Головком ЗСУ Валерій Сирський найняв собі піарника

Під час первинної реєстрації або перереєстрації транспортного засобу в Україні автовласники можуть скористатися кількома варіантами отримання номерних знаків. Система, що діє через територіальні сервісні центри МВС, передбачає як стандартну безкоштовну процедуру, так і можливість обрати іншу комбінацію цифр — без додаткових витрат або за окрему плату.

Базовий варіант залишається найпростішим і найпоширенішим. У такому випадку номерний знак видається автоматично, у порядку черги, з наявного набору. Водій не впливає на вибір комбінації, проте сама процедура не потребує додаткових дій і не тягне за собою жодних фінансових витрат понад обов’язкові платежі.

Незалежно від того, який номер отримує водій — стандартний чи обраний — під час реєстрації або перереєстрації автомобіля необхідно сплатити обов’язкові фіксовані платежі. Йдеться про оплату адміністративної послуги у розмірі 350 гривень, вартість бланка свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яка становить 606 гривень, а також оплату номерного знака — ще 350 гривень. Окремо може нараховуватися банківська комісія залежно від способу оплати.

Для водіїв, які хочуть отримати так звані «красиві» або ексклюзивні номерні знаки з популярними комбінаціями цифр, у сервісних центрах МВС передбачена окрема платна послуга. Вартість таких номерів стартує від 4 800 гривень і може сягати 96 тисяч гривень — залежно від конкретної комбінації.

У разі вибору платного номерного знака плата у 360 гривень за послугу вибору не стягується, однак усі обов’язкові реєстраційні платежі залишаються незмінними.

Компанія SpaceX, виконуючи прохання Міністерства оборони України, розпочала низку термінових дій, спрямованих на запобігання використанню терміналів Starlink російськими збройними силами для атак дронами-камікадзе типу «Шахед» по території нашої держави. Ці заходи мають тимчасовий характер, однак вони вже дозволяють знизити ефективність ворожих атак та мінімізувати загрози з боку дронів.

Як зазначив радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, що використовує позивний «Флеш», впроваджені рішення швидко дали позитивний результат. За його словами, значна кількість українських військових підрозділів, які використовують Starlink для зв'язку і передачі даних, уже змогли адаптуватися до нових умов. Водночас російські війська втрачають доступ до важливих ресурсів для проведення атак через безпілотники, що підвищує безпеку наших громадян та військових.

Він зазначив, що SpaceX тісно співпрацює з Міністерством оборони України, а нинішні рішення є екстреними. Надалі планується впровадження більш зважених і технологічно доопрацьованих механізмів.

За словами Бескрестнова, однією з ключових проблем залишається відсутність повної інформації про всі військові термінали Starlink, які перебувають на території України. Йдеться не лише про офіційно передані пристрої, а й про ті, що були отримані через волонтерів або придбані самостійно. Наразі опрацьовується механізм централізованого обліку таких терміналів.

Радник міністра оборони підкреслив, що запроваджені обмеження можуть тимчасово впливати й на легальних користувачів, однак ці кроки є необхідними з міркувань безпеки.

Тим часом російські воєнні блогери почали скаржитися на нові технічні обмеження. За їхніми твердженнями, термінали Starlink автоматично вимикаються при досягненні швидкості руху приблизно 75–90 кілометрів на годину. Саме цей механізм, за оцінками фахівців, суттєво ускладнює використання Starlink на дронах або мобільних платформах.

Також з’явилася інформація, що наразі опрацьовується система так званих «білих списків», яка дозволить працювати лише перевіреним і підтвердженим терміналам.

Раніше Сергій Бескрестнов повідомляв, що 24 січня російські війська вперше застосували дрони «Шахед», керовані через супутниковий зв’язок Starlink. Це сталося під час атаки в районі Кропивницького, де удар був спрямований по вертольотах Збройних сил України.

