Корупційне розслідування в Ізмаїльському порту: НАБУ та САП розслідують можливе заволодіння державними коштами

Державне підприємство «Укргідроенерго» спрямувало близько 2 мільйонів гривень на укладення договору страхування відповідальності своїх керівників на випадок кримінального переслідування. Йдеться про спеціальний фінансовий механізм, який має забезпечити управлінську команду підтримкою у разі виникнення правових ризиків, пов’язаних із арештами, пред’явленням підозр або участю в судових процесах.

Окрім юридичних витрат, умовами страхування передбачена можливість часткової компенсації застави, якщо суд обере саме такий запобіжний захід. Також у пакеті послуг зазначено оплату психологічної допомоги, що може знадобитися у стресових ситуаціях, пов’язаних із кримінальним переслідуванням або публічним резонансом справ. Окремим пунктом визначені витрати на так зване «відновлення репутації», які можуть включати консультації зі спеціалістами з кризових комунікацій.

По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.

У той час, коли держава акумулює кожну гривню для підтримки фронту та критичних потреб країни, у стінах Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків розгортається діяльність зовсім іншого характеру. Йдеться про систему неформального впливу на бізнес, де ключову роль, за даними журналістських розслідувань, відіграє Євгеній Босенко — посадовець, якого пов’язують із практиками тиску, шантажу та вимагання так званих «відкатів».

За інформацією видання 360ua.news, саме навколо цього чиновника вибудувалася вертикаль, що дозволяє фактично підміняти державні функції особистими інтересами. Механізм працює за знайомою для багатьох підприємців схемою: перевірки, донарахування, блокування податкових накладних і кримінальні ризики стають інструментами впливу, за допомогою яких бізнесу пропонують «альтернативні варіанти вирішення проблем».

Призначення Євгенія Босенка на посаду начальника Центрального офісу ВПП свого часу викликало чимало запитань. Колишній директор Департаменту правового забезпечення ДПС, людина, яка мала б стояти на варті закону, натомість очолила найприбутковіший підрозділ служби. Чому? Відповідь криється у вмінні Босенка «вирішувати питання», які не мають нічого спільного з наповненням бюджету.

За даними джерел, Босенко відчуває себе абсолютно недоторканним. У вузьких колах він відверто хизується своїми зв’язками на самому «верху». За його словами, будь-які його дії — це «командна гра», погоджена з в.о. Голови ДПС Лесею (Карнаух).

Але головним козирем у його рукаві є «криша» в правоохоронних органах — як зазначає джерело в його найближчому оточені, Босенко любить розказувати, що його тили прикриває безпосередньо Генпрокурор України Руслан Кравченко. Саме це робить його «море по коліна» перед будь-якими перевірками.

Сьогодні Центральний офіс ВПП працює за чітким прайсом. Основні інструменти збагачення Босенка та його «кураторів» виглядають так:

Звісно, мільйонні кешові потоки потребують легалізації. Босенко не став вигадувати складних офшорів. Його улюблений метод — махінації з купівлею-продажем елітних автівок. Купуючи та продаючи машини за «правильними» цінами, він легалізує готівку, отриману від терору бізнесу, перетворюючи її на офіційні деклараційні здобутки.

Але і це лише верхівка айсберга. Поки Босенко впевнений, що високі покровителі в ДПС та ГПУ врятують його від відповідальності, ми продовжуємо збирати факти.

У наступних частинах нашого розслідування ми розкажемо:

Ми закликаємо бізнес, який постраждав від дій Євгенія Босенка, не мовчати. Час розривати це коло кругової поруки.

Колишній нападник київського «Динамо» Артем Мілевський став учасником бійки з ексгравцем збірної України Сергієм Рибалкою під час поєдинку української футбольної медіаліги. Цей інцидент стався в рамках матчу між командами IGNIS, за яку виступає 41-річний Мілевський, та RUH Media Team, де 35-річний Рибалка займає посаду головного тренера.

Зустріч мала відбутися в мирній атмосфері, однак ситуація вийшла з-під контролю. Причини конфлікту між футболістами на даний момент залишаються невідомими. Відео з моментом бійки швидко стало вірусним у мережі, на якому видно, як після короткої словесної перепалки, що спалахнула між гравцями, Мілевський і Рибалка почали обмінюватися ударами кулаками.

Згодом у Instagram медіаліги UA Steel з’явилося фото, на якому Мілевський і Рибалка потискають один одному руки. Організатори коротко прокоментували інцидент: «Тема закрита».

Сергій Рибалка — вихованець харківського «Арсеналу», де вже у 18 років став найкращим бомбардиром клубу, забивши 20 голів у 48 матчах. У 2008 році він перейшов до «Динамо», спершу граючи за другу команду, а згодом закріпився в основному складі. У його кар’єрі також були виступи в чеському «Словані» та київському клубі до 2017 року.

