Готельний комплекс у Львівській області залишився під арештом через кримінальне провадження

У 2024 році столична влада спрямувала понад 1,12 мільярда гривень на придбання 15 когенераційних установок, метою яких було забезпечення Києва резервним теплом та електроенергією під час російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці установки здатні одночасно виробляти електрику та тепло, що робить їх критично важливими для безперебійного функціонування міських систем життєзабезпечення у складних умовах.

Процес закупівлі включав тендери та оцінку технічних характеристик обладнання, яке мало відповідати сучасним стандартам ефективності та надійності. За планом, нові когенераційні блоки дозволяли не лише покривати частину енергетичних потреб столиці під час аварійних відключень, а й зменшувати навантаження на основні електромережі та теплові мережі.

Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення в дохід держави майна, що належало родині померлого колишнього керівника Державної екологічної інспекції Карпатського округу Миколи Ладовського. Загальна вартість активів, визнаних необґрунтованими, перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідне судове рішення було винесене 12 січня 2026 року за результатами розгляду матеріалів, підготовлених Державним бюро розслідувань у взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції.

У ході перевірки було встановлено суттєву невідповідність між офіційними доходами посадовця та вартістю майна, яким користувалися він і члени його родини. Йшлося про нерухомість, земельні ділянки та інші цінні активи, походження яких не вдалося підтвердити законними джерелами доходів. Саме ці обставини стали підставою для звернення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до суду з вимогою застосувати механізм цивільної конфіскації.

Йдеться про три квартири та нежитлове приміщення в центральних районах Івано-Франківська, а також два автомобілі преміумкласу — Volkswagen Touareg 2021 року випуску та Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року. Усі ці активи суд визнав такими, що не мають підтвердженого законного походження.

Микола Ладовський помер у ніч на 20 березня 2025 року. Після його смерті кримінальне провадження було закрито, однак це не зупинило процес цивільної конфіскації. ДБР ініціювало окрему процедуру стягнення незаконно набутого майна, яка дозволяє повернути активи державі незалежно від смерті фігуранта справи.

Це рішення стало одним із перших прикладів застосування механізму конфіскації необґрунтованих активів щодо родини померлого високопосадовця та демонструє можливість повернення державі коштів навіть у випадках, коли особа уникла кримінальної відповідальності через смерть.

У Києві до суду передано справу 31-річної зловмисниці, яка за 18 тисяч доларів США обіцяла жінці забезпечити звільнення її чоловіка з військової служби. Це стало можливим завдяки успішній операції правоохоронних органів, які затримали фігурантку під час отримання грошей за надання незаконних послуг.

Як повідомляє столична поліція, зловмисниця знайшла свою жертву, жінку, чоловік якої був мобілізований і проходив службу в одній з військових частин Києва. Вона запевнила свою клієнтку, що має необхідні зв’язки серед військових і в органах влади, і зможе організувати для чоловіка документи, які підтвердять його непридатність до військової служби.

Схема передбачала відправлення «клієнта» спершу до медичного підрозділу військової частини, а потім до медичного закладу, де мали визначати наявність захворювань, що давали підстави для звільнення з армії та виключення з військового обліку.

Правоохоронці затримали фігурантку під час отримання обумовленої суми коштів. Їй оголосили підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди за вплив на рішення посадовця, поєднане з вимаганням.

Досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скеровано до суду. Обвинуваченій загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Харків, місто, яке вже тривалий час страждає від постійних обстрілів і навантажень на свою інфраструктуру, в черговий раз опинився в центрі скандалу щодо неефективного використання бюджетних коштів. У ситуації, коли кожен рубіж інфраструктури має критичне значення для безпеки і стабільності, місцева влада вирішила спрямувати мільйони гривень не на укріплення мостів чи їхній ремонт, а на декоративне оформлення — облицювання фасадів мостів алюмінієвими композитними панелями.

У грудні 2025 року комунальне підприємство «Шляхрембуд» уклало контракт із компанією «Будпром ЮА» на суму понад 1,25 мільйона гривень з ПДВ. Основною метою цього договору стало облаштування фасадів мостів спеціальними панелями з LED-підсвіткою. За умовами договору, компанія повинна була надати лише декоративні елементи, без жодних робіт щодо ремонту чи посилення конструкцій мостів. Водночас технічне завдання на ці роботи зовсім не включало жодних вимог щодо необхідних заходів із забезпечення міцності і безпеки інфраструктури, таких як укріплення опор, ремонт плит, чи усунення деформаційних швів.

