Корупційне розслідування в Ізмаїльському порту: НАБУ та САП розслідують можливе заволодіння державними коштами

Багато людей сприймають увімкнений телевізор або серіал перед сном як простий спосіб розслабитися після напруженого дня. Для тих, хто має труднощі із засинанням, фоновий звук і зображення часто стають своєрідним «якорем», який допомагає відволіктися від нав’язливих думок і швидше перейти до сну. З часом такий вечірній ритуал перетворюється на звичку, без якої складно уявити відпочинок.

Водночас наукові дослідження вказують на те, що сон у приміщенні з працюючим екраном може негативно впливати на організм. Світло від телевізора, навіть якщо воно здається неяскравим, порушує вироблення мелатоніну — гормону, який відповідає за регуляцію сну та біологічних ритмів. У результаті сон стає поверхневим, а фази глибокого відновлення скорочуються.

Ключову роль у цьому процесі відіграє мелатонін — гормон, що регулює цикл сну і водночас впливає на обмін речовин та роботу імунної системи. Світло від екрана пригнічує його вироблення, через що організм втрачає здатність коректно відновлюватися вночі. Порушення циркадних ритмів супроводжується зростанням рівня гормонів стресу, що збільшує ризик розвитку ожиріння, серцево-судинних захворювань і діабету.

Окрім цього, сон із телевізором заважає нормальному проходженню фаз сну. Людина спить менше і рідше занурюється у глибокий сон, який є критично важливим для відновлення. Хронічне недосипання, своєю чергою, провокує підвищений апетит, зниження фізичної активності та бажання компенсувати втому за допомогою кофеїну й швидких вуглеводів.

Фахівці наголошують: світло і звуки з екрана роблять сон поверхневим, сприяють накопиченню втоми та поступово погіршують загальний стан здоров’я. Саме тому для повноцінного відпочинку варто відмовитися від телевізора в спальні та створити максимально темне й тихе середовище для сну.

Російські війська посилюють можливості використання безпілотних літальних апаратів на великі відстані, що створює додатковий тиск на українську систему протиповітряної оборони. Аналітичний огляд Інституту вивчення війни підкреслює, що ці дії супротивника збільшують ризики для критичної інфраструктури та населених пунктів по всій території України. Збільшення дальності польоту дронів означає, що навіть об’єкти, розташовані далеко від лінії фронту, стають потенційними цілями, що вимагає посилення оборонних заходів.

Експерти зазначають, що сучасні безпілотники здатні не лише проводити розвідувальні місії, а й завдавати серйозних ударів із високою точністю. Це створює нагальну потребу у поєднанні традиційних і новітніх систем ППО, здатних виявляти та нейтралізувати загрозу на різних висотах і дистанціях. Особливо важливим стає інтегрований підхід, який поєднує радіолокаційне виявлення, засоби перехоплення та координацію між військовими підрозділами.

Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.

Містечко Гоща на Рівненщині, яке налічує близько п’яти тисяч жителів, є яскравим прикладом наслідків демографічної кризи, що охоплює Україну. Сумна статистика та факти свідчать про глибокі зміни в структурі населення, де зменшення кількості молодих людей та еміграція стали серйозними викликами для місцевих громад. Особливо яскраво ці процеси проявляються в освіті та соціальних установах.

Одним із таких сумних прикладів є сусіднє село Садове, де ще кілька років тому функціонувала школа, яка навчала понад двісті дітей. Тепер же, після кількох років невпинного зменшення кількості учнів, ця школа була змушена закритися. Сьогодні в навчальному закладі залишилося лише дев’ятеро учнів, що стало вирішальним фактором для її закриття. Про це розповів голова селищної ради Гощі Микола, який зазначив, що через таку ситуацію довелося прийняти непопулярне, але необхідне рішення.

За даними Інституту демографії Національної академії наук України, до початку повномасштабної війни в Україні проживало 42 мільйони людей, а сьогодні — менше 36 мільйонів, включно з мешканцями тимчасово окупованих територій. Прогнози свідчать, що до 2051 року населення країни може скоротитися до 25 мільйонів.

Причинами зниження чисельності населення є високий рівень смертності, низька народжуваність та еміграція. Середня тривалість життя чоловіків у 2024 році знизилася до 57,3 року, жінок — до 70,9. Молодь та особливо молоді жінки виїжджають за кордон, що поглиблює проблему народжуваності.

Уряд у 2024 році ухвалив демографічну стратегію до 2040 року. Документ передбачає дефіцит 4,5 мільйона працівників у найближче десятиліття та робить ставку на стримування еміграції, повернення українців із-за кордону, розвиток інфраструктури, покращення житлових умов та можливе залучення іммігрантів. За оптимістичним сценарієм, населення України може зрости до 34 мільйонів до 2040 року, а за поточної динаміки — зменшитися до 29 мільйонів.

У Гощі кількість першокласників зменшується, а близько 10% випускників шкіл виїжджають за кордон. Пологове відділення місцевої лікарні втратило державне фінансування у 2023 році через низьку кількість пологів. Населення міста тримається завдяки переїзду мешканців із навколишніх сіл, але молоді люди часто відкладають народження дітей через війну та економічну нестабільність.

У Львові в університетській лікарні ЛНМУ імені Івана Огієнка 46-річна львів’янка Тетяна стала мамою здорової дівчинки на 39-му тижні вагітності. Немовля важило 3700 грамів, проявляє активність і почувається добре. Напередодні Різдва, 24 грудня, маму та донечку планують виписати додому, щоб родина змогла зустріти свято разом.

