Консервовані продукти: не лише зручність, а й джерело поживних речовин

Поки Україна стикається з безпрецедентними викликами у сфері національної безпеки та економіки, стратегічні ресурси держави знову опинилися в центрі боротьби політичних амбіцій і корупційних схем. Після тривалого падіння ринку солі та втрати ключового гравця «Артемсолі» країна отримала шанс відновити власне виробництво завдяки новому родовищу «Катіон Інвест» у Закарпатській області. Це підприємство мало стати важливим кроком до енергетичної та економічної незалежності регіону, проте замість підтримки воно швидко стало об’єктом рейдерської атаки з боку політичних та фінансових сил.

За даними джерел, організацією тиску на «Катіон Інвест» займався народний депутат від «Слуги народу» Павло Халімон, який діяв у тісному союзі зі своїм давнім соратником Олександром Прозуром та впливовим тіньовим банкіром Олексієм Омельяненком. Їхня мета, як вказують аналітики, полягала в контролі над перспективним родовищем для отримання прибутків у тіньовому секторі та використання підприємства як важеля впливу на політичні процеси в регіоні.

Коли у 2021 році керівником «Катіон Інвест» став Сергій Кондратьєв, на місці майбутнього родовища була лише ліцензія й чисте поле. Не було шахти, обладнання, електрики — не було нічого. За два роки підприємство пройшло увесь шлях від проектування до видобутку. У липні 2023 року у Тереблі вперше за десятиліття отримали українську сіль. Перші зразки навіть передали Президенту. Восени виробництво було готове видавати до 30 тисяч тонн солі на рік.

У той момент, коли країна переплачувала за імпортну сіль, «Катіон Інвест» міг стати критично важливою опорою продовольчої безпеки. Але саме тоді до проекту «раптово» заходить політик.

Співвласник компанії Олексій Омельяненко приводить до Кондратьєва «нового партнера» — депутата Павла Халімона. І одразу ставить умову: частку підприємства потрібно передати в руки народного депутата. Мотив звучав максимально відверто: якщо Халімон не «в долі», то «вам перекриють усе». Через кілька тижнів погрози перетворилися на дії.

24 листопада 2023 року Халімон приїжджає на родовище особисто, поводячись як фактичний власник: спускається в шахту, дає розпорядження працівникам, представляє свого близького приятеля з Прилук Олександра Прозура як «нового директора». Сам себе депутат називав «ідеологом проєкту» та «інвест-нянею», демонструючи, що розглядає шахту як власний трофей.

Після відмови передати частку почалося системне блокування підприємства. Уже 7 грудня податкові органи визнають усі компанії Кондратьєва ризиковими, паралізуючи фінансові операції. Статус «ризиковий» навішують по шість разів поспіль — без доказів, без порушень, зате з очевидним політичним слідом.

Паралельно Омельяненко та Прозур запускають юридичні атаки: фіктивні позови, спроби банкрутства, звернення через підставних осіб. Загалом від імені Прозура та пов’язаних структур подано щонайменше вісім позовів, покликаних виштовхнути Кондратьєва з управління.

У листопаді 2025 року запускається фінальна стадія — спроба рейдерського захоплення через чорного нотаріуса. Невідомі особи приходять із вигаданою «наглядовою радою», яка ніколи не існувала, і призначають директором Прозура. Уночі відбувається спроба силового проникнення на об’єкт. Банк блокує рахунки. Видобуток стає.

Прозур — це не бізнес-партнер, а «тінь» Халімона. Давній соратник із Прилук, людина, яку використовують для виконання юридично ризикованих чи відверто незаконних дій. Саме він подає позови, підписує фіктивні документи, з’являється лише тоді, коли потрібно забезпечити черговий етап рейдерської операції.

Прилуки — ключ до розуміння цієї зв’язки. Саме тут Халімон робив перші політичні кроки, тут він зібрав свою мережу впливу. Тут же з’являвся одіозний російський бізнесмен Юрій Коптєв, пов’язаний із ФСБ, якого у місто приводив місцевий осередок СПУ, де одним із керівників був Прозур. Усе це вказує на давно сформований альянс та спільну історію інтересів.

