«Гуманітарний» автопробіг у Вінниці: суд покарав шахрая за ввезення авто під виглядом допомоги ЗСУ

Солістка популярного українського гурту KAZKA Олександра Заріцька несподівано поділилася особистою інформацією, яка зацікавила шанувальників. Під час участі у проєкті «Що у сумці?» для Instagram «Люкс ФМ» співачка демонструвала вміст своєї сумки та розповідала про повсякденні дрібниці, коли випадково натрапила на цікавий момент. У кишені знайшовся чек із магазину, на якому було надруковане передбачення.

Олександра зачитала його вголос: «Вам варто трохи почекати — і майбутнє принесе велику…». Цей короткий, але загадковий напис спровокував численні припущення у мережі. Фанати одразу почали обговорювати, що співачка може готуватися до нового етапу у своєму житті, зокрема, до материнства.

Після цього зірка з усмішкою прокоментувала прочитане:«Я знаю! Це, можливо, про те, що я скоро завагітнію. Чекаємо і отримуємо. А, може, я вже вагітна?»

Ця репліка викликала жваве обговорення серед прихильників гурту, які одразу почали вітати Олександру в коментарях та бажати їй здійснення бажань.

Олександра Заріцька вже близько п’яти років у стосунках із motion-дизайнером Павлом Тараненком. Пара заручилася кілька років тому, але весілля поки відкладає.

Артистка неодноразово розповідала, що хоче відсвяткувати одруження вже після перемоги України, коли можна буде влаштувати гучне свято у вільній країні. Проте, схоже, створення сім’ї в іншому сенсі — не серед планів на віддалене майбутнє.

Попри активну концертну діяльність і постійну зайнятість, Заріцька не приховує, що прагне гармонії між творчістю та особистим життям. У неї за плечима успіх хітів «Плакала» та «Свята», які принесли гурту міжнародну популярність.

Зараз шанувальники очікують офіційного підтвердження новини, але навіть без нього зрозуміло: у житті співачки починається новий, особливо теплий період.

Ексначальник полтавських рятувальників та нинішній співробітник «Енергоатому» Роман Кириленко надав інформацію про суттєвий подарунок від свого сина Назара, що склав понад 855 тисяч гривень. Цей факт привертає додаткову увагу через зв'язок із недавнім інцидентом, в якому Назар Кириленко підозрюється в нападі на людину. Такий подарунок від родичів став темою обговорення серед громадськості, оскільки він може вказувати на певні фінансові обставини, що потребують більш детального розгляду.

Згідно з декларацією за 2024 рік, Роман Кириленко також став співвласником половини квартири в Полтаві, придбавши частину житла площею 81,1 м². Інша частка цього помешкання належить Надії Павленко та Вікторії Кириленко. Вартість квартири в декларації не була зазначена, що додає питань щодо джерел фінансування такої покупку. Відповідно до документів, угода була укладена 15 серпня 2024 року.

У Полтавському районі Кириленко володіє будинком 74,5 м² (50% спільно з Ольгою Лещенко) та чотирма земельними ділянками різного розміру — від 99 м² до 30,4 тис. м², остання з яких призначена для товарного сільськогосподарського виробництва. Їхня оцінна вартість коливається від 116 до 306 тис. грн.

Серед транспортних засобів у користуванні посадовця — Toyota Camry 2021 року випуску, зареєстрована на Любов Вікторівну Кириленко. Готівкою він зберігає 38,2 тис. доларів та 500 тис. гривень.

Щодо доходів, зарплатня в ДСНС склала 1,12 млн грн, ще 270 тис. грн він отримав одноразової допомоги від ДСНС, 270 тис. грн — від «Атоменергомаш», а також 119 тис. грн пенсії.

Декларація Романа Кириленка викликає увагу громадськості не лише через подарунок від сина, а й через значні майнові набутки та фінансові активи посадовця.

В Київській області зареєстровано спалах ентеровірусної інфекції, спричиненої вірусом Коксакі. За даними медичних установ, захворіли 13 дітей, з яких 12 уже успішно завершили лікування в стаціонарі та повністю одужали. Однак одна дитина досі перебуває в лікарні під постійним наглядом лікарів. Відзначається, що фахівці активно проводять епідеміологічне розслідування та вживають заходів для локалізації вогнища інфекції, щоб запобігти подальшому поширенню вірусу.

Лікарі підкреслюють, що в більшості випадків інфекція Коксакі протікає в легкій формі або навіть безсимптомно. Однак у деяких випадках захворювання може маскуватися під типові ознаки ГРВІ, зокрема лихоманку, біль у горлі, нежить, діарею та головний біль. Важливими симптомами є також висипка та водянисті пухирці, що можуть з’являтися в роті, на долонях і стопах.

Медики пояснюють, що вірус передається повітряно-крапельним шляхом, через контакт із зараженими поверхнями й немитими руками, а також через забруднену їжу чи воду; інкубаційний період зазвичай становить 3–6 днів. Тому головні заходи профілактики — ретельне миття рук, провітрювання приміщень, дезінфекція побутових поверхонь, окремі речі для хворого та при необхідності — ізоляція дитини від колективу до одужання.

У більшості випадків лікування симптоматичне: жарознижувальні, регідратація, анальгетики та спостереження педіатра; специфічної антивірусної терапії немає. Медики закликають батьків не займатися самолікуванням і при появі характерних висипів або загостренні стану негайно звертатися до лікаря, особливо якщо з’явилися сильний біль у грудях, задишка, сплутаність свідомості або висока температура, що не падає.

За інформацією Центру громадського здоров’я, наразі нових випадків у регіоні не виявлено, триває епідеміологічне розслідування, в закладах охорони здоров’я посилюють протиепідемічні заходи. Батькам радять уважно ставитися до стану дітей, особливо дошкільного віку, і дотримуватися правил гігієни у дитячих колективах.

