Громадська рада доброчесності вказала на недоброчесність судді Роїка

Українська співачка та продюсерка національного відбору на «Євробачення-2026» Джамала привернула увагу прихильників помітними змінами у зовнішності після народження третьої дитини. У травні минулого року артистка стала багатодітною мамою, а вже згодом з’явилася на публіці у чудовій формі, що викликало хвилю запитань і зацікавлення щодо її підходу до відновлення.

В одному з інтерв’ю Джамала наголосила, що не вдавалася до жодних медикаментів, ін’єкцій чи «швидких» способів схуднення. За її словами, основу результату склали регулярна фізична активність, зокрема заняття спортом і пілатесом, а також уважне ставлення до щоденного раціону. Співачка підкреслила, що діяла поступово, прислухаючись до власного самопочуття та потреб організму після пологів.

Артистка додала, що після перших двох пологів вона також поступово повертала свою допологову форму, однак після народження третьої дитини процес зайняв трохи більше часу. Джамала запевняє, що регулярні тренування та збалансоване харчування дозволяють їй підтримувати вагу та фізичну форму.

Співачка зазначає, що її шлях до відновлення форми — природний і безпечний, і він включає поєднання фізичної активності та уважного ставлення до раціону.

19 грудня впродовж тривалого часу залишалося однією з ключових дат для православних вірян в Україні. Після переходу церков на новий календар змінився перелік релігійних споминів, однак цей день і нині вирізняється насиченістю духовних, професійних і народних подій, зберігаючи особливе значення в суспільному житті.

За новою календарною традицією цього дня православна церква вшановує мученика Воніфатія та преподобного Іллю Києво-Печерського, пустельника. Образ останнього займає особливе місце у народній свідомості, адже його вважають небесним покровителем воїнів. Саме тому родини захисників України звертаються до святого з молитвами про заступництво, охорону на фронті, збереження життя та відновлення здоров’я після поранень.

Водночас багато вірян пам’ятають, яке церковне свято 19 грудня відзначалося за старим стилем. Саме цього дня святкували День святого Миколая Чудотворця — покровителя дітей і нужденних. За традицією, дітям дарували подарунки від імені святого, а дорослі займалися благодійністю.

На міжнародному рівні 19 грудня, за ініціативою ООН, відзначається Міжнародний день допомоги бідним. Його мета — привернути увагу суспільства до проблем малозабезпечених та заохотити людей до благодійних вчинків. У цей день прийнято допомагати нужденним коштами, речами або волонтерською підтримкою. Також у світі сьогодні відзначають День вічнозелених рослин, День субкультури емо, День вівсяних кексів і День смішного светра.

В Україні 19 грудня є важливою професійною датою — Днем адвокатури, або Днем адвоката. Це свято людей, які захищають права громадян у судах, перевіряють законність угод і надають юридичні консультації. Їхню роль у забезпеченні правопорядку та справедливості в суспільстві складно переоцінити.

Також цього дня народилися відомі українські діячі культури: поет Микола Філянський, перекладач Микола Лукаш, письменник і правозахисник Микола Руденко та письменниця Марія Матіос.

У народній традиції 19 грудня пов’язували з погодними прикметами, насамперед із вітром. Якщо він дме з півночі — чекали морозів і сніжної зими, з півдня — швидкого потепління. Сильний шквал вважався передвісником доброго врожаю влітку, а гучна поведінка синиць віщувала негоду. Ясне небо обіцяло морозний січень.

За повір’ями, день вважався сприятливим для рукоділля, творчих занять, риболовлі та навіть висадки розсади. Натомість існували й заборони. Не рекомендувалося лінуватися, заздрити, мати злі думки, сваритися чи лихословити. Також не радили виконувати важку фізичну роботу, займатися прибиранням або ремонтом. За прикметами, не варто було позичати гроші 19 грудня, аби не провести наступний рік у боргах.

Наприкінці 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України завершив укладання 12 контрактів на забезпечення харчуванням Збройних сил України у 2026 році. Загальна сума домовленостей сягнула 15,07 млрд грн. Формально ці угоди мали стати черговим етапом реформи тилового забезпечення, однак фактично вони знову привернули увагу до системних проблем у сфері закупівель — від обмеженої конкуренції до сумнівної якості продуктів для військовослужбовців.

