ІНСАЙДИ:

Стало відомо, чому Буданов не займається інформаційною політикою

Наші джерела повідомляють, що після зміни конфігурації влади Андрій Єрмак повністю зосередився на підготовці виборчої кампанії президента Володимира Зеленського. Йдеться про окрему політичну вертикаль, яка працює поза межами Офісу президента. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюється нинішній розподіл повноважень у владі. Кирилу Буданову, який очолює Офіс президента, передано переговорний трек. При цьому його роль у […]

Питання фінансування ЗСУ відклали через позицію США та можливості ЄС

Питання фінансування української армії свідомо не виносили на обговорення під час підписання декларації про наміри щодо створення багатонаціональних сил для забезпечення припинення вогню в Україні. Про це повідомили джерела, обізнані з перебігом переговорів. Йдеться про документ, який підписали президенти України та Франції Володимир Зеленський і Еммануель Макрон, а також прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Декларація […]

У разі поразки під Покровськом Сирського можуть звільнити

Провал українських сил на Покровському напрямку може мати серйозні кадрові наслідки для чинного Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Про це повідомляють джерела, обізнані з внутрішніми обговореннями у військово-політичному керівництві країни. За словами співрозмовників, ситуація на Покровському напрямку розглядається як критична. У разі подальшого погіршення обстановки та втрати контролю над ключовими позиціями цей напрямок може […]

Майнові питання та минуле на митниці: чому кандидат на посаду голови митної служби опинився під пильною увагою

Кандидат на посаду керівника митної служби Даніїл Меньшиков став фігурою активного суспільного обговорення через низку запитань, що виникли щодо його статків і професійної біографії. Предметом інтересу стали як джерела формування майна посадовця, так і обставини його роботи на попередніх державних посадах, які викликають сумніви у частини експертного середовища та громадськості.

У минулому Меньшиков очолював Львівську митницю — один із ключових підрозділів митної системи країни, що має значний вплив на рух товарів через кордон. Саме період його керівництва став підставою для подальших перевірок з боку правоохоронних органів. У 2022 році в межах кримінального провадження відбулися обшуки за місцем його проживання. Слідчі дії були пов’язані з розслідуванням можливого незаконного ввезення на територію України понад шістдесяти транспортних засобів без сплати обов’язкових митних платежів.

Окрему увагу викликають результати повної перевірки декларації Меньшикова за 2022 рік. Перевірка встановила факти недекларування значного обсягу нерухомого майна. Йдеться про чотири житлові будинки в Києві загальною площею майже 1200 квадратних метрів. Орієнтовна вартість цієї нерухомості перевищує 13 мільйонів гривень.

Зазначені об’єкти оформлені на співмешканку Меньшикова, яка є донькою відомого бізнесмена та співвласницею групи компаній, що працюють у сфері будівництва та операцій з нерухомістю. Водночас у декларації посадовця ця нерухомість не була відображена.

Крім того, перевірка виявила суттєві розбіжності між офіційними доходами співмешканки кандидата та задекларованими заощадженнями. За наявними даними, за період з 1998 по 2022 рік її сукупний офіційний дохід становив понад 42 мільйони гривень. Із цієї суми близько 25 мільйонів було витрачено на придбання нерухомості.

Попри це, обсяг заощаджень, зазначених у документах, становить майже 63 мільйони гривень, що на понад 46 мільйонів перевищує фінансово обґрунтований рівень накопичень з урахуванням задекларованих доходів і витрат.

Поєднання обшуків у справі про митні схеми, недекларування елітної нерухомості та невідповідності заощаджень офіційним доходам ставить під сумнів прозорість фінансового стану кандидата. Саме ці обставини, на думку аналітиків, потребують ретельної оцінки з боку конкурсної комісії перед ухваленням будь-яких кадрових рішень.

Не пропустіть

Полтавська область: підсумки судових рішень щодо ухилення від мобілізації у 2025 році

Протягом 2025 року суди Полтавської області ухвалили 68 обвинувальних вироків у справах, пов’язаних з ухиленням від мобілізації. У всіх випадках мова йде про чоловіків, які не прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для подальшого направлення до військових частин або навчальних центрів. Інформацію про результати розгляду справ підтвердили у Полтавському обласному ТЦК та СП, підкресливши, що питання мобілізаційної дисципліни залишалося пріоритетним у діяльності відомства.

