Компанія родини Козицького інвестує 110 млн євро у вітроенергетику

Надішліть повний фрагмент, будь ласка — щойно його отримаю, одразу підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без заборонених вами фраз.

Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.

Державне бюро розслідувань припинило діяльність організованого злочинного угруповання, яке впродовж кількох місяців налагодило стабільний канал постачання наркотичних речовин до Житомирської установи виконання покарань №8. Операція проходила в межах масштабних слідчих дій, спрямованих на викриття корупційних зв’язків та злочинних схем у пенітенціарній системі.

За матеріалами слідства, угруповання мало чітку ієрархічну структуру та розподіл обов’язків. Ключову роль відігравав засуджений, який відбуває покарання за умисне вбивство. Саме він, перебуваючи безпосередньо в установі, здійснював загальну координацію, визначав обсяги поставок, контролював фінансові розрахунки та підтримував зв’язок із учасниками схеми на волі.

Слідчі встановили, що цивільний спільник закуповував наркотики й передавав їх через поштову скриньку працівника СІЗО. Той ховав заборонені речовини у власному гаражі, а згодом непомітно проносив їх у приміщення установи. Усередині СІЗО засуджений-організатор зі співкамерником збували наркотики іншим ув’язненим.

Діяльність групи охоплювала канабіс, метадон та рецептурні препарати, що посилювали дію основних наркотиків. За попередніми даними, угруповання діяло з березня 2025 року, регулярно отримуючи прибуток, який учасники ділили між собою.

Працівника установи затримали під час чергової спроби пронести заборонені речовини. Затримано також цивільного учасника, який забезпечував закупівлю наркотиків. Під час обшуків у членів групи та частини ув’язнених вилучили різні види наркотичних засобів.

Чотирьом учасникам повідомлено про підозру. Їм інкримінують незаконний збут та обіг наркотиків у місцях позбавлення волі, а також розповсюдження сильнодіючих лікарських препаратів, вчинене групою осіб. Санкція статей передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Житомирська обласна прокуратура. Найближчим часом суд обиратиме підозрюваним запобіжні заходи.

Колишній головнокомандувач Збройних сил України та нинішній посол України у Великій Британії Валерій Залужний у своїй новій колонці для LIGA.net дав надзвичайно гостру й масштабну оцінку російсько-українській війні на кінець 2025 року. Він наголошує, що після дванадцяти років бойових дій конфлікт уже давно переступив рамки регіонального протистояння й дедалі чіткіше проявляє ознаки майже світового конфлікту, що охоплює політичні, економічні та військові сфери впливу різних країн.

Залужний підкреслює, що сучасна війна не обмежується фронтовими лініями на українській землі. Її наслідки відчутні у глобальних економічних ланцюгах, енергетичних ринках і політичних альянсах. На думку експерта, дії Росії дедалі більше стимулюють консолідацію міжнародної спільноти навколо протидії агресії, водночас формуючи нові підходи до колективної безпеки та військових стратегій у різних регіонах світу.

Залужний наголошує: нинішня ситуація України не дозволяє говорити про «компромісний мир». Будь-яке швидке припинення війни на умовах Росії означатиме для України крах державності, втрату свободи та незалежності. Він зауважує, що агресивні амбіції Кремля не обмежуються лише Україною — вони створюють загрозу для всього регіону, а тому питання майбутньої архітектури безпеки повинне стати пріоритетом для Європи.

«Мир у Європі неможливий без нової системи безпеки щонайменше у Східній Європі», — підкреслює Залужний.

Для підсилення меседжу він цитує слова Бенджаміна Франкліна, які сьогодні звучать особливо гостро:«Ті, хто відмовляється від свободи заради тимчасової безпеки, не заслуговують ні свободи, ні безпеки».

Генерал також нагадує, що Друга світова війна завершилась повним розгромом агресора — але це радше виняток у світовій історії. «Більшість воєн закінчується або взаємною поразкою, або тим, що кожен вважає себе переможцем, або іншими, менш визначеними сценаріями», — пише він.

