Мільйони з бюджету на відрядження: як нардепи витратили 13,7 млн грн за кордоном минулого року

Колишній міністр екології Ігор Шевченко став лідером за витратами на політичну рекламу в соціальній мережі Facebook серед українських політиків. За результатами дослідження руху «Чесно», у 2025 році Шевченко інвестував більше 8,5 тисячі доларів на просування власних публікацій. Це дозволило йому стати першим у рейтингу витрат на платну рекламу серед українських діячів.

У своїх рекламних постах Шевченко активно просуває контроверсійні та радикальні ідеї. Серед найбільш резонансних тез — заклики до введення смертної кари для корупціонерів та повернення ядерного статусу Україні. Окрім того, він активно тестує електоральні настрої українців щодо можливого президентства генерала Валерія Залужного. Це свідчить про намагання Шевченка відчути настрої потенційних виборців і протестувати свої політичні тези перед широкою аудиторією.

Ці платні пости не зводилися до звичайного піару. Шевченко робив ставку на гасла, які явно апелюють до емоцій виборця: смертна кара для корупціонерів, відмова від євроінтеграційного курсу, повернення Україні ядерного статусу. Окремий напрямок — реклама дописів із риторикою на кшталт «Залужний — наступний президент?». Таких публікацій, зафіксованих аналітиками, було щонайменше п’ять, і всі вони йшли за гроші.

Паралельно Шевченко рекламував тексти «про себе»: авторські роздуми про виховання дітей, позицію щодо ЛГБТ-спільноти, моральні оцінки різних соціальних тем. У «Чесно» вважають, що ця лінія — спроба не просто збирати охоплення, а формувати власне впізнаване електоральне ядро під потенційну участь у виборах.

Другим за обсягом витрат став харківський депутат від групи «Відновлення України» Олександр Фельдман — понад $6 тис. Його реклама зосереджена навколо особистих політичних позицій та діяльності «Фельдман-Екопарку». Водночас навколо парку не раз виникали звинувачення з боку UAnimals: зоозахисники заявляли, що заклад утримує тварин без належних дозволів і з порушенням умов.

На третій позиції — лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко з витратами близько $6,1 тис. У його випадку реклама працює інакше: це не стільки ідеологічні ультиматуми, скільки демонстрація діяльності. Порошенко просуває ролики та пости про свою депутатську роботу, благодійні поїздки, допомогу армії, а також публікації про санкційний тиск проти нього самого.

У переліку найбільш активних рекламодавців фігурують також народні депутати Лариса Білозір і Олександр Качура (по близько $3,5 тис.), голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул, очільниця Хмельницької облради Віолетта Лабазюк, а також Олексій Леонов і Павло Жебрівський. Це підтверджує, що політична реклама давно вийшла за межі парламентських фракцій і стала інструментом для персонального просування в регіонах.

Рух «Чесно» звертає увагу на ще один аспект. Значна частина цих оголошень у Facebook формально не виглядає як передвиборча агітація. Це або «особиста думка політика», або «громадська ініціатива», або «соціальне питання», але в реальності ці повідомлення будують імідж, збільшують впізнаваність і тестують реакцію аудиторії на конкретні меседжі. Фактично — це м’який старт кампаній без оголошеної кампанії.

Тобто Facebook для українських політиків став не просто майданчиком для самореклами, а полем, де відразу видно, які ідеї «заходять», хто на них реагує і кого можна перетворити на лояльного виборця. Ігор Шевченко, з його поєднанням радикальних тез і персонального самопросування, поки що в цьому полі — найдорожчий гравець.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль звернувся до західних партнерів з закликом збільшити підтримку України в контексті наближення зимового періоду, який він назвав «вирішальним». За словами голови німецького дипломатичного відомства, на сьогоднішній день ключовим завданням для міжнародної спільноти є не лише забезпечення стабільності обороноздатності України, а й підтримка енергетичної інфраструктури, що стала мішенню для численних масованих атак Росії.

Вадефуль підкреслив, що українські сили вже зараз перебувають на межі виснаження через постійні бойові дії, і будь-яке ослаблення підтримки з боку союзників може мати серйозні наслідки для безпеки держави. Він також наголосив на необхідності зміцнити енергетичну стійкість України, оскільки без належного забезпечення енергоресурсами країна не зможе ефективно функціонувати, особливо в умовах холодної зими, яка наближається.

