Масштабні корупційні підозри в “Енергоатомі”: слідство вивчає діяльність колишніх і чинних топпосадовців

Святошинський район перетворився на територію, де офіційні органи влади існують радше як декорація, тоді як реальний вплив зосереджений у руках заступника начальника місцевого управління поліції Олександра Беззубенка. За кілька років він вибудував мережу неофіційних фінансових потоків, що функціонує паралельно до законних механізмів і підпорядковується виключно його інтересам. Місцеві підприємці фактично опинилися в умовах, коли право вести бізнес залежить не від дотримання законодавства, а від регулярних неформальних платежів.

За свідченнями представників бізнес-середовища, практично кожен заклад у районі змушений сплачувати щомісячну «абонентську плату». Невеликі кафе перераховують по 10 тисяч гривень, а великим торговельним майданчикам доводиться віддавати значно більше. Ринок «Дніпро» платить близько 150 тисяч гривень щомісяця, і подібні суми фігурують у розповідях про інші ринки та торгові точки. Формально це подається як «забезпечення порядку», але фактично йдеться про системне поборництво, яке вже стало невід’ємною частиною місцевої економіки.

Ця система працює тому, що Беззубенко інтегрувався у владу глибше, ніж будь-хто інший у районі. За інформацією від джерел у правоохоронних органах, він передає начальнику Святошинського управління поліції Андрію Шевченку від 200 до 400 тисяч гривень щомісяця. Керівнику районної прокуратури Тимошенку платить не менше 10 тисяч доларів. Ці виплати гарантують йому повний імунітет від перевірок та запитань, а також необмежені повноваження щодо контролю за територією.

Результатом стала колекція статків, які не має жодного стосунку до його офіційної зарплати. На Беззубенка та пов’язаних із ним осіб оформлені три квартири, два паркомісця, заміський будинок вартістю приблизно 250 тисяч доларів, а також рахунки, що сумарно містять близько 250 тисяч доларів. Частина цього майна записана на підставних — зокрема на людей, пов’язаних із наркоторгівлею.

Його не люблять у районі ніхто: ні підприємці, яких він обкладає даниною, ні місцеві жителі, ні навіть частина колег. Але страх і корупційні домовленості зробили його практично недоторканним. Ті, хто міг би контролювати його діяльність, отримують свою частку або ж воліють не втручатися. Суди, поліція, прокуратура — вся структура працює за негласною логікою: «Не чіпай його — отримуєш стабільність».

Фактично Святошинський район існує не в правовому полі України, а в економічній моделі, побудованій Беззубенком. Він визначає, кому дозволено працювати, скільки коштує «спокій», і який бізнес може існувати. Для багатьох підприємців питання виживання тут перетворилося на питання здатності платити данину.

Доки подібна система існує, говорити про законність, порядок чи розвиток у Святошинському районі — марна справа. Територія де-факто контролюється не державою, а окремою особою, яка поставила корупцію в основу влади та перетворила публічну службу на власний бізнес.

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

Надішліть повний фрагмент або уточніть тему — і я підготую розширений унікальний текст українською з заголовком у першому абзаці та без небажаних фраз.

“І, як повідомляється, уже вийшли на околиці Гуляйполя“, — зазначив представник Альянсу.

Він додав, що такі дії тимчасово зміцнили українську оборону на схід від Запоріжжя. Водночас місто, за його словами, перебуває “під загрозою оточення з півночі, оскільки російські війська просуваються на захід”.

Попри це, співрозмовник наголосив, що ресурсів та співвідношення сил РФ поки що недостатньо для рішучого прориву.

“Співвідношення сил у Запоріжжі, як і раніше, сприяє Росії на пріоритетних напрямках, але цього недостатньо для рішучого прориву, особливо з урахуванням того, що ЗС РФ просуваються в міські райони“, — підкреслив чиновник.

Український фармацевтичний ринок і досі переживає наслідки одного з найгучніших антимонопольних скандалів за останні роки. Розслідування виявило масштабну антиконкурентну змову між двома найбільшими дистриб’юторами медикаментів — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД». Разом ці компанії утримували понад 85% усього оптового сегмента постачання ліків, що фактично дозволяло їм контролювати ціноутворення на ринку по всій країні.

