Міністерство освіти України планує закрити сільські школи

В умовах воєнного стану забезпечення стабільності та прозорості фінансової системи України стає не лише економічною необхідністю, а й питанням національної безпеки. Однак діяльність АТ "Банк Альянс" викликає серйозні занепокоєння через концентрацію фінансових ризиків, операції з державними цінними паперами та обслуговування пов’язаних між собою суб’єктів господарювання. Формально діяльність банку виглядає стандартною для фінансового сектору, однак в реальності ця структура виявилася частиною складної фінансової схеми, яка базується на операціях з державними облігаціями та іншими цінними паперами.

Зокрема, банк активно здійснював операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), що спричинило запитання щодо рівня ризиків, які можуть бути пов’язані з такими операціями. Такі дії, на думку аналітиків, можуть свідчити про використання банку як інструменту для фінансових маніпуляцій, де державні цінні папери стають ланкою у великій мережі взаємозалежних фінансових операцій. У цій схемі можуть бути задіяні компанії та фізичні особи, між якими існують тісні фінансові зв'язки, що створює додаткові ризики для стабільності фінансової системи країни.

Особливу роль у створенні сприятливих умов для таких операцій відігравали окремі посадові особи фінансово-правоохоронного блоку. Серед них називають колишнього начальника першого відділу процесуального керівництва Бюро економічної безпеки Ігоря Стадника, голову Національного банку України Андрія Пишного, першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, а також колишню голову правління АТ «Банк Альянс» Юлію Фролову.

Саме за таких умов банк обслуговував фінансові потоки, пов’язані з бізнес-структурами групи DF Group, яку контролює проросійський олігарх Дмитро Фірташ. При цьому системно ігнорувалися принципи належної перевірки клієнтів, ризик-орієнтованого фінансового моніторингу та запобігання концентрації пов’язаних операцій.

Показовою є реакція правоохоронної системи на викладені факти. Попри наявність ознак потенційних правопорушень, тривалий час фіксувалася фактична бездіяльність уповноважених органів. Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Володимир Єрмічов у справах №757/53478/25-к та №757/53485/25-к визнав бездіяльність посадових осіб територіального управління БЕБ у місті Києві та Київської міської прокуратури протиправною.

Водночас слідчий суддя Солом’янського районного суду Києва Сергій Кицюк у справі №760/29793/25 відмовив у задоволенні скарги щодо бездіяльності посадових осіб Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області. Така різниця підходів демонструє вибірковість реагування та глибину системної проблеми в сфері фінансового контролю.

У підсумку АТ «Банк Альянс» фактично перетворився на фінансовий сервісний центр для ризикових операцій, що створює загрози не лише для банківської системи, а й для державного фінансового контролю в умовах війни. Концентрація операцій із державними цінними паперами, обслуговування пов’язаних структур і відсутність належної реакції з боку контролюючих органів підривають довіру до фінансової системи та потребують жорсткої правової оцінки.

У поданій декларації голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького привернули увагу активи, задекларовані на його дружину Аліну Біленьку. Документ містить інформацію про коштовні речі та транспортні засоби, які формально перебувають у її власності й вирізняються значною вартістю та кількістю.

Зокрема, у декларації зазначено ювелірні прикраси — дві каблучки з діамантами, бренд яких не вказаний. Вартість цих виробів у документі не деталізується, однак сама наявність коштовностей такого рівня викликає підвищений інтерес з боку громадськості та аналітиків, які відстежують відповідність стилю життя задекларованим доходам посадовців та членів їхніх родин.

Сам голова обласної ради володіє автомобілем Jeep Wrangler 2013 року випуску, який він придбав у 2023 році за 500 тисяч гривень.

Фінансова частина декларації також викликає увагу. За минулий рік Олександр Біленький отримав 1,2 мільйона гривень доходу на посаді голови облради. Водночас його дружина задекларувала близько 100 тисяч гривень доходу.

Окремо вказані значні грошові активи. Олександр Біленький зазначив, що зберігає у неназваної фізичної особи 425 тисяч доларів США та 7,5 мільйона гривень. Паралельно з цим у декларації фігурує банківська позика, яку голова облради оформив минулого року на суму 480 тисяч гривень.

Задекларований перелік коштовностей, автотранспорту та значних грошових активів привертає увагу до майнового стану родини керівника Полтавської обласної ради та співвідношення між офіційними доходами й обсягами задекларованих активів.

Французький тенісист Гаель Монфіс зворушив прихильників, опублікувавши в соцмережах сімейне фото з трирічною донькою Скаї. На знімку батько й донька постали в образах супергероїв всесвіту Marvel — маленька Скаї обрала костюм Людини-павука, а сам спортсмен перевтілився в Чорну Пантеру. Світлина швидко викликала хвилю позитивних емоцій серед підписників.

