Міністерство освіти України планує закрити сільські школи

Психологи та дієтологи дедалі частіше наголошують на тому, що харчування є важливою складовою нашого психоемоційного здоров’я. Щоденні звички у виборі їжі можуть або підтримувати стабільний настрій, або, навпаки, поступово підсилювати тривожність, дратівливість і відчуття виснаження. Багато продуктів здаються абсолютно безпечними, проте їхній вплив на нервову систему виявляється значно сильнішим, ніж ми уявляємо.

Одним із найочевидніших, але водночас найчастіше недооцінених факторів є кофеїн. Надмірне споживання кави, міцного чаю чи енергетичних напоїв різко підвищує рівень кортизолу — гормону стресу, що прямо впливає на роботу серця та нервову регуляцію. Саме тому після кількох чашок кави можуть виникати тремтіння, внутрішня напруга, прискорене серцебиття та надмірна збудливість. Для людей, схильних до тривожних розладів або панічних атак, такий вплив стає особливо небезпечним і здатний спричинити різкі емоційні перепади.

Свою роль відіграють і солодощі, а також продукти з високим глікемічним індексом. Торти, солодкі напої, випічка з білого борошна спричиняють різкі скачки рівня глюкози в крові. Спочатку людина відчуває приплив енергії та збудження, але дуже швидко настає спад сил, роздратованість, відчуття «виснаження» й емоційна нестабільність. Чим частіше повторюється цей цикл, тим важче організму утримувати стабільний настрій.

Окрему увагу експерти приділяють фастфуду, готовим соусам і продуктам з високим вмістом трансжирів. Такі страви негативно впливають і на травну систему, і на роботу мозку. Вони погіршують концентрацію, сприяють хронічній втомі та можуть посилювати відчуття внутрішнього напруження. Нерідко люди помічають: після «важкого» перекусу стає складніше зібратися, з’являється апатія або, навпаки, безпричинна злість.

Психологи радять не лише обмежувати такі продукти, а й свідомо замінювати їх на ті, що підтримують нервову систему. До заспокійливих умовно відносять банани, горіхи, індичку, вівсянку та інші страви, багаті на триптофан, магній і повільні вуглеводи. Вони допомагають організму стабільніше виробляти нейромедіатори, відповідальні за відчуття спокою та задоволення.

Важливу роль відіграє й режим харчування. Регулярні невеликі прийоми їжі впродовж дня допомагають уникнути різких стрибків глюкози та енергії. Коли між їжею проходить занадто багато часу, рівень цукру падає, з’являються дратівливість, тривога, відчуття, що «все не так», і навіть легкі запаморочення — усе це лише посилює загальний стрес.

Водночас фахівці підкреслюють: харчування саме по собі не вилікує від тривожних розладів і не замінить психотерапію чи медичну допомогу. Однак раціон без надлишку кофеїну, цукру та фастфуду робить організм більш стійким до стресу, допомагає м’якше переживати емоційні навантаження та менше «розгойдуватися» між підйомами й спадами настрою.

Якщо тривожність заважає спати, працювати або жити звичним життям, експерти радять звертатися до лікаря чи психолога. А контроль за тим, що на тарілці, у такому разі стає важливим додатковим кроком до більш стабільного самопочуття.

Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив свою стурбованість з приводу існуючої пенсійної формули в Україні, яку він назвав несправедливою та такою, що суперечить міжнародним стандартам. За словами Гетманцева, система нарахування пенсій в Україні не відповідає вимогам Конвенції Міжнародної організації праці №102, що встановлює мінімальні стандарти соціального забезпечення.

Міжнародний стандарт визначає, що при наявності 30 років трудового стажу пенсія повинна становити не менше 40% від середнього заробітку працівника. В Україні ж ситуація виглядає значно гірше: навіть за умови наявності повних 30 років стажу розмір пенсії не перевищує 30% від заробітної плати. Це означає, що один рік стажу забезпечує лише 1% пенсійного заміщення, що значно нижче міжнародних вимог.

Ще одним фактором заниження пенсій, за словами Гетманцева, є використання середньої зарплати за три попередні роки, а не актуальної на момент виходу на пенсію. Це призводить до додаткового зниження виплат на близько 14%. В результаті сумарні втрати українських пенсіонерів через недосконалість формули можуть сягати до 19% від потенційної пенсії.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначав, що запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи наразі є передчасним, оскільки фінансовий ринок країни не готовий ефективно інвестувати кошти таких фондів.

