Корупційне розслідування в Ізмаїльському порту: НАБУ та САП розслідують можливе заволодіння державними коштами

Колишній соратник бізнесмена Ігоря Коломойського Богдан Якимець опинився в центрі уваги правоохоронних органів у зв’язку з підозрами щодо участі у масштабній схемі відмивання коштів. За даними джерел, мова йде про багаторівневі фінансові операції, у яких могли використовуватися компанії з ознаками фіктивності, транзитні рахунки та складні ланцюги переказів між різними юрисдикціями.

Слідство розглядає версію, що ці механізми дозволяли легалізовувати значні суми грошей, отриманих сумнівним шляхом, шляхом їх «очищення» через формально законні бізнес-операції. У матеріалах розслідування фігурують комерційні структури, пов’язані з Якимцем, а також коло осіб, які могли забезпечувати юридичний та фінансовий супровід таких операцій.

Серед ключових фігурантів українського напрямку Prematch зазначають тернопільського бізнесмена Михайла Хариша, засновника компанії, та директора Володимира Берегового. Хариш раніше працював у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю та брав участь у більш ніж 1700 тендерах через компанію «Перша приватна експертиза». Також Якимець та Хариш співпрацювали у «Терпласт Груп» і підтримують тісні зв’язки з екскерівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким.

Офіс Prematch розташований на 18-му поверсі IQ Business Centre, де ведеться управління діяльністю компанії та організація роботи ІТ-команди. Журналісти зафіксували автомобіль, зареєстрований на батька Якимця, біля офісу Ігоря Коломойського під час переговорів щодо «ПриватБанку».

Судові питання також впливають на діяльність Prematch в Україні. Кіпрська компанія «Риллиус Холдинг Лімітед», власник бренду Parimatch, подала позов до Господарського суду Києва з вимогою заборонити КРАІЛ видавати ліцензію Prematch через схожість назв. 7 жовтня 2024 року суд задовольнив позов, і наступного дня КРАІЛ призупинила розгляд заявки Prematch на ліцензію для онлайн-азартних ігор.

Діяльність Богдана Якимця та його зв’язки з Prematch викликають серйозні питання щодо прозорості та законності операцій на українському ринку азартних ігор, а також про роль силових структур у підтримці такої діяльності.

У Києві триває досудове розслідування дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до загибелі жінки та травмування двох дітей. Справу веде Державне бюро розслідувань, про що повідомила його пресслужба. Інцидент стався наприкінці грудня і викликав широкий суспільний резонанс через тяжкі наслідки та участь у ньому військовослужбовця.

За попередньою інформацією, 27 грудня жінка разом із двома малолітніми доньками та сестрою їхала до родичів на святкові дні. Автомобіль, у якому перебувала родина, рухався містом у звичайному режимі та зупинився на перехресті вулиць Академіка Заболотного та Івана Сірка на заборонний сигнал світлофора. Саме в цей момент у легковик з великою швидкістю врізався позашляховик.

Внаслідок зіткнення пасажирка, що перебувала на передньому сидінні, загинула на місці. Двох її малолітніх доньок госпіталізували, проте їхньому життю загрози немає, повідомили лікарі.

ДБР проводить слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини трагедії та встановити відповідальність учасників ДТП.

Служба безпеки України ініціювала перевірку діяльності ТОВ «Пуратос Україна» та міжнародної корпорації Puratos Group у зв’язку з інформацією про можливі зв’язки з Російською Федерацією. Про це повідомляється в офіційній відповіді СБУ на звернення громадської організації «Пам’ять та честь». У межах реагування на запит було здійснено аналіз наданих матеріалів, які стосуються ймовірних протиправних дій представників міжнародної групи та її українського підрозділу.

У Службі безпеки зазначили, що перевірка охоплює вивчення структури власності, характеру господарської діяльності, фінансових операцій та можливих контактів із суб’єктами, пов’язаними з країною-агресором. Особливу увагу приділено питанням дотримання санкційного законодавства та національної безпеки в умовах воєнного стану. Такі перевірки є частиною системної роботи з виявлення ризиків, які можуть загрожувати економічній та інформаційній безпеці держави.

