Квартирні покупки родичів заступників керівника Кіберполіції: Джерела фінансування під питанням

12 жовтня в Україні та багатьох інших країнах світу випадає на кілька важливих урочистих дат, що становлять особливу значущість для різних професійних та соціальних груп. Цей день — чудова можливість для того, щоб привітати близьких, колег і однодумців, які мають відношення до певних галузей. Зокрема, у другу жовтневу неділю в Україні святкують одразу кілька професійних свят.

Окрім того, 12 жовтня в Україні відзначають неформальне свято — День економіста, який святкують студенти економічних спеціальностей, фахівці та професіонали цієї галузі. Це чудова можливість для того, щоб подякувати тим, хто працює над аналізом фінансів, стратегічним плануванням та розвитку бізнесу в країні.

За новим церковним календарем у храмах згадують мучеників Прова, Тараха й Адроніка та вшановують Єрусалимську ікону Божої Матері. Прихильники староцерковного обряду відзначають сьогодні пам’ять Феофана Милостивого і Кіріака Пустельника. Віряни традиційно звертаються у молитвах за зцілення хронічних хвороб, мир у родині та благополуччя.

Всесвітня організація охорони здоров’я встановила 12 жовтня Днем боротьби з артритом — нагадування про важливість профілактики та доступу до лікування хвороб суглобів. Також у світі відзначають історичні й культурні дати: День Колумба (у низці країн), День вільнодумства, День водоростей та Міжнародний день іспанської мови.

У народі 12 жовтня пам’ятають як час перших холодів — інколи навіть першого снігу. Давні прикмети закликають спостерігати за зорями опівночі: чим більше видно зірок, тим кращим обіцяють врожай наступного року. Ранковий туман традиційно віщує дощ, а погода цього дня нібито пророкує характер березня наступного року. Увечері люди виходили на зоряне небо — вважали, що це приносить удачу.

Народні повір’я застерігають уникати сварок, лихослів’я й заздрості: 12 жовтня вважається невдалим для конфліктів і з’ясовування стосунків — така поведінка нібито накликає на людину невдачі. Також рекомендується працювати в умілій і зосередженій манері — рукоділля, прибирання й утеплення осель були звичними справами на цю пору.

Національна поліція України розпочала розслідування можливих випадків розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєктів з «діджиталізації» в столиці. Слідство зацікавлене в діяльності посадовців Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації (КМДА), а також керівників трьох комунальних підприємств — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ». За попередніми даними, ці особи могли бути причетні до організації схеми завищених закупівель, яка включала перерозподіл бюджетних коштів через підконтрольні підприємства, із подальшими «відкатами».

В рамках розслідування правоохоронці перевіряють більше тридцяти договорів, укладених між комунальними підприємствами та сторонніми постачальниками. Загальна сума цих угод становить близько 918 мільйонів гривень. Відомо, що частина коштів могла бути спрямована не за цільовим призначенням, а використана для особистого збагачення посадовців та їхніх спільників.

Особливу увагу слідчих привернули роботи з впровадження системи відеоспостереження. За версією слідства, низка договорів з виконання цих робіт була укладена з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Сек’юріті Хаб» та ТОВ «Техком-Сервіс». Також під приціл потрапили контракти СКП «Київтелесервіс» з ТОВ «Ві Єм Джі» (пакети ПЗ для кіберзахисту на суму близько 26,1 млн грн) та з ТОВ «Технології для бізнесу» (два договори 2024–2025 рр. на загальну суму 138,9 млн грн щодо монтажу та наладки базових станцій зв’язку і поставки засобів зв’язку).

Правоохоронці вивчають і численні угоди між КП «Інформатика» та ТОВ «Українські інфосистеми» — мінімум 11 договорів на 257,7 млн грн (поставка джерел безперебійного живлення та монтаж), а також додаткові контракти на близько 70,7 млн грн, які можуть дублюватися у підрахунках. Загалом у справі фігурують також договори на поставку обладнання для оплати проїзду та електронного квитка — зокрема угода КП «ГІОЦ» з ТОВ «Центральний маршрутизатор» 2025 року на 3,5 млн грн.