Контекст заяв Вадефуля напряму пов’язаний із ударами Росії по українській енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Мета цих атак — залишити Україну без світла й тепла в холодний період. Саме загроза масованих блекаутів і спроби РФ повторити тактику енергетичного терору роблять питання ППО, ремонтних потужностей і резервних джерел енергії таким чутливим у військовій дипломатії ЄС та НАТО. Це вже не лише тема фронту, а тема виживання тилу — лікарень, теплопостачання і критичної інфраструктури.

Окремо глава МЗС Німеччини акцентував на політичному вимірі підтримки: після зустрічі з головною дипломаткою ЄС Каею Каллас він заявив про потребу «посилити тиск на Путіна».

«Ми повинні посилити тиск на Путіна й відстоювати наші європейські цінності — бути об’єднаними і готовими нести відповідальність за мир у рамках міцного європейського партнерства», — написав Вадефуль у X (колишній Twitter). Він підкреслив, що йдеться не лише про оборонну допомогу Україні, а й про політичну стійкість Європи в умовах відкритої агресії РФ.

Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Вадефуль також дав публічний сигнал про консолідацію Заходу. За його словами, Європа і НАТО «сильні, коли діють як єдине ціле», і саме тому союзники нарощують підтримку України — як у військовому вимірі, так і в енергетичній безпеці перед зимою. Це узгоджується з позицією чинного німецького уряду: Берлін, попри внутрішні дискусії щодо обсягів озброєння, не приховує, що бере на себе роль одного з ключових донорів обороноздатності України.

У ширшому політичному плані заява Вадефуля — це також сигнал Москві. Німеччина публічно демонструє, що не втомилася від війни: попри вартість підтримки України, Берлін готовий не лише доставляти техніку і засоби захисту, а й підтримувати санкційний тиск на Росію. Заяви міністра про «особливу відповідальність» ФРН відображають курс уряду на те, що без сильної України не буде безпеки для Європейського Союзу.

Паралельно із заявами Німеччини, сусіди України роблять кроки в енергетичній сфері. Молдова та Румунія погодилися знизити вдвічі тариф на транзит газу в Україну на опалювальний сезон 2025–2026 років, щоб допомогти Києву пройти зиму зі стабільнішим ресурсом. Це рішення важливе як фінансово, так і технічно: дешевший транзит означає менший тиск на українську ГТС і легший доступ до палива для генерації тепла. Такий крок прямо підсилює стійкість тилу. Це особливо критично на тлі російських атак по ТЕС і підстанціях.

Крім того, британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно заявив, що після зміни риторики Дональда Трампа щодо України позиції Києва «стали кращими». Лондон трактує це як ознаку того, що підтримка України з боку ключових західних столиць не розвалюється, а навпаки — стає більш скоординованою й жорсткішою до Кремля. У британській інтерпретації нинішній курс Заходу вже має «відчутний вплив» на російську економіку, яка платить усе більшу ціну за війну. Така риторика покликана одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію союзників і показати Москві, що «зима візьме не Київ, а рубль».

Фактично міністр закордонних справ Німеччини робить дві речі.Перше — готує суспільства ЄС і НАТО до того, що підтримка України цієї зими буде не просто гуманітарною, а оборонною і дорогою.Друге — публічно бере на себе роль «лобіста України» в усерединієвропейських дискусіях напередодні холодів: від ППО і боєприпасів до енергоресурсів і відновлення пошкодженої інфраструктури.

Підсумок простий: Берлін каже вголос, що якщо Україна витримає цю зиму, то стратегічна мета Кремля — зламати її холодом і блекаутами — провалиться.

До кінця поточного року українці можуть не очікувати значного здорожчання основних овочів борщового набору, зокрема картоплі, моркви, буряка, цибулі та капусти. За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника, ці овочі наразі продаються по майже собівартості — в межах 10 гривень за кілограм, і така цінова ситуація збережеться в найближчі кілька місяців. Основною причиною цього, на думку експертів, є не тільки врожай, а й нестабільні умови зберігання на складах, що змушує аграріїв продавати свою продукцію зараз, аби уникнути ризику її псування в майбутньому.

