Леся Нікітюк розповіла про дитячий комплекс та його наслідки для здоров’я

Судова інстанція у Фінляндії винесла вирок професору Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку в Одесі Олександру Ганчеву, визнавши його винним у систематичному незаконному стягненні грошей з українців, які працювали на фермах країни. Як повідомив фінський суспільний мовник Yle, слідство встановило, що викладач, який має науковий ступінь доктора історичних наук, протягом багатьох років займався посередницькою діяльністю з організації сезонної праці українських громадян у Фінляндії.

За даними прокуратури, починаючи з 2000-х років, Ганчев налагодив схему, за якою заробітчани сплачували йому певну суму за послуги з працевлаштування, хоча офіційно така діяльність не мала законного підтвердження. Його клієнтами ставали сотні українців, що прагнули знайти роботу у сільськогосподарському секторі Фінляндії. Гроші, які збиралися під виглядом організаційних внесків, використовувалися не лише для покриття витрат на поїздку, а й приносили посереднику значний прибуток.

У 2024 році з’ясувалося, що він вимагав з кожного працівника по 60 євро щомісяця, нібито «за консультаційні послуги». За відмову платити професор погрожував людям втратою статусу біженця.

Фінський суд постановив, що такі дії є порушенням законодавства, оскільки витрати на посередництво мають покривати роботодавці, а не самі працівники. Таким чином, отримані Ганчевим кошти визнано незаконними.

Під час судового розгляду професор заперечував звинувачення, заявивши, що збирав гроші лише за консультації, а не за працевлаштування. Водночас він визнав, що «межа між консультаціями і працевлаштуванням справді є розмитою».

Попри рішення суду, Олександр Ганчев не визнав своєї провини і продовжує рекламувати свої послуги в соціальних мережах. На сайті його компанії A.Ganchev HR Consulting and Recruitment зазначено близько двадцяти фінських сільськогосподарських підприємств, зокрема полуничних ферм, з якими він нібито співпрацює.

На офіційному сайті Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку вказано, що Ганчев працює у сфері вищої освіти з 2006 року. Він викладає дисципліни «Історія України та Історія української культури», а також «Історія України та державотворення».

За останній рік перший заступник голови Херсонської обласної ради, депутат від партії “Слуга народу” Юрій Соболевський продемонстрував суттєве зростання свого майнового стану — понад 3,5 мільйона гривень. Інформація про це з’явилася завдяки розслідуванню міжнародного детективного бюро Absolution Leaks, яке звернуло увагу на різку динаміку збагачення посадовця та членів його родини.

Ще у 2018 році спільні заощадження родини Соболевських складали лише 230 тисяч гривень. Тоді цю суму в офіційній декларації вказала дружина Юрія, Олена Соболевська, яка працювала головною спеціалісткою Національної комісії, що регулює фінансові ринки. Уже наступного року декларації продемонстрували значне збільшення готівкових коштів: чиновник задекларував 50 тисяч доларів, що викликало увагу експертів та журналістів, які відзначають розбіжність між офіційними доходами та заявленими активами.

Звідки взялися гроші — питання відкрите. У попередніх деклараціях не було заощаджень, які б дозволяли такі інвестиції. Сам Соболевський пояснив, що заробив кошти “адвокатською практикою”, а в декларації дружини вони не були вказані, бо “це питання не проговорювали”.

Після перемоги Володимира Зеленського у 2019 році Соболевський отримав посаду радника голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, а згодом очолив відділ у Держгеокадастрі області. У 2020 році він став депутатом Херсонської облради від “Слуги народу” і першим заступником її голови.

Його дружина Олена стала помічницею нардепа-“слуги” Богдана Торохтія, а донька Анастасія — помічницею іншого депутата від тієї ж партії, Павла Павліша.

У деклараціях Соболевського не вказано жодного автомобіля, проте сім’я користується Volkswagen Touareg 2020 року випуску, оформленим на тестя. Саме на цій машині у березні 2022 року дружина, донька та син чиновника виїхали за кордон, а повернулися лише в серпні 2023 року.

У соцмережах доньки Соболевського можна побачити фото з подорожей по Німеччині, Франції, Австрії та Туреччині. При цьому в жодній з декларацій не вказано, що родина винаймала чи безкоштовно користувалася житлом за кордоном.

Цей випадок ще раз піднімає питання прозорості доходів українських посадовців і ефективності контролю за їхніми статками, особливо на тлі воєнного часу, коли довіра громадян до влади має вирішальне значення.

У столиці України 20-річного блогера офіційно притягнули до адміністративної відповідальності за публікацію відео, у якому він у поліцейській формі виконував пісні російських виконавців із використанням нецензурної лексики. Інформацію підтвердила пресслужба Національної поліції.

