Марина Голд зі “Холостяка” вийшла заміж в США

Після того як бізнесмена Дмитра Фірташа офіційно внесли до санкційного списку України, громадський сектор зосередив увагу на ролі державних регуляторів у фінансовій системі. Особливий інтерес викликала позиція Національного банку України та його рішення стосовно банку «Альянс», кінцевим бенефіціаром якого, за даними відкритих джерел і заяв активістів, вважається саме Фірташ або структури, пов’язані з ним.

Громадські організації та експертне середовище наголошують, що запровадження санкцій проти великого бізнесу не може обмежуватися лише формальним включенням до списків. На їхню думку, важливим є комплексний підхід, який охоплює фінансові установи, що можуть прямо чи опосередковано перебувати під впливом підсанкційних осіб. У цьому контексті дії або бездіяльність Національного банку розглядаються як індикатор реальної ефективності санкційної політики держави.

На цьому тлі відсутність публічних кроків щодо банку «Альянс» викликала хвилю критики. Активісти наголошують: регулятор не оприлюднив результатів поглиблених перевірок, не повідомив про можливі обмеження чи додатковий нагляд і не пояснив, як саме забезпечується недопущення використання банківської системи в інтересах особи, яка перебуває під санкціями.

Окремо увагу звертають на роль заступника голови правління НБУ Дмитра Олійника, який відповідає за банківський нагляд. Саме на цьому рівні, за словами критиків, ухвалюються рішення щодо контролю за діяльністю банків. На їхню думку, відсутність жорстких дій щодо «Альянсу» може свідчити або про вибірковий підхід, або про недостатню інституційну реакцію.

Експерти зазначають, що банківський сектор є одним із ключових каналів, через які можуть обходитися санкційні обмеження. Тому саме Нацбанк має демонструвати максимальну прозорість, регулярні перевірки та публічну звітність. Інакше санкційна політика ризикує перетворитися на формальність.

Громадські активісти вимагають від регулятора чіткої та документованої оцінки діяльності банку «Альянс» з урахуванням санкційного статусу його бенефіціара, а також публічного пояснення подальших кроків. Поки цього не відбувається, довіра до антикорупційної та санкційної політики держави, за їхніми словами, залишається під питанням.

Зазимська сільська рада Броварського району оголосила про будівництво нового укриття для дитсадка «Академія дитинства» вартістю 35,99 млн грн, що одразу привернуло увагу громадськості через підозри щодо завищеної ціни на будівельні матеріали та можливих «відкатів». Укриття розраховане на 80 осіб і має бути готове до жовтня поточного року.

Проєкт включає комплексні загальнобудівельні та монтажні роботи. Особлива увага приділяється безбар’єрності: заплановано встановлення вертикальної підіймальної платформи для маломобільних груп населення та монтаж спеціальних елементів доступності, що відповідають сучасним стандартам інклюзивності.

Аналіз кошторису показав завищені ціни на будівельні матеріали: бетон B25 у проєкті врахований по 5 050 грн/куб. м (на ринку 3 357–4 370 грн/куб. м), дрібнозернистий асфальтобетон по 7 481 грн/т (ринкова ціна близько 5 160 грн/т), сталева арматура А-ІІІ по 40 250 грн/т (на ринку 32 816–35 500 грн/т), пінополістирол по 669 грн/кв.м (на ринку 370–445 грн/кв.м) та піскоцементна суміш РЦГ-75 по 4 133 грн/куб. м (ринкова ціна 2 085–2 892 грн/куб. м). Лише на цих позиціях переплата може сягати мільйона гривень.

Конкурент ТОВ «Еверест фемелі груп» пропонував ціну на 325 тис. грн меншу, але його відхилили через формальні невідповідності документів. Замовник вимагав підтвердження наявності техніки, кваліфікованого персоналу та досвіду виконання аналогічних робіт на суму не менше 60% очікуваної вартості закупівлі.

Зазимською сільрадою керує Віталій Крупенко, який у 2023 році підозрювався у вимаганні та отриманні хабарів, а також привласненні бюджетних коштів через схеми з «відкатами». У медіа повідомляли й про інші можливі зловживання у громаді: незаконний видобуток піску, земельні оборудки та невідповідність стилю життя задекларованим доходам посадовця.