Один з ключових факторів, що визначає ціни на овочі, — це надлишок пропозиції на ринку. Фермери, особливо ті, хто працює в регіонах з хорошими врожаями, намагаються якомога швидше реалізувати свою продукцію. Це дозволяє зберегти більшу частину врожаю та уникнути втрат через погані умови для зберігання, які можуть призвести до значних пошкоджень овочів. Також не варто забувати про інші чинники, як-от транспортування та вартість логістики, але зараз саме аграрії більше зосереджені на тому, щоб зменшити можливі фінансові втрати через проблеми з інфраструктурою.

Баштанник наголошує, що нинішня ціна — це прямий наслідок перевиробництва після минулого сезону. Торік борщовий набір різко дорожчав, тож цього року багато господарств збільшили площі під картоплею, капустою, цибулею. У результаті маємо надлишок пропозиції й «присаджені» ціни. За словами експерта, це стосується всіх ключових позицій — тобто мова йде не про один овоч, а про весь набір одразу.

Окрема лінія — зберігання. В умовах війни фермери рахують не лише електрику, охорону і логістику, а й прямий ризик ударів по інфраструктурі. Аби не вкладатися в енергозатратне довготривале зберігання, дрібні виробники продають урожай тут і зараз. Це штучно «притискає» ціни донизу внутрішнім ринком і зрізає потенціал підвищення.

При цьому попит на борщовий набір в Україні формується майже повністю всередині країни. Як пояснюють аналітики, борщові овочі — це традиційно внутрішній продукт: ми або самі себе забезпечуємо, або, якщо раптом неврожай по якійсь позиції, точково підтягуємо імпорт із Польщі, Молдови, Румунії чи навіть Нідерландів. Тобто ані рекордний врожай картоплі в ЄС цього сезону, ані провали врожаю десь за кордоном істотно не штовхають наші ціни вгору чи вниз. Український борщовий ринок живе за логікою «скільки зібрали тут — стільки й коштує».

Цю ж тенденцію підтверджує і Національний банк України. У жовтневому інфляційному звіті НБУ вказано, що протягом наступних трьох кварталів (тобто приблизно найближчі дев’ять місяців) картопля та інші овочі борщового набору в Україні мають залишатися дешевшими, ніж торік. Регулятор пояснює це хорошими врожаями і надлишком пропозиції, у тому числі продукції середньої якості, яку фермери не можуть довго тримати і змушені зливати на ринок за мінімальною ціною. Так, наприклад, вартість цибулі цієї осені опустилася до найнижчого рівня з початку 2022 року.

Водночас є важливе застереження. Не всі овочі поводяться однаково. Тепличні культури вже йдуть угору в ціні: томати й огірки дорожчають після завершення ґрунтового сезону і скорочення поставок із теплиць. Тобто «дешевий борщ» — так, але «дешевий салат з помідорами взимку» — ні. Це класична сезонність, коли тепличний овоч стає практично делікатесом.

Що це означає для споживача зараз? По-перше, борщовий набір до кінця року залишиться одним із небагатьох продуктів, який не тисне так сильно на гаманець. По-друге, купувати «про запас» картоплю, цибулю чи капусту має сенс, але з поправкою: умови зберігання у квартирі чи підвалі теж важливі. Саме відсутність якісних сховищ змушує аграріїв скидати товар, і ця ж причина може призвести до локального дефіциту якісного продукту вже пізньою зимою. На це натякають і аграрні асоціації, попереджаючи, що після піку пропозиції поступово може піти невелике зростання через витрати на зберігання.

НБУ при цьому очікує, що загалом низькі ціни на борщовий набір і картоплю допоможуть стримувати продовольчу інфляцію на старті 2026 року. Для бюджету домогосподарств це означає просту річ: обов’язкові базові продукти харчування (борщ, суп, гарніри) будуть відносно доступними, навіть якщо фрукти й тепличні овочі залишаться дорожчими.

Заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації Роман Греба, за даними його декларації, веде життя, яке значно відрізняється від середнього рівня українських держслужбовців. Незважаючи на те, що офіційно він отримує зарплату чиновника, його статки та майно вражають. Греба пересувається на розкішному Lexus RX350, вартість якого перевищує 2,6 мільйона гривень, і володіє нерухомістю, яка не відповідає статусу середньостатистичного державного службовця.

