Корупційний вузол на водогонах півдня: як чиновники та підрядники розкрадали кошти на будівництві

Надішліть повний фрагмент, від якого слід відштовхуватися, — і я підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без небажаних формулювань.

Водночас закон чітко визначає нюанси. Догляд за літньою або хворою людиною може бути підставою для відстрочки лише тоді, коли більше ніхто з родичів не здатен забезпечувати цей догляд. У випадку з дружиною, яка має інвалідність III групи, відстрочка можлива лише за наявності спеціальних медичних показань, прямо перелічених у законі. Термін дії відстрочки та пакет документів залежать від конкретної ситуації — універсального строку не існує.

З листопада 2025 року процедура оформлення стала значно простішою. Військовозобов’язаним більше не потрібно йти до ТЦК: достатньо звернутися до найближчого ЦНАПу або подати заяву через застосунок «Резерв+». Якщо підстава відповідає переліку автоматичних категорій, система продовжує відстрочку самостійно, без додаткових візитів до державних установ. Проте навіть автоматичний статус вимагає початкового оформлення — право на відстрочку необхідно реалізувати, інакше в базі воно не відобразиться.

Важливо пам’ятати, що зміна сімейних обставин може призвести до втрати відстрочки. Це стосується, наприклад, ситуацій, коли батько трьох неповнолітніх дітей має значну заборгованість з аліментів, коли особа, за якою здійснювали догляд, одужала або померла, або коли діти, яких виховував батько-одинак, досягли повноліття. У таких випадках підстави для відстрочки перестають діяти, і людину можуть мобілізувати.

Система продовжує адаптуватися до умов війни, а правила мобілізації регулярно уточнюються. Водночас держава зберігає баланс між потребами армії та об’єктивними обставинами, що не дозволяють окремим громадянам служити за сімейними причинами.

У службовому кабінеті голови Шевченківської районної адміністрації Ірини Джурик знайшли прослуховувальний пристрій із вбудованою камерою. Інформацію про інцидент 1 грудня оприлюднила Львівська міська рада. Посадовиця одразу звернулася до правоохоронців, щоб забезпечити безпечне вилучення пристрою та розслідувати обставини його встановлення.

За даними ЛМР, пристрій виявили минулого тижня під час ремонтних робіт із фарбування приміщення. Він був схований під стельовим карнизом і зафарбований, що робило його майже непомітним для сторонніх осіб. Попередньо встановлено, що камера перебувала у кабінеті вже певний час, фіксуючи дії та розмови посадовців, що ставить під сумнів безпеку робочого середовища адміністрації та конфіденційність службової інформації.

Ірина Джурик пояснила, що останній косметичний ремонт у кабінеті проводили у 2020 році, і, ймовірно, саме тоді камеру могли встановити. «Вона була дуже добре схована і акуратно зафарбована, тож помітити її було нереально», — зазначила посадовиця.

На посаді голови Шевченківської РА Ірина Джурик перебуває з 2023 року. До цього район очолювала Надія Банах з 2017 року. Правоохоронці наразі займаються встановленням усіх обставин інциденту та походження прихованого пристрою.

У політичних дискусіях довкола можливих параметрів майбутніх мирних угод дедалі частіше з’являються пропозиції щодо встановлення ліміту на чисельність Збройних сил України. Проте такі ініціативи можуть стати серйозним викликом для національної безпеки. На це звертає увагу військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак, аналізуючи висловлювання окремих європейських дипломатів про можливі підходи до врегулювання конфлікту.

Експерт наголошує, що подібні формулювання здатні приховувати небезпечні механізми контролю, які створюватимуть тиск на Україну в умовах переговорів. За його словами, за ідеєю про «обмеження чисельності української армії» може стояти спроба запровадити зовнішній нагляд над оборонними структурами. Формування таких контрольних місій або комісій фактично відкриватиме шлях для впливу третіх сторін, що здатне поставити під сумнів суверенність рішень у сфері оборони.

Так Ступак відреагував на слова Верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка раніше заявила, що у випадку обмеження чисельності ЗСУ Росія також має скоротити свою армію. На думку експерта, такі очікування є нереалістичними.

