Маша Єфросиніна: Як вона майже потрапила до культового кліпу “Океану Ельзи”

Дружина керівника Бюро економічної безпеки у Закарпатській області Євгенія Калугіна — Альона Калугіна — протягом кількох років стала співвласницею помітної кількості бізнес-проєктів і об’єктів нерухомості в регіонах, де її чоловік раніше обіймав керівні посади. Така динаміка привернула увагу громадськості, адже розширення сімейних активів відбувалося паралельно з кар’єрним зростанням посадовця в системі економічної безпеки держави.

Після кожного нового призначення Євгенія Калугіна в тому чи іншому регіоні фіксувалася активізація підприємницької діяльності його дружини. Йшлося насамперед про участь у компаніях, пов’язаних із ринком нерухомості, а також про набуття прав на комерційні та житлові об’єкти. Географія цих активів часто збігалася з місцями службової діяльності посадовця, що породжувало додаткові запитання щодо джерел фінансування та можливих зв’язків між державною посадою і приватними інтересами родини.

Напередодні переведення Калугіна до Чернівецької області його мати, Тетяна Калугіна, стала співвласницею компанії «Голден Блек», яка почала розвивати мережу автозаправних станцій на Буковині. Згодом вона вийшла зі складу засновників, однак уже у вересні 2025 року компанія зі схожою назвою — «Голден Блек Спа» — взяла кредит на 40 млн грн для придбання двох будівель автозаправок. Йдеться про АЗС мережі GB Oil у Чернівецькій області. Співвласницею цієї компанії є Альона Калугіна.

Інвестиції родини на Буковині цим не обмежилися. У 2024 році Альона Калугіна разом із партнерками придбала земельну ділянку площею 1,73 га за 7 кілометрів від Чернівців. Уже влітку 2025 року на цій локації відкрився ресторанно-відпочинковий комплекс Black Lotus із басейном, а наприкінці того ж року — нічний клуб. Комплекс наразі розширюється. Ринкова вартість аналогічної ділянки поблизу сьогодні перевищує 12 млн грн. Партнеркою Альони Калугіної в ТзОВ «Голден Блек Спа» є Віоріка Чорней — мати першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури Вячеслава Чорнея.

Паралельно з цим у 2024 році дружина та мати Євгенія Калугіна придбали по 6 соток землі кожна у приватному секторі Ужгорода — поблизу словацького кордону. На ділянці, яка дісталася дружині, розташовувався житловий будинок, що був знесений. Наразі на його місці зводиться житловий комплекс. За оцінками ринку, земельна ділянка площею 12 соток у цій локації нині коштує понад 100 тисяч доларів. Водночас у декларації посадовця зазначено, що будинок із землею було придбано майже за 17 тисяч доларів.

У липні 2025 року Альона Калугіна інвестувала в аграрну компанію «Хрум», у власності якої перебуває понад 2 гектари землі на Закарпатті. Ринкова вартість цих земель оцінюється приблизно у 90 тисяч доларів.

Після призначення Євгенія Калугіна на посаду в БЕБ, у липні 2023 року, його батько Павло Калугін став власником понад пів гектара землі в Козині поблизу Києва. Ділянка розташована по сусідству з маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Наразі земля аналогічної площі в цій локації коштує близько 15 млн грн. Сам Павло Калугін заявив, що придбав ділянку за власні кошти.

Водночас офіційні доходи родини виглядають значно скромніше. За підрахунками журналістів, батьки Євгенія Калугіна за останні 15 років сукупно офіційно заробили близько 5 млн грн. Брат чиновника, Станіслав Калугін, володіє кількома міжнародними технологічними бізнесами і протягом кількох років здійснював грошові перекази Альоні Калугіній.

Сукупність цих фактів формує питання не лише до джерел походження сімейних активів, а й до потенційного конфлікту інтересів у діяльності очільника регіонального підрозділу БЕБ — структури, що покликана боротися з економічними злочинами та тіньовими схемами.

Спікер Державної думи Російської Федерації В’ячеслав Володін виступив із гучною заявою про нібито готовність російських парламентарів вимагати застосування так званої «зброї відплати» проти України вже найближчим часом. Його слова пролунали публічно в контексті обговорення подальшого перебігу війни, яку Москва офіційно продовжує називати «спеціальною військовою операцією».

За твердженням Володіна, значна частина депутатського корпусу наполягає на використанні «більш потужних засобів ураження» з метою досягнення військово-політичних цілей Кремля. Подібна риторика вкотре демонструє прагнення російської влади до ескалації конфлікту та посилення тиску, насамперед на цивільне населення України, що викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти.

