Інтрига на Високому Рівні: Розкриття Схеми, Що Заплутала Аграрія та Фірташа в Угоді щодо ТРЦ “Республіка”

Apple активно працює над випуском нового складного iPhone, і останні витоки з надійних джерел дають підстави очікувати, що ціна гаджета може бути меншою, ніж передбачалося. Згідно з інформацією, наданою відомим інсайдером Мінг-Чі Куо, ключова деталь конструкції – шарнір – буде значно дешевшою в процесі масового виробництва, що дозволить знизити загальну вартість пристрою для кінцевого споживача.

Якщо раніше вартість одного шарніра коливалася в межах 100-120 доларів США, то після початку серійного виробництва ціна може зменшитися до 70-80 доларів. Цей крок дозволить Apple знизити собівартість складного смартфона, тим самим зробивши його більш доступним для широкої аудиторії.

За інформацією інсайдерів, до 2027 року до проєкту може приєднатися Luxshare-ICT, що, ймовірно, призведе до подальшого зниження цін на шарніри та посилить конкуренцію серед постачальників.

Перший складаний iPhone Apple планує випустити у 2026 році. Пристрій отримає 7,8-дюймовий внутрішній дисплей і 5,5-дюймовий зовнішній. Раніше повідомлялося, що гаджет отримає унікальну комбінацію матеріалів корпусу – титану та алюмінію.

У ніч з 9 на 10 жовтня Росія влаштувала одну з найпотужніших комбінованих атак на Україну за останній час. Систематичні удари по ключових містах і регіонах країни призвели до численних руйнувань та людських жертв. Київ, Запоріжжя, Дніпропетровщина, Полтавщина, Київська область та інші регіони стали епіцентрами цього безжального наступу, який включав у себе застосування дронів-камікадзе, балістичних та крилатих ракет, а також, ймовірно, таких, як “Іскандери-М” або їхні аналоги, виготовлені у Північній Кореї.

Київ пережив страшну ніч: серії вибухів потрясли різні частини столиці, після чого на тривалий час у багатьох районах зникло електропостачання. Зупинено роботу метро на лівому березі, а вулиці міста, особливо в центральних районах, були сповнені диму від пожеж, що виникли через пошкодження інфраструктури та житлових будинків. Міська влада підтвердила численні руйнування — від знищених дахів до вибитих вікон у багатоповерхівках. Відразу після атаки на місцях працювали рятувальні служби, які боролися з вогнем та розбирали завали.

Лівий берег Києва залишився без електропостачання та води. У Печерському районі уламки збитого дрона влучили у багатоповерхівку, спричинивши пожежу на верхніх поверхах. У Голосієво пошкоджено фасади та автомобілі, в інших районах – вибиті вікна та зруйнована інфраструктура. Частина наземного транспорту зупинена, курсування метро обмежене.

У Запоріжжі наслідки атаки виявилися трагічними – загинув 7-річний хлопчик, його батьки травмовані. Загалом за ніч по місту завдано понад десяток ударів різними типами озброєння. Пошкоджено багатоповерхівки, приватний сектор та об’єкти енергетики. Перекритий рух через дамбу ДніпроГЕС.

На Київщині без світла залишилися десятки тисяч домогосподарств. У Броварах уламки ракет зруйнували кіоски та пошкодили житлові будинки. У Каневі внаслідок падіння уламків ракети постраждала людина, пошкоджена гребля ГЕС. Влада перевела об’єкти критичної інфраструктури на живлення від генераторів.

На Дніпропетровщині та Полтавщині також зафіксовано удари по енергетичних об’єктах. У Кривому Розі троє людей поранені, у Полтавській області понад 16 тисяч родин залишилися без електропостачання. Рятувальники ліквідують наслідки атак попри повторні повітряні тривоги.

Росія продовжує цілеспрямовано бити по енергетиці та цивільній інфраструктурі, намагаючись залишити українців без світла, води та тепла напередодні зими. Енергетики обіцяють поступове відновлення живлення щойно дозволить безпекова ситуація.

У 2024 році Полтавська обласна військова адміністрація уклала низку контрактів на будівництво фортифікаційних споруд на території Донецької області на суму понад 372 мільйони гривень. Відповідно до умов угод, ці кошти мали бути спрямовані на створення надійних оборонних укріплень, які забезпечували б військових від атак ворога та сприяли б укріпленню позицій на лінії фронту. Проте, за словами народного депутата Ярослава Железняка, значна частина цих коштів, а саме близько 200 мільйонів гривень, зникла або була витрачена не за призначенням. В результаті замість необхідних захисних споруд, на полі бою з’явились лише імітації фортифікацій, які не відповідали базовим технічним вимогам.

Ці так звані "фортифікаційні споруди" не мали перекриттів, які є важливим елементом для запобігання обстрілам з артилерії, а також не були обладнані системами водовідведення, маскування та захисту від дронів. Вони також не могли захистити від обстрілів через відсутність відповідних конструкцій. Це ставить під сумнів не тільки якість виконаних робіт, але й питання про справжні причини неефективного використання виділених коштів.