На міжнародному рівні Рибалка пройшов усі юнацькі та молодіжні збірні України. Його найяскравішим досягненням стало «золото» чемпіонату Європи U-19 у 2009 році, де він забив вирішальний гол проти Швейцарії. У 2015 році Рибалка дебютував за національну команду України у товариському матчі проти Латвії.

Суд адміністративного та публічного права кантону Во у Швейцарії ухвалив рішення, яким став на бік організації EVAM і відхилив апеляцію 40-річного громадянина України. Згідно з вердиктом, чоловік повинен компенсувати понад 67 тисяч швейцарських франків, отриманих у вигляді соціальної допомоги без законних підстав. У перерахунку за курсом Національного банку України ця сума становить близько 3,6 мільйона гривень.

Як випливає з матеріалів справи, громадянин України прибув до Швейцарії влітку 2022 року та звернувся по фінансову підтримку, яку в кантоні Во надає організація EVAM — установа, відповідальна за розміщення та соціальний супровід шукачів притулку і осіб із тимчасовим захистом. Під час подання документів чоловік задекларував відсутність значних доходів і майна, що стало підставою для нарахування допомоги.

Під час адміністративного розслідування встановили, що чоловік володів автомобілем Porsche Cayenne вартістю близько 37,5 тисяч франків і регулярно подорожував Європою, відвідуючи Австрію, Францію, Італію, Німеччину, Португалію, Бельгію та Люксембург. Крім того, він витрачав значні кошти з власних рахунків у євро.

Суд дійшов висновку, що спосіб життя українця не відповідав статусу особи, яка перебуває у скрутному матеріальному становищі. Судді наголосили, що автомобілі є частиною майна, а біженці повинні дотримуватися тих самих правил, що й інші отримувачі соціальної допомоги. Через наявність достатніх ресурсів для самостійного забезпечення та відсутність доказів доброчесності чоловіка апеляцію залишили без задоволення.

Таким чином, українець має повернути всю суму незаконно отриманих виплат. Ця справа стала прикладом того, що навіть особи зі статусом тимчасового захисту несуть відповідальність за недобросовісне користування соціальною допомогою у Швейцарії.

Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Олександр Чуприна не відповідає встановленим критеріям доброчесності та професійної етики для зайняття посади судді апеляційного суду. Така позиція була сформульована в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, яка передує можливому кар’єрному просуванню суддів.

Ключовою підставою для негативного висновку стали обґрунтовані сумніви щодо законності походження значних активів, задекларованих колишньою дружиною судді. У матеріалах ГРД зазначається, що майно фігурує як у деклараціях, поданих до укладення шлюбу, так і в період сімейного життя та після фактичного припинення спільного проживання. Це, на думку членів ради, потребує ретельного аналізу та не дає підстав вважати ситуацію прозорою.

Згідно з декларацією за 2015 рік, на дружину судді було оформлено кілька квартир в Івано-Франківську, торговельне приміщення, крамницю, земельну ділянку, гаражі та інші господарські приміщення, а також автомобіль. Частина цього майна придбавалася вже після того, як Чуприна отримав статус судді, а також після укладення шлюбу.

Сам суддя пояснив, що більшість активів була придбана дружиною до шлюбу, а джерелом коштів нібито стали доходи її батьків від підприємницької діяльності та роботи в Російській Федерації, зокрема на Крайній Півночі. Як підтвердження цих обставин було подано спільну заяву батьків без нотаріального посвідчення.

Громадська рада доброчесності критично оцінила ці пояснення. У висновку зазначено, що відсутні документальні докази легального ввезення в Україну значних сум готівки у 2007–2008 роках після повернення батьків з Росії. Також не надано підтверджень безготівкових переказів чи інших законних фінансових операцій, які могли б пояснити походження коштів.

Окрему увагу ГРД звернула на те, що частина майна була придбана вже після отримання Чуприною статусу судді та після реєстрації шлюбу, що вимагає чіткого і документально підтвердженого пояснення джерел фінансування. Крім того, навіть майно, формально придбане до шлюбу, могло бути набуте за умов фактичних шлюбних відносин, що також залишилося без переконливих пояснень.

Додатково у висновку зазначено, що 1 серпня 2014 року, перебуваючи у щорічній відпустці, суддя ухвалив сім рішень щодо припинення підприємницької діяльності та ліквідації юридичних осіб. Хоча ці дії викликають сумніви щодо дотримання принципу старанності, вони не стали самостійною підставою для негативного висновку.