Під час регулярного моніторингу соціальних мереж співробітники аналітичного підрозділу Нацполіції виявили відеоролик, на якому молодик, одягнений у форму працівника правоохоронних органів, співає композиції з непристойними словами. За словами самого блогера, він розмістив це відео виключно для того, щоб привернути увагу аудиторії та збільшити кількість підписників на власному каналі.

Правоохоронці встановили, що порушником є 20-річний мешканець столиці. На нього склали адміністративний протокол за незаконне використання ознак належності до Національної поліції України — частина статті 184-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Порушнику загрожує штраф — до 34 000 гривень.

У пресслужбі нагадали, що використання форми, атрибутики чи службових знаків правоохоронців без законних підстав тягне за собою адміністративну відповідальність і може вводити в оману громадян щодо належності особи до правоохоронних органів.

Поліція також звернулася до громадян із закликом не поширювати подібні матеріали та повідомляти про випадки неправомірного використання ознак правоохоронців через офіційні канали відомства.

З 1 листопада 2025 року у Швейцарії почали діяти оновлені, значно суворіші правила щодо надання тимчасового захисту громадянам України. Відповідно до рішення Федеральної ради, статус S більше не надаватиметься автоматично особам, які прибули безпосередньо із семи західних областей України — Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької.

Швейцарська влада аргументує таке рішення тим, що ситуація у зазначених регіонах наразі вважається достатньо стабільною, щоб повернення туди не несло серйозної загрози для безпеки цивільних осіб. Таким чином, українці з цих областей, які прибудуть до Швейцарії після 1 листопада 2025 року, повинні будуть проходити індивідуальну перевірку обставин свого перебування та підстав для отримання захисту.

Водночас нові правила не торкнуться осіб, для яких повернення в Україну є небезпечним або неможливим через хвороби чи складні обставини.

За словами представників Федеральної ради, нововведення зачеплять лише невелику частку українців. Серед нинішніх біженців у Швейцарії лише близько 10% походять із регіонів, які тепер визнані безпечними.

Секретаріат з міграції (SEM) продовжить розглядати кожен випадок індивідуально. Якщо людина не доведе необхідність у захисті, їй можуть відмовити у статусі й навіть депортувати. Однак видворення можливе лише у випадках, коли воно є юридично та фактично здійсненним.

Влада також зазначає, що попри локальну стабільність, повна безпечність повернення в Україну поки що не гарантується, тому держава готова розглядати варіанти тимчасової підтримки або сприяти зверненню до системи притулку ЄС.

Антимонопольний комітет України ухвалив рішення щодо штрафних санкцій для трьох компаній, що займаються виробництвом питної води, за поширення недостовірних відомостей на етикетках та у рекламних матеріалах. Розгляд справи відбувся 30 жовтня після отримання скарги від ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”».

Під перевірку потрапили ТОВ «Ліранс», ТОВ «Торговий дім “Моршинські джерела”» та ТОВ «Шаянські джерела». Антимонопольний комітет виявив, що ці виробники на упаковках води вказували інформацію, яка не відповідала дійсності. Йшлося, зокрема, про місце походження води, її заявлені корисні властивості та безпечність для споживання дітьми.

Зокрема, «Ліранс» і «Торговий дім “Моршинські джерела”» не змогли надати підтверджень щодо нібито особливих властивостей своєї води, про які зазначалося на упаковці. А компанія «Шаянські джерела», що випускає бренд «Шаянська кремнієва», пішла ще далі: на етикетках було написано, що вода «дбає про мозок» і «насичує судини кремнієм, роблячи їх еластичнішими». Проте жодних наукових доказів таких ефектів підприємство не надало.

Антимонопольний комітет визнав ці твердження порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, адже споживачів вводили в оману щодо властивостей продукту. За результатами розгляду АМКУ оштрафував компанії, однак точну суму штрафу не розголошують.

Відомо, що ТОВ «Ліранс» зареєстроване у Львові у 2021 році, засновником є киянин Сергій Панченко. Компанія «Торговий дім “Моршинські джерела”» створена у 2023 році мешканкою Львівщини Іриною Сцірою. А ТОВ «Шаянські джерела» діє з 1998 року на Закарпатті та належить Ірині Павлюк і Олександру Саломасі.

АМКУ нагадує, що будь-які твердження про лікувальні чи оздоровчі властивості продуктів мають бути підтверджені науковими дослідженнями та сертифіковані відповідними органами.

Ідея Ілона Маска під назвою «Протокол свобода» здатна кардинально змінити глобальний доступ до інтернету. Суть концепції полягає у забезпеченні базового безкоштовного зв’язку через мережу супутників Starlink для кожного жителя планети. Якщо проєкт буде реалізований у повному обсязі, вже до 2026–2027 років мільярди людей отримають можливість користуватися мережею без абонентської плати, що відкриває нові горизонти для освіти, бізнесу та комунікацій у віддалених регіонах.

