Майнові декларації ексчиновників БЕБ: питання прозорості та повноти даних

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило до Офісу Генерального прокурора обґрунтований висновок щодо можливого незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на дані агентства. Моніторинг способу життя посадовця, проведений НАЗК із залученням матеріалів Державного бюро розслідувань, виявив наявність майна та активів, чия вартість суттєво перевищує задекларовані доходи митника та членів його родини. Загальна сума невідповідності оцінюється більш ніж у 23 млн грн.

За результатами аналізу, в декларації та офіційних доходах посадовця не було зазначено низку значних активів, включно з нерухомістю та дороговартісними транспортними засобами. Такий розрив між задекларованими доходами та фактичною власністю свідчить про можливі порушення антикорупційного законодавства, що підлягають ретельній перевірці компетентними органами.

Центральним елементом схеми є земельна ділянка площею 1,6 тис. кв. м в Ужгороді, яку у 2022 році придбала мати посадовця за 40,1 тис. грн. Експертиза показала, що її ринкова вартість на момент придбання становила близько 1,8 млн грн.

У 2023 році на ділянці ввели в експлуатацію житловий будинок на 330 кв. м, у який заселилися сам митник із родиною. Його вартість перевищує 19 млн грн.

Батьки посадовця стверджують, що будували «власними силами» та заощадженнями, частково — за позичені кошти знайомих. Проте НАЗК вказує: жодна з позик не підтверджена документально та має ознаки фіктивності.

Наприкінці 2024 року дружина митника придбала SKODA KODIAQ 2024 року випуску за понад 1,9 млн грн, пояснивши покупку продажем попередніх авто. Аналіз, проведений НАЗК, встановив: офіційних доходів родини недостатньо, щоб покрити вартість елітного будинку, земельної ділянки та автомобіля.

Після початку перевірки ДБР і НАЗК у медіа з’явилася інформація, що митник на початку повномасштабної війни оформив фіктивну інвалідність, намагаючись уникнути мобілізації. Інвалідність згодом скасували, але посадовець подав до суду на МОЗ, вимагаючи відновлення пенсійних виплат.

Крім того, встановлено, що інспектор користувався державними номерними знаками «прикриття», які надаються лише співробітникам сектору безпеки, правоохоронцям або найвищим державним посадовцям, що перебувають під державною охороною.

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні напрямки тіньової економіки, через які держава щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. Йдеться про системні схеми, що роками підривають наповнення бюджету, створюють нерівні умови для легального бізнесу та послаблюють фінансову стійкість країни в умовах війни й економічних викликів.

За словами очільника БЕБ, одним із найбільших джерел недонадходжень залишаються контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами. Тіньовий ринок алкоголю, тютюнових виробів і пального не лише позбавляє бюджет десятків мільярдів гривень щороку, а й становить серйозну загрозу для здоров’я громадян. Попередні оцінки свідчать, що лише в цьому сегменті держава щорічно втрачає понад 50 мільярдів гривень через несплату акцизів і податків.

Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

Українська держава опинилася перед складним завданням — забезпечити умови для проведення виборів, які відповідали б міжнародним стандартам прозорості та легітимності. Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик у розмові з телеканалом CNN підкреслив, що для повноцінної підготовки необхідно щонайменше пів року. Чинні обставини, за його словами, не дають можливості організувати виборчий процес якісно та без ризиків для достовірності результатів.

Однією з головних проблем залишається безпрецедентна міграція населення. Дані Організації Об’єднаних Націй свідчать, що понад 5,9 мільйона громадян України нині перебувають за кордоном, шукаючи тимчасового прихистку. Ще 4,4 мільйона осіб вимушено змінили місце проживання в межах країни. Такий масштабний рух людей суттєво ускладнює оновлення виборчих реєстрів та контроль за їх актуальністю.

Війна суттєво вплинула й на виборчу інфраструктуру. Заступник голови ЦВК зазначив, що в Україні працює лише 75% виборчих дільниць, адже частина з них зруйнована, перебуває у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Це створює додаткові перешкоди для організації процесу голосування.

Одним із ключових факторів Дубовик назвав ситуацію на фронті: майже один мільйон українців служить у Збройних силах, значна частина — безпосередньо на лінії бойових дій. «Важко уявити, як вони зможуть проголосувати без гарантії припинення бойових дій», — підкреслив він.

