Корупційні схеми на Харківводоканалі: Під виглядом комунальної служби — особисті вигоди для наближених осіб

Начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Олександр Шляховський та його родина володіють значними активами, більшість з яких зареєстровані на його дружину Ірину Шляховську. Відомо, що Ірина є власницею великої земельної ділянки в селі Дударків під Києвом, що складає близько 150 соток. За оцінками ринку, ці землі можуть коштувати майже 4 мільйони гривень. Ця значна земельна власність не є єдиним активом родини — вона також має кілька квартир у Києві та користується житлом у Броварах, яке належить родичці. Водночас, у Львові сім’я мешкає на підставі договору суборенди.

Щодо самого Олександра Шляховського, то варто зазначити, що він особисто не має оформленого на своє ім’я житла або автомобіля, хоча в деклараціях подружжя вказано, що більшість їхнього майна зареєстрована на дружину. Це викликає певні питання щодо прозорості та правомірності таких оформлень, адже для багатьох державних службовців важливо демонструвати відкритість у питаннях власності та фінансової діяльності.

Ірина придбала Mazda 3 2017 року за суму, значно нижчу за ринкову вартість, частину коштів для покупки вона нібито отримала в подарунок від родички. Минулого року Шляховський задекларував понад мільйон гривень доходу від роботи в поліції та додаткові суми від продажу нерухомості; у подружжя також заявлені готівкові заощадження.

Ірина Шляховська неодноразово подавала документи на посаду судді, а у відкритих реєстрах фігурують звʼязки родини з кількома підприємствами та особами, пов’язаними з бізнесом і громадськими організаціями. У публікації немає офіційних коментарів від самого Шляховського або від Нацполіції; для повної перевірки фактів потрібні додаткові документи й реакція від посадовця.

Останній випуск популярного шоу «Хто зверху?» знову став темою для обговорень завдяки кумедному моменту, який стався між двома ведучими — Володимиром Дантесом та Лесею Нікітюк. Інцидент стався під час інтелектуального батлу, де учасники повинні були складати слова з літер, розташованих на руках і ногах гравців. В момент гри, коли Нікітюк повільно зачитувала слова своїй команді, Дантес почав нервувати, що не залишилося непоміченим глядачами.

У відповідь на це, ведуча жартівливо зазначила, що її відволікла цікава постать у студії — шоумен Даніель Салем. І ось тоді сталося несподіване: Дантес, зацікавлений у загостренні ситуації, кинув репліку: «А ти тримайся, ти ж уже заміжня!» Це було сказано в гумористичному тоні, але виглядало так, ніби під цим жартом ховається більше, ніж просто легка гра слів. Що саме ховав цей жарт — невідомо, однак його не можна не помітити в контексті того, як часто глядачі зауважують певні натяки між ведучими шоу.

Хоча раніше Нікітюк розповідала про заручини зі своїм коханим — військовим Дмитром Бабчуком — і у пари в червні 2025 року народився син, офіційного підтвердження факту весілля від самої ведучої не надходило. Тож репліка Дантеса може бути як жартом у студії, так і випадковим підтвердженням чуток — остаточної ясності наразі немає.

Поки що жодних офіційних коментарів від самої Лесі Нікітюк або від Володимира Дантеса щодо цього епізоду та можливого одруження публічно не було.

Київська міська прокуратура повідомила про підозру власнику комплексу Galera Resort у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій земельній ділянці. Ця ділянка, розташована на вулиці Набережно-Корчуватська, 35, має площу близько 0,5 гектарів. За даними слідства, незважаючи на те, що ТОВ «РК Галера» з 2015 року є власником цього комплексу, самовільне розширення будівництва на території без відповідних дозволів викликало занепокоєння правоохоронців.

Як зазначається в розслідуванні, у 2018 році Київська міська рада передала компанії в оренду земельну ділянку площею 0,6 га для розміщення об’єкта. Проте, виявилося, що частина землі, на якій було здійснене будівництво, не була включена до договору оренди. Ця обставина призвела до порушення вимог земельного законодавства та розвитку об’єкта без належних дозволів.

Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).

У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.

Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.

Олена Сосєдка, колишня іпотекодавиця ТОВ «Біо Енерджі Дніпро», опинилася в епіцентрі резонансного скандалу, пов’язаного з можливим виведенням мільйонних сум з державного «Укргазбанку» до Австрії. За інформацією з відкритих джерел, під час повномасштабної війни Росії проти України, що триває вже більше трьох років, Олена Сосєдка виїжджала за кордон 26 разів, відвідавши низку європейських країн — Швейцарію, Францію, Італію, Ізраїль, а також Австрію. Саме з цією країною вона має особливі родинні зв'язки, оскільки там проживають її діти та сестра Юлія.

