Масштабний удар Росії по Україні: нові жертви та руйнування

Останні клінічні дослідження підтвердили, що регулярне споживання бурякового соку здатне позитивно впливати на здоров’я серця, зокрема, знижувати артеріальний тиск. Це пояснюється високим вмістом дієтичних нітратів, які мають властивість знижувати кров'яний тиск, особливо у людей із гіпертонією. На основі численних випробувань було встановлено, що оксиди азоту, які утворюються в організмі після перетворення нітратів, відіграють ключову роль у розслабленні судин та покращенні кровообігу.

Механізм дії бурякового соку досить простий: після споживання соку нітрати, що містяться в буряках, перетворюються в організмі на оксид азоту. Ця речовина розширює судини, що дозволяє знижувати навантаження на серце та покращувати доставку кисню до всіх органів і тканин. Завдяки цьому кровообіг стає ефективнішим, а тиск стабілізується. Такий ефект був підтверджений у численних рандомізованих клінічних випробуваннях, де пацієнти, що вживали буряковий сік, демонстрували зниження артеріального тиску порівняно з тими, хто цього не робив.

Поза буряком дослідники наголошують на важливості загального харчового підходу: продукти, багаті калієм та іншими корисними нутрієнтами — як-от банани, ягоди або знежирені молочні продукти — теж сприяють контролю тиску та входять до рекомендованих дієт, наприклад моделі DASH. Тому користь від бурякового соку найкраще реалізується як частина збалансованого раціону, а не як поодинокий «чарівний» засіб.

Разом із тим наукові огляди і клінічні рекомендації попереджають про ризики. Буряковий сік містить багато нітратів, і при проблемах із нирками або при одночасному прийомі певних ліків, що впливають на нітратний обмін, можливі небажані взаємодії або надмірне зниження тиску. Деякі роботи також звертають увагу на питання утворення N-нітрозосполук при дуже високому та тривалому споживанні концентрованих джерел нітратів, тому доцільно уникати надмірної концентрації у раціоні. Загалом на користь овочів переважає користь над потенційними ризиками, але концентровані продукти вимагають більшої обережності.

Почніть із невеликої дози і стежте за самопочуттям і тиском: наприклад, 100–250 мл бурякового соку 3–7 разів на тиждень — а потім коригуйте під контролем лікаря (у дослідженнях часто використовували ~250 мл щодня).

Віддавайте перевагу свіжим/стандартизованим напоям з відомим вмістом нітратів, а не невідомим «концентратам» з неперевіреним складом.

Якщо у вас є хронічні захворювання (хвороби нирок, серця) або ви приймаєте ліки — обговоріть додавання бурякового соку з лікарем або провізором.

Пам’ятайте про комплексний підхід: дієта за моделлю DASH (багато овочів і фруктів, низько­жирні молочні продукти, обмеження солі) має найміцнішу доказову базу для зниження тиску. Буряковий сік — ефективне доповнення, але не є єдиним «чарівним» рішенням.

Підсумовуючи, наукові дані свідчать, що буряковий сік — одне з найперевіреніших натуральних засобів для зниження артеріального тиску завдяки механізму через нітрати і оксид азоту. Він найефективніший як частина комплексного підходу до контролю тиску, який включає дієту, фізичну активність і при необхідності медикаментозну терапію. Перед тим як систематично вводити буряковий сік у раціон, особливо у великих дозах або у вигляді концентратів, варто проконсультуватися з лікарем.

Національна поліція України розпочала розслідування можливих випадків розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєктів з «діджиталізації» в столиці. Слідство зацікавлене в діяльності посадовців Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації (КМДА), а також керівників трьох комунальних підприємств — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ». За попередніми даними, ці особи могли бути причетні до організації схеми завищених закупівель, яка включала перерозподіл бюджетних коштів через підконтрольні підприємства, із подальшими «відкатами».

В рамках розслідування правоохоронці перевіряють більше тридцяти договорів, укладених між комунальними підприємствами та сторонніми постачальниками. Загальна сума цих угод становить близько 918 мільйонів гривень. Відомо, що частина коштів могла бути спрямована не за цільовим призначенням, а використана для особистого збагачення посадовців та їхніх спільників.

Особливу увагу слідчих привернули роботи з впровадження системи відеоспостереження. За версією слідства, низка договорів з виконання цих робіт була укладена з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Сек’юріті Хаб» та ТОВ «Техком-Сервіс». Також під приціл потрапили контракти СКП «Київтелесервіс» з ТОВ «Ві Єм Джі» (пакети ПЗ для кіберзахисту на суму близько 26,1 млн грн) та з ТОВ «Технології для бізнесу» (два договори 2024–2025 рр. на загальну суму 138,9 млн грн щодо монтажу та наладки базових станцій зв’язку і поставки засобів зв’язку).