За даними центру, 27 осіб отримали реальні строки позбавлення волі. Два з цих вироків були ухвалені після апеляційних подань прокуратури, яка наполягала на посиленні покарання через систематичне нехтування громадянськими та службовими обов’язками. Інші вироки передбачали різні види обмежень або умовного засудження, залежно від обставин справи та поведінки підсудних.

Крім того, Полтавський апеляційний суд скасував три вироки судів першої інстанції, якими обвинуваченим було призначено умовне покарання. За результатами повторного розгляду засудженим призначили по три роки реального позбавлення волі.

У Полтавському обласному ТЦК та СП наголосили, що територіальні центри не здійснюють досудове розслідування і не ухвалюють судових рішень. Їхня функція полягає у фіксації фактів порушень законодавства про мобілізацію та передачі відповідних матеріалів правоохоронним органам.

Також у ТЦК підкреслили, що ухилення від мобілізації є кримінальним правопорушенням, а призначення умовного терміну не звільняє особу від виконання обов’язку щодо проходження військової служби в межах чинного законодавства.

Nestlé відкликає імпортні суміші для дітей через дефект якості інгредієнтів

Компанія Nestlé в Україні оголосила про добровільне відкликання деяких партій імпортних сумішей для дитячого харчування брендів NAN та NESTOGEN через потенційний ризик, пов’язаний із дефектом якості одного з інгредієнтів. Інформація про це була оприлюднена в пресрелізі компанії 6 січня 2026 року.

Згідно з повідомленням, відкликання відбулося в рамках попереджувальних заходів, спрямованих на захист здоров’я споживачів. У грудні 2025 року компанія вже відкликала обмежені партії цих сумішей в низці європейських країн, однак ці партії не потрапили на український ринок. Внутрішнє розслідування, проведене Nestlé, виявило, що один з інгредієнтів, використаних у виробництві сумішей, мав дефект якості, який міг вплинути на безпеку продукту.

Добровільне відкликання стосується таких партій:

NAN ExpertPro Total Comfort 1 (суха суміш для дітей з народження, 400 г та 800 г)

Nestogen 1 з лактобактеріями L. Reuteri (початкова молочна суміш, 2×500 г)

NAN SUPREME PRO 2 (суха суміш для дітей від 6 місяців, 800 г)

NAN 1 OPTIPRO (початкова молочна рідка суміш, 200 мл)

NAN ExpertPro Безлактозний (суха суміш для дітей з народження, 400 г)

NAN 1 OPTIPRO з L. Reuteri (початкова молочна суха суміш, 400 г та 800 г)

Станом на сьогодні жодного підтвердженого випадку захворювання через ці продукти не зафіксовано. Відкликання носить виключно запобіжний характер, а всі інші продукти Nestlé залишаються безпечними для споживання.

Компанія закликала батьків перевіряти номери партій на упаковках та у разі наявності відкликаних сумішей не використовувати їх і звертатися до сервісу підтримки Nestlé для отримання додаткової інформації.

Реконструкція Бессарабського ринку: скандал навколо пам’ятки національного значення у центрі Києва

У столиці завершили реконструкцію Бессарабського ринку — об’єкта, що має статус пам’ятки національного значення і є одним із символів історичного Києва. Проведені роботи спричинили гучний суспільний резонанс через можливі порушення законодавчих процедур, питання до якості виконання та значні бюджетні витрати, обґрунтованість яких викликала сумніви у фахівців і громадськості.

Згідно з чинним законодавством, будь-які ремонтні чи реставраційні роботи на об’єктах національного значення повинні обов’язково погоджуватися з Міністерством культури та інформаційної політики. Така вимога діє для всіх пам’яток цього рівня — від Софії Київської до Києво-Печерської лаври. У ситуації з Бессарабським ринком, за оприлюдненою інформацією, міністерство не надавало повноцінного дозволу, а було лише поінформоване про перебіг реконструкції, що ставить під сумнів дотримання обов’язкових процедур.

Документація з реконструкції готувалася вже після того, як ринок фактично перетворили на фуд-корт. Науковий проєкт, який мав би обґрунтувати зміни, з’явився після завершення робіт. Як наслідок, можуть бути пошкодження унікальної метласької плитки та декору, а кількість торгових місць значно зменшилась.

