Корупційне розслідування в Ізмаїльському порту: НАБУ та САП розслідують можливе заволодіння державними коштами

Різка зміна кольору обличчя, коли шкіра стає незвично блідою без очевидної причини, є приводом для уважнішого ставлення до власного здоров’я. Лікарі застерігають: така ознака не завжди пов’язана з перевтомою чи стресом, інколи вона може свідчити про розвиток небезпечних захворювань, зокрема гострого мієлоїдного лейкозу (ГМЛ).

Гострий мієлоїдний лейкоз — це онкологічне захворювання крові, яке виникає внаслідок порушень у роботі кісткового мозку. Саме там формуються клітини крові, і при цьому виді лейкозу процес утворення білих кров’яних тілець відбувається неправильно. Атипові клітини швидко розмножуються, витісняють здорові, порушують баланс між еритроцитами, лейкоцитами та тромбоцитами, що негативно впливає на імунітет і здатність організму переносити навантаження.

Окрім блідості, ознаками захворювання можуть бути:

постійна втома та слабкість;

задишка;

часті інфекції;

поява синців або кровотеч (включно з кровоточивістю ясен);

різке зниження ваги;

нічна пітливість;

плоскі червоні або фіолетові плями на шкірі;

біль у кістках та суглобах;

відчуття дискомфорту або тяжкості в животі.

Фахівці наголошують, що раннє виявлення хвороби значно підвищує шанси на успішне лікування. Тому при появі цих симптомів важливо якомога швидше звернутися до лікаря.

У владних колах обговорюється ймовірність масштабних кадрових змін у Кабінеті Міністрів України, які можуть бути ухвалені вже найближчими тижнями. За інформацією, що надходить із парламентської фракції «Слуга народу» та передається джерелами, однією з ключових постатей, чиє перебування на посаді опинилося під питанням, став міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Причини можливого звільнення пов’язані насамперед із тривалою напругою між міністром, парламентарями та частиною освітньої спільноти. Найбільший резонанс викликала реформа укрупнення навчальних закладів, що передбачає оптимізацію мережі шкіл та зміну підходів до розподілу ресурсів у системі освіти. У низці регіонів ця ініціатива зустріла жорсткий спротив: місцеві громади та вчительські колективи побоюються закриття шкіл, скорочення кадрів і погіршення доступності освіти для сільських дітей.

Під питанням також перебуває посада віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. У фракції «Слуга народу» його можливу відставку пов’язують із «деєрмакізацією» — внутрішньополітичною ініціативою, спрямованою на відсторонення від впливу осіб, яких пов’язують із колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. За інформацією джерел, частина депутатів вважає, що Кулеба може бути причетний до так званих «плівок Міндіча» і не має залишатися у виконавчій владі.

Під загрозою звільнення також опиняється Руслан Магомедов — голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, кум Андрія Єрмака. У Верховній Раді сформувалася група депутатів, які наполягають на необхідності «чистки» від впливу колишньої команди голови ОП, включно з керівниками місцевих адміністрацій.

Серед регіональних керівників, яких можуть попросити піти, — очільники обласних військових адміністрацій, що асоціюються з Єрмаком. Зокрема, йдеться про Олега Кіпера в Одесі та Володимира Когута в Полтаві.

За словами джерел, необхідність масштабних кадрових рішень обумовлена бажанням оновити управлінську вертикаль та дистанціювати державні інституції від політичних корупційних скандалів, що завдали репутаційних втрат команді влади. Очікується, що найближчі тижні можуть стати вирішальними у визначенні нового балансу сил у виконавчій владі.

Українські банки у 2025 році суттєво активізували роботу щодо стягнення заборгованостей, подаючи рекордну кількість судових позовів до клієнтів. За даними Державної судової адміністрації, цього року фінансові установи подали 100 434 позови — це найвищий показник за останні сім років і майже в півтора раза перевищує кількість позовів торік. Статистичні дані, оприлюднені через Опендатабот та опубліковані виданням «Закон і Бізнес», свідчать про безпрецедентне зростання правових дій банків проти боржників.

З 2019 року загальна кількість поданих банками позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів досягла 511 865, що демонструє стабільну тенденцію до активного захисту фінансових інтересів. Лідером серед позивачів залишається ПриватБанк, який подав 191 353 позови, на другому місці Універсал Банк із 115 702 зверненнями до суду, а на третьому — А-Банк із 60 421 позовом. Крім того, серед активних банків, що відстоюють свої права у судах, також фігурують Сенс Банк (25 283 позови) та ряд інших фінансових установ, які систематично звертаються до суду для стягнення боргів.

У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

Легендарний телевізійний проєкт «Ревізор», який свого часу збирав мільйони переглядів і викликав бурхливі обговорення, може знову з’явитися на екранах. Протягом багатьох років глядачі неодноразово зверталися з проханнями відродити програму, і нині ці очікування отримали новий імпульс. Після коментарів редакторки Анни Жижі щодо можливого оновлення формату про ймовірне повернення заговорила і головна зірка проєкту — Ольга Фреймут.