“РФ навряд чи піде на скорочення. Їхня армія зараз — це 1,5 мільйона. Це колосальна кількість. Для порівняння: Польща — 200 тисяч, Німеччина — 180 тисяч. До вторгнення Україна мала 250 тисяч”, — зазначив Ступак.

Водночас він наголосив, що навіть обмеження на рівні 800 тисяч особового складу не було б критичним — головне питання в здатності держави фінансово утримувати таку армію.“800 тисяч — це дуже багато. Ми самі просто не потягнемо таку чисельність”, — сказав аналітик.

Ступак додав, що після завершення активних бойових дій чисельність української армії зменшиться до рівня, який забезпечується фінансуванням. Але можливе й інше: Україна може співпрацювати з ЄС щодо фінансової підтримки великої армії, якщо Європа зацікавлена в тому, щоб Україна залишалася щитом на східному кордоні.

“Якщо європейці хочуть бачити нас країною, яка захищає східні рубежі Альянсу, і готові за це платити — питань немає. Ми можемо утримувати й мільйонну армію. Але вони мають за це платити. Як на мене, це була б класна угода”, — підсумував експерт.

У центрі уваги правоохоронних органів опинилися високопосадовці АТ «НАЕК «Енергоатом», яких джерела в слідчих структурах пов’язують із багаторічною корупційною схемою з виведення державних коштів. У матеріалах справи фігурують колишній міністр енергетики та нині відсторонений міністр юстиції Герман Галущенко, чинний міністр енергетики Світослав Гринчук, тимчасовий виконувач обов’язків голови правління компанії Петро Ковтонюк, віцепрезидент Якоб Хартмут, керівники низки ключових філій — Полович, Божко, Стоянов, а також ексгендиректор підприємства Ковальчук.

За наявною інформацією, йдеться про розгалужену фінансову схему, яка функціонувала протягом кількох років і була вибудувана через мережу підконтрольних юридичних осіб та пов’язаних між собою фізичних осіб-посередників. Саме через них, за версією слідства, здійснювалося оформлення сумнівних контрактів, фіктивних послуг та постачання товарів за значно завищеними цінами.

Системне покривання порушень на всіх рівнях контролю давало змогу виводити державні гроші під виглядом «модернізації» атомних станцій — при тому, що реальні роботи у багатьох випадках не виконувалися або виконувалися частково.

Особливу роль відігравали посадові особи, які мали вплив на рішення територіальних центрів комплектування. За даними слідства, вони допомагали працівникам підприємств-учасників схем ухилятися від мобілізації, фактично гарантувавши безперешкодну роботу тіньових потоків.

У контексті розслідування слідчий суддя Центрального райсуду Миколаєва Олена Демінська ухвалою №490/9864/25 від 1 грудня 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР, що лише підкреслює складність та політичну чутливість справи.

Паралельно зі схемою реконструкцій діяла ще одна — фінансова. За інформацією слідства, Сердюк Олександр Іванович є фактичним засновником і контролером низки компаній:ТОВ «Єдиний гаманець»,ТОВ «ПЕЙ ПЛЕЙС Україна»,ТОВ «НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЛЕКШН ПРОЦЕССІНГ ЦЕНТР» та інших.

Разом із групою фізичних осіб, серед яких Веремчук, Стржалківська та Рудоман, він організував злочинне угруповання для відмивання коштів і обслуговування нелегальних транзакцій — у тому числі пов’язаних із гральним бізнесом.

Для цього використовувалася мультифункціональна платіжна система Wallet One, що дозволяє проводити онлайн-перекази, здійснювати обмін валют, включно з російським рублем, і зберігати кошти. Наявність прямого доступу до фінансових потоків та транзакцій у RUB створює ризики для національної безпеки України та дає РФ можливість впливати на тіньові фінансові процеси.

Компанії-учасники схеми формально виглядали легальними, але фактично виконували роль «пральні» — обслуговували фіктивні договори, генерували підроблені дані про товари та послуги та легалізували кошти, отримані злочинним шляхом.