Його застереження адресоване не лише українцям, а й європейським суспільствам, які іноді схильні розглядати війну як локальну проблему. Залужний наголошує: ця війна вже давно перестала бути суто українською.

Надішліть, будь ласка, повний варіант джерельного абзацу, починаючи після слова «Мето…», і я підготую якісний унікальний матеріал із заголовком у першому абзаці.

Наступний крок — очищення розуму від думок. Для цього можна використати одну з трьох технік візуалізації: уявити себе на човні, що спокійно плаває по озеру під блакитним небом; перенестися в гамак із м’якого чорного оксамиту у темній кімнаті; або повторювати у думках слова «не думай, не думай…» протягом десяти секунд.

Дотримання цих рекомендацій дозволяє значно скоротити час засинання та підвищити ефективність відпочинку. Методика особливо корисна для тих, хто стикається зі стресом, часто змінює час сну або має короткі перерви на відпочинок.

Депутати Верховної Ради України звернули увагу на критичний стан кадрового складу керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що, на їхню думку, стало однією з головних причин занепаду фондового ринку та численних публічних скандалів. Особливу увагу парламентарів привернули діяльність голови Комісії Руслана Магомедова, який із 2020 року обіймає посаду позаштатного радника колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, а також його попередника Михайла Янчука, колишнього керівника офісу НКЦПФР. Янчука підозрюють у причетності до сумнівного відрядження до Фінляндії на новорічні свята, що, за інформацією деяких джерел, носило формальний характер і не відповідало службовим обов’язкам.

Критики зазначають, що на фоні таких кадрових ротацій ефективність роботи Комісії значно знизилася. Через відсутність прозорої системи контролю та належного нагляду на фондовому ринку з’явилися численні корупційні ризики, а довіра інвесторів до українських цінних паперів різко впала. Депутати наголошують, що подальше ігнорування проблем кадрового забезпечення та непрозорих фінансових операцій може призвести до ще більшого падіння інвестиційної активності та негативно позначитися на макроекономічній стабільності країни.

Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов, у якому вимагає визнати активи чинного народного депутата необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави. Підставою для цього стали результати глибокого моніторингу способу життя політика, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції. Виявлені дані вказують на істотні розбіжності між офіційно задекларованими доходами та фактичним майном, яким користувався народний обранець.

У НАЗК зазначають, що їхній аналіз включав перевірку витрат, стилю життя та доступу посадовця до ресурсів, що виходять за рамки задекларованих можливостей. Серед підтверджених доказів — інформація про користування об’єктами нерухомості та транспортом, фінансова вартість яких суттєво перевищує рівень задекларованих доходів депутата. Такі дані створили підстави для підготовки позову, спрямованого на повернення сумнівних активів державі.

Йдеться про такі транспортні засоби:

— Toyota Land Cruiser 200 (2020 р.в.),— BMW 730LD (2020 р.в.),— BMW X5 (2020 р.в.).

Загальна вартість цих активів становить понад 8,6 млн гривень.

За даними НАЗК, посадовець мав навіть офіційний допуск для заїзду на територію Верховної Ради на одному з цих авто. Аналіз доходів депутата, членів його сім’ї та пов’язаних осіб показав, що законні прибутки не дозволяють придбати такі транспортні засоби.

У зв’язку з цим НАЗК дійшло висновку, що автомобілі є необґрунтованими активами в розумінні законодавства та підлягають цивільній конфіскації.

Відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України, такі активи можуть бути стягнуті на користь держави за рішенням ВАКС. САП просить суд застосувати цей механізм.

У Святошинському районі багато хто говорить про те, що реальна система управління давно відійшла від законних рамок і поступово перетворилася на мережу неофіційних впливів. Попри те, що державні органи формально виконують свої функції, місцеві жителі та окремі працівники установ описують існування тіньової групи, яка вибудувала власну модель контролю — з поборами, залякуваннями та ручним керуванням ключовими процесами.