Як розповів Монфіс, ідея такого перевтілення належала саме доньці. Перед початком його останнього сезону в професійному тенісі Скаї запропонувала на деякий час уявити себе супергероями. Для спортсмена цей момент став особливо символічним, адже він збігається з важливим етапом у кар’єрі та житті загалом.

Еліна Світоліна та Гаель Монфіс почали зустрічатися у 2018 році, у 2021 році пара заручилась і того ж року зіграла весілля. У 2022 році у подружжя народилась донька Скаї. Сімейні світлини з донькою викликають теплі емоції у шанувальників і доводять, що сім’я та тенісна кар’єра для спортсмена завжди йдуть поруч.

В Одесі 28 грудня під час проведення заходів з оповіщення правоохоронці затримали чоловіка, якого підозрюють у нападі на військовослужбовця. Про це повідомили в Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. За офіційною інформацією, йдеться про інцидент, що стався на початку листопада під час виконання військовослужбовцем службових обов’язків.

За даними ТЦК, підозрюваний завдав військовому ножового поранення, після чого зник з місця події та тривалий час уникав контакту з правоохоронними органами. Упродовж цього періоду чоловік переховувався, що ускладнювало проведення слідчих дій та його розшук. Правоохоронці збирали докази, встановлювали маршрут пересування підозрюваного та перевіряли можливі місця його перебування.

Під час затримання в Пересипському районі міста Одеси підозрюваний намагався втекти та чинив активний фізичний опір правоохоронцям. Завдяки скоординованим діям та залученню додаткового наряду поліції його було затримано та доставлено до підрозділу Національної поліції України для проведення слідчих та процесуальних дій.

У ТЦК наголосили, що напад на військовослужбовця під час виконання завдань в умовах воєнного стану є тяжким злочином і тягне за собою серйозну кримінальну відповідальність.

Зіньківський районний суд Полтавської області виніс вирок мешканцю Полтавського району, який протягом особливого періоду систематично створював перешкоди для законної діяльності Збройних Сил України. Чоловіка визнано винним за частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на підрив обороноздатності держави.

Слідство встановило, що у період з грудня 2024 року по липень 2025 року підсудний займався поширенням інформації у відкритій Telegram-спільноті, яка стосувалася місць проведення мобілізаційних заходів, розташування спільних груп територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також позицій поліції та блокпостів на території Полтавського району. Ці дії, на думку слідства, прямо загрожували безпеці держави та ускладнювали діяльність військових і правоохоронних органів.

Суд визнав, що такі дії створювали загрозу виконанню мобілізаційних завдань, підривали обороноздатність держави та сприяли ухиленню громадян від виконання конституційного обов’язку в умовах воєнного стану.

Чоловікові призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте звільнили від його відбування з випробувальним строком, поклавши на нього обов’язки, передбачені законом. Крім того, суд постановив конфіскувати мобільний телефон, який використовувався як знаряддя вчинення злочину.

У суді наголосили, що поширення інформації про роботу ТЦК, мобілізаційні заходи та пересування військових в умовах воєнного стану є кримінальним правопорушенням і тягне за собою відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України.

Юний український спортсмен Андрій Панів із села Сторона на Львівщині увійшов до світової історії спорту, встановивши рекорд з набивання футбольного м’яча серед дітей. Про унікальне досягнення повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова, зазначивши, що результат офіційно підтверджено та зафіксовано як світовий рекорд.

13-річний Андрій продемонстрував вражаючу витривалість, концентрацію та технічну майстерність. Він безперервно жонглював футбольним м’ячем протягом 1 години 37 хвилин, виконавши за цей час 13 096 точних дотиків. Такий показник став абсолютним рекордом для дитячої вікової категорії та привернув увагу не лише української, а й міжнародної спортивної спільноти.

Андрій Панів займається футболом із восьмирічного віку та тренується щодня. Його наполегливість і регулярні заняття дали результат не лише у вигляді рекорду, а й у стрімкому спортивному прогресі.

Наразі юний футболіст перебуває у Нідерландах, куди переїхав на запрошення засновника Федерації вуличного футболу України Іллі Варченка. Там Андрій приєднався до дитячої команди АТС 65 з міста Генгело.

За короткий час виступів у новій команді Панів уже встиг відзначитися високою результативністю. У 14 матчах за АТС 65 він забив 33 голи, що свідчить про його серйозний потенціал та перспективи у професійному футболі.

Світовий рекорд став ще одним доказом того, що українські юні спортсмени здатні досягати міжнародного визнання навіть у складних умовах.

30 грудня завжди вважався особливим днем, який поєднує передноворічні клопоти та підбиття підсумків року. У народній традиції цей день мав власні звичаї та прикмети: люди завершували важливі справи, підбивали рахунки, прибирали оселі та готувалися до святкувань. У церковному календарі 30 грудня присвячено вшануванню християнської мучениці, що додає духовного сенсу цьому зимовому дню.