Згодом міністр оборони України Михайло Федоров підтвердив, що Росія почала оснащувати дрони супутниковими системами Starlink. У відповідь на це Міністерство оборони України спільно з SpaceX розпочало роботу над блокуванням можливостей використання цих терміналів ворогом.

У результаті необхідні рішення були знайдені у стислі строки. Українська сторона відзначила оперативну реакцію компанії SpaceX та її керівництва у протидії використанню Starlink для ударів по Україні.

Правоохоронні органи повідомили про підозру директорці львівського підприємства, яке займалося постачанням захисних костюмів для рятувальних служб. За даними слідства, у процесі виконання державних контрактів могла бути здійснена розтрата бюджетних коштів на загальну суму 6,4 мільйона гривень.

Слідство встановило, що компанія уклала низку договорів на постачання спеціального одягу, призначеного для використання рятувальниками під час надзвичайних ситуацій. Йдеться про костюми, які мали відповідати підвищеним вимогам безпеки та якості, адже від їхніх характеристик безпосередньо залежить життя та здоров’я працівників екстрених служб.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, вартість одного комплекту становила 8 100 гривень, тоді як середньоринкова ціна аналогічного спорядження на той момент складала близько 4 417 гривень. У результаті таких дій державі було завдано збитків на суму 6,4 мільйона гривень.

Правоохоронці повідомили директорці компанії про підозру за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану. Крім того, їй інкримінують частину першу статті 209 ККУ — легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваній запобіжного заходу. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до організації та реалізації схеми.

Раніше у межах цього ж кримінального провадження про підозру було повідомлено колишньому керівнику обласного управління ДСНС у Вінницькій області та начальнику відділу ресурсного забезпечення, яких слідство вважає співучасниками злочину.

Актор Тарас Цимбалюк поділився своїми відчуттями після участі у романтичному реаліті-шоу «Холостяк», відзначивши, що його сподівання щодо проєкту не повністю збіглися з тим, що він побачив насправді. Після завершення зйомок він провів ефір у Instagram, де відверто відповідав на запитання підписників і пояснював свій досвід участі.

Один із користувачів поцікавився, чи не вважає актор цей крок легковажним чи необдуманим. Тарас зазначив, що спочатку він ставився до проєкту серйозно і хотів знайти не просто романтичні емоції, а глибше знайомство з людьми, можливість зрозуміти себе та свої бажання. Проте реалії телевізійного шоу виявилися іншими: сценарії, монтаж та загальна атмосфера часто не відображали справжніх емоцій і подій, що створювало розбіжність між очікуванням та фактичним досвідом.

За словами артиста, перед стартом він мав значно більші сподівання на формат і співпрацю з командою. Він очікував більшого порозуміння з продюсерами та глибшого змісту проєкту. Проте вже після початку роботи його ставлення змінилося.

«Перед початком знімань у мене була глобальніша віра в цей проєкт: у повномасштабніше однодумство з продюсерами. Після старту, після знайомства з форматом знімання, відчуття до всього змінилися. Але все вже було на певних рейках», — поділився Цимбалюк.

Актор зазначив, що, попри певні розчарування, згадує і багато позитивних моментів. Він говорить про тепле спілкування з учасницями, дружню атмосферу та емоційні епізоди. Водночас підкреслює: «Холостяк» — це насамперед телевізійне шоу зі своїми правилами.

За його словами, процес знімань передбачав сценарій, щоденні брифінги, визначені типажі та ролі, а також обмеження у свободі дій. Саме це стало для нього несподіванкою.

«Ключове — це шоу, де є сценарій, щоденні брифи, типажі, амплуа, сюрпризи зранку. І, на превеликий жаль, свобода дій — геть не в усьому», — пояснив артист.

При цьому Цимбалюк не звинувачує творців проєкту. Він визнає, що головні питання має насамперед до себе, адже перед участю недостатньо глибоко вивчив формат і внутрішню кухню реаліті.