ГРД також навела низку інших обставин, які, на її думку, потребують додаткових пояснень. Серед них — підозри в академічному плагіаті дисертації колишньої дружини судді, підприємницька діяльність матері судді з доходами від компаній, що фігурували у кримінальних провадженнях, а також низка судових рішень 2014 року, пов’язаних зі скасуванням рішень місцевих рад щодо Майдану та загонів самооборони. Водночас ці фактори не стали визначальними для ухвалення висновку.

Висновок Громадської ради доброчесності не є остаточним. Остаточну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики має надати Вища кваліфікаційна комісія суддів України під час співбесіди та кваліфікаційного оцінювання.

Конкурс на посаду голови митної служби України продовжується, і сьогодні 38 кандидатів складають тест на загальні здібності. Цей важливий етап відбору привертає увагу як фахівців, так і громадськості, адже від успіху конкурсу залежить не тільки подальша доля митниці, але й загальний рівень прозорості в роботі органів державної влади. Журналісти проекту «Межа» стежать за кожним кроком цього процесу, ретельно вивчаючи кандидатів, щодо доброчесності яких можуть виникати питання.

Одним із таких кандидатів є Віктор Денисовець, який наразі займає посаду головного спеціаліста НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює регулювання енергетики та комунальних послуг) у Волинській області. Його кандидатура привернула увагу завдяки його політичному минулому та ряду особистих моментів, які можуть стати підставою для сумнівів щодо його здатності ефективно керувати митницею.

У судовій історії кандидата є кілька випадків керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. У 2021 році Луцький міськрайонний суд визнав його винним у ДТП, призначивши штраф 10 тис. грн та позбавлення прав на 1 рік. У 2024 році він знову сідав за кермо нетверезим, проте справа була закрита через «відсутність складу правопорушення».

Бізнес родини Денисовця теж викликає питання. Дружина кандидата орендує 12 земельних ділянок загальною площею 231,9 га, а сам кандидат володіє ще 3 ділянками. Незважаючи на фактичну господарську діяльність – вирощування лохини, крафтового варення та меду, офіційно задекларований дохід дружини за останні три роки становить лише 12 001 грн. Дружина не зареєстрована як ФОП і не є учасницею юридичних осіб, що ставить під сумнів облік доходів та сплату податків.

Бекграунд Партії регіонів, судові постанови за нетверезе керування та сумнівна бізнес-активність родини Денисовця ставлять під питання його здатність очолити митницю – орган, який потребує перезавантаження та доброчесних фахівців.

Центри з контролю та профілактики захворювань повідомили про актуальну ситуацію щодо поширення інфекційних хвороб та можливі ризики для населення. У своїй заяві фахівці наголосили на важливості постійного моніторингу епідемічної ситуації, адже сезонні чинники, активні міграційні процеси та загальне навантаження на систему охорони здоров’я можуть впливати на динаміку захворюваності.

Експерти зазначають, що особливу увагу нині приділяють профілактичним заходам. Йдеться про вакцинацію, своєчасне виявлення симптомів, дотримання гігієнічних норм і готовність медичних закладів до можливого зростання кількості пацієнтів. За даними фахівців, саме превентивні дії дозволяють значно знизити ризик масового поширення хвороб і уникнути перевантаження лікарень.

Абсолютним лідером стала броколі, яка забезпечує організм найбільшою різноманітністю мікроелементів. Для порівняння, помідори, які ботанічно відносять до фруктів, очолили фруктовий рейтинг, але набрали лише трохи більше 20 балів.

Броколі вважається справжньою вітамінною бомбою. Одна чашка цього овоча покриває понад 100 відсотків добової потреби у вітаміні К, який відповідає за міцність кісток і нормальне згортання крові.

Також броколі багата на вітамін С, вітамін А та фолієву кислоту, що відіграє важливу роль у рості клітин і відновленні ДНК. Особливу цінність мають антиоксиданти й глюкозинолати — речовини, які підтримують зір і знижують ризик розвитку хронічних захворювань.

При цьому броколі є низькокалорійним продуктом: одна порція містить мінімальну кількість калорій, що робить її ідеальною для здорового харчування та контролю ваги.

Дієтологи рекомендують включати броколі до раціону 3–4 рази на тиждень. Вона добре підходить для салатів, супів, приготування на пару або як легкий гарнір. Найкраще броколі поєднується з горіхами, яблуками та іншими овочами.

Водночас фахівці застерігають: людям, які приймають препарати для розрідження крові, слід вживати броколі обережно через високий вміст вітаміну К. У таких випадках раціон бажано узгоджувати з лікарем.

Для максимального ефекту броколі радять чергувати з іншими листовими овочами — шпинатом, мангольдом або салатами.