Міністр Чернишов став рекордсменом серед урядовців за статками

Народного депутата Євгенія Шевченка підозрюють у причетності до схеми відмивання понад 9 мільйонів гривень. Відповідне повідомлення про підозру надійшло від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Згідно з інформацією, яку оприлюднили правоохоронні органи, Шевченко міг використовувати кошти приватної компанії для придбання дорогих автомобілів через юридичну фірму, яку, за даними слідства, пов'язують із його родичем.

У ході розслідування з'ясувалося, що депутат пообіцяв керівництву цієї фірми допомогу в отриманні дозволів на транскордонне перевезення мінеральних добрив. В обмін на це, компанія здійснила перерахування грошей на рахунок особи, що знаходиться в близькому оточенні Шевченка. Однак, незважаючи на обіцянки, необхідної допомоги з боку депутата так і не було надано.

Щоб легалізувати незаконні кошти, парламентар, за версією слідства, перевів понад 9 мільйонів гривень на рахунок юридичної компанії, яка належить його родичу, нібито за правові послуги. Згодом частина цих грошей була витрачена на купівлю двох елітних авто — BMW X5 M (F95) та Mercedes-Benz G 63 AMG. Після цього Шевченко почав користуватися автомобілями, створюючи враження законного походження майна.

Наразі слідчі дії тривають. Деталі справи не розголошуються через таємницю досудового розслідування.

Шахраї постійно вдосконалюють свої методи виманювання грошей, вдаючись до нових способів обману, а також не забуваючи про старі, добре відомі схеми. Вони намагаються скористатися різними вразливими ситуаціями, де довіра громадян може бути піддана випробуванню. Один із найбільш поширених методів — дзвінки з вимогою сплатити неіснуючий штраф. При цьому шахраї можуть видавати себе за працівників державних органів або правоохоронних структур, вводячи в оману своїх жертв.

Ще одна популярна схема — відправка посилок з товаром за завищеною ціною або пропозиція "виграшу", який необхідно спочатку викупити. Люди отримують повідомлення про те, що вони виграли приз чи грошовий бонус, але для отримання виграшу вимагається сплатити певну суму наперед. Це класична пастка, яка призводить до втрати грошей без жодного реального виграшу.

Шахраї телефонують і представляються співробітниками державних органів, повідомляючи про нібито замовлені, але не отримані ліки. Вони погрожують штрафом чи судом, вимагають компенсувати «збитки» і стверджують, що гроші можуть автоматично списати з пенсії чи зарплати.

Інший метод — надсилання посилок із «виграшем». Через прозорий пакет жертві демонструють пачку грошей (зазвичай сувенірних банкнот), а отримувач, намагаючись отримати виграш, оплачує доставку і втрачає кошти.

Також шахраї надсилають посилки з дешевими товарами, які люди не замовляли. Потерпілі сплачують за них у кілька разів дорожче за реальну вартість, вважаючи, що це їхнє замовлення.

Фахівці радять не оплачувати посилки, які не замовляли, не довіряти дзвінкам про штрафи та суди без перевірки через офіційні джерела, а перед оплатою будь-якого «виграшу» переконатися, що це не обман.

Дотримання цих простих правил допомагає уникнути фінансових втрат та зберегти власні гроші у безпеці.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.