Командир військової частини Одеської області постане перед судом за зловживання службовим становищем

Начальник Голосіївського управління поліції Києва Араік Кочкадамян разом із родиною мешкає у службовій квартирі, що надається державою. Житло площею 96 квадратних метрів було надано подружжю з 2022 року. У декларації Кочкадамяна вказано, що родина не має власного нерухомого майна або автомобілів. Відомо, що для пересування Араік користується люксовим автомобілем, що належить його брату.

Дружина Кочкадамяна, Анушик, не працює та займається вихованням їхнього сина. Офіційний дохід начальника поліції становить приблизно 66 тисяч гривень на місяць, що, за словами самого Кочкадамяна, дозволяє забезпечувати сімейні потреби. Водночас, відсутність власного житла чи транспортних засобів піднімає питання щодо фінансової стабільності родини.

Араік Кочкадамян користується автомобілем свого брата Андраніка – елітним AUDI Q7 2016 року випуску, сьогоднішня ринкова вартість якого перевищує 1 млн грн.

За минулий рік правоохоронець отримав 793 тис. грн зарплати. Готівкові заощадження Араіка становлять 14,4 тис. доларів, а на банківських рахунках – 89 тис. грн. Дружина зберігає 8,2 тис. доларів готівкою та 184 грн на банківському рахунку. Загальна сума заощаджень родини перевищує 1 млн грн.

Пентагон повідомив адміністрації Білого дому, що надання Україні крилатих ракет Tomahawk не призведе до значного ослаблення військових запасів Сполучених Штатів. Це стало результатом детального аналізу, проведеного Міністерством оборони США, яке переконане, що обмежена передача цих ракет не матиме критичного негативного впливу на обороноздатність США. Однак остаточне рішення з цього питання залишається за президентом Дональдом Трампом. Як повідомляє CNN з посиланням на обізнані джерела, про це стало відомо після консультацій в Об’єднаному штабі, які відбулися на початку жовтня, за кілька днів до зустрічі президентів США та України.

Водночас питання про постачання ракет Tomahawk стало важливим етапом в обговоренні військової допомоги Україні в умовах збройної агресії Росії. Пентагон зазначає, що крилаті ракети є важливим елементом у контексті зміцнення оборонних можливостей України, однак Сполучені Штати, як і раніше, оцінюють це з огляду на баланс ризиків та необхідність забезпечення своїх власних оборонних потреб. З огляду на це, остаточне політичне рішення щодо цього питання залишається в руках президента Трампа, який має врахувати всі аспекти геополітичної ситуації та національної безпеки США.

Разом із тим остаточне рішення залишилося за президентом. Під час робочого візиту до Вашингтона Володимир Зеленський отримав від Трампа стриману реакцію: під час публічної частини Трамп говорив про можливу передачу, але потім у закритому режимі повідомив, що наразі надавати ракети не готовий. За інформацією CNN, позиція президента США змінилася після телефонної розмови з Володимиром Путіним; водночас у Білому домі не виключають, що питання може бути активовано знову, якщо Трамп віддасть відповідний наказ.

Експерти та союзники відзначають кілька практичних і технічних проблем, які слід вирішити перед поставкою. По-перше, українські сили мають бути навчені для запуску й застосування Tomahawk; по-друге, «Томагавки» — це, головним чином, морські ракети, тому для їхнього використання з суходолу потрібні або наявні наземні пускові установки, які США можуть надати, або ж розробка українських рішень для наземного запуску. Ці питання, за джерелами, уже опрацьовуються як варіанти, але потребують часу й ресурсів.

Політичний контекст також важливий. Поява «Томагавків» у руках України може істотно розширити її можливості завдавати ударів по критичній інфраструктурі супротивника на великій дальності — саме тому РФ неодноразово попереджала про можливу ескалацію у разі постачань таких систем. На початку жовтня Кремль уже висловлював занепокоєння, а президент Путін попереджав про «новий рівень ескалації», якщо США вирішать передати ці ракети.

У Пентагоні, за повідомленнями, підрахували обсяги наявних ракет і темпи виробництва, і дійшли висновку, що обмежена передача може бути здійснена без підриву готовності ВМС США. Однак частина візуальної та політичної реакції залежить від того, скільки саме ракет буде передано й як швидко. Деякі попередні оцінки вказували на те, що щорічне виробництво Tomahawk обмежене, тож масштабні поставки можуть бути проблематичними — у звітах згадували цифри виробництва на рівні кількох десятків ракет на рік.

За наявною інформацією, адміністрація підготувала оперативні плани на випадок ухвалення Трампом позитивного рішення: логістика постачання, варіанти передачі наземних пускових, а також програми швидкого навчання українських підрозділів. Але без політичного дозволу від президента переміщення озброєнь не почнеться. При цьому союзники у Європі відчувають полегшення від оцінки Пентагону — вона знімає один із технічних аргументів проти передачі — і сподіваються, що політичний супровід питання також буде опрацьований швидко.

