Ірина Білик у Лондоні: зустріч із Валерієм Залужним та автограф на пам’ять

Відома українська співачка Наталія Могилевська стала гостею шоу Євгена Фешака «33 запитання від Люкс ФМ», де відверто поділилася особистими історіями та вчинками, які сьогодні викликають у неї сором. Артистка зізналася, що в минулому могла непередбачено образити людей, хоча жодного разу не мала на меті навмисно завдати шкоди. Її прямолінійність та відвертість у спілкуванні іноді сприймалися оточенням гостро, що залишало слід у стосунках з колегами та друзями.

Могилевська підкреслила, що ніколи не крала пісень, не просувалася у кар’єрі «по головах» і не використовувала чужі досягнення для власного успіху. Водночас вона зазначила, що її рішучість та відверті висловлювання могли викликати непорозуміння та навіть глибокі емоційні образи у оточуючих. Артистка наголосила на важливості саморефлексії та здатності визнавати свої помилки, адже вони формують характер і допомагають будувати більш здорові стосунки у майбутньому.

«На жаль, я дуже багато ображала людей. Я нічого поганого ніколи не хотіла. Але я настільки була жорсткою у своїх висловах, рішеннях… А оскільки я мала освіту психологічну, то це був скальпель. Я вскривала людей до такого болю. А хто буде зашивати?» — зізналася співачка.

Могилевська додала, що тоді не вміла «лікувати» людей після того, як несвідомо завдавала їм емоційних ран, і деякі речі, на жаль, уже неможливо виправити чи пробачити.За її словами, сьогодні вона навчилася легко просити вибачення — навіть у дітей.

«Якщо я розумію, що я не права, навіть перед дітьми, я одразу перепрошую і дітей вчу», — зазначила артистка.

У розмові з Євгеном Фешаком Могилевська також торкнулася теми виховання дітей, табу у стосунках, ставлення до віку, ін’єкцій краси, непростих періодів у житті та взаємин у родині.

Співробітники Державного бюро розслідувань викрили начальника навчального курсу факультету підготовки фахівців із забезпечення та експлуатації військової техніки Одеської військової академії у протиправних діях щодо курсантів. За даними слідства, інцидент почався з, на перший погляд, невинного жарту: четверо курсантів ховали мопед свого товариша неподалік території навчального закладу. Ситуація набула серйозного обороту, коли транспортний засіб був викрадений, а потерпілий звернувся за допомогою до керівництва.

Деталі розслідування вказують на те, що начальник курсу використав ситуацію для вимагання коштів від курсантів, погрожуючи у разі відмови утиском або дисциплінарними заходами. Така поведінка порушує не лише закони, а й внутрішні стандарти військової служби та етичні норми академії, створюючи атмосферу залякування та недовіри серед молодого особового складу.

Під час поїздки до відділу поліції курсантів супроводжував їхній куратор — начальник одного з навчальних курсів академії. Слідство встановило, що офіцер повідомив курсантам, що може «вирішити питання» щодо закриття кримінального провадження, і вимагав за це 8,8 тисяч доларів США. Він погрожував хлопцям до восьми років ув’язнення та відрахуванням з академії у разі відмови.

Наступного дня посадовець отримав першу частину грошей і змусив курсантів під диктування написати розписку про нібито борг. 12 листопада його затримали під час отримання другої частини суми.

Йому оголошено підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України («Зловживання впливом») та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчі також перевіряють, чи дійсно підозрюваний мав можливість «домовлятися» з правоохоронцями та чи були вони причетні до схеми.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про передачу у державну власність майна російського бізнесмена Сергія Кабаргіна. Позов Міністерства юстиції було задоволено 17 листопада, і тепер контрольний пакет акцій — майже 53% — АТ «Кіровоградське рудоуправління» стягується до доходу держави. Підприємство, що раніше належало Кабаргіну через афілійовані структури, спеціалізується на видобутку каоліну — природної сировини, що використовується у виробництві кераміки, фарфору, цементу, косметики та матеріалів для нафтогазової галузі.

За даними суду та Міністерства юстиції, конфіскація стала частиною комплексних заходів із повернення в державну власність активів, набуття яких відбувалося з порушенням українського законодавства або за участю іноземних компаній, що підтримують агресора. Рішення ВАКС відображає практику активного використання інструментів стягнення майна, пов’язаного з фізичними та юридичними особами, які можуть загрожувати економічній безпеці країни.

Корпоративні права підприємства наразі перебувають під арештом. З травня 2023 року Національне агентство з питань виявлення, розшуку й управління корупційними активами шукає управителя для акціонерного товариства.

Нагадаємо, що у червні 2023 року СБУ повідомила Кабаргіну про підозру. За даними правоохоронців, він організував схему вивозу з України стратегічної сировини для «Росатома», завдяки якій перерахував до російського бюджету мільярди рублів. Для реалізації оборудки використовувалось АТ «Кіровоградське рудоуправління».

В Україні завершено перевірку готовності до роботи Єдиного центру ідентифікації тіл та останків осіб, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Цей об’єкт створено відповідно до міжнародних вимог судово-медичної експертизи та інтегровано в загальнодержавну мережу установ, що функціонують під координацією Міністерства охорони здоров’я. Його запуск має на меті забезпечити системний та максимально точний підхід до встановлення особи загиблих, що особливо важливо в умовах масштабних воєнних втрат.