Рішення має системний характер. Бюджетну політику в цьому напрямі затверджує міський голова Ігор Терехов, технічні вимоги формує департамент будівництва та дорожнього господарства під керівництвом заступника мера Дмитра Липового, а реалізує проєкт через договори директор КП «Шляхрембуд» Руслан Грецький. У підсумку пріоритет віддається зовнішньому вигляду, а не інженерній безпеці.

Підрядником обрали ТОВ «Будпром ЮА», зареєстроване у лютому 2022 року зі статутним капіталом 10 тисяч гривень та профілем «завершальні будівельні роботи». Компанія не має спеціалізації на мостових спорудах. У тендері брали участь дві фірми. Інша — ТОВ «ЛТ-Компані» — подала пропозицію на понад 106 тисяч гривень дешевшу, але її заявку відхилили з формальних причин, зокрема через невизнання договорів субпідряду та зауваження до оформлення документів, які не впливали на ціну чи якість.

Окрему увагу привертають ціни. Вартість однієї секції композитних панелей без підсвітки за договором становить близько 18,9 тисячі гривень, з LED — понад 22,6 тисячі. Водночас ринкові ціни на аналогічні матеріали коливаються в межах 12,5–14 тисяч і 15,5–17,5 тисяч гривень відповідно. За попередніми оцінками, загальна переплата може сягати близько 400 тисяч гривень. Додатковим бар’єром для конкурентів стали вимоги тендерної документації щодо одночасного використання КЕП і «мокрої» печатки.

За цими фактами подано скаргу з вимогою перевірити дії міської ради, департаменту будівництва та КП «Шляхрембуд», законність відхилення дешевшої пропозиції, обґрунтованість цін і можливі антиконкурентні та корупційні зв’язки з підрядником.

На тлі потреб міста у ремонті житла, дахів, комунікацій і укриттів витрачання бюджетних коштів на фасадний декор мостів викликає суспільний резонанс. Формально це називають благоустроєм, але по суті йдеться про вибір зовнішнього вигляду замість безпеки та реальної стійкості інфраструктури.

Президент США Дональд Трамп зробив резонансну заяву щодо війни Росії проти України, публічно поклавши відповідальність за відсутність переговорного прогресу на Київ. В інтерв’ю агентству Reuters він висловив думку, що Україна нібито не поспішає з діалогом про завершення бойових дій, тоді як російський президент Володимир Путін, за його оцінкою, демонструє готовність до укладення мирної угоди.

За словами Трампа, саме Москва, на його переконання, виглядає більш відкритою до компромісів. Він прямо заявив, що вважає Путіна готовим до домовленостей, тоді як українська сторона, на його думку, займає менш гнучку позицію. Такі твердження прозвучали на тлі триваючої війни, регулярних обстрілів українських міст та відсутності реальних кроків з боку Росії щодо припинення агресії.

На запитання журналістів, чому переговори за посередництва США досі не змогли зупинити найбільший сухопутний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, Трамп відповів однозначно: «Зеленський».

Він також наголосив, що Вашингтон має тиснути саме на українського президента.«Ми повинні переконати президента Зеленського підтримати це», — сказав Трамп, маючи на увазі можливу мирну угоду.

При цьому, коли журналісти поцікавилися, чому, на його думку, Володимир Зеленський затягує переговорний процес, президент США не навів конкретних аргументів. Він обмежився загальною фразою: «Я просто думаю, що йому, знаєте, важко домогтися свого».

Окремо Трамп прокоментував інформацію агентства Bloomberg про можливу поїздку до Москви його соратників — Віткоффа і Кушнера. За його словами, йому нічого не відомо про такі плани.

Також президент США підтвердив, що готовий зустрітися з Володимиром Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, якщо український лідер туди прибуде.«Я б зустрівся, якщо він буде там. Я буду там», — заявив Трамп, водночас давши зрозуміти, що жодних конкретних домовленостей про зустріч поки що немає.

Заяви Трампа пролунали на тлі триваючих бойових дій в Україні та відсутності будь-яких підтверджених домовленостей між Києвом і Москвою щодо припинення війни.

Шістнадцятий день січня поєднує в собі одразу кілька значущих подій, які мають міжнародне, національне, церковне та народне підґрунтя. Для поціновувачів музики ця дата асоціюється зі святковими подіями світового масштабу, однак для України вона водночас є днем глибокої пам’яті та осмислення трагічних і доленосних сторінок історії. У народній традиції 16 січня вважали важливим рубежем зими, коли господарі оцінювали наявні запаси та готувалися до тривалішого періоду холодів.

Особливе історичне значення цей день має саме для української державності. 16 січня 1918 року було ухвалено закон про створення регулярної армії Української Народної Республіки, що стало ключовим кроком у формуванні власних збройних сил та захисті незалежності молодої держави. Це рішення засвідчило прагнення українців до самостійного політичного й військового життя в умовах складної міжнародної ситуації.

