Міністерство освіти України планує закрити сільські школи

У наукових та медичних колах Великої Британії посилюється занепокоєння через швидке розповсюдження оновленого штаму грипу H3N2, який за короткий час продемонстрував рекордну кількість мутацій. Дослідники повідомляють, що вірус упродовж літа зазнав щонайменше семи змін, що зробило його стійкішим і значно агресивнішим. Унаслідок цього чинна сезонна вакцина, склад якої формували ще на початку року, може не повністю запобігати тяжким ускладненням.

За словами британських медиків, характерна для зимового періоду хвиля грипу цього разу зрушилася у бік раннього старту. Перші різкі стрибки захворюваності зафіксували ще восени, а нинішні показники вже перевищують середні багаторічні значення, наближаючись до рівня, що зазвичай спостерігається в розпал сезону. Така динаміка свідчить, що вірус активно адаптується й ефективно передається між людьми.

Керівник NHS England сер Джим Маккі попередив, що ця зима “без сумніву” може стати однією з найважчих для британської системи охорони здоров’я: лікарні вже працюють на межі, черги на планове лікування зростають, а пацієнти змушені годинами чекати допомоги у відділеннях невідкладної допомоги.

За оцінками вірусологів, ключовою проблемою є саме штам H3N2, який за літо пройшов сім генетичних змін. Ці мутації зробили його “гарячішим” і більш “агресивним”, тобто здатним викликати тяжчий перебіг, особливо серед літніх пацієнтів та людей із хронічними хворобами. Професорка Нікола Льюїс, директорка Всесвітнього центру грипу в Інституті Френсіса Кріка в Лондоні, в інтерв’ю BBC наголосила, що H3 традиційно вважається “гарячішим” і більш “ударним” вірусом, а нинішня динаміка – нетипова й викликає в неї серйозне занепокоєння.

Додатковий ризик полягає в тому, що новий варіант H3N2 суттєво відрізняється від тих штамів, які циркулювали у Великій Британії останніми роками. Це означає, що у значної частини населення немає достатнього перехресного імунітету: організм просто “не впізнає” вірус, навіть якщо людина вже хворіла на грип раніше або була вакцинована в минулих сезонах.

Склад сезонної вакцини проти грипу традиційно визначають ще взимку – у лютому, щоб виробники встигли виготовити мільйони доз до осені. Однак мутований варіант H3N2 з’явився лише в червні, тому нинішня вакцина, за оцінками експертів, не є ідеальним “антигенним попаданням” саме для цього штаму. Попри це, епідеміологи наголошують, що щеплення залишається критично важливим: вакцина може істотно пом’якшити перебіг хвороби, знизити ризик тяжких ускладнень – таких як пневмонія, сепсис чи запалення серця – і зменшити кількість госпіталізацій і смертей.

Симптоми грипу H3N2 загалом подібні до інших сезонних варіантів: раптовий підйом високої температури, сильний біль у м’язах і суглобах, виражена слабкість і втома. Однак лікарі попереджають, що перебіг може бути важчим, а відновлення – довшим, особливо в групах ризику. Крім того, є ознаки, що новий штам поширюється швидше, ніж звичайно.

За оцінками фахівців, базовий показник відтворення (R) для грипу у Великій Британії зазвичай становить близько 1,2 – тобто 100 інфікованих передають вірус приблизно 120 людям. Цього сезону попередні розрахунки свідчать про R на рівні 1,4: у такій ситуації ті ж 100 хворих можуть заразити вже 140 людей, що значно прискорює ріст кількості випадків і тиску на систему охорони здоров’я.

Напередодні можливого “вибуху” госпіталізацій британські чиновники вже оголосили про фактичну “вакцинальну тривогу” – медики закликають зробити щеплення всіх, хто має на це право, особливо людей старшого віку, осіб із груп ризику та дітей. За їхніми словами, навіть частковий захист, який забезпечує поточна вакцина проти нових підштамів, може стати вирішальним фактором у запобіганні тисячам зайвих смертей упродовж цієї зими.

Увечері 13 листопада 2025 року депутат Київради та голова фракції «Слуга народу» Андрій Вітренко повідомив про виявлення в своєму службовому автомобілі пристрою для зчитування та передачі інформації, тобто прослушки. Політик заявив, що пристрій був знайдений під час звичайної перевірки транспортного засобу, і одразу подав відповідну заяву до правоохоронних органів. Вітренко звернув увагу на серйозність ситуації, адже встановлення прослушки може свідчити про спробу незаконного стеження за ним.

Вітренко висловив припущення, що пристрій міг бути встановлений як представниками правоохоронних органів, так і невідомими особами, які прагнуть дізнатися приватну або службову інформацію. Враховуючи його діяльність, як на рівні Київради, так і на посаді заступника міністра освіти і науки, політик не виключає, що прослушка може бути пов’язана з його професійною діяльністю або з політичними процесами, в яких він бере участь.