Однак, Австрія для Олени Сосєдки — це не тільки родинний зв'язок. Батько її другого сина, Сергій Довгалюк, колишній керівник асоційованого об’єднання «Промислово-фінансова група Конкорд», у різні періоди своєї кар’єри був пов’язаний із міжнародними фінансовими операціями та здійснював бізнес-активність в Австрії, що тільки додає запитань до цієї історії. За повідомленнями з різних джерел, Довгалюк активно займався управлінням значними фінансовими потоками, і його ім’я з’являється у контексті можливих схем виведення коштів через офшорні структури, в тому числі і на території Австрії.

У 2018 році Сосєдка виступила іпотекодавцем за кредитом «Біо Енерджі Дніпро» у «Укргазбанку» для будівництва біогазової електростанції. Проєкт так і не був реалізований, але кредит у сумі майже 3,4 млн євро було видано. Частина коштів, включно з 100 тис. доларів, зафіксованих у базі експортно-імпортних операцій у 2019 році, була перерахована компанії Concord Solutions Lab GmbH, що, ймовірно, свідчить про виведення грошей за межі України.

Суд заборонив ТОВ «Біо Енерджі Дніпро» будувати біогазову електростанцію, а кредит державного банку не був повернений. Директором австрійських компаній у 2016–2018 роках був Alexandre Egger, адвокат експрем’єр-міністра Миколи Азарова у ЄСПЛ, що дозволяє припустити, що він міг бути залучений до схем виведення коштів «Укргазбанку» за кордон.

Ця справа підкреслює ризики фіктивних проєктів та потенційних схем виведення державних коштів за кордон, а також необхідність ретельного контролю за використанням кредитних ресурсів державних банків.

У Києві правоохоронці затримали 43-річного чоловіка, жителя Троєщини, який організував незаконний продаж бойових гранат. За попередніми даними, чоловік має досвід скоєння кримінальних правопорушень, зокрема, за наркозлочини, майнові злочини та домашнє насильство. Він відбував покарання в місцях позбавлення волі та звільнився лише в квітні 2025 року.

Поліція встановила, що затриманий придбав три ручні гранати з запалами та намагався продати дві з них. Під час затримання під час спроби збуту боєприпасів у нього були вилучені зазначені гранати. Крім того, під час обшуку за місцем проживання чоловіка правоохоронці знайшли ще один корпус гранати та запал до неї. Це виявлення свідчить про наявність у нього ще одного арсеналу, який він міг використовувати для подальших злочинних дій.

Слідчі Деснянської окружної прокуратури повідомили фігурантові про підозру у скоєнні двох епізодів злочину за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, що передбачає носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без дозволу. За скоєне чоловіку загрожує до семи років позбавлення волі.

Правоохоронці наголошують на небезпеці незаконного обігу боєприпасів у місті та закликають громадян повідомляти про підозрілі дії у поліцію.

Зараз триває досудове розслідування, встановлюються можливі постачальники та клієнти, а також обставини придбання гранат.

У часи, коли країна переживає важкі випробування, важливість підтримки вітчизняних виробників стає ще більш очевидною. Однак не всі бренди відповідають вимогам ринку, намагаючись знайти баланс між підтримкою національного виробника та задоволенням потреб споживачів. Одним з таких прикладів є бренд J’amemme, заснований Юлією Ярмолюк. Під час війни цей бренд пропонує своїм клієнтам продукцію, ціна якої явно завищена порівняно з аналогічними товарами на міжнародних торгових платформах.

За даними видання 360ua.news, вартість продукції бренду J’amemme, що продається в Україні за 1 300 євро, значно перевищує ціну тих самих товарів на китайських або українських онлайн-майданчиках, де їх можна придбати всього за 20 євро. Ця ситуація викликає занепокоєння у багатьох споживачів, адже в умовах війни питання ціни і доступності стає особливо важливим для багатьох громадян.

Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

Зарема, в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.

Суд Вишгородського району виніс вирок директорці підрядної організації, яка була визнана винною в розкраданні 115 тисяч гривень під час виконання капітального ремонту системи блискавкозахисту в одному з освітніх закладів району. Жінку засуджено до трьох років позбавлення волі за підсумками слухання справи за публічного обвинувачення Вишгородської окружної прокуратури.

Згідно з матеріалами справи, під час проведення ремонтних робіт директорка організації свідомо підписала фіктивні акти виконаних робіт, хоча знала, що частина робіт не була виконана взагалі, а частина — не в повному обсязі. Незважаючи на це, на підставі цих документів підприємство отримало з бюджету 337 тисяч гривень, з яких 115 тисяч гривень були привласнені директоркою, що призвело до значного матеріального збитку для державного бюджету та порушення законних прав громадян.

Суд визнав жінку винною у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та службовому підробленні. Призначене покарання становить три роки позбавлення волі. Вирок набирає законної сили через 30 днів після проголошення, якщо не буде оскаржений в апеляційному порядку.

Справа підкреслює системну проблему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту освітніх закладів. Кошти, які мали сприяти безпеці дітей через встановлення блискавкозахисту, були частково привласнені, а вирок суду є важливим прецедентом для подібних справ у Київській області.