Мерц, Стармер і фон дер Ляєн приїдуть у Париж для переговорів про Україну

21 січня 2026 року припадає на середу і стає 1428-м днем повномасштабної війни в Україні. У цей день православна церква згадує двох святих — преподобного Максима Сповідника та преподобного Максима Грека. Одночасно у світі відзначають Міжнародний день обіймів і Міжнародний день дитячого свята, а народні традиції цього періоду підкреслюють важливість добрих справ, взаємної підтримки та уважного ставлення до природи.

Церковне вшанування 21 січня пов’язане насамперед із пам’яттю преподобного Максима Сповідника, видатного богослова VII століття. Він став одним із найактивніших захисників православного вчення у складний для церкви час, коли поширювалася єресь монофелітів. Максим Сповідник наполягав на тому, що у Христі існують дві волі — божественна і людська, і саме ця позиція стала ключовою для збереження догматичної чистоти християнського вчення. Його діяльність включала не лише богословські трактати, а й мужнє стояння перед тиском імперської влади, за що він зазнав переслідувань і страждань. У народній традиції цей день часто асоціюють з терпінням, витримкою та вірою у справедливість, адже приклад святого нагадує про силу правди навіть у складні часи.

Також цього дня вшановують преподобного Максима Грека — вченого, перекладача і богослова XVI століття. Він займався перекладом богослужбових книг на слов’янську мову, наполягаючи на точності текстів. Через конфлікти з церковною та світською владою його заслали, однак навіть у вигнанні він продовжував духовне служіння. Помер Максим Грек у 1556 році в Троїце-Сергієвій лаврі.

У народному календарі 21 січня відоме як день Максима-втішника. Його вважали покровителем сиріт, вдів і людей у скруті, а також вірили, що щира добра справа цього дня обов’язково повернеться сторицею.

Серед міжнародних свят найбільш відомим є Міжнародний день обіймів, започаткований у США у 1986 році. Його ідея полягає у поширенні тепла, підтримки та зменшенні емоційної напруги між людьми. Також цього дня відзначають Міжнародний день дитячого свята, який заохочує активні ігри, спілкування та фізичну активність дітей. Окрім того, існує неофіційний Міжнародний день тренувальних штанів, що символізує комфорт і неформальність.

Народні прикмети 21 січня допомагали передбачити погоду та врожай. Ясне зоряне небо вважали ознакою сильних морозів, а місяць крізь хмари — передвісником доброго врожаю. Якщо птахи літають низько, чекали негоди, а запітнілі вікна віщували відлигу. Особливу увагу звертали й на поведінку тварин.

Цього дня не радили сваритися, бажати зла іншим, брати або давати гроші в борг, зберігати поламані речі чи виконувати важку фізичну роботу. Також вважалося небажаним виходити з дому до світанку.

День ангела 21 січня святкують Григорій, Євген, Василина, Домна, Юліан, Сидір, Антон, Омелян та Ярослава.

В історії цей день запам’ятався низкою подій, серед яких поразка військ Лжедмитрія у 1605 році, створення першої інженерної школи за наказом Петра I у 1701 році, страта французького короля Людовика XVI у 1793 році та перше офіційне відзначення Міжнародного дня обіймів у 1985 році.

У районі прикордонного села Комарівка Шосткинського району Сумської області зафіксовано суттєве збільшення так званої «сірої» зони. Її площа зросла майже утричі — з 1,98 до 5,98 квадратного кілометра, що свідчить про ускладнення безпекової ситуації вздовж державного кордону. Такі дані наводять аналітики, які системно відстежують події на фронті та в прикордонних районах України.

Експерти зазначають, що останнім часом спостерігається підвищена активність російських малих піхотних груп, які намагаються діяти приховано та використовувати особливості місцевого рельєфу. Подібні підрозділи періодично заходять на територію населеного пункту, шукаючи можливості для тимчасового закріплення та створення напруження в прикордонній зоні.

Аналітики зазначають, що російські війська фактично прощупують оборону, перевіряючи можливості для розширення зони контролю та масштабування цієї тактики. За їхніми словами, подібний сценарій уже мав місце в районі Грабовського, де противнику вдалося закріпитися.

Українські Сили оборони намагаються оперативно реагувати на появу ворожих піхотних груп, виявляти їх та знищувати. Водночас, як зазначається, через низку об’єктивних проблем на окремих ділянках кордону зробити це вдається не завжди.

Осінтери також наголошують, що кількість подібних “сірих” зон уздовж українсько-російського кордону зростає. Втім, у багатьох випадках українським захисникам усе ж вдається на початковому етапі зірвати спроби проникнення військ РФ та ліквідувати загарбників ще до їхнього закріплення.