«Якщо це встановлено в межах Закону – я готовий до будь-якої співпраці з правоохоронними органами! Якщо ні – повʼязую це з моєю публічною політичною позицією. Відповідну заяву до правоохоронних органів, як передбачено законодавством, я подав», – зазначив депутат.

Андрій Вітренко звернувся до ДБР, СБУ та МВС України з проханням оцінити ситуацію, особливо якщо прослушка пов’язана з його політичною діяльністю. Депутат також продемонстрував сам пристрій, який був встановлений у салоні автомобіля – кілька дротів прикріплені до панелі, ймовірно, до освітлення в пасажирській частині, на червоному скотчі, що свідчить про поспішне встановлення.

Правоохоронці наразі перевіряють обставини та походження пристрою, а Вітренко закликав до прозорого розслідування та надання оцінки факту можливого незаконного втручання у його приватне та службове життя.

Податкова політика держави передбачає низку винятків, спрямованих на підтримку категорій громадян, які несуть підвищене соціальне навантаження. Однією з таких важливих гарантій є звільнення від сплати податку на нерухоме майно для багатодітних і прийомних сімей, де виховується п’ятеро або більше неповнолітніх дітей. Цей підхід ґрунтується на чітких законодавчих положеннях і покликаний полегшити фінансовий тягар родин, що забезпечують розвиток значної кількості дітей.

Податковий кодекс України, у підпункті «л» пункту 266.2.2 статті 266, закріплює норму, за якою житлова нерухомість, що перебуває у власності таких сімей, повністю виключається з об’єктів оподаткування. Йдеться насамперед про житлові будинки, квартири або їх частини, які використовуються для постійного проживання родини та забезпечення належних умов для виховання дітей. Таким чином, законодавець визнає, що значні витрати на утримання великої родини потребують додаткових механізмів підтримки.

Такі ж норми містить і Закон України «Про охорону дитинства», де зазначено, що дитина — це особа віком до 18 років, якщо вона не набула прав повнолітньої раніше.

Пільга поширюється на об’єкти житлової нерухомості, що належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховуються п’ятеро і більше дітей, жодній з яких не виповнилося 18 років.

У такому разі податок на нерухоме майно — незалежно від площі будинку чи квартири — не застосовується.

Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень часів княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, звернувши увагу на кам’яне мурування, яке виявили на глибині п’яти підземних поверхів. За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з надзвичайно міцною кам’яною стінкою, яку неможливо було пробурити звичайними методами. Через це будівельники обійшли перешкоду та продовжили роботи поруч, залишивши стародавнє мурування як своєрідний «пам’ятний фрагмент» під землею.

Експерти відзначають, що подібні знахідки надзвичайно рідкісні для центральної частини Києва, адже вони дозволяють відновити уявлення про оборонні системи столиці часів Київської Русі. Виявлена кам’яна кладка, ймовірно, була частиною фортифікаційного рову або стіни, що захищала місто від нападників. За археологічними оцінками, її структура та товщина свідчать про високий рівень будівельних технологій того часу.

Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.

На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.

Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.

Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.

Після резонансного оприлюднення так званих “плівок НАБУ”, що спричинили помітні політичні потрясіння та поставили під сумнів прозорість окремих процесів у владі, редакція переходить до поглибленого аналізу персон, які, за даними слідства та джерел, могли бути причетними до формування неофіційних фінансових потоків, відомих як “чорна каса Алі-Баби”. Ця серія матеріалів має на меті показати ширший контекст процесів, що відбуваються за межами публічної політики, та звернути увагу на персонажів, які опинилися у центрі гучних справ.

У розслідуванні НАБУ ключове місце посідає так званий “Міндіч-гейт”, у межах якого згадується низка впливових осіб, зокрема керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. У матеріалах оперативної розробки “Мідас” він фігурує під окремою кодовою назвою, що додатково підсилює інтерес до його потенційної ролі у викритій схемі. Важливо підкреслити, що всі ці дані наразі перебувають у стадії перевірки слідчими органами, а фактичний статус кожного з фігурантів буде визначений лише після завершення офіційних процедур.

Раніше ми повідомляли, що глава ОП Андрій Єрмак (Алі-Баба) згадується на плівках НАБУ в контексті необхідності “оплати певних потреб глави ОП із корупційної каси”, таких як оплата лобістських історій у США, Британії та ЄС.

Водночас, крім корупційних схем на “енергетиці та оборонці”, не менший вклад в “чорну касу Алі-Баби” вносили десятки чиновників рангом нижче, таких як довірена особа Андрія Ермака, голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

За інформацією нашого джерела, Кирило Фесик уже кілька років поспіль входить до кола довірених осіб особисто Андрія Борисовича. Цю довіру він заслужив не як голова району, а як людина, яка забезпечувала фінансування “чорної каси” Офісу Президента.

Зокрема, як глава Оболонського району столиці, Кирило Фесик фактично розпоряджається бюджетом приблизно в 3 мільярди гривень на рік, з яких йому вдається “виводити чистими” чистими понад 200 мільйонів гривень на рік.

