Корупційне розслідування в Ізмаїльському порту: НАБУ та САП розслідують можливе заволодіння державними коштами

Нові наукові дослідження свідчать, що регулярне вживання кофеїну в період вагітності може мати довготривалі наслідки для розвитку мозку майбутньої дитини. До таких висновків дійшли дослідники Медичного центру Університету Рочестера у США, які проаналізували результати магнітно-резонансної томографії понад 9 тисяч дітей віком від 9 до 10 років. Отримані дані привернули увагу наукової спільноти, адже йдеться про можливий зв’язок між споживанням кофеїну матір’ю та структурними змінами в мозку дитини.

У ході дослідження вчені звернули особливу увагу на білу речовину мозку — компонент, що відповідає за передачу нервових імпульсів між різними його ділянками. Саме ця структура відіграє важливу роль у формуванні уваги, координації рухів, швидкості реакцій та здатності до навчання. У дітей, матері яких під час вагітності регулярно вживали каву, чай, енергетичні напої або інші продукти з кофеїном, було зафіксовано помітні відмінності у розвитку білої речовини порівняно з ровесниками.

За словами одного з авторів дослідження, доктора Джона Фокса, зафіксовані зміни не становлять критичної небезпеки, однак можуть бути пов’язані з невеликими відхиленнями у поведінці дітей у майбутньому.

Попередні рекомендації дозволяють вагітним споживати кофеїн у помірних кількостях — до 200 мг на добу. Однак нові результати підкреслюють, що навіть такі дози можуть мати вплив на нейророзвиток плоду.

Фахівці закликають вагітних жінок уважніше ставитися до споживання кофеїну й за можливості зменшувати його кількість, зважаючи на потенційні довгострокові наслідки для нервової системи майбутніх дітей.

В українській енергетичній галузі дедалі чіткіше окреслюється глибока системна криза, яка вже виходить за межі технічних проблем, дефіциту ресурсу чи зношеної інфраструктури. Ключовою причиною називають формування потужного приватного центру впливу навколо ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке, за даними з відкритих джерел та експертних оцінок, фактично втратило незалежність і опинилося під контролем вузького кола осіб.

За наявною інформацією, управління стратегічним підприємством було поступово переформатоване під інтереси окремої групи, яка зосередила у своїх руках кадрові рішення, розподіл контрактів і контроль над фінансовими потоками. У підсумку структура, створена для забезпечення стабільного газопостачання та прозорої роботи розподільних мереж, почала виконувати функцію механізму регулярного перерозподілу коштів.

Фінансові схеми підприємства призвели до боргів у 2,5 млрд грн станом на початок 2025 року. Через адвокатське об’єднання «Квантум» філії по всій країні змушували підписувати фіктивні угоди на «послуги» з абонплатою до 300 тис. грн щомісяця. Водночас процедура підключення будівельних об’єктів до газових мереж перетворилася на платну «послугу», а всі ключові рішення контролювала спеціальна комісія, сформована Каліною.

Закупівлі також проводилися з ознаками змови та штучного завищення вартості. Придбання швидкозводимих укриттів у ТОВ «Л7» обійшлося на 160 тис. грн дорожче, а тендер на взуття на 54 млн грн був штучно скасований, щоб забезпечити перемогу компанії, що раніше співпрацювала з РФ.

Сьогодні газорозподільні мережі в Україні працюють не на державу та людей, а на вузьке коло політико-бізнесової верхівки. Це призводить до дефіциту газу, затримок з опаленням і мільярдних дір у фінансових балансах. Поки правоохоронні органи демонструють активність, група продовжує контролювати критичний сектор енергетики, ставлячи під загрозу національну безпеку країни.

Науковим керівником дисертаційного дослідження Сергія Мунтяна виступає не пересічний викладач, а фігура з помітним впливом у державному секторі — доктор юридичних наук, професор Національної академії внутрішніх справ та нинішній керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд. Його ім’я пов’язують із розгалуженою мережею сімейних, професійних і бізнес-контактів, що роками формувалася у правоохоронній системі, сфері державних закупівель і регіональній політиці.

Кар’єрна траєкторія Олексія Дрозда тісно переплітається з біографією його батька — Юрія Дрозда, який понад чверть століття служив в органах внутрішніх справ. Після завершення служби він обіймав посаду проректора з економіки в одному з юридичних інститутів, а згодом кардинально змінив напрям діяльності, зайшовши у приватний бізнес. Саме через компанії «АПС-Київ» та «АПС-Кіровоград» він вийшов на ринок державних підрядів.

Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.

Надішліть, будь ласка, повний вихідний текст, і я підготую нову унікальну розширену версію з заголовком у першому абзаці та без небажаних фраз.