Якість робіт викликає сумнів. Реконструкція, яка розпочалася у 2024 році і тривала довше запланованого терміну на півроку, вже через тиждень після відкриття показала недоліки: плитка почала сипатися, що зафіксували перші відвідувачі на фото та відео.

Вартість проєкту оновлення, за даними керівниці робіт Наталії Джурай, становила 150 млн грн, з яких більше половини були кредитні кошти. Тендери проводилися без відкритих торгів та за спрощеною процедурою, що викликає додаткові питання щодо прозорості витрат.

Роботи не обговорювалися публічно, але викликали критику. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов заявив: “Ринку тут більше немає”, а кулінар Євген Клопотенко додав: “Це фуд-корти і трошки ринку. Чи були публічні обговорення? Ні.”

Тепла вода перед їжею як простий спосіб контролю апетиту та підтримки фігури

Багато людей, які прагнуть стрункої фігури, часто шукають дорогі продукти чи суворі дієти, забуваючи про прості й доступні способи підтримки здоров’я. Одним із таких методів є випивання склянки теплої води за певний час до їжі. Цей підхід не вимагає фінансових витрат і ґрунтується на природних фізіологічних процесах організму.

Фахівці пояснюють, що після вживання води шлунок частково наповнюється, а спеціальні рецептори розтягнення передають сигнал у мозок, зменшуючи відчуття різкого голоду. У результаті людина підходить до трапези більш спокійною і схильною до помірних порцій, а не до переїдання. Така проста звичка допомагає контролювати апетит, уникати зайвих калорій та поступово нормалізувати обсяг споживаної їжі.

Важливу роль відіграє й температура рідини. Тепла вода, близька до температури тіла, м’яко впливає на шлунково-кишковий тракт. Вона сприяє розслабленню гладкої мускулатури, готуючи травну систему до прийому їжі та стимулюючи вироблення ферментів. На відміну від холодних напоїв, які можуть спричиняти спазми й уповільнювати процеси травлення, тепла рідина діє більш делікатно.

Щоб така звичка справді приносила користь, важливо дотримуватися помірності й усвідомленості. Воду зазвичай рекомендують пити за 15–20 хвилин до їди, щоб організм встиг відреагувати. Температура має бути комфортною, а не гарячою, аби не подразнювати слизову оболонку. Йдеться саме про чисту воду без підсолоджувачів чи сиропів, оскільки додаткові калорії зводять нанівець очікуваний ефект. За бажанням смак можна злегка змінити, додавши, наприклад, шматочок лимона або листок м’яти.

Водночас лікарі наголошують, що навіть прості оздоровчі звички підходять не всім однаково. Людям із хронічними захворюваннями нирок, проблемами зі шлунком, гастритом або підвищеною кислотністю варто бути обережними зі зміною режиму пиття. У таких випадках доцільно попередньо порадитися з лікарем, щоб уникнути небажаних наслідків.

Склянка теплої води перед їжею — це не чарівний засіб і не заміна збалансованого харчування чи рухової активності. Проте для багатьох вона стає простим щоденним ритуалом, який допомагає краще відчувати сигнали власного тіла, відрізняти фізичний голод від емоційного та ставитися до харчування більш усвідомлено. Саме з таких невеликих кроків часто й починаються довготривалі позитивні зміни.

Деклараційні розбіжності кандидата в апеляційні судді: питання до доброчесності Григорія Шабрацького

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Григорій Шабрацький, який нині здійснює правосуддя у Таращанському районному суді Київської області, опинився під пильною увагою через низку фактів, виявлених під час аналізу його майнових декларацій. За оцінкою Громадської ради доброчесності, зафіксовані невідповідності можуть свідчити про проблеми з дотриманням стандартів прозорості та етичної поведінки, що є ключовими критеріями для судді апеляційної інстанції.

Одним із найбільш обговорюваних моментів стала інформація про квартиру в Луганську площею 70,5 квадратного метра. Вперше цей об’єкт нерухомості з’явився в декларації кандидата лише у 2019 році, хоча, за наявними даними, право користування або інший майновий зв’язок із ним виник ще у 2012 році. Така значна часовa різниця між фактичним набуттям права та його відображенням у деклараційних документах стала підставою для запитань з боку громадськості.

