Колишній прокурор із Хмельницького незаконно отримав пенсію по інвалідності на понад мільйон гривень

Нове наукове дослідження, опубліковане у фаховому журналі Nutrients, вказує на зв’язок між регулярним споживанням горіхів і зниженням ризику появи депресивних симптомів. Дослідники з’ясували, що найбільш помітний позитивний ефект спостерігається у людей, які включають горіхи до раціону щонайменше три рази на тиждень. Водночас епізодичне споживання — один або два рази на тиждень — не демонструвало статистично значущого впливу на психоемоційний стан.

Автори роботи наголошують, що потенційний захисний ефект горіхів пов’язаний з їхнім унікальним поживним складом. Горіхи містять значну кількість ненасичених жирних кислот, зокрема омега-3, які відіграють важливу роль у підтримці роботи нервової системи та регуляції запальних процесів в організмі. Крім того, вони є джерелом рослинного білка, клітковини, вітамінів групи B, магнію та антиоксидантів, що також мають значення для стабільного психічного здоров’я.

Особливу роль у регуляції настрою відіграє триптофан, який також міститься у горіхах. Крім того, фенольні кислоти, що присутні у мигдалі, волоських горіхах та фісташках, сприяють формуванню нервових клітин, покращують реакцію на стрес та підтримують здоров’я кишечника.

Таким чином, регулярне включення горіхів у раціон може стати одним із елементів профілактики депресивних станів та підтримки психічного здоров’я.

Щоденна чашка кави для мільйонів людей є не лише напоєм, а й невід’ємною частиною ранкового ритуалу. Для одних це спосіб прокинутися, для інших — важлива складова робочого дня, яка допомагає розпочати активність. Втім, сучасні наукові дослідження показують, що регулярне вживання кави має набагато глибший вплив на організм, ніж традиційно вважалося. Відзначено, що кофеїн — основна складова кави — стимулює центральну нервову систему, сприяючи підвищенню концентрації уваги, швидкості реакції та навіть короткострокової пам’яті.

Одним із основних ефектів кофеїну є його здатність активізувати роботу мозку, що, своєю чергою, допомагає людині легше зосередитися на завданнях, що потребують інтелектуальних зусиль. Чашка кави, зокрема, може покращити здатність до вирішення складних задач або прийняття рішень в умовах обмеженого часу, що робить каву незамінним помічником для тих, хто має інтенсивний робочий графік або навантаження.

Помірне споживання кави також пов’язують із користю для серцево-судинної системи. Дослідження показують, що 1–3 чашки на день асоціюються зі зниженим ризиком інсульту та хвороб серця. Окрім цього, кава містить антиоксиданти, які можуть зменшувати запальні процеси та підтримувати здоров’я печінки.

Разом із тим фахівці застерігають від надмірного вживання кофеїну. Понад чотири-п’ять чашок на день можуть спричиняти підвищену тривожність, прискорене серцебиття та порушення сну. Для людей із чутливим шлунком, гастритом або підвищеною кислотністю кава здатна викликати печію та дискомфорт.

Окрему увагу дослідники звертають на формування залежності від кофеїну. При регулярному споживанні організм адаптується до стимулятора, тому різка відмова від кави може призвести до головного болю, сонливості, дратівливості та зниженого настрою. Ці симптоми зазвичай минають за кілька днів, але фахівці радять зменшувати дозу поступово.

Таким чином, кава може бути корисною частиною щоденного раціону, якщо дотримуватися помірності. Оптимальною вважається кількість до трьох чашок на день, яка дозволяє отримати позитивний ефект без шкоди для здоров’я.

Упродовж 2025 року органи державної виконавчої служби забезпечили стягнення з боржників 16,24 мільярда гривень аліментів, що стало одним із найвагоміших результатів за останні роки. Порівняно з попереднім роком сума надходжень зросла на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка, що свідчить про підвищення ефективності примусового виконання судових рішень у сфері утримання дітей.

Окрему увагу у 2025 році було приділено боржникам із тривалою заборгованістю. До них застосовувалися передбачені законом заходи впливу, зокрема обмеження у праві керування транспортними засобами, виїзду за кордон, користування зброєю, а також штрафні санкції. Такі інструменти довели свою результативність і стали додатковим мотиватором для погашення боргів.