Починаючи з 21 січня, в Україні прогнозується повільна, але помітна зміна погодних умов у бік підвищення денної температури повітря. Хоча відчутні морози ще зберігатимуться в нічний час, у денні години холод поступово слабшатиме. Синоптики зазначають, що справжні ознаки потепління стануть більш помітними ближче до кінця місяця, коли в окремих регіонах температура повітря вдень може наближатися до нульової позначки або навіть переходити у невеликий «плюс».

У найближчі дні погоду на території країни формуватиме стійкий антициклон. Саме він забезпечить переважно суху та ясну погоду без істотних опадів. Сонячні прояснення сприятимуть комфортнішому самопочуттю вдень, однак у нічні години небо залишатиметься малохмарним, що сприятиме подальшому вихолодженню повітря. Через це контраст між нічними та денними температурами буде досить відчутним.

Очікується зміна напрямку вітру на південно-західний та південний, що сприятиме послабленню морозів.

У Києві вночі прогнозують -12…-14 градусів, удень — близько -6…-8 градусів. Опадів не передбачається, проте на дорогах зберігатиметься ожеледиця, тож водіям і пішоходам радять бути обережними.

За оцінками синоптиків, із 22 січня морози в Україні послабшають ще на 2–4 градуси. У період з 20 по 22 січня істотних опадів не прогнозують, лише на південному заході можливий невеликий сніг. У нічні години температура становитиме -9…-17 градусів, удень — -4…-11, а в південних областях та на Закарпатті буде тепліше — до 0…-5 градусів.

У другій половині тижня, 23–24 січня, можливий невеликий сніг, подекуди з дощем та ожеледицею. Різкого потепління поки не прогнозують, а остаточні тенденції щодо погоди в лютому синоптики зможуть оцінити ближче до кінця січня.

Державне підприємство «Укргідроенерго» спрямувало близько 2 мільйонів гривень на укладення договору страхування відповідальності своїх керівників на випадок кримінального переслідування. Йдеться про спеціальний фінансовий механізм, який має забезпечити управлінську команду підтримкою у разі виникнення правових ризиків, пов’язаних із арештами, пред’явленням підозр або участю в судових процесах.

Окрім юридичних витрат, умовами страхування передбачена можливість часткової компенсації застави, якщо суд обере саме такий запобіжний захід. Також у пакеті послуг зазначено оплату психологічної допомоги, що може знадобитися у стресових ситуаціях, пов’язаних із кримінальним переслідуванням або публічним резонансом справ. Окремим пунктом визначені витрати на так зване «відновлення репутації», які можуть включати консультації зі спеціалістами з кризових комунікацій.

По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов оприлюднив інформацію, що викликала суспільний резонанс і поставила низку запитань до системи фінансового контролю державних посадовців. Йдеться про керівника одного з департаментів Фонду державного майна України Андрія Мельника, майновий стан якого, за даними публічних джерел, містить нетипові та суперечливі деталі.

Посадовець походить із Луганської області та, як зазначається, залишив окуповану територію після подій 2014 року, переїхавши на підконтрольну Україні частину країни. Саме цей біографічний факт додає особливої чутливості до подальших обставин, викладених у його електронній декларації.

Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

У районі Степногірська російські підрозділи діють за вже відпрацьованою схемою, не демонструючи суттєвих змін у тактиці. Противник продовжує регулярні спроби проникнення в межі населеного пункту, роблячи ставку на малочисельні піхотні групи. Такі дії інколи створюють ілюзію локальних успіхів, однак на практиці не дають змоги ворогу закріпитися на займаних ділянках.

Українські сили оперативно реагують на будь-які прояви активності. Ворожі групи виявляються ще на підходах або безпосередньо під час спроб просування в межах населеного пункту. Після цього по них завдається вогневе ураження, що унеможливлює подальше просування та примушує противника відступати або зазнавати втрат.

Паралельно російські війська не припиняють спроб інфільтрації в Приморському. Через кількісну перевагу піхота противника регулярно фіксується в межах села. Частина груп намагається сховатися та накопичитися для подальших дій, інші одразу пробують просуватися у напрямку Річного, де в більшості випадків зазнають втрат.

Найбільша активізація та зміна напрямків руху противника за останній період зафіксована на напрямках Лукʼянівського та Павлівки. Там ворог також діє невеликими піхотними групами, намагаючись інфільтруватися шляхом пошуку слабких місць в обороні.

Зазначається, що російські підрозділи користуються ділянками з меншою щільністю між українськими позиціями, що частково пов’язано з браком особового складу. Водночас Сили оборони забезпечують безперебійну роботу зі виявлення та знищення ворожих груп, не дозволяючи противнику закріпитися на зайнятих ділянках.

17 січня поєднує в собі одразу кілька різнопланових подій, які мають як глибоке духовне значення, так і сучасний, символічний характер. У цей день християнський світ вшановує пам’ять святого Антонія Великого, тоді як у міжнародному календарі зібралися дати, присвячені творчості дітей, наставництву та навіть одній із найпопулярніших страв у світі — піці. Така різноманітність робить 17 січня особливим і багатовимірним.