У 2019 році Шабрацький придбав автомобіль Nissan Rogue 2014 року за 230 тис. гривень, що значно нижче ринкової вартості — 480–560 тис. грн. Суддя пояснив це тим, що авто було після ДТП зі США та потребувало ремонту, однак документального підтвердження не надав. ГРД розглядає це як можливе заниження вартості для приховування реальних витрат.

У 2020 році дружина кандидата купила квартиру в Скадовську (63,3 м²) за 385 тис. грн, що значно нижче ринкових цін 700–800 тис. грн. За словами Шабрацького, покупка була здійснена за рахунок спільних заощаджень, виплат по вагітності та недорогого ремонту. ГРД прийняла пояснення, але рекомендує врахувати його при оцінці кандидата.

Крім того, суддя систематично не декларував залишки на банківських рахунках, маючи при цьому готівкові заощадження. Пояснення про нульові залишки та кредитні ліміти ГРД визнала недостатніми. Також викликало питання, що батько кандидата у 2008 році отримав будинок у Луганській області за рішенням суду, що потребує додаткових пояснень для виключення впливу статусу сина-судді.

Згідно з декларацією доброчесності за 2022 рік, Шабрацький та його дружина неодноразово відвідували тимчасово окупований Луганськ у 2015–2016 роках через територію РФ.

ГРД рекомендує врахувати ці обставини під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду. Остаточне рішення щодо кандидатури ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Приватизація активів “Укрбуд”: тендерні суперечки та нові можливості для покупців

Фонд державного майна України (ФДМУ) продовжує процес приватизації активів компанії "Укрбуд", проте продаж бізнес-центрів вже оголошено, хоча процедура формально ще не завершена. Всі об'єкти мають загальну площу від 4,4 до 14,6 тисяч квадратних метрів, а ціни на них варіюються від 3,5 до 11,7 мільйона доларів. Наразі результати тендеру оскаржуються в суді, що додатково ускладнює ситуацію.

Початково ФДМУ визначив переможця аукціону, але після того, як надійшла службова записка від одного з департаментів, компанія-переможець була дискваліфікована. Це рішення спричинило перегляд результатів, і "Укрбуд" у підсумку дістався іншій фірмі, що, за деякими даними, може бути пов'язана з колишнім керівником компанії. Цей поворот подій викликав додаткові питання серед інвесторів та учасників ринку, які мають інтерес до приватизації об'єктів, пов'язаних із великими забудовниками.

Хоча найуспішніші часи “Укрбуду” вже позаду, до складу компанії входить 10 дочірніх підприємств із балансовою вартістю понад 255 млн грн станом на кінець 2024 року. До активів належать проєктні інститути, навчально-курсові комбінати, об’єкти нерухомості у різних містах, частину яких уже здано в оренду. Загалом приватизація включає 88 будівель та споруд, 17 земельних ділянок у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі.

Переможцем первинного тендеру стала компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс”, яка запропонувала ціну втричі вищу за стартову. Основним конкурентом була компанія “Техно-онлайн”, яку потім дискваліфікували. Після скасування тендеру серед власників “Техно-онлайн” з’явилася компанія “Біларт” зі співвласниками Василем та Євгеном Астіонами – підприємцями з Дніпра, пов’язаними з агробізнесом і фінансами.

Другий співвласник “Техно-онлайн” – 31-річна Марина Айаб, яка почала бізнес у 2024 році та придбала частку у березні 2025-го. В її платіжках фігурують підписи Максита Тарковського, партнера Наталі Микитась, дружини Максима Микитася, колишнього власника “Укрбуду”. Через це у ЗМІ Айаб називають підставною особою, а ФДМУ і судові процеси поки що не визначили остаточного переможця.

Ситуація залишається непевною: компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс” подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати їх переможцем, що може ще змінити результати приватизації.

Закупівля автомобілів для Південноукраїнської АЕС: питання доцільності та відповідності урядовим обмеженням

Південноукраїнська атомна електростанція, що є філією НАЕК «Енергоатом», 6 листопада 2025 року здійснила закупівлю п’яти легкових автомобілів марки Toyota на загальну суму 8,08 млн грн. Відповідний договір був укладений у межах процедури UA-2025-10-15-011687-a, а придбані транспортні засоби вже доставлені та перебувають на складі державного підприємства.

