Кримінальна справа проти Володимира Бондаренка: Звинувачення в сприянні ухиленню від служби в армії

У Запоріжжі правоохоронці викрили злочинну групу, яка привласнила гуманітарну допомогу на загальну суму понад 8 мільйонів гривень. До складу цієї групи входили військовослужбовець, що самовільно залишив службу, його дружина та двоє спільників. Вони діяли під виглядом представників Збройних сил України, підробляючи документи, що дозволяли отримувати важливу гуманітарну допомогу, призначену для українських захисників.

Шахраї активно користувалися довірою до військових і гуманітарних організацій, забезпечуючи себе і своїх спільників необхідними товарами, серед яких були турнікети, медикаменти, термобілизна, продукти харчування, а також сучасні безпілотні літальні апарати, які мали використовуватися для потреб армії. Використовуючи фальшиві документи, вони отримували великі партії допомоги, яку в подальшому перепродавали або привласнювали.

Отримане група продавала через роздріб, а кошти привласнювала собі. Для створення видимості законності учасники знімали постановочні відео в військовій формі.

Правоохоронці задокументували протиправну діяльність групи та продовжують слідчі дії для встановлення всіх обставин справи.

12 жовтня в Україні очікується суттєве потепління, яке принесе поліпшення погодних умов. Після кількох дощових і прохолодних днів температура повітря підвищиться, а опади стануть менш інтенсивними. На більшій частині території країни не буде дощів, а замість цього можна очікувати сонячні прояснення. В західних областях неділя буде хмарною, але з періодичними проясненнями. Локальні дощі пройдуть лише на окремих територіях. Температура вдень коливатиметься в межах +11…+13 °C, а на Закарпатті, завдяки більшому впливу теплих повітряних мас, температура підвищиться до +16 °C.

Північні регіони України також звільняться від дощів. Вдень тут буде хмарно з проясненнями, а температура повітря досягне +11…+14 °C. У центральних та східних областях також варто очікувати поліпшення погодних умов: зменшення кількості опадів і підвищення температури до комфортних значень.

На сході також мінлива хмарність із проясненнями і без істотних опадів; температури складуть близько +13…+15 °C. Центральна частина матиме хмарну погоду з перемінними проясненнями, +11…+13 °C вдень. На півдні місцями пройдуть невеликі дощі, повітря прогріється до +14…+16 °C.

Загалом погода відповідатиме типовому осінньому фоні — без сильних похолодань або екстремальних явищ, проте в регіонах із місцевими опадами варто мати під рукою дощовик або парасольку.

Святогірська громада розташована в Донеччині, всього за 14 кілометрів від лінії фронту, і нині знаходиться в зоні активних бойових дій. Щодня тут можна почути вибухи, а російські дрони та керовані авіаційні бомби регулярно атакують територію громади. У відповідь на ці загрози українська армія активно працює над зміцненням оборони, і вже в 2024 році на території громади розпочали будівництво фортифікаційних споруд, щоб забезпечити надійний захист і не дати ворогу можливості просуватися далі.

Проєкт по укріпленню Святогірської громади реалізується за підтримки Полтавської обласної військової адміністрації, а самі укріплення охоплюють понад 21 кілометр. Це бетонні блоки, вогневі точки, бліндажі та інші об’єкти, які повинні забезпечити максимальний захист для військових та місцевих мешканців у разі наступу. Важливість цих споруд важко переоцінити, адже вони є частиною стратегії оборони України на Донбасі, який, як і раніше, є однією з найгарячіших точок конфлікту.

Наскільки нині небезпечно залишатися у Святогірську, та чи стала нова лінія оборони частиною корупційної схеми, дізнавалися журналісти Реальної Газети.

Ще торік на території Святогірської громади розпочали масштабне будівництво фортифікаційних споруд — бліндажів, вогневих точок та бетонних укріплень. Народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що замість реальних укріплень були зведені лише імітаційні конструкції, які не відповідають вимогам обороноздатності. Він заявив, що через фіктивні контракти, завищені ціни та «фронтові» компанії було виведено близько 200 мільйонів гривень. Відтак, аби спростувати таку заяву, Полтавська ОВА організувала престур на Донеччину, щоби журналісти мали можливість особисто оглянути споруди.

«Як бачите, ми тут, і крім нас тут нікого більше немає. Основна мета нашого приїзду — це показати, що фортифікаційні споруди збудовані, вони на підконтрольній території України. Дані фортифікаційні споруди проєктувалися і будувалися відповідно до проєкту, який був розроблений проєктною організацією на замовлення Генерального штабу й проєктного інституту Міністерства оборони України», — сказав тимчасово виконувач обов’язки начальника Полтавської ОВА Володимир Когут.