Матеріали для опрацювання надійшли до СБУ від Офісу генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, апарату Ради національної безпеки і оборони України та інших державних органів. Вони містять інформацію, яка потребує додаткової перевірки в межах чинного законодавства.

У СБУ наголосили, що всі викладені факти та твердження наразі перевіряються відповідними підрозділами служби у межах їхньої компетенції. За результатами перевірки будуть ухвалені рішення відповідно до вимог закону.

У правоохоронному органі не уточнили, про які саме можливі порушення йдеться, однак зазначили, що співпрацюють з іншими державними інституціями для комплексної оцінки діяльності компаній, які можуть мати економічні чи корпоративні зв’язки з державою-агресором.

Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» майже 12 мільйонів гривень штрафних санкцій на користь Міністерства оборони України. Підставою стало порушення строків виконання договірних зобов’язань у 2023 році, коли компанія не забезпечила своєчасне постачання речового майна для потреб Збройних сил України.

Окрім фінансових санкцій, суд визнав недійсними низку додаткових угод, укладених між постачальником та оборонним відомством. Ці документи, за оцінкою суду, не відповідали вимогам законодавства та фактично змінювали первинні умови контрактів без належних правових підстав. Йдеться про шість базових договорів, укладених на початку 2023 року, загальна вартість яких перевищувала 500 мільйонів гривень.

За твердженнями прокуратури, додаткові угоди, якими продовжувалися терміни поставки, були укладені без законних підстав. Суд погодився, що причини затримок, зокрема наслідки землетрусів у Туреччині та аварії на виробничих лініях постачальників, не виправдовують зміну термінів, оскільки форс-мажор відбувся до укладення основних договорів.

Попри це, суд вирішив зменшити суму штрафу вдвічі — з 24 до 12 млн грн — «для забезпечення балансу інтересів сторін та з урахуванням принципів розумності та справедливості». Компанія вже поставила замовлений товар, однак рішення суду ще може бути оскаржене в апеляції.

ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році Світланою Гринкевич та Ольгою Швед, нині належить Володимиру Тимківу. Раніше власники компанії та Ігор Гринкевич фігурували у справі щодо махінацій із закупівлями одягу для ЗСУ, а Ігор Гринкевич перебуває під вартою після спроби дати хабар у 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

Державне бюро розслідувань повідомило про нове затримання колишнього начальника управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна, який уже мав справу з підозрою у державній зраді. Затримання сталося під час спроби підозрюваного вийти з-під варти після сплати понад 4,2 мільйона гривень застави, яку було внесено раніше. Проте, у зв’язку з новими обставинами, правоохоронці оголосили Дудіну додаткову підозру за новим фактом.

Згідно з даними слідства, Роман Дудін підозрюється в організації незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації під час перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За версією слідчих, саме Дудін, зловживаючи своїм службовим становищем, організував спробу усунення керівництва обласної адміністрації та захоплення важливого об'єкта, що мало суттєві наслідки для координації оборонних дій та організації роботи на місцях у критичні моменти.

Дії колишнього керівника управління СБУ в Харківській області кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 109 та статтею 341 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про замах на захоплення державної влади та незаконне захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади.

Слідство встановило, що підозрюваний володів інформацією про підготовку наступальної операції з боку РФ та був переконаний у її успішності. За версією правоохоронців, за таких обставин він організував спробу захоплення державної влади та блокування роботи обласної військової адміністрації з метою перешкоджання її нормальному функціонуванню.

У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із можливістю конфіскації майна. Наразі суд має обрати йому новий запобіжний захід з урахуванням оголошеної підозри.

У Рівненській області правоохоронні органи повідомили про підозру колишньому депутату однієї із сільських рад Дубенського району. Слідство вважає, що посадовець під час подання електронних декларацій за 2023 та 2024 роки свідомо вніс недостовірні відомості щодо свого майнового стану.

