення: чому, маючи такі статки, позика залишилася непогашеною, та чи існують приховані домовленості між сторонами. Додатково увагу привертає той факт, що сама Пишна надала позику своєму чоловікові, керівнику НБУ, в розмірі 16,3 млн гривень. Ця обставина породила ще більше запитань щодо фінансових потоків у родині високопосадовця та можливого конфлікту інтересів.

Ларіна Котик, яка виступила кредиторкою Пишної, є власницею кількох компаній, заснованих у 2024 році:

АТ ЗНВКІФ «Неріо» зі статутним капіталом 82 млн грнТОВ «Еенерджі стор» (торгівля електроенергією)ТОВ «Павер стор» (торгівля електроенергією)

Обидві енергетичні компанії були зареєстровані в один день, і це привернуло увагу до стрімкого зростання бізнес-активності Котик.

Цікаво, що 2 травня 2023 року Котик взяла кредит в «Ощадбанку» під заставу рухомого майна — ймовірно автомобіля. Варто зазначити, що саме «Ощадбанк» протягом багатьох років очолював Андрій Пишний. Це створює додаткові запитання щодо можливого перетину інтересів та умов отримання кредиту.

Фінансові взаємини між родиною Пишних та бізнесвумен Котик, а також паралелі з діяльністю державного банку, викликають значний суспільний інтерес. У контексті нових скандалів навколо можновладців ця історія може стати приводом для подальших розслідувань та перевірок.

Власник мережі автозаправних комплексів «ОККО» Віталій Антонов реалізує на Львівщині великий туристичний проєкт — GORO Mountain Resort, що зводиться у форматі державної підтримки, яка дозволяє суттєво зменшити податкове навантаження. Кабінет Міністрів під керівництвом Юлії Свириденко затвердив перелік імпортних товарів для ТОВ «Славскі» загальною вартістю понад 46 мільйонів євро, які можна ввезти без сплати ввізних мит і ПДВ. Це рішення створило максимально сприятливі умови для реалізації курорту, а також викликало дискусію щодо масштабів і доцільності державної підтримки приватного бізнесу.

Ідея створення високогірного курортного комплексу виникла ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, однак наповнення проєкту державними інструментами стимулювання інвесторів стало можливим уже у воєнний період. Улітку 2025 року Кабмін, Славська селищна рада та ТОВ «Славскі» підписали спеціальний інвестиційний договір, який відкрив доступ до державної допомоги для будівництва курорту. У межах цього договору компанія отримала право на безмитне ввезення широкого переліку техніки та обладнання, необхідного для створення інфраструктури комплексу.

Закон про державну підтримку інвестиційних проєктів передбачає допомогу для проєктів від 12 млн євро, але компанія Антонова, ТОВ «Славскі», належить кіпрській Goro mountain resort limited, а сам Антонов має швейцарське резидентство. Це ставить під сумнів відповідність компанії критеріям закону, а прибуток майбутнього курорту, ймовірно, осідатиме за кордоном, а не в Україні.

Для будівництва курорту Антонов отримав значну кількість землі через схему, у якій громадяни України оформляли земельні ділянки на себе, а потім майже одночасно продавали їх ТОВ «Славскі». За даними судових матеріалів, у цю схему могли бути залучені депутати та колишні посадові особи Славської селищної ради, включно з братом бізнес-партнера Антонова. Розслідування земельних махінацій триває, але матеріали закриті для загального доступу.

Попри це, в медіа триває активна рекламна кампанія GORO Mountain Resort як «проєкту надії» з екологічними програмами та новою туристичною інфраструктурою. У червні 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що проєкт забезпечить 7,3 млрд грн надходжень до бюджетів усіх рівнів протягом 15 років, але не згадала про офшорне управління та ймовірну відсутність більшої частини прибутку в Україні.