«Протокол свобода» передбачає створення децентралізованої системи, де кожен користувач стає активним елементом мережі. Завдяки цьому підвищується не лише покриття, а й стабільність та пропускна здатність інтернет-з’єднання. Супутники Starlink працюють не ізольовано, а об’єднуються між собою через лазерні канали, формуючи швидку та надійну глобальну мережу. Такий підхід дозволяє зменшити залежність від наземної інфраструктури та забезпечити зв’язок у найвіддаленіших куточках планети.

Маск пояснює свою ідею як боротьбу з цифровою нерівністю — прагнення зробити доступ до інформації базовим правом людини. Завдяки супутниковому формату, сигнал Starlink неможливо заблокувати чи відключити на рівні держави, що перетворює систему на інструмент цифрової свободи.

Модель «Протоколу свобода» передбачає дворівневу економіку. Перший рівень — безкоштовний базовий інтернет із обмеженнями швидкості та трафіку. Другий — платні преміальні послуги для урядів, бізнесу, оборонних структур, транспортних компаній і хмарних сервісів. Саме цей преміальний сегмент має фінансувати безкоштовний рівень.

Додаткове джерело фінансування — технологія Direct-to-Cell, яка дозволить супутникам Starlink напряму підключатися до смартфонів. Це створює умови для партнерств із мобільними операторами та нових платних сервісів.

Ключову роль у масштабуванні Starlink відіграє ракета Starship — багаторазовий носій, який може виводити сотні супутників за один запуск. Завдяки цьому SpaceX здатна швидко нарощувати щільність мережі, роблячи її більш стійкою та дешевою.

Нові покоління супутників отримують лазерні термінали, фазовані антени та енергоефективну електроніку. Це дає змогу збільшити пропускну здатність і знизити собівартість обслуговування.

Однак навіть із технологічного боку Маску доведеться подолати бар’єри — від ліцензування частот у різних країнах до логістики поставок мільйонів користувацьких терміналів.

Перші етапи реалізації «Протоколу свобода» можуть охоплювати освітні та гуманітарні програми — безкоштовний інтернет для шкіл, лікарень, громадських просторів. З часом, у міру здешевлення супутникових технологій, можливий перехід до справжнього глобального доступу.

Якщо задум Маска вдасться, інтернет перестане бути товаром — він стане частиною базової інфраструктури, так само необхідною, як електрика чи вода.

У цьому сенсі «Протокол свобода» — не просто амбітна ідея, а потенційний початок нової ери, де цифрова рівність стане нормою, а право на інформацію — універсальним і невід’ємним.

Життя ведучого Володимира Остапчука знову опинилося під прицілом громадської уваги після чергового конфлікту, який розгорівся у телеграм-каналі його дружини Катерини. Жінка різко висловилася про тих, хто свідомо вибудовує стосунки з одруженими чоловіками, що стало приводом для масштабної дискусії серед користувачів мережі. Однією з активних учасниць суперечки стала користувачка на ім’я Олеся, яка заявила, що роман Катерини та Володимира нібито розпочався ще до офіційного розлучення ведучого з колишньою дружиною, Христиною Горняк.

Олеся стверджує, що пара відзначає річницю стосунків саме 4 жовтня — у день, коли Остапчук оформив розлучення. За її словами, після знайомства з Катериною ведучий неодноразово літав до Відня, де на той час перебувала Горняк, що лише підживило чутки про таємний початок стосунків. Версії учасників конфлікту кардинально розходяться: Катерина заперечує будь-які неправомірні дії та наголошує на чесності власних намірів, тоді як Олеся та деякі користувачі мережі переконані в протилежному.

Катерина наполягає, що їхнє спілкування з Володимиром почалося у серпні 2022 року, а позов про розірвання шлюбу був поданий у вересні. «Коли ми познайомилися з чоловіком, він уже жив сам і подав документи на розлучення», — заявила вона, фактично визнаючи перетин дат, але підкреслюючи, що шлюб на той момент існував лише юридично.

Історія збурила мережу насамперед через чутливу тему межі між формальним і фактичним розривом стосунків, яка не вперше стає джерелом публічних претензій у житті шоумена. Сторони надали кожна свою версію подій; остаточні висновки, схоже, залишаються на розсуд аудиторії.

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення стало важливим сигналом підтримки для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни. Продовження дії захисту гарантує стабільність та безпеку, а також забезпечує доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці, дозволяючи українцям зберігати соціальні зв’язки й інтегруватися у місцеві громади.

Водночас, як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині розпочинається новий етап співпраці з Європейським Союзом — підготовка до періоду після завершення тимчасового захисту. Йдеться не лише про адміністративні чи правові механізми, а передусім про стратегічне бачення майбутнього українців у Європі та створення умов для їх безпечного повернення або подальшої інтеграції.

За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

«Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

«Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.