ТОВ «Україно-європейська фірма «Діамант», що отримала підряд, заснована у 2018 році, належить Ігорю Платонову та Зоряні Жупан, а директором є Олександр Мальцев. За даними YouControl, власники мають частки в інших компаніях та отримали підрядів із 2023 року на 143,76 млн грн.

В умовах глобалізації, коли різноманітність культур зливається у єдиний потік, особливо важливо зберігати та підтримувати національні традиції. Для кожної нації культура є не лише елементом ідентичності, а й запорукою єдності та сталого розвитку. Українська культура, зі своєю багатою історією, мовними особливостями та народними звичаями, потребує особливої уваги та збереження, аби її багатство не було забуте чи витіснене чужими впливами. Роль держави, громадських організацій і кожного громадянина у цьому процесі надзвичайно важлива.

Протягом століть українці формували свою самобутність через традиції, мистецтво, мову та звичаї. Кожне покоління вносило свій вклад у розвиток національної культури, що відображало не лише зовнішні впливи, але й глибокі внутрішні переживання та прагнення до збереження своєї ідентичності. Мова, як основний носій культури, є тим механізмом, який передає мудрість поколінь. Саме завдяки мові зберігаються народні пісні, казки, обряди та святкові традиції.

Крім того, ексчиновник задекларував гараж і недобудований дачний будинок площею 258 квадратних метрів. Земельною ділянкою під цим об’єктом він користується разом із батьком.

Із рухомого майна Руслану Магомедову належить Volkswagen Touareg 2021 року випуску. Також у декларації зазначено значні суми готівки — 112 тисяч доларів США та 87,3 тисячі євро.

Окремо в декларації фігурує співмешканка ексголови комісії Євгенія Грищенко. Вона задекларувала квартиру в Києві площею 134,3 квадратних метра, три земельні ділянки — дві по 1000 квадратних метрів у Яблунівці та одну площею 900 квадратних метрів у Києві.

На неї також записані кілька транспортних засобів преміумкласу: Lexus RX200t, Mercedes-Benz C43, а також амфібійний квадроцикл Gibbs Quadski. Крім цього, Грищенко володіє понад 900 державними облігаціями та є власницею 100% офшорної компанії Narsure Ltd, зареєстрованої на Британських Віргінських островах.

У фінансовій частині декларації зазначено, що співмешканка ексчиновника зберігає 17,35 тисячі доларів готівкою, понад 17 мільйонів гривень на банківських рахунках, а також більше ніж пів мільйона гривень у пенсійному фонді та інвестиційних інструментах.

У Білорусі розпочалась масштабна перевірка бойової готовності збройних сил, ініційована рішенням президента Олександра Лукашенка. Ця перевірка, яка триватиме не менше ніж кілька тижнів, стала важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни, враховуючи зростаючу напруженість у регіоні та можливі зовнішні загрози. Протягом цього періоду Білорусь проводить комплексні навчання, що охоплюють не лише сухопутні війська, а й повітряні сили, а також різноманітні підрозділи спеціального призначення.

Перевірка бойової готовності в Білорусі може також бути сигналом того, що країна готується до ймовірних змін у безпековій ситуації на міжнародній арені. Незважаючи на те, що офіційна мета цих заходів — перевірка здатності до швидкого реагування та мобілізації, політичні аналітики вважають, що за цим стоїть ширша стратегія, спрямована на підвищення впливу Білорусі в геополітичних справах регіону.

Українська сторона уважно фіксує активність білоруської армії, оскільки Білорусь від початку повномасштабної війни відіграє допоміжну, але важливу роль у військовій інфраструктурі Росії. Саме з білоруської території у 2022 році здійснювалися ракетні удари по північних регіонах України, а логістика російських військ тривалий час проходила через білоруські залізниці.

Хоча згодом присутність російських підрозділів у Білорусі скоротилася, Мінськ і надалі надає свою територію як військовий плацдарм. Це включає навчальні полігони, казарми, транспортні маршрути та інфраструктурну підтримку.