Частина ділянок, які потенційно може поглинути вода, нині перебуває в окупації. Аналіз базувався на даних 2018 року, та експерти попереджають: реальні зміни стануть відчутними вже до 2100 року. Те, що ще кілька десятиліть тому вважалося віддаленою перспективою, сьогодні виглядає загрозою, яка швидко наближається.

Євгенія Засядько нагадала, що глобальна спільнота давно мала інструменти для запобігання критичним сценаріям. Паризька кліматична угода 2015 року зобов’язувала країни послідовно скорочувати викиди парникових газів кожні десять років, аби утримати потепління в межах безпечних параметрів. Однак виконання цих зобов’язань виявилося набагато менш системним, ніж передбачалося.“Нині під питанням, чи зможемо ми досягнути цілей Паризької угоди і який сценарій майбутнього стане реальністю”, — підкреслила вона.

Ситуацію ускладнює і позиція США, які є ключовим гравцем у глобальній кліматичній політиці. Вихід країни з Паризької угоди, який підписав президент Дональд Трамп, за оцінками експертів, послаблює міжнародні зусилля зі стримування наслідків глобального потепління та ускладнює координацію між державами.

Наслідки підвищення рівня моря можуть кардинально вплинути на життя мільйонів українців і змінити економіку регіонів, які залежать від прибережної інфраструктури, аграрного виробництва та транспорту. Екологи закликають уряди посилити адаптаційні плани, а також прискорити темпи скорочення викидів, аби уникнути найгірших сценаріїв.

Депутати Верховної Ради України звернули увагу на критичний стан кадрового складу керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що, на їхню думку, стало однією з головних причин занепаду фондового ринку та численних публічних скандалів. Особливу увагу парламентарів привернули діяльність голови Комісії Руслана Магомедова, який із 2020 року обіймає посаду позаштатного радника колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, а також його попередника Михайла Янчука, колишнього керівника офісу НКЦПФР. Янчука підозрюють у причетності до сумнівного відрядження до Фінляндії на новорічні свята, що, за інформацією деяких джерел, носило формальний характер і не відповідало службовим обов’язкам.

Критики зазначають, що на фоні таких кадрових ротацій ефективність роботи Комісії значно знизилася. Через відсутність прозорої системи контролю та належного нагляду на фондовому ринку з’явилися численні корупційні ризики, а довіра інвесторів до українських цінних паперів різко впала. Депутати наголошують, що подальше ігнорування проблем кадрового забезпечення та непрозорих фінансових операцій може призвести до ще більшого падіння інвестиційної активності та негативно позначитися на макроекономічній стабільності країни.

Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.

Американський невролог Байбінг Чен дослідив когнітивні здібності літніх людей із винятково добре збереженою пам’яттю і виявив, що одним із головних факторів їхнього успіху є активні соціальні зв’язки. У відеоролику на платформі TikTok доктор підкреслив, що фізичні вправи та правильне харчування безумовно важливі для здоров’я мозку, проте справжній «тренажер» для розумових функцій — це регулярне спілкування з іншими людьми.

За словами Чена, літні люди, які підтримують міцні соціальні стосунки, демонструють більш розвинену передню поясну кору мозку — ділянку, що відповідає за емоції, увагу та соціальну взаємодію. Активне спілкування стимулює мозкові мережі, що беруть участь у формуванні пам’яті, підтримці концентрації та розвитку емпатії. Крім того, соціальна активність допомагає знижувати рівень кортизолу — гормону стресу, що у великих кількостях руйнує нейронні зв’язки та погіршує когнітивні здібності.

Доктор Чен радить не обмежуватися щоденними кросвордами чи судоку. Набагато ефективніше телефонувати друзям, зустрічатися з близькими, сміятися та залишатися соціально активними.

Ці спостереження підтверджує і «Товариство Альцгеймера», зазначаючи, що самотність може підвищувати ризик розвитку деменції на 60%. Хоча точні механізми досі вивчаються, активне спілкування залишається одним із найнадійніших способів підтримки когнітивного здоров’я.

Щоб я міг підготувати унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без небажаних службових фраз, мені обов’язково потрібен повний початковий фрагмент, який слід переробити.

Надішліть, будь ласка, текст-основу — і я одразу виконаю завдання.

З 2023 року прокурор орендує квартиру у Києві площею 112 кв. м, однак витрати на оренду житла в декларації не відображає.

Дружина прокурора Юлія Луніна володіє половиною квартири в Одесі площею 51,4 кв. м разом із матір’ю. Вартість квартири, зазначена в документах, становить лише 10 гривень.

