Масштабні порушення в “Київзеленбуді”: аудит виявив ризики на понад 985 мільйонів гривень

В Україні стартувала нова ініціатива, спрямована на підтримку молодих спортсменів, що мають великий потенціал для досягнення високих результатів на міжнародній арені. Національна програма покликана допомогти обдарованій молоді реалізувати свої амбіції та мрії про спортивну кар'єру. Програма охоплює різні види спорту, від традиційних до сучасних дисциплін, і дає можливість молодим спортсменам отримувати фінансову та організаційну підтримку.

Ціль цієї програми — виявити таланти на найранніших етапах їхнього спортивного розвитку та створити умови для їхнього зростання й досягнень. В рамках програми передбачені не тільки фінансові гранти, але й доступ до спеціальних тренувальних баз, міжнародних змагань, а також консультації від провідних тренерів та спортивних психологів.

Окрім цього, у декларації на кінець 2024 року ексмитник вказав понад 300 тисяч доларів грошових активів, що ще більше підкреслює масштаб невідповідностей.

НАЗК продовжує аналізувати джерела походження коштів та перевіряти законність їх надходження, а результати можуть стати підставою для початку кримінального провадження.

Зима — це не лише час, коли природні ритми сповільнюються у тварин, а й період, що змінює нашу активність і фізичний стан. В умовах короткого світлового дня, низьких температур та обмеженого сонячного світла, люди часто відчувають занепад енергії. У Північній півкулі зимові місяці можуть викликати чимало неприємних симптомів — від зниження настрою до сезонної депресії. Психологи часто називають цей стан зимовою депресією, і він нерідко супроводжується змінами в харчових звичках. Організм, сповільнившись, шукає спосіб відновити енергію, часто за допомогою смачних, калорійних продуктів. Це стає основною причиною того, чому зимовий період є викликом для контролю ваги.

Нестача фізичної активності, холодна погода та довгі вечори призводять до того, що ми все більше часу проводимо вдома. Без регулярних прогулянок або активних занять спортом зростає спокуса «заїдати» смуток чи втому. Найпопулярніші варіанти — це солодощі, борошняні вироби та важка їжа, яка швидко дає відчуття ситості, але залишає лише тимчасове задоволення. Водночас, через обмежений доступ до природного світла, рівень серотоніну — гормону радості — знижується, що лише погіршує емоційний стан і створює ще одну причину для переїдання.

Втім, уникнути цього цілком реально, якщо дотримуватися простих і зрозумілих принципів харчування та способу життя.

Насамперед варто звернути увагу на кількість солі. Її надлишок затримує рідину в організмі та провокує набряки, особливо якщо в раціоні багато ковбас, м’ясних напівфабрикатів і готових продуктів.

Важливо не забороняти собі маленькі радощі. Невеликий шматочок чорного шоколаду або десерт у святкові дні не зашкодить, якщо підходити до цього усвідомлено і без переїдання.

Навіть узимку рух має залишатися частиною щоденної рутини. Прогулянки швидким кроком, сходи замість ліфта або 10–15 хвилин домашніх вправ уже допомагають підтримувати енергетичний баланс.

Не менш важливо їсти повільно, прислухаючись до сигналів насичення. Усвідомлене харчування знижує ризик переїдання і допомагає краще відчувати власні потреби.

Основу раціону взимку мають становити цілісні продукти: овочі, фрукти, бобові, риба, м’ясо, горіхи та цільнозернові крупи. Вони забезпечують стабільний рівень цукру в крові й довше дають відчуття ситості. Особливо корисними є хліб і макарони з цільного зерна.

Спеції та зелень не лише роблять страви смачнішими, а й можуть стимулювати обмін речовин. Куркума, імбир, кориця, кумин чи гострий перець — простий спосіб урізноманітнити зимове меню.

Контроль порцій також відіграє важливу роль. Менші тарілки або боули допомагають уникати несвідомого переїдання. Для перекусів краще обирати овочі, фрукти, йогурт, кефір або поєднання яблук із горіховим маслом замість калорійних снеків.

Окрему увагу варто приділити напоям. Солодкі соки та алкоголь легко додають зайві калорії, тоді як вода, чай, трав’яні настої, бульйони й супи допомагають підтримувати гідратацію. Часто відчуття голоду насправді є спрагою.

І нарешті, сон. Регулярний і достатній відпочинок знижує рівень гормонів голоду та допомагає контролювати апетит, що особливо важливо в темний зимовий період.