Слідство перевіряє зв’язки між атомною та платіжною частинами схеми, оскільки обидві — за попередніми даними — могли використовувати спільну інфраструктуру для переміщення та приховування грошей.

У середу, 3 грудня, погодна ситуація в Україні суттєво не зміниться: територія країни й надалі перебуватиме у зоні впливу теплої повітряної маси. За інформацією Українського гідрометеорологічного центру, протягом доби переважатиме хмарна погода, у багатьох регіонах очікуються тумани та мряка, а місцями можливий незначний дощ. Активні атмосферні фронти оминатимуть Україну, тому різких погодних коливань не прогнозується.

Синоптичну обстановку формуватиме поле підвищеного атмосферного тиску, що сприятиме відносній стабільності погодних умов. Водночас у верхніх шарах атмосфери утримуватиметься волога та дещо прохолодніша повітряна маса, яка й зумовлюватиме похмуру погоду без суттєвих прояснень. Через це у ранкові та вечірні години можливе погіршення видимості на дорогах, особливо в низинних районах та поблизу водойм.

Такі умови зумовлять суцільну хмарність та місцями тумани. У більшості областей, крім західних, можливий невеликий дощ.

Уночі й уранці туман очікується на Закарпатті, в Карпатах, а також у центральних та південних областях. Вітер — 5–10 м/с.

Нічні температури становитимуть 0…5° тепла, на сході та в горах — від +3 до –2°. Удень стовпчики термометрів показуватимуть 3…8° тепла, на півдні — 7…12°.

У столиці й на Київщині 3 грудня очікується хмарна, місцями дощова погода. Вітер — південно-східний, 5–10 м/с.

Температура по області вночі буде 0…5° тепла, вдень — 3…8°.У Києві вночі синоптики прогнозують 2…4° тепла, вдень — 4…6°.

За прогнозом синоптикині Наталки Діденко, 3 грудня в Україні домінуватиме волога хмарна погода, а температурні показники залишаться без змін — від +4 до +8°, на півдні до +12°.

Житлова та комерційна забудова в українських містах часто залежить не лише від якості проєктів чи відповідності державним нормам, а й від того, наскільки рівними є умови доступу до дозвільних процедур. Коли окремі компанії отримують можливість рухатися швидше та впевненіше за інших, це формує нерівний ринок, підриває довіру громади та створює підґрунтя для конфліктів навколо міського простору.

У багатьох випадках ключовим фактором стає не технічна сторона будівництва, а рішення посадовців, які мають забезпечувати контроль, баланс інтересів і дотримання правил. Проте практика вибірковості, що прослідковується у деяких міських радах, демонструє інше: девелопери, які мають доступ до впливових чиновників або володіють підтримкою певних груп, обходять бюрократичні етапи значно легше, ніж ті, хто працює в межах стандартних процедур.

Железняк зазначає, що головна мета Арахамії — не допустити втрати монобільшості, адже зараз фракція має 229 депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів. Втрата навіть кількох депутатів ставить стабільність цієї більшості під загрозу. Особливо ризикованою ситуація є тому, що йдеться про списочників, які, за законом, у разі виходу з фракції автоматично втрачають мандат. За даними Железняка, вони готові прийняти такі наслідки.

«Коли запас для коаліції становить лише чотири голоси, утримують усіх решту мажоритарників під будь-яким приводом. Зараз вигадали цей мирний трек до лютого», — зазначив нардеп.

У фракції ситуацію офіційно не коментують, однак неофіційно депутати визнають, що напруга зростає, а внутрішня дисципліна слабшає. Якщо тенденція збережеться, «Слуга народу» може втратити монобільшість — уперше з моменту приходу до влади.

Київська міська клінічна лікарня №3 24 листопада уклала договір із ТОВ «Міамед» на придбання сучасної роботизованої хірургічної системи вартістю 90 мільйонів гривень. Відомо, що інформація про закупівлю оприлюднена у державній системі «Прозорро», а поставку обладнання заплановано здійснити до 25 грудня.

