Мікрокредити в Україні: понад 2 млн позик за квартал і нові тенденції споживчого попиту

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило до Офісу Генерального прокурора обґрунтований висновок щодо можливого незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на дані агентства. Моніторинг способу життя посадовця, проведений НАЗК із залученням матеріалів Державного бюро розслідувань, виявив наявність майна та активів, чия вартість суттєво перевищує задекларовані доходи митника та членів його родини. Загальна сума невідповідності оцінюється більш ніж у 23 млн грн.

За результатами аналізу, в декларації та офіційних доходах посадовця не було зазначено низку значних активів, включно з нерухомістю та дороговартісними транспортними засобами. Такий розрив між задекларованими доходами та фактичною власністю свідчить про можливі порушення антикорупційного законодавства, що підлягають ретельній перевірці компетентними органами.

Центральним елементом схеми є земельна ділянка площею 1,6 тис. кв. м в Ужгороді, яку у 2022 році придбала мати посадовця за 40,1 тис. грн. Експертиза показала, що її ринкова вартість на момент придбання становила близько 1,8 млн грн.

У 2023 році на ділянці ввели в експлуатацію житловий будинок на 330 кв. м, у який заселилися сам митник із родиною. Його вартість перевищує 19 млн грн.

Батьки посадовця стверджують, що будували «власними силами» та заощадженнями, частково — за позичені кошти знайомих. Проте НАЗК вказує: жодна з позик не підтверджена документально та має ознаки фіктивності.

Наприкінці 2024 року дружина митника придбала SKODA KODIAQ 2024 року випуску за понад 1,9 млн грн, пояснивши покупку продажем попередніх авто. Аналіз, проведений НАЗК, встановив: офіційних доходів родини недостатньо, щоб покрити вартість елітного будинку, земельної ділянки та автомобіля.

Після початку перевірки ДБР і НАЗК у медіа з’явилася інформація, що митник на початку повномасштабної війни оформив фіктивну інвалідність, намагаючись уникнути мобілізації. Інвалідність згодом скасували, але посадовець подав до суду на МОЗ, вимагаючи відновлення пенсійних виплат.

Крім того, встановлено, що інспектор користувався державними номерними знаками «прикриття», які надаються лише співробітникам сектору безпеки, правоохоронцям або найвищим державним посадовцям, що перебувають під державною охороною.

Детективи територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) в Одеській області викрили підприємство, яке ухилилося від сплати податків на суму понад 10 мільйонів гривень. За інформацією БЕБ, компанія, що працює у борошномельно-круп’яній сфері, реалізувала партію рису загальною вартістю 57,7 млн грн, проте не внесла цю операцію до податкових декларацій. Внаслідок цього державний бюджет недоотримав приблизно 9,6 млн грн податкових надходжень, що створює значні фінансові втрати для країни.

Під час розслідування було встановлено, що схема ухилення від оподаткування мала системний характер. Компанія фіксувала продажі на папері, проте реальні фінансові операції не відображалися у звітності. Така практика дозволяла уникати сплати ПДВ та інших податків, що входять до складу державних надходжень. За оцінками експертів, подібні схеми негативно впливають не лише на бюджет, а й на ринкову конкуренцію, створюючи нерівні умови для сумлінних платників податків.

Розслідування детективів БЕБ показало, що компанія свідомо уникала оподаткування, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення у особливо великих розмірах. За результатами перевірки матеріали передані до відповідних органів для подальшого реагування.

Відповідальність за ухилення від сплати податків у великих масштабах передбачає як адміністративні, так і кримінальні наслідки для керівництва підприємства. БЕБ наголошує на важливості контролю за податковою дисципліною для захисту економіки та поповнення державного бюджету.

Фрукти традиційно асоціюються зі здоровим харчуванням, однак медики застерігають: навіть найкорисніші на перший погляд продукти можуть мати зворотний ефект, якщо споживати їх без міри. Особливо це стосується людей із хронічними захворюваннями печінки, порушеннями обміну речовин або схильністю до жирового гепатозу. У зоні підвищеної уваги опинилися фрукти з високим умістом природних цукрів, серед яких чільне місце займає манго.

Манго вважають одним із найсмачніших і найпопулярніших тропічних фруктів у світі. Він багатий на вітаміни A, C, E, антиоксиданти та клітковину. Водночас його солодкий смак зумовлений значною кількістю фруктози — природного цукру, який становить до 15% складу м’якоті. Саме надлишок фруктози викликає занепокоєння у лікарів, адже її метаболізм відбувається переважно в печінці.

Дуріан відомий своєю високу поживністю, проте також і великою кількістю насичених жирів. Ця особливість робить його потенційно небезпечним для людей із жировою хворобою печінки або метаболічними порушеннями. Надмірне вживання дуріану може провокувати інтенсивне накопичення жирових відкладень у печінці та знижувати її здатність до переробки ліпідів. Організації, що займаються вивченням захворювань печінки, зокрема Американський фонд печінки, рекомендують обмежувати в раціоні продукти з високим вмістом жиру й цукру людям групи ризику — дуріан входить до цієї категорії.