Зима може бути не сезоном набору ваги, а часом турботи про себе. Помірність у харчуванні, рух і уважність до власного стану дозволяють зберігати форму й енергію навіть у період зниження активності.

Туризм є однією з найважливіших галузей економіки України, яка має великий потенціал для розвитку. За останні роки українська туристична індустрія значно змінилася, адаптуючись до нових викликів та умов. Від традиційних туристичних маршрутів, що включають відвідування культурних та історичних пам’яток, до інноваційних турів, орієнтованих на еко- та агротуризм, країна активно розвиває нові напрямки для внутрішніх та міжнародних туристів.

Однією з ключових тенденцій у розвитку туризму є відродження українських традицій та культури. В Україні зростає популярність етнографічних турів, що дозволяють туристам зануритися в атмосферу старовинних сіл, дізнатися більше про народні ремесла, традиції та кухню. Це сприяє збереженню культурної спадщини і одночасно дає можливість місцевим громадам отримувати економічні вигоди від туризму.

Ключовим механізмом дії є оксид азоту, який утворюється в організмі з харчових нітратів. Він сприяє розширенню судин, покращує кровопостачання м’язів і зменшує потребу тканин у кисні під час руху. У результаті знижується втомлюваність і підвищується ефективність фізичної активності, що має особливе значення для людей, у яких з віком природні фізичні резерви поступово зменшуються.

Вплив бурякового соку на когнітивні функції наразі залишається менш визначеним. Окремі дослідження вказують на покращення уваги, швидкості реакції та деяких показників пам’яті, однак автори огляду наголошують: переконливих доказів стабільного позитивного ефекту для роботи мозку поки що недостатньо.

Водночас наукові дані свідчать і про інші потенційні переваги вживання бурякового соку. Його пов’язують зі зниженням артеріального тиску, зменшенням рівня «поганого» холестерину, підвищенням витривалості під час фізичних вправ, покращенням м’язової сили у людей із серцевою недостатністю, а також із підтримкою загального стану організму під час хіміотерапії.

Фахівці радять під час купівлі обирати натуральний, органічний буряковий сік без додавання цукру та сторонніх домішок. Рідка форма вважається ефективнішою порівняно з порошковими аналогами.

Колишній народний депутат Олександр Трухін знову став об’єктом активних обговорень після появи інформації про чергову коштовну покупку. Попри повномасштабну війну в Україні та підвищену чутливість суспільства до теми розкоші й походження статків, 26 липня 2025 року він оформив придбання преміального кросовера Porsche Macan R4 для своєї дружини Ірини Миколаївни. Новина швидко поширилася в медіа та соціальних мережах, викликавши хвилю критики й запитань.

Резонанс навколо цієї покупки посилюється попереднім скандальним шлейфом, пов’язаним із дорожньо-транспортною пригодою, у якій Трухін фігурував раніше. Тоді справа набула широкого розголосу, а дії екснардепа після аварії стали предметом розслідувань і публічних дискусій. Саме цей контекст змушує багатьох громадян сприймати нові повідомлення про його спосіб життя крізь призму недовіри та моральної оцінки.

Придбання автомобіля преміумкласу викликало критику у соцмережах та медіа, адже на тлі війни такі витрати виглядають невідповідними. Слід зазначити, що Porsche Macan R4 є одним із дорогих і престижних кросоверів на ринку, вартість якого становить сотні тисяч доларів.

Цей випадок підкреслює проблему суспільної чутливості до фінансових дій публічних осіб та ставить питання про відповідальність колишніх депутатів перед громадою.

Українська співачка Наталія Могилевська відверто відповіла на критику, яка на адресу її материнства та доньки Соні прозвучала в соцмережах. Артистка поділилася особистою історією про свою родину, розповівши, як пережила складні моменти та як важливо для неї бути підтримкою та опорою для своєї дитини.

У своєму пості в Instagram Могилевська зазначила, що рішення стати матір'ю було свідомим і важким, а також підкреслила, що кожна родина унікальна, і ніхто не має права оцінювати чи критикувати те, що приносить щастя іншим. Вона поділилася, як важливо для неї бути з Сонечкою, як вона допомагає їй зростати і як відкриває для себе нові радості материнства.