У нещодавньому інтерв’ю телеведуча зізналася, що саме «Ревізор» залишається для неї особливим і найулюбленішим проєктом за всю кар’єру. За словами Фреймут, ця програма стала для неї не просто роботою, а важливою частиною життя, яка сформувала її як телевізійну особистість. Ведуча пригадує, що кожна перевірка була окремою історією, наповненою емоціями, конфліктами, несподіванками та справжніми людськими драмами.

«Я дуже хочу відновити “Ревізор”. У мене вже Злата — дівка на виданні, малята вже не такі крихітні й самі собі ради дають, тому вже можна зробити програму, яку я люблю», — сказала ведуча.

Фреймут також підтвердила, що у разі повернення шоу повністю зміниться його концепція. За її словами, рівень сервісу в Україні настільки виріс, що знімати лише про ресторани більше неактуально.

«Якщо я буду знімати “Ревізор”, то це буде інший “Ревізор”. Я знаю потреби суспільства. Мені здається, я буду його знімати», — заінтригувала ведуча.

Подробиці нового формату Фреймут розкривати не стала, проте натякнула: якщо оновлений «Ревізор» з’явиться, то він стане значно глибшим та сучаснішим, ніж попередні сезони.

Четвер 11 грудня позначений поєднанням церковних вшанувань, міжнародних дат та давніх народних прикмет, що відображають культурну багатошаровість цього дня. У православній традиції дата присвячена пам’яті київського подвижника, чиє життя стало прикладом духовної стійкості та служіння ближнім. За церковним календарем це час для молитви, рівноваги та внутрішнього зосередження.

У світовому контексті 11 грудня супроводжується низкою важливих ініціатив, пов’язаних із захистом довкілля, збереженням культурної спадщини та підтримкою різних соціальних груп. Міжнародні організації використовують цю дату, щоб привернути увагу до потреб планети та людей, для яких екологічні проблеми й глобальні зміни стали реальністю повсякденного життя. У багатьох країнах проходять тематичні конференції, інформаційні кампанії та освітні заходи, спрямовані на формування відповідального ставлення до природи та спадщини людства.

У світі 11 грудня відзначають Міжнародний день танго — танцю, який поєднує стриманість, драматизм і пристрасть. У багатьох країнах проходять майстер-класи, фестивалі та змагання, присвячені аргентинському культурному феномену. Медичні установи проводять Міжнародний день хворих на бронхіальну астму, спрямований на підвищення обізнаності про цю хворобу. Своє місце у календарі має й екологічна дата — Всесвітній день гір, покликаний привернути увагу до збереження гірських екосистем. Для українців це символічний привід згадати про Карпати та можливість єднання з природою. Також 11 грудня вшановують День заснування ЮНІСЕФ — міжнародної організації, яка вже багато років підтримує дітей у всьому світі, зокрема українських родин, постраждалих від війни.

У церковному календарі за новим стилем сьогодні вшановують преподобного Никона Печерського, якого також називають Никоном Сухим. Він відомий своєю відмовою від багатства та відданістю подвижницькому життю в Києво-Печерській лаврі. За старим стилем, який перестав використовуватися в Україні після 2023 року, цього дня згадували мучеників Іринарха, Василія, Стефана Нового та інших святих.

Українська народна традиція пов’язує 11 грудня з низкою прикмет, що дозволяють передбачити майбутнє літо. Вважалося, що чим холодніший день, тим спекотнішим буде червень; якщо йде дощ, то в липні річки можуть розлитися; рясний сніг обіцяв добрий серпневий урожай; а відсутність заморозків у цей час натякала на теплу новорічну ніч. На честь святого Никона люди молилися про матеріальне благополуччя, мир у родині та допомогу у складних життєвих ситуаціях. Серед народних обрядів особливе місце займав ритуал «на дитяче щастя» — батьки запалювали свічку, загадували бажання для своєї дитини та чекали, доки вогонь догорить.

Цей день мав і свої заборони. Найважливішою вважалася заборона на сварки: за повір’ями, конфлікти сьогодні могли відібрати щастя на весь наступний рік. Не можна було ображати дітей і тварин, використовувати гострі предмети без потреби чи ризикувати. Невдалим вважався і вихід на риболовлю — улову в цей день не чекали.

11 грудня поєднує культурні, духовні й народні сенси, нагадуючи про цінність пам’яті, важливість екологічної свідомості та необхідність берегти добрі стосунки в родині й громаді.

Державна податкова служба активізувала моніторинг фінансових операцій громадян, які отримують кошти через цифрові платформи, електронні гаманці та інші небанківські сервіси. Такий підхід став відповіддю на зростання обсягів онлайн-платежів і збільшення кількості осіб, котрі фактично здійснюють підприємницьку діяльність без офіційної реєстрації. За даними податкового відомства, протягом поточного року платникам було направлено понад шість тисяч запитів із вимогою надати інформацію про походження коштів та підтвердити законність їх отримання.