У межах провадження суди вже надали дозволи на проведення обшуків у КП «Інформатика» та офісах окремих компаній-підрядників — всього 11 судових ухвал, повідомляє слідство. Найближчим часом планується проведення судово-економічних експертиз для встановлення розміру збитків, а також, за результатами слідчих дій, можуть бути вручені підозри.

Аналітичні дані показують широке співробітництво згаданих компаній з комунальними підприємствами: за даними Clarity-Project, на рахунках цих фірм — договори на загальну суму понад 1,54 млрд грн. Зокрема, ТОВ «Українські інфосистеми» має десятки угод із КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», ТОВ «Сек’юріті Хаб», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Ві Єм Джі» та інші фігурують у значних закупівлях.

Це розслідування продовжує низку перевірок у сфері столичної «діджиталізації»: раніше щодо КП «Інформатика» та «Київтелесервіс» вже фіксувалися фінансові порушення, підозри та втрати бюджетних коштів. При цьому в правоохоронних провадженнях за останні роки декому з посадовців висували підозри, деякі справи завершувалися звільненнями або передачею матеріалів до суду, а інші — залишалися в стадії розслідування.

Смартфони стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя, і їх використання навіть під час сну стало звичною практикою для багатьох людей. Проте, поряд з поширеними побоюваннями щодо можливих шкідливих впливів, пов’язаних із зарядкою гаджетів вночі, варто звернути увагу на більш реальні ризики, які можуть виникнути внаслідок технічних несправностей.

Сергій Петров, досвідчений терапевт, прокоментував актуальні питання безпеки, пов'язані з використанням смартфонів під час сну. За його словами, велика частина стурбованості щодо впливу електромагнітного випромінювання не має серйозного наукового підтвердження. Враховуючи, що радіохвилі, які випромінюються смартфонами, мають надзвичайно низьку потужність, ризик від їх впливу на організм залишається мінімальним. Немає даних, що підтверджують зв'язок між використанням смартфонів і серйозними проблемами зі здоров'ям через електромагнітне випромінювання.

Окреме застереження Петров адресував вологим умовам: заряджання в приміщеннях із підвищеною вологістю, зокрема у ванній кімнаті, категорично не рекомендується через ризик короткого замикання при потраплянні вологи в електроніку — це створює реальну небезпеку для життя і здоров’я.

Лікар також пояснив, що помірне нагрівання телефону під час зарядки є нормальним явищем і зазвичай не становить загрози. Водночас він порадив стежити за станом пристрою: якщо телефон сильно гріється, виникли пошкодження корпусу або акумулятора, або використовуються несертифіковані кабелі та адаптери — слід припинити використання і звернутися до сервісного центру.

Петров підсумував: сон поруч зі смартфоном, який заряджається, за умови дотримання елементарних правил безпеки — використання сертифікованих аксесуарів, уникнення вологи і контролю за перегрівом — не становить суттєвої загрози. Тим не менше кожен користувач сам вирішує ступінь свого комфорту й обережності — кому зручніше, той може залишати телефон на тумбочці, інші віддають перевагу дистанції або вимкненню пристрою на ніч.

9 жовтня православна церква вшановує пам’ять апостола Якова Алфеєвого, одного з найближчих учнів Ісуса Христа, відомого серед ранніх християн як Яків Менший. Цей день має особливе значення для віруючих, оскільки він не тільки пов’язаний із церковним святом, а й у народі сприймається як момент, коли духовний світ має безпосередній вплив на фізичну реальність. Віруючі вважають, що цей день приносить з собою особливу чутливість до енергії думок і вчинків, тому кожен крок, кожна дія повинна бути продуманою і обачною, оскільки вони можуть вплинути на долю та матеріальне становище в майбутньому.

Святий Яків Алфеєвий став важливою постаттю в історії християнства завдяки своїй відданості проповіді Євангелії та безстрашному служінню Христу. Він мандрував різними країнами, серед яких були Юдея, Сирія, Єгипет, де разом із іншими апостолами засновував християнські громади, навертав язичників до віри і творив численні чудеса. Його життя стало яскравим прикладом відданості та жертовності, адже він відмовився від миру цього світу, щоб присвятити себе Божому служінню.