Співачка також розповіла про свій підхід до роботи з емоціями дитини. Наталія навчає Соню безпечно проживати злість — через активні рухи, стрибки або «випуск пари» на подушку. За словами Могилевської, так дитина вчиться розуміти себе, а мама показує, що і вона може помилятися.

Втім, у коментарях під дописом знайшлися й критичні зауваження. Користувачі нагадали, що Могилевська є названою мамою, і поставили під сумнів глибину її зв’язку з донькою. Деякі писали, що кровний зв’язок є вирішальним.

Співачка відповіла на ці коментарі і запевнила, що справжня любов та повага не залежать від кровного споріднення. «Чоловік або подруга теж із вами не однієї крові, але люблять вас усе життя, якщо є щира любов і повага», — наголосила Могилевська.

Історія з купівлею автомобілів заступником начальника управління патрульної поліції Донецької області Русланом Скрипником привернула увагу громадськості як показовий приклад розбіжностей між офіційно задекларованими доходами та реальними витратами. Матеріал, що з’явився у відкритому доступі, акцентує на тому, що протягом двох років — із грудня 2023-го до грудня 2025-го — посадовець став власником одразу шести транспортних засобів, а динаміка цих придбань викликає запитання навіть без складних фінансових розрахунків.

У переліку автомобілів фігурують два електромобілі Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років випуску, а також MG 4. Формально частина машин не затримувалася у власності надовго й згодом була продана, однак саме процес постійного оновлення автопарку став предметом публічної дискусії. Увагу привертає не лише кількість угод, а й їхня регулярність, що створює враження системного підходу до купівлі та перепродажу.

Сам Скрипник, за наведеними словами, пояснює джерело коштів “особистими заощадженнями”. Формально у деклараціях фігурують валютні накопичення — 67 тисяч доларів. Однак автори матеріалу звертають увагу на те, що механіка їх накопичення виглядає нетипово: у низці років обсяг відкладених коштів майже дорівнював річному доходу, попри відсутність власного житла та статус одинокого батька. Окремо згадується 2018 рік, коли валютні заощадження, за наведеними даними, зросли на суму, яка перевищувала задекларований річний дохід сім’ї. Це створює враження, що витрати на повсякденне життя або не відображені у фінансовій картині, або покривалися іншими, не вказаними джерелами.

Подібна логічна “дірка”, як стверджується, повторюється і в 2023 році: придбання двох Hyundai Ioniq на загальну суму 780 тисяч гривень відбулося при задекларованому річному доході 670 тисяч. Теоретично різницю можна було б закрити за рахунок заощаджень, але в матеріалі наголошується на іншому нюансі: валютні активи не зменшилися, а заощадження сина, навпаки, зросли. Автори роблять висновок, що за такої конфігурації гроші виглядають одночасно і витраченими, і збереженими.

У 2025 році, за наведеними даними, картина стає ще контрастнішою. Повідомляється про купівлю Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч гривень у серпні та MG 4 2023 року майже за мільйон гривень у грудні. Паралельно вказується на задекларований продаж нерухомості на 600 тисяч гривень, але навіть з урахуванням цього епізоду загальна фінансова мозаїка, як стверджують автори, залишається непослідовною.

У подібних історіях ключовим є не сам факт купівлі автомобілів чи наявності заощаджень — це не порушення. Питання виникають тоді, коли витрати системно перевищують доходи, заощадження не скорочуються, а цифри в різних деклараційних формах не складаються в одну картину. У випадку Руслана Скрипника, як випливає з оприлюдненого аналізу, мова йде про повторювану модель невідповідностей, яка потребує не загальних пояснень, а предметної перевірки — з верифікацією джерел коштів, руху активів і коректності декларування.

Гарантії безпеки з боку Сполучених Штатів залишаються найбільш реалістичним і дієвим варіантом досягнення сталого миру для України, навіть попри активні дискусії серед європейських партнерів щодо можливих альтернатив. На цьому акцентує видання Politico, підкреслюючи, що саме Вашингтон має унікальні можливості забезпечити не лише політичні обіцянки, а й реальні інструменти стримування агресії.

У матеріалі наголошується: без повноцінної матеріально-технічної, фінансової та військової підтримки США європейські держави наразі не здатні самостійно сформувати й розгорнути ефективні багатонаціональні сили, які могли б гарантувати безпеку Україні. Обмежені оборонні бюджети, нестача озброєння та складні механізми ухвалення рішень у межах ЄС і НАТО суттєво звужують можливості Європи діяти автономно у питаннях колективної безпеки.