Керівництво ДОТ на чолі з Арсеном Жумаділовим уперше застосувало модель довгострокових контрактів терміном від дев’яти до дванадцяти місяців. Такий підхід декларувався як інструмент стабільності постачань і прогнозованості витрат. Водночас сам формат угод не усунув головної вади системи — залежності від закритого каталогу з приблизно 340 позицій, за яким і відбуваються закупівлі. Саме каталог, за оцінками аналітиків, суттєво обмежує участь нових постачальників і знижує рівень реальної конкуренції.

Механізм зловживань виглядає класично: постачальники завищують ціни на популярні та масово споживані продукти і водночас занижують вартість екзотичних або маловживаних позицій, які військові практично не замовляють. Це дозволяє формально зменшити загальну вартість пропозиції по всьому каталогу та виграти тендер, компенсуючи «дешеві» позиції надприбутками на базових продуктах.

Ще одна системна проблема — відсутність у закупівлях великих національних рітейлерів. За даними розслідувачів, великі мережі уникають участі через високі ризики: ймовірність замовних кримінальних проваджень, тиск з боку податкових органів та вплив так званої «старої мафії», яка роками контролює ринок харчування для армії.

Хоча ДОТ формально запровадив обмеження цін на окремі позиції, експерти застерігають: це не вирішує проблему по суті. Старі постачальники, які зберегли доступ до тендерів, компенсують втрати за рахунок зниження якості продукції. Яєць по 17 гривень, як три роки тому, вже немає, зате залишаються поставки неякісних або фальсифікованих продуктів за ціною першосортних.

Ці побоювання підтверджуються результатами аудиту Рахункової палати за 2024 рік. Перевірка показала, що понад половина військовослужбовців не задоволені харчуванням. За дев’ять місяців 2025 року кожна п’ята відібрана партія консервів не відповідала вимогам якості, 45% зразків сиру виявилися фальсифікатом, а 42% напівкопчених і сирокопчених ковбас не відповідали стандартам безпечності.

Формально агентство Арсена Жумаділова нарахувало постачальникам штрафні санкції на суму 125,54 млн грн. Однак ефективність цього механізму залишається вкрай низькою. Добровільно компанії сплатили лише 20,10 млн грн, тоді як близько 84% нарахованих штрафів фактично «зависли» і не були стягнуті.

У підсумку, попри зміну назв і декларовані реформи, система харчування для ЗСУ продовжує працювати за старими правилами: із закритим колом постачальників, маніпуляціями з цінами та хронічними проблемами якості, за які зрештою розплачуються військові.

Яскрава, харизматична та впевнена у собі Анна Саліванчук після розлучення з чоловіком — народним депутатом — продовжує залишатися у статусі холостячки. З огляду на популярність і публічність акторки, багато хто вважає, що вона не може мати проблем із увагою з боку чоловіків. Втім, сама Анна зруйнувала цей стереотип, зробивши відверте зізнання про своє особисте життя.

Акторка розповіла, що фактично не ходить на побачення. Причина полягає не у браку пропозицій, а у внутрішньому виборі та певному розчаруванні у форматі сучасного спілкування. За її словами, чоловіки, які проявляють ініціативу та пишуть їй у соцмережах, зазвичай не викликають у неї зацікавлення. Натомість ті, хто справді привертає її увагу, часто не наважуються зробити перший крок.

Саліванчук переконана, що потенційних кавалерів відлякує її сильна енергетика та емоційність. Вона наголошує, що йдеться не про фінансові можливості, а саме про внутрішню готовність бути поруч із жінкою з потужним характером.

«Пишуть ті, хто не може потягнути Анну Саліванчук. І я зараз не про фінанси, а емоційно. Вони просто бояться навіть моєї енергії, на жаль», — відверто поділилася акторка.

Зірка також зазначила, що постійно відчуває сексуальний інтерес з боку чоловіків, однак далі поглядів справа зазвичай не заходить. За її словами, чоловіки звертають на неї увагу, але не наважуються підійти та проявити ініціативу.

«Я дивлюся, як на мене реагують чоловіки — вони дивляться, вибачте, слинку ковтають, але підійти не підійдуть. Ну то навіщо мені такі чоловіки? Мені потрібен той, хто не буде боятися», — заявила Саліванчук.

Водночас акторка не приховує, що відкрита до нових стосунків. Вона зізнається, що шукає сильного партнера, поруч із яким зможе дозволити собі бути не лише впевненою й самодостатньою, а й слабкою жінкою.

Її головне бажання звучить просто і щиро: «Я хочу… просто, щоб мене хтось обійняв».