Записи розмов чиновників свідчать про навмисне приховування відставання в роботах та фіктивні договори. У схемі брали участь силові структури, які гарантували «дах», податкова служба забезпечувала конвертацію коштів, а банки й обнальщики переводили гроші у готівку. Кошти розподілялися між чиновниками, бізнесом та силовиками, а головні фігуранти отримували кар’єрний захист у столиці.

Найбільш цинічним є те, що компанія «Прімум Актив», яка вже фігурує у скандалах, зараз отримує нові підряди на ремонт доріг у Полтавській області на суму понад 1 мільярд гривень. НАБУ відкрило провадження за фактами розтрати та зловживання службовим становищем, але питання реальної відповідальності залишається відкритим.

Скандал ставить низку серйозних суспільних питань: як можливо красти на обороні під час війни, чи є це лише верхівкою айсберга системної корупції, та чи готові правоохоронні органи нарешті розслідувати справу без покривання винних. Подано скаргу з вимогою провести аудит діяльності Полтавської ОВА, перевірку тендерів за участю ТОВ «ЕНКІ Констракшн» і ТОВ «Прімум Актив» та забезпечити притягнення винних до відповідальності.

Фірма «Больверк», заснована 28-річним Артемом Замотаєвим — сином генерал-майора Міноборони Євгена Замотаєва, за досить короткий час змогла перетворитись із маловідомого підприємства на одного з лідерів оборонної галузі України. Її успіхи стали справжнім феноменом в українському бізнес-середовищі, а стрімкий розвиток компанії неможливо не помітити. Якщо до 2022 року фірма ледве зводила кінці з кінцями, то вже у 2023 році «Больверк» заявив про дохід у 602 млн грн, а у 2024 році перевищив позначку в 1 млрд грн, що стало справжнім проривом для компанії. Вражаюче зростання продовжується, і лише за перший квартал 2025 року фірма заробила 250 млн грн.

Спеціалізуючись на виробництві простих комплектуючих для Збройних сил України, компанія змогла налагодити великий обсяг контрактів і здобути визнання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Попри те, що продукція «Больверк» не відзначається високими технологічними складнощами, сама діяльність компанії стала важливим елементом забезпечення обороноздатності країни. Її роль у підтримці української армії в умовах війни з Росією важко переоцінити, а вражаючий фінансовий успіх є яскравим прикладом того, як правильна стратегія та цілеспрямованість можуть призвести до кардинальних змін навіть у найскладніших умовах.

Під час зростання доходів фірми син генерал Замотаєв обіймав посаду начальника Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міноборони. Саме він фігурував у скандалі зі схемами закупівлі неякісних мін, які, за інформацією журналістів, надходили до фронту із браком.

Євген Замотаєв — не новачок в оборонній сфері. Він очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ, керував держконцерном «Техвоєнсервіс», а після повномасштабного вторгнення повернувся у військову систему. У 2024 році він просував термінове укладання контрактів на вітчизняні боєприпаси — саме ті, що згодом виявилися бракованими.

Скандал із неякісними снарядами призвів до арешту директора Павлоградського хімзаводу Леоніда Шимана — давнього знайомого Замотаєва. Обидва мали спільні проєкти ще у 2013–2014 роках у рамках утилізації боєприпасів. Також Замотаєва пов’язують із «тендерним королем» Міноборони Олегом Мітрохіним. Разом вони є співзасновниками інвестфонду «Гіперіон», який володіє часткою у науково-інженерній компанії «Булава».

«Булава» у 2024 році заробила 282 млн грн — у 140 разів більше, ніж роком раніше. Її співзасновниками є сам Замотаєв, син Мітрохіна — Артем та їхній менеджмент. Замотаєв-старший і Мітрохін зареєстрували торгову марку Bulava/Булава, що свідчить про амбіції в оборонному секторі.

Крім того, Артем Замотаєв із жовтня 2024 року очолює інвестфонд «Равісанс», який раніше контролював нардеп Тарас Козак — соратник кума Путіна Віктора Медведчука. Такий зв’язок ще більше загострює питання про вплив оточення на держзакупівлі у час війни.

Поки українські військові ризикують життям на фронті, приватні структури, пов’язані з керівництвом Міноборони, перетворюються на мільярдні бізнеси. Конфлікт інтересів, який мав би бути предметом розслідування, натомість залишається поза увагою правоохоронних органів.

Важливість розвитку національної культури в умовах глобалізації Розвиток національної культури в сучасному світі є надзвичайно важливим завданням, особливо в умовах глобалізації, яка ставить перед кожним народом нові виклики та можливості. З одного боку, глобалізація сприяє інтеграції культур, збагаченню взаєморозуміння та поширенню знань. З іншого – вона несе загрозу знищення культурної самобутності, розмиваючи межі між народами і їх традиціями. Для України цей процес є особливо актуальним, оскільки національна ідентичність, мова та культура є основою для розвитку нації та збереження її історичної пам’яті.

В умовах активного впливу західної культури та технологій, важливо зберігати та розвивати власні культурні цінності, освіту, мистецтво і традиції. Підтримка національної культури через освіту, державні програми та соціальні ініціативи сприяє не лише збереженню національного обличчя, але й створенню позитивного іміджу країни на міжнародній арені. Українська культура повинна бути важливою складовою глобального культурного простору, а не тільки самобутнім явищем, яке існує осторонь від загальносвітових процесів.