«Фундаментальні питання у мене тільки до самого себе. Ключове — на березі я недостатньо чітко дослідив скелет проєкту», — підсумував актор.

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ярослав Василенко за певний період здійснив 25 поїздок на територію тимчасово окупованого Криму. Ця інформація привернула значну увагу громадськості та стала предметом активного обговорення в медіапросторі, з огляду на особливий статус півострова та обмеження, встановлені українським законодавством.

Сам суддя пояснив, що його поїздки мали виключно особистий характер і були пов’язані з необхідністю лікування дружини. За його словами, саме в Криму вона проходила медичні процедури, які, на його переконання, були важливими для підтримання її здоров’я. Василенко наголошував, що не мав на меті порушувати норми закону чи ігнорувати політичний контекст ситуації.

Фактично, Василенко не поніс жодної кримінальної відповідальності за незадеклароване майно. Кримінальну справу закрили через неможливість перевірити власність дружини у РФ у зв’язку з російською агресією. Натомість суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У середу Вища рада правосуддя (ВРП) повернеться до розгляду справи, відкритої за скаргою юристів, що стосується дисциплінарної відповідальності Василенка. Очікується, що Палата ВРП ухвалить рішення: або залишить суддю без покарання, або відправить його на звільнення.

1 лютого у Черкасах відбулася масштабна акція протесту, організована близько 350 ветеранами російсько-української війни. Вони зібралися біля будівлі обласної державної адміністрації, висловлюючи обурення та вимагаючи справедливого розслідування трагедії, що сталася в регіоні. У ході протесту ветерани звернули увагу на стрілянину, в результаті якої загинули четверо співробітників поліції та колишній військовослужбовець Сергій Русінов.

Основною вимогою протестувальників стало об’єктивне розслідування події, яке має пролити світло на всі обставини трагедії. Організатор акції, ветеран Сергій Коваль, наголосив на необхідності не лише відкритого розслідування, але й відповідних кадрових змін. Однією з головних вимог було звільнення начальника Нацполіції Черкаської області Олега Гудими, якого ветерани вважають відповідальним за низьку якість роботи правоохоронних органів у цьому випадку.

«Найперші наші вимоги – звернути увагу на ветеранів, друге – відповідальність для виконавців, і щоб зняли обласного начальника поліції. Людина керувала цим, обласний очільник знав, що відбувається. Він знав, що може бути, і послав туди поліцейських, їх розстріляли, загинув наш побратим, теж розстріляний, і це болить», – наголосив Сергій Коваль.

Учасник акції Андрій Зозуля зазначив, що Сергій Русінов захищав Україну у 2014 році під час Антитерористичної операції та у 2022–2024 роках під час повномасштабного вторгнення РФ. Русінов демобілізувався через поранення, а два його сини продовжують службу в армії.

Голова Нацполіції України Іван Вигівський заявив журналістам, що статус ветерана не є виправданням вбивства. Операцію затримання здійснювали досвідчені поліцейські, які намагалися вести спілкування зі стрільцем мирно. За словами Вигівського, Русінов забарикадувався та непомітно залишив територію, після чого влаштував засідку, де відкрив вогонь по правоохоронцях.

27 січня 2026 року в селищі Нехворощ Черкаської області під час затримання підозрюваного сталася стрілянина. Загинули четверо поліцейських: майори Володимир Бойко, Олександр Флорінський, Сергій Сафронов та старший лейтенант Денис Половинка. Ще один поліцейський, старший лейтенант Олександр Шпако, отримав поранення. Стрільця ліквідували на місці.

За даними керівника Нацполіції Черкащини Олега Гудими, підозрюваний був 59-річним колишнім військовим і, ймовірно, планував замах на депутата міської ради Віталія Сторожука. Русінов мав бронежилет і автоматичну зброю.

Таким чином, акція ветеранів у Черкасах підкреслила вимогу суспільства до прозорого розслідування трагедії та посилення відповідальності правоохоронців за дії під час критичних ситуацій.