Павло Халімон — не новачок у корупційних схемах. Його прізвище давно з’являється у розслідуваннях: вимагання хабарів в аграрному секторі, оборудки з нерухомістю, зустрічі з бізнесменами «для вирішення питань». Скандал із маєтком на Печерську, записаним на третіх осіб, отримав резонанс навіть у САП. Попри це жодної відповідальності він не поніс.

А тепер — сіль. Стратегічний ресурс. І нова можливість для депутата «зайти в будь-який кабінет» і перетворити родовище на приватну здобич.

Шахта стоїть. Рахунки заблоковані. Підприємство паралізоване. Країна продовжує імпортувати сіль, тоді як українське виробництво лежить під політичним пресом. Подані скарги до Мін’юсту, відкрито кримінальні провадження, але результатів поки немає.

Історія «Катіон Інвест» — це історія про те, що навіть у час війни стратегічні надра можуть стати об’єктом приватного переділу. І поки політики рівня Павла Халімона відчувають себе недоторканними, бізнес в Україні назавжди залишатиметься в зоні ризику.

Це також історія про втрачений шанс. Україна могла повернути власний видобуток солі. Але замість розвитку — знову боротьба за виживання.

Президент Володимир Зеленський оголосив про активізацію міжнародного діалогу, що має стати ключовим елементом зміцнення оборонного потенціалу України у найближчі місяці. У зверненні, оприлюдненому в його Telegram-каналі, глава держави підкреслив, що низка запланованих зустрічей спрямована не лише на розширення військової підтримки, а й на поглиблення стратегічних партнерств, від яких безпосередньо залежить безпека українських громадян.

Першою з таких подій став робочий візит до Іспанії, де Зеленський проводить перемовини з прем’єр-міністром Педро Санчесом. Українська сторона очікує, що зустріч дасть змогу домовитися про нові формати допомоги, включно з посиленням протиповітряної оборони, підтримкою енергетичної інфраструктури та розширенням програм військової підготовки. Іспанія залишається однією з країн ЄС, які системно підтримують Київ, тому оновлення співпраці вважають важливим кроком у підготовці до майбутніх безпекових викликів.

Зеленський підкреслив, що щоденна співпраця з міжнародними партнерами має приносити конкретні результати для України, особливо в умовах російської агресії.

Уже завтра президент вирушить до Туреччини. Там відбудуться перемовини щодо активізації дипломатичних процесів, а також обговорення низки рішень, напрацьованих українською стороною.

Окремий акцент Зеленський зробив на питанні повернення українських військовополонених. За його словами, зараз готується новий етап переговорів, у межах якого Україна запропонує партнерам конкретні механізми для відновлення обмінів.

Президент наголосив, що повернення полонених та наближення завершення війни залишаються ключовими пріоритетами української влади.

Попри розслідування, розпочате Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро ще в лютому 2024 року, у Головному управлінні ДПС у Харківській області не відбулося жодних відчутних зрушень. Схеми, пов’язані з незаконним «поверненням ПДВ», штучним внесенням підприємств до категорії ризикових та блокуванням податкових накладних, продовжують функціонувати, перетворюючи податкову систему регіону на інструмент тиску та збагачення обмеженого кола осіб.

За даними підприємців і громадських активістів, на керівних позиціях формально відбулися певні кадрові ротації, проте фактичні виконавці сумнівних рішень залишилися на своїх місцях або передали повноваження лояльним «приймачам». Подібна практика дозволяє зберігати контроль над фінансовими потоками та ухилятися від кримінальної відповідальності, створюючи видимість оновлення структури.

Заступниця начальника Світлана Подсоха та її донька Анна Подсоха, яка очолює управління податкових ризиків, володіють квартирами, будинками, землею, елітними авто та нежитловою нерухомістю у центрі Харкова. Борги за комунальні послуги вони не сплачують, а стягнення через суд не впливає на їхній статус.

