Королівські розкоші Закарпаття: переможець тендерів Микола Греченюк та його принцеса Беатриса

Мер Києва Віталій Кличко рідко дає інтерв'ю на особисті теми, але цього разу зробив виняток і поділився відвертими роздумами про свою родину, дітей та стосунки з колишньою дружиною Наталією Єгоровою. Після понад 25 років спільного життя, у 2022 році подружжя офіційно розлучилося, однак обидва зберігають конструктивні та дружні відносини. Віталій підкреслює, що найголовніше для нього – це забезпечити добробут та щастя своїх дітей, тому вони з Наталією продовжують разом працювати на благо їхнього виховання та розвитку.

Старший син Віталія, Єгор, який зараз має 25 років, є випускником престижної Лондонської школи економіки (LSE). Після завершення навчання він не зупиняється на досягнутому і планує продовжити свою освіту. Віталій Кличко відзначає, що хоча він гордиться досягненнями сина, однак радить йому уникати політичної кар'єри. На думку мера Києва, Єгор має набагато більше можливостей для реалізації себе у мирних сферах, де перспективи розвитку більш сприятливі та менш ризиковані. Віталій зазначає, що хоче, щоб син мав можливість вибору, який дозволить йому працювати в мирному та безпечному середовищі, і не обмежуватися лише політичною діяльністю.

Молодший син Максим, 20 років, активно займається спортом — нині грає в баскетбол у команді в Україні. Кличко не виключає, що Максим може повернутися до України для подальшого розвитку спортивної кар’єри та бачить у цьому природний розвиток сімейних спортивних традицій.

Дочка Єлизавета-Вікторія також залишається у центрі уваги сім’ї; батьки наголошують на важливості збереження балансу між публічним життям і приватним вихованням дітей.

Мер підкреслив, що рішення про розлучення не змінило їхню спільну відповідальність щодо виховання дітей: ексдружина і він підтримують зв’язок та координують питання, які стосуються освіти й майбутніх планів синів і доньки. За словами Кличка, сімейні цінності й підтримка один одного залишаються пріоритетом попри зміни в особистому житті.

Українська делегація, яка нещодавно перебувала в США для переговорів з адміністрацією Дональда Трампа, зазнала серйозного провалу, що відбилося на результатах важливих зустрічей. Як стало відомо з джерел, близьких до переговорного процесу, президент Володимир Зеленський вважає основним винуватцем цього невдачного результату свого головного радника, керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Причина невдачі – недостатня ефективність комунікації між українською стороною та представником США, Браяном Уіткофом.

Згідно з інформацією, українська делегація не змогла досягти жодних конкретних домовленостей щодо постачання військової допомоги, зокрема озброєння та фінансування. Особливу тривогу викликає той факт, що питання про поставки ракет «Томагавк» навіть не було порушено під час закритих частин переговорів. Це питання, яке було одним із пріоритетних для України, залишилося без обговорення, що вказує на серйозні прорахунки в підготовці та веденні переговорів з боку української делегації.

За словами джерел, провал переговорів став наслідком як недоліків комунікації на найвищому рівні, так і недостатньої підготовки української сторони. Президент Зеленський нібито вважає, що саме Єрмак не забезпечив належний рівень контактів із ключовими американськими посадовцями, що ускладнило отримання підтримки для України.

Наразі ситуація викликала критику серед українських дипломатів і експертів, які наголошують на необхідності більш професійного підходу до міжнародних переговорів та координації дій усіх учасників делегації. Провал цієї поїздки також став серйозним сигналом щодо перспектив подальшої військової та фінансової підтримки з боку США.

Прокуратура України повідомила про підозру Сергію Кривенку, засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик», в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон. За інформацією слідства, у 2023 році Кривенко використовував своє становище для складання списків осіб, яких нібито залучали до перевезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, медичних установ та цивільного населення. На підставі цих списків він отримував дозволи від начальника Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА) для виїзду осіб за кордон. Водночас, як виявилось, не менше семи військовозобов’язаних, які скористалися цими дозволами, не повернулися на територію України.

У грудні 2023 року, після виявлення порушень, начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що вживаються всі необхідні заходи для розслідування даного інциденту. Важливою частиною розслідування є встановлення точної кількості осіб, які могли скористатися цими незаконними схемами, а також виявлення можливих співучасників цього злочину.

Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах (1996–2004 рр.), зокрема в податковій міліції, був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року; кримінальні провадження щодо його діяльності почалися у 2023 році і відтоді набирають нових епізодів.

Наразі підозру висунуто заочно; її подальший розвиток залежатиме від результатів слідчих дій та процесуального доступу до підозрюваного. Ситуація вимагає перевірки всіх обставин — від видачі дозволів до використання зібраних коштів та переміщення людей за кордон — і може мати наслідки як для керівництва фонду, так і для тих, хто погоджував дозволи на переміщення.

