Командувач Сил безпілотних систем може очолити новий армійський корпус — ЗМІ

Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок щодо колишнього голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова, засудивши його до шести років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. Суд визнав Насірова винним у діях, які завдали значної шкоди державним інтересам і стали частиною корупційної схеми, організованої на користь ексдепутата Верховної Ради Олександра Онищенка, котрий нині перебуває в розшуку.

Насіров був затриманий безпосередньо в залі суду, після оголошення вироку, що стало логічним завершенням тривалого судового процесу. Судова колегія у складі Ігоря Строгого, Лесі Федорак та Віктора Ногачевського погодилася з аргументами прокурорів, які зазначили, що дії Насірова, пов'язані з видачею фіктивних податкових пільг, мали на меті сприяння незаконним фінансовим інтересам Онищенка, що призвело до значних втрат для державного бюджету.

Суд призначив покарання — шість років позбавлення волі та штраф 17 тисяч гривень, що є максимальною межею санкції статті. Окремо Насірову заборонено протягом трьох років обіймати посади в органах влади, місцевого самоврядування та на держпідприємствах, які пов’язані з управлінськими функціями. Після оголошення вироку суд постановив взяти його під варту негайно, просто у залі.

Що стосується інших фігурантів. За даними журналістів, ексчиновника ДФС Володимира Новікова засудили до чотирьох років ув’язнення з таким самим штрафом і забороною обіймати посади. Водночас Центр протидії корупції стверджує, що Новікова суд визнав невинуватим, і пише про його виправдання. Тобто наразі є суперечливі повідомлення щодо статусу другого обвинуваченого.

Юридично вирок іще не набрав чинності. Далі — апеляція. Апеляційна палата ВАКС має розглянути скарги на вирок до середини квітня 2026 року. Якщо цього не станеться вчасно, Насіров може уникнути покарання через сплив строку давності. Саме на цьому наголошують в Центрі протидії корупції, називаючи таймінг критично важливим.

Це рішення стало кульмінацією однієї з найвідоміших корупційних справ останніх років — так званої «газової справи Онищенка». Справу слухали більше шести років, і вона включала понад двісті судових засідань. Суть підозри — у тому, що керівництво ДФС штучно «розстрочувало» платежі компаніям Онищенка, фактично дозволяючи їм уникати негайної сплати обов’язкових платежів за користування надрами.

Окремий епізод, який викликав суспільний резонанс під час розгляду справи, — спроба захисту зупинити процес, посилаючись на мобілізацію Насірова. У квітні захист заявив, що обвинувачений нібито зарахований до військової частини. Підставою стала довідка військово-лікарської комісії від 30 січня 2025 року. Уже наступного дня Збройні сили України скасували цей наказ, вказавши, що документ про призов був виданий протиправно.

Поки що Насіров перебуває під вартою за рішенням ВАКС і формально вважається засудженим до шести років ув’язнення. Але його юридичний статус залишається неповним до рішення Апеляційної палати ВАКС. Саме темп апеляції — і питання строку давності до квітня 2026 року — стане тестом не лише для самого обвинуваченого, а й для репутації антикорупційної системи загалом.

Google повідомила про серйозну загрозу безпеці, яка зачіпає близько 183 мільйонів акаунтів Gmail. Зловмисники застосовують шкідливе програмне забезпечення, що дозволяє викрадати паролі безпосередньо з пристроїв користувачів — комп’ютерів, планшетів та смартфонів. Через це хакери можуть отримати доступ не лише до електронної пошти, а й до прив’язаних акаунтів у соціальних мережах, онлайн-сервісів, банківських рахунків та особистих файлів.

Особливу увагу слід приділити тому, що зловмисне програмне забезпечення може залишатися непомітним тривалий час, збираючи дані без відома користувача. Google наголошує на критичності ситуації і рекомендує негайно вжити заходів для захисту своїх облікових записів. Це включає зміну паролів, активацію двофакторної аутентифікації, а також перевірку підозрілих підключень і пристроїв, що мали доступ до акаунту.

Змінити пароль Gmail на новий, складний та унікальний.

Увімкнути двоетапну авторизацію (2FA) через SMS, спеціальний додаток або ключ безпеки.

Перевірити налаштування безпеки свого акаунта, переконавшись, що не було підозрілих входів.

Виконання цих кроків допоможе мінімізувати ризики несанкціонованого доступу до персональних даних та фінансової інформації.