За попередніми даними, у деклараціях не було відображено значну частину активів, загальна вартість яких перевищує 30 мільйонів гривень. Йдеться, зокрема, про нерухомість, земельні ділянки та інші об’єкти, які підлягали обов’язковому декларуванню відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Зокрема, колишній депутат не задекларував 6 об’єктів нерухомості та 4 приміщення ферми загальною площею 1,7 тисячі квадратних метрів. Також він приховав наявність вантажних та легкових автомобілів, напівпричепів і близько 40 земельних ділянок загальною площею понад 60 гектарів.

Слідство кваліфікує дії посадовця за статтею про декларування недостовірної інформації, що передбачає кримінальну відповідальність. Розслідування триває, встановлюється точний обсяг прихованих активів та джерела їх придбання.

Останній день року здавна сприймався як особливий рубіж між минулим і майбутнім, наповнений символами, віруваннями та очікуваннями змін. 31 грудня у багатьох культурах вважали часом, коли варто зупинитися, озирнутися назад і осмислити пройдений шлях, аби з чистими думками увійти в новий життєвий етап. Цей день наділяли навіть містичними властивостями, вірячи, що саме в ці години слова, думки та бажання мають особливу силу.

В українській традиції 31 грудня поєднує елементи народних звичаїв, церковного календаря та сучасних святкових ритуалів. Для багатьох родин це час приготувань, спільної праці та спілкування, коли дім наповнюється ароматами святкових страв і відчуттям очікування. У цей день заведено наводити лад не лише в оселі, а й у власних думках, залишаючи образи й тривоги у минулому році.

Також цього дня відзначають кілька неофіційних міжнародних дат, серед яких День ухвалення рішень, День дванадцяти виноградин, День шампанського та День медитації заради миру.

В українській традиції 31 грудня відомий як Щедрий вечір. Це не державне, а народне й історичне свято, яке має глибоке коріння. У цей вечір прийнято готувати щедру кутю, ходити щедрувати та вбиратися в образи міфологічних персонажів — діда, баби, кози.

Щедрий вечір вважається символом достатку, радості та єдності громади. Саме тому здавна вважалося важливим зустріти цей день у доброму настрої.

За новим церковним календарем 31 грудня вшановують святу мученицю Меланію Римлянку, а також митрополита Петра Могилу — одного з найвизначніших українських церковних діячів, який зробив значний внесок у розвиток освіти та православної традиції.

За старим стилем цього дня згадують патріарха Модеста Єрусалимського.

У народі 31 грудня пов’язували з передбаченням погоди та майбутнього року. Вважалося, що:

якою буде погода цього дня, таким буде січень;чим сильніші морози наприкінці року, тим холоднішою буде решта зими;крижані візерунки на вікнах віщують хуртовини;ясне зоряне небо вночі обіцяє рясні снігопади.

Також слов’яни відзначали свято Маланки та Василя, вважаючи їх подружжям. На стіл ставили кутю, м’ясні страви, кров’янку, вареники, пироги й хліб. Молодь щедрувала до світанку, а дівчата ворожили на кохання та долю.

У народних віруваннях вважалося небажаним переносити негатив у новий рік. Тому 31 грудня не радили сваритися, з’ясовувати стосунки чи плекати погані думки. Навпаки, день варто провести в мирі, попросити вибачення у тих, з ким були непорозуміння.

Також не рекомендували носити брудний або зношений одяг, користуватися тріснутим посудом чи позичати гроші. Вірили, що такі дії можуть принести фінансові труднощі та негаразди в наступному році.

Максим Микитась протягом років вибудовував складні багаторівневі сценарії рейдерського захоплення як державних, так і приватних активів. Основою цих схем був прямий тиск на власників майна, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами створював можливість для перерозподілу майна на користь вузького кола осіб. З часом окремі епізоди перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор і стратегічну інфраструктуру країни.

У цій конструкції державні кошти фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні процедури лише маскували незаконні маніпуляції. Систематичне використання контрольованих судів і реєстраторів дозволяло обходити законодавчі обмеження та формально легалізовувати захоплення активів, що створювало відчуття безкарності серед учасників схем.

Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.

У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.

Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.

Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.

Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.

Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.

У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.