Попри тісну військову співпрацю з Москвою, білоруська армія безпосередньо не бере участі в бойових діях проти України. Причина — внутрішня ситуація в самій Білорусі. Війна залишається вкрай непопулярною серед населення, а відправлення солдатів за межі країни несе для режиму ризик внутрішньої дестабілізації.

На початку повномасштабного вторгнення частина білоруських військових і офіцерів відкрито виступила проти втягування країни у війну. Деякі з них залишили службу або взагалі виїхали з країни. Цей фактор і надалі стримує Лукашенка від прямої участі у війні живою силою.

Відмова від відправлення солдатів не означає нейтралітету. Білоруська промисловість працює на потреби російської армії, а територія країни використовується для запусків дронів і розміщення елементів ударної інфраструктури. Восени 2025 року в Білорусі було розгорнуто російські ракети середньої дальності, які офіційно декларуються як «оборонні».

Крім того, під час нинішніх навчань білоруська влада заявила про намір посилити охорону кордону з Україною та інвестувати в нові військові об’єкти поблизу прикордонних районів. Будівництво полігонів і модернізація пунктів пропуску створюють додаткові ризики для північного напрямку.

Для України головна проблема — відсутність чітких гарантій. Лукашенко публічно запевняє, що не планує воювати, однак водночас зберігає повну військову інтеграцію з Росією. Це змушує українське командування тримати північний кордон у стані підвищеної готовності та закладати потенційні сценарії загроз.

Навіть без прямого вторгнення з білоруської території, сама можливість такого розвитку подій примушує Україну утримувати значні сили на півночі, що впливає на загальну конфігурацію оборони.

У найближчі місяці ситуація навколо Білорусі залишатиметься фактором стратегічної невизначеності. Україна та її партнери продовжать уважно стежити за розвитком подій, адже будь-яка зміна позиції Мінська може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки.

Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках відбувалися в межах системи, яка від самого початку була ізольована від публічного нагляду, відкритих тендерів і реальної конкуренції між виробниками. Такий підхід формувався під гаслом оперативності та безпеки, однак на практиці призвів до низки системних проблем, що безпосередньо вплинули на боєздатність підрозділів на передовій.

Основою цієї моделі стали прямі контракти, укладені через відповідні державні агентства, які отримали широкі повноваження без достатніх механізмів стримування і противаг. Відсутність конкурентних процедур означала, що ринок був фактично закритий для багатьох українських виробників, які могли запропонувати ефективніші або дешевші рішення. У результаті постачання часто концентрувалися навколо обмеженого кола компаній, що знижувало гнучкість і адаптивність системи в умовах швидких змін на полі бою.

Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.

У Хмельницькій області триває досудове розслідування щодо 60-річної жінки, яку правоохоронні органи підозрюють у вчиненні державної зради та умисній співпраці з представниками спецслужб Російської Федерації. Інформацію про викриття фігурантки оприлюднили в обласній прокуратурі, наголосивши на серйозності загрози, яку становили її дії для національної безпеки України.

За матеріалами слідства, упродовж 2025 року підозрювана перебувала на території країни-агресора, де, за версією правоохоронців, налагодила контакт із кадровим співробітником ворожих спецслужб. Під час особистого спілкування вона, ймовірно, погодилася на конфіденційну співпрацю та отримала чіткі інструкції щодо подальших дій після повернення в Україну.

Для реалізації плану підозрювана орендувала офісне приміщення під прикриттям надання косметологічних послуг. У приміщенні вона встановила відеокамеру з можливістю віддаленого доступу, яку спрямувала на військовий об’єкт. За задумом, зображення мало передаватися представнику російських спецслужб.

Після встановлення обладнання діяльність жінки викрили та припинили правоохоронці. Зібрані матеріали стали підставою для повідомлення їй про підозру в державній зраді.

Наразі суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування триває. У разі доведення вини підозрюваній загрожує суворе покарання, передбачене законодавством за злочини проти основ національної безпеки.