Інформація про закупівлю привернула увагу через можливу невідповідність постанові Кабінету Міністрів №899 від 3 жовтня 2012 року, яка встановлює обмеження на придбання службових автомобілів за державні кошти. Цей документ був ухвалений з метою оптимізації бюджетних витрат і передбачає чіткі умови, за яких державні підприємства можуть оновлювати автопарк.

На момент укладення договору фінансовий план НАЕК «Енергоатом» на 2025 рік не був затверджений, що підтверджено офіційними повідомленнями компанії та уряду. Відповідно до структури управління підприємства, вся відповідальність за дотримання законодавства на філії лежить на керівнику Стоянові, саме його рішення призвело до створення незаконного фінансового зобов’язання, забороненого постановою КМУ №899.

11 листопада уряд достроково розпустив наглядову раду компанії через провал контролю та корупційні ризики. Однак, навіть наявність або відсутність наглядової ради не впливає на дію постанови №899 — норма застосовується автоматично і обмежує можливість придбання автомобілів без фінансового плану.

Зимова непогода в Україні: від морозу і снігопадів на заході до дощів на півдні

8 січня Україну очікує складна та контрастна зимова погода. Синоптики попереджають про інтенсивні опади майже по всій території країни, однак умови значно різнитимуться залежно від регіону. На заході утримуватиметься стійкий мороз, а снігопади будуть рясними та тривалими, що може ускладнити рух на дорогах і створити додаткові навантаження на комунальні служби.

У північних областях та частині центральних регіонів очікується поєднання мокрого снігу та дощу, що створює небезпеку ожеледиці на вулицях і автошляхах. Такі умови потребують обережності водіїв і пішоходів, а також посиленої роботи служб, які відповідають за розчищення доріг і обробку тротуарів проти ковзання.

У Києві протягом дня буде похмуро. Вночі температура опуститься до -4°, вдень потеплішає до +2°. Очікується сильний мокрий сніг із дощем.

У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Чернівцях та Ужгороді прогнозують похмуру погоду та сильні снігопади. Нічні температури коливатимуться в межах -10°…-11°, удень — від -4° до -2°.

У Вінниці та Житомирі також буде похмуро зі сильним снігом. Температура вночі знизиться до -6°…-8°, вдень — до -2°…-3°.

У Чернігові, Сумах і Черкасах очікується мокрий сніг із дощем. Температура повітря коливатиметься від -3° вночі до +3°…+4° удень.

У центральних і південних областях переважатиме дощова погода. У Кропивницькому вдень потеплішає до +10°, у Полтаві — до +7°. В Одесі, Миколаєві, Херсоні, Запоріжжі та Дніпрі синоптики прогнозують похмуро та дощі, температура вдень сягатиме +11°…+12°.

У Харкові, Краматорську та Сєвєродонецьку також очікуються дощі за температури від +7° до +9° удень.

У Сімферополі прогнозують дощ і найвищі показники температури — від +5° вночі до +13° удень.

Синоптики попереджають, що через поєднання опадів і температурних коливань на дорогах можливе утворення ожеледиці, тож водіям і пішоходам варто бути особливо уважними.

Деклараційні розбіжності кандидата в апеляційні судді: питання до доброчесності Григорія Шабрацького

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Григорій Шабрацький, який нині здійснює правосуддя у Таращанському районному суді Київської області, опинився під пильною увагою через низку фактів, виявлених під час аналізу його майнових декларацій. За оцінкою Громадської ради доброчесності, зафіксовані невідповідності можуть свідчити про проблеми з дотриманням стандартів прозорості та етичної поведінки, що є ключовими критеріями для судді апеляційної інстанції.

Одним із найбільш обговорюваних моментів стала інформація про квартиру в Луганську площею 70,5 квадратного метра. Вперше цей об’єкт нерухомості з’явився в декларації кандидата лише у 2019 році, хоча, за наявними даними, право користування або інший майновий зв’язок із ним виник ще у 2012 році. Така значна часовa різниця між фактичним набуттям права та його відображенням у деклараційних документах стала підставою для запитань з боку громадськості.

