Корупційний мозаїка: Восьме у керівництві ТЦК знаходять ознаки недобросовісності

Володимирський міський суд виніс обвинувальний вирок Марку Гученку, визнавши його винним у торгівлі людьми та організації трудової експлуатації громадян України на території Республіки Білорусь. У ході розгляду справи суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого мали системний характер і були спрямовані на отримання незаконної вигоди шляхом обману та примусу.

Як встановлено матеріалами справи, Гученко здійснював вербування жителів Волинської області, пропонуючи їм нібито вигідну та легальну роботу за кордоном. Основним аргументом для майбутніх працівників була обіцянка високої заробітної плати та належних умов праці. Після досягнення усних домовленостей людей організовано перевозили до Мінської області, де вони мали працювати на сільськогосподарському підприємстві «Зембінський».

Обвинувачений систематично застосовував фізичне насильство та погрози. Один із потерпілих зазнав побиття руками, ногами та битою, що підтверджується судово-медичною експертизою. Всього в період з квітня по жовтень 2014 року постраждало 11 українців.

Суддя Андрій Каліщук визнав Гученка винним за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але звільнили від реального відбування покарання з іспитовим терміном на два роки. Крім того, суд зобов’язав виплатити кожному потерпілому по 40 тис. грн моральної шкоди, загальна сума компенсацій перевищує 400 тис. грн. Вирок ще можна оскаржити.

Офіс генерального прокурора повідомив про оголошення підозри начальнику паливної групи Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, дії якого, за версією слідства, завдали серйозної шкоди державним інтересам. Йдеться про службову недбалість під час організації закупівель для потреб оборонної сфери в умовах воєнного часу, коли ефективне використання ресурсів має критичне значення.

Згідно з матеріалами досудового розслідування, посадовець відповідав за планування та проведення закупівель пального, призначеного для забезпечення військових підрозділів. Однак під час виконання службових обов’язків він не провів належного аналізу ринкової ситуації, не зіставив пропозиції постачальників і не забезпечив економічно обґрунтованого підходу до формування вартості контрактів.

Попри відсутність економічного обґрунтування, посадовець ініціював проведення процедур відкритих торгів із завищеною очікуваною ціною. Це призвело до укладення договорів на закупівлю паливної деревини за цінами, що суттєво перевищували ринкові.

У результаті Дніпровським квартирно-експлуатаційним управлінням було закуплено понад 4 тисячі складометрів паливної деревини. За оцінками слідства, переплата становила понад 7,5 мільйона гривень, що завдало значних збитків державному бюджету.

Дії посадовця кваліфіковано як службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки для державних інтересів. Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини закупівель та можливу причетність інших осіб.

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Павло Прохоров, який наразі здійснює правосуддя у Київському районному суді міста Одеси, отримав негативний висновок щодо відповідності стандартам доброчесності та професійної етики. Така оцінка була сформована Громадською радою доброчесності за підсумками детального аналізу його декларацій, майнового стану та наданих фінансових пояснень.

Під час перевірки особливу увагу було приділено співвідношенню між офіційними доходами судді та його сім’ї і реальним рівнем життя, який випливає з наявного майна та витрат. За результатами дослідження Рада дійшла висновку, що задекларовані доходи не дають достатніх підстав для пояснення вартості набутого рухомого та нерухомого майна, яким володіє родина судді.

На кінець 2015 року дружина судді декларувала заощадження у розмірі 349,5 тисячі гривень. З урахуванням поточних витрат на життя ці кошти, за оцінкою ГРД, могли покривати лише базові потреби сім’ї протягом року. Водночас уже в декларації за 2016 рік кандидат зазначив, що його дружина володіє готівковими заощадженнями у розмірі 27,6 тисячі доларів США, що за тодішнім курсом відповідало приблизно 740–750 тисячам гривень.

Таке суттєве зростання обсягу готівки виглядало економічно необґрунтованим, особливо з огляду на нещодавню значну покупку та обмеженість вільних коштів. Сам кандидат пояснив, що у лютому 2015 року його дружина продала однокімнатну квартиру за 349,5 тисячі гривень, після чого ці кошти були конвертовані в долари і зберігалися вдома. У 2016 році, за його словами, дружина отримала 397 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності, які також були переведені в іноземну валюту. Таким чином, загальна сума, за версією кандидата, дозволяла сформувати задекларовані 27,6 тисячі доларів.

Громадська рада доброчесності не визнала ці пояснення достатніми та переконливими. Окремі сумніви викликало подальше систематичне зростання заощаджень дружини судді в наступні роки, а також непропорційно велика частка доходів, яка, за деклараціями, спрямовувалася на накопичення готівки та інвестування у криптовалюту. При цьому враховувалися склад сім’ї, регулярні витрати на проживання, поїздки за кордон, утримання кількох транспортних засобів, один із яких було придбано у 2021 році.

У сукупності ці обставини, на думку ГРД, ставлять під сумнів повноту та достовірність пояснень щодо джерел походження коштів і структури заощаджень сім’ї кандидата. В результаті Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що Павло Прохоров не відповідає критеріям доброчесності, необхідним для обіймання посади судді апеляційного суду.

