Мера Ірпеня Маркушина заарештовано через його поїздку до Італії

Керівник Кам’янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергій Кузьменко у своїй декларації за минулий рік розкрив інформацію про фінансові надходження родини, які склали близько 5 мільйонів гривень. Значну частину цього доходу, як вказано в опублікованих даних, було отримано від продажу майна та подарунків. Сам прокурор отримав 1,42 мільйона гривень у вигляді заробітної плати та 941 гривню як матеріальну допомогу.

Серед основних джерел доходів його дружини, Марії Станіславівни, вказано 2,4 мільйона гривень від продажу нерухомості, що була реалізована Анжеліці Баштаненко. Окрім того, вона отримала подарунок у розмірі 1,21 мільйона гривень від своєї матері, Алли Пістун. Таким чином, загальний дохід родини значною мірою сформований завдяки операціям з нерухомістю та дарунками, що може викликати додаткові питання щодо джерел походження таких значних коштів.

Під час війни, як вказано в декларації, сім’я придбала квартиру в Дніпрі площею 71 м² за 3,64 млн грн; раніше у дружини були інші квартири — зокрема 64,8 м² (вказана в 2023 році) та 114,2 м² з правом користування (власниця — Галина Кузьменко). Також у 2023 році дружина придбала автомобіль Toyota Camry (2022) за 1,37 млн грн.

Сергій Кузьменко декларує нерухомість у селі Новоолександрівка під Дніпром: дві земельні ділянки (30 м² і 2 310 м²), а також незавершене будівництво (будинок 440 м², літня кухня 103 м², гараж 55,2 м², споруда 78 м²). Крім того, у декларації вказані готівкові заощадження: у самого Кузьменка — $36 тис., 130 тис. грн і €800; у дружини — $4,5 тис. і 123 тис. грн.

У біографічній частині документонаходиться інформація про службову кар’єру: Сергій очолює Кам’янську окружну прокуратуру з березня 2021 року; його батько Анатолій Кузьменко був заступником прокурора області до 2015 року, а брат Анатолій наразі очолює Павлоградську окружну прокуратуру.

Зауважимо, що понад половина минулорічних надходжень родини припала на операції з майном і подарунки — факти, які привертають увагу на тлі воєнного часу та економічної нестабільності. Однак сама декларація фіксує надані родинні й цивільно-правові правочини; питання щодо походження коштів чи відповідності доходів і витрат потребують додаткової перевірки компетентними органами.

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

15 жовтня має особливе значення, оскільки в цей день відзначаються кілька важливих міжнародних і локальних свят, церковних пам’ятей, а також традицій, що пов’язані з осіннім календарем. ООН проголошує цей день Міжнародним днем білої тростини, мета якого — привернути увагу до проблем незрячих і слабозорих людей. Цей день покликаний нагадати про необхідність створення безбар’єрного середовища для людей з обмеженими можливостями та забезпечення рівного доступу до життєвих благ.

Крім того, 15 жовтня відзначають ще одне важливе свято — Міжнародний день сільських жінок. Це свято покликане підкреслити незамінну роль, яку відіграють жінки в сільській місцевості, де вони становлять значну частину трудових ресурсів і активно беруть участь у забезпеченні продовольчої безпеки. Сільські жінки, часто без зайвих розмов, працюють на землі, утримують домашнє господарство і підтримують економіку своєї громади.

У нашій країні ця дата не має офіційного загальнодержавного свята — це робоча середа. Водночас у довідниках і місцевих матеріалах 15 жовтня пов’язують із народними традиціями праці, прибирання й підготовки до зими.

За новим стилем у храмах вшановують преподобного Євфимія Солунського, пустельника Лукіана Печерського та святого Савіна Катанського; у деяких традиціях згадують мучеників Кипріяна і Устину (за старим стилем). До цих днів звертаються з молитвами про сили для праці та народжуваність, про успіх у роботі й злагоду в сім’ї.