Керівництво МОЗ наголошує, що новий центр істотно модернізує процедури ідентифікації, застосовуючи новітнє обладнання та удосконалені методики. За словами заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Копача, відкриття спеціалізованої установи стане потужним інструментом для підвищення якості експертиз, оперативності досліджень та прозорості всіх етапів роботи з невпізнаними тілами. Значна увага приділена і створенню умов для ефективної співпраці між експертами, слідчими органами та представниками силових структур, що дозволить оптимізувати обмін інформацією і прискорити процес встановлення особи загиблих.

Центр створено, щоб підвищити можливості держави у ідентифікації загиблих під час війни та у післявоєнний період. За словами заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка, у приміщенні облаштовано робочі місця для слідчих, криміналістів поліції та працівників карного розшуку.

За потреби до роботи залучатимуть фахівців Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та представників Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти. Для міжнародних організацій — Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти та Міжнародного комітету Червоного Хреста — створено необхідні умови для роботи спільно з українськими експертами.

МОЗ нагадує, що створення Центру є частиною ширшої реформи судово-медичної системи. З 2023 року обласні бюро судово-медичної експертизи були централізовані та передані у сферу управління міністерства.

Напередодні традиційного новорічного концерту студії “Квартал 95” стало відомо про хвилю відмов від участі серед провідних артистів. Причиною стали обставини навколо співвласника студії Тімура Міндіча, який наразі перебуває у центрі великого корупційного скандалу, пов’язаного з державною компанією “Енергоатом”. Скандал охопив суспільство, викликавши занепокоєння серед творчих колег і змусив багатьох з них дистанціюватися від проєкту.

Серед перших, хто відкрито відмовився, була популярна співачка Kola, яка заявила, що не готова асоціювати себе з проєктом у такій ситуації. Після цього аналогічні заяви зробили львівський хор “Гомін” та співачка Надя Дорофєєва, підтвердивши свій намір не брати участі у концертах, запланованих на 6-7 грудня. Вони підкреслили, що рішення продиктоване не лише етичними міркуваннями, а й бажанням уникнути репутаційних ризиків, пов’язаних із корупційним скандалом.

Після перших відмов студія оновила афішу концерту, прибравши згадки про всіх артистів, щоб не створювати їм “інформаційний тиск”. На сайтах квиткових операторів збереглася інформація про склад учасників.

Колишній віцепрем’єр Павло Розенко публічно закликав артистів не брати участі у концерті, підкресливши, що гонорари студії надходять “з коштів, які спричинили страждання українців”. Студія у відповідь заявила, що не дозволить втягувати себе в політичні ігри та наголосила, що події навколо Міндіча не стосуються роботи команди та творчості.

“Квартал 95” також зазначив, що продовжить свою діяльність і на концерті глядачі побачать позицію студії, висловлену мовою творчості та гумору. Попри скандал, квитки на два новорічні концерти у Палаці “Україна” активно продаються.

Студія “Квартал 95” була заснована Володимиром Зеленським до його президентства і регулярно потрапляла у скандали через гострий гумор. Однак тепер ситуація відрізняється тим, що причиною відмов артистів стали не жарти, а корупційний скандал серед акціонерів студії.

Мешканці села Іза Хустського району на Закарпатті різко відреагували на рішення обласної комісії з питань ТЕБ та НС запровадити карантинні обмеження у зв’язку зі спалахом вірусного гепатиту А. Увечері 18 листопада місцеві жителі вийшли на акцію протесту, перекривши дорогу та вдавшись до радикальних дій — протестувальники підпалили металевий вагончик, у якому планувалося встановити карантинний блокпост.

Причиною обурення громади стало те, що обмежувальні заходи суттєво зачіпали повсякденне життя села. Зокрема, батьки школярів отримали повідомлення про переведення навчального процесу на дистанційну форму, а всі освітні заклади Ізи були тимчасово зачинені. Місцеві жителі вважали такі заходи надмірними та непродуманими, наголошуючи, що обласна влада не провела роз’яснювальної роботи та не забезпечила достатнього обговорення з громадою перед ухваленням рішення.

За словами місцевих жителів, рішення про карантин було несподіваним та не враховувало потреб громади. «Сьогодні в наше село приїхали чиновники і оголосили його непроїзним. Батькам дітей прийшли смс, що вони не мають права відвідувати школу та садочки Хуста», – повідомила учасниця протесту.

Вогонь знищив металевий вагончик та майно всередині. На місці працювали кілька екіпажів поліції та ДСНС. Водіїм радили обирати альтернативні маршрути руху.

19 листопада протест продовжився: люди знову перекрили дорогу на пішохідному переході, а школа залишалася закритою. Керівництво Хустської громади на ситуацію поки не відреагувало.

Нагадаємо, 16 листопада в Ізі зареєстрували сім підтверджених випадків гепатиту А. 17 листопада обласна комісія ухвалила низку протиепідемічних заходів, включно з дистанційним навчанням, забороною масових заходів та обмеженням в’їзду туристичних автобусів.

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.