Окреме місце в суспільній пам’яті займає 16 січня 2014 року, коли парламент проголосував за так звані «диктаторські закони». Вони передбачали жорсткі обмеження для опозиції та учасників протестів і стали спробою режиму Віктора Януковича придушити Євромайдан. Натомість ці рішення лише пришвидшили падіння влади.

Неофіційно цього дня в Україні вшановують пам’ять Кіборгів — українських військових, які обороняли Донецький аеропорт. Захисники тримали оборону 242 дні під постійними обстрілами. 16 січня стало датою вшанування за ініціативою самих воїнів, тоді як офіційно День пам’яті захисників ДАП з 2022 року відзначається 20 січня.

У світі 16 січня найбільш відоме як День гурту The Beatles. Саме цього дня у Ліверпулі відкрився клуб The Cavern, де ще нікому не відомі Джон Леннон, Пол Маккартні та Джордж Гаррісон дали один із перших своїх виступів. Згодом цей колектив кардинально змінив історію популярної музики. Традиційно шанувальники гурту відзначають дату, слухаючи легендарні пісні на кшталт Yesterday чи Let It Be.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День подяки драконам, День гострої їжі, День льодоруба та День свободи релігій.

Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар у 2023 році змінився і перелік церковних дат. Якщо раніше 16 січня вшановували пророка Малахія та священномученика Гордія, то нині цього дня відзначається вшанування чесних ланцюгів апостола Петра, якими він був скутий у в’язниці та від яких був чудесно визволений.

У народному календарі 16 січня відоме як Петро-напівкорм. Назва пов’язана з тим, що до цього часу в господарствах зазвичай залишалася лише половина зимових запасів. Селяни переглядали припаси, підраховували зерно й дрова та за потреби поповнювали їх.

З цією датою пов’язані й погодні прикмети. Одна велика біла хмара на небі вважалася передвісником хуртовин, похмуре небо — до відлиги. Якщо горобці голосно пищать, чекали заморозків, а захід сонця за хмари віщував сильні снігопади. Також вірили, що чим більше хатніх справ виконати цього дня, тим більше успіху буде в майбутніх починаннях.

Апостола Петра вважали покровителем худоби, тому 16 січня заборонялося ображати тварин, виганяти їх на мороз чи підвищувати на них голос. Невдалим днем вважалася риболовля. Також за народними повір’ями не радили користуватися ножами та іншими гострими предметами — вважалося, що порізи, отримані цього дня, загоюватимуться довго.

Наприкінці поточного тижня в Україні прогнозують поступове послаблення морозів, однак зима ще не відступить остаточно. За словами синоптика Ігоря Кібальчича, підвищення температури повітря насамперед відчують мешканці західних, південних і центральних областей. Саме в цих регіонах денні показники поступово наближатимуться до більш комфортних значень, хоча нічні години все ще залишатимуться прохолодними.

Водночас у північних та східних областях ситуація буде іншою. Там нічні морози збережуться на досить відчутному рівні, а різкі коливання температури між днем і ніччю можуть створювати додаткові незручності. Синоптики попереджають, що такі контрасти сприятимуть утворенню ожеледиці на дорогах і тротуарах, особливо у ранковий та вечірній час.

У середу, 15 січня, у західних областях очікується послаблення морозів. Нічні температури почнуть підвищуватися, а вдень по країні прогнозується від 10 градусів морозу до 2 градусів тепла. Водночас на півночі та північному сході України вночі збережуться сильні морози — від 15 до 23 градусів нижче нуля.

У четвер, 16 січня, потепління охопить західні, південні та центральні регіони. Вночі температура там коливатиметься від 0 до 6 градусів морозу, а вдень повітря прогріватиметься до 1 градуса тепла або залишатиметься в межах 4 градусів морозу. Натомість північні та східні області залишаться під впливом холодної повітряної маси: вночі очікується від 12 до 18 градусів морозу, вдень — від 4 до 11 градусів нижче нуля.

У п’ятницю, 17 січня, у західних областях знову прогнозуються значні нічні морози — від 14 до 20 градусів, тоді як денна температура становитиме від 8 до 13 градусів морозу. В інших регіонах нічні показники коливатимуться від 11 градусів морозу до 0, а вдень температура буде близькою до нічних значень.

У суботу, 18 січня, синоптики прогнозують подальше пом’якшення зимової погоди. Вночі температура повітря складатиме від 5 до 13 градусів морозу, вдень — від 1 до 8 градусів нижче нуля. На півдні та крайньому заході країни протягом доби можливі коливання температури від 4 градусів морозу до 4 градусів тепла, що свідчить про відчутне наближення потепління.