Хто стоїть за переможцями тендеру Міноборони на 10 мільярдів?

Акторка Анна Сагайдачна, яка лише рік тому вдруге стала мамою, оголосила про очікування третьої дитини. Радісною новиною вона поділилася у соціальних мережах, де показала атмосферне відео біля новорічної ялинки. На ньому можна побачити маленьку ялинкову іграшку у вигляді дитячого візочка, що стала символом майбутнього поповнення в родині. Згодом акторка продемонструвала позитивний тест на вагітність, підтвердивши свої слова.

Шанувальники та колеги одразу привітали Анну з чудовою новиною, висловивши захоплення її здатністю поєднувати кар’єру та материнство. Акторка вже неодноразово відкрито ділилася своїм досвідом виховання дітей, розповідаючи про щоденні радості та виклики, з якими стикається багатодітна родина. Тепер її родина збільшиться ще на одного члена, що обіцяє ще більше тепла та яскравих сімейних моментів.

Сагайдачна зізналася, що звістка про третю вагітність стала для неї несподіванкою. За словами акторки, тепер вона замислюється над тим, як поєднувати материнство та повсякденні справи з трьома дітьми, однак налаштована оптимістично.

Зірка з гумором пов’язала майбутнє поповнення в родині з новорічним декором, який, за її словами, спрацював як своєрідна карта бажань. Вона пожартувала, що ялинкова прикраса у вигляді візочка виявилася «магічною».

Акторка зазначила, що не знає, де братиме сили на нові виклики, проте вірить у підтримку Всесвіту і в те, що все складеться найкращим чином. Вона також додала, що наступного року навряд чи знову прикрашатиме ялинку таким символом, аби не отримати ще один сюрприз.

Головний герой чотирнадцятого сезону шоу «Холостяк», актор Тарас Цимбалюк, уперше публічно прокоментував свій досвід участі в проєкті після фіналу та постшоу. Інтерв’ю, оприлюднене 4 січня на YouTube-каналі Okay Eva, стало для глядачів несподівано щирим і дало змогу по-новому поглянути на перебіг подій у реаліті.

За словами Цимбалюка, процес вибору переможниці не був виключно інтуїтивним або емоційним. Актор визнав, що обговорював свої рішення з продюсерами шоу, адже формат проєкту передбачає не лише особисті переживання, а й чітку телевізійну логіку. На фінальному етапі, коли в боротьбі залишилися Ірина Пономаренко, Анастасія Половинкіна та Надін Головчук, він не відчував принципової різниці між учасницями в контексті подальшого розвитку подій.

Цимбалюк додав, що з переможницею Надін Головчук вони спілкувалися на проєкті загалом близько 15 годин, а після зйомок лише переписувалися в соцмережах. Потім актор написав їй, що немає сенсу продовжувати спілкування.

Щодо Анастасії Половинкіної, яка під час шоу відчувала до нього почуття, Цимбалюк зазначив, що після проєкту перепросив у неї.

Актор також підкреслив, що йшов на проєкт, аби розвивати українське телебачення, а за кожен знімальний день отримував гонорар, порівнянний із зйомками у повнометражному кіно. Він додав, що телеканал СТБ не врахував його побажання щодо учасниць, і деякі дівчата йому були нецікаві.

На постшоу стало відомо, що Цимбалюк та Надін Головчук не підтримують романтичних стосунків після завершення шоу. Переможниця заявила, що емоційно виснажена після проєкту.

Тимчасове блокування банківських карток є поширеною практикою, спрямованою насамперед на безпеку клієнтів і збереження їхніх коштів. Такі обмеження застосовуються у випадках, коли фінансова установа фіксує нетипову активність або потенційні ознаки шахрайства. За підрахунками фахівців, під подібні заходи потрапляє лише невелика частка активних карток — у межах 1–3%, що свідчить про вибірковий та обережний підхід банків.

Основу сучасного фінансового захисту становлять антифрод-системи нового покоління. Вони поєднують статистичні алгоритми, аналіз великих масивів даних та технології машинного навчання. Такі системи здатні в режимі реального часу відстежувати кожну операцію, порівнювати її з типовою поведінкою клієнта та миттєво реагувати на відхилення. Наприклад, підозру можуть викликати різка зміна географії платежів, незвично великі суми або серія однотипних транзакцій за короткий проміжок часу.