Нещодавно відбулася важлива і зворушлива подія у родині відомої телеведучої Лесі Нікітюк. Разом зі своїм нареченим, військовим Дмитром Бабчуком, вона похрестила свого 4-місячного сина. Це святкування стало справжнім духовним моментом для сім'ї, і для Лесі, зокрема, ця подія мала величезне значення. Про хрещення Нікітюк повідомила своїх підписників в Instagram, де опублікувала фото перед початком самого обряду.

Хрещення відбулося в одному з найбільш величних храмів Києва — Михайлівському Золотоверхому соборі, що додало урочистості та важливості цьому моменту. Леся зазначила, що ця подія стала для неї не просто сімейною традицією, а й важливим духовним етапом. Вона поділилася своїми почуттями з підписниками: «Днями в нашій родині відбулося світле свято. Ми похрестили сина. Ми дуже готувалися до цієї події, бо особисто для мене це велике таїнство і відповідальність».

Наречений Леся, Дмитро Бабчук, розкрив ім’я хлопчика — Оскар. За словами Дмитра, вибір імені був особливим: у його родині чоловіків протягом сім поколінь називали лише Михайлом або Дмитром, тож сина він вирішив назвати інакше. «Прошу вітати поважного козака — Бабчук Оскар Дмитрович», – написав Дмитро.

Для родини це хрещення стало важливою духовною подією, яка підкреслила значення сімейних цінностей та традицій.

Сьогодні Україна стоїть на порозі важливих змін, адже культура та традиції є невід'ємною частиною нашої ідентичності. У глобалізованому світі ми стикаємося з викликами, коли необхідно зберегти унікальність нашої спадщини, одночасно адаптуючись до сучасних умов. Тому важливим завданням є створення умов для розвитку української культури, поширення її у світі та забезпечення її впливу на міжнародному рівні.

Українська культура, що має глибоке коріння, пережила багато випробувань протягом історії. Відзначаючи важливі віхи її розвитку, ми можемо побачити, як вона еволюціонувала під впливом різних етапів: від козацьких часів до сучасної незалежної України. Однак, сьогодні важливо не тільки зберігати традиції, але й створювати нові форми їхнього вираження, що відповідатимуть вимогам часу.

Це не перший випадок появи в деклараціях Порошенка угорських грошей. Восени 2023 року він уже задекларував понад 37 млн грн від Мінфіну Угорщини. Тоді це викликало політичну дискусію, тому що саме в цей період Порошенко готувався до поїздки в Будапешт і потенційної зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан відомий різкими заявами щодо України і постійними контактами з Кремлем, що робить будь-який неформальний канал із ним токсичним усередині української політики.

Політичний експерт Валентин Гладких тоді публічно припускав, що Порошенко через Орбана міг передати сигнал Москві та іншим зовнішнім гравцям про готовність взяти на себе роль переговорника щодо «примушення України до миру», посилаючись на досвід Мінських домовленостей часів його президентства. Це трактували як ознаку того, що Порошенко позиціонує себе не лише як опозиційного політика всередині країни, а й як суб’єкта зовнішньої гри.

У «Європейській солідарності» такі припущення називають маніпулятивними. Партія наполягає, що мова йде про суто фінансові інструменти: Порошенко вкладає кошти в державні та корпоративні цінні папери — в Україні та за кордоном — і надалі спрямовує дохід на підтримку Збройних сил України. Тобто фінансові потоки, за версією партії, не мають політичних умов і не є «оплатою» за якісь контакти з урядом Угорщини чи особисто з Орбаном.

Окремий штрих, який підкреслюють медіа: у серпні 2025 року Порошенко задекларував майже 1 млрд грн доходів за місяць. Це більше ніж у шість разів перевищує весь його задекларований прибуток за довоєнний 2021 рік. Такі суми дають його опонентам аргумент про «олігархічну природу» політика, але одночасно дозволяють самому Порошенку виставляти себе як людину, здатну фінансувати армію без звернення до бюджету.

Водночас історія з Угорщиною має очевидний політичний підтекст. Орбан у європейських інституціях системно блокує і затягує рішення, важливі для Києва, і публічно просуває ідею «мирних переговорів» із Росією на умовах, які українська влада називає капітуляційними. На цьому тлі будь-які приватні фінансові відносини українського топ-політика з угорським державним боргом стають не тільки економічним фактом, а й полем для інтерпретацій: чи не намагається Порошенко вибудовувати власний канал впливу в Будапешті. Це питання й далі піднімають його критики.