Антимонопольний комітет України встановив, що у період з 2020 по 2023 роки дистриб’ютори діяли узгоджено, синхронно підвищуючи ціни на низку популярних і критично важливих препаратів. Йдеться не лише про окремі позиції, а про десятки найменувань ліків, які масово купують українці. Серед них — знеболювальні, засоби для нервової системи, препарати проти застуди та ліки для лікування хронічних захворювань. Такі дії призвели до суттєвого зростання витрат для пацієнтів і медичних закладів.

Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.

У декларації заступника начальника одного з управлінь та керівника відділу озброєння поліції Харківської області Юрія Лукавенка відображені фінансові показники, які вже викликали зацікавлення громадськості. Попри відсутність у власності будь-якої нерухомості, поліцейський задекларував понад мільйон гривень готівкових коштів. Відповідні відомості містяться у його щорічній декларації про доходи та майновий стан, поданій за підсумками минулого року.

Згідно з оприлюдненими документами, загальний дохід посадовця за 2024 рік склав понад 647 тисяч гривень. Основну частину заробітку — більше ніж 577 тисяч гривень — він отримав у вигляді заробітної плати в Управлінні поліції охорони Луганської області, де раніше проходив службу. Додатково вказані виплати з Харківської поліції охорони у розмірі близько 35 тисяч гривень, а також понад 33 тисячі гривень, отримані в Головному управлінні Нацполіції Харківської області.

Попри значні суми, у графі «нерухоме майно» — порожньо. На двох його синів, Михайла та Максима, також не записано жодної власності. Сам Лукавенко зареєстрований у Харкові, але вже понад десять років має лише право реєстрації в гуртожитку Харківського авіаційного інституту, без права власності.

Фактичне місце проживання — квартира площею 33 квадратні метри, що належить громадянці Віталіні Сіваковій. Поліцейський проживає там із грудня 2024 року, тобто незадовго до подання декларації.

Ще одна деталь: Лукавенко користується автомобілем Renault Duster 2020 року випуску, який йому не належить. Власником автівки є Валерій Скрильов, а користування відбувається на безоплатній основі.

Відсутність власного житла, значні обсяги готівки та безкоштовне користування транспортом ставлять питання щодо прозорості доходів, реальних умов проживання й можливих неформальних зв’язків поліцейського керівника.

У повсякденному харчуванні люди часто поділяють їжу на «корисну» та «шкідливу», не замислюючись про те, що навіть звичні та на перший погляд безпечні продукти можуть містити природні токсини. Сімейні лікарі та фахівці з харчування наголошують, що ризики можуть з’являтися як через спосіб приготування, так і через надмірне вживання окремих інгредієнтів. Саме на цю проблему звертає увагу популярний медичний блогер доктор Майк, пояснюючи: природа сама створює речовини, які у певних умовах здатні нашкодити.

Серед прикладів він виділяє насіння яблук, добре знайоме кожному. У ньому присутній амигдалін — хімічна сполука, яка під час розщеплення в організмі може перетворюватися на ціанід. У звичайних кількостях насіння не становить реальної загрози, адже для отруєння потрібно з’їсти їх дуже багато, проте факт наявності потенційно небезпечного компонента залишається. Це нагадує про важливість обережності навіть у дрібницях, які часто здаються незначними.

У зоні ризику також деякі рослинні продукти. Листя ревеню містить оксалати, що у великих кількостях можуть призвести до порушень роботи нирок. Недозріла або неправильно оброблена бузина здатна виділяти сполуки, з яких утворюється синильна кислота. Червона квасоля при недостатньому термічному обробленні зберігає лектин — токсин, що викликає гостре отруєння.

Неочевидну небезпеку приховують і деякі фрукти та овочі. Велика доза мускатного горіха може спричинити інтоксикацію через міристицин. Недозрілий або сирий лічі пов’язують із серйозними ураженнями нервової системи через високий вміст гіпогліцину. Зелена картопля та пророслі бульби можуть містити соланін — токсин, небезпечний навіть у малих дозах.

Певні види горіхів і насіння також не такі безпечні, як здається. Сирі кеш’ю містять урушиол — речовину, яка викликає сильні алергічні реакції. А в касторовому насінні у природному вигляді присутній рицин — одна з найпотужніших природних отрут, що потребує спеціальної обробки для знешкодження.

Доктор Майк підкреслює, що більшість цих продуктів безпечні у звичайних умовах. Проблеми виникають лише тоді, коли люди порушують правила обробки або вживають їх у неприродному вигляді. Знання властивостей продуктів — найкращий спосіб уникнути небажаних наслідків.

Надішліть повний фрагмент, будь ласка — щойно його отримаю, одразу підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без заборонених вами фраз.

Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.