Результати перевірок стали відчутними: майже дві тисячі громадян, зіткнувшись із необхідністю пояснити свої фінансові операції, зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Частина запитів стосувалася регулярних онлайн-надходжень, що за частотою та сумами нагадували системну комерційну діяльність. Саме такі транзакції податкова служба нині відстежує найретельніше, адже необліковані доходи створюють ризики як для бюджету, так і для самих отримувачів.

У фокусі податкової — громадяни, які регулярно отримують значні перекази або здійснюють велику кількість транзакцій. За інформацією ДПС, у вересні одна громадянка отримала понад 60 онлайн-переказів на суму більш як 280 тисяч гривень. У жовтні інша особа — понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень. Такі обсяги операцій податкова розцінює як можливу господарську діяльність, що потребує реєстрації та сплати податків.

У службі наголошують, що головна мета контролю — виявлення прихованих доходів і стимулювання громадян легалізувати свою діяльність. Податківці окремо відзначають, що ключовим критерієм для оцінки є систематичність операцій, а не лише їх розмір.

Фахівці ДПС закликають громадян реєструвати підприємницьку діяльність і вчасно подавати декларації, щоб уникнути штрафів та судових рішень. Вони підкреслюють, що зростання онлайн-торгівлі та дистанційних послуг робить прозорість фінансових операцій важливою складовою податкової культури в Україні.

Нові наукові дослідження свідчать, що регулярне вживання кофеїну в період вагітності може мати довготривалі наслідки для розвитку мозку майбутньої дитини. До таких висновків дійшли дослідники Медичного центру Університету Рочестера у США, які проаналізували результати магнітно-резонансної томографії понад 9 тисяч дітей віком від 9 до 10 років. Отримані дані привернули увагу наукової спільноти, адже йдеться про можливий зв’язок між споживанням кофеїну матір’ю та структурними змінами в мозку дитини.

У ході дослідження вчені звернули особливу увагу на білу речовину мозку — компонент, що відповідає за передачу нервових імпульсів між різними його ділянками. Саме ця структура відіграє важливу роль у формуванні уваги, координації рухів, швидкості реакцій та здатності до навчання. У дітей, матері яких під час вагітності регулярно вживали каву, чай, енергетичні напої або інші продукти з кофеїном, було зафіксовано помітні відмінності у розвитку білої речовини порівняно з ровесниками.

За словами одного з авторів дослідження, доктора Джона Фокса, зафіксовані зміни не становлять критичної небезпеки, однак можуть бути пов’язані з невеликими відхиленнями у поведінці дітей у майбутньому.

Попередні рекомендації дозволяють вагітним споживати кофеїн у помірних кількостях — до 200 мг на добу. Однак нові результати підкреслюють, що навіть такі дози можуть мати вплив на нейророзвиток плоду.

Фахівці закликають вагітних жінок уважніше ставитися до споживання кофеїну й за можливості зменшувати його кількість, зважаючи на потенційні довгострокові наслідки для нервової системи майбутніх дітей.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили чергові підозри в межах масштабної операції «Чисте місто». Її мета — викриття корупційних механізмів, пов’язаних із незаконним розпорядженням землею та використанням бюджетних ресурсів столиці. Цього разу під підозрою опинилися колишній заступник голови Київської міської державної адміністрації та його спільник, яких слідство вважає організаторами схеми із фіктивною реєстрацією нерухомості.

Слідчі встановили, що у 2023–2024 роках підозрювані запустили механізм оформлення низки «будівель» на підставних громадян. У документах зазначалося, що ці об’єкти нібито були зведені ще на початку 1990-х років. Така легенда мала створити враження, що споруди існували задовго до сучасних регуляцій і можуть претендувати на право оформлення земельних ділянок у власність чи користування згідно з нормами, які діяли в минулому.

Як зазначають детективи, для фіксації права на землю учасники схеми спільно з депутатом Київради, головою земельної комісії, ініціювали зведення на територіях примітивних конструкцій — так званих «туалетів». Після цього виготовлялися технічні паспорти та реєструвалося право власності на ці споруди.

У НАБУ повідомляють, що підозрювані також передавали кошти невстановленим представникам правоохоронних і контролюючих органів, аби ті не реагували на незаконне будівництво та не перешкоджали процедурі реєстрації.

За оцінками слідства, потенційні збитки територіальній громаді Києва від таких дій перевищують 19,5 млн грн. Загалом у справі щодо земельних рішень у столиці вже дев’ять осіб отримали статус підозрюваних. Двоє фігурантів перебувають на лаві підсудних, а щодо ще одного учасника вже винесено обвинувальний вирок.

Антикорупційні органи продовжують процесуальні дії у справі, яка охоплює кілька епізодів та різні рівні посадових осіб.