Київський адвокат організував продаж фальшивих довідок про інвалідність за 7 тисяч доларів

Нове дослідження Каліфорнійського університету виявило тривожну залежність між споживанням ультраоброблених продуктів та підвищенням ризику порушень обміну глюкози у молодих людей. Науковці спостерігали протягом чотирьох років за 80 учасниками віком від 17 до 22 років і встановили, що навіть невелике збільшення частки таких продуктів у раціоні істотно впливає на здоров’я.

Результати дослідження виявилися більш ніж показовими: збільшення споживання ультраоброблених продуктів на 10% у щоденному раціоні підвищує ймовірність розвитку переддіабету на 64%, а ранньої гіперглікемії — на 56%. Крім того, зростає ризик інсулінорезистентності — стану, який часто передує діабету 2 типу та пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Ультраоброблені продукти — це фастфуд, солодкі газовані напої, чіпси, печиво, ковбаси, локшина швидкого приготування, піца та заморожені напівфабрикати. Вони містять багато цукру, солі, трансжирів, підсилювачів смаку та майже не мають поживної цінності.

Ситуація у Великій Британії викликає особливе занепокоєння: половина раціону дорослих і дві третини раціону підлітків складаються саме з ультраоброблених продуктів. Уже понад 20% британців мають переддіабет або діабет 2 типу.

Вчені наголошують: переддіабет — це стан, який можна зупинити та повернути назад. Найефективніший шлях — зміна харчових звичок: зменшення частки перероблених продуктів і збільшення кількості натуральної, мінімально обробленої їжі — овочів, фруктів, цільнозернових, риби та бобових.

Вища рада правосуддя знову не дійшла згоди під час розгляду дисциплінарної скарги на суддю Окружного адміністративного суду Києва Віктора Шулежка. Питання, порушене ще за зверненням загиблого на фронті громадського діяча Романа Ратушного, вкотре не отримало остаточного рішення. Голоси членів Ради розділилися порівну, що унеможливило ухвалення будь-якого вердикту та призвело до чергового перенесення розгляду.

Суть дисциплінарної скарги полягала у діях судді, які він вчинив у 2020 році під час розгляду справи щодо збереження Протасового Яру. Тоді Шулежко одноосібно призупинив чинність рішення Київради про повернення території парку статусу зеленої зони та зупинення будівництва. Резонансності ситуації додало те, що суддя ухвалив проміжне рішення без участі сторін, не забезпечивши їм можливість висловити позицію або ознайомитися з матеріалами.

Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.

За даними журналістських розслідувань, у гучній справі, пов’язаній із відмиванням значних сум коштів, які, за підрахунками слідства, завдали державному бюджету втрат на рівні 5 мільярдів гривень, можуть фігурувати помилки, допущені Бюро економічної безпеки України. У центрі уваги — провадження щодо Айбокс Банку та його колишньої власниці Олени Дегрик-Шевцової, котре згодом опинилося у суді з процесуальними неточностями, що суттєво вплинули на подальший перебіг справи.

Як зазначають журналісти, матеріали досудового розслідування були передані з невірно визначеними строками, що стало ключовим фактором під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Саме цей формальний недолік дав змогу Київському апеляційному суду закрити провадження, причому не через недоведеність підозр або відсутність доказів, а виключно через технічні порушення при оформленні документів.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

У службовому кабінеті голови Шевченківської районної адміністрації Ірини Джурик знайшли прослуховувальний пристрій із вбудованою камерою. Інформацію про інцидент 1 грудня оприлюднила Львівська міська рада. Посадовиця одразу звернулася до правоохоронців, щоб забезпечити безпечне вилучення пристрою та розслідувати обставини його встановлення.

За даними ЛМР, пристрій виявили минулого тижня під час ремонтних робіт із фарбування приміщення. Він був схований під стельовим карнизом і зафарбований, що робило його майже непомітним для сторонніх осіб. Попередньо встановлено, що камера перебувала у кабінеті вже певний час, фіксуючи дії та розмови посадовців, що ставить під сумнів безпеку робочого середовища адміністрації та конфіденційність службової інформації.

Ірина Джурик пояснила, що останній косметичний ремонт у кабінеті проводили у 2020 році, і, ймовірно, саме тоді камеру могли встановити. «Вона була дуже добре схована і акуратно зафарбована, тож помітити її було нереально», — зазначила посадовиця.

На посаді голови Шевченківської РА Ірина Джурик перебуває з 2023 року. До цього район очолювала Надія Банах з 2017 року. Правоохоронці наразі займаються встановленням усіх обставин інциденту та походження прихованого пристрою.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко наголосив, що питання справедливості, відповідальності та дотримання стандартів доброчесності в органах прокуратури є фундаментальними й не можуть залишатися поза увагою. Він підкреслив, що проблема фіктивних інвалідностей серед працівників прокуратури роками перебувала під негласною забороною для обговорення: хтось свідомо не помічав очевидних порушень, хтось називав їх дрібними відхиленнями, а дехто відверто користувався можливістю уникати службових обов’язків або отримувати незаконні державні виплати.

Після свого призначення Кравченко ініціював комплексну та безпрецедентну перевірку всіх прокурорів, які мають статус інвалідності. Процедуру доручили Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, яка отримала повноваження проаналізувати обставини набуття цього статусу, відповідність медичних документів реальному стану здоров’я та дотримання законодавства під час оформлення. Особлива увага приділялася випадкам, коли прокурори, маючи офіційно встановлену інвалідність, продовжували вести активний спосіб життя, виконувати роботу без обмежень або брати участь у діяльності, несумісній із заявленими медичними висновками.