У 2019 році Шабрацький придбав автомобіль Nissan Rogue 2014 року за 230 тис. гривень, що значно нижче ринкової вартості — 480–560 тис. грн. Суддя пояснив це тим, що авто було після ДТП зі США та потребувало ремонту, однак документального підтвердження не надав. ГРД розглядає це як можливе заниження вартості для приховування реальних витрат.

У 2020 році дружина кандидата купила квартиру в Скадовську (63,3 м²) за 385 тис. грн, що значно нижче ринкових цін 700–800 тис. грн. За словами Шабрацького, покупка була здійснена за рахунок спільних заощаджень, виплат по вагітності та недорогого ремонту. ГРД прийняла пояснення, але рекомендує врахувати його при оцінці кандидата.

Крім того, суддя систематично не декларував залишки на банківських рахунках, маючи при цьому готівкові заощадження. Пояснення про нульові залишки та кредитні ліміти ГРД визнала недостатніми. Також викликало питання, що батько кандидата у 2008 році отримав будинок у Луганській області за рішенням суду, що потребує додаткових пояснень для виключення впливу статусу сина-судді.

Згідно з декларацією доброчесності за 2022 рік, Шабрацький та його дружина неодноразово відвідували тимчасово окупований Луганськ у 2015–2016 роках через територію РФ.

ГРД рекомендує врахувати ці обставини під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду. Остаточне рішення щодо кандидатури ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Пенсії у 2026 році: обов’язкова ідентифікація для отримувачів за кордоном та на окупованих територіях

Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, повинні пройти фізичну ідентифікацію у 2025 році, щоб безперешкодно отримувати призначені пенсійні виплати у 2026-му. Кінцевий термін підтвердження особи — 31 грудня 2025 року. У Пенсійному фонді України наголошують, що ця процедура є обов’язковою вимогою законодавства і спрямована на захист прав отримувачів та запобігання зловживанням.

У разі, якщо фізична ідентифікація не відбулася у встановлені строки або в передбачених законом випадках, виплату пенсії можуть призупинити. Така підстава чітко визначена нормативними актами: відсутність підтвердження особи розцінюється як невиконання умов для подальшого нарахування коштів. Це стосується як тих, хто перебуває за кордоном тривалий час, так і осіб, які мешкають на тимчасово окупованих територіях.

Фізичну ідентифікацію можна пройти кількома способами. Перший варіант — особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації або до установи банку. Другий варіант — пройти підтвердження особи через відеоконференцзв’язок із пред’явленням документів, що посвідчують особу. Запис на таку процедуру доступний через електронні сервіси фонду або контакт-центр.

Ще один спосіб — пройти ідентифікацію через Дія.Підпис, авторизувавшись в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Для пенсіонерів, які тимчасово проживають за кордоном, передбачений варіант через закордонні дипломатичні установи України. У посольстві або консульстві можна отримати документ про підтвердження перебування особи в живих. Його потрібно передати до територіального органу Пенсійного фонду разом із заявою про продовження виплат. Це можна зробити поштовим відправленням або в електронному вигляді — із додаванням сканкопій і накладенням кваліфікованого електронного підпису.

У Пенсійному фонді закликають не відкладати процедуру, оскільки непройдена ідентифікація до кінця 2025 року може призвести до припинення виплат у 2026-му.

Корупційні схеми на тлі війни: ситуація зі спортом в Харківській області

В умовах повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів опинилися поза можливістю тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових зонах або зруйнована, або недоступна, питання ефективного використання бюджетних коштів стає ще більш гострим. Натомість, на жаль, частина цих коштів продовжує освоюватися за схемами, які далекі від реального розвитку спорту та підтримки спортсменів.

Харківська область в 2023 році стала яскравим прикладом того, як війна може використовуватися як прикриття для корупційних практик. За офіційними даними, на організацію навчально-тренувальних зборів у регіоні було виділено близько 50 мільйонів гривень. Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, ці гроші використовуються не лише для реальних спортивних заходів, а й стають частиною схем, де вивезення коштів на фіктивні тренування або заходи йде паралельно з підготовкою інших незаконних операцій, у тому числі й вивезенням чоловіків призовного віку за кордон.

Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.