Для вірян ця дата насамперед пов’язана з постаттю преподобного Антонія Великого — одного з найшанованіших святих раннього християнства та засновника чернечого руху. Він народився у заможній родині, однак свідомо відмовився від матеріальних благ, обравши шлях самітництва, молитви та духовного вдосконалення. Його життя стало прикладом повної самопожертви й пошуку внутрішньої свободи, а ідеї Антонія мали значний вплив на формування монашества у християнській традиції.

Він жив у відлюдництві, дотримувався суворого посту, постійної молитви та духовної дисципліни. За переказами, Антоній витримував численні спокуси і випробування, що зробило його символом стійкості, віри та внутрішньої сили. Святого вважають покровителем ченців і всіх, хто прагне духовного очищення та самовдосконалення.

Також 17 січня відзначають День дитячих винаходів. Дата обрана на честь дня народження Бенджаміна Франкліна — видатного винахідника, який ще в дитинстві створив власні ласти для плавання.

Свято покликане нагадати, що багато ідей, які змінюють світ, народжуються саме в дитячій уяві. Цей день заохочує дітей до творчості, експериментів і наукових пошуків, а дорослих — підтримувати юні таланти та не обмежувати їхню допитливість.

17 січня також присвячений наставникам — людям, які допомагають іншим розвиватися, навчатися і знаходити власний шлях. Наставники діляться досвідом, знаннями та підтримкою, допомагають ухвалювати складні рішення й долати професійні та особисті виклики.

Міжнародний день наставництва підкреслює важливість передачі досвіду між поколіннями та роль менторства у формуванні нових лідерів, спеціалістів і відповідальних громадян.

Для поціновувачів гастрономії 17 січня — це Всесвітній день піци. Ця страва давно вийшла за межі італійської кухні й стала справжнім символом дружніх зустрічей, сімейного тепла та простих радощів життя.

У цей день у світі готують піцу в найрізноманітніших варіаціях — від класичної «Маргарити» до авторських рецептів із локальними інгредієнтами. Свято нагадує, що їжа може об’єднувати людей незалежно від культури та кордонів.

У той час, коли держава акумулює кожну гривню для підтримки фронту та критичних потреб країни, у стінах Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків розгортається діяльність зовсім іншого характеру. Йдеться про систему неформального впливу на бізнес, де ключову роль, за даними журналістських розслідувань, відіграє Євгеній Босенко — посадовець, якого пов’язують із практиками тиску, шантажу та вимагання так званих «відкатів».

За інформацією видання 360ua.news, саме навколо цього чиновника вибудувалася вертикаль, що дозволяє фактично підміняти державні функції особистими інтересами. Механізм працює за знайомою для багатьох підприємців схемою: перевірки, донарахування, блокування податкових накладних і кримінальні ризики стають інструментами впливу, за допомогою яких бізнесу пропонують «альтернативні варіанти вирішення проблем».

Призначення Євгенія Босенка на посаду начальника Центрального офісу ВПП свого часу викликало чимало запитань. Колишній директор Департаменту правового забезпечення ДПС, людина, яка мала б стояти на варті закону, натомість очолила найприбутковіший підрозділ служби. Чому? Відповідь криється у вмінні Босенка «вирішувати питання», які не мають нічого спільного з наповненням бюджету.

За даними джерел, Босенко відчуває себе абсолютно недоторканним. У вузьких колах він відверто хизується своїми зв’язками на самому «верху». За його словами, будь-які його дії — це «командна гра», погоджена з в.о. Голови ДПС Лесею (Карнаух).

Але головним козирем у його рукаві є «криша» в правоохоронних органах — як зазначає джерело в його найближчому оточені, Босенко любить розказувати, що його тили прикриває безпосередньо Генпрокурор України Руслан Кравченко. Саме це робить його «море по коліна» перед будь-якими перевірками.

Сьогодні Центральний офіс ВПП працює за чітким прайсом. Основні інструменти збагачення Босенка та його «кураторів» виглядають так:

Звісно, мільйонні кешові потоки потребують легалізації. Босенко не став вигадувати складних офшорів. Його улюблений метод — махінації з купівлею-продажем елітних автівок. Купуючи та продаючи машини за «правильними» цінами, він легалізує готівку, отриману від терору бізнесу, перетворюючи її на офіційні деклараційні здобутки.

Але і це лише верхівка айсберга. Поки Босенко впевнений, що високі покровителі в ДПС та ГПУ врятують його від відповідальності, ми продовжуємо збирати факти.

У наступних частинах нашого розслідування ми розкажемо:

Ми закликаємо бізнес, який постраждав від дій Євгенія Босенка, не мовчати. Час розривати це коло кругової поруки.