Протягом вагітності Тетяна ретельно дотримувалася рекомендацій лікарів: проходила всі необхідні скринінги, слідкувала за харчуванням і підтримувала активний спосіб життя. Про стать дитини жінка дізналася у свій день народження, що стало для неї особливим подарунком. Під час третього скринінгу лікарі виявили покази до госпіталізації, і вже незабаром Тетяна народила здорову донечку, яку назвали традиційним українським іменем, що символізує світло та нове життя.

Акушер-гінеколог Богдан Грицишин зазначив, що вагітність у зрілому віці часто супроводжується ускладненнями, і важливим є постійний контроль та своєчасні обстеження. У випадку Тетяни медики прийняли рішення про оперативне втручання, яке пройшло успішно.

Жінка наголошує, що вік не є перешкодою для материнства, головне — віра, терпіння та професійна команда спеціалістів. Нагадаємо, що у жовтні 2025 року у Львові 52-річна військова з Кривого Рогу народила донечку Соломію на 36-му тижні вагітності.

У поданій декларації голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького привернули увагу активи, задекларовані на його дружину Аліну Біленьку. Документ містить інформацію про коштовні речі та транспортні засоби, які формально перебувають у її власності й вирізняються значною вартістю та кількістю.

Зокрема, у декларації зазначено ювелірні прикраси — дві каблучки з діамантами, бренд яких не вказаний. Вартість цих виробів у документі не деталізується, однак сама наявність коштовностей такого рівня викликає підвищений інтерес з боку громадськості та аналітиків, які відстежують відповідність стилю життя задекларованим доходам посадовців та членів їхніх родин.

Сам голова обласної ради володіє автомобілем Jeep Wrangler 2013 року випуску, який він придбав у 2023 році за 500 тисяч гривень.

Фінансова частина декларації також викликає увагу. За минулий рік Олександр Біленький отримав 1,2 мільйона гривень доходу на посаді голови облради. Водночас його дружина задекларувала близько 100 тисяч гривень доходу.

Окремо вказані значні грошові активи. Олександр Біленький зазначив, що зберігає у неназваної фізичної особи 425 тисяч доларів США та 7,5 мільйона гривень. Паралельно з цим у декларації фігурує банківська позика, яку голова облради оформив минулого року на суму 480 тисяч гривень.

Задекларований перелік коштовностей, автотранспорту та значних грошових активів привертає увагу до майнового стану родини керівника Полтавської обласної ради та співвідношення між офіційними доходами й обсягами задекларованих активів.

В умовах воєнного стану забезпечення стабільності та прозорості фінансової системи України стає не лише економічною необхідністю, а й питанням національної безпеки. Однак діяльність АТ "Банк Альянс" викликає серйозні занепокоєння через концентрацію фінансових ризиків, операції з державними цінними паперами та обслуговування пов’язаних між собою суб’єктів господарювання. Формально діяльність банку виглядає стандартною для фінансового сектору, однак в реальності ця структура виявилася частиною складної фінансової схеми, яка базується на операціях з державними облігаціями та іншими цінними паперами.

Зокрема, банк активно здійснював операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), що спричинило запитання щодо рівня ризиків, які можуть бути пов’язані з такими операціями. Такі дії, на думку аналітиків, можуть свідчити про використання банку як інструменту для фінансових маніпуляцій, де державні цінні папери стають ланкою у великій мережі взаємозалежних фінансових операцій. У цій схемі можуть бути задіяні компанії та фізичні особи, між якими існують тісні фінансові зв'язки, що створює додаткові ризики для стабільності фінансової системи країни.

Особливу роль у створенні сприятливих умов для таких операцій відігравали окремі посадові особи фінансово-правоохоронного блоку. Серед них називають колишнього начальника першого відділу процесуального керівництва Бюро економічної безпеки Ігоря Стадника, голову Національного банку України Андрія Пишного, першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, а також колишню голову правління АТ «Банк Альянс» Юлію Фролову.

Саме за таких умов банк обслуговував фінансові потоки, пов’язані з бізнес-структурами групи DF Group, яку контролює проросійський олігарх Дмитро Фірташ. При цьому системно ігнорувалися принципи належної перевірки клієнтів, ризик-орієнтованого фінансового моніторингу та запобігання концентрації пов’язаних операцій.

Показовою є реакція правоохоронної системи на викладені факти. Попри наявність ознак потенційних правопорушень, тривалий час фіксувалася фактична бездіяльність уповноважених органів. Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Володимир Єрмічов у справах №757/53478/25-к та №757/53485/25-к визнав бездіяльність посадових осіб територіального управління БЕБ у місті Києві та Київської міської прокуратури протиправною.

Водночас слідчий суддя Солом’янського районного суду Києва Сергій Кицюк у справі №760/29793/25 відмовив у задоволенні скарги щодо бездіяльності посадових осіб Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області. Така різниця підходів демонструє вибірковість реагування та глибину системної проблеми в сфері фінансового контролю.

У підсумку АТ «Банк Альянс» фактично перетворився на фінансовий сервісний центр для ризикових операцій, що створює загрози не лише для банківської системи, а й для державного фінансового контролю в умовах війни. Концентрація операцій із державними цінними паперами, обслуговування пов’язаних структур і відсутність належної реакції з боку контролюючих органів підривають довіру до фінансової системи та потребують жорсткої правової оцінки.