Правоохоронці вивчають і численні угоди між КП «Інформатика» та ТОВ «Українські інфосистеми» — мінімум 11 договорів на 257,7 млн грн (поставка джерел безперебійного живлення та монтаж), а також додаткові контракти на близько 70,7 млн грн, які можуть дублюватися у підрахунках. Загалом у справі фігурують також договори на поставку обладнання для оплати проїзду та електронного квитка — зокрема угода КП «ГІОЦ» з ТОВ «Центральний маршрутизатор» 2025 року на 3,5 млн грн.

У межах провадження суди вже надали дозволи на проведення обшуків у КП «Інформатика» та офісах окремих компаній-підрядників — всього 11 судових ухвал, повідомляє слідство. Найближчим часом планується проведення судово-економічних експертиз для встановлення розміру збитків, а також, за результатами слідчих дій, можуть бути вручені підозри.

Аналітичні дані показують широке співробітництво згаданих компаній з комунальними підприємствами: за даними Clarity-Project, на рахунках цих фірм — договори на загальну суму понад 1,54 млрд грн. Зокрема, ТОВ «Українські інфосистеми» має десятки угод із КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», ТОВ «Сек’юріті Хаб», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Ві Єм Джі» та інші фігурують у значних закупівлях.

Це розслідування продовжує низку перевірок у сфері столичної «діджиталізації»: раніше щодо КП «Інформатика» та «Київтелесервіс» вже фіксувалися фінансові порушення, підозри та втрати бюджетних коштів. При цьому в правоохоронних провадженнях за останні роки декому з посадовців висували підозри, деякі справи завершувалися звільненнями або передачею матеріалів до суду, а інші — залишалися в стадії розслідування.

Іван Безкищенко, колишній працівник Головного управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) в Одеській області, став об'єктом уваги правоохоронців після того, як у 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) висунуло йому підозру у привласненні майже 1 мільйона гривень. Нещодавно, в останній поданій ним декларації, з’явилася дивна інформація, яка викликає нові питання щодо прозорості його фінансових та майнових операцій. Зокрема, Безкищенко вказав у декларації квартиру в Одесі, вартість якої складала лише 7 гривень. Такі неадекватно низькі цифри, разом із іншими активами, зокрема нерухомістю, автівками та значними готівковими коштами, ставлять під сумнів правдивість та законність походження його майна.

Ця ситуація стає ще більш резонансною, якщо згадати, що в 2019 році ДБР повідомило про підозру голові ГУ ДМС Олені Погребняк та її першому заступнику Івану Безкищенку. Обидвох обвинувачували в змові з підрядниками для привласнення державних коштів, які призначались для ремонту в установі. За версією слідства, сума збитків від цієї діяльності сягнула майже 1 мільйона гривень. Ці обставини, на тлі дивної декларації Безкищенка, викликають нові сумніви щодо реальної картини навколо цієї справи та ефективності розслідування.

Антишахрайський проєкт «190» та місцеві видання проаналізували декларації ексзаступника й виявили набір нерухомості, транспортних засобів та заощаджень, які не завжди відповідають офіційним доходам. Зокрема: квартира (28,7 кв. м) в Одесі, набутa у 2019 році, задекларована вартістю 360 тис. грн; ще одна квартира (36,7 кв. м), якою подружжя володіє з 2006 року (по 50% кожному), у декларації оцінена в суму — 7 грн. Також у документі фігурують земельна ділянка і дачний будинок у селі Кошари Одеської області, великий масив землі під Нерубайським, гараж як незавершене будівництво, а дружина має кілька ділянок у Хмельницькій області.

Такі деклараційні оцінки (наприклад, 7 грн за квартиру) виглядають абсурдними на фоні ринкових цін на одеську нерухомість і ставлять питання про умисне занизьке оцінювання майна або про ненаочне декларування реальної вартості.

У декларації вказані кілька автівок: OPEL OMEGA 1996 року (набута 2012-го), ВАЗ 2108 1988 року, TOYOTA RAV4 2005 року (набута у 2017 році) — при цьому вартість деяких машин явно занижена порівняно з ринковими оцінками. Також задекларований гараж (незавершене будівництво) та інші рухомі речі.