З грудня 2023 року на посаді заступника начальника одного з управлінь державної установи розпочав виконувати свої обов’язки новий керівник, який обійматиме цю посаду до грудня 2025 року. Призначення, яке стало результатом внутрішніх змін у структурі, покликане зміцнити ефективність роботи управлінської команди та покращити виконання ключових завдань організації.

Відомо, що новий заступник має значний досвід у сфері управління, раніше працював на керівних посадах в інших структурах, де продемонстрував високий рівень професіоналізму та стратегічного мислення. Він має на меті оптимізувати внутрішні процеси, удосконалити управлінську діяльність та створити умови для стабільного розвитку підрозділів, якими керує.

У 2018 році валютні заощадження зросли на 512 тисяч гривень при річному доході сім’ї 440 тисяч. У 2023 році за рік придбано Hyundai Ioniq 2016 року за 423 тисячі та Hyundai Ioniq 2017 року за 357 тисяч гривень при річному доході 670 тисяч. При цьому накопичення у валюті не зменшилися, а у сина навіть зросли на 1 тисячу доларів.

Ситуація 2025 року лише підтвердила сумнівну логіку фінансів: у серпні придбано Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч, а в грудні — MG 4 2023 року майже за мільйон гривень, при продажу нерухомості на 600 тисяч. Загальна картина руху коштів залишається розрізненою та нелогічною.

Фактом покупки автомобілів чи накопичення валютних коштів порушення закону не є. Проблема виникає тоді, коли витрати систематично перевищують доходи, заощадження не зменшуються, а декларації не збігаються. У випадку Скрипника мова йде про систематичні невідповідності, що потребують професійної перевірки.

У сучасних умовах, коли економіка України продовжує адаптуватися до нових реалій, підприємці стикаються з численними можливостями та викликами. Розвиток бізнесу в Україні, як і в будь-якій іншій країні, неможливий без врахування політичної та економічної ситуації. Проте завдяки ряду реформ і підтримці національних програм, сьогодні український ринок відкритий для нових інвестицій і створення конкурентних бізнесів.

Одним із головних аспектів, що допомагає розвитку малого та середнього бізнесу, є покращення законодавчої бази. Україна зробила значні кроки в напрямку спрощення процедур для реєстрації підприємств, зменшення бюрократичних бар'єрів та розвитку електронних послуг. Це дозволяє бізнесменам значно швидше запускати проекти, знижуючи витрати часу та грошей.

У ЦВК підрахували, що проведення парламентських або місцевих виборів може потребувати 4–5 млрд гривень. Перший тур президентських виборів оцінюється у 4–5 млрд гривень, а у разі проведення другого туру загальна сума зросте до 6,5–7 млрд гривень.

Близько 70% усіх витрат, за словами Дубовика, становить оплата праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці розрахунки не включають видатки органів місцевого самоврядування на підготовку приміщень для голосування, облаштування дільниць та матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу. Додатковим чинником зростання витрат може стати розширення мережі виборчих дільниць за кордоном для українців, які перебувають поза межами країни.

З урахуванням усіх складових, включно з витратами на президентські, парламентські та місцеві вибори, загальна сума може сягнути близько 20 млрд гривень.

«Якщо говорити про всі три види виборів і враховувати витрати органів місцевого самоврядування, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна, але реалістична цифра, і вона точно не є меншою», – зазначив заступник голови ЦВК.

Тема можливих виборів в Україні набула міжнародного резонансу після заяви президента США Дональда Трампа, який 9 грудня в інтерв’ю Politico заявив, що в Україні настав час для виборів, та звинуватив державу у браку демократії. Президент України Володимир Зеленський у відповідь неодноразово наголошував на готовності до виборчого процесу, підкреслюючи, що не тримається за президентське крісло.

20 грудня Зеленський також повідомив, що Міністерство закордонних справ України працює над підготовкою інфраструктури для голосування за кордоном, аби громадяни України за межами країни змогли взяти участь у виборах. Водночас президент наголосив, що проведення виборів на тимчасово окупованих Росією територіях є неможливим.

Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні значного фінансового пакета обсягом 90 мільярдів євро. Очікується, що доступ до цих коштів відкриється вже на старті наступного року, що має стати важливим ресурсом для підтримки економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів.

Про ухвалене рішення повідомило видання Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За його словами, фінансування може надійти Україні не пізніше другої половини січня, що дозволить уряду заздалегідь планувати використання коштів для першочергових потреб держави.

Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

«Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.