Лонган, близький родич лічі, містить значні кількості природних цукрів: фруктози, глюкози та сахарози. При його надмірному споживанні печінка змушена переробляти підвищений обсяг глюкози, що може викликати запалення, дисбактеріоз і порушення функцій органу. Зловживання лонганом також може спричиняти збої в обміні речовин та погіршення роботи шлунково-кишкового тракту.

Глід має високу концентрацію органічних кислот, зокрема лимонної, завдяки чому його активно використовують у народній медицині. Однак при надмірному споживанні цей фрукт може викликати біль у животі, нудоту, діарею та інше подразнення травної системи. Для здорових людей медики радять не перевищувати порцію 100–150 грамів, аби уникнути зайвого навантаження на печінку та шлунково-кишковий тракт.

Фахівці наголошують: навіть корисні продукти можуть становити ризик при надмірному споживанні. Тому людям із хворобами печінки чи метаболічними порушеннями варто формувати раціон обачливо, уникаючи фруктів з високим вмістом цукру та жирів.

Колишній військовий прокурор Денис Чехунов опинився в центрі нового антикорупційного розслідування. Після багаторічної служби в органах прокуратури Чехунов виїхав до Словаччини, а журналістські та правоохоронні перевірки виявили значні активи його родини, що не були повністю відображені у офіційних деклараціях. За даними слідства, родина накопичила елітну нерухомість, сотні гектарів землі та чималі фінансові ресурси, а також створила розгалужену мережу бізнесів, діяльність яких не завжди відповідала законодавчим вимогам України.

Кар’єра Дениса Чехунова розпочалася на початку 2000-х років у прокуратурі Харківської області. Згодом він працював транспортним прокурором, а у 2015 році очолив управління процесуального керівництва головної військової прокуратури, де займався кримінальними справами високого рівня. Саме на посаді керівника цього підрозділу його дії та рішення почали привертати увагу громадськості та антикорупційних органів.

Однією з найбільш резонансних знахідок у деклараціях став елітний пентхаус у новобудові на Печерську, на вулиці Старонаводницькій, 4в. Офіційною власницею вказана мати прокурора — Ніна Чехунова. У 2014 році вона придбала квартиру площею 137 квадратних метрів за 4,1 мільйона гривень, а також паркомісце, що обійшлося у 284 тисячі. Сам прокурор отримав право користування цією нерухомістю і вніс її у свою декларацію.

У розпорядженні Чехунова також виявлено заміський маєток у селі Коротич під Харковом площею 515 квадратних метрів. Дружина прокурора, Каріна Решта, має власну квартиру в Харкові, але встановити її місце розташування не вдалося. Натомість у реєстрі знайдено нежитлові приміщення загальною площею 9206 квадратних метрів, що раніше були оформлені на Каріну Решту та змінювали власників у 2017–2018 роках. Ці об’єкти мали бути задекларовані, адже на той момент вона ще залишалася власницею.

Чим займається дружина прокурора, яка декларувала високі доходи, але не вказала жодної компанії? Розслідування показало, що Каріна Решта була ФОПом, а також засновницею або співвласницею щонайменше п’яти компаній — від фермерського господарства «ІВОЛГА» до будівельної фірми «Лігабудсервіс» та агрофірми «Фауна». Участь у цих компаніях також брали родичі прокурора: мати, брат Валентин Чехунов та його син — Микола Чехунов, який сьогодні також працює у військовій прокуратурі.

Родина Чехунових володіє значним масивом нерухомості. Брат прокурора має два будинки в Харкові — один площею 169 квадратів, другий — понад 600. Батько чиновника володіє будинком у Коротичі площею 545 квадратних метрів і квартирою на 185 квадратів. У його декларації також зазначені два автомобілі Toyota Camry, один з яких був придбаний всього за 10 тисяч гривень, що викликає додаткові запитання. Заощадження батьків сягають 1,7 мільйона гривень та 96 тисяч доларів.

Мати прокурора є власницею цілої мережі підприємств — від мисливського господарства «Снайпер», яке орендує 4127 гектарів угідь, до компаній «Малюк 1», «Малюк 2», «Малюк 3», «НВН» та «Яруга 1». Масштаби бізнес-активів родини значно перевищують те, що офіційно декларував сам прокурор.

Після початку перевірок і журналістських розслідувань Денис Чехунов виїхав до Словаччини, де перебуває досі. Питання щодо повноти його декларацій, походження активів та можливого конфлікту інтересів залишаються відкритими — і, як очікується, стануть предметом уваги контролюючих органів.