У 2023 році Луніна стала власницею унікального об’єкта — земельної ділянки площею 0,1098 кв. м у селі Роксолани. Фактично це розмір двох аркушів А4. Попри мікроскопічну площу, ціна ділянки — 143 тис. грн.

У 2024 році дружина прокурора завершила будівництво житлового будинку площею 89,2 кв. м на цій же ділянці. Вартість зведення — 787 тис. грн. Як будинок опинився на землі, яка у сотні разів менша за саму споруду — питання залишається відкритим.

Додатково Луніна орендує паркомісце в Одесі, але її чоловік не декларує жодних витрат дружини.

У квітні 2024 року Лодочников придбав новий Land Cruiser Prado 150 2021 року за 1,2 млн грн. Дружина користується Nissan X-Trail 2017 року вартістю близько 780 тис. грн, оформленим на її матір.

У 2023 році прокурор придбав човен Brig Falcon 450 Deluxe за всього 15 тис. грн — при тому, що аналогічні моделі сьогодні коштують близько 225 тис. грн.

Того ж року він отримав 1,5 млн грн зарплати, 51 тис. грн процентів і 900 тис. грн доходу від продажу рухомого майна.

Саме продаж старого Land Cruiser Prado 150 (2012 року), який Лодочников оцінював у 400 тис. грн, але продав за понад 900 тис. грн, став найпомітнішою транзакцією. Покупцем став Микола Корнелюк — нинішній заступник голови НАЗК, який раніше працював у НАБУ, СБУ та понад десять років у Генпрокуратурі разом із Лодочниковим. При цьому свої декларації Корнелюк нині з невідомих причин приховує.

Лодочников задекларував 73 тис. грн готівкою та близько 826 тис. грн на банківських рахунках, а також валюту на суму приблизно 115 тис. грн у перерахунку. Заощадження дружини в декларації відсутні.

Жодних офіційних доходів дружини прокурор не вказує, що може свідчити про її непрацевлаштованість — або про відсутність прозорості у фінансових зв’язках родини.

Цікаво, що в деклараціях прокурор стабільно неправильно пише назву свого улюбленого авто, вказуючи Tayota замість Toyota. На цьому тлі інші неточності виглядають уже не випадковими.

На будівництві водопровідної інфраструктури у Миколаївській та Дніпропетровській областях правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, у якій зійшлися інтереси державних посадовців та афілійованих підрядних компаній. За матеріалами слідства, керівники будівельних фірм системно фальсифікували технічну та фінансову документацію, а представники центральних органів влади та місцевих адміністрацій забезпечували їй безперешкодне погодження і подальше фінансування з бюджету.

Ключовим елементом злочинної схеми стала підробка актів виконаних робіт за формами КБ-2В та довідок КБ-3. Саме ці документи є основою для перерахування коштів підрядникам за нібито виконані роботи. За даними слідства, у них вносилися завищені обсяги будівництва, фіктивні види робіт та значно перебільшена вартість матеріалів. Фактично ж значна частина зазначених у актах робіт або виконувалася частково, або не здійснювалася взагалі.

До схеми були залучені посадовці структур, які за законом зобов’язані контролювати достовірність документації. Йдеться про представників Міністерства розвитку громад та територій під керівництвом міністра Олексія Кулеби; посадових осіб Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яким керує Сергій Сухомлин; службовців Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на чолі з Андрієм Донченком; а також посадовців Миколаївської ОВА, підпорядкованих голові області Віталію Кіму. Саме їх погодження та відсутність будь-яких зауважень дозволяли фіктивним актам проходити всі етапи контролю.

Підрядні компанії — зокрема ТОВ «Автомагістраль-Південь» і ТОВ «Шляховик-97» — систематично подавали на оплату підроблені акти, складені заднім числом. У документах містилися завідомо неправдиві дані: неіснуючі поставки матеріалів, завищені у рази обсяги робіт, відображення етапів, які ніколи не здійснювалися. Підписи технічного нагляду часто не збігалися з підписами реальних інженерів або виконувалися сторонніми особами.

Коли правоохоронці намагалися витребувати документацію через судові ухвали, окремі посадовці блокували такі запити або штучно затягували перевірки. Це створювало умови для безперешкодного виведення бюджетних коштів та подальшого знищення доказів.

У реальності значна частина робіт, зазначених у фіктивних актах, виконана не була. Проте саме ці документи ставали формальною підставою для перерахування мільйонних сум підрядникам — коштів, які мали йти на будівництво критичної інфраструктури, але натомість осідали у приватних руках.

Розслідування триває. Слідчі встановлюють повний перелік учасників, суму завданих збитків та масштаби корупційної мережі, яка охопила одразу декілька регіонів та державних структур.