Келлог: Україні не можна віддавати території, бо повернути їх буде майже неможливо

В останні місяці спостерігається значне скорочення обсягів військової допомоги Україні з боку міжнародних партнерів, зокрема Заходу. Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung зазначає, що підтримка з боку Сполучених Штатів, які були одним із найбільших донорів, істотно знизилася після інавгурації Дональда Трампа. Це спричинило дефіцит у фінансуванні, який частково вдалося компенсувати Європейському Союзу лише в першій половині поточного року. Однак ситуація змінюється: влітку європейські зобов'язання значно скоротилися — на 57% порівняно з першими шістьма місяцями, зменшивши щомісячний обсяг допомоги з €3,8 млрд до €1,9 млрд.

Цей спад не можна ігнорувати, адже для України, яка веде боротьбу за свою територіальну цілісність, кожен фінансовий ресурс має велике значення. Зниження підтримки означає не лише складнощі в постачанні необхідного озброєння, але й потенційно серйозні наслідки для стабільності військових операцій. У другому кварталі поточного року військова допомога всіх донорів була на 40% нижчою, ніж у першій половині, що ускладнює плани щодо модернізації армії та забезпечення її необхідними ресурсами для відбиття агресії.

Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.

Виконувач обов’язків заступника начальника управління Державної податкової служби у Черкаській області, Артем Андрушко, подав декларацію за 2024 рік, у якій зазначено ряд значних фінансових активів та доходів. У документі, серед іншого, вказано криптовалютні активи, значні готівкові заощадження в доларах США, а також кілька об’єктів нерухомості. Загальний дохід посадовця за 2024 рік склав 1,3 мільйона гривень, з яких понад половина — 567 тис. грн — була отримана у вигляді заробітної плати від ДПС.

Окрім основного доходу, Андрушко задекларував грошовий подарунок у розмірі 205 тис. грн, який йому надав приватний підприємець Світлана Мартиненко, а також 525 тис. грн, які він отримав як дохід від продажу рухомого майна Ірині. Вказані фінансові активи викликають зацікавленість у зв'язку з високими сумами та особливістю походження коштів, оскільки подібні деталі можуть свідчити про наявність додаткових джерел доходу чи інвестиційних можливостей, які досі не були публічно обговорені.

Сукупні активи перевищують 2,5 млн грн. У власності — земельна ділянка 900 м² у Броварах (купівля у 2015 році за 55 тис. грн; поточну ринкову вартість оцінює приблизно у 500 тис. грн), квартира в Києві 49,9 м² (отримана у 2018 році) та нежитлове приміщення 3,3 м² у столиці (придбане у 2020 році за 37 867 грн).

Окремо задекларовані криптоактиви: 3 864 USDT (Tether) на біржі Bybit (еквівалент 160 356 грн) і 5,31 ETH (Ethereum) на Binance (еквівалент 793 720 грн). Готівкові заощадження — 200 тис. грн та 31,3 тис. дол. США. Додатково вказано 20 тис. дол. США, що «перебувають у володінні, але без права користування» — фактично у тієї ж Світлани Мартиненко, від якої отримано подарунок.

У декларації не зазначено корпоративних прав, цінних паперів чи коштів на банківських рахунках.

Результати недавнього опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), яке було проведене на замовлення німецького видання Bild, виявили цікаві та суперечливі настрої серед населення Німеччини щодо підтримки українських біженців. Згідно з даними дослідження, дві третини опитаних (66%) не вважають, що всі українські біженці повинні отримувати соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують німці. Тільки 17% респондентів висловили підтримку універсальним виплатам для українців, що, з одного боку, підкреслює певну невизначеність у ставленні німців до питання соціальних витрат на біженців.

Однією з основних тем цього опитування стала також позиція громадян Німеччини щодо можливого повернення українських чоловіків призовного віку. Згідно з результатами, 62% респондентів вважають, що чоловіки цього віку повинні повернутися в Україну для участі у бойових діях або для виконання своїх зобов'язань перед державою. Лише 18% висловилися проти такого повернення, а ще 8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Це показує, що на тлі тривалої війни та постійних загроз, багато хто в Німеччині вважає, що мужність і відповідальність чоловіків за свою країну повинні переважати над їхнім правом на тимчасовий захист у Німеччині.

Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

10 жовтня 2025 року в Харкові стався жахливий випадок викрадення людини, який закінчився затриманням трьох підозрюваних. За даними поліції, троє осіб у військовій формі та балаклавах затримали 32-річного чоловіка біля одного з пунктів обміну валют у центрі міста. Нападники силою посадили потерпілого у автомобіль Mercedes-Benz Vito без номерних знаків і, погрожуючи зброєю, зв’язали його пластиковими стяжками, били та вимагали гроші.