Однією з причин блокування можуть стати технічні тригери. Зокрема, увагу систем безпеки може привернути некоректно вказане призначення платежу. Під час онлайн-оплат експерти радять використовувати стандартні формулювання на кшталт «оплата за товар» або «оплата за послугу», адже незвичні або жартівливі написи можуть сприйматися як ризикові.

Ще один поширений фактор — поведінкові аномалії. Йдеться про надто часті перекази за короткий проміжок часу, різке зростання фінансової активності після тривалої перерви або операції, які не відповідають звичному фінансовому профілю клієнта.

У деяких випадках система безпеки може спрацювати навіть через технічні деталі. Наприклад, під час додавання картки на новий смартфон відсутність Bluetooth-сигналу від «довіреного» пристрою — смартгодинника чи навушників — може розцінюватися як додатковий ризик.

Фахівці радять у разі блокування картки не панікувати. Найчастіше таке обмеження має тимчасовий характер. Клієнту рекомендують самостійно звернутися до банку за номером телефону, зазначеним на звороті картки, або пройти ідентифікацію через офіційний мобільний застосунок.

Водночас експерти застерігають: категорично не варто телефонувати за номерами, з яких надходять дзвінки нібито від співробітників банку. Усі питання щодо блокування слід вирішувати виключно через офіційні канали зв’язку, щоб не стати жертвою шахраїв.

В Україні серед основних причин блокування карток залишаються непідтверджене походження коштів, фінансові операції, що не відповідають профілю клієнта, а також регулярні надходження від великої кількості платників. Такі перекази можуть трактуватися банком як ознаки підприємницької діяльності без належної реєстрації.

Державне підприємство «Державний оператор тилу», яке працює у структурі Міністерства оборони України, у середині грудня уклало одразу п’ять великих контрактів на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівель сягнув 16,5 тисячі тонн, а сумарна вартість угод склала 914,5 мільйона гривень. Усі договори були підписані з одним постачальником — товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдинг».

Закуплене паливо належить до категорії низькооктанових і використовується переважно для живлення генераторів, а також для експлуатації застарілих зразків техніки, які все ще перебувають на балансі сил оборони. В умовах постійних ризиків для енергетичної інфраструктури саме такі види пального залишаються критично важливими для забезпечення автономної роботи об’єктів у тилу.

Водночас у той самий період ДОТ закуповував аналогічний бензин у «Укрнафти» за значно нижчою ціною — близько 49,5 тисячі гривень за тонну. Таким чином, різниця в ціні сягала кількох тисяч гривень на кожній тонні пального.

Усі п’ять закупівель відбулися без конкуренції. На спрощені процедури не подався жоден інший учасник. Вимоги до постачальника були мінімальними і передбачали лише підтверджений досвід та фінансову спроможність на рівні 30 відсотків від суми контракту. У результаті майже мільярд гривень бюджетних коштів було розподілено за умов повної відсутності цінового змагання.

Особливу увагу привертає сам постачальник. ТОВ «ВТГ-трейдинг», зареєстроване у Харкові, до 2025 року майже не брало участі у державних закупівлях. До початку повномасштабної війни компанія була відома як один із великих імпортерів розчинників, які використовувалися у схемах виробництва так званого «бодяжного» пального без сплати акцизів. У 2021 році фірма входила до трійки лідерів за обсягами такого імпорту та згадувалася у розслідуваннях, пов’язаних із діяльністю мережі автозаправних станцій Sun Oil.

До системи державних закупівель компанія повернулася лише восени 2025 року і практично одразу отримала від ДОТ контракти ще на 406 мільйонів гривень. Сертифікат відповідності на паливо «ВТГ-трейдинг» оформила лише в серпні 2025 року — незадовго до початку масштабних постачань для потреб оборонного відомства.

Тема можливого розміщення британських військових підрозділів на території України знову активно обговорюється у західних політичних колах на тлі розмов про майбутню мирну угоду та механізми гарантування безпеки. Лондон у координації з Парижем і Вашингтоном аналізує різні формати міжнародної присутності, які могли б сприяти дотриманню потенційного перемир’я, водночас не перетворюючи ситуацію на пряме військове протистояння з Російською Федерацією.