У сучасному світі, де технології і глобалізація швидко змінюють наше повсякденне життя, питання збереження культурної спадщини набуває все більшого значення. Це важливо не лише для розуміння нашого минулого, але й для формування ідентичності майбутніх поколінь. Культурна спадщина — це не просто об'єкти чи традиції, це зв'язок між поколіннями, що допомагає нам зрозуміти, хто ми є, і якими цінностями керуємося.

Одним із ключових аспектів є збереження матеріальної та нематеріальної спадщини. Пам'ятки архітектури, картини, музичні твори, народні ремесла — все це є важливими елементами, які формують обличчя нації. Однак не менш важливим є і нематеріальний аспект — традиції, мовні особливості, фольклор та обряди, які визначають унікальність кожної культури.

Недостатній сонХронічний недосип змінює гормональний баланс. Рівень греліну — гормону, що викликає відчуття голоду — зростає, а лептину, який відповідає за насичення, навпаки, зменшується. Через це людина споживає більше їжі, навіть не відчуваючи сильного голоду, а тіло починає накопичувати жир.

Хронічний стресКоли організм постійно перебуває у стані напруги, підвищується рівень кортизолу. Цей гормон не лише уповільнює метаболізм, а й сприяє накопиченню жиру в ділянці живота. Тому навіть ідеальне меню не дає результатів, якщо ви живете в постійному стресі.

Гормональні коливанняПісля 25–30 років відбуваються зміни у роботі щитовидної залози, а також статевих гормонів — естрогену, тестостерону та прогестерону. Навіть незначні порушення можуть призвести до затримки рідини, уповільнення обміну речовин і стійкості ваги до будь-яких спроб її знизити.

Порада:Щоб схуднення стало ефективним, важливо не лише стежити за харчуванням і тренуваннями, а й:— спати не менше 7 годин на добу;— зменшувати рівень стресу, практикуючи релаксацію або дихальні техніки;— періодично перевіряти гормональний стан, особливо функцію щитовидної залози.

Комплексний підхід — це не лише про калорії, а про гармонію організму в цілому.

У сучасному цифровому світі питання приватності стає все більш нагальним. Користувачі прагнуть убезпечити себе від можливого стеження в інтернеті, адже кожен клік, кожне підключення може залишати слід. Найпоширеніший спосіб — заклеїти вебкамеру ноутбука. Це дозволяє відчути контроль над власним простором та зменшує ризик випадкового або цілеспрямованого проникнення. Відомі випадки, коли зловмисники отримували доступ до камер через шкідливе програмне забезпечення, фішингові атаки чи уразливості операційних систем, і робили це без відома користувача.

Проте багато хто водночас не звертає уваги на смартфони, які постійно мають відкритий об’єктив. Мобільні пристрої зберігають величезну кількість персональної інформації: місцезнаходження, контакти, фото та повідомлення. Хоча заклеювання камери на смартфоні менш популярне, саме такі гаджети часто стають джерелом витоку даних, адже вони завжди підключені до інтернету та можуть автоматично синхронізувати інформацію з хмарними сервісами.

Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

«Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

Не завантажуйте підозрілі програми.

Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.

2 листопада в православній та греко-католицькій традиціях вшановують пам’ять п’яти святих мучеників, які стали символами непохитної віри та відданості Христу. Мова йде про Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста — християн, що постраждали за свою віру в часи переслідувань, організованих перським царем Сапором. Їхній подвиг залишив глибокий слід у історії Церкви, адже вони не відмовилися від своїх переконань, навіть під час найжорстокіших катувань та загроз.

Ці святі мученики жили в період, коли християн переслідували за віру, і не лише фізична, а й моральна стійкість стала необхідною умовою для збереження душевної цілісності. Ахиндин, Пигасій та Афтоній відкрито визнавали свою віру, навіть коли це могло призвести до їхньої загибелі. Історії їхніх страждань розповідають, як, незважаючи на страшні тортури, святих не зламала ані відкрита агресія ворогів, ані фізичний біль. Легенди про цих мучеників описують, як їх кидали у вогонь і воду, однак Господь завжди зберігав їх, і вони залишалися неушкодженими.

Сановник Єлпидифор, який був свідком цих чудес, повірив у Христа і приєднався до мучеників. Згодом до них долучився й молодий Анемподист, який також прийняв смерть за віру. Цар намагався зламати їхні переконання найжорстокішими способами — обпіканням, підвішуванням на гаках, палінням смолою, але ніхто з них не відрікся від Христа.