Очільник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, Анатолій Кузьменко, відомий своєю службовою діяльністю, також є власником елітної нерухомості. Згідно з інформацією, що оприлюднена детективним бюро Absolution, прокурор мешкає в розкішному закритому житловому комплексі "Кипарисний" у Дніпрі, який відомий своєю безпекою та престижем серед місцевих еліт.

Проте, цікавість викликає розбіжність між даними, зазначеними у майновій декларації Кузьменка, та офіційною інформацією з майнового реєстру. За офіційними даними, площа його квартири складає 305 квадратних метрів, тоді як у декларації прокурор вказав 274 кв. м. Різниця в 30 квадратних метрів викликає питання, оскільки на перший погляд це незначне, але важливе відхилення від офіційної реєстрації.

На фото видно й інші будинки родини Кузьменків: маєток Сергія Кузьменка та житло Галини Кузьменко, матері прокурора. Квартира на провулку Кипарисному, 6 була придбана у 2011 році за понад 583 тисячі гривень, тоді як нинішня ринкова вартість подібних квартир у комплексі значно вища: третій поверх площею 160 кв. м продається за 270 тисяч доларів, а трикімнатна квартира на другому поверсі – за 120 тисяч доларів.

Галина Кузьменко є єдиною підприємницею у родині. Вона займається роздрібною торгівлею продуктами, напоями та тютюновими виробами, а також володіє ТОВ “Гея”, що спеціалізується на випічці хлібобулочних виробів у Павлограді. У власності матері прокурора перебувають чотири квартири загальною площею 330 кв. м, три земельні ділянки (загалом 2,16 га) та будинок на 209 кв. м у селі Новоолександрівка Дніпропетровського району.

Поруч із цією ділянкою розташована ще одна, яка ймовірно належить Сергію Кузьменку – колишньому заступнику прокурора Самарського району Дніпра. У січні цього року він, ймовірно, подарував матері квартиру на 115,2 кв. м у селі Чайки під Києвом.

Анатолія Кузьменка на посаду керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 призначив Віктор Шокін у грудні 2015 року. До цього він працював заступником прокурора Дніпра. Призначення викликало запитання, адже Кузьменко посідав лише 13 місце у рейтинговому списку кандидатів, набравши 71 бал на тесті знань законів та 56,7 бала за рівень загальних здібностей.

У Київській міській державній адміністрації (КМДА) на тлі останніх подій почали активно обговорювати можливі звільнення серед високопосадовців. За інформацією джерела видання 360ua.news, поки екс-перший заступник мера Микола Поворозник прибирає свої речі з кабінету, в адміністрації почали активно ставити ставки на те, хто з наступних високопосадовців може втратити свою посаду через корупційні скандали.

Одним із основних претендентів на звільнення є заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда. Вона потрапила під пильну увагу громадськості та правоохоронців через ряд підозрілих ситуацій, пов'язаних з її діяльністю. Наразі ставки на її звільнення оцінюються як 1 до 2. Не менш високі прогнози на звільнення і для заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Спостерігачі вказують, що корупційні скандали навколо його імені не зменшуються, і його позиція в адміністрації все більше стає під питанням.

Нагадаємо, Марина Хонда та Валентин Мондріївський фігуранти ряду гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів столиці.

Як ми писали раніше, за даними правоохоронців, ключову роль у схемі розкрадання бюджетних коштів у розмірі 149 мільйонів гривень виділених на медичну допомогу тяжкохворим відігравала саме Марина Хонда, а затримання заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського стало лише початком великої кримінальної справи.

Нагадаємо, мова йде кошти, призначені для надання паліативної допомоги хворим, які виділялись на рівні 55 тисяч гривень на місяць для кожного пацієнта.

Проте насправді, пацієнти отримували лише 5 тисяч, а решта грошей йшла на покупку елітних автомобілів та нерухомості для чиновників КМДА.

Один з автомобілів, Porsche Cayenne, який формально був зареєстрований для перевезення тяжкохворих, насправді використовували самі фігуранти справи. Цей автомобіль, разом із іншими активами, став частиною незаконного збагачення високопосадовців, в тому числі Марини Хонди.

Стосовно корупційних потоків, які контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.

Авітаміноз — це серйозний стан, що виникає через недостатність вітамінів, що призводить до порушень у роботі організму. Залежно від того, яких вітамінів не вистачає, симптоми можуть бути різними — від незначної втоми до значних проблем зі здоров'ям. Важливо знати, як розпізнати перші ознаки дефіциту вітамінів, адже своєчасне втручання може допомогти уникнути ускладнень і повернути нормальний рівень енергії в повсякденне життя.