Юлія П’яташ, колишня «права рука» Гладченка та Марєхіна, уникла покарання, здавши керівників, і залишилася на посаді начальниці відділу ризиків. Її майно включає кілька квартир, землю, автомобіль та доларові заощадження. Донька проживає у Польщі, а борги за комунальні послуги перевищують 21 тисячу гривень.

Сергій Захаров, офіційно головний державний інспектор, фактично є «касиром» Селезня, збираючи «данину» з бізнесу та розподіляючи її між своєю «четвіркою». Він володіє автопарком, нерухомістю, готівкою та банківськими рахунками. Захарова «забронювали» від мобілізації, тоді як справжні податківці вже служать на фронті.

Прифронтовий Харків страждає від війни щодня: гинуть люди, руйнуються будинки, а податківці продовжують збагачуватися на тіньових схемах, прикриваючись посадами та зв’язками. Експерти та активісти ставлять питання: чи залишаться нові «податкові феодали» без покарання і чи держава готова протистояти корупції у прифронтових регіонах?

Військова медикиня Збройних сил України та відома громадська діячка Аліна Михайлова висловила публічне обурення з приводу допису радника Офісу президента Сергія Лещенка, у якому той зачепив народного депутата Ярослава Железняка та тему волонтерської діяльності. Як повідомляє «Цензор.НЕТ», обговорення розгорілося під постом Лещенка, де Михайлова залишила емоційний і доволі жорсткий коментар.

Попри те, що сама медикиня неодноразово критикувала Железняка за окремі дії та заяви, цього разу вона стала на бік депутата, наголосивши: характер висловлювань Лещенка переходить межі конструктивної дискусії. Михайлова підкреслила, що в умовах війни будь-які маніпуляції темою волонтерства є неприпустимими, а публічні намагання дискредитувати людей, які причетні до допомоги армії, завдають шкоди загальній боротьбі.

«Абсолютно не прихильниця Железняка, але, щоб таку х#йню писати — це треба норм відпрацьовувати так», — написала вона.

Медикиня наголосила, що війна триває з 2014 року, і за цей час, на її думку, Лещенко жодного разу не став на захист України зі зброєю в руках.

«Ого як, волонтер з медалями. Гидота», — додала Михайлова, звинувативши піарника ОП у лицемірстві.

Коментар Михайлової викликав активне обговорення у соцмережах, адже суперечка між представниками влади, військовими та волонтерами стала особливо чутливою темою у період активних бойових дій.

Середина цього тижня принесе українцям відчутне полегшення після нещодавніх опадів та температурних коливань. За метеорологічними прогнозами, нічні показники підвищаться, а денні температури стануть комфортнішими. Атмосферні фронти, що зумовлювали мокрий сніг та сильні хмари, поступово втратять активність, тож значних опадів синоптики більше не прогнозують. Лише окремі регіони півдня, сходу та Дніпропетровщини можуть зіткнутися з локальними дощами, однак ці явища будуть нетривалими та слабкої інтенсивності.

Столиця проведе день у режимі хмарності з періодичними проясненнями. Температура повітря в Києві очікується в межах від -2° у нічні години до +7° вдень, що створить досить м’які умови для прогулянок та повсякденних справ. Подібний характер погоди збережеться й на заході України. У Львові, Луцьку, Рівному, Івано-Франківську та Тернополі прогнозується переважна хмарність із короткими проміжками сонця, а термометри покажуть від -3°…-1° вночі до +6°…+8° у денний час.

У центральних регіонах також без опадів. У Вінниці, Черкасах та Житомирі буде хмарно з проясненнями, денна температура підніметься до +8°, а нічна опуститься до -2°…-1°.

Трохи тепліше буде на півдні: в Одесі від +5° вночі до +13° вдень, у Херсоні — +5°…+14°, у Миколаєві — +6°…+16°. Однак тут очікуються дощі, як і в Запоріжжі, де температура вдень сягне +16°.

На сході також волого. У Харкові прогнозують +2°…+10° і дощ, у Дніпрі — -1°…+11° та опади. У Краматорську сьогодні небезпечно хмарно, можливий дощ, температура від +3° вночі до +8° вдень. У Сєвєродонецьку — похмуро, +2°…+6° і опади.