Журналісти звернулися до Народного депутата Ярослава Железняка з питанням, що він думає стосовно такого престуру. Від своїх слів нардеп не відмовляється, натомість каже, що організаторам вже потрібно готуватися до допитів. Свої претензії до фортифікаційних споруд, зведених під керівництвом Полтавської обласної військової адміністрації, він також не раз озвучив у відео на своєму YouTube-каналі.

«Існує цілеспрямований та чіткий план привласнення близько 200 мільйонів гривень, який, на жаль, успішно реалізували у 2024 році. Полтавська ОВА взяла на себе один із ключових напрямів робіт на Донеччині, ближче до Покровська», — розповідає народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк.

У відповідь т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут запевнив, що адміністрація курувала роботи виключно на території Святогірської громади Донецької області, а народний депутат казав про Покровський район:

“Ми перебуваємо у Святогірському. Це — Краматорський район, Святогірська територіальна громада”.

4 вересня 2025-го стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України виправило до своєї підслідності кримінальне провадження щодо можливих зловживань посадовців Полтавської ОВА та пов’язаних із ними підрядників під час будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій.

Раніше ця справа перебувала в Бюро економічної безпеки на Полтавщині. Тамтешні детективи припускали, що службові особи ОВА спільно з підрядниками завищували вартість матеріалів у звітах. У документах, які передали до суду, йшлося, зокрема, про дерев’яні бруски, які у звітах коштували понад 9 тисяч гривень за кубометр, тоді як середня ринкова ціна — близько 6,6 тисячі. За підрахунками БЕБ, це могло спричинити збитки державі на понад 3 мільйони гривень.

Натомість Володимир Когут запевняє, роботи були не тільки виконані в рамках закладеного бюджету, а ще й кошти вдалося заощадити:

«Закінчилися роботи взимку 2024 року. Загальний кошторисний бюджет, згідно з проєктно-кошторисною документацією був з доповненнями, тому що коли приїхали виконувати роботу, виникла деяка ситуація на місцевості. Прийшлося коригувати деякі речі. Загальний бюджет становив 381 мільйон гривень. Згідно з актами від підрядника, загальна цифра склала 375,5 мільйонів гривень. Відповідно 5,5 мільйонів гривень, які були зекономлені, повернуті до державного бюджету», — наголосив Володимир Когут.

У Святогірській громаді фортифікаційні роботи виконували під керівництвом двох обласних військових адміністрацій — Полтавської та Хмельницької. Роботи розпочали й завершили майже одночасно, зазначив начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. І додав, що побудувати лінію оборони поблизу фронту — задача не проста. Під час робіт працівники часто потрапляли під ворожі атаки. А у суму робіт входить не тільки вартість будівельних матеріалів, а й оплата роботи працівників та технічного ресурсу.

«Працювало багато людей, техніки, будували ж і великі об’єкти, а для цього потрібні й крани, й екскаватори. Тобто це великі роботи, і ми їх зробили вчасно», — каже Рибалкін.

За його словами, під час будівництва не обійшлося без неприємностей: є поранені, підбита техніка, стався підрив екскаватору.

Водночас триває процес передачі робіт до Державної спеціальної служби транспорту. Це передбачає ретельну перевірку кожного об’єкта — від точності відповідності проєкту до технічного стану укріплень. Паралельно усуваються незначні недоліки, виявлені під час інспекцій, аби забезпечити максимальну готовність споруд до виконання бойових завдань у разі загострення ситуації на фронті.

«Виконується робота приймання й передачі даних споруд на баланс нашої служби, ВОПи (взводні опорні пункти) обстежуються. Є деякі недоліки, які одразу усуваються підрядними організаціями. Що саме це за недоліки, я не можу сказати. Також триває робота з приймання та перевірки документації. Вже зараз прийнято 2 опорних пункти, по інших роботи тривають», — розповів військовослужбовець Державної спеціальної служби транспорту.

Роки війни навчили українських захисників цінувати кожен метр укриття. Бо на початку війну укриттями слугували траншеї у посадках. Серед тих, хто вже бачив нові укріплення на власні очі, військовослужбовець Святослав.

Він дає позитивну оцінку виконаним роботам: «У 2022 році ми просто раділи траншеї у посадці, тут укріплені стінки широка траншея, не вузька, що сам ледве проходиш. Вже поросло травою, а влітку це — добре, це додаткове укриття. Загалом же фортифікації створені для життєдіяльності, щоби ти не рив собі нору десь, і тут я бачу, що умови створенні й основа на мою думку хороша. Натягнути сіточку від дронів, облаштуватися, й можна давати відсіч ворогу», — каже військовослужбовець Святослав.