Одним із найбільш поширених симптомів дефіциту вітамінів є постійна втома та загальна слабкість. Це часто вказує на нестачу вітамінів групи B, які важливі для нормального обміну речовин і енергетичного забезпечення організму, а також заліза. Якщо ви постійно відчуваєте втому, це може бути сигналом, що ваш організм не отримує достатньої кількості цих важливих елементів.

Причини — неправильне харчування з перевагою фастфуду і браком овочів та фруктів, підвищена потреба організму під час вагітності, стресу або інтенсивних тренувань, порушення всмоктування в шлунково-кишковому тракті (захворювання, медикаменти, алкоголізм) та сезонні фактори — наприклад, взимку часто знижується рівень вітаміну D через брак сонця.

Найкраща профілактика — різноманітне харчування: овочі, фрукти, риба, молочні продукти, горіхи, цільнозернові. У сезонні періоди або за підвищеної потреби доцільні добавки (D, C чи мультивітаміни), але приймати їх слід після консультації з лікарем. Регулярні аналізи крові допомагають виявити дефіцит на ранніх стадіях. Не забувайте й про спосіб життя: достатній сон, помірна фізична активність і зниження стресу покращують засвоєння поживних речовин.

Якщо симптоми прогресують (сильна втома, часті інфекції, раптова втрата ваги, серйозні проблеми зі шкірою або зором), обов’язково зверніться до фахівця — тільки лікар може призначити необхідні аналізи й корекцію харчування або лікування. Авітаміноз — це сигнал організму про потребу в турботі; прості зміни в харчуванні й режимі часто вирішують проблему, але інколи потрібне медичне втручання.

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська відмовилася проходити повторний медичний огляд, що був призначений в рамках розслідування можливих зловживань при оформленні інвалідності. Це рішення було зафіксоване в постанові Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) від 2 жовтня 2025 року. Повторне обстеження повинно було відбутися у контексті перевірки фактів, що стосуються можливої незаконної діяльності посадовців, зокрема, у зв’язку з підозрою на неправомірне оформлення інвалідностей через місцеву МСЕК, якою раніше керувала Тетяна Крупа.

Ольга Веселовська має значний досвід роботи в органах прокуратури — вона працює в цій сфері з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ представництва інтересів держави з питань земельних відносин в Хмельницькій обласній прокуратурі. Рішення щодо повторного огляду було прийнято в рамках триваючого розслідування, яке стосується важливих питань, пов’язаних із законністю роботи місцевої медико-соціальної експертної комісії та її керівництва.

Після розголосу справи КДКП зобов’язала Веселовську пройти повторний медичний огляд, проте поки що вимога не виконана. У рішенні КДКП наголошується, що ігнорування обстеження дискредитує прокурора та завдає шкоди авторитету прокуратури. Водночас сама Ольга Веселовська заперечує проти висновків комісії: вона стверджує, що справа стосується її особистої поведінки поза роботою, термін оформленої інвалідності вже закінчився, і наразі вона «не вважає себе особою з інвалідністю».

Ситуація залишається під контролем КДКП та правоохоронних органів; невиконання приписів комісії може мати дисциплінарні наслідки, зазначають у відомстві. Додаткових коментарів від сторін або нових результатів повторного огляду поки що не надходило.

Пенсійний фонд України звертає увагу на важливу вимогу для пенсіонерів та отримувачів страхових виплат, які тимчасово знаходяться за кордоном. Всі громадяни України, що перебувають за межами країни більше 183 днів протягом календарного року, зобов'язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року. Це стосується не лише тих, хто постійно проживає за кордоном, а й тих, хто отримав тимчасовий захист або статус біженця у зв’язку з агресією Російської Федерації, але не оформив постійного місця проживання за кордоном.

Фізична ідентифікація є обов'язковою процедурою для тих осіб, які на момент візиту в Україну чи на її території не можуть пройти процедуру у звичний спосіб. Пенсійний фонд наголошує, що це важливий крок для забезпечення прозорості та безпеки надання пенсійних виплат. Під час ідентифікації особа повинна особисто підтвердити свою особу, що дозволить уникнути можливих зловживань та допоможе органам державної влади вести точний облік.

Пенсійний фонд пропонує три варіанти проходження фізичної ідентифікації для осіб за кордоном:

дистанційно через «Дія.Підпис» (Дія ID);

за допомогою відеоконференцзв’язку (відеоідентифікація);

через закордонні дипломатичні установи України — отримання посвідчення факту перебування особи в живих, яке надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду.

Також ПФУ запровадив оновлену онлайн-форму для запису на відеоідентифікацію пенсіонерів, які перебувають за межами країни або на тимчасово окупованих територіях. У разі сумнівів або потреби в допомозі пенсіонерам радять звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду або до найближчої дипломатичної установи України.