За його словами, для того щоб забезпечити вільні та чесні вибори, Україні необхідно щонайменше шість місяців підготовки. Якщо ж голосування провести раніше, «повністю гарантувати відповідність усім міжнародним стандартам буде неможливо».

Напередодні Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорював із народними депутатами можливість виборів під час воєнного стану. Глава держави наголосив, що політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді всередині країни, тоді як безпекові значною мірою залежать від міжнародних партнерів.

Президент США Дональд Трамп своєю чергою закликав Київ провести вибори навіть попри війну. Він заявив, що українцям слід дати можливість обрати свого лідера та звинуватив українську владу у використанні воєнного стану для відтермінування виборів.

Дискусія щодо можливості виборів у період повномасштабної війни триває, однак у ЦВК наголошують: без підготовки і гарантій безпеки провести чесне голосування неможливо.

Чи впевнені слухачі, що мелодія у їхніх навушниках — плід роботи композитора, а не результат алгоритмічної генерації? У 2025 році це питання перестало бути риторичним. Музичні твори, створені штучним інтелектом, вже стали звичним елементом ринку: вони з’являються в популярних плейлистах, набирають мільйони прослуховувань і нерідко обходять у чартах роботи відомих виконавців. При цьому більшість аудиторії навіть не замислюється над походженням композицій.

Останні дослідження демонструють, що 97% слухачів не здатні відрізнити музичний трек, створений алгоритмом, від композиції, написаної людиною. Це стало серйозним викликом для музичної індустрії, адже втрачається ключовий маркер творчості — унікальність людського внеску. Музиканти дедалі частіше говорять про ризики знецінення авторської праці, оскільки нейромережі здатні створювати музику необмеженими обсягами й у будь-якому стилі.

В Україні прикладом популярного ШІ-хіта стала пісня “Туман танцює по землі повільно”, яка набрала понад 17 мільйонів переглядів на YouTube. Слухачі активно коментують і підтримують її, хоча її вокал повністю синтезований. Інший відомий ШІ-трек – “Ніч” від Amaya Roma – набрав 34 мільйони переглядів, і його походження викликає питання: пісня українською, але потенційно створена за участю росіян у Грузії.

Деякі українські музиканти поєднують власну творчість і ШІ. Репер Marshroot (Михайло Творцов) для треку “Переболить” написав текст і аранжування, а вокал створив за допомогою ШІ через брак часу. За його словами, ШІ допомагає, але емоції і творчість залишаються його внеском.

Популярність ШІ-треків пояснюють просто: вони підлаштовуються під середньостатистичні хіти, повторюють тренди і ритми, які вже подобаються слухачам. Як зазначає музичний оглядач Альберт Цукренко, це не створення нового жанру, а швидкий спосіб отримати популярний трек.

Ознаки ШІ у музиці: надто ідеальна обробка голосу, плоский звук, дивні шлейфи та простріли, одноманітність тембру. Водночас живі виконавці додають “людський фактор” — імпровізацію, недосконалість і емоції, які не передасть алгоритм.

Популярність ШІ не означає кінець справжньої музики. Артисти, як Jerry Heil, вбачають у цьому шанс на новий творчий початок. Гурти та продюсери вже експериментують із технологіями, додаючи інноваційні елементи до власних пісень, але концерти та живий контакт із публікою залишаються незамінними.

ШІ у музиці пришвидшує процес виробництва, створює нові формати, але не замінює людську душу. Ті слухачі, які цінують емоції, історії і справжній голос артиста, завжди помітять різницю.

У центрі уваги опинилися закупівлі, оголошені виконавчим комітетом Маріупольської міськради, який діє на території, що перебуває під російською окупацією. Попри те, що місто фактично втратило можливість повноцінного функціонування в українському правовому полі, на платформі Zakupivli.pro з’явився перелік тендерів на мільйони гривень, що викликають серйозні сумніви у своїй доцільності. Створюється враження, що ці оголошення більше відповідають ознакам фінансових маніпуляцій, ніж реальним потребам адміністрації, яка давно втратила можливість здійснювати легітимну діяльність.