За минулий рік у декларації зазначено: 756 тис. грн зарплати у ДМС (на момент роботи до жовтня 2024 року), 239 тис. грн пенсії, близько 9 тис. грн соцвиплат і невеликі доходи від оренди. Готівкові заощадження подружжя подано як спільна власність: 300 тис. грн і 10 тис. доларів готівкою; на банківських рахунках вказано понад 16 тис. дол., 125 євро і 125 тис. грн. У сумі це — більше ніж півтора мільйона гривень накопичень у сім’ї. Така сукупність заощаджень і водночас «смішні» деклараційні оцінки окремих об’єктів виглядають непоєднуваними із задекларованими доходами і викликають додаткові запитання.

У декларації згадується, що у квітні 2024 року Безкищенко став співвласником великої земельної ділянки під Нерубайським (45 952 кв. м), інша половина якої належить особі з іменем Василь Юренко. За відкритими реєстрами, людина з таким ПІБ фігурує як співвласник і директор ТОВ «Донецьке спеціалізоване управління “Електромонтаж”» (ЄДРПОУ 36444296). За даними реєстрів, компанія була зареєстрована у Донецьку, а після 2014 року мала відомості про перереєстрацію у російських реєстрах; окремі згадки свідчать про ведення діяльності в РФ у 2022–2023 роках. У світлі воєнних реалій та заборон співпраці з колабораціоністськими структурами такі зв’язки викликають серйозні занепокоєння.

Катерина Репяхова нещодавно поділилася вражаючими результатами після трьох нових хірургічних втручань, які вона здійснила для корекції зовнішності. Раніше, в рамках попередньої пластичної операції, їй встановили стандартний імплант підборіддя. Однак, як зізнається сама Катерина, той результат її не задовольнив, і вона була незадоволена вибором стандартного імпланта. Тоді вона ще не знала, що в США є можливість виготовляти індивідуальні імпланти, які значно краще відповідають анатомічним особливостям пацієнта.

Цього разу, скориставшись новими можливостями, Репяхова вирішила провести одразу кілька процедур для досягнення бажаного результату. Вона замінила імплант підборіддя на більш індивідуально підібраний, а також зробила ліпофілінг — процедуру корекції ямки на підборідді, що дозволила значно покращити контури її обличчя. Крім того, був проведений ліпосакційний процес для зменшення другого підборіддя, що допомогло отримати більш чітку і виразну лінію підборіддя.

Репяхова зазначала раніше, яку пластику ніколи не наважиться робити; тепер же вона задоволена проведеними корекціями й ділиться фотографіями «до і після». За даними публікацій, Віктор Павлік ставиться до пластичних втручань своєї молодої дружини несхвально.

Смартфони стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя, і їх використання навіть під час сну стало звичною практикою для багатьох людей. Проте, поряд з поширеними побоюваннями щодо можливих шкідливих впливів, пов’язаних із зарядкою гаджетів вночі, варто звернути увагу на більш реальні ризики, які можуть виникнути внаслідок технічних несправностей.

Сергій Петров, досвідчений терапевт, прокоментував актуальні питання безпеки, пов'язані з використанням смартфонів під час сну. За його словами, велика частина стурбованості щодо впливу електромагнітного випромінювання не має серйозного наукового підтвердження. Враховуючи, що радіохвилі, які випромінюються смартфонами, мають надзвичайно низьку потужність, ризик від їх впливу на організм залишається мінімальним. Немає даних, що підтверджують зв'язок між використанням смартфонів і серйозними проблемами зі здоров'ям через електромагнітне випромінювання.

Окреме застереження Петров адресував вологим умовам: заряджання в приміщеннях із підвищеною вологістю, зокрема у ванній кімнаті, категорично не рекомендується через ризик короткого замикання при потраплянні вологи в електроніку — це створює реальну небезпеку для життя і здоров’я.

Лікар також пояснив, що помірне нагрівання телефону під час зарядки є нормальним явищем і зазвичай не становить загрози. Водночас він порадив стежити за станом пристрою: якщо телефон сильно гріється, виникли пошкодження корпусу або акумулятора, або використовуються несертифіковані кабелі та адаптери — слід припинити використання і звернутися до сервісного центру.

Петров підсумував: сон поруч зі смартфоном, який заряджається, за умови дотримання елементарних правил безпеки — використання сертифікованих аксесуарів, уникнення вологи і контролю за перегрівом — не становить суттєвої загрози. Тим не менше кожен користувач сам вирішує ступінь свого комфорту й обережності — кому зручніше, той може залишати телефон на тумбочці, інші віддають перевагу дистанції або вимкненню пристрою на ніч.