Артем Пивоваров залишається одним із найзагадковіших українських виконавців, який ретельно оберігає своє особисте життя від сторонніх очей. Артист неодноразово підкреслював, що не має наміру перетворювати власні стосунки на публічне шоу та уникає обговорень теми кохання чи сім’ї навіть у найвідвертіших інтерв’ю. Його позиція — тримати баланс між творчістю та приватністю, аби увага слухачів залишалася прикутою до музики, а не до особистих подробиць.

Попри мовчання співака, чутки навколо його особистого життя не вщухають. Фанати вже тривалий час приписують Пивоварову роман із дівчиною на ім’я Даша, яку нібито часто бачать поруч із ним за лаштунками концертів. У мережі навіть з’являлися припущення, що пара могла вже узаконити стосунки, однак підтверджень цьому немає. Сам Артем коментує ці розмови вкрай стримано, а іноді — з притаманною йому іронією, наголошуючи, що головне для нього — не плітки, а музика.

Нову хвилю обговорень запустив момент, зафіксований шанувальниками під час одного з останніх виступів Пивоварова. На кадрах видно, як співак виконує хіт “Блакить твоїх очей” і спрямовує особливо ніжний, зосереджений погляд на конкретну дівчину в залі. Вона дуже схожа на Дашу Чередниченко — саме з нею фанати пов’язують особисте життя артиста. Символічну “зачіпку” додає і те, що в самої Даші справді яскраві блакитні очі.

Чередниченко офіційно працює в команді Пивоварова — вона займається менеджментом, супроводжує артиста на подіях, з’являється поруч у робочому контексті. Але шанувальники давно звертають увагу, що деякі їхні спільні фото в соцмережах виглядають, м’яко кажучи, не лише “діловими”.

Окремий аргумент для фанатських теорій — кліп “Моя ніч”, де Артем і Даша з’являються разом у дуже близьких, емоційних сценах. Пристрасні поцілунки в кадрі багато хто сприйняв не як суто артистичну гру, а як відображення реальних стосунків.

Сам Пивоваров традиційно коментувати особисте життя відмовляється, залишаючи публіці право на здогадки. Тим часом кожен жест, погляд зі сцени чи нове відео з концертів моментально розбирають на деталі, а історія про “таємний роман із Дашею” стає своєрідним серіалом для відданих фанатів.

У Кривому Розі набув розголосу випадок, який спричинив значне занепокоєння серед місцевих мешканців. Військовослужбовець прийшов до місця роботи своєї дружини, маючи при собі букет квітів і гранату, що вже саме по собі привернуло увагу очевидців. За даними тих, хто перебував поруч, жінка працює продавцем, і їхня розмова разом із виходом на вулицю не передбачала нічого незвичного.

Ситуація різко змінилася, коли чоловік раптово витягнув чеку із гранати та жбурнув її на землю. Люди, які стали мимовільними свідками інциденту, почали розбігатися, очікуючи вибуху. Однак небезпека виявилася меншою, ніж здавалося — граната була навчальною та не містила вибухової речовини, тому детонації не відбулося.

Після цього чоловік дістав ніж та почав погрожувати дружині. Свідки викликали поліцію, яка оперативно прибула на місце та затримала порушника.

Місцеві пабліки зазначають, що жінка відмовилася писати заяву на чоловіка. За її словами, те, що сталося, — «просто ревнощі».

Правоохоронці продовжують перевірку всіх обставин події. Юристи наголошують, що відмова потерпілої від заяви не завжди є підставою для закриття справи, оскільки використання зброї чи боєприпасів, навіть навчальних, може кваліфікуватися за статтями Кримінального кодексу незалежно від позиції потерпілої сторони.

Геннадій Новіков за короткий час перетворився на одну з найвпливовіших постатей українського грального сектору, хоча офіційно майже не бере участі в політичних процесах. Після призначення керівником державного підприємства «ПлейСіті» — структури, яку презентували як сучасний і прозорий механізм заміни ліквідованої КРАІЛ, — він отримав важелі управління над фінансовими потоками, що вимірюються мільярдами. Попри стартові обіцянки реформування, відкритості та протидії тіньовим схемам, дедалі більше спостерігачів відзначають повторення знайомих тенденцій: гучні проєкти, які не мають реального наповнення, та демонстративна боротьба з «нелегалами», що на практиці зводиться до точкових, але не системних дій.