У народних віруваннях 9 жовтня пов’язували з очищенням думок і оновленням. Люди уникали конфліктів, тяжких розмов і особливо — фінансових справ. Казали: «Хто гроші рахує на Якова, той сльози рахує взимку». У цей день не бажано підраховувати прибутки, проводити розрахунки, позичати чи давати в борг — аби не привабити нестачу та втрати.

Також забороняли лінощі та пасивність. Вважалося, що даремне гаяння часу може затримати важливі справи, а нарікання та згадування образ — накликати невдачі. День краще присвятити тихим домашнім справам, подяці та молитві.

Символічною традицією цього дня була перша каша з зерна нового врожаю. Її варили на маслі або смальці, пригощаючи родину для достатку й здоров’я. Так починали зимовий цикл, закликаючи добробут у дім.

У часи, коли країна переживає важкі випробування, важливість підтримки вітчизняних виробників стає ще більш очевидною. Однак не всі бренди відповідають вимогам ринку, намагаючись знайти баланс між підтримкою національного виробника та задоволенням потреб споживачів. Одним з таких прикладів є бренд J’amemme, заснований Юлією Ярмолюк. Під час війни цей бренд пропонує своїм клієнтам продукцію, ціна якої явно завищена порівняно з аналогічними товарами на міжнародних торгових платформах.

За даними видання 360ua.news, вартість продукції бренду J’amemme, що продається в Україні за 1 300 євро, значно перевищує ціну тих самих товарів на китайських або українських онлайн-майданчиках, де їх можна придбати всього за 20 євро. Ця ситуація викликає занепокоєння у багатьох споживачів, адже в умовах війни питання ціни і доступності стає особливо важливим для багатьох громадян.

Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

Зарема, в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові дані щодо майнового стану прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Павла Бурлаки. Ці дані викликали суспільний резонанс, оскільки детально висвітлюють наявне майно та зв'язки, які можуть впливати на професійну діяльність Бурлаки.

Павло Бурлака користується службовим житлом, яке було надано йому Міністерством оборони України ще в 2007 році. Квартира площею 82 кв. м, розташована в Хмельницькому, є не лише службовим, але й його місцем реєстрації. Це житло прокурор має право використовувати вже протягом 18 років, що створює певні питання щодо термінів і умов його перебування в ньому, зокрема у контексті службової діяльності та виконання обов’язків.

З 2014 року Павло Бурлака користується квартирою своєї матері Валентини Бурлаки — житло у Львові площею 69,60 кв. м, задеклароване вартістю 550 тис. грн. Також брат прокурора користується квартирою в Умані площею 55,8 кв. м, що також належить їхній матері. Валентина Бурлака працює адвокатом в Умані (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 426 від 20.06.2011), і надає нерухомість синам у безоплатне користування.

Дружина Павла Бурлаки, Тетяна, має у спільній сумісній власності частку квартири (44,50 кв. м) в Хмельницькому; співвласниками цієї нерухомості є її родичі. Тетяна працює в тій самій Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення.

Щодо транспорту, у декларації зазначено, що сам Павло автомобіля не має. У 2021 році його дружина придбала VOLKSWAGEN TIGUAN 2014 року випуску за 270 тис. грн; Орієнтовна ринкова вартість такої моделі становить близько 600 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказано доходи Павла Бурлаки — 1,1 млн грн прокурорської зарплати. Його дружина отримала 24 тис. грн зарплати, 34 тис. грн пенсії та 19 тис. грн соціальних виплат. Готівкові заощадження подружжя, за даними проєкту, становлять: у Павла — $4 тис. і 70 тис. грн, на банківських рахунках — 92 тис. грн; у Тетяни — $1 тис. готівкою та 111 тис. грн на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя оцінюється майже в півмільйона гривень.

У ніч з 9 на 10 жовтня Росія влаштувала одну з найпотужніших комбінованих атак на Україну за останній час. Систематичні удари по ключових містах і регіонах країни призвели до численних руйнувань та людських жертв. Київ, Запоріжжя, Дніпропетровщина, Полтавщина, Київська область та інші регіони стали епіцентрами цього безжального наступу, який включав у себе застосування дронів-камікадзе, балістичних та крилатих ракет, а також, ймовірно, таких, як “Іскандери-М” або їхні аналоги, виготовлені у Північній Кореї.