Він заявив, що депутати нібито вимагають “жорсткішої відповіді” та використання “зброї відплати”, не уточнюючи, про які саме види озброєння йдеться.

Нові погрози Володін пов’язав із відмовою президента України Володимира Зеленського приїхати до Москви. За словами спікера Держдуми, через це на Україну “вже з наступного тижня” чекають “нові проблеми”.

Заяви російської влади пролунали на тлі прогнозів різкого похолодання в Україні. За оцінками синоптиків, у період з 1 по 3 лютого температура повітря в більшості регіонів може знизитися до –20…–27 градусів, а місцями — до –30 градусів.

Раніше повідомлялося, що 29 січня президент США Дональд Трамп звернувся до Володимира Путіна з проханням утриматися від ударів по Києву та інших українських містах протягом тижня.

Також напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що питання припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорювалося під час тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі 23–24 січня.

Після цього в Кремлі повідомили, що Росія погодилася не завдавати ударів по українській енергетиці лише до 1 лютого.

Призначення Володимира Короленка на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками минуло без гучних декларацій про перезавантаження чи системні реформи. Водночас це кадрове рішення майже одразу привернуло підвищену увагу експертної спільноти та громадськості через шлейф корупційних скандалів, що супроводжували його попередню роботу у відомстві.

Короленко не є новою фігурою для Держлікслужби. Протягом тривалого часу він обіймав посаду заступника керівника установи в період, коли її очолював Роман Ісаєнко. Саме та каденція запам’яталася численними резонансними історіями, пов’язаними з підозрами у зловживаннях, непрозорих рішеннях і конфлікті інтересів у сфері регулювання фармацевтичного ринку.

На той момент Володимир Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства було поінформоване про діяльність структур, пов’язаних із виробництвом «Кровоспасу», зокрема громадської організації та комерційної компанії, що фігурували у логістичних ланцюжках. Втім, замість реагування відомство обмежувалося формальними відповідями, посилаючись на мораторій на перевірки.

Після скасування мораторію у 2024 році очікувалося, що Держлікслужба проведе повноцінні перевірки. Однак, за даними медіа, позапланові інспекції в Обухові носили формальний характер. Посадовці заявляли про неможливість встановити відповідальних осіб, попри наявність документів щодо оренди приміщень, перевезення продукції та фінансових операцій. Результати перевірок намагалися обмежити у доступі, що лише посилило підозри щодо небажання відомства доводити справу до кінця.

На цьому тлі призначення Короленка відбулося після відставки Романа Ісаєнка, який залишив посаду на тлі скандалів, пов’язаних із закупівлями експертних послуг та підозрами у допуску на ринок контрабандних лікарських засобів російського походження. Кадрове рішення фактично означало спадкоємність управлінської команди, а не її перезавантаження.

Аналітики зазначають, що ключове питання полягає не лише в минулих скандалах, а й у спроможності нового керівника змінити підхід до регуляції фармацевтичного ринку. Багаторічна відсутність жорсткої реакції на підпільне виробництво медичних виробів під час війни ставить під сумнів готовність нинішнього очільника Держлікслужби перейти від формального нагляду до реального захисту пацієнтів і військових.

Перші кадрові та управлінські рішення Короленка покажуть, чи стане його призначення спробою відновити довіру до фармацевтичного регулятора, чи ж Держлікслужба й надалі залишатиметься інституцією, яка зберігає старі практики під новою вивіскою.

У Закарпатській обласній дитячій лікарні зафіксовано два трагічні випадки смерті немовлят — п’яти та восьми місяців. Перший інцидент стався у грудні 2024 року, другий — 24 січня 2026 року. За обома фактами правоохоронні органи відкрили кримінальні провадження та повідомили про підозру акушеру-гінекологу цього медичного закладу. Обставини подій нині з’ясовуються в межах досудового розслідування.

За словами батьків п’ятимісячного хлопчика, дитина народилася передчасно та мала бронхолегеневу дисплазію. Після курсу лікування стан немовляти, за їхніми твердженнями, суттєво покращився, що давало надію на подальшу стабілізацію. 23 січня 2026 року батьки звернулися до лікарні через різке погіршення самопочуття дитини, після чого хлопчика госпіталізували. Наступного дня стало відомо про його смерть.

У поліції Закарпатської області відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 140 КК України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило тяжкі наслідки), що передбачає до 3 років ув’язнення.