На покровському напрямку тривають запеклі бої, оскільки російські війська намагаються взяти місто у «клешні», концентруючи значне угруповання та застосовуючи тактику дрібних штурмових груп. Старший сержант взводу безпілотної авіаційної комплектації бригадної розвідки 42-ї окремої механізованої бригади, відомий за позивним Рон, розповів у ефірі каналу «Ми — Україна», що противник намагається виснажувати українську оборону невеликими хвилями атак, що дозволяє йому зберігати бойовий потенціал і поступово просуватися вперед.

За його словами, у районі Покровська сконцентровано близько 170 тисяч російських військових. Такі ж оцінки чисельності сил РФ нещодавно озвучував і президент України Володимир Зеленський, підкреслюючи критичну напруженість на цьому напрямку. Міжнародні інформаційні агентства також відзначають активні бойові дії та намагання російських військ прорвати оборону міста через повторювані атаки дрібними підрозділами, що створює безперервний тиск на українських захисників.

Українська розвідка ГУР заявила про проведення спецоперації в місті: після висадки підрозділи зайняли визначені рубежі та ведуть важкі бої. У відкритих джерелах публікувалися фото/відео з керівником ГУР Кирилом Будановим у Покровську. Водночас на напрямку тривають дії малих груп ворога, які намагаються просочуватися в міську забудову.

Росіяни заявляють про «оточення» українських підрозділів і закликають їх здаватися; українська сторона підтверджує надважку обстановку, але повідомляє про контрдїї і відсутність повного кільця. Ситуація змінна; карти і зведення вказують на спроби РФ замкнути клини довкола ключових кварталів та шляхів постачання.

Контекст. Протягом осені РФ нарощує тиск на Покровськ, комбінуючи удари артилерією/авіацією з «пакетами» малих штурмових груп. Така тактика має на меті розмивання оборони, розвідку боєм і поступове зайняття позицій у промислових/спальних районах. За оцінками західних і українських джерел, саме масштаб концентрації сил і логістичне значення міста визначають жорсткість боїв.

Правоохоронці Києва затримали двох чоловіків, які шахрайським способом отримали від військовослужбовця Збройних сил України понад 3,2 мільйона гривень, обіцяючи розробку «лазерної зброї» для боротьби з безпілотниками. За даними столичної прокуратури, чоловіки діяли під виглядом керівників приватного підприємства, яке нібито спеціалізується на виробництві високотехнологічної зброї.

Слідство встановило, що у липні 2023 року 74-річний киянин та його 59-річний спільник звернулися до американського добровольця, який проходив службу у ЗСУ, і переконали його в можливості створення новітнього лазерного пристрою. За їх словами, прилад міг «осліплювати» ворожі дрони, забезпечуючи перевагу на полі бою. Військовий, довіряючи «фахівцям», перерахував значну суму на рахунки шахраїв.

Шахраї переконали військового замовити виготовлення такої «розробки» за 85 тисяч доларів США. Згодом чоловік передав їм кошти частинами — загалом понад 3,2 мільйона гривень. Однак після отримання грошей ділки не надали жодного пристрою, а зв’язок із ними періодично переривався.

Коли доброволець зрозумів, що його обдурили, він звернувся до правоохоронців. Нині обом фігурантам повідомлено про підозру у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою (ч. 4 ст. 190 КК України).

Досудове розслідування триває, слідчі перевіряють, чи могли чоловіки ошукати інших осіб під виглядом «інноваційних оборонних проєктів».

У Києві виникла серйозна ситуація навколо торговельно-офісного комплексу Gulliver. Напередодні передачі майна консорціуму банків, “Ощадбанк” зафіксував серйозні пошкодження критично важливого обладнання та систем життєзабезпечення комплексу. За даними банку, відбулося штучне блокування систем енергопостачання, що спричинило аварійне відключення резервних механізмів. Внаслідок цього зупинилися системи безпеки, а також були знищені або відсутні ключові вузли IT- та інженерної інфраструктури.

Через пошкодження інженерних систем припинили роботу водопостачання та каналізаційні мережі, постраждали кабельні комунікації та системи оповіщення, що створило загрозу безпеці відвідувачів і працівників комплексу. Фахівці банку підкреслюють, що відновлення повноцінної роботи всіх служб потребує термінових технічних заходів та значних фінансових витрат.

У свою чергу, ТОВ “Три О”, яке раніше управляло Gulliver, заперечує будь-які звинувачення. У компанії стверджують, що всі зупинки роботи систем були ініційовані банком після незаконного обмеження доступу до комплексу для представників “Три О” та орендарів. За словами попереднього управителя, аварій чи техногенних загроз під їхнім керівництвом не було, а будь-які заяви банку про навмисне пошкодження є неправдивими та незаконними.

Конфлікт має історичне підґрунтя: ТОВ “Три О” пов’язують із колишнім власником ТРЦ/БЦ Віктором Поліщуком, який не повернув банкам кредити на будівництво комплексу та не сплатив податки на суму 146 млн грн.

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення стало важливим сигналом підтримки для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни. Продовження дії захисту гарантує стабільність та безпеку, а також забезпечує доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці, дозволяючи українцям зберігати соціальні зв’язки й інтегруватися у місцеві громади.

Водночас, як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині розпочинається новий етап співпраці з Європейським Союзом — підготовка до періоду після завершення тимчасового захисту. Йдеться не лише про адміністративні чи правові механізми, а передусім про стратегічне бачення майбутнього українців у Європі та створення умов для їх безпечного повернення або подальшої інтеграції.

За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

«Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

«Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.