Масштабний удар Росії по Україні: нові жертви та руйнування

Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення на користь жінки, з якої колекторська компанія намагалася стягнути понад 56 тисяч гривень за кредитом, оформленим без її відома. Під час розгляду справи було встановлено, що позика стала наслідком шахрайських дій після незаконного зламу SIM-картки абонентки мобільного оператора «Київстар».

З матеріалів судового провадження випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки було дистанційно оформлено споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір уклали в електронному форматі з використанням персональних даних, до яких жінка фактично не мала доступу в той момент. Отримані кошти були зараховані на банківську картку, якою вона не користувалася і відкриття якої не підтверджувала.

Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.

П’ятнадцятого січня для українців поєднує в собі одразу кілька важливих подій — духовних, державних і міжнародних, а також багаті народні звичаї, що формувалися протягом багатьох поколінь. Цей день має особливе значення як для вірян, так і для тих, хто цікавиться історією та культурною спадщиною.

Згідно з новим церковним календарем Православної церкви України, 15 січня вшановують пам’ять преподобного Павла Фівейського, якого вважають одним із перших християнських пустельників. Його життєвий шлях символізує духовну стійкість, смирення та відданість вірі. У храмах цього дня звершуються богослужіння, під час яких віряни моляться про зцілення від хвороб, духовне очищення, захист від злих сил і звільнення від шкідливих звичок та залежностей.

В Україні ця дата має і професійне значення. 15 січня відзначається День Державної охорони України. Співробітники цієї служби забезпечують безпеку президента, прем’єр-міністра, народних депутатів та інших високопосадовців, а також охорону стратегічних об’єктів. Більшість аспектів їхньої роботи залишаються закритими, адже саме конфіденційність є запорукою ефективності служби.

Також цього дня народилися відомі українці, серед яких історик і сходознавець Агатангел Кримський, поет Леонід Чернов та воїн Збройних сил України Василь Гукало.

На міжнародному рівні 15 січня відзначають День народження Вікіпедії — найпопулярнішої онлайн-енциклопедії світу, якою щодня користуються мільйони людей. Водночас експерти нагадують, що інформація в ній створюється користувачами, тому потребує критичного ставлення. Окрім цього, у світі святкують Всесвітній день комбучі — ферментованого напою на основі чайного гриба, який останніми роками став модним серед прихильників здорового способу життя. Також на цю дату припадають День бейгла, День капелюха, День полуничного морозива і День свіжовичавленого соку.

В українській народній традиції 15 січня вважали непростим і навіть небезпечним днем. За прикметами, сині хмари ввечері віщували різку зміну погоди, яскравий місяць — сильний вітер, а відлига або танення снігу — ранню весну. Люди вірили, що саме цього дня активізується нечиста сила, тому намагалися менше виходити з дому. У помешканнях прибирали, мили вікна, чистили димарі, а жінки пекли ситні пироги з овочами. Для захисту дітей від пристріту під колиску клали суху гілку чортополоху.

Згідно з народними уявленнями, 15 січня не варто починати важливі справи, змінювати місце проживання чи роботи, вирушати в далекі подорожі. Особливо застерігали від спілкування з незнайомцями — не приймати від них подарунків і не запрошувати в дім, щоб не накликати біду.

У Херсонській області правоохоронні органи викрили корупційну схему, пов’язану з ремонтом і реконструкцією захисних укриттів, унаслідок якої місцеві бюджети зазнали збитків на суму понад 5,5 мільйона гривень. Слідство встановило, що незаконні дії відбувалися під час реалізації робіт, які мали забезпечити безпеку населення в умовах воєнної загрози.

За інформацією правоохоронців, керівник приватної будівельної компанії укладав договори з громадами Херсонського району на виконання ремонтних робіт. Після цього до офіційної документації вносилися завідомо неправдиві відомості щодо обсягів та вартості виконаних робіт. Частина робіт або взагалі не проводилася, або виконувалася не в повному обсязі, однак у звітних актах зазначалися значно завищені показники.

Інженер технічного нагляду, який мав контролювати виконання робіт, фактично ігнорував перевірки та підписав фіктивні акти, що спричинило додаткові збитки на суму майже 490 тис. грн.

У 2024 році та сама компанія повторила схему під час реконструкції укриття у медичному закладі Херсона, який також використовується як сховище під час обстрілів. Завищення даних у документації дозволило безпідставно отримати ще понад 5 млн грн.

Правоохоронці наразі розслідують усі обставини справи та встановлюють причетних осіб до незаконного привласнення коштів.

Незважаючи на пожвавлення дипломатичної активності та збільшення кількості міжнародних контактів, перспектива завершення повномасштабної війни Росії проти України й надалі виглядає віддаленою. Таку оцінку озвучила директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у своїй колонці для британського видання The Guardian. Вона наголосила, що зовнішня динаміка переговорів не призвела до реальних змін на полі бою чи в політичних позиціях сторін.

За словами експертки, регулярні консультації між Україною, США та європейськими союзниками, а також поодинокі контакти між Вашингтоном і Москвою створюють ілюзію поступу, однак не зачіпають ключових проблем. Передусім ідеться про відсутність стійкого припинення вогню, чітких і зрозумілих безпекових гарантій та політичної волі Росії до завершення агресії. Кремль, як зазначає Сассе, продовжує діяти у логіці затягування конфлікту, намагаючись використати час у власних інтересах.

Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.