Образ «нової прозорості» швидко почав втрачати переконливість, коли на поверхню вийшли передумови до конфлікту інтересів й ознаки політичної залежності. Попри скромну декларацію, Новіков вирізняється способом життя, який годі пояснити офіційними доходами: дорогі автомобілі, використання VIP-сервісів та участь у подіях, де присутні представники політичних угруповань, пов’язаних із Мінцифри та впливовими бізнес-колами Одещини. Такі зв’язки стали предметом уваги експертів, які наголошують, що саме через них гральна сфера може залишатися інструментом тиску та заробітку для вузького кола бенефіціарів.

При цьому саме через Новікова зійшлися зв’язки керівництва Мінцифри та одеських політичних груп. Його дружина, Іуліанія Мушурова, працює в Мінцифрі і раніше була залучена до розробки проєкту «Дія.City». Це пояснює, чому саме Новіков отримав посаду людини, яка де-факто контролює найбільш грошонасичений сегмент державного ринку – азартні ігри в онлайні.

Перші реальні кроки «ПлейСіті» за керівництва Новікова показали, що мова йде не про очищення ринку, а про концентрацію впливу. Підприємство публічно звітує про «масові обмеження доступу» до нелегальних сайтів, але технічні перевірки демонструють інше: такі платформи, як 1win, Parik24 та десятки інших ресурсів, продовжують працювати практично без перешкод.

Застосоване DNS-блокування легко обходиться за лічені хвилини через VPN або зміну DNS на Google чи інші публічні сервіси. Жодних системних інструментів – IP-блокування, відлов і закриття дзеркал, комплексної взаємодії з провайдерами – не впроваджується. На папері фіксується «активна боротьба», у реальності – повна імітація, яка дозволяє нелегальним гравцям ринку й далі заробляти.

Біографія Новікова та його майновий «профіль» лише підсилюють підозри у конфлікті інтересів. Він народився в Криму, його батьки досі живуть на окупованому півострові й мають російські паспорти. Сам Новіков і його дружина зареєстровані в Одесі, але фактично користуються нерухомістю та автомобілями, оформленими на інших осіб. Йдеться про приватний будинок в Одесі, квартири в Києві та Одесі, а також авто класу преміум – Lexus та Acura.

У декларації – нулі, на практиці – стандартний набір ознак забезпеченого чиновника з доступом до ресурсів. Такий розрив між офіційними даними і реальним стилем життя є класичною ознакою тіньового збагачення та використання підставних власників для маскування майна.

Окремий блок питань викликають бізнес-зв’язки Новікова. Він має прямі контакти з бізнес-структурами, пов’язаними з екскерівником Мінцифри Олександром Борняковим. Зокрема, Новіков інвестував у компанію «Інжур» через інвестиційні сертифікати. Це створює очевидний конфлікт інтересів: посадовець, який контролює ринок цифрових і азартних сервісів, одночасно має приватні фінансові інтереси у пов’язаних сферах.

У підсумку, фігура Новікова виглядає не як «сторожовий пес» держави на гральному ринку, а як людина, для якої регуляторний інструментарій – це важіль впливу на потоки, а не механізм захисту суспільних інтересів.

Фактично «ПлейСіті» за Новікова перетворюється на власну вертикаль впливу. Замість реальних кроків із детінізації – формальні звіти, замість ефективного блокування нелегальних казино – показушні обмеження, які легко обходяться, замість прозорих правил гри – концентрований контроль над мільярдними потоками у руках чиновника з порожньою декларацією та непрозорими зв’язками.

Для держави це означає, що ринок азартних ігор і далі живе за законами тіньового капіталізму: формально існує регулятор, а реально – «тіньовий регулятор» у вигляді Геннадія Новікова та пов’язаних із ним політичних і бізнес-груп.

Ексначальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець перетворив свій офіс у київському бізнес-центрі «Айсберг» на унікальний кластер, де зосередилися компанії, пов’язані з колишніми правоохоронцями, представниками енергетичного сектору та навіть експрезидентом країни. Примітно, що сама будівля бізнес-центру свого часу була зведена з порушеннями, проте рішення Київської міської ради щодо продажу землі під спорудою фактично узаконило її існування та подальшу діяльність.

Після звільнення зі служби у 2019 році Купранець активно займався розбудовою родинної бізнес-структури. За кілька років вона суттєво розрослася й охопила чималі активи у туристичній сфері — серед них готельні комплекси у Буковелі, Пилипці та Трускавці. Поступове розширення потребувало нового адміністративного центру, і вже у 2021 році більшість компаній, пов’язаних із родиною, були переведені до БЦ «Айсберг».