Нещодавня заміна керівництва Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками після проведених обшуків НАБУ викликала значний резонанс у суспільстві та професійних колах. Проте, аналіз перших дій нового керівництва свідчить, що ці зміни мають радше формальний характер і не обіцяють системних реформ у короткостроковій перспективі. Сфера регуляції лікарських засобів та контролю за обігом наркотичних речовин залишалася в Україні однією з найбільш корумпованих і непрозорих, і фіксація лише персональних змін без чіткої стратегії реформування не вирішує фундаментальних проблем.

Експерти підкреслюють, що формальна ротація керівництва часто використовується як механізм демонстрації реагування на зовнішній тиск, у той час як ключові процеси, які забезпечують прозорість, ефективність і контроль якості лікарських препаратів, залишаються без істотних змін. Важливим завданням нового керівництва мало би стати не лише звільнення або заміна попередніх посадовців, але й запуск комплексних процедур аудиту, перегляд нормативної бази та налагодження відкритого діалогу з виробниками, медичними закладами та пацієнтськими організаціями.

Паралельно очільниця обласної служби Алла Юшко здійснює прямий тиск на аптечні мережі через адвокатські структури. Така комбінація контролю над експертною, судовою та адміністративною вертикаллю забезпечує можливість не лише зберігати існуючі прибутки, а й збільшувати їх за рахунок тіньового відпуску наркотичних засобів за підробленими рецептами та участі фірм-посередників у бюджетних тендерах.

За оцінками експертів, така модель дозволяє системі МОЗ і Держлікслужби отримувати мільйонні надприбутки, залишаючи фармацевтичний ринок практично неконтрольованим для держави.

Серцево-судинні захворювання залишаються однією з найбільших загроз для здоров'я людини в усьому світі, будучи головною причиною передчасної смерті. Вони не лише значно погіршують якість життя, але й створюють величезний економічний тягар для держав та систем охорони здоров'я. Численні дослідження показують, що ці захворювання часто пов'язані з неконтрольованими факторами ризику, такими як високий рівень холестерину, гіпертонія, неправильне харчування, малорухливий спосіб життя та стрес.

Серед найбільш поширених серцево-судинних захворювань можна виділити інфаркт міокарда, інсульт, хронічну серцеву недостатність і артеріальну гіпертензію. Ці стани можуть розвиватися без значних симптомів на ранніх етапах, що ускладнює своєчасну діагностику і лікування. Ось чому профілактика, регулярні медичні обстеження та раннє виявлення захворювань відіграють важливу роль у зменшенні ризику виникнення серйозних ускладнень.

Однією з найнебезпечніших ознак є дискомфорт у грудях. Це не завжди різкий біль — інколи йдеться про тиск, стиснення або відчуття важкості, які можуть з’являтися раптово. Такі симптоми потребують негайної медичної оцінки.

Ще один важливий сигнал — задишка, навіть за незначного фізичного навантаження або у стані спокою. Вона може свідчити про те, що серце не справляється з перекачуванням крові, а рідина починає накопичуватися в легенях.

Порушення серцевого ритму також не варто ігнорувати. Періодичне прискорене або нерівномірне серцебиття не завжди означає серйозну патологію, однак може бути проявом прихованих проблем, які без лікування прогресують.

Менш очевидним, але небезпечним симптомом є набряки нижніх кінцівок. Коли серце працює слабше, рідина затримується в тканинах, і ноги починають набрякати, особливо наприкінці дня. Це часто помилково сприймають як косметичну проблему, хоча насправді йдеться про системне порушення кровообігу.

Фахівці наголошують: ризик серцевих захворювань можна суттєво зменшити завдяки простим, але регулярним діям. Йдеться насамперед про збалансоване харчування, щоденну рухову активність, відмову від куріння та обмеження алкоголю. Не менш важливу роль відіграє повноцінний сон — дорослій людині необхідно щонайменше 7–9 годин відпочинку щоночі.

Навіть невеликі зміни в щоденних звичках здатні знизити навантаження на серце та запобігти розвитку небезпечних ускладнень. Головне — не ігнорувати сигнали організму і не відкладати обстеження.