Київ пережив страшну ніч: серії вибухів потрясли різні частини столиці, після чого на тривалий час у багатьох районах зникло електропостачання. Зупинено роботу метро на лівому березі, а вулиці міста, особливо в центральних районах, були сповнені диму від пожеж, що виникли через пошкодження інфраструктури та житлових будинків. Міська влада підтвердила численні руйнування — від знищених дахів до вибитих вікон у багатоповерхівках. Відразу після атаки на місцях працювали рятувальні служби, які боролися з вогнем та розбирали завали.

Лівий берег Києва залишився без електропостачання та води. У Печерському районі уламки збитого дрона влучили у багатоповерхівку, спричинивши пожежу на верхніх поверхах. У Голосієво пошкоджено фасади та автомобілі, в інших районах – вибиті вікна та зруйнована інфраструктура. Частина наземного транспорту зупинена, курсування метро обмежене.

У Запоріжжі наслідки атаки виявилися трагічними – загинув 7-річний хлопчик, його батьки травмовані. Загалом за ніч по місту завдано понад десяток ударів різними типами озброєння. Пошкоджено багатоповерхівки, приватний сектор та об’єкти енергетики. Перекритий рух через дамбу ДніпроГЕС.

На Київщині без світла залишилися десятки тисяч домогосподарств. У Броварах уламки ракет зруйнували кіоски та пошкодили житлові будинки. У Каневі внаслідок падіння уламків ракети постраждала людина, пошкоджена гребля ГЕС. Влада перевела об’єкти критичної інфраструктури на живлення від генераторів.

На Дніпропетровщині та Полтавщині також зафіксовано удари по енергетичних об’єктах. У Кривому Розі троє людей поранені, у Полтавській області понад 16 тисяч родин залишилися без електропостачання. Рятувальники ліквідують наслідки атак попри повторні повітряні тривоги.

Росія продовжує цілеспрямовано бити по енергетиці та цивільній інфраструктурі, намагаючись залишити українців без світла, води та тепла напередодні зими. Енергетики обіцяють поступове відновлення живлення щойно дозволить безпекова ситуація.

Міський голова Вишгорода Олексій Момот та директор підрядної організації опинилися під підозрою у заволодінні бюджетними коштами. Офіс генерального прокурора повідомив, що у межах кримінального провадження перевіряються факти розтрати понад 6 мільйонів гривень, які могли бути виведені через фіктивні роботи та завищену вартість закупленої техніки. Йдеться про контракти на постачання двох екскаваторів-навантажувачів, які міська рада придбала на початку повномасштабної війни для добровольчого формування. Згідно зі слідством, техніку закупили через підприємство, яке не мало необхідних ресурсів для виконання цього контракту, а вартість екскаваторів була штучно завищена, що дозволило зловживати державними коштами.

Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки йдеться про фінансові ресурси, які повинні були використовуватись на підтримку обороноздатності країни в умовах війни. За інформацією прокуратури, внаслідок таких дій бюджет міста поніс серйозні фінансові втрати, а також зниження ефективності витрат, що вкрай важливо в умовах кризових ситуацій.

Ще один епізод стосується оплати 5 млн грн за роботи з днопоглиблення водойми у Вишгороді. Підрядник нібито не виконав ці роботи, однак мер підписав акти приймання та ініціював виплату.

Олексію Момоту інкримінують заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 ККУ). Сам Момот у коментарях заперечив звинувачення, назвавши справу «політичним замовленням». Він стверджує, що закупівлі та роботи були законними, а всі акти — підписані підрядниками та службами нагляду.

Олексій Момот очолює Вишгород із 2015 року. У 2016 він уже потрапляв у гучний скандал — тоді його затримала СБУ за підозрою у вимаганні 1 млн євро хабаря. Суд відсторонив його, але згодом він повернувся до виконання обов’язків. У 2020 році Момот знову переміг на виборах, балотуючись від партії «За майбутнє».

Тепер мер знову опинився в центрі корупційного скандалу, який може завершитися кримінальною відповідальністю та втратою посади.