У Мін’юсті зазначають, що зростання обсягів стягнення пов’язане з активним застосуванням передбачених законом інструментів тиску на неплатників. Йдеться як про фінансові санкції, так і про обмеження особистих прав боржників.

Відповідно до закону «Про виконавче провадження», якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернене не лише на зарплату, а й на інше майно боржника. Також такого неплатника вносять до Єдиного реєстру боржників, а стягувачеві роз’яснюють право звернення до правоохоронних органів у разі ознак кримінального правопорушення — ухилення від сплати аліментів.

Коли борг перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Якщо ж заборгованість сягає понад шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, складається адміністративний протокол, який направляють до суду.

Окремо законом передбачені фінансові штрафи. Якщо борг перевищує суму річних аліментів, накладається штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, при двох роках несплати — 30 відсотків, а при трьох роках — 50 відсотків. Усі ці кошти стягуються з боржника і перераховуються безпосередньо одержувачу аліментів.

У Міністерстві юстиції підкреслюють, що всі ці заходи не застосовуються, якщо заборгованість не перевищує трьох місяців, однак у випадках системної несплати держава має достатній арсенал інструментів, щоб примусити боржників виконувати свої зобов’язання перед дітьми.

Перші тижні нового року принесли помітні зміни на українському овочевому ринку. Гуртові ціни на більшість позицій зросли порівняно з показниками кінця грудня, про що свідчать дані аналітичного проєкту EastFruit, який регулярно моніторить аграрний сектор. Найвідчутніше подорожчання зафіксували у сегменті перцю, що одразу привернуло увагу як продавців, так і споживачів.

Солодкий перець продемонстрував найбільший ціновий стрибок. Його гуртова вартість зросла на 40–70 гривень за кілограм і нині коливається в межах 140–190 грн, тоді як наприкінці минулого року цей овоч продавали по 100–120 грн. Схожа тенденція спостерігається й щодо гострого перцю: його ціна піднялася з 70–180 до 100–200 гривень за кілограм, залежно від сорту, якості та країни походження.

Виросла і нижня межа цін на помідори. Якщо у грудні томати продавалися по 70–100 грн за кілограм, то тепер гуртові ціни стартують від 80 грн і доходять до 100 грн. Водночас огірки дещо подешевшали — їхня вартість знизилася зі 130–150 до 125–140 грн за кілограм.

Суттєвий відсотковий ріст показала ріпчаста цибуля. Її ціни піднялися з 4–9 до 7–9 грн за кілограм. Подорожчала і білокачанна капуста — з 6–10 до 8–10 грн. Інші види капусти також додали в ціні: броколі подорожчала з 70–90 до 110–170 грн, цвітна — з 25–35 до 35–45 грн, пекінська — з 16–20 до 20–25 грн за кілограм. Єдиним винятком стала синя капуста, яка трохи здешевшала — з 20–30 до 20–25 грн.

Ціни на основні овочі так званого борщового набору — буряк, моркву та картоплю — залишилися стабільними. Зокрема, картопля й надалі коштує в межах 9–12 грн за кілограм.

У фруктовому сегменті ситуація була більш різноспрямованою. Яблука у січні подешевшали з 20–40 до 17–35 грн за кілограм, а груші — з 25–65 до 25–55 грн. Водночас значно зросли ціни на виноград, який подорожчав із 60–80 до 70–130 грн, а також на мандарини — з 65–100 до 75–185 грн за кілограм.

Таким чином, початок року приніс українському гуртовому ринку подальше зростання цін на більшість овочів, тоді як фрукти продемонстрували як зниження, так і різкий ріст залежно від позиції.

Уряд Чехії розпочав підготовку до можливого перегляду правил перебування українських біженців, що може набути чинності вже з 2026 року. Головною метою змін є врегулювання механізмів надання соціальних виплат і пільг особам, які перебувають у країні за статусом тимчасового захисту. Зокрема, планується запровадження обмежень для тих, хто періодично або на тривалий час повертається на територію України, що може впливати на розмір соціальної допомоги або право на її отримання.