Наші предки вважали 15 жовтня днем праці й добрих вчинків: прибирали хати й погреби, лагодили інвентар, готували вулики до зимівлі та квасили овочі. Народні прикмети підказують, що якщо небо блакитне — скоро похолоднішає; якщо йде дощ — чекати сніжної зими; опале листя берези віщує кінець тепла. Існує повір’я: три добрі справи для незнайомців у цей день приносять удачу.

Оскільки народна традиція пов’язує день із працею і добром, радять не лінуватися, не байдикувати та уникати сварок і грубих слів. З релігійної точки зору також доречно дотримуватися смирення й ввічливості у ставленні до ближніх.

У сучасному світі, де глобалізація охоплює все більше аспектів нашого життя, збереження та підтримка національної культури стає надзвичайно важливим завданням для кожної країни. Культура є основою, на якій будуються ідентичність нації, її традиції та соціальні цінності. Вона формує унікальний спосіб життя та спосіб мислення, що відрізняє один народ від іншого. Для України, країни з багатим історичним і культурним спадком, це питання набуває особливої ваги.

Культурна спадщина України включає в себе не лише мистецтво та літературу, але й мову, народні традиції, музику, архітектуру та інші форми самовираження. Важливо пам'ятати, що підтримка та розвиток культури не лише зберігає історичну пам'ять, а й стимулює соціально-економічний розвиток країни, сприяє формуванню національної гордості та єдності серед громадян.

Особливу увагу привернуло й пояснення Яковенко у лютому 2024 року, що вона брала участь у виконанні оборонного держзамовлення на безпілотні системи згідно з постановою КМУ №256. Проте підтверджень реальної поставки комплектуючих чи виконання договору не було надано.

У липні 2024 року АТ «Універсал Банк» дійшов висновку, що діяльність ФОП Яковенко має ознаки класичної схеми переведення безготівкових коштів у готівку для подальшого неконтрольованого використання. Раніше вже фіксувалися підозріле зростання доходів ТОВ «Скрінтек» у період війни, зокрема через перемоги у підрядах Міністерства оборони за закритими процедурами.

Вартість безпілотників і комплектуючих досі не оприлюднена, а умови контрактів залишаються засекреченими. Масштабні закупівлі для армії та непрозорість діяльності таких структур викликають обґрунтовані підозри щодо можливого зловживання довірою держави та спотворення цільового використання бюджетних коштів.

Залізничний районний суд Львова ухвалив вирок щодо Володимира Пацула, заступника директора ДП «Мостиське військове лісництво», визнавши його винним у спробі підкупити співробітника Служби безпеки України (СБУ). Згідно з матеріалами справи, посадовець намагався через хабарництво вплинути на хід розслідування кримінального провадження, яке стосувалося незаконної вирубки лісу.

У вересні 2023 року, під час особистої зустрічі з оперативником СБУ, Пацула запропонував щомісячну неправомірну вигоду на суму 20 тисяч гривень — по 10 тисяч за кожну з двох дільниць лісництва. В обмін на ці кошти він вимагав від правоохоронця «не втручатися» в розслідування та «закрити очі» на вже виявлені порушення в лісовому господарстві.

У суді обвинувачений своєї провини не визнав, пояснюючи, що не мав на увазі хабар, а лише хотів з’ясувати, які докази потрібні для закриття справи. Він також стверджував, що сказані ним суми стосувались кількості порушень, а не грошей.

Суддя Олеся Постригач не прийняла ці аргументи та встановила факт пропозиції неправомірної вигоди. Пацулу визнано винним за ч.1 ст.369 ККУ та призначено штраф у розмірі 51 тисячі гривень. Крім того, він має компенсувати понад 32 тисячі гривень за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений у встановленому порядку.