Окрім фізичних знущань, вони заволоділи 14 600 євро, що були у чоловіка, а також зняли з його рахунків значну суму у криптовалюті. Після цього вони перевезли його до підвального приміщення, де протягом кількох годин утримували в нелюдських умовах, погрожуючи ще більшими наслідками у разі відмови виконати їхні вимоги. Підозрювані намагалися отримати від потерпілого ще значнішу суму, але він зміг звернутися за допомогою.

Після кількох годин психологічного та фізичного тиску нападники викинули потерпілого на узбіччі дороги в селищі Безлюдівка Харківського району. У ході оперативних заходів поліцейські встановили особи трьох підозрюваних — їм від 30 до 39 років; серед затриманих є військовослужбовець. Усім троьом повідомлено про підозру, суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Правоохоронці проводять слідчі дії для встановлення усіх причетних до злочину та відпрацьовують канали відмивання викрадених коштів у криптовалюті. Слідство також перевіряє можливі зв’язки затриманих із іншими кримінальними групами та джерела походження зброї.

Печерське управління поліції завершило досудове розслідування щодо начальника одного з управлінь комунального підприємства КП «Київтелесервіс». Його звинувачують у службовій недбалості, яка призвела до значних порушень під час закупівель у 2023 році. За матеріалами слідства, посадовець не здійснив належного моніторингу ринку та не перевірив рівень цін на обладнання для бездротового доступу до Інтернету перед його придбанням.

Невиконання процедур контролю призвело до того, що підприємство закупило засоби зв'язку за значно завищеними цінами. Загальна сума контракту становила 144 мільйони гривень, а переплата, за попередніми підрахунками, перевищила десятки мільйонів гривень, що стало важким фінансовим тягарем для бюджету міста.

Поліція наголошує, що такі дії призвели до нераціонального використання публічних коштів та завдали збитків громаді. Обвинувальний акт уже передано до суду. Чиновнику інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Йому загрожує до п’яти років позбавлення волі з можливим додатковим покаранням — забороною обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю строком до трьох років. Суд має визначити, чи винен посадовець у неналежному виконанні службових обов’язків.

Суспільний резонанс навколо справи зростає, адже йдеться про значні бюджетні кошти, які могли бути використані на потреби громади, зокрема інфраструктуру або соціальні програми. Громадськість очікує на прозорий розгляд справи та справедливе рішення.

Білорусь зробила публічний крок у напрямку відновлення діалогу з Україною, висловивши готовність до переговорів з українською стороною в контексті поточної ескалації. Заява голови КДБ Івана Тертеля, який оголосив про бажання знайти консенсус щодо припинення війни, стала важливою подією на міжнародній арені. За його словами, Білорусь готова до «тихих і спокійних домовленостей», що дозволять знизити напруженість і знайти компроміс у складних умовах війни.

Тертель зазначив, що президент Білорусі працює над стабілізацією ситуації в регіоні і що Мінськ вже досяг певного балансу між інтересами різних сторін, що дозволяє вести такі переговори. Зокрема, керівник КДБ акцентував увагу на готовності Білорусі сприяти мирному процесу через дипломатичні канали. Він також підкреслив, що такі зусилля важливі для зниження санкційного тиску на країну, адже саме економічні обмеження стали однією з основних проблем для Білорусі в останні роки.

Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.

За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.

Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».

Прокуратура України повідомила про підозру Сергію Кривенку, засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик», в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон. За інформацією слідства, у 2023 році Кривенко використовував своє становище для складання списків осіб, яких нібито залучали до перевезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, медичних установ та цивільного населення. На підставі цих списків він отримував дозволи від начальника Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА) для виїзду осіб за кордон. Водночас, як виявилось, не менше семи військовозобов’язаних, які скористалися цими дозволами, не повернулися на територію України.

У грудні 2023 року, після виявлення порушень, начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що вживаються всі необхідні заходи для розслідування даного інциденту. Важливою частиною розслідування є встановлення точної кількості осіб, які могли скористатися цими незаконними схемами, а також виявлення можливих співучасників цього злочину.

Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах (1996–2004 рр.), зокрема в податковій міліції, був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року; кримінальні провадження щодо його діяльності почалися у 2023 році і відтоді набирають нових епізодів.

Наразі підозру висунуто заочно; її подальший розвиток залежатиме від результатів слідчих дій та процесуального доступу до підозрюваного. Ситуація вимагає перевірки всіх обставин — від видачі дозволів до використання зібраних коштів та переміщення людей за кордон — і може мати наслідки як для керівництва фонду, так і для тих, хто погоджував дозволи на переміщення.