Діабет 2 типу залишається однією з найпоширеніших хвороб сучасного світу, а підвищений рівень глюкози в крові здатен спричинити небезпечні наслідки — від порушення роботи нирок до ураження кінцівок. Експерти британської організації «Diabetes UK» наголошують, що ризик розвитку цього захворювання можна суттєво скоротити завдяки трьом простим, але дисциплінованим змінам у щоденному способі життя. За їхніми даними, дотримання цих правил здатне зменшити вірогідність виникнення діабету майже наполовину.

У центрі рекомендацій — помірна й регулярна фізична активність, яка підтримує належну чутливість організму до інсуліну та допомагає контролювати вагу. Фахівці підкреслюють, що достатньо навіть невеликих щоденних навантажень — швидкої ходьби, легких тренувань чи активного дозвілля, аби знизити ризики, пов’язані з метаболізмом.

правильне харчування;

регулярну фізичну активність;

контроль ваги та схуднення у разі ожиріння.

Експерти наголошують, що половина людей, яким загрожує діабет 2 типу, можуть уникнути хвороби або відкласти її розвиток, якщо слідкуватимуть за вагою, об’ємом талії та правильно харчуватимуться.

Фізична активність відіграє важливу роль. Рекомендується швидка ходьба або інші вправи протягом 30 хвилин щодня п’ять разів на тиждень. За браком часу, ці 30 хвилин можна розділити на три короткі проміжки по 10 хвилин. Довге сидіння або лежання підвищує ризик виникнення діабету, тому спеціалісти радять частіше вставати, робити розтяжки та рухатися навіть під час роботи за столом або перегляду телевізора.

Що стосується харчування, важливо обирати напої без доданого цукру, включати до раціону їжу з високим вмістом клітковини та складних вуглеводів, наприклад макарони з цільної пшениці, а також зменшити споживання червоного та обробленого м’яса.

Для початку фізичної активності експерти радять встановлювати реалістичні цілі, наприклад 10-хвилинну прогулянку після прийому їжі, і поступово збільшувати навантаження.

Дотримання цих простих порад допоможе значно знизити ризик розвитку діабету та покращити загальний стан здоров’я.

Колишній керівник ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який перебуває під слідством у Вищому антикорупційному суді за підозрою в корупційних діях, активно намагається видалити будь-які згадки про себе з відкритих джерел та інтернет-простору. Тим часом, за даними аналітиків та слідчих, йому вдалося легалізувати близько 150 тисяч доларів США через серію підозріло однотипних судових рішень, які викликають сумніви щодо законності та прозорості процедур.

Суть схем, що досліджуються слідством, полягає в тому, що Барбул подавав позови до боржників за борговими розписками, а стягнення коштів відбувалося через рішення суду. Позивачем у цих справах виступала його адвокатка Алла Тоцька. Сумнівність процесів підсилюється тим, що відповідачі у судах майже ніколи не заперечували проти позовів, що створює враження відсутності реальної суперечки і дозволяє підозрювати використання судової системи для легалізації коштів.

Після звільнення Барбула з посади у червні 2018 року за згодою сторін, він задекларував 7,35 млн гривень готівкою. Перевірок його майнового стану з боку НАЗК тоді не проводилося. Після цього колишній посадовець зайнявся лихварською діяльністю.

Наприклад, у січні 2020 року Барбул дав у борг киянину Дмитру Стельмашову 100 тисяч доларів під 3% річних. Кошти мали бути повернуті наприкінці лютого, але відповідач цього не зробив. Суд вирішив стягнути борг та проценти у 6,23 тисячі доларів, і відповідач не заперечував проти позову.

У серпні 2023 року суд у Тернополі ухвалив рішення на користь Барбула у справі проти Володимира Гловака, який отримав 135 тисяч доларів у 2018 та 2020 роках під 3% річних. Суд стягнув борг та проценти у 257,2 тисячі гривень.

Остання справа – рішення Голосіївського райсуду Києва від 27 листопада 2024 року. Позов на 15 тисяч доларів проти Михайла Гончара був задоволений, включно з річними відсотками у 31,8 тисячі гривень.

Експерти припускають, що така серія однотипних судових рішень без оскарження може бути схемою легалізації коштів Барбула.