Чеські законодавці зазначають, що перегляд правил зумовлений необхідністю збалансувати державні витрати з фактичними потребами біженців, а також забезпечити справедливий розподіл ресурсів серед усіх осіб, які потребують допомоги. Наразі обговорюються різні сценарії: від часткового скорочення соціальних виплат до запровадження нових критеріїв, що враховують період перебування за межами країни та активність біженців у трудовому чи соціальному середовищі Чехії.

Окамура зазначив, що серед громадян Чехії зростає невдоволення нинішньою системою підтримки. Люди, за його словами, звертають увагу на випадки, коли українці, користуючись статусом тимчасового захисту, виїжджають у відпустки або надовго повертаються в Україну, але при цьому продовжують отримувати соціальні виплати та пільги від чеської держави.

Поки що конкретний перелік можливих змін офіційно не оприлюднений. Водночас політик уже публічно назвав чинну модель допомоги українцям надто м’якою і такою, що потребує коригування.

За інформацією медіа, майбутні правила можуть бути спрямовані насамперед на тих біженців, які тривалий час перебувають за межами Чехії. У такому випадку держава може виходити з того, що таким особам більше не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують такого ж рівня підтримки, як люди, які постійно перебувають у країні.

У разі ухвалення змін, право на фінансову допомогу та пільги може бути безпосередньо прив’язане до фактичного перебування на території Чехії. Крім того, обговорюється можливість ускладнення виїздів для осіб із тимчасовим захистом та посилення контролю за дотриманням міграційних правил.

Важливо, що потенційні нововведення можуть стосуватися не лише українських громадян, а й усіх іноземців, які перебувають у Чехії на підставі тимчасового статусу проживання.

Стевія, природний рослинний підсолоджувач, останніми роками набула величезної популярності як альтернатива традиційному цукру. Вона стала популярним вибором серед тих, хто прагне знизити калорійність свого раціону або контролювати рівень глюкози в крові. Однак, попри її природне походження, стевія не є абсолютно безпечною для всіх і має низку важливих особливостей, які варто враховувати перед її використанням.

Стевія (Stevia rebaudiana) — це рослина з родини айстрових, яка має солодкий смак завдяки стевіоловим глікозидів, що містяться в її листі. Ці глікозиди можуть бути в 200–400 разів солодшими за звичайний цукор, тому для досягнення бажаного рівня солодкості потрібно використовувати дуже маленьку кількість стевії. Це робить її особливо привабливою для тих, хто намагається зменшити споживання калорій або уникати цукру в раціоні.

У промисловому виробництві стевію рідко використовують у чистому вигляді. Найчастіше її поєднують з іншими компонентами — еритритом, декстрозою або іншими наповнювачами. Це робить продукт зручнішим у використанні, але водночас змінює його вплив на організм.

Стевія може впливати на кілька важливих процесів. Зокрема, її пов’язують із можливими змінами маси тіла та рівня холестерину. Хоча вона не містить калорій, її регулярне вживання не гарантує схуднення. Навпаки, солодкий смак без енергетичної цінності може підтримувати тягу до солодкого і заважати формуванню здорових харчових звичок.

Окрему увагу фахівці звертають на гормональний ефект. Наразі доведено, що стевія може впливати на репродуктивну систему, зокрема підвищувати вироблення прогестерону. Саме тому її не рекомендують вагітним жінкам і матерям, які годують груддю, — безпека для цих груп недостатньо досліджена.

Також обережність варто проявляти дітям, людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та тим, хто має алергію на рослини родини айстрових. У деяких випадках цукрозамінники можуть спричиняти здуття, дискомфорт або порушення травлення.

Згідно з рекомендаціями FDA, безпечна добова доза стевії становить до 4 мг на кілограм маси тіла. Проте навіть у межах цієї норми стевію не варто розглядати як універсальний інструмент для контролю ваги.

Всесвітня організація охорони здоров’я у своїх оновлених рекомендаціях прямо зазначає: підсолоджувачі, що не містять цукру, не рекомендується використовувати для зниження маси тіла. Дані свідчать, що вони не дають довгострокових переваг у зменшенні жирових відкладень ні в дорослих, ні в дітей. Натомість тривале вживання може бути пов’язане з підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань і навіть зростанням смертності.