Святогірська громада й досі живе під постійною загрозою війни. Від лінії фронту її відділяє всього кілька кілометрів — найближчий населений пункт громади близько 10 км від зони бойових дій. Попре це тут залишаються понад 2,6 тисячі людей, хоча ще після деокупації у 2022-му їх було понад 3 тисячі.

Щодня виїжджає кілька родин, частина евакуюється через державні програми, частина — власними силами. А небезпека для мирних жителів лише зростає: громада відчуває удари С-300, шахедів, крилатих ракет, а особливо «КАБів» (керованих авіаційних бомб), проти яких не існує захисту.

«Наші люди бачили фактично все. Наприклад якщо ми кажемо про Ярову, то там фактично немає жодного двора. У Святогірську теж немає жодної неушкодженої будівлі. Трошки інше тут життя і трошки інші тут дії. Тому найголовніше у нас питання зараз це — евакуація й взаємодія з військовими, які виконують свої безпосередні обов’язки на лінії бойового зіткнення», — розповідає Володимир Рибалкін.

У такій ситуації питання укріплень дуже важливе. Якщо росіяни все ж таки почнуть тиснути, перед противником має постати не просто ряд укриттів, а складна, продумана система фортифікацій, підкріплена десятками кілометрів траншей, бетонних блоків та вогневих точок. Це не лише перешкода на шляху ворога, але й нова можливість для українських воїнів тримати позицію та завдавати значних втрат противнику.

КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» уклала контракт із київською компанією «Унімед Груп» на постачання комплекту медичних меблів для Обласного центру соціально-психологічної допомоги. Загальна вартість угоди становить близько 5,2 млн грн. Однак ціна деяких позицій, які були включені в цей контракт, значно перевищує ринкові аналоги, що викликає питання щодо доцільності таких витрат.

Одна з найбільш обговорюваних позицій угоди – це 57 приліжкових тумбочок моделі SERA-10, де ціна за одиницю становить 42,57 тис. грн (без ПДВ — 39,59 тис. грн). Порівняно з ринковими цінами, такі меблі виглядають надзвичайно дорогими. Зокрема, на українському ринку можна знайти моделі, вироблені в Німеччині, з ціною близько 21,9 тис. грн за одиницю. Очевидно, що така велика різниця в ціні може викликати сумніви у законності та ефективності використання бюджетних коштів, особливо якщо йдеться про закупівлю товарів для соціальних закладів, де кожна гривня має велике значення.

Інші позиції договору також викликають питання. Медична шафа для інструментів AD 213-P оцінена у 120,96 тис. грн за штуку (для центру придбано дві), тоді як на ринку аналогічні шафи доступні за значно нижчими цінами — журналісти називають завищення більш ніж удвічі. За іншою позицією — шафа AD-206/P (7 одиниць по 98,28 тис. грн) — повні аналоги на закордонних порталах коштують до $500. І нарешті, стільці лікаря AD-261/H придбали по 46,44 тис. грн за штуку, тоді як подібні моделі на ринку продаються за тисячі (а не десятки тисяч) гривень.

Переплата за цим тендером сягнула щонайменше 2 млн грн. Як зазначається в публікації, компанія «Унімед Груп» також виконувала доставку та розмитнення обладнання.

Засновниками «Унімед Груп» згідно з відкритими даними є мешканці Києва та Київської області Микола Беззубенко та Микола Щирук. У 2019 році проєкт «Наші Гроші» публікував розслідування про бізнес Беззубенка та Щирука, у якому Беззубенка називали колишнім начальником управління економічної контррозвідки СБУ та пов’язували з мережею фармпостачальників. Після 2022 року, за даними публікацій, група компаній розширила діяльність і почала постачання медичного обладнання до лікарень.

Олена Сосєдка, колишня іпотекодавиця ТОВ «Біо Енерджі Дніпро», опинилася в епіцентрі резонансного скандалу, пов’язаного з можливим виведенням мільйонних сум з державного «Укргазбанку» до Австрії. За інформацією з відкритих джерел, під час повномасштабної війни Росії проти України, що триває вже більше трьох років, Олена Сосєдка виїжджала за кордон 26 разів, відвідавши низку європейських країн — Швейцарію, Францію, Італію, Ізраїль, а також Австрію. Саме з цією країною вона має особливі родинні зв'язки, оскільки там проживають її діти та сестра Юлія.