У відповідь команда Порошенка просуває іншу картинку — благодійні закупівлі для фронту, передача техніки, дронів, машин і тепловізорів. У публічній комунікації «ЄС» підкреслює, що походження грошей — інвестиційне, а використання — оборонне. Цей наратив напряму спрямований проти звинувачень у торгах із Орбаном.

Фактично маємо три лінії. Перша — офіційні цифри НАЗК: понад 55 млн грн доходу за жовтень, з яких більшість — від Мінфіну Угорщини як виплати за облігаціями. Друга — політична інтерпретація критиків: Порошенко нібито вибудовує канал із Орбаном і через нього — з Москвою. Третя — версія самої «Європейської солідарності»: це звичайний дохід від цінних паперів, який іде на підтримку армії, а не «орбанівські гроші за послуги».

Ім’я колишнього депутата Бучанської міської ради Олександра Таможнього знову викликає широкий резонанс у суспільстві. Колишній керівник фракції “Партії регіонів” у міськраді Бучі (2011–2015) нині претендує на посаду заступника керівника Проєктного інституту Служби безпеки України. Проте його минула політична та господарська діяльність продовжує породжувати запитання щодо прозорості та доброчесності.

У часи активного будівельного буму в Бучі Таможній, за свідченнями місцевих активістів, мав вплив на ухвалення рішень, пов’язаних із розподілом земельних ділянок. Саме тоді, у 2011–2015 роках, місто стало епіцентром земельних конфліктів, які згодом набули значного суспільного розголосу. Ексдепутата неодноразово згадували в контексті схем із виділення землі під забудову, що, на думку громадських організацій, мало ознаки корупційних ризиків.

Таможній неодноразово намагався потрапити до великої політики: у 2014 році балотувався до Верховної Ради від “Ліберальної партії України”, у 2019 році був самовисуванцем, проте відмовився від участі. Нині займається підприємницькою діяльністю, зокрема став співзасновником ТОВ “Сімпл Таск”.

Схеми з землею у Бучі виявилися масштабними. Приблизно 10 років тому поблизу санаторію “Дружній” було вирубано ліс і розпочато забудову, об’єднавши 62 земельні ділянки загальною площею понад 6 гектарів. Землі оформлювалися на депутатів та підставних осіб, включно з родичами Таможнього, які брали участь у схемі. Частину ділянок продали ексдепутату Руслану Скарбовійчуку, згодом вони потрапили до Володимира Зайця, а пізніше – до Тетяни Мухамової.

Крім того, Таможній збудував таунхауси на вулицях Пролетарській та Толстого, оформлені на мешканок Кіровоградщини Наталію Опришко та Галину Придибайло. Дружина ексдепутата Олена Таможня також отримала земельну ділянку. У схемі брали участь члени родини та партійні зв’язки Таможнього.

Таким чином, земельні схеми у Бучі демонструють тісне переплетення політичних, родинних і бізнес-інтересів, де ключову роль відігравав колишній депутат Таможній.

Міністерство соціальної політики 3 листопада оголосило про старт нового етапу пілотного проєкту з базової соціальної допомоги, який розширює доступ до державної підтримки для домогосподарств по всій Україні. Тепер долучитися можуть усі, хто відповідає встановленим критеріям, незалежно від того, чи отримували вони попередньо інші соціальні виплати.

Базова соціальна допомога створена для заміни одразу п’яти різних програм: підтримки малозабезпечених сімей, допомоги одиноким матерям, забезпечення багатодітних родин, тимчасової допомоги дітям у випадках, коли батьки ухиляються від сплати аліментів або їхнє місце перебування невідоме, а також соціальної підтримки людей, які не мають права на пенсію, та осіб з інвалідністю. Такий підхід дозволяє значно спростити процедуру отримання допомоги та зменшити бюрократичне навантаження для громадян.

Допомогу не призначать, якщо у складі сім’ї є працездатні дорослі, які понад три місяці не працюють, не навчаються і не стоять на обліку в центрі зайнятості (виняток — догляд за людиною з інвалідністю чи втрата працездатності). Підставою для відмови також є великі покупки або набуття майна за останній рік понад 100 тис. грн, понад 100 тис. грн на рахунках чи в облігаціях, друга квартира/будинок (із визначеними винятками) або наявність більш ніж одного авто віком до 15 років.