Ключовим елементом цих дискусій є пошук балансу між стримуванням і обережністю. Західні союзники прагнуть створити систему безпеки, яка б унеможливила відновлення активних бойових дій, але не спровокувала неконтрольовану ескалацію. Саме тому розглядаються варіанти обмеженої військової присутності, консультативних місій або багатонаціональних контингентів із чітко визначеним мандатом.

Втім, нинішній контекст значно складніший. Україна не є нейтральною територією, а Росія вже веде проти неї повномасштабну війну, що радикально змінює логіку будь-якої міжнародної військової присутності.

За оцінками західних експертів, мова не йде про класичну модель миротворчих місій під егідою ООН. Розглядається концепція так званих «сил стримування» — європейських підрозділів, чия присутність автоматично означатиме, що будь-яка атака Росії створює ризик прямого конфлікту із Заходом. Ключовий сигнал у такій моделі — готовність до реального бою, а не символічна присутність.

Однією з головних дилем залишається питання правил застосування сили. Колишні командири миротворчих місій наголошують: нечіткий мандат може бути смертельно небезпечним для військових. Досвід Руанді та Сребрениці показав, що розмиті повноваження й відсутність політичної рішучості призводять до катастроф. У випадку України принципове питання звучить так: чи матимуть західні солдати право вступати в бій у разі порушення угоди Росією, навіть якщо атака не буде спрямована безпосередньо проти них.

Окрема проблема — нестача ресурсів. Для постійної присутності приблизно 15 тисяч військових на місці з урахуванням ротацій потрібно щонайменше утричі більше особового складу. Європейські армії, зокрема британська й французька, не мають достатніх резервів, щоб самостійно забезпечити таку місію. Саме тому попередні спроби створити повноцінну франко-британську коаліцію цього року фактично зайшли в глухий кут.

Без участі США система стримування виглядає неповною. Одним із компромісних варіантів, які обговорюються, є розміщення американських авіаційних і ракетних сил у країнах, що межують з Україною. Така модель передбачає обмежену присутність європейських сухопутних військ безпосередньо в Україні, але потужну повітряну й морську підтримку з боку США поблизу зони конфлікту.

Колишні міжнародні спостерігачі застерігають: головний урок Мінських угод полягає в тому, що сам факт моніторингу без механізму покарання за порушення не працює. Документування інцидентів без подальших дій лише створює ілюзію миру, яка зрештою руйнується.

Фактично Захід розглядає модель, яку військові описують як «розтяжку»: невеликий контингент робить будь-яку атаку надто ризикованою для противника, адже вона неминуче тягне за собою ескалацію. Водночас така стратегія робить самих військових заручниками політичних рішень і вимагає максимальної ясності щодо цілей, повноважень і меж застосування сили.

Із настанням 2026 року для багатьох українців зберігається занепокоєння щодо можливого зростання вартості комунальних послуг. Тема тарифів залишається чутливою, адже безпосередньо впливає на сімейні бюджети в умовах економічної нестабільності. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко окреслив ключові фактори, від яких залежить, чи побачать громадяни вищі суми у своїх платіжках протягом року.

За чинними правилами, з 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ і теплову енергію для населення на період воєнного стану. Відповідно до базового сценарію, упродовж усього 2026 року ціни на природний газ для побутових споживачів мають залишатися на поточному рівні. Аналогічна ситуація прогнозується і щодо тарифів на опалення, які напряму залежать від вартості газу.

За словами Попенка, принципове рішення про можливе підвищення тарифів уже обговорюється на рівні урядових документів. Однак реалізувати його можуть лише після завершення парламентських і місцевих виборів. Йдеться про період листопада–грудня 2026 року. До цього моменту, на думку експерта, жодна влада не наважиться піти на підвищення комунальних платежів.

Наразі для переважної більшості населення діє фіксований тариф на газ на рівні 7,96 гривні за кубометр. При цьому обговорюється варіант підвищення ціни до рівня, який покриватиме витрати на видобуток газу. Остаточна цифра ще не визначена, але, за оцінками експерта, може йтися в середньому про близько 12 гривень за кубометр.

Вартість опалення безпосередньо залежить від ціни газу. За словами Попенка, газ становить близько 95% собівартості послуг теплокомуненерго. Тому будь-яке підвищення ціни на «блакитне паливо» майже автоматично призведе до зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Якщо нині опалення коштує в середньому 40–50 гривень за квадратний метр, то у разі перегляду тарифів сума може зрости до 70–80 гривень. Водночас остаточного рішення щодо цього питання наразі немає, і підвищення можливе лише після скасування воєнного стану.