За інформацією Генпрокуратури, перевірка вже призвела до суттєвих кадрових рішень та дисциплінарних заходів:

74 прокурори звільнені з органів прокуратури;

66 посадовців увільнені з адміністративних посад;

290 дисциплінарних проваджень перебувають на розгляді.

Кравченко підкреслив, що кожен випадок розглядається індивідуально, адже серед прокурорів є люди, які дійсно мають підтверджені захворювання та законне право на статус особи з інвалідністю.

Генпрокурор наголосив, що звільнення з посад — лише перший етап очищення системи. Водночас правоохоронці розслідують кримінальні правопорушення, і вже кілька справ передано до суду. Серед них — провадження щодо заступника керівника Уманської прокуратури та колишнього очільника прокуратури Хмельницької області.

Ще один фігурант справи — колишній прокурор, який після восьми років роботи слідчим у Черкасах у 2019 році звільнився й вступив до Національної академії прокуратури. Паралельно він «оформив» собі інвалідність, отримавши від МСЕК ІІ групу з нібито втратою 80% працездатності — без огляду та навіть без особистої присутності.

Впродовж п’яти років чоловік незаконно отримував пенсію, перебуваючи на державному забезпеченні. У вересні підозри оголосили як самому прокурору, так і посадовцям МСЕК, які сприяли оформленню фіктивного статусу.

Нині справа вже передана до суду.

За словами Руслана Кравченка, прокуратура завершила лише перший етап боротьби з корупційними практиками у сфері встановлення інвалідності. Розслідування тривають, і ті, хто роками зловживав довірою держави, нестимуть відповідальність у повному обсязі.

У Коломийському районі Івано-Франківської області стався резонансний інцидент, що призвів до загибелі двох членів родини. За попередніми даними, 24-річний місцевий житель незаконно придбав та приніс до будинку бойову гранату Ф1. Боєприпас опинився в оселі без жодних засобів безпеки, що стало критичною передумовою майбутньої трагедії.

У певний момент граната потрапила до рук його молодшого брата. Ніхто з присутніх не усвідомлював ступінь небезпеки, поки боєприпас раптово не здетонував. Вибухова хвиля була настільки потужною, що 13-річний хлопець загинув на місці. Його 64-річний вітчим, який намагався врятувати дитину або відреагувати на небезпеку, отримав численні тяжкі поранення. Медики боролися за його життя кілька днів, проте травми виявилися несумісними з життям.

Поліція затримала 24-річного чоловіка, відповідального за зберігання боєприпасу. Йому загрожує від 3 до 7 років ув’язнення за статтею 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

Правоохоронці наголошують на небезпеці зберігання вибухонебезпечних предметів у домашніх умовах і закликають громадян дотримуватися закону.

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення, яке має суттєве значення для розвитку міської інфраструктури: ЖБК «Нікос» та замовницю будівництва Любов Готру зобов’язано перерахувати до бюджету понад 6,3 млн грн невиконаного пайового внеску. Ці кошти повинні були бути спрямовані на модернізацію інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Ужгорода, але роками залишалися несплаченими.

Предметом судового розгляду стали два житлові комплекси, споруджені в різних районах міста. Мова про багатоповерхівки Park Land на вулиці Тиводара Легоцького та Crystal на вулиці Миколи Баб’яка, 1Б. Обидва об’єкти були введені в експлуатацію у 2021–2022 роках, однак їхні забудовники не виконали зобов’язання з перерахування пайової участі — обов’язкового внеску, який має компенсувати навантаження, створене новою забудовою на міську інфраструктуру.

Площа ЖК Park Land становить понад 8,5 тис. м², з яких майже 6,5 тис. м² — житлова, інша частина — комерційна. Вартість квартир коливається від 3 до 18 млн грн. Замовницею будівництва є ужгородка Любов Готра. Справу про повернення місту 3,3 млн грн розглядав Ужгородський міськрайонний суд.

ЖК Crystal має площу понад 14,4 тис. м² і є однією з найбільших новобудов міста. Замовник — ЖБК «Нікос», керівником якого є Мирослав Пересоляк. Справу про стягнення з кооперативу 3 млн грн розглядав Закарпатський господарський суд.

У прокуратурі повідомили, що сума стягнення включає інфляційні втрати та відсотки за несвоєчасну сплату. Також зазначається, що правоохоронці звернулися до суду проти семи забудовників Ужгорода, які не сплатили пайові внески. У вересні 2025 року підозру за махінації з пайовими внесками отримала колишня посадовиця Ужгородської міськради.

На кордоні з Румунією митники Чернівецької області зафіксували чергову спробу незаконного вивезення великої суми готівки. Інцидент стався у пункті пропуску «Порубне–Сірет», де 48-річна громадянка України намагалася приховано пронести через кордон 100 тис. доларів, примотаних безпосередньо до тіла. За даними правоохоронців, жінка вирішила перетнути кордон у пішому порядку, сподіваючись, що така схема допоможе уникнути ретельного контролю.

Під час стандартної процедури огляду у прикордонників виникли підозри щодо поведінки пасажирки. Після додаткової перевірки вони виявили, що значна сума валюти була прихована під одягом та закріплена скотчем навколо живота. Зі слів самої порушниці, вона гадала, що щільно притиснуті до тіла пакунки залишаться непоміченими й дозволять їй безперешкодно вийти з України.

За фактом порушення складено протокол за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Якщо провину громадянки доведуть у суді, їй загрожує штраф від 50 до 100% від суми грошей та конфіскація готівки в державний бюджет.

Нагадаємо, за чинним Митним кодексом України дозволено перевозити через кордон готівку до 10 тис. євро або еквівалент у іншій валюті без письмового декларування. Суми понад ліміт підлягають обов’язковому декларуванню на митному пості.