Цей день у світі також має кілька тематичних і неформальних свят, які пов’язані з підбиттям підсумків, організацією завершальних заходів року та веселими традиціями у колі друзів або колег. В Україні офіційних державних свят 30 грудня немає, проте він сприймається як один із ключових підготовчих днів до Нового року. Люди активно завершують незавершені справи, планують нові цілі на наступний рік і організовують останні приготування до святкових столів.

Серед відомих українців, народжених цього дня, — художник Святослав Гординський, актор і гуморист Андрій Сова, бандурист Назар Волощук та акторка Ірма Вітовська.

На міжнародному рівні 30 грудня відзначають Міжнародний день індійського кіно. Індійський кінематограф відомий у всьому світі своїми яскравими костюмами, музичними номерами, поєднанням жанрів і орієнтацією на сімейні цінності.

Також у різних країнах цього дня святкують День харчової соди, День бекону та День змін в останню хвилину.

За новим церковним календарем 30 грудня вшановують великомученицю Анісію Солунську. Вона прославилася своєю безкорисливістю, аскетичним життям і духовною чистотою.

За старим календарем, від якого Православна церква України відмовилася у 2023 році, цього дня згадували преподобного Даниїла та отроків Мисаїла, Ананію й Азарію.

У народі 30 грудня було днем спостережень за погодою та підготовки до зимових свят. Наші предки вірили, що прикмети цього дня можуть підказати, якою буде погода до кінця зими. Казали, що іній на деревах віщує швидке потепління, посилення морозу — холодний січень, а якщо річки вкрилися льодом, то він протримається до середини березня. Південний вітер вважали знаком наближення тепла.

Увечері цього дня родина обов’язково збиралася за спільною вечерею. На стіл ставили ситні страви, особливо зі свинини, вірячи, що така їжа принесе достаток у дім і захистить від хвороб. Селяни часто різали свиней і гусей, заготовляючи м’ясо до Щедрого вечора. Для фінансового добробуту існував звичай зранку покласти в кишеню монету й носити її з собою весь день.

Цього дня не радили займатися рукоділлям, щоб не накликати біль у руках. Заборонялося мстити, бажати зла іншим і тісно спілкуватися з хворими людьми. Також вважалося небажаним запрошувати до дому незнайомців або приймати від них подарунки, щоб не принести в оселю негаразди.

Після переїзду до Польщі значна частина громадян України змушена або свідомо обирає зміну професійного шляху. Про це свідчать дані Польського економічного інституту (PIE), згідно з якими близько 40% українців, що знайшли роботу в Польщі, почали працювати у зовсім нових для себе галузях. Така тенденція стала результатом поєднання обставин вимушеної міграції, особливостей польського ринку праці та необхідності швидкої економічної адаптації.

Аналітики зазначають, що за останні десять років присутність українців у польській економіці зросла в рази. Якщо раніше трудова міграція з України мала переважно сезонний або тимчасовий характер, то нині дедалі більше людей інтегруються в економічне життя країни на довший термін. Наприкінці 2025 року громадяни України становлять приблизно 5% усіх працевлаштованих осіб, застрахованих у системі соціального страхування Польщі, що є показником глибокої залученості до офіційного ринку праці.

Згідно зі звітом PIE, до 80% українських іммігрантів знаходять роботу в трудомістких галузях із низьким порогом входу, де відносно легко працевлаштуватися. Саме ці сектори впродовж багатьох років відчувають дефіцит робочої сили. Найпоширенішими сферами зайнятості українців у Польщі є адміністративні та допоміжні послуги, промислова переробка, будівництво, транспорт і складське господарство, оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом транспортних засобів, а також сфера розміщення та громадського харчування.

Дослідження також показує, що іммігранти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому заробляють на 34% менше, ніж місцеві працівники того ж віку та статі. Близько двох третин цієї різниці пояснюється зайнятістю в менш оплачуваних секторах та компаніях. Водночас аналітики фіксують поступове скорочення розриву в оплаті праці: приблизно на третину протягом перших п’яти років перебування та майже наполовину після десяти років роботи в країні.

У звіті зазначається, що 40% українських іммігрантів після переїзду змінюють сферу діяльності. Ще 25% знаходять роботу в тій самій галузі, у якій працювали раніше, а 24% до приїзду не були економічно активними. Найменшою залишається група тих, хто до міграції займався підприємницькою діяльністю або працював не за трудовим договором — таких близько 11%.

Фахівці PIE наголошують, що з часом, у міру набуття місцевих компетенцій та досвіду, позиції українців на польському ринку праці покращуються. Водночас ключовим чинником успішної інтеграції залишається усунення системних бар’єрів, зокрема визнання іноземних дипломів і кваліфікацій. В ОЕСР підкреслюють, що ефективна інтеграційна політика має включати доступ до інформації про ринок праці, професійне консультування та підтримку у формуванні професійних контактів.