Декларація Романа Греби, оприлюднена виданням 368.media, проливає світло на значні активи чиновника та його родини. Крім дорогого автомобіля, на готівці у його дружини знаходяться 170 тисяч доларів, що також викликає питання щодо джерел доходу сім'ї. Варто зазначити, що Роман Греба не тільки працює в державному секторі, але й активно займається спортивною діяльністю, що ймовірно є ще одним джерелом його доходів.

У Чернівцях Греба орендує перший поверх приватного будинку на 99 квадратних метрів із земельною ділянкою площею 500 кв.м. Крім того, він винаймає машиномісце в ЖК “Імідж Пікчерз” у Києві.

Автомобіль Lexus RX350, який він придбав у грудні 2022 року за 2,67 мільйона гривень, є єдиним транспортним засобом посадовця.

Дружина Ірина Греба – бізнесвумен і викладач йоги. Вона володіє двома компаніями: “Джі Ар Груп” зі статутним капіталом 200 тисяч гривень та “Оріон-РВЄ”, де має 33,3% частки. У декларації також вказано, що Ірина тримає готівкою 170 тисяч доларів США.

Попри це, офіційні доходи родини виглядають скромно: зарплата Романа Греби в Чернівецькій ОДА за рік склала 434,5 тисячі гривень, а дружина поповнила рахунок лише на 537,7 тисячі “за рахунок заощаджень”.

Цікаво, що чиновник обіймає одразу кілька впливових громадських посад: президент Української федерації учнівського спорту, віце-президент Європейської федерації шкільного спорту, голова комітету етики Міжнародної федерації шкільного спорту у Бельгії та керівник Федерації кіберспорту України. Офіційно всі ці позиції — неоплачувані.

Однак стиль життя чиновника і його родини викликає чимало запитань. Адже навіть за офіційними доходами така кількість майна й готівки виглядає, щонайменше, непропорційно.

Ілон Маск продовжує змінювати світ, цього разу — у сфері житла. Компанія Tesla представила інноваційний проєкт Tesla Tiny House — компактний і енергоефективний будинок площею 76 м², що став справжнім проривом у сфері доступного житла. Ціна цього будинку складає всього $7 789, а його установка не потребує покупки землі чи сплати податків, що робить його ще більш привабливим для потенційних власників. Цей проєкт є частиною глобальної стратегії Маска, спрямованої на вирішення кризи доступності житла, яка охоплює багато країн світу.

Tesla Tiny House — це модульне житло, що поставляється вже в готовому вигляді. Завдяки цьому процес установки стає максимально простим і швидким, без необхідності будівництва або тривалих процедур. Такий підхід дозволяє значно знизити витрати на зведення будинку, що робить його доступним для широкого кола людей. Особливістю проекту є використання передових технологій, включаючи сонячні панелі, акумуляторні системи для зберігання енергії та інтелектуальну систему управління ресурсами. Завдяки таким інноваціям, Tesla Tiny House здатний забезпечувати автономне функціонування в будь-яких умовах, з мінімальними витратами на енергоресурси.

Незважаючи на площу в 76 м², будинок розрахований на повноцінну сім’ю: всередині розташовані вітальня, кухня, санвузол та спальні зони, оформлені в мінімалістичному стилі. Компактний формат дозволяє встановлювати будинок практично в будь-якому місці, що робить його актуальним для тимчасових поселень або віддалених регіонів.

Проєкт має великий соціальний потенціал, особливо в країнах з високою вартістю нерухомості. Акцент на автономності та енергоефективності робить його привабливим не лише для США, але й для Європи та Азії. Tesla Tiny House вписується у стратегію компанії щодо створення сталої екосистеми, поєднуючи електромобілі, сонячну енергетику та автономне житло.

Однак проєкт викликає питання щодо реальної вартості, доступності та серійного виробництва. Важливо зрозуміти, чи включає обіцяна ціна доставку та встановлення, а також як вирішуватимуться юридичні аспекти з землею та податками. Якщо Tesla реалізує обіцяне, це може стати справжньою революцією на ринку нерухомості, започаткувавши еру компактного, розумного та сталого житла.

29 жовтня погодні умови на високогір’ї Карпат значно ускладнили ситуацію для туристів та мандрівників. На горі Піп Іван Чорногірський спостерігалась хмарна та морозна погода, з потужними снігопадами, які місцями утворювали снігові замети. За інформацією гірських рятувальників Прикарпаття, видимість у ранкові години була надзвичайно низькою і не перевищувала 30 метрів. Така ситуація створювала серйозні труднощі для тих, хто вирішив піднятися на вершину.