Родинні стосунки можуть бути джерелом тепла, підтримки й безпеки, але інколи саме сімейне коло стає причиною емоційного виснаження. Після розмов із окремими родичами у багатьох залишається відчуття провини, злості або спустошення. Водночас далеко не всі готові повністю обривати контакт — часто люди шукають спосіб підтримувати зв’язок без шкоди для власного психологічного стану.

Сімейні терапевти наголошують: перший і найважливіший крок — це усвідомлення власних меж. Людина має чітко розуміти, що для неї прийнятно у спілкуванні, а що викликає стрес і дискомфорт. Це можуть бути теми, які краще не обговорювати, форма спілкування або частота контактів. Встановлення таких меж — не прояв егоїзму, а необхідна умова для емоційного здоров’я.

Деякі родичі недбало ставляться до особистої інформації, розповідають її іншим або дають непрохані поради. Важливо визначити, які теми можуть стати небезпечними, і свідомо не ділитися ними. Тримайтеся нейтральних, безпечних тем, щоб зменшити внутрішню напругу.

Якщо людина не готова до складних розмов, не варто наполягати. Легке, нейтральне спілкування — це не зниження рівня стосунків, а реалістичне прийняття їхньої природи. Це допомагає зберегти контакт без конфліктів.

Якщо певні моменти роблять зустрічі важкими, варто визначити правила. Наприклад, зустрічі лише в тверезому форматі, або в публічних місцях для контролю напруження та безпеки. Чіткі правила створюють передбачуваність і відчуття безпеки.

Не обов’язково різко обривати спілкування. Можна зменшити час розмов, робити їх коротшими та обирати приємні, нейтральні теми. Такі невеликі зміни допомагають зменшити стрес і зберегти контакт.

Емоційна дистанція не означає байдужість. Це вміння брати участь у розмові, не вбираючи критику чи негатив. Психологічний буфер робить спілкування спокійнішим і передбачуваним.

Ідеального способу взаємодії не існує. Делікатні зміни у спілкуванні здатні пом’якшити шкідливу динаміку та зберегти мінімум корисних стосунків, що важливий для вашого емоційного комфорту.

Щоб я міг підготувати розширений текст із заголовком у першому абзаці та у потрібному стилі, надішліть, будь ласка, повний фрагмент, що має стати основою.

Фактичні результати виявилися шокуючими: замість десятків тисяч тонн поставлено лише 1 519,4 тонни — менше 5% запланованого. Реального графіка постачання не існувало, натомість постачальник подавав формальні файли, покликані лише створити видимість виконання зобов’язань.

Аналіз «Теплосфери ЮА» свідчить про ознаки фіктивності. Компанія була створена незадовго до укладення угоди, не має зареєстрованих виробничих потужностей і персоналу. Керівник та власник фірми, Ігор Качмар, раніше контролював іншу структуру — ТОВ «Енерго Ресурс Груп», яка так само фігурувала у схемах недопостачання вугілля та отримувала від «Центренерго» сотні мільйонів гривень авансів.

Як саме схема стала можливою? У матеріалах справи йдеться про змову між колишньою міністеркою енергетики Світланою Гринчук, генеральним директором «Центренерго» Євгенієм Гаркавим та представниками «Теплосфери ЮА». За даними слідства, ексміністерка забезпечувала політичне прикриття, тоді як керівництво «Центренерго» займалося технічною реалізацією схеми, усвідомлюючи фіктивність контрагента.

Це не перший випадок, коли державне підприємство опиняється в центрі корупційного скандалу. У листопаді 2023 року «Центренерго» уклало два договори з ТОВ «Енерго Ресурс Груп» на постачання вугілля на суму до 1,55 млрд грн. На виконання цих угод компанія отримала 1 066 945 367 грн, з яких 930,4 млн грн становили авансові платежі — при тому, що фактичні поставки були далекими від умов контрактів.

Поступове розкриття цих схем демонструє системний характер корупції, що пронизує стратегічну галузь — енергетику. Поки держава змушена мобілізувати ресурси для проходження зими, сотні мільйонів відводяться через фіктивні договори та підставні компанії, що виводить проблему далеко за межі окремих посадовців і ставить під питання ефективність управління державними енергетичними активами.

Щоб підготувати унікальний розширений текст із заголовком, потрібно отримати хоча б один повний абзац джерельного матеріалу.

Надішліть, будь ласка, початковий текст, який слід переробити.

Експерти зазначають, що придбання нерухомості у країни-агресора під час війни є не лише морально сумнівним, а й створює ризики для національної безпеки та прозорості держслужби. Ситуація викликала хвилю критики серед громадськості та медіа.

Правоохоронні органи вже розпочали перевірку можливих порушень законодавства щодо конфлікту інтересів і джерел фінансування угоди. У Мін’юсті коментарі поки що обмежуються загальними заявами про дотримання етичних норм та антикорупційних вимог.

Історія Людмили Кравченко підкреслює важливість контролю за державними посадовцями та прозорості їхніх фінансових операцій, особливо у період війни та активної боротьби з корупцією.