Обрана система — ендоскопічна хірургічна платформа Toumai MT-1000SE, вироблена компанією «Shanghai MicroPort MedBot (Group) Co., Ltd.» (Китай). Комплект передбачає консоль для хірурга, платформу пацієнта, платформу візуалізації та спеціалізоване програмне забезпечення для управління роботизованими інструментами. Особливу увагу приділено безпеці та надійності роботи системи: передбачено резервне живлення для ключових компонентів, що дозволяє уникнути збоїв під час проведення складних операцій.

Система працює в режимі управління хірургом і призначена для малоінвазивних втручань у галузях урології, гінекології, загальної, торакальної та дитячої хірургії. Оплату замовник здійснить протягом 15 робочих днів після постачання. Джерела фінансування — власні кошти лікарні (40 млн грн) та кошти місцевого бюджету (50 млн грн) за класифікацією «Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню». Гарантійний термін — один рік.

Попри участь трьох учасників, контракт дістався саме «Міамеду». Двоє конкурентів, що подали нижчі цінові пропозиції, були дискваліфіковані.ТОВ «Медфлай» пропонувало систему Mantra 2.0 за 82 млн грн, однак після технічної перевірки замовник встановив невідповідність вимозі щодо конструкції маніпуляторів — мовляв, інформація в документах була неправдивою.Ще одна компанія, ТОВ «Едж Медікал Юкрейн», пропонувала систему MP1000 за 85,7 млн грн. Її заявка не відповідала низці технічних параметрів: відсутні дані про застосування в дитячій хірургії, резервне живлення, функцію зменшення диму, педаль блокування тощо.

ТОВ «Міамед» — столична компанія, якою володіє Іван Ковач із Закарпаття, а керує Людмила Мусієнко. Ковач також є співзасновником ужгородського стартапу «Сток Пульс», що входить до «Дія.Сіті», і має зв’язок із ТОВ «УжБезпека», оскільки як ФОП використовує той самий контактний номер.

Раніше засновницею та директоркою «Міамеду» була киянка Тетяна Москаленко, а до неї — Катерина Яцина з Ужгорода. Остання володіє київським ТОВ «Центр хірургічних інновацій», є ФОПом та співзасновницею харківської ГО «Українська спілка інтраопераційних нейрофізіологів».

З 2019 року «Міамед» отримав державних підрядів на 873,59 млн грн, що підтверджує стабільну присутність компанії на ринку держзакупівель медичного обладнання.

Увечері в неділю, 30 листопада, в різних регіонах України зафіксовано низку надзвичайних та тривожних подій, які привернули увагу громадськості та органів влади. Інформація про ці випадки надходила від місцевих джерел та оперативних служб, що дозволяє скласти загальне уявлення про ситуацію в країні протягом цього дня.

Серед головних подій – надзвичайні інциденти, пов’язані з порушенням громадського порядку та безпеки, аварійні ситуації на транспорті та інфраструктурі, а також екологічні ризики, які потребують негайного реагування. Зокрема, у декількох регіонах були зафіксовані випадки несанкціонованого видобутку природних ресурсів та порушень норм безпеки на підприємствах, що потенційно могло загрожувати життю та здоров’ю місцевих жителів.

Мер підтвердив, що на його двір кинули дві пляшки з «коктейлем Молотова». На момент інциденту він перебував удома разом із дружиною. На питання щодо можливих причин атаки, Антонюк зазначив, що це пов’язано «з землею і політикою» і додав, що раніше вже отримував погрози.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України, що передбачає від трьох до семи років позбавлення волі за хуліганство із застосуванням вибухових або легкозаймистих речовин. Поліція закликає місцевих жителів повідомляти будь-яку інформацію, що може допомогти у розслідуванні, за телефоном 050-032-72-34 або 102. Анонімність гарантують.

69-річний Василь Антонюк очолює Дубно з 2010 року і був переобраний у 2020 році з понад 59% голосів. Раніше в листопаді у мера стався конфлікт із начальницею міського управління освіти Наталією Іваницькою через відсутність опалення у дитсадку №7.