У Криму, зокрема в Сімферополі, очікується хмарність із проясненнями, температура від +8° до +19°, можливий дощ.

Загалом середина тижня стане теплішою, але регіональні контрасти погоди зберігатимуться.

В Україні завершено перевірку готовності до роботи Єдиного центру ідентифікації тіл та останків осіб, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Цей об’єкт створено відповідно до міжнародних вимог судово-медичної експертизи та інтегровано в загальнодержавну мережу установ, що функціонують під координацією Міністерства охорони здоров’я. Його запуск має на меті забезпечити системний та максимально точний підхід до встановлення особи загиблих, що особливо важливо в умовах масштабних воєнних втрат.

Керівництво МОЗ наголошує, що новий центр істотно модернізує процедури ідентифікації, застосовуючи новітнє обладнання та удосконалені методики. За словами заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Копача, відкриття спеціалізованої установи стане потужним інструментом для підвищення якості експертиз, оперативності досліджень та прозорості всіх етапів роботи з невпізнаними тілами. Значна увага приділена і створенню умов для ефективної співпраці між експертами, слідчими органами та представниками силових структур, що дозволить оптимізувати обмін інформацією і прискорити процес встановлення особи загиблих.

Центр створено, щоб підвищити можливості держави у ідентифікації загиблих під час війни та у післявоєнний період. За словами заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка, у приміщенні облаштовано робочі місця для слідчих, криміналістів поліції та працівників карного розшуку.

За потреби до роботи залучатимуть фахівців Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та представників Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти. Для міжнародних організацій — Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти та Міжнародного комітету Червоного Хреста — створено необхідні умови для роботи спільно з українськими експертами.

МОЗ нагадує, що створення Центру є частиною ширшої реформи судово-медичної системи. З 2023 року обласні бюро судово-медичної експертизи були централізовані та передані у сферу управління міністерства.

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

Більшість соковитих фруктів природно містять прості цукри — фруктозу, глюкозу та сахарозу. Ці речовини є важливою частиною енергетичного обміну, проте їх надмірне споживання здатне створювати додаткове навантаження на організм і поступово порушувати метаболічні процеси. Дієтологи підкреслюють, що навіть корисні рослинні продукти мають свої межі безпечної добової норми, проектовані на основі численних досліджень та рекомендацій провідних медичних інституцій.

Експерти нагадують: оптимальний добовий обсяг споживання овочів і фруктів становить близько 400 грамів. Цей показник був сформований на основі масштабного дослідження, що тривало кілька років і охопило приблизно 300 тисяч людей віком від 40 до 85 років. Спостереження, проведені вченими Оксфордського університету, довели: саме такий обсяг рослинної їжі найкраще сприяє підтриманню стабільного метаболізму, нормалізації ваги та зниженню ризиків хронічних захворювань, зокрема серцево-судинних.

Однак, попри загальну користь, деякі фрукти не рекомендується їсти щодня через можливі ризики для організму.

Дієтологи відзначають, що банани містять багато вуглеводів і калію, тож їх надмірне споживання може спричинити набір ваги та негативно вплинути на серцево-судинну систему. Виноград, багатий на антиоксиданти, при надмірній кількості здатен пошкоджувати зубну емаль через високий вміст кислот і викликати стрімкий приріст ваги.

Грейпфрут, корисний для схуднення та багатий на вітамін С, при частому споживанні може погіршувати роботу шлунка, печінки та нирок, тому дієтологи радять обмежитися 2–3 порціями на тиждень. Лимон і лимонна вода мають свої переваги, але висока кислотність руйнує зубну емаль, тому після вживання слід полоскати рот.

Окремо фахівці згадують кавун: згідно з польськими дослідженнями, тривале щоденне його споживання може спричинити діарею та зневоднення. Людям із порушеннями роботи нирок або діабетом радять вживати його з особливою обережністю.

Експерти підсумовують: різноманітність — ключ до здорового харчування. Фрукти корисні, але їхня кількість і частота споживання мають бути збалансованими та узгодженими з індивідуальними потребами організму.