Зазначається також, що під час повномасштабного вторгнення дружина кандидата набула значну кількість рухомого й нерухомого майна та задекларувала володіння криптовалютою Ethereum вартістю близько 1,1 мільйона гривень, що стало додатковим фактором для оцінки фінансової поведінки сім’ї.

Залізничний районний суд Львова виніс вирок Андрію Ф., який під час служби за контрактом самовільно залишив військову частину, зберігав вибухові пристрої та займався незаконним обігом наркотичних засобів у місті. За це чоловік отримав 6,5 років ув’язнення з конфіскацією всього майна. Рішення суду було оголошено в лютому 2026 року, після розгляду численних доказів та свідчень.

Як йдеться у вироку, уродженець Полтави, перебуваючи на військовій службі, у січні 2025 року самовільно залишив місце служби та понад дев’ять місяців перебував поза межами військової частини. В його квартирі, яку обшукали правоохоронці після затримання в жовтні 2025 року, були виявлені вибухові пристрої, а також наркотичні та психотропні речовини. У межах слідства було встановлено, що Андрій Ф. не лише зберігав ці предмети, а й активно займався їх розповсюдженням на території міста, роблячи закладки у різних районах Львова.

Дезертира затримали після того, як він залишив кілька «закладок» з канабісом у 5-му парку Львова. Йому інкримінували дезертирство, зберігання вибухових пристроїв та зберігання з метою збуту наркотичних засобів. Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочину — у 2024 році його умовно-достроково звільнили для проходження військової служби за контрактом.

Суддя Сергій Колодяжний дослідив матеріали справи та аргументи сторін. Він визнав Андрія Ф. винним і зарахував частину невідбутого покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання становить 6,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок ще можна оскаржити.

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення про взяття під варту депутата районної ради, якого правоохоронні органи підозрюють у навмисному внесенні недостовірних даних до електронної декларації, а також у легалізації активів, що, за версією слідства, були отримані злочинним шляхом. Відповідну ухвалу 28 січня оголосив слідчий суддя, розглянувши клопотання сторони обвинувачення.

Згідно з матеріалами справи, мова йде про можливе приховування майна та доходів, які суттєво перевищують офіційно задекларовані показники. Слідство вважає, що посадовець свідомо вказував неправдиву інформацію, аби уникнути контролю з боку державних органів та приховати реальні обсяги статків. Окрему увагу правоохоронці приділяють механізмам, за допомогою яких це майно могло бути «узаконене».

За даними слідства, у щорічній декларації за 2022 рік депутат приховав майно та доходи на загальну суму понад 8,3 млн гривень. Зокрема, він не зазначив автомобіль Ford Mustang, який перебував у спільній власності подружжя, багатомільйонний дохід та фінансові операції з купівлі й продажу елітного Mercedes-Benz S-Class.

Елітний автомобіль депутат придбав у жовтні 2022 року за 3,75 млн грн, хоча його підтверджені доходи за понад 20 років підприємницької діяльності становили менше ніж 227 тис. грн. Через кілька днів автомобіль перепродали, а отримані кошти використали на власні потреби. Ці операції та сам дохід у декларації не відобразили.

Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 1 ст. 209 (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом) та ч. 2 ст. 366-2 КК України (умисне внесення завідомо неправдивих відомостей до декларації). Досудове розслідування здійснюють слідчі ГУНП у Закарпатській області під процесуальним керівництвом обласної прокуратури.

У Російській Федерації до судового розгляду, пов’язаного з багатомільярдними фінансовими зобов’язаннями, залучили Єлизавету Ющенко — колишню невістку третього президента України Віктора Ющенка. Судовий спір стосується боргу її колишнього чоловіка, а сама справа має складний і резонансний характер через значні суми та публічний статус фігурантів.

За наявною інформацією, російські кредитори намагаються з’ясувати коло осіб, які можуть бути опосередковано пов’язані з фінансовими операціями боржника. У цьому контексті ім’я Єлизавети Ющенко з’явилося серед учасників процесу, хоча вона не є основною стороною конфлікту. Йдеться про перевірку можливих майнових або фінансових зв’язків, що могли існувати під час шлюбу.

Після спливу строків повернення боргу кредитор заявив, що отримав лише часткову компенсацію. Водночас подружжя ініціювало розлучення та уклало шлюбний контракт. У Росії це розцінили як можливу спробу перерозподілу майна з метою мінімізувати фінансові зобов’язання. У суді вимагають стягнути понад 1,3 млрд рублів разом із відсотками.

Спочатку відповідачем у справі був лише Єфімцев. Однак суд першої інстанції визнав боргові зобов’язання спільними для подружжя та залучив до процесу і Єлизавету Ющенко. Таким чином, її можуть визнати солідарною боржницею.

Сама Ющенко заперечує претензії. Вона наполягає, що відповідно до умов шлюбного договору все цінне майно перейшло колишньому чоловікові, а отже вона не має нести відповідальність за його фінансові зобов’язання. Рішення суду сторона захисту планує оскаржити в апеляційній інстанції.

Публічних коментарів від представників родини Ющенка або української сторони наразі немає.