За інформацією Politico, серед можливих елементів таких гарантій обговорюється постачання Україні крилатих ракет Tomahawk із дальністю до 1000 кілометрів. Це дало б змогу завдавати ударів по російських політичних і військових центрах та потенційно стримувати Кремль від відновлення активних бойових дій.

Окремий акцент робиться на юридичному статусі можливих домовленостей. На відміну від Будапештського меморандуму, який був політичною угодою виконавчої влади, нинішні гарантії, за очікуванням Києва, мають бути юридично зобов’язуючими. Йдеться про ратифікацію Палатою представників і Сенатом США та подальше схвалення президентом. У такому разі зобов’язання щодо України могли б бути прирівняні до двосторонніх безпекових договорів США з Японією та Південною Кореєю.

У Politico зазначають, що формальна ратифікація дала б Україні додаткові можливості впливу на Конгрес і сприяла б збереженню стабільної двопартійної підтримки у США.

Водночас видання підкреслює, що навіть такий сценарій не позбавлений ризиків. Зокрема, нагадується заява Дональда Трампа дорогою на саміт НАТО в Гаазі про те, що «існує багато визначень статті 5». Ця стаття Альянсу була навмисно сформульована так, щоб уникнути автоматичного втягування США у велику війну в Європі.

На цьому тлі Politico сумнівається, що Вашингтон погодився б на гарантії, які зобов’язували б його до прямого військового втручання в Україні. Особливо з огляду на те, що з 2022 року США фактично блокують шлях України до вступу в НАТО та роблять пріоритетом уникнення прямої участі у війні.

Додаткову невизначеність створюють і паралельні контакти між США та Росією, які тривають одночасно з європейськими та українськими переговорами. Видання наголошує, що позиція Володимира Путіна у будь-якому разі залишатиметься ключовою.

Москва, за оцінкою Politico, прагне значно ширшої угоди зі США щодо всієї системи європейської безпеки, що було продемонстровано її початковим 28-пунктним «мирним планом». Водночас Путін не демонструє готовності відмовлятися від своїх максималістських вимог, через що досі незрозуміло, на які компроміси Росія може піти.

У підсумку видання зазначає, що незалежно від того, наскільки сильними виглядатимуть американські гарантії безпеки для України, їхня реальна ефективність може залежати не лише від юридичних формулювань у США, а й від того, як ці гарантії інтерпретуватиме Москва.

У 2026 році український ринок хлібобулочної продукції може зіткнутися з відчутним зростанням цін на окремі категорії виробів. Представники галузі попереджають: за збереження нинішнього набору негативних чинників подорожчання може перевищити 20% для частини асортименту. Йдеться насамперед про продукцію з доданою вартістю, складнішою рецептурою та вищими витратами на виробництво.

Фахівці зазначають, що хліб простої рецептури — традиційні сорти, які залишаються базовим продуктом масового споживання, — і надалі перебуватиме під негласним соціальним контролем. Саме тому різкого стрибка цін на такі вироби не прогнозують, навіть за умов зростання собівартості. Виробники намагаються утримувати їх у доступному ціновому сегменті, компенсуючи витрати за рахунок інших позицій.

Ключовим ризиком для галузі залишається нестабільне електропостачання хлібозаводів на тлі регулярних атак Росії по енергетичній інфраструктурі. Хоча багато підприємств формально мають статус критичної інфраструктури або об’єктів життєзабезпечення, на практиці це не завжди означає гарантоване безперебійне живлення.

За оцінками учасників ринку, ліміти електроспоживання часто встановлюються без урахування технологічного циклу виробництва. Найскладніша ситуація спостерігається у регіонах із дефіцитом генерації та перевантаженими мережами, де ризик відключень залишається найвищим.

Через перебої з електроенергією виробники змушені коригувати асортимент і тимчасово знімати з виробництва частину продукції зі складною рецептурою, для якої критично важливо дотримуватися технологічних параметрів. Це підвищує ймовірність перебоїв із постачанням виробів із коротким терміном зберігання та створює додаткові ризики для продовольчої безпеки.

Окрім енергетичного чинника, на собівартість хлібобулочної продукції тиснуть коливання цін на сировину, зростання логістичних витрат і збільшення фонду оплати праці. Сукупність цих факторів робить підвищення цін у 2026 році одним із базових сценаріїв для ринку.