У цих розповідях однією з центральних фігур постає прокурор Рустам Талібов — персона, яку в середовищі критиків пов’язують із впливовими представниками місцевої неформальної вертикалі. Низка співрозмовників загальнодержавних і столичних видань характеризує його насамперед як виконавця чужої волі, що діє в інтересах сильніших гравців, а не в межах стандартної прокурорської функції. Замість того щоб займатися захистом інтересів держави, забезпеченням законності та протидією правопорушенням, Талібова описують як людину, чия діяльність спрямована на утримання й зміцнення чужого впливу.

Основним оператором поборів виступає посередник «Рафаелович». Щомісяця він об’їжджає ринки, кафе, автомийки, парковки, малі бізнеси й збирає данину — від 15 до 30 тисяч гривень з кожної точки. Талібов контролює надходження, отримує свою частку — близько 10% — і забезпечує тишу всередині прокуратури. Він також виконує роль «інформатора» — передає наверх будь-яку внутрішню комунікацію, зливає колег, моніторить, хто і скільки зібрав, і хто намагається вийти з гри.

Паралельно він координує інші джерела доходів — нелегальні ігрові автомати, точки з продажу алкоголю й сигарет, кіоски та вуличні розвали. Щомісяця це приносить близько 300 тисяч гривень. Столько ж знімає зі своєї частини схеми заступник начальника Святошинського управління поліції Олександр Беззубенко. Дует працює синхронно, перетворивши район на приватний комерційний сектор.

В окрему статтю бюджету тіньовиків входять парковки та гаражні кооперативи. Схема тиску — стандартна: анулювання договорів, погрози перевірками, тиск через земельні питання, штучні акти. За «спокійну роботу» підприємцям висувають рахунок у 50–100 тисяч гривень. Відмова платити призводить до швидко сфабрикованих кримінальних справ, автоматичних підозр та арештів майна. Після цього власність часто переходить у «потрібні» руки.

Формально — прокурор. Фактично — обслуговуючий персонал тіньової ОЗГ, яка розрослась прямо всередині державного органу. Поки такі Талібови працюють у системі, закон у Святошинському районі залишається декорацією, а економіка — джерелом стабільного доходу для кількох людей, що давно підмінили державу власними тарифами.

За оцінками Інституту демографії України, ще напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україні проживало близько 42 мільйонів людей. Сьогодні ця цифра, за підрахунками експертів, скоротилася до менш ніж 36 мільйонів, причому мільйони громадян перебувають на тимчасово окупованих територіях. Міжнародні аналітики прогнозують подальше стрімке зменшення чисельності населення: за даними агентства Reuters, до 2051 року в Україні може залишитися близько 25 мільйонів осіб. Така демографічна динаміка стала прямим наслідком війни, глибокої соціальної кризи та масштабних міграційних процесів.

Головним чинником різкого скорочення населення є повномасштабні бойові дії. За роки війни сотні тисяч українців загинули або дістали поранення різного ступеня тяжкості. Значна частина втрат припадає на працездатне населення, що додатково посилює довгострокові економічні та соціальні наслідки. Разом із фізичними втратами країна втрачає людський потенціал, який формує основу відновлення держави у мирний час.

За даними CIA World Factbook за 2024 рік, Україна має одні з найвищих показників смертності та найнижчу народжуваність у світі: на одне новонароджене припадає близько трьох смертей. У всіх регіонах країни смертність перевищує народжуваність.

Середня тривалість життя українців також зменшилася. У чоловіків вона впала з 65,2 років до 57,3 у 2024 році, у жінок – з 74,4 до 70,9 років.

Експерти та політики зазначають, що для відновлення економіки, підтримки обороноздатності та соціальної стабільності Україні знадобляться мільйони нових громадян, а питання демографії стає стратегічно важливим для держави.