Повна евакуація Києва у разі критичних проблем в енергетичній сфері є вкрай малоймовірною, а з технічної точки зору — практично нереалізованою для міста з багатомільйонним населенням. Таку позицію висловив енергетичний експерт, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев, коментуючи поширені в публічному просторі припущення щодо можливого вивезення жителів столиці.

За словами фахівця, розмови про евакуацію Києва найчастіше виникають без розуміння реальних масштабів і складності подібного процесу. Йдеться не лише про транспорт чи організацію руху, а про комплексну систему рішень, яка включає логістику, безпеку, забезпечення житлом, медичною допомогою та базовими умовами для життя. Навіть у теорії реалізація такого сценарію потребувала б колосальних ресурсів і чіткої відповіді на ключове запитання — куди саме можна перемістити мільйони людей.

Рябцев підкреслив, що саме поняття евакуації в умовах мегаполіса часто використовується без розуміння логістики. Він зауважив, що подібні сценарії можуть обговорювати лише ті, хто не стикався з реальним плануванням і організацією таких процесів.

Як приклад експерт навів аварію на Чорнобильській АЕС, коли евакуація жителів Прип’яті, де проживали десятки тисяч людей, тривала кілька діб. За нинішніх умов, коли йдеться про мільйони мешканців Києва, подібні дії, за його оцінкою, є нереальними в принципі.

Натомість Рябцев закликає зосередитися на практичних рішеннях. У разі тривалої відсутності централізованого теплопостачання, на його думку, необхідно робити ставку на автономні джерела живлення. Зокрема, для багатоквартирних будинків, де немає перспектив швидкого відновлення тепла, можливе встановлення генераторів, які дозволять забезпечити електроопалення всередині будівель.

Ситуація в Києві залишається напруженою після січневих атак Росії на енергетичну інфраструктуру столиці. Удари по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 призвели до того, що значна частина міста залишилася без тепла. Станом на зараз без опалення перебувають близько 400 багатоповерхових будинків.

Водночас перший віце-прем’єр Юлія Свириденко повідомила, що вже з вечора четверга в Києві можуть запровадити полегшені графіки подачі електроенергії, якщо не відбудеться нових атак на енергетичні об’єкти.

Велика Британія оголосила про надання Україні 20 мільйонів фунтів стерлінгів для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури, яка зазнала масштабних пошкоджень унаслідок російських атак. У британському уряді підкреслили, що цілеспрямовані удари по енергетичному сектору призвели до серйозних гуманітарних наслідків, залишивши сотні тисяч громадян без електроенергії та теплопостачання в розпал зимового періоду.

За оцінками міжнародних партнерів, найбільше від перебоїв постраждали соціально вразливі групи населення — діти, люди похилого віку, пацієнти лікарень, а також освітні заклади. В окремих регіонах України температура повітря опускалася до мінус 20 градусів, що значно ускладнило повсякденне життя та створило додаткові ризики для здоров’я людей. У таких умовах стабільне енергопостачання стало критично важливим фактором виживання.

У повідомленні наголошується, що виділене фінансування забезпечить екстрену підтримку для ремонту, відновлення, захисту та стабільної роботи енергосистеми по всій країні. Йдеться про підтримку електропостачання й опалення в житлових будинках, лікарнях та школах в умовах суворої зими.

Уряд Британії також підкреслив символічність дати оголошення допомоги. Про виділення коштів було заявлено 16 січня — у день, коли Україна та Велика Британія відзначають першу річницю угоди про 100-річне партнерство.

У Лондоні зазначили, що це партнерство уособлює цінності, які Росія намагається зруйнувати своєю агресією. Британська сторона наголосила на захопленні мужністю та стійкістю українців, які щодня чинять опір повномасштабному вторгненню. У заяві також підкреслюється, що Велика Британія залишатиметься поруч з Україною не лише зараз, а й у довгостроковій перспективі — як у межах двосторонніх відносин, так і на міжнародній арені.

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику керівника одного з департаментів Генеральної прокуратури України. За даними слідства, його службові дії та прийняті рішення спричинили значні фінансові втрати для державного бюджету, які обчислюються мільйонами гривень.

Правоохоронці встановили, що підозрюваний, перебуваючи на відповідальній посаді, нібито діяв в інтересах одного з керівників Державної фіскальної служби. Слідство вважає, що він сприяв зловживанню службовим становищем під час розгляду податкового спору між контролюючим органом та суб’єктом господарювання. Йдеться про ситуацію, коли підприємство оскаржувало податкове повідомлення-рішення, а втручання посадовців могло вплинути на подальший хід справи та її фінансові наслідки.

Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити остаточне рішення за результатами скарги, умисно не зробив цього у встановлений законом строк. Такі дії, як зазначають слідчі, відбувалися в інтересах підприємства та за сприяння посадовця прокуратури.

Ключову роль у схемі відіграв саме прокурор. В останній день строку він вилучив усі матеріали податкової перевірки, створивши штучну ситуацію, за якої підписання рішення стало нібито неможливим. Посадовець ДФС офіційно заявив, що не може ухвалити рішення через відсутність документів.

У результаті цього скарга підприємства була автоматично визнана задоволеною. Держава втратила можливість стягнути податкові зобов’язання та штрафні санкції на суму понад 641 мільйон гривень.

У НАБУ та САП зазначають, що дії підозрюваних кваліфіковано як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Розслідування триває, встановлюється повне коло осіб, причетних до реалізації схеми.