Для транспортування деревини чоловіки переобладнали два автомобілі підвищеної прохідності, зробивши з них закриті лісовози. Під час обшуків техніка та знаряддя злочину були вилучені.

Правоохоронці затримали лісокрадів під час чергового перевезення незаконно добутої деревини. Наразі встановлюються всі епізоди їхньої діяльності та оцінюються збитки, завдані державі.

Усім трьом фігурантам уже повідомлено про підозру.

Служба безпеки України разом з підрозділом внутрішньої безпеки Бюро економічної безпеки провела спецоперацію, результатом якої стало затримання заступника керівника територіального управління БЕБ в Одеській області Олега Скупінського. Його підозрюють у пособництві державі-агресору та фінансуванні російської армії через незаконну підприємницьку діяльність на тимчасово окупованих територіях України.

За даними слідства, Скупінський організував систему, через яку кошти, здобуті на окупованих землях, направлялися на підтримку ворожих військових формувань. Встановлено, що він використовував свої посадові повноваження для налагодження зв'язків з представниками російських структур, що дозволяло йому отримувати вигоду від діяльності на цих територіях, а також забезпечувати фінансові потоки, що підтримували агресора.

Компанія, пов’язана зі Скупінським, здає офісні приміщення комерційним структурам та організаціям у Луганську, які сплачують «податки» до російського бюджету. Більше того, через власний сайт та соціальні мережі підприємство поширювало оголошення про збір коштів на підтримку російських військових підрозділів.

Разом із посадовцем був затриманий його партнер, який володіє іншою половиною бізнесу. Наразі слідчі готують обом фігурантам підозру за статтею 111-2 Кримінального кодексу України — пособництво державі-агресору. Після вручення підозри суд визначатиме запобіжний захід.

Це затримання стало одним із найгучніших випадків причетності високопосадовця органу, що має боротися з економічними злочинами, до підтримки держави-окупанта.

Державна податкова служба України представила нову розробку програмного забезпечення, яке дасть можливість автоматично списувати заборгованість з рахунків платників податків, що мають невиконані фінансові зобов’язання. За словами в. о. голови ДПС Лесі Карнаух, нова система покликана вдосконалити та спростити процеси стягнення податкових боргів, а також забезпечити безперебійну взаємодію між податковими органами, Державним казначейством та фінансовими установами.

Однією з основних переваг нової платформи є її здатність здійснювати автоматичне списання коштів з рахунків боржників, що значно зменшує людський фактор і скорочує час на виконання платіжних операцій. Система також надає можливість інтеграції з іншими фінансовими платформами та інструментами, що дозволяє органам влади здійснювати моніторинг і контроль у режимі реального часу.

«Коли система запрацює, податкові борги будуть списуватися автоматично, без додаткового втручання, у повністю цифровому режимі», — зазначили в податковій.

Крім того, ДПС спільно з Міністерством цифрової трансформації працює над розширенням податкових сервісів для громадян у застосунку «Дія». Планується створення нової послуги щодо майнових податків, яка дозволить перевіряти об’єкти оподаткування — нерухомість, землю чи авто, звіряти дані, отримувати нарахування, бачити борги та сплачувати їх онлайн.

Таким чином, держава робить крок до повної цифровізації процесів контролю за податковими надходженнями та спрощує доступ громадян до інформації про власні податки.

Народна депутатка VIII скликання Тетяна Чорновол оголосила про своє рішення не повертатися до парламенту та залишити політичну діяльність, обравши шлях служби в Збройних силах України. Про своє рішення вона повідомила через соціальні мережі, зазначивши, що ставить військову службу вище політичної кар'єри в цей складний для країни час. За її словами, служба у лавах армії для неї стала пріоритетом, адже вона відчуває, що може бути корисною саме на фронті, а не в політичних кулуарах.

Не так давно Центральна виборча комісія продовжила для Тетяни Чорновол термін подачі документів для реєстрації народною депутаткою ще на рік. За її словами, вона сама звернулася до ЦВК із проханням надати відстрочку, оскільки перебуває в зоні бойових дій та зосереджена на виконанні своїх обов'язків у ЗСУ. Це рішення вона ухвалила свідомо, чітко розуміючи, що в умовах війни її місце не в парламенті, а поряд з іншими захисниками України на фронті.

«Я прийняла рішення – продовжити службу на лінії бойового зіткнення. Петро Порошенко вже мене привітав із прийнятим рішенням, яке він глибоко поважає. Привітань від Верховного головнокомандувача я ще не отримала… Ну, зрештою, я лише командир взводу», – написала Чорновол.

Вона також подякувала ЦВК за «державницьку позицію» та засудила тих, хто ухиляється від служби, прикриваючись політичними гаслами. За словами Чорновол, своїм прикладом вона прагне показати, що обирає не парламент, а армію.

Нагадаємо, що Центральна виборча комісія визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України. Вона має зайняти місце Андрія Парубія, який загинув у Львові 30 серпня.