Корупційне розслідування в Ізмаїльському порту: НАБУ та САП розслідують можливе заволодіння державними коштами

Останнім часом держава дедалі активніше звітує про розгортання мережі ветеранських просторів, запуск нових програм і підготовку фахівців із супроводу ветеранів. У публічному просторі ці ініціативи подаються як системна відповідь на виклики післявоєнної адаптації. Втім, за гучними заявами та презентаціями дедалі чіткіше проступає інша картина, у якій ключову роль відіграє не людина з її потребами, а будівельні проєкти та освоєння бюджетних коштів.

Значна частина фінансування спрямовується на зведення або реконструкцію об’єктів, що формально називаються ветеранськими просторами. При цьому питання їх реального наповнення, доступності та практичної користі часто відходять на другий план. У багатьох випадках виконавці таких проєктів виглядають наперед визначеними, а кошториси — завищеними, що породжує сумніви щодо ефективності витрачання державних ресурсів.

Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.

Наприкінці 2025 року комунальна корпорація «Київавтодор» підписала два масштабні договори, що стосуються проведення капітального ремонту ключових об’єктів дорожньої інфраструктури Києва. Йдеться про роботи, які мають суттєво вплинути на стан магістралей, транспортну доступність окремих районів та безпеку руху в місті.

Згідно з умовами контрактів, підрядні організації зобов’язуються виконати комплексне оновлення дорожнього покриття, включно з демонтажем зношених шарів, укладанням нового асфальту, ремонтом основи проїжджої частини та заміною бордюрів. Окрема увага приділяється облаштуванню зливової каналізації, оновленню розмітки та встановленню сучасних елементів організації дорожнього руху.

Перший контракт передбачає капітальний ремонт проспекту Свободи у Подільському районі на ділянці від проспекту Європейського Союзу до проспекту Порика. Вартість робіт становить 459,18 млн гривень, а завершити їх планують до грудня 2026 року.

Другий договір укладено на капремонт проспекту Валерія Лобановського у Солом’янському районі. За 784,98 млн гривень підрядник має оновити одну з ключових транспортних артерій міста до червня 2027 року.

У КМДА зазначили, що обидва проєкти включають оновлення проїжджої частини та тротуарів, модернізацію системи дощової каналізації, зовнішнього освітлення, облаштування велоінфраструктури та створення безбар’єрного простору. В адміністрації також наголосили, що проспект Свободи не ремонтувався понад 40 років, а проспект Лобановського — більше двох десятиліть.

За інформацією аналітичної системи YouControl, ПП “Київшляхбуд” було зареєстроване у 2009 році в Одесі, нині компанія має юридичну адресу в Києві. Формальним засновником підприємства є австрійська компанія, однак кінцевими бенефіціарами залишаються одеські бізнесмени Євген Коновалов та Юрій Шумахер. Останній є чинним депутатом Одеської міської ради від фракції “Довіряй справам”.

За даними Clarity-project, “Київшляхбуд” отримав майже сотню бюджетних замовлень на загальну суму понад 6,3 млрд гривень, із яких понад 6 млрд — саме від “Київавтодору”. Компанія входить до групи “Ростдорстрой”, яка також активно працює на столичних дорожніх проєктах. Сукупна вартість контрактів, отриманих структурами цієї групи від “Київавтодору”, сягнула 8,66 млрд гривень, що еквівалентно приблизно 205 млн доларів.

Діяльність як “Київшляхбуду”, так і “Ростдорстрою” неодноразово ставала предметом уваги правоохоронних органів. Національна поліція розслідує можливі зловживання під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу, а також підозрює завищення вартості матеріалів під час ремонтів низки столичних вулиць у попередні роки. Частина цих проваджень стосується можливого привласнення та розтрати бюджетних коштів.

Попри це, компанії й надалі залишаються ключовими підрядниками “Київавтодору”, який підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Роботу департаменту безпосередньо спрямовує голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко.

Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зупинити буквально в останній момент через зміну ключових положень законопроєкту. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який детально розповів про ситуацію у публічному відео, назвавши цю історію однією з найбільш резонансних спроб реалізації корупційної схеми в українській енергетиці за останні роки.