Таким чином, стевія — це не «безпечний солодкий квиток» до ідеальної фігури. Як і будь-який підсолоджувач, вона потребує помірності та усвідомленого використання, а основою здорового харчування залишаються збалансований раціон і зменшення загальної залежності від солодкого смаку.

Президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем'єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші прийняли рішення припинити подальшу військову підтримку України. Це стало результатом нещодавньої зустрічі керівників держави, яка відбулася під час спільного обіду, про що повідомляє словацьке видання Aktuality.

Згідно з інформацією медіа, на зустрічі обговорювали ключові питання зовнішньої політики, зокрема роль Словаччини у конфлікті в Україні. Керівники держави дійшли висновку, що необхідно змінити курс країни щодо надання військової допомоги Україні, зважаючи на зміну політичної ситуації всередині Словаччини та нові внутрішньополітичні виклики.

Президент повідомив журналістам, що Словаччина все ж матиме свого представника на переговорах так званої «коаліції рішучих», однак при цьому Братислава не планує продовжувати військову допомогу Україні і не направлятиме своїх військових.

Крім того, Пеллегріні заявив, що Словаччина не братиме участі у наданні гарантій за позикою Європейського Союзу для України на суму 90 мільярдів євро.

Позиція словацької влади щодо України посилюється і в риториці оборонного відомства. Раніше міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна, за його словами, ніколи не стане членом НАТО, а також зіткнеться з великими труднощами на шляху до вступу в Європейський Союз.

Каліняк також стверджував, що Україна нібито «мала шанс» завершити війну ще у 2022 році, але не скористалася ним. Ці заяви викликали гостру реакцію з боку українських політиків та експертів, які розцінюють таку позицію як фактичне підігравання російській риториці.

Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення призначити начальника поліції Донецької області Руслана Осипенка головою Чернівецької обласної військової адміністрації. Це кадрове рішення одразу привернуло увагу експертного середовища та медіа, оскільки його сприйняли як таке, що не повністю відповідає поточним воєнним реаліям. Донеччина залишається одним із найбільш небезпечних і напружених регіонів країни, де тривають активні бойові дії, тоді як Чернівецька область є тиловою та прикордонною, без прямої загрози фронтових зіткнень.

Руслан Осипенко тривалий час працював у системі Національної поліції та очолював поліцію Донецької області в умовах постійної загрози обстрілів, диверсій і складної оперативної обстановки. Його діяльність була зосереджена на забезпеченні правопорядку в зоні бойових дій, координації з військовими та реагуванні на надзвичайні ситуації. Саме цей досвід багато хто вважає критично важливим для прифронтових регіонів, де щоденні виклики потребують швидких і жорстких управлінських рішень.

За даними джерел, переведення Осипенка могло мати кілька мотивів: послаблення управління Донбасом, кадрові домовленості на рівні влади, а також бажання самого посадовця залишити небезпечний фронтовий регіон заради керівництва областю з прикордонним статусом та контролю над місцевими економічними потоками, зокрема контрабандними та тендерними.

Під час майже чотирирічного керівництва поліцією Донецької області Осипенко запам’ятався гуманітарними ініціативами, зокрема проєктом «Білий Ангел» та евакуаціями населення. Водночас джерела зазначають, що поліція під його керівництвом контролювала прибуткові ринки алкоголю, сигарет та лікарських препаратів у прифронтових містах, де торгівля дефіцитними або забороненими товарами перетворювалася на надприбутковий бізнес.

Політична складова нового призначення також очевидна. Чернівецька область є важливою для контролю бюджетів, тендерів та місцевих еліт, що може мати значення для майбутніх виборів. Таким чином Осипенко отримав можливість перейти від фронтових ризиків до управління економічними потоками та прикордонними зонами.

Експерти відзначають, що такі кадрові рішення можуть бути вигідними окремим посадовцям, але не завжди відповідають інтересам держави та суспільства. Для самого Осипенка перспектива виглядає привабливою, проте питання ефективності для держави залишається відкритим.