Після того, як стало відомо про позбавлення мера Одеси Геннадія Труханова українського громадянства через наявність російського паспорта, він вирішив перейти в контратаку. Труханов оприлюднив інформацію, що стосується родини Олега Кіпера, голови Одеської обласної військової адміністрації. За словами мера Одеси, дружина Кіпера, Ірина (у дівоцтві Коцар), має російські документи та сплачує податки до бюджету Російської Федерації. Це стало основою для звинувачень на адресу очільника Одеської ОВА в можливих зв'язках з країною-агресором.

Це повідомлення виглядає особливо іронічно на фоні багаторічної репутації самого Труханова, який неодноразово ставився до корупційних розслідувань і часто вдавався до маніпуляцій для того, аби уникнути відповідальності. Відомо, що його ім’я фігурує у низці кримінальних справ, а самого мера не раз звинувачували в незаконних операціях з нерухомістю та коштами місцевих бюджетів. Зрештою, жодна з цих справ не призвела до реальних наслідків для нього.

Одним із найгучніших епізодів є справа щодо майна ТОВ «Патріарх Холл», що належало родині Ксенофонтових. Після смерті власника група, пов’язана з Кіпером, нібито організувала фальсифікацію справ, силові обшуки та тиск на спадкоємицю з метою захоплення бізнесу та нерухомості в центрі Києва.

Окремо джерела пов’язують Кіпера з масштабними схемами контрабанди через Одеський порт — від контрафактної електроніки до предметів розкоші. Завдяки впливу на митні органи й використанню підставних компаній, товари масово проходять без сплати мит та податків.

Протистояння між Трухановим і Кіпером виглядає не як викриття заради справедливості, а як боротьба впливових кланів, які роками використовували Одесу як ресурс для власного збагачення. Кожен із них має свій багаж скандалів, а нинішня публічна війна лише відкриває нові деталі давно прихованих схем.

У сучасному бізнес-середовищі, яке характеризується швидкими змінами та високою конкуренцією, розробка чіткої стратегії є ключовим етапом на шляху до досягнення успіху. Для того щоб бізнес міг ефективно розвиватися і досягати своїх цілей, потрібно ретельно обирати напрямки, що максимально відповідають зовнішнім і внутрішнім умовам. У цьому контексті важливим є стратегічне планування, яке дозволяє не лише уникнути ризиків, але й максимально використати наявні можливості.

Основним елементом успішної стратегії є чітке розуміння цільової аудиторії та адаптація продуктів або послуг до її потреб. Бізнес, який не враховує змінювані вимоги споживачів, може швидко втратити свою конкурентну перевагу. Крім того, важливо не лише відслідковувати тенденції ринку, а й активно впливати на них, пропонуючи інноваційні рішення, які здатні змінити ситуацію на ринку на користь компанії.

Ключовим механізмом виявилися епігенетичні зміни: під впливом забруднення активність генів бурої жирової тканини «перепрограмовується» без зміни самого ДНК. У цьому процесі вирішальну роль відіграють ферменти HDAC9 і KDM2B, які змінюють епігенетичний стан клітин і блокують нормальні метаболічні реакції.

Коли вчені штучно пригнічували активність HDAC9 і KDM2B, нормальний обмін речовин у бурому жирі відновлювався — це продемонструвало, що зміни є не тільки описовими, а й оборотними при впливі на ці ферменти. Отже, HDAC9 і KDM2B виступають потенційними терапевтичними мішенями для запобігання метаболічним порушенням, спричиненим забрудненим повітрям.

Керівник дослідження, професор Франческо Панені, підкреслив, що результати пояснюють прямий зв’язок між якістю повітря й метаболізмом людини та відкривають нові шляхи для профілактики і лікування порушень обміну речовин.

Ці висновки мають важливі наслідки для охорони здоров’я: боротьба із забрудненням повітря стає не тільки екологічним, а й метаболічним пріоритетом. Розробка препаратів, що впливають на HDAC9 або KDM2B, може доповнити заходи зі зниження впливу PM2.5 і допомогти зменшити тягар інсулінорезистентності, ожиріння та діабету другого типу в масштабі популяції.