Серед найбільш показових пунктів — намір придбати канцелярські товари на суму, яка перевищує сто тисяч гривень. Йдеться про кулькові ручки, офісний папір, скріпки та інші дрібні матеріали. Для міста, де більшість адміністративних будівель зруйновані, а структура управління працює в умовах окупаційного контролю, такі суми виглядають непропорційними та необґрунтованими.

ФОТО: Дані сайту Zakupivli.pro

Загалом, проаналізувавши останні закупівлі виконавчого комітету Маріупольської міськради, які загалом обходяться бюджету в мільйони гривень, можна побачити “нехитрі схеми по відмиванню коштів”.

Також, журналісти звернули увагу на постійне розширення штату адміністрації, незважаючи на окупацію міста. Зокрема, на сайтах пошуку роботи розміщено 13 вакансій. Серед вакансія головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та протокольної роботи, вчителя-логопеда, вихователя, керівника підрозділу планування та розвитку персоналу, бухгалтера, юристів.

ФОТО: Скріншоти сайту з пошуку роботи

На фоні багатомільйонних трат на адміністрацію окупованого Маріуполя, досить резонансно звучить заява нардепа від Слуги Народу Віталія Войцеховського, про те що “1,3 млн сімей вимушених переселенців залишилися без житла, так як в бюджеті не вистачає коштів”.

Як свідчать матеріали справи, під час оформлення зарплатної картки військовослужбовця клієнт підписав заяву про приєднання до умов і правил банку. Саме в цей момент він отримав і кредитну картку «Універсальна Gold», ліміт якої міг сягати 200 тисяч гривень, з річною відсотковою ставкою 40,8%. Позичальник заявив, що не розбирався у змісті документації та не був належним чином поінформований про те, що разом із зарплатною карткою фактично погоджується на відкриття кредитної лінії.

У суді представники банку наголошували: підпис клієнта під заявою про приєднання підтверджує, що він погодився на всі умови обслуговування, включно з відкриттям кредитного ліміту. Крім того, відповідно до даних транзакцій, чоловік користувався кредитними коштами, що вказувало на прийняття ним умов договору на практиці, а не лише формально.

Чоловік подав зустрічний позов, вимагаючи визнати договір недійсним, посилаючись на формальні порушення при його укладенні та відсутність чіткого розуміння умов. Він зазначив, що працівники відділення ввели його в оману, переконавши, що підписується лише за отримання зарплатної картки.

Суд, проаналізувавши виписку по рахунку, встановив факт користування кредитними коштами: зняття готівки, поповнення рахунку та витрати на особисті потреби. Це, на думку суду, підтвердило реальне отримання та використання кредиту, а також існування непогашеної заборгованості.

Представник банку повідомив суд, що сума боргу в процесі розгляду зменшилася до 145 005 гривень через часткові платежі відповідача. Суд визнав ці дані доведеними та такими, що підтверджуються документами.

Зустрічний позов чоловіка про визнання договору недійсним було залишено без задоволення. Суд наголосив, що банк виконав свої зобов’язання, а позичальник добровільно здійснював операції за кредитною карткою, що є підтвердженням фактичного укладення кредитного договору.

Таким чином, суд ухвалив стягнути з чоловіка 145 005 гривень на користь ПриватБанку.

Коли людина нервує, її рука часто автоматично тягнеться до чогось солодкого або жирного. Це звичка, яка, на перший погляд, може здатися слабкістю чи відсутністю сили волі, але насправді такі реакції є абсолютно природними. Науковці переконані, що вибір їжі під час стресу — це не результат нашої невпевненості або недостатньої сили волі, а нормальна фізіологічна реакція організму на напругу. Дослідження Гарвардської медичної школи та матеріали PubMed Central допомагають зрозуміти, чому саме наш апетит змінюється в стресових ситуаціях, і як хронічний стрес може сприяти набору ваги.

У перші хвилини стресу організм активує так звану реакцію «бий або тікай». Це еволюційно вкорінена реакція на загрозу, коли нервова система викидає в кров адреналін, а травлення сповільнюється, адже тіло готується до фізичних дій, а не до перетравлення їжі. Тому на короткострокову напругу апетит, як правило, знижується, оскільки організм не потребує додаткових калорій для негайної фізичної активності.