За словами парламентаря, голосування за закон, що мав відкрити шлях до закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС, стало одним із найсуперечливіших рішень Верховної Ради за останній рік. Документ передбачав придбання енергоблоків радянського зразка, які десятиліттями зберігалися на складах у Болгарії та фактично не використовувалися. Йшлося про обладнання, яке морально застаріло, не відповідало сучасним технічним стандартам і потребувало значних додаткових витрат на адаптацію та модернізацію.

Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

У Дніпрі розпочато кримінальне провадження за фактом привласнення коштів, виділених на ремонт житлових будинків, пошкоджених внаслідок обстрілів. Правоохоронні органи повідомили про підозру посадовцю Дніпровської міської ради, приватному підприємцю та кільком бухгалтерам, які забезпечували фінансовий супровід закупівель матеріалів та робіт.

Слідство встановило, що у період з 2023 по 2025 роки під час проведення процедур закупівель застосовувалася схема із завищенням вартості робіт та матеріалів. Така практика дозволяла отримувати додаткові кошти, які потім привласнювалися окремими учасниками схеми. Попередні підрахунки показали, що через ці дії місцевому бюджету завдано збитків на суму близько 3,3 мільйона гривень.

Правоохоронці встановили, що закупівлі здійснювалися за цінами, які суттєво перевищували ринкові. Отримані бюджетні кошти, за версією слідства, частково привласнювалися учасниками схеми. Посадовець міськради, за попередньою інформацією, забезпечував сприяння у прийнятті рішень, підприємець виконував роль постачальника або виконавця робіт, а бухгалтери відповідали за фінансову документацію та проведення платежів.

Наразі всім фігурантам повідомлено про підозру відповідно до норм Кримінального кодексу України. Точну правову кваліфікацію дій учасників схеми правоохоронці не розголошують, однак йдеться про злочини у сфері службової діяльності та розтрати бюджетних коштів.

Досудове розслідування триває. Слідчі встановлюють повне коло осіб, причетних до оборудки, а також перевіряють інші закупівлі, які могли проводитися за аналогічною схемою.

Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» майже 12 мільйонів гривень штрафних санкцій на користь Міністерства оборони України. Підставою стало порушення строків виконання договірних зобов’язань у 2023 році, коли компанія не забезпечила своєчасне постачання речового майна для потреб Збройних сил України.

Окрім фінансових санкцій, суд визнав недійсними низку додаткових угод, укладених між постачальником та оборонним відомством. Ці документи, за оцінкою суду, не відповідали вимогам законодавства та фактично змінювали первинні умови контрактів без належних правових підстав. Йдеться про шість базових договорів, укладених на початку 2023 року, загальна вартість яких перевищувала 500 мільйонів гривень.

За твердженнями прокуратури, додаткові угоди, якими продовжувалися терміни поставки, були укладені без законних підстав. Суд погодився, що причини затримок, зокрема наслідки землетрусів у Туреччині та аварії на виробничих лініях постачальників, не виправдовують зміну термінів, оскільки форс-мажор відбувся до укладення основних договорів.

Попри це, суд вирішив зменшити суму штрафу вдвічі — з 24 до 12 млн грн — «для забезпечення балансу інтересів сторін та з урахуванням принципів розумності та справедливості». Компанія вже поставила замовлений товар, однак рішення суду ще може бути оскаржене в апеляції.

ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році Світланою Гринкевич та Ольгою Швед, нині належить Володимиру Тимківу. Раніше власники компанії та Ігор Гринкевич фігурували у справі щодо махінацій із закупівлями одягу для ЗСУ, а Ігор Гринкевич перебуває під вартою після спроби дати хабар у 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

Ексголова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотницький опинився в центрі резонансної справи, пов’язаної з вимаганням та отриманням неправомірної вигоди від співвласника компанії «Ескулаб». Згідно з повідомленнями, він уклав угоду зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), яка була затверджена Вищим антикорупційним судом України (ВАКС).

Угода передбачає конкретні зобов’язання та строки виконання, що дозволяють Плотницькому уникнути більш суворого покарання, водночас визнаючи його провину у скоєних діях. Судова практика таких справ свідчить, що подібні домовленості укладаються з метою пришвидшення розгляду та забезпечення компенсації заподіяних збитків, а також створюють прецедент відповідальності для посадовців високого рівня.

У цій же справі підозри отримували тодішній голова Господарського суду Львівської області Василь Артимович та ексголова суду Михайло Юркевич.