Їхня стійкість надихнула багатьох язичників прийняти християнство. Після страти мученики були вшановані як святі, а їхній подвиг став символом незламної віри та мужності.

Традиційно 2 листопада українці дотримуються кількох заборон: цього дня не можна сваритися, лихословити, прати речі у холодній воді чи ходити далеко в ліс або поле — щоб не накликати нещастя.

Народні прикмети, пов’язані з днем Ахиндина, допомагають передбачити зиму:

безвітряний день — до м’якої зими;

зоряне небо — до морозної та сухої;

ранковий приморозок — на сніг до 8 листопада;

хмарне небо — до сніжної зими.

Пам’ять про святих Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста нагадує про силу віри, яка здатна перемогти будь-яке зло.

Відомий музикант і лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук уперше відверто розповів про своє особисте життя. У документальному фільмі «Океан Ельзи: Спостереження шторму» він підтвердив свої стосунки з продюсеркою Євгенією Яцутою, продемонструвавши архівні світлини, які раніше не з’являлися у публічному просторі. У стрічці артист не лише називає ім’я своєї обраниці, а й ділиться моментами з їхнього сімейного життя, показуючи фото сина Івана та доньки Соломії.

Прем’єра документального фільму запланована на 6 листопада. Стрічка розкриває не лише творчі пошуки «Океану Ельзи» у часи випробувань, а й людський бік постаті Вакарчука — щирого, емоційного, часом уразливого. Музикант, який роками уникав публічних коментарів про особисте, цього разу вирішив поставити крапку у чутках і зробити крок назустріч відвертості.

Окремо співак згадав про колишню партнерку Лялю Фонарьову, з якою прожив 20 років у цивільному шлюбі. Він подякував їй за «підтримку, натхнення і стиль». Спільних дітей у пари не було, однак Вакарчук виховував доньку Лялі Діану, яка закінчила КІМО при КНУ ім. Тараса Шевченка та з 2016 року навчалася в Ноттінгемському університеті.

Документальна стрічка «Океан Ельзи: Спостереження шторму» обіцяє рідкісні кадри й відверті історії з життя гурту, а зізнання Вакарчука вже стало однією з головних тем довкола прем’єри.

Державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України» анонсувало виробництво нового документального фільму під назвою «Як козаки на Курщину ходили». Фільм, бюджет якого становить 2,3 мільйона гривень, розповідатиме про важливу військову операцію, проведену Збройними силами України на території Курської області Російської Федерації. Стрічка має на меті не лише відтворити факти бойових дій, а й показати стратегію та тактику українських військ під час цієї операції.

Особливістю цього документального проекту є те, що він також порушить питання причин, через які українські підрозділи змушені були залишити тимчасово окуповану територію, розкриваючи внутрішні аспекти та складнощі військових операцій. Окрім того, фільм підкреслить величезний внесок українських воїнів у захист суверенітету країни, а також висвітлить важливу роль історичної спадщини та національної гордості, що стоїть за кожним кроком ЗСУ на фронті.

За словами авторів, основна мета фільму — надихнути військових, продемонструвати сміливість українських захисників і довести, що Україна здатна діяти ефективно навіть за межами власної території.

Проєкт має бути завершений до 20 грудня поточного року.

У соцмережах новина викликала жваві обговорення. Частина користувачів підтримує ідею, вважаючи її важливою для підняття морального духу, інші — критикують, зазначаючи, що в умовах війни такі витрати недоцільні. Народний депутат Олексій Гончаренко висловив іронічний коментар: «Схоже, грошей у нас вдосталь», нагадавши, що нещодавно Генеральний штаб уже презентував двосерійний фільм на подібну тематику.

Попри суперечки, створення документальної стрічки демонструє намір держави розвивати інформаційний фронт і зберігати пам’ять про події, які стали символом рішучості українських військових.

Поки уряд готує нові тарифи та оновлені правила енергетичного ринку на 2026 рік, у центрі уваги опинилося державне підприємство ПАТ «Центренерго». Знову спалахнули сумніви щодо прозорості його контрактів із приватними постачальниками вугілля. За даними з відкритих джерел і численних скарг, компанія здійснила масштабні авансові платежі, які не були забезпечені реальними поставками або не відповідали заявленій якості палива.

Найбільше запитань викликають угоди з фірмами «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Саме ці компанії, за повідомленнями ЗМІ, могли бути залучені до схем, у яких державні кошти опинилися заблокованими без підтвердженого товару. Частина інформації вже має документальне підтвердження — у судових реєстрах з’явилися відповідні записи, що вказують на фінансові порушення та спроби сторін уникнути відповідальності. Інша частина тверджень залишається на рівні журналістських розслідувань і наразі очікує офіційної перевірки з боку контролюючих органів.

Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.