Та коли стрес затягується, наднирники починають виробляти інший гормон — кортизол. Він:

підвищує апетит,

посилює мотивацію шукати калорійну їжу,

не дає насиченню настати швидко.

Кортизол має знижуватися після завершення стресового епізоду. Але при постійній тривозі чи перевтомі його рівень залишається підвищеним, що посилює відчуття голоду.

Стресові реакції змінюють не тільки апетит, а й харчові вподобання. Дослідження показують: у періоди напруги люди частіше тягнуться до солодкої, жирної та «комфортної» їжі.

Це пов’язано з дією кількох гормонів:

кортизол + інсулін — роблять калорійну їжу більш привабливою;

грелін («гормон голоду») — посилює тягу до гіперсмачних продуктів.

У шестимісячному дослідженні 339 дорослих майже половина учасників набрала вагу. Виявилося, що високий початковий рівень греліну пов’язаний із більшою тягою до їжі згодом, а підвищені кортизол, інсулін та хронічний стрес прогнозують подальший набір ваги.

Мозок добре запам’ятовує миттєве полегшення, яке дає комфортна їжа, і формує автоматичний алгоритм: «мені погано — мені потрібна їжа». Так виникає коло стресового переїдання.

Науковці відзначають гендерні та індивідуальні відмінності:

жінки частіше реагують на стрес їжею, чоловіки — алкоголем чи курінням;

люди з надмірною вагою частіше набирають нові кілограми під час стресу;

у тих, хто має підвищений інсулін або кортизол, ймовірність переїдання зростає.

Британські дослідники помітили: люди, чий організм відповідає на стрес високим кортизолом, частіше «заїдають» навіть дрібні щоденні труднощі.

Окрім харчової поведінки, на вагу впливають і додаткові фактори, характерні для хронічного стресу: гірший сон, менша фізична активність, більш часте споживання алкоголю.

Механізми, які керують реакцією на стрес, тісно переплетені із системою винагороди мозку. У такому стані:

зростає чутливість до сигналів про «нагороду» — їжу;

слабшає контроль префронтальної кори над імпульсивністю;

збільшується тяга до солодкого та жирного.

Деякі дослідження порівнюють цю поведінку з формуванням харчової залежності.

Експерти радять кілька стратегій, які реально працюють:

Прибрати з дому висококалорійні перекуси. Доступність — головний тригер.

Медитації та дихальні практики. Зменшують рівень кортизолу.

Фізична активність. Допомагає стабілізувати гормональні реакції та знижує тягу до «швидких» калорій.

Підтримка рідних. Соціальні зв’язки зменшують потребу «заїдати» емоції.

Фахівці підкреслюють: уникнути стресу повністю неможливо, але контролювати реакцію організму — цілком реально. Правильні стратегії допомагають зберігати здорові харчові звички навіть у складні періоди.

У декларації прокурора Харківської області Амiла Азад огли Омарова виявлено деталь, яка привернула увагу як громадськості, так і антикорупційних експертів: посадовець разом із родиною багато років користується просторою квартирою в Харкові без жодної орендної плати. Цей факт став публічним після оприлюднення документів про його майновий стан, які підтверджують безоплатне проживання у помешканні площею 134,3 м².

За інформацією, вказаною у декларації, Омаров мешкає разом із дружиною Галамназ Талех кизи Омаровою та двома дітьми. Родина заселилася до квартири ще у 2018 році, і з того часу умови їхнього проживання не змінювалися. Формальним власником житла є Омаров Азад Енвер огли — особа, ймовірно пов’язана з прокурором родинними зв’язками, що підтверджує характер безоплатного користування майном.

Крім того, прокурор володіє будинком площею 56,3 м², придбаним у 2007 році за 106 тис. грн (близько 21 тис. доларів за тодішнім курсом). Також він користується автомобілем батька — Toyota Camry 2017 року випуску, придбаним за 683 тис. грн у рік випуску.

Основний дохід Аміла Омарова як прокурора становить 1,47 млн грн на рік. Дружина прокурора задекларувала 6 тис. доларів готівкою, сам прокурор має 21 тис. доларів, а також 8 тис. доларів і 223 тис. грн на банківських рахунках.

Фактично схема користування дорогим майном через родичів дозволяє прокурору мати доступ до власності, не будучи формальним власником.