Базою для розрахунку є 4500 грн: 100% — першому члену сім’ї (уповноваженому заявнику), 100% — кожній дитині до 18 років і особам з інвалідністю I–II групи, 70% — кожному наступному дорослому члену сім’ї. Сума допомоги визначається як алгебраїчний підсумок цих часток (з урахуванням умов програми).

За задумом Мінсоцполітики, об’єднання кількох виплат у «базову» має спростити доступ до підтримки, зробити її зрозумілішою та адреснішою.

Війна завжди стимулювала розвиток нових технологій, і сьогодні цей процес особливо відчутний у сфері військового будівництва. Через швидкі зміни лінії фронту, активне використання безпілотних літальних апаратів та потужної артилерії виникає нагальна потреба у захисних спорудах, які можна зводити швидко та безпечно, навіть у зоні активних бойових дій. Традиційні методи будівництва в таких умовах часто виявляються надто повільними або небезпечними, тож на перший план виходять інноваційні технології, серед яких особливо помітний будівельний 3D-друк.

Будівельний 3D-друк дозволяє створювати об’єкти шляхом пошарового нанесення спеціальної бетонної суміші відповідно до заздалегідь розробленої цифрової моделі. Цей метод значно скорочує час зведення споруди та знижує потребу у численному персоналі, що особливо важливо в умовах ризику обстрілів. Крім того, технологія дозволяє створювати складні геометричні конструкції, які підвищують стійкість укриттів та забезпечують кращий захист для людей та техніки.

Французька компанія Constructions-3D стала одним із лідерів у цій сфері. Її будівельний принтер MaxiPrinter вагою 2,7 тонни використовує бетонну суміш Termix 3D, створену для роботи в екстремальних умовах. Під час спільних випробувань із французькою армією (підрозділ STAT) принтер у повністю автономному режимі за один день надрукував довготривалу вогневу точку.

У межах експерименту було доведено, що система здатна створювати не лише оборонні споруди, а й укриття для техніки, командні пункти та інші елементи фортифікацій. При цьому, якщо необхідно, конструкції можна додатково зміцнити — арматурою, металевими плитами чи залізобетоном.

Переваги 3D-друку на полі бою очевидні:

будівництво триває від кількох годин до одного дня;

система працює автономно, без значної участі людей;

споруди можна адаптувати під конкретні умови;

знижується потреба у транспортуванні готових блоків чи бетонних конструкцій.

У перспективі будівельний 3D-друк може стати основою нової інженерної доктрини — швидкого, мобільного та цифрового укріплення позицій. З розвитком матеріалів, здатних поглинати радіохвилі або забезпечувати теплоізоляцію, подібні системи дозволять створювати укриття нового покоління — стійкі до артобстрілів, вибухів і навіть ударів FPV-дронів.

Згідно з розслідуванням міжнародного детективного бюро Absolution, на високому рівні в Національній поліції України виникли серйозні корупційні схеми, що включають примусове виведення грошей з осіб, які ухиляються від мобілізації, та зі СЗЧ (суб’єктів, що підлягають адміністративним стягненням). Зокрема, начальник департаменту превентивної діяльності, Максим Ахрамєєв, ймовірно, організовує систематичне збирання коштів від своїх підлеглих за «відпуск» осіб, яких поліція разом із ТЦК (територіальними центрами комплектування) виявляє на вулицях під час рейдів.

Як зазначають джерела, сума «відкупу» залежить від регіону і може коливатися від 5 до 10 тисяч гривень за одну особу. Це свідчить про те, що корупційна схема охоплює значну кількість людей і набуває масштабів, що виходять за межі окремих областей. Гроші, отримані від "відпущених" ухилянтів, частково передаються до департаменту превентивної діяльності, що розташований у Києві. Цей процес координується керівниками місцевих підрозділів, які збирають кошти та централізовано передають їх на вищі рівні.

Також зазначається, що області, які «приносять більше грошей», отримують бензин і нові автомобілі, а ті, хто не виконує план, змушені заправляти авто за власний рахунок. У маленьких районах, наприклад, групам видають лише 20 літрів пального на місяць через невиконання показників.

За даними джерел, останнім часом відзначаються випадки, коли бандити разом із поліцією ходять по місту, що створює обґрунтовані підозри в існуванні подібної схеми.

Максим Ахрамєєв працює в поліції з 2015 року. Починав як інспектор патрульної служби в Києві, потім очолював управління патрульної поліції в Миколаєві, з 2017 року був помічником начальника ГУНП в Миколаївській області та заступником керівника. Пізніше обіймав посаду т.в.о. заступника начальника поліції Полтавщини.