Фігуранти пропонували підприємцю ухвалення “потрібних” рішень у суді за $1 млн. Більше інформації на порталі Антикор: https://antikor.info/articles/811545-8_let_tjurjmy_zamenili_na_donat_eks-glava_apelljatsionnogo_suda_plotnitskij_zaplatit_10_millionov_griven_na_vsu_za_vzjatochnichestvo

Святковий період для багатьох людей минає у режимі постійної активності. Часті зустрічі, поїздки, зміна розкладу, яскраві емоції та безперервний інформаційний потік створюють відчуття руху без зупинок. У такому ритмі організм працює на межі можливостей, тому після завершення свят замість очікуваного піднесення нерідко приходять втома, внутрішня порожнеча й труднощі з поверненням до звичного повсякдення.

Фахівці пояснюють, що подібний стан є природною реакцією нервової системи на тривале перевантаження. Під час свят людина часто нехтує режимом сну, харчування та відпочинку, компенсуючи це емоційним підйомом. Коли зовнішні стимули зникають, організм сигналізує про потребу у відновленні, а різкий перехід до робочих буднів може лише посилити відчуття виснаження.

Знизьте очікування від себеНаприкінці року багато хто підсумовує прожите і чекає від свят особливих емоцій. Коли ці очікування не справджуються, виникає розчарування. Втома, апатія або внутрішня порожнеча після свят — поширене явище, яке не потребує боротьби.

Дозвіл проживати ці стани без самокритики знижує внутрішній тиск і допомагає швидше відновитися.

Поверніться до базових потребСвяткова метушня часто порушує режим сну, харчування та руху. Саме ці прості речі найбільше впливають на фізичний і психічний стан.

Регулярний сон, тепла їжа, вода та мінімальна турбота про тіло вже за кілька днів можуть дати відчутний ефект.

Робіть короткі паузиПостійний потік справ і думок не дозволяє нервовій системі перезавантажитися. Навіть кілька хвилин тиші без телефону, новин і розмов знижують напруження.

Короткі зупинки протягом дня допомагають повернути відчуття опори й контролю.

Прислухайтеся до емоційПісля свят емоційний стан часто буває суперечливим. Замість ігнорування важливо спробувати зрозуміти, про що сигналізують ці відчуття.

Роздратування може вказувати на перевтому, сум — на потребу у відпочинку, тривога — на нестачу визначеності. Усвідомлення цих сигналів допомагає коригувати ритм життя.

Обирайте наміри замість жорстких цілейРадикальні новорічні обіцянки часто створюють додатковий тиск. Психологи радять зосередитися на намірах — внутрішніх орієнтирах, які задають напрям, а не зобов’язання.

Спокій, баланс, турбота про себе або ясність у рішеннях легше інтегруються у щоденні дії.

Визначайте особисті межіПісля інтенсивного спілкування особливо важливо повернути власний простір. Це стосується як емоційних, так і фізичних меж.

Тиша, прогулянки, теплий душ або спокійна музика допомагають відпустити накопичену напругу.

Фіксуйте думки письмовоЗаписування думок допомагає впорядкувати внутрішній хаос. Навіть кілька рядків про переживання чи бажання часто дають більше ясності, ніж тривалі роздуми.

Щоденник дозволяє побачити повторювані стани та краще зрозуміти власні потреби.

Рухайтеся м’яко і без примусуПісля свят організму потрібне не навантаження, а делікатний рух. Повільні прогулянки, легка розтяжка або спокійна йога допомагають зняти накопичене напруження.

Рух без змагання та поспіху швидше повертає відчуття енергії.

Початок року без гонитвиПовернення до звичного ритму не повинно бути різким. Поступовість, уважність до себе та паузи — це спосіб зберегти ресурс, а не прояв слабкості.

Іноді найкращий старт нового року — дозволити собі не поспішати.

Максим Микитась протягом років вибудовував складні багаторівневі сценарії рейдерського захоплення як державних, так і приватних активів. Основою цих схем був прямий тиск на власників майна, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами створював можливість для перерозподілу майна на користь вузького кола осіб. З часом окремі епізоди перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор і стратегічну інфраструктуру країни.

У цій конструкції державні кошти фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні процедури лише маскували незаконні маніпуляції. Систематичне використання контрольованих судів і реєстраторів дозволяло обходити законодавчі обмеження та формально легалізовувати захоплення активів, що створювало відчуття безкарності серед учасників схем.

Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.

У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.

Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.

Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.

Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.

Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.

У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.