Багато користувачів застосунку Резерв+ почали помічати нову позначку — «Потрібно пройти БЗВП». Це викликає чимало запитань, адже не всі знають, що саме вона означає і які дії необхідно виконати. Для отримання чітких роз’яснень з цього приводу, редакція УНІАН звернулася до адвоката Геннадія Капралова, який пояснив основні моменти щодо цього курсу.

БЗВП (базова загальновійськова підготовка) — це спеціалізований курс, який є обов’язковим для деяких категорій громадян. Він триває від одного до трьох місяців, залежно від програми і специфіки навчання. Курс передбачає освоєння основних навичок, необхідних для виконання службових обов’язків у військових або державних структурах. Його проходять не лише студенти певних навчальних програм, але й курсанти, які навчаються на спеціальних факультетах, наприклад, для майбутніх поліцейських.

Дії залежать від конкретної ситуації. Якщо особа вже пройшла БЗВП, але додаток цього не показує, радять звернутися до адвоката або до територіального центру комплектування (ТЦК) і РП з заявою та підтверджувальними документами. Адвокат може допомогти оформити і надіслати заяву, у якій вказати, що підготовка вже пройдена, і додати копії доказів.

Якщо особа ще не проходила підготовку і їй пропонують пройти БЗВП (наприклад, бо має військову спеціальність, але раніше не служив), це не означає автоматичну мобілізацію. Після проходження БЗВП людина вважається підготовленою до служби в резерві — але лише у разі надходження окремої повістки її можуть викликати до ТЦК. Далі можливі огляд (ВЛК) і, за результатами, мобілізація — тільки якщо це буде необхідно й особа визнана придатною.

У заяві до ТЦК / РП доцільно додати (за наявності):

свідоцтво або посвідчення про проходження БЗВП;

довідку з вишу чи військової кафедри;

виписку з наказу про направлення/проходження підготовки;

довідку з навчального центру або військової частини, де проводили підготовку.

Позначка «Солдат резерву» означає, що особа формально перебуває в резерві ЗСУ і може бути викликана на службу під час мобілізації. Виклик здійснюється повісткою до ТЦК; мобілізація можлива лише за умови відсутності законних підстав для відстрочки та позитивних висновків ВЛК. Особа також може за власним бажанням укласти контракт із ЗСУ.

Штрафів за те, що в додатку горить позначка «Потрібно пройти БЗВП», не передбачено. Водночас для деяких категорій (наприклад, студентів відповідних програм) наслідком невиконання обов’язку може бути дисциплінарна реакція зі сторони навчального закладу, аж до відрахування — тому студентам варто звертати увагу на вимоги свого вишу.

Перевірте, чи дійсно ви проходили БЗВП і чи є документи на підтвердження.

Якщо документи є, зверніться до ТЦК/РП з копіями та заявою; за потреби — скористайтеся консультацією адвоката.

Якщо підготовка ще не пройдена, дізнайтеся в ТЦК, чому вам надійшло повідомлення, і які є варіанти: пропозиція пройти БЗВП не тотожна автоматичній мобілізації.

Студентам — перевірити вимоги вишу щодо проходження БЗВП, щоб уникнути проблем з навчанням.

Відомий український телеведучий Олексій Суханов поділився важливими відомостями про стан легендарної співачки Софії Ротару. В інтерв'ю, яке він дав під час подкасту блогера Вадима Радіонова, Олексій розповів, що артистка зараз перебуває в Україні, але її здоров'я, як фізичне, так і психічне, залишає бажати кращого. Співачка стикається з серйозними труднощами, які впливають не тільки на її фізичний стан, але й на душевний спокій.

Суханов також зазначив, що Софія Ротару планує дати інтерв'ю, однак на даний момент вона не готова до публічних виступів. Це для неї надзвичайно важливий крок, але її поточний стан не дозволяє зробити цей крок. За словами телеведучого, співачка потребує часу для того, щоб відновитися як фізично, так і емоційно, перш ніж знову виходити на публіку.

«Софія Михайлівна хоче дати інтерв’ю, вона готується, але поки що вона не в тому стані — і душевному, і фізичному. Але, дякувати Богу, вона тут, вона жива, вона з Україною», — наголосив Суханов.

Телеведучий закликав із повагою ставитися до її рішення взяти паузу, адже кожна людина має свій поріг болю, втоми та спустошеності. Він зазначив, що навіть ті, хто перебуває у важчих умовах, повинні пам’ятати: переживання та внутрішня боротьба у кожного унікальні.

Попри складний етап, Софія Ротару залишається в Україні, що, за словами Суханова, є важливим сигналом її підтримки та присутності поруч із народом.

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.