Окрім родинного бізнесу, в офісі оселилися фірми колишніх високопоставлених чиновників та політиків. Серед них фонд «Лео інвест груп» заснований Віктором Ющенком, компанії пов’язані з Леонідом Крючковим та колишнім співробітником САП Володимиром Кривенком, а також ТОВ «Бенкет» Руслана Марчука. Багато з цих компаній займаються видобувною, енергетичною та логістичною діяльністю, а деякі — у сфері ресторанного бізнесу.

Журналісти відзначають, що БЦ «Айсберг» став символом тісного переплетення бізнесу та правоохоронної системи. Попри кримінальні провадження щодо незаконного будівництва та участі колишніх поліцейських у бізнесі, суди та місцева влада фактично сприяли легалізації офісного центру.

Ігор Купранець, його родина та колишні правоохоронці, які оселилися в БЦ «Айсберг», продовжують вести бізнес у різних сферах, демонструючи, що після служби у силових структурах в Україні можна швидко інтегруватися у приватні прибуткові проєкти, залучаючи впливових партнерів.

Колишній перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк оприлюднив заяву, що фігурант так званих “плівок Міндіча”, відомий під позивним “Алі-Баба”, може бути пов’язаний із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. На підставі власних оцінок та аналізу обставин депутат звернувся до президента України із закликом звільнити очільника ОП, аргументуючи це можливими ризиками впливу на антикорупційні органи та ймовірною причетністю до тіньових схем.

Його заява пролунала на тлі резонансного оприлюднення НАБУ та САП аудіоматеріалів у межах операції “Мідас”, спрямованої на розслідування масштабної корупції в енергетичному секторі. Розслідування пов’язане з діяльністю бізнесмена Тимура Міндіча, який, за версією слідства, міг бути ключовою фігурою у схемах, що завдавали збитків державним компаніям та впливали на фінансові потоки у стратегічних галузях.

Окремим епізодом цієї історії стали згадки про персонажа з позивним “Алі-Баба”. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко під час публічного виступу розповів, що на записах фігурує людина, яка під псевдонімом “Алі-Баба” проводить наради та ставить силовим органам завдання переслідувати детективів НАБУ і прокурорів САП. За словами Клименка, йдеться про цілеспрямований тиск на антикорупційні органи та спроби “зупинити їхню діяльність”.

Железняк, посилаючись на власні джерела, стверджує, що за цим псевдонімом стоїть саме Андрій Єрмак. На його думку, розшифровка позивного напряму веде до ініціалів керівника Офісу президента: “Алі-Баба” – “АБ”, тобто “Андрій Борисович”.

“І оскільки у нього є окреме прізвисько, мені здається, він був повністю в курсі всіх подій в офісі Цукермана та на квартирі Міндіча”, – заявив нардеп, маючи на увазі епізоди на записах, де обговорюються корупційні домовленості й спроби впливу на правоохоронців.

За версією Железняка, Єрмак не лише був поінформований про діяльність групи, до якої НАБУ відносить Міндіча, а й нібито підтримував із ним тісні зв’язки. Депутат стверджує, що бізнесмен відіграв ключову роль у просуванні Єрмака на посаду глави Офісу президента після відставки Андрія Богдана, і саме через цей зв’язок очільник ОП опинився у полі зору розслідування.

Більше того, нардеп вважає, що Єрмак координував дії, спрямовані на обмеження повноважень НАБУ та САП, а також організовував зустрічі з представниками силових структур, на яких нібито обговорювалися способи зупинити розслідування та “покарати” окремих детективів і прокурорів. Саме про такі наради з участю “Алі-Баби” раніше натякав керівник САП Клименко, не називаючи конкретних прізвищ.

Окремо Железняк заявив, що, за його інформацією, Єрмак і зараз переконує Володимира Зеленського не йти на компроміси у конфлікті з антикорупційними структурами, зокрема в частині можливих кадрових рішень щодо керівництва НАБУ та САП.

У зв’язку з озвученими обвинуваченнями нардеп наполягає: Андрій Єрмак має бути звільнений з посади глави Офісу президента. На його думку, перебування людини, яку пов’язують із фігурантами гучної корупційної справи в енергетиці, на одній із ключових посад у державі підриває довіру до влади всередині країни та серед міжнародних партнерів.

Водночас сам Железняк висловлює сумнів, що Володимир Зеленський зважиться на такий крок, з огляду на давні особисті й політичні зв’язки з Єрмаком та його роль у формуванні нинішньої конфігурації влади.

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.