Однак, Австрія для Олени Сосєдки — це не тільки родинний зв'язок. Батько її другого сина, Сергій Довгалюк, колишній керівник асоційованого об’єднання «Промислово-фінансова група Конкорд», у різні періоди своєї кар’єри був пов’язаний із міжнародними фінансовими операціями та здійснював бізнес-активність в Австрії, що тільки додає запитань до цієї історії. За повідомленнями з різних джерел, Довгалюк активно займався управлінням значними фінансовими потоками, і його ім’я з’являється у контексті можливих схем виведення коштів через офшорні структури, в тому числі і на території Австрії.

У 2018 році Сосєдка виступила іпотекодавцем за кредитом «Біо Енерджі Дніпро» у «Укргазбанку» для будівництва біогазової електростанції. Проєкт так і не був реалізований, але кредит у сумі майже 3,4 млн євро було видано. Частина коштів, включно з 100 тис. доларів, зафіксованих у базі експортно-імпортних операцій у 2019 році, була перерахована компанії Concord Solutions Lab GmbH, що, ймовірно, свідчить про виведення грошей за межі України.

Суд заборонив ТОВ «Біо Енерджі Дніпро» будувати біогазову електростанцію, а кредит державного банку не був повернений. Директором австрійських компаній у 2016–2018 роках був Alexandre Egger, адвокат експрем’єр-міністра Миколи Азарова у ЄСПЛ, що дозволяє припустити, що він міг бути залучений до схем виведення коштів «Укргазбанку» за кордон.

Ця справа підкреслює ризики фіктивних проєктів та потенційних схем виведення державних коштів за кордон, а також необхідність ретельного контролю за використанням кредитних ресурсів державних банків.

11 жовтня є важливою датою в історії і сучасності, коли вшановуються не лише церковні святі, а й звертається увага на глобальні соціальні проблеми. Цей день відзначається не лише в рамках релігійних традицій, але й на міжнародному рівні, підкреслюючи актуальні питання, що потребують змін у сучасному суспільстві.

У християнській традиції 11 жовтня відзначають пам’ять молодшого апостола Пилипа та єпископа Феофана Нікейського. Вони є покровителями молитви про зцілення та захист, і на цей день церковні прихожани звертаються з проханнями про здоров'я та духовну допомогу. За старим стилем, цей день був присвячений вшануванню ченців Києво-Печерської лаври та Харитона Сповідника, відомого своєю самовідданою працею в монастирі.

В Україні цього дня немає офіційного національного свята, проте можна вітати дівчаток і згадати відомих співвітчизників, які народилися 11 жовтня (зокрема Пилип Орлик, Ігор Савченко, Володимир Яворівський, Руслан Пономарьов).

Народні традиції приписують 11 жовтня прикмети, пов’язані з погодою та підготовкою до зими: багатий урожай горобини обіцяє сніжну зиму, ясна зоряна ніч віщує морози, північний вітер — похолодання. День вважався вдалим для домашньої роботи, рукоділля та підготовки житла до холодів. Традиційно в цей день рекомендували не лінуватись і не відкладати важливі справи; під забороною — заздрість, плітки, помста, сміття в природі та безлад у домі.

Останній випуск популярного шоу «Хто зверху?» знову став темою для обговорень завдяки кумедному моменту, який стався між двома ведучими — Володимиром Дантесом та Лесею Нікітюк. Інцидент стався під час інтелектуального батлу, де учасники повинні були складати слова з літер, розташованих на руках і ногах гравців. В момент гри, коли Нікітюк повільно зачитувала слова своїй команді, Дантес почав нервувати, що не залишилося непоміченим глядачами.

У відповідь на це, ведуча жартівливо зазначила, що її відволікла цікава постать у студії — шоумен Даніель Салем. І ось тоді сталося несподіване: Дантес, зацікавлений у загостренні ситуації, кинув репліку: «А ти тримайся, ти ж уже заміжня!» Це було сказано в гумористичному тоні, але виглядало так, ніби під цим жартом ховається більше, ніж просто легка гра слів. Що саме ховав цей жарт — невідомо, однак його не можна не помітити в контексті того, як часто глядачі зауважують певні натяки між ведучими шоу.

Хоча раніше Нікітюк розповідала про заручини зі своїм коханим — військовим Дмитром Бабчуком — і у пари в червні 2025 року народився син, офіційного підтвердження факту весілля від самої ведучої не надходило. Тож репліка Дантеса може бути як жартом у студії, так і випадковим підтвердженням чуток — остаточної ясності наразі немає.

Поки що жодних офіційних коментарів від самої Лесі Нікітюк або від Володимира Дантеса щодо цього епізоду та можливого одруження публічно не було.