Так, за інформацією джерела, річний “заробіток” Кирила Фесика на “тендерах на теплі та електроенергії” складає до 10% за рахунок передачі частини потужностей бізнесу за готівку.

Також корупційні надходження з “району” поступать від “чорної” оренди, незаконної торгівлі та підключення до мереж.

За цими статтями дуже складно підрахувати точні суми, але правоохоронці кажуть, що подібні схеми приносять Фесику близько 1 мільйона доларів на місяць нелегальних доходів.

Окрема стаття доходу – обкладання даниною бізнесу Оболонського району. Щоб зрозуміти порядок цифр, достатньо згадати епізод за участю Кирила Фесика та Владислава Трубіцина, який звинувачується в отриманні майже 1,4 млн грн хабара.

За матеріалами слідства, гроші Трубіцин вимагав від київських підприємців, що хотіли взяти в оренду точки пересувної вуличної торгівлі. Трубіцин був затриманий при отриманні частини хабара, коли переховувався в кабінеті голови Оболонської РДА Кирила Фесика і, власне, там його і знайшли детективи НАБУ.

Також, як повідомляє джерело, великий бізнес Оболонського району столиці “в обмін на звільнення від перевірок і тиску”, щомісяця збирає на “підтримку військової інфраструктури” близько 10-15 мільйонів гривень, які поступають на рахунки підконтрольних Фесику благодійних фондів.

Крім того, за інформацією джерела, Кирило Фесик і його юридична команда брали участь у консультаціях Олега Татарова щодо захоплення підприємств, у тому числі, і у Оболонському районі.

Далі буде…

Підкажіть, будь ласка, повний текст, з якого потрібно зробити нову унікальну версію.

«Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє», — зазначив Навроцький. Він додав, що українці повинні отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі.

За словами президента, первісна версія закону передбачала надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він вважав несправедливим щодо поляків. Підтримка українців, за його словами, має поєднуватися з відповідальністю та справедливістю для польського суспільства.

Навроцький підкреслив, що українська меншина, яка перебуває у Польщі вже третій рік після початку війни, повинна отримувати допомогу відповідально і на тих самих умовах, що й інші національні меншини, із чітко встановленими правилами.

Нагадаємо, від 1 листопада більшість українських біженців у Польщі повинні самостійно покривати витрати на житло.

Упродовж тривалого часу на Харківщині існує стійка система постачання пального для комунальних потреб, у центрі якої опинилися колишній заступник голови Харківської ОДА Олександр Скакун та його брат Юрій. Їхні імена нерідко згадуються у зв’язку з мережею фірм, через які, за даними поінформованих джерел, реалізуються паливні схеми, вибудувані так, щоб забезпечувати гарантований прибуток обмеженому колу учасників. Ключова роль у цій конструкції нібито належить ТОВ «Брент Ойл», що фігурує як стабільний постачальник пального для комунальних підприємств регіону – попри претензії до якості продукції та непрозорість контрактів.

За зовнішньою коректністю публічних закупівель приховано багаторічний механізм, який працює за відпрацьованим сценарієм. На тендери виходять компанії, пов’язані між собою через спільних засновників, менеджерів або посередників, створюючи ілюзію реальної конкуренції. Коли пропозиції подаються від структур, що насправді контролюються одним центром впливу, результат торгів стає передбачуваним. У підсумку перемагає саме та компанія, якій і відводиться вирішальна роль у загальному ланцюгу постачання.

Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

У столичному мікрорайоні Дарниця сформувалася історія, яка швидко набула розголосу в соціальних мережах. У центрі уваги — мешканці одного житлового комплексу, де тривалі вечірні забави в одній із квартир переросли в напружене протистояння. За словами жінки, що живе поверхом нижче, регулярні нічні гулянки сусіда стали справжнім випробуванням для її родини, особливо для маленької дитини, яка реагує на будь-які раптові звуки.

Мати розповідає, що розмови та прохання знизити рівень шуму не дали жодного результату. Навпаки, після кожного прохання музика звучала ще гучніше, а компанія гостей демонстративно ігнорувала зауваження. Звернення до поліції також не принесло бажаного ефекту: правоохоронці приїжджали, складали протокол або робили зауваження, але уже наступної ночі вечірка повторювалася.

Її допис викликав жваву дискусію в мережі: частина користувачів підтримала авторку, зазначивши, що стикалися з подібними проблемами, інші ж звинуватили її в неправомірному використанні військової структури для вирішення особистого конфлікту. Обговорювалися також етичні та правові аспекти таких погроз.

У коментарях люди ділилися власним досвідом боротьби з «гучними» сусідами: від колективних звернень і фіксації порушень до встановлення особистого контролю за шумом. Серед порад – письмові попередження на дверях, залучення власника квартири та консультації з дільничним.

Історія демонструє, що ефективного та швидкого способу вирішення подібних конфліктів часто немає, а мешканці намагаються шукати альтернативні способи впливу.