Представники Закарпатської обласної дитячої лікарні заявили, що всі дії персоналу проводилися відповідно до клінічних протоколів, а стан дитини прогресивно погіршувався, незважаючи на надану допомогу. Медзаклад висловив співчуття родині та пообіцяв, що подальші дії відбуватимуться у межах закону.

Другий випадок стосується смерті немовляти, яке отримало тяжкі пологові травми шийного відділу хребта та спинного мозку під час народження у березні 2024 року. Хлопчик помер у грудні того ж року. За результатами медичної експертизи встановлено, що смерть спричинили непрофесійні дії акушера-гінеколога.

За обома фактами підозру оголосили одному акушеру-гінекологу за неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 140 КК України).

Закарпатська обласна дитяча лікарня розташована у Мукачеві та є комунальним некомерційним підприємством обласної ради. З 2025 року директором закладу є Володимир Бейреш.

Державне бюро розслідувань оприлюднило інформацію про розкриття великої корупційної схеми, що стосується ухилення від військової служби. Згідно з даними слідства, четверо членів військово-лікарської комісії Приморського районного територіального центру комплектування були залучені до незаконної діяльності. Вони організували систематичне ухилення призовників від військової служби, фальшивлячи медичні висновки та надаючи псевдокерівні документи, що дозволяли призовникам уникати виконання своїх обов'язків перед державою.

За попередніми даними, члени ВЛК за відповідну винагороду визнавали громадян непридатними до служби, навіть якщо ті не мали на те реальних медичних підстав. Схема діяла на території Приморського району, і, за оцінками правоохоронців, охопила десятки осіб, що не виконували своїх обов'язків перед армією.

За даними слідства, послуги обходилися охочим уникнути мобілізації у 16 тисяч доларів США. Обмін документами та грошима здійснювався через поштові відправлення. Раніше ДБР вже викрило частину учасників цієї схеми, а обвинувальні акти стосовно нових епізодів уже скеровано до суду.

Чотирьом лікарям повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання до трьох років обмеження волі. Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

Слідство наголошує, що викриття таких схем є пріоритетом ДБР для захисту мобілізаційної та оборонної спроможності держави.

Сергій Іванов, який мав репутацію одного з найбільш впливових пропагандистів, активно займався дискредитацією осіб, що намагалися викрити корупційні схеми в «Енергоатомі». За інформацією, що надійшла від джерел, Іванов був не лише активно залучений до поширення дезінформації, але й отримав бронь від мобілізації завдяки своїй роботі в одному з підприємств, що перебуває під контролем компанії. Цей факт свідчить про особливу підтримку, яку він мав у владних колах, оскільки його діяльність була спрямована на прикриття злочинних схем, які розповсюджувалися в рамках державного монополіста.

Іванов спеціалізувався на обливанні брудом тих, хто намагався привернути увагу до неправомірних дій та порушень законодавства в «Енергоатомі». Його тактика включала розповсюдження фальшивих новин та маніпуляцій, що ставили під сумнів чесність та професіоналізм людей, які намагалися розкрити корупцію всередині компанії. Цей процес не тільки дискредитував борців за правду, а й дозволяв приховати масштабні зловживання, що відбувалися на високому рівні.

У той же час, під час повномасштабної війни, Іванов значно поповнив свої статки. 22 квітня 2025 року він став власником електромобіля AUDI E-TRON (2022), а 4 листопада придбав VOLVO XC40 (2021). Наявність дорогих авто викликала питання щодо джерел походження коштів пропагандиста.

Ця історія знову підкреслює проблеми з непрозорими схемами бронювання на стратегічних підприємствах та можливе використання службових чи пов’язаних з держсектором ресурсів для особистого збагачення.

29 січня за новим церковним календарем православні віряни вшановують святого Лаврентія Києво-Печерського — подвижника, затворника та цілителя, ім’я якого тісно пов’язане з турботою про здоров’я людини. У народі його вважають особливим покровителем зору та тілесного й духовного зцілення, а сам день отримав назву Лаврентіїв і здавна мав особливе значення.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та прославився суворим аскетичним життям, постійною молитвою й милосердям. За церковними переказами, Господь наділив його даром зцілення, і до подвижника зверталися люди з різними хворобами. Найчастіше його ім’я пов’язували з допомогою при недугах очей, а також із захистом від злих сил і пристріту. Віруючі просили святого про збереження зору, фізичне здоров’я та внутрішній спокій.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.