Що стосується електроенергії, то вона не підпадає під дію мораторію. Нині тариф для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину і не змінювався з червня 2024 року. За словами Попенка, у 2026 році можливий перегляд ціни на світло, оскільки для цього достатньо окремого рішення уряду. При цьому експерт зазначає, що обговорюється сценарій щорічного підвищення тарифу приблизно на 20% упродовж кількох років, однак поки що це лише розрахунки, а не ухвалені рішення.

Окремо залишається питання тарифів на воду. Наприкінці 2025 року уряд закликав регулятора не підвищувати вартість водопостачання для населення. Попри те, що раніше комісія вже намагалася переглянути тарифи, ці рішення скасовувалися. Нещодавно було підвищено ціну на воду для бізнесу, після чого знову почалися спроби коригування тарифів для населення, але вони знову не були реалізовані.

За словами Попенка, на підвищенні тарифів на воду наполягають водоканали, однак уряд поки займає стриману позицію. Водночас експерт прогнозує, що до кінця 2026 року тариф на воду може зрости, але знову ж таки — лише після завершення воєнного стану та проведення парламентських виборів. Конкретних розрахунків щодо можливого зростання наразі немає.

Таким чином, базовий сценарій для українців у 2026 році передбачає збереження чинних тарифів. Реальне підвищення комунальних платежів можливе лише за умови завершення війни, скасування воєнного стану та після виборчого циклу наприкінці року.

У понеділок, 5 січня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду розглянув клопотання сторони обвинувачення та обрав запобіжний захід колишньому народному депутату, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди. За версією слідства, йдеться про спробу вплинути на ухвалення рішень, пов’язаних із забудовою конкретної земельної ділянки. Інформацію про судове рішення оприлюднила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Суд дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави. Її розмір визначено на рівні 66 тисяч гривень. У САП наголосили, що саме така сума є максимально можливою відповідно до норм чинного законодавства для інкримінованого правопорушення.

Зокрема, підозрюваний зобов’язаний здати на зберігання до відповідних органів усі паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на перетин державного кордону. Також йому наказано носити електронний засіб контролю.

За інформацією ЗМІ, йдеться про колишнього депутата Юрія Савчука. Як встановило слідство, голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради у змові з керівником цієї ж фракції в Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з проханням надати 30 тисяч доларів США.

За версією правоохоронців, кошти вимагали за ухвалення рішень, які мали забезпечити законні підстави для будівництва на вказаній ділянці багатоквартирного житлового будинку. У межах досудового розслідування задокументовано факти надання та одержання частини неправомірної вигоди — 15 тисяч доларів.

Досудове розслідування у справі триває. Правоохоронні органи встановлюють усі обставини можливого корупційного правопорушення та коло причетних осіб.

Підгаєцький районний суд Тернопільської області поставив крапку у кримінальній справі, пов’язаній із масштабною незаконною вирубкою лісових насаджень. Фігурантом провадження став помічник лісничого, якому інкримінували умисне порушення природоохоронного законодавства та норм Лісового кодексу України. Судовий розгляд відбувався в межах кримінального провадження №605/412/23.

Під час розгляду матеріалів слідства встановлено, що обвинувачений, перебуваючи на території лісових масивів державного підприємства поблизу села Волиця Тернопільського району, організував і здійснив незаконну порубку дерев різних порід. Роботи проводилися без обов’язкового спеціального дозволу — лісорубного квитка, який є ключовим документом для легальної заготівлі деревини.

У матеріалах справи зазначається, що загалом було незаконно зрубано 900 дерев. Такі дії, за оцінкою експертів, спричинили екологічну шкоду на суму 3 326 665,35 гривні, що значно перевищує поріг тяжких наслідків, визначений законодавством.

Суд визнав помічника лісничого винним та призначив йому покарання у вигляді 5 років і 1 місяця позбавлення волі. Окрім цього, чоловіка позбавили права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади у лісовій галузі строком на три роки.

Також суд повністю задовольнив цивільний позов Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та постановив стягнути з засудженого 3 905 784,87 гривні на відшкодування шкоди, завданої довкіллю.

Вирок суду наразі не набрав законної сили. Сторони мають право оскаржити його в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня проголошення.