Температура повітря на вершині гори опустилася до -3°C, а вітер, що дув південно-західний, досягав швидкості 15-17 м/с, що ускладнювало пересування на відкритих ділянках. Додатковою загрозою стали перемети свіжого снігу, висота яких місцями досягала 80 см. Це підвищувало ризик замети на стежках і можливість сходження лавин, що вимагало від рятувальників постійного моніторингу ситуації та готовності до екстреного реагування.

Гора Піп Іван, відома також як Піп Іван Чорногірський або Чорна Гора, є однією з найвищих вершин Українських Карпат — її висота сягає 2028,5 метрів. Вона розташована на південно-східному кінці головного хребта масиву Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Рятувальники нагадують туристам і альпіністам дотримуватися обережності під час сходження, адже складні погодні умови на вершині підвищують ризик нещасних випадків.

Колишній нападник київського «Динамо» та збірної України Артем Мілевський став учасником незвичайної ситуації, коли застряг у ліфті через відключення електропостачання. Футболіст розповів про інцидент у своїх соціальних мережах, поділившись деталями через Instagram-сторіс. За словами Мілевського, він не перевірив попередньо графік планових відключень електроенергії і безтурботно поїхав ліфтом. Однак під час руху будинку електропостачання було припинено, і кабіна ліфта раптово зупинилась між поверхами.

Футболіст зазначив, що ситуація була досить неприємною, але, на щастя, він не зазнав травм і зміг швидко вибратися з ліфта. Це нагадування про важливість перевіряти графіки відключень у великих містах, де такі інциденти можуть траплятись досить часто.

«Вранці все добре було. Світло на весь день… Не подивився, ліфт піднявся – застряг, сиди і чекай. Кого чекати?» — емоційно описав Мілевський ситуацію, не добираючи цензурних слів.

Футболіст провів у ліфті деякий час, поки не прийшла допомога. За словами Мілевського, його зрештою визволив ліфтер на ім’я Вадим.

«Порятунок. Добре, хоч світло не ввімкнули», — пожартував ексгравець «Динамо», маючи на увазі, що його дістали вручну, без відновлення електрики.

Історія швидко розійшлася в спортмедіа та фанатських пабліках, бо 40-річний Мілевський (ексзірці «Динамо» не раз приписували імідж футбольного денді поза полем) показав себе в досить буденній і, чесно, дуже впізнаваній для українців ситуації енергетичних відключень.

Артем Мілевський завершив професійну кар’єру у 2021 році. За «Динамо» він зіграв 276 матчів, забив 87 голів і віддав 74 результативні передачі. Також виступав за клуби з Білорусі, Хорватії, Росії, Румунії, Угорщини та Туреччини. У складі збірної України провів 50+ матчів і брав участь у Євро-2012, де збірна грала домашній турнір.

Ситуація з ліфтом, схоже, стала черговим нагадуванням: у період планових і аварійних відключень електроенергії краще ходити сходами, навіть якщо ти легенда «Динамо»

У столиці завершено розслідування резонансного кримінального випадку, пов’язаного з протиправними діями головної бухгалтерки одного з приватних підприємств. За даними прокуратури міста, загальна сума привласнених коштів перевищила 8,5 мільйона гривень. Слідчі встановили, що жінка протягом більш ніж року, з травня 2024 по липень 2025 року, систематично переводила гроші компанії на власний банківський рахунок, користуючись довірою керівництва та наявністю доступу до фінансових ресурсів підприємства.

Спочатку зловмисниця переводила порівняно невеликі суми, які не викликали підозр у бухгалтерії та керівництва. Згодом, переконавшись, що недостачу не помічають, вона значно збільшила обсяги незаконних переказів. Такі дії призвели до серйозних фінансових збитків компанії та поставили під загрозу її стабільну діяльність.

Отримані гроші вона витрачала на власні потреби — купувала одяг, побутову техніку, а також квартиру, яку орендувала з правом викупу. Зловмисницю викрили, коли з’ясувалося, що підприємство не змогло розрахуватися за обладнання, придбане за кордоном.

